Книга Пророка Авдії

Глава 1

¹ Видіння Авдії.
Ось так говорить
Господь Бог про Едом:
почули звістку ми
від Господа
і посланця послано
народам сповістить:
„вставайте, й виступаймо
війною проти нього!”

² Ось, Я вчинив тебе
поміж народами – незначущим
і вельми зневажаним.

³ Сердечна твоя пиха
облестила тебе;
знайшов собі житло
в ущеллях скель твердих
на висоті живеш,
та й кажеш
у своїм серці:
„скине хто мене
на землю ?”

⁴ Але якщо б ти навіть як орел
піднявся в височінь
і серед зір високих
улаштував гніздо своє,
то й звідти
Я тебе скину,
мовить так Господь.

⁵ Чи злодії до тебе закрадались?
А чи нічні грабіжники, що ти
розорений такий?
Але вони б украли
не більш ніж треба їм.
Якби до тебе вдерлись
і винограду крадії – вони
лишили б кілька ягід ?

⁶ О як обібрано усе
Ісавове,
й обшукано всі сховки !

⁷ І за кордони витурять тебе,
усі твої союзники,
одурять,
і переможуть, хто вкладали мир,
і хто твій хліб їв – вдарять.
Ти ж бо – нерозумний !

⁸ Чи не тоді це буде,
мовить Бог,
коли я вигублю в Едомі мудрих,
і вмілих та розумних на горі
Ісавовій

⁹ І страхом вражені твої, Феман, сміливці будуть,
щоб на горі Ісавовій убивством
всі знищені були.

¹⁰ За утиск Якова,
твойого брата,
тебе зневага вкриє
й ти винищений будеш назавжди.

¹¹ Тоді, коли на спротив ти стояв,
коли чужинці полонили військо
і іноземці вдерлися до міста
й кидали жереб
за Єрусалим, -
ти був одним із них.

¹² Не слід тобі дивитися було,
на день нещасний брата, день утрати;
і не радіти про нащадків Юди
що гинуть в день цей,
і діставати меч
в день смутку.

¹³ Не слід тобі було
уходити до міста
Мого народу,
навіть і дивитись
на злополуччя його
в день тяжкий
торкатися майна,
у день його нещастя,

¹⁴ стоять на перехрестях
щоб біженців вбивати,
і видавать вцілілих з них
у день біди.

¹⁵ Бо близько день Господній вже
на всі народи:
як сам чинив
так вчинять і з тобою;
і чин твій звернуто
на голову твою.

¹⁶ Бо, як пили ви на святій горі Моїй,
так всі народи
позавжди будуть пити,
і будуть пить, і проковтнуть, неначе
й не було їх.

¹⁷ А на горі Сіоні - там спасіння
вцілівших,
й стане за святиню
вона.
й отрима Якова родина
у володіння спадок свій.

¹⁸ І дім вогненний - Яковів,
а Йосифів - як пломінь,
Ісавів же - солом'яний:
запалять
його, і знищать, і нікого
не лишиться з Ісавового дому;
бо це Господь сказав.

¹⁹ Заволодіють ті,
котрі прийдуть із півдня -
горою, що Ісав
своєю називав.
А хто з долини - ті
філістимлян покорять
і поле Єфремлян
і поле Самарян.
Веніямин же упокорить Галаад.

²⁰ І переселені,
із війська, що синами
Ізраїля зовуться -
до Цорфату
заволодіють Ханаанською землею,
Єрусалимські ж вигнанці в неволю,
що в Сефарад осіли -
тим у спадок
південніші міста.

²¹ Й прийдуть по всьому тому
спасителі на гору, на Сіон,
щоби судить Ісавову гору.

І буде царство Господа.

---

© Переклад українською: Завалко Валерій Миколайович