В колонках играет - Gone with the Sin

Настроение сейчас - beautiful

Сьогодні затягнула Олівку на Борщагівку.
Люблю її.
Люблю бути в оточенні таких людей як вона і Ксеня.
Шкода що час зі мною не дружить.

люблю писати дивні *вірші*(чи можна їх так назвати?)
Люблю читати дивні книжки(чи можна їх так називати?)

Хочу показати читачеві Ікону.
Ось вона -
Ікона. 25.04.08.

Напруживши очі, ти розрізняєш короткі спалахи в його очах.
Ти дивишся на його тонкі лінії,
Як лінії на кам*яних брилах,
Що стали пам*ятками якоїсь війни якимсь солдатам.
До чого призводять війни - ти знаєш сама.
В них немає героїчного.
В них є дурість обох сторін.
Як в коханні...

Примруживши очі, ти шукаєш вихід.
Простий вихід з безнадійно заплутаного лабіринту
чужих підозрювань і недовіри.
Ці два павуки міцно схопились худорлявими сухими лапками
В їх серця і сотнями оченят визирають
З їхніх чорних зінниць,
Випромінюючи холод і злобу.

Закривши очі, ти бачиш ікону
своїх ідеалів, снів, сутності і життя.
ти бачиш ікону, що відповідає твоєму Естетичному смаку
і зовсім не відповідає нормам Етикету.
Ти бачиш ікону на двох:
Одну на двох, як страву в одній тарільці
до якої по дві пари столових приборів.

Ти бачиш Ікону.
І догма росте, суперечить сумлінню.
Ти знаєш: так буде і має бути,
From very begining,
Till the end,
доки смерть не розлучить вас.