А я все думаю, гадаю,
чи я люблю, чи скучаю,
сумую чи не можу жити,
та все ж таки потрібно говорити.
Все те що почуваєш,
хочеш, можеш…
Але мовчиш і думаєш:
„ЧОМУ це серце так далеко,
якому хочеш все віддати,
яке Тебе розвеселяє
своїми теплими рядками”.
І Ти не знаєш що з Тобою,
чим думаєш – не головою,
серце і душа все виливає
у цей маленький вірш,
якого може вже ніхто не прочитає.
А може ці рядки дойдуть до Того,
кому вони зачеплять душу,
і ніжно скажуть
Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!!!