Суббота, 18 Февраля 2006 г. 14:34
+ в цитатник
НУ от я сьогодні і повернувся знов до Києва. Мдя, як і раніше – Карпати це щось… Багато снігу, свіже повітря, гори і дуже гарні крайовиди… а скільки задоволення… Як тільки туди приїхали одразу ж пішли заселятись. Дуже перебірливими не були, бо все одно я знав, що все файно бути не може…
І з деяким гальмуванням але все ж одразу на гору… Перші 15 хвилин навіть відчував себе чайником (навіть соромно було)… але потім згадав що і як… За ці дні набридло кожному другому відповідати «Чи важко кататись на борді?!».. і багато ще різних питань такого ж плану… Звісно перший день довелось трохи з дівчатками поняньчитись… Та вже на другий день швидкості катання різко підійнялись і я вже їх не чекав… З гори злазив останнім… і це без перебільшень – просто набиралось десь 5-ть таких дурнів і підіймались на машині в гору коли вже нічого видно не було…
На третій день ми змінили дислокацію (тобто гору).. Нова була і крутіша, і довша і умови на ній були набагато екстремальніші… Якщо в перший день на самому верху гори була хоч якась видимість, то на другий день її взагалі не було… і багато хто вирішував у самий верх не підійматись… Я підіймався.. і дівок тягнув за собою (нехай одразу катаються у важких умовах – потім легше буде)…
Отже якщо так брати, то покатався дуже і дуже…… от тільки якщо сказати «мало», то це нічого не сказати…. Але ми все одно вдало поїхали звідти, бо я знаю, що на вихідні там краще не бути та й погода там почала псуватись – тобто сніг таяти…
Звісно це лише коротеньке оповідання того, що було….
Але що є то є…
-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-