05.04.2009 - 22.05

Моє бачення ідеального

Як на мій погляд поняття «ідеального» повинно мати власне відображення для кожної людини. У моєму світогляді воно ділиться на дві частини:
ІДЕАЛЬНЕ

ВЛАСНЕ МОЄ НАВ’ЯЗУВАНЕ
Я вважаю, що кожна людина має право на індивідуальність, тобто на свою думку, своє бачення. Але щоб осягнути думку індивіда треба побачити іншу крайність, власне те що нам нав’язують. І от що каже нам відома Інтернет-енциклопедія:
«Ідеал (лат. Idealis, вiд греч. ίδέα — образ, ідея) - вища цінність; найкращий, завершений стан того або іншого явища; зразок особистих якостей, здібностей; вища норма етичної особи; вища міра етичного уявлення про благе і належне; досконалість у відносинах між людьми; найбільш досконалий пристрій суспільства».
Важко не погодитись, так? А мені - ні. Звісно я не антипод загальної думки, але і не приверженець її. Мій ідеал у тому, щоб не бути суспільним ідеалом. Звісно і не сірою мишею, як міг би запросто подумати пересічний громадянин читаючи моє есе…
Я впевнений, що ідеал потрібен людині, щоб її життя не втрачало сенсу, щоб було до чого прагнути. Стати ідеальним неможливо так само як і знати все в світі. Тому кожен на мій погляд повинен визначити власний, неповторний ідеал, і перетворити його на ціль. У мене нема кумирів, або я сам собі кумир, і добре що я живу не в радянські часи, хоча б тому, що ніхто не намагатиметься «вирізати мене під трафарет комуністичних “ідеалів”» і мою думку може й не підтримають, але й не будуть зневажати, тому, що зараз усім байдуже на те, що думають інші, ну хоча б власне мені.
Сьогодні мій ідеал – це власне я, успішний, студент віденського університету, маю гарне авто, квартиру, у тому ж Відні, захоплююсь ВМХ-спортом і просто гарна, приємна людина… До того ж одна з моїх мрій – це мати справжнього друга…
Я не знаю яким буде мій ідеал через років тридцять, може він буде заполітизований, заангажований суспільною думкою, а може й ні. Головне це завжди знати собі вартість, і не зраджувати своїм ідеалам. А все інше зробить час, той хто ніколи не стомлюється і невпинно йде на зустріч майбутньому.. Ось він саме той кого можна ставити у приклад… Крім іншого, час – те багатство, що дається кожній людині з першого її подиху і те що в більшості не цінується належне.. Я дуже хочу, щоб Ви не пожалкували той час, що його Ви витратили на читання моїх думок, а просто промовили в голос «двадцять два», і зрозуміли, що ця секунда, яку ви витратили на промовляння, вже більше не повернеться ніколи… Бажаю вам завжди:
отримувати результат: «Сторінок з визначенням «ідеальна людина» не існує»,у “гуглі”, мати власне розуміння ідеалу, а також цінувати кожну мить життя, хоч і здається що їх попереду так багато!


P.S. Починаєш мимохідь розуміти Гете з його цитатою: «Остановись мгновенье, ты прекрасно!»