Без заголовка |
здраствуйтє.
про пєрєломниє мамєнти
шо б я не робила, куди б до кого не стрибала, які б нєдобриє мислі не втілювала б у життя, все одно ніхуя не переломлюється. тільки помитись хочеться. ну і пічялька через те, шо я би луччє пагаваріл, чяю папіл, зєфір там, кіно, кніжкай памєняцца. но фу.
можу записати собі в список плюс один, як роблять всі нармальні дєвачькі
про ще одне
нам потрібні послуги перекладача. або я перестану спостерігати і відгризу тобі голову від нєфіг дєлась і чівотатам
галава :
|
Метки: нЄпєрєломниє мамєнти |
столько Бога вокруг, что хочется три страницы, а не получается и абзаца |
|
Метки: пиздим |
добро |
кожне добро має термін придатності. воно в мені моє. велике і мирне. як ламантін. або кавалок неба у віконній рамі.
і тягне вниз, вкладає на вологу траву долілиць і горнеться, тамує подих... і каштани голову дурять. і ця історія має перспективу стати тим, про що я ніколи не жартуватиму
і я відчуваю, шо мене порве. порве, як тільки почнеться літо... а поки... полежи зі мною на дні, я подихаю
|
Метки: горнеться |
пабєда |
ось і минув дєнь пабєди. не то шоб я тут скорбіла сільна, але я ж всьо помню, суки^^
віряни кажуть, шо треба вибачати всім всьо, але хай ідуть нахуй віряни. завдяки вам всі маі нєрвниє клєткі успакоілісь форева. піс.
люди мають тупу звичку лишати в когось свої речі. ця звичка може вкотре наїбнути в мені мустанга. а ше руки тягнуться до кірпічя, коли дітьо, яке ще наступні років зо п*ять читатиме карпу, дозволяє собі сумніватися в моїх розумових здібностях. таааак хотілось в*їбати па мордє... але руку жаль... чим же я обніматись буду?^^
жодного в мені добра не лишилося, тільки хмари якісь, кудрі чяя с малаком, хіть місцями і все це у режимі очікування, але ейфоричне очікування веде до великої сраки. но нє будєм а плахом
а володимирські дзвонять посередночі і питають про тузіка... а тузік патєрялся... харашо ми тоді з*їздили, запомнілісь^^
а ета я
|
Метки: пабєда жодного добра |
турне |
вот я і доїхала з турне... ми красавци адназначьна.
шо було... віно, канцерт, радітєлі, сабака номєр раз, пєсні, плов, васін узбек, цвіточькі, красатєнь
а потім був володимир, гора, магомєд, пиво, дивна скажена, вішні цвєлі... а потім язя наїбенилась і прийшла велика любов
я завжди пропускаю найцікавіше, навіть якщо ініціюю всє еті інтєрєснасті
дєлєгация із луцка чювствовала сібя заєбісь - женя сваравал імєнінніцу, вася на лавкє абнімался з тузіком, язя ніпальоно за магазінам чітала полозкову, а манфред збирав милостиню. красавци. нам то добре, але мєсниє навєрно в шокє
і тузік паєхал с намі в луцк
а потім був ще один день, бухло, алєксандр радіонавічь барадачь, люді в домє, банка кабачьків, ніпанятна как спижджена в сусідів, і замок, і воскресение, і третя доба турне
ось бачиш, я можу без тебе всьо
мені навіть подобається
а ета красівая оля в центрі володимира
|
Метки: дєлєгация |
ом |
я б переїхала на арцеуова, там сірєнь, неко і бабкін
сняться дівчата з довгим волоссям і розбите об рукомийник підборіддя
я читаю їхні нотатки, не дивуюсь тупостям і растьот во мнє штота. не жалість, ще злість.
я піздєц як люблю гатічєску архітєктуру
а ета славік. краще б мені снились глемери
|
Метки: не жалість |
спасіба |
Настроение сейчас - велика любов
спасіба тобі, дарагой інтернет, за то што памог правєсті мнє еті празднікі
спасіба за володимир, ковель і нововолинськ
спасіба міру, што дал васє так многа грязних насков
спасіба антону, за то, што падал
спасіба за 15 пачок ароматичних паличок
спасіба нововолинську іщо раз за то, што я не поїду на брутал на майовку
спасіба камутатам, шо я взагалі не хочу завтра повертатися до луцька і не повернусь
спасіба два раза , тобі, дурню, за думки про то, шо я пафосна
шось чешеться. я слишу, как растут ногті
а ета гариничь. там, куда я нє папала

|
Метки: спасіба |
обіцяю бути молодцем |
я шкодую твою супергумову руку під моєю головою. танцуєш на грязнам снєгу. такі да. ми. я знайду місце, щоб надійно все заховати
в мене 15 пачок ароматичних паличок... направду найбільш радісний подарунок за всі дні смерті/народження. обіцяю бути молодцем*)
а шо ше було.
канцерт у львові, сіняк пад глазам, космас (хто з нас пєрши дурканє), рибки, фанати, дороги, втечі
канцерт вдома, драмер, підморгування, ласіни, бухло, шопісєц страстниє аткуданівазьмісь лабзанія за променем, самальоти, падающіє абасвальт, яніколитобінезізнаюсь, апять бухло, алівкі з пєпєльніци, люді в квартірє, ночь, віа дзвіночок і утро... унікальноє утро... мені вже давно не було несоромно прокидатися)
|
Метки: несоромно |
отаке |
|
|
льоха, мнє плоха |
я долга нє пісал
мислі билі, в галавє нилі
билі і шмари, і шмарклі, і кровь, і злость, і раздєл пасочок, вєдьоркав і астальнова імущєства
ну і канєшна вбивання собі в голову мислі пра то, што ястабойнєразгаварію
я сільон і свабодєн бля как мустанг в прєріях
ще був переїзд в курятник, трєзвость, нєтрєзвость, малознакомиє і паетаму харошиє люді, гопніки, переляки, ПНД, не туди, куди треба недовивільнена хіть,
невикуп, мої і не мої хиткі клєми, чітать стіхі і трахацца адноітоже, знов невикуп,
тривалий невикуп, дєльфін, який ніфіга нє жирная точька в етай історії
ще я нє смог лізнуть калиновий мля зад нацианаліста
нікак
і паетаму пакєда
я свабодєн два раза
ностальгії нема
є тільки тьолка з хронічним пеемесом і мєчьтамі про бабло, бабло, бабло
всьо
була ще умка, бздури і водні процедури
аааа кто вінават
тепер в мене є валшебний чай і купа радісної травички,
і работи нєт
і єсть пра каво думать
і я думала, всьо будєт па-чєлавєчєскі, я перестану помніть, смагу жить с другімі мущінамі і дєлать падйом с пєрєваротам,
але не виходить. пєчєньє на болтах
і я не знаю, куди подіти руки/ноги/голову, чим дихати і куди йти. взагалі не знаю. вот как.
а картінка пра то, што луччє бить свєрху

|
Метки: куди йти |
останній квартирник |
|
Метки: паліті міня на луну) |
нічний дизель |
|
Метки: щемить |
дєла |

|
Метки: id12867905 |
про добре |
|
Метки: убога |
всі жінки баби |
|
Метки: тєлєпартация |
мєжду намі всьо кончєна) |
|
Метки: д'явал |
стіх |
|
Метки: стіх |
вярнуЛОсь) |
|
|