Пригадаймо тi волошки -синi квiти
Як волося нiжно пестив тобi вiтер.
Як за обрiй пьяну нiчь тверезив ранок
Все минуле промайнуло як туманi.

Все минуле промайнуло i розлука
с того часу як сплелися нашi руки.
Що сподобав тебе iнший я не проти,
та навiщо на весiлля мене просиш.

Я прийду мов не болить менi нi трошки,
урочисто принесу тобi волоши.
Синiй цвiт твоiх очей i дрiбнi слези
Все в них було i метiлi i морози.

Йдеш заплакана до щлюбу вiе вiтер
Вiн за мене тобi слези нiжно витер
А як будуть синьоокi в тебе дiти
Пригадай но тi волошки синi квiти.