Забути мушу

Того, хто став моїм життям,

Забрав мій спокій, бідну душу

Жбурнув в страждання океан.

             Ну от і все...       

                Я не забула

 Зрадливий блиск твоїх очей,

Ти перший, з ким себе відчула

Найщасливішою з людей.

                    Ну от і все... 

                                          Мій біль сльозами

 

Стіка пекучими з під вій.

Невпинний час загоїть рани,

 

 

 

          Ну от і все...

                                            Ти вже не мій.