Інколи здається, що є ще живу отим "шкільним" життям де всі помилки забуваються і прощаються... Здається, що я геть не знаю як жити, я не вмію жити...
Де можна заисатися на курси??? =)

Знову???? блять, ненавиджу це блядське місто!!!

Залишаючись один на один з собою, забуваю зачинити двері і думки про тебе постійно проникають в мою голову, хоч не повинні. вже не повинні...
Ми обрали наше майбутнє.

Дорогий тобі, але ти не пишеш. Кохаєш, але не зі мною. Я не розумію, де логіка?
Ти для мене була всім, чому ж я для тебе всім не став?
Залишаюсь в немоєму місті, не с тобою... Себе давно я вже втратив. Коли? Чому? Не знаю, не пам"ятаю... Знаю лише, що колись с тобою я був собою, давно...
Не чув твого голосу тижні три-чотири. Давно якось, боляче, але вже не так.
Є ще вона... Не кохаю її, майже нічого вона в моєму серці не розбудила. Хоча яке серце? Його двно вже немає, розбили багато років тому, все тепло з нього втрачено.
Даю їй себе любити, даю їй щастя, а думаю про тебе. Сволота, що я ж я роблю, це все ж потім в помилки вилізе, але то потім буде, а зараз мені не добре, але й не погано.
"Нормально" - так би ти мені сказала. Сумую за тобою. Повертайся швидше...

Саме того вечора я щасливий, саме того вечора я закоханий, саме того вечора я прагну...

Інколи деякі дорогі люди вміють афігенчіком розчаровувати. Боляче на серці...
Тупі банальні слова, нікому не потрібні, але легше не стає...

нічого не пишу...сиджу чекаю на тебе...коли вже буду там...рідний дім... сумую*

Кохання як згущьонка: солодке, швидко закінчується і не завжди з малюком)

З"вились нові друзі: алкоголь і ти) Треба позбутись одного. Голосування розпочато...

Часто здається, що великі міста приносять тобі тільки розчарування в тому що мав...

Тільки її очі дивляться на мене по-особливому, тільки її губи м"які і солодкі, тільки її щоки я обожнюю усією душею, тільки її руки вміють
так пестити і от тільки її в мене немає...більше немає...

І знову НІМ рятує... Він здається під все катить в моєму житті: коли мені весело і добре с тобою, коли тебе нема поряд і мені нічого не хочеться.
Коли ви в Києві люди??? =)

В колонках играет - HIM - Bury Me Deep Inside Your Heart
Все. Кидаю пити без тебе, бо кохання мабуть цього не розуміє, коли без тебе...

А в нього залишилися тільки сум і кохання. Столиця, але життя його не тут, життя в думках, а думки це рожеві мрії про вокзали і про неї.
Сумує. А вона безмежно його кохає...

Закінчив розділ Персикове літо.
Розпочав - Розділ другий. Життя великого міста або не зовсім столичний хлопчик. побачимо шо воно вийде)

а це вже точно щоденник... мемуари мого кохання...

Кохаю і сумую за тобою. Поки що все, що хочеться зараз сказати...

А я просто люблю тебе, яка б відстань і пора року між нами не була...

Коли в твоєму житті з"являється дівчина, яку ти дійсно хочеш бачити щодня, обожнюєш тепло її рук, милуєшся її очима, бачиш в них щось приємне і рожеве, щось своє.
Коли тобі подобається годинами говорити з нею ні про що, і хай вона полюбляє осінь, а ти зиму.
Хай ви не знаєте, що буде потім. Починаєш розуміти, що вона одна єдина...
Починаєш вірити в кохання...

В колонках играет - HIM - Poison Heart
Боюсь комах, боюсь висоти, боюсь темних перевулків, боюсь смерті,
але це все ніщо порівняно з тим як я боюсьзалишитись без тебе...

Вдячний батькам, вчителям, друзям, НІМ, долі і тобі...
Батькам за моє народження і турботу.
Вчителям за освіту і знання.
Друзям за підтримку і сміх.
НІМ за їхню творчість)
Долі за те життя, що в мене є!
Тобі за кохання і почуття які мені дала*

Дівчат завжди доводять до сліз, а хлопців - до матів.

Кохання як куріння. Приносить задоволення, а після кожної викуреної пачки хочеться ще і ще, і ще... Ч 18.

В колонках тільки НІМ, в серці тільки ти! Кохання в теорії і практиці. Частина двадцять перша.

Записки про кохання. Кохання в теорії і практиці.
Мемуари моїх почуттів...