Вчора був на конкурсі "Красуня КПІ". Досить гарні дівчата, але з далеку. Якщо роздивитись поближче, то вже не всі так здаються привабливими.
Але замислився - чи круто зустрічатись із "красунєю"? Та хоча факультету. я вже не ажу універу.
Подумав подумав і вирішив - навіщо, людина яку ти кохаєш для тебе і є красуня №1 і на думку інших тобі байдуже.....
Залишається за малим - когось кохати...

Замислився. що за останній час. якщо не рахувати мою маму. то єдина жінка яка мені готувала їжу - це Материя... за що їй широ дякую.....

ех, а колись все було зовсім інакше...... Та мені і самому подобалось..раніше..для когось....

Сьогодні майже не потрапив у аварію... чи майже не звиб людину... Взагалі це б було все одразу.
Короче їхав, і тут один дурень як натисне на гальма... Погоджуюсь - там є перехід і все таке... але він вже його проїхав і тут із под колес вистрибує дівчина. Ну і звісно автоматично під мої колеса. І тут вже моя вина - швидкість яка в мене була....
Я звісно одразу по гальмам. З одного боку машина, з іншого машина, а по середені дівчина. Я тільки чую як вже ревуть мої галама і резина..... Мене починає водити. Напевно все ж дало в знаки, що я зі стажем... і я втримав скут і хоч його вже боком майже розвернуло я вчасно додав газу.... і вирулив.....

Шкода що я цього не бачив з боку... бо впевен подивитись було на що....

Знайома розповіла про те, як в неї помер друг.
Точніше якщо сказати. то він просто покінчив життя саогубством. Отак просто взяв і все. Написав записку, вказав куди висловлювати співчуття і покінчив з життям...
Без зайвих розмов чи дурних переконань - як зробити ще один крок... але тепер останній.

Це я....
Тим хто зрозумів - респект...

Сам ненаю чому...але цей віршик присвячується ZuZO...
це не натяк чи щось таке.... просто присвячується

Бій за свободу

Бій за свободу
.......................з органами влади.
Нас репресують,
.......................кажучи ми гади.
Свобода це мрія
.......................в нас її не має.
Кожен хто хоче
.......................нас посилає.

Бійка без крові
.......................це заворушка.
Зброю в країні
.......................має старушка.
Вийти на вулицю
.......................наче злочин.
Щось не подобається?!
.......................кажи в очі!

Мля. як мене зат@#$ло все це.....
Де ця стінка, об яку маю вмазатись саме я?!

Дивно, інколи максимум швидкості не буває.
Коли ти матаєшся по місту. витискуючи все. що ти можеш витиснути зі свого скуту.... але цього максимуму не вистачає. Ти одягнений в легку куртку і їдеш по холодній набережній. Холод відчуває кожна частина твого тіла... і ти розумієш - будь яка гарна яма на дорозі. палка. циглина чи ще щось.. і вже нічого тебе не врятує.. і якщо хтось з вас вірить у бога. то він може і допоможе вам зменшити біль.... але якщо чесно - ви майже нічого не будете пам*ятати... тільки момент...один момент... коли все пішло не так....

дивно - це мене не лякало..... я хотів все швидше і швидше їхати....

Хотіти щось зробити і бути безпорадним - це дуже важко.
І коли живій істоті треба допомога, а ти їй не можеш надати....
А деякі бидли спричиняють це і не збираються відповідати....

Мля, що я можу зробити, якщо так само і з моїм життям....

Щось я дивлюсь, що не виправдовувати чужі спадівання стає звичкою.
чи я винен, що таке трапляється?!

але так чи інакше це напрягає і стає якось все більше неприємно...

Мене смерть не лякає
- а тебе?!
коли помираєш
- втрачаєш все.
Жити без мрії
- це дурне,
якщо ти радієш
- це пройде.

Біль перед очима..,
не стоїть
вона тебе чекає
і мовчить.
Ти собі радієш
і живеш
дурень відкрий очі -
ти помреш!

Укажіть мені на двері,
я їх не бачу.
Якщо їх не зачинили -
це щось значить.
Завжди виходів є двоє,
не іначе.
Так чому ж я їх не бучу?!
це щось значить.

Волі більше я не маю
не бажаю.
Зачиняю я всі двері
і зникаю.
Якщо хтось і забажає,
то згадає.
І відкриє мені двері
- мене немає -

набой, який призначений тобі почути тобі не дано....
факт

хочу мовчати....
просто мовчати і нічого не казати. Так. інколи ківати головую погоджуючись чи не погоджуючись... але мовчати.....
Ні. не назавжди.. на певний час.... що б може насправді зрозуміти що я маю дуже велику можливість... що б знати що саме і коли треба казати....
ненаю - це згодом...
а зараз хочу мовчати

Сьогодні був сьогодні.
трохи дивним
Але він був сьогодні, завтра його не буде....

Чого я пропадав? - гарно проводив час......
Але ж все має своє завершення..... І гуляти під луною теж постійно немона...
Отже привіт новий день

Шкода - біль, це така штука яка приходить сама і без всяких попереджень.
Що ж - мені боляче....
нажаль не фізично... бо таку біль я можу контолювати...

На думку наштовхнулі розмова з Девушка_дождя

Як кажуть кохання за часту треба шукати (крім того, коли воно знаходить тебе)... але дивіться:

якщо ти підеш шукати ту саму людину (її/його)...., а він в той самий час піде тебе шукати - ви можете розійтись різними шляхами і не зустрітись......
А якщо будеш чекати його і сподіватись. що він/вона тебе знайде сама. а в той самий час чекають тебе і так само сподіваються, що ти його/її знайдеш?!....

.......???????????????,,,,,,,,,,,,,,

..................HELP..................

такий собі пришпільчик.....

продовження в пості....

Ото чогось потрапив на один з щоденників і там побачив таке....
Чесно - одразу стало і моторошоно. і смішно. і сумно... Бо що ж нас чекає далі?!
Отже - пісюн вірності! (сподіваюсь вірно написав,якщо ні - вибачте)