.......... знайомо. не тримай то в собі..чуєш? хочеш кричати - кричи! то ж ти мій лікар..то ж ти сказав, як варто жити, коли світ догори дригом, а почуття - під ковдрою.. ти живеш заради себе.сьогодні/завтра/післязавтра - скрізь! єгоре...я... я навіть не думала що ти такий сильний......
KaterinaNei, я написав те, як я бачу цей світ. Насправді ж я настільки пірнув у роботу, що сумувати просто немає часу) shelter, у мені немає пустоти - я давно залив її бетоном)) Насправді ж цей пост був спрямований на те, щоб пояснити, що людина може бути щаслива навіть сама і не обов'язково міняти світ, якщо просто можна змінити своє ставлення до нього (можливо я просто невдало це виклав...). Просто все довкола має чудову властивість мінятись, коли змінюєш свої погляди. (але дійсно у мене стільки емоцій, що тільки зараз починаю приходити до тями)
Дякую вам за підтримку ;)
..пам*ятаєш, хтось колись казав мені, що я не одна?)))
так. думаю про зміни. і намагаюсь міняти. але не все і не одразу - світ може цього не витримати.
взагалі, я думаю, що такі пости спричинені порожністю, яка виникла після випуску. стільки емоцій...і раптом...раз - і все...кінець дитинству....
п.с. "сводоба - это возможность выбирать зависимость".
я тобі заздрю,школа...я хочу туди, де ми її "гробили",бились,туди коли вибігаючи зі коли тянули руки до сонечка,а зимою зі швидкістю світла тікали від хлопчачого "бомбардування"....хочу...
блін,в мене сльози на очі навернулись.
сама як подумаю,що вже більше ніколи не приїйду до школи як раніше,хоча там почуваюся вже як вдома.дуже сумую за всіма