Здавна наші пращури не могли уявити свого життя без хрещеної ікони та верби на покутті, червоної калини, вишиванки та старої підкови. Ці символи були не лише невід'ємною частиною побуту, але й слугували захистом від усіляких негараздів. Предки наділяли Здавна наші пращури не могли уявити свого життя без хрещеної ікони та верби на покутті, червоної калини, вишиванки та старої підкови. Ці символи були не лише невід'ємною частиною побуту, але й слугували захистом від усіляких негараздів. Предки наділяли їх магічними властивостями і щиро вірили, що вони є запорукою щастя, з їх магічними властивостями і щиро вірили, що вони є запорукою щастя, здоров'я та добробуту.

А що ми знаємо про обереги? Які саме вважаються святими або хатніми? Чи справді вони мали магічні властивості? Команда Three Snails вирішила провести власне дослідження і охоче ділиться результати з вами. 

Святі обереги

Лялька-мотанка – найвідоміший український оберіг. Її вважають символом жіночої мудрості та берегинею роду. В давнину люди створювали такі ляльки для дітей, а згодом цей предмет перетворився в сакральну річ, адже жінки вкладали в них свою любов, енергію та натхнення.

Одним зі святих оберегів є також дідух – обжинковий сніп, виготовлений з колосків пшениці, символ різдвяних свят. Згідно з віруваннями, він є символом родючості та сімейного достатку, єднанням предків з їхніми нащадками та богом для душ, які відійшли у зоряне царство. Зазвичай його ставлять на покуті напередодні Святої вечері. Вважається, що саме у різдвяний вечір дідух очищує усі душі та спопеляє усі торішні сили, щоб нові могли прийти до людей у новому році. 

Писанка завжди була символом життя. Навіть сам процес її розмальовування вважається ритуалом. Виготовлені писанки зберігаються вдома цілий рік аж до наступного Великодня, а потім розписують нове яйце, що символізує зміни у житті людини. Цікавим фактом є й те, що найчастіше для декорування використовується зображення сосонки (трави, що плететься, як змійка).

Хатні обереги

Оберегом української родини є вишитий рушник. Його завжди прикрашали національним орнаментом, пов'язаним з культом місяця, сонцем та зорями. Також були присутні малюнки дерев та рослин. Не менш важливим рушник був під час весільного обряду. Ним пов'язували молодих та сватів і вистеляли дорогу для них. Рушник вважався цінним предметом, адже був домотканим та вишитим вручну.

Немає у світі людини, яка б не знала про значення колиски для українського народу. З покон-віків, ця гойдалка була символом материнської ласки, сили поколінь та оберегом всієї сім'ї.

Рослинні обереги

У давнину наші предки вірили, що рослини наділені чудодійними властивостями та відганяють злих духів. Серед таких були цибуля, полин, часник та верба. Береза та калина були символами чистоти та дівочої жіночності.

Береза для українців була незвичайним оберегом, адже вважалося, що в кожній її гілочці живе божество, котре забезпечує достаток в сім'ї. Також гілочки берези, розкидані на даху, захищали хату від грому, буревію та блискавок.

 

Символом дівочої краси в Україні є калина. Вона прикрашала подвір'я кожної української хати. У яку пору ви б її не побачили, вона завжди рясніє своїми ягодами. Вона є чудовою прикрасою для коровая та весільного рушника.

Дуб – символ сили та могутності. Матері вишивали листя дуба на сорочках для своїх синів, щоб ті ставали сильнішими та мужнішими. За повір'ям, дубові меблі спряли здоровому сну.

Однак найулюбленішим оберегом в Україні є барвінок. Квітка названа на честь двох закоханих. Барвінок часто використовують дівчата для своїх віночків та оздоблення короваїв. Також ця рослина знана в народі через свою живучість та витривалість, адже вона зеленіє навіть під снігом.

Отож тепер ви познайомилися з віруваннями наших предків щодо оберегів.

Не забувайте про українські символи і традиції.

Шануйте Україну та українські звичаї

Українська письменниця і перекладачка

Народилася 1 листопада 1861 р. в с. Карлівка (нині Зелений Яр) Миколаївської області в родині священика. Дитинство й молодість минули на півдні України.

Псевдонім вибрала, виходячи з українознавчого спрямування своїх творів. Дніпрова Чайка — це морально-психологічне мотивування письменницької вільної волі, свободи не тільки особистої, а й усього українського народу.

1879 р. закінчила Одеську гімназію, вчителювала у сільських школах Херсонської губернії. Своїм вихованцям прищеплювала любов і шану до української мови та рідного краю.