¹ Сказав мені Господь:
візьми сувій великий,
і письменом людським на ньому напиши:
маейр-шалал-хаш-баз.

² Священника Урію,
й Захарію із роду Варахії
собі за свідків вірних взяв

³ І до пророчиці я підійшов,
і зачала вона
й родила сина.
Господь мені сказав:
імення назови йому
Маейр-шалал-хаш-баз,

⁴ Бо перш ніж врозуміє,
сказати це дитя:
"мій батько" й "моя мати",
Дамасські всі багатства
і здобич Самарян
перед царем Ассуру понесуть.

⁵ Й продовжував Господь
до мене говорити
й сказав тоді таке:

⁶ За те що цей народ
погордувавши
видкинув тихість течії
вод Силоаму,
й Рецину радий
й сину Ремалії,

⁷ то ось, на нього наведе Господь
великі і бурхливі
рік води - Асирійського царя,
із силою його всією,
й підніметься вона у всіх своїх протоках
і вийде з берегів усіх своїх,

⁸ і піде по Юдеї,
і сповнивши її
підніметься високо -
дійде до шиї;
й розмах крил її
на всю землі твоєї шир
розкинеться, Еммануїл!

⁹ Народи, ворогуйте, та дрижіть;
і слухайте, віддаленії землі!
Озброюйтеся, та дрижіть;
озброюйтеся, та дрижіть!

¹⁰ І задуми загадуйте свої,
та зрушаться вони;
і говоріть слова,
але не здійсниться з них жодне:
бо ж з нами Бог!

¹¹ Бо так, сказав Господь мені,
міцную руку кладучи на мене
говорячи мені не йти
услід цього народу:

¹² "Не називайте змовою все те,
що цей нарід за змову уважає;
й не бійтеся того, що він боїться,
і не лякайтесь.

¹³ Лиш Господа - його святіть
і Він ваш страх,
і Він надасть вам сили!

¹⁴ І буде Він святилищем
і каменем спіткання,
і скелею спокуси
обом домам Ізраїлю,
і пасткою і сіттю
для жителів Єрусалиму.

¹⁵ Й багато з них спіткнуться
і упадуть, і зловляться в тенета,
у сіть уплутавшись.

¹⁶ Тож зав'яжи свідоцтво й запечатай
ці настанови при учнях при Моїх".

¹⁷ Тож буду Господа очікувати я,
хоч Він лице від дому Якова сховав,
й на нього сподіватимусь.

¹⁸ Ось я і діти,
котрих мені подарував Господь,
як знамено й пророцтво Ізраейлю
від Господа, що живе на Сіоні.

¹⁹ І коли мовлять вам:
підіть до ворожбитів,
що мертвих викликають,
до чародіїв і до шептунів, -
то відкажіть: чи не було б правдиво
та правильно народу усьому
до Бога до свого звернутись?
чи мертвих про живих
запитують?

²⁰ Погляньте у Закон
і свідчення пророцькі.
Якщо не мовлять ті вам як вони, -
нема в них світла.

²¹ Й побредуть затим,
по землях вони гнані і голодні.
і в час голодний свій
озлоблені, хулитимуть царя
й свойого Бога.

²² І глянуть догори -
і кинуть взір на землю;
і ось: і горе й морок
і темрява густа,
і в неї упадуть.
Але де зараз морок ізгустів
не завжди йому буть.

---

© Переклад українською: Завалко Валерій Миколайович