В первую очередь хочу сказать огромное спасибо рукодельницам из клуба сезон Lena Hoshek, Fenek, Кашка, Goldfish, camille, SolMar, nensy-fish, Sweety-Lana, Elenko, Ланkа, La_femme, Veris, manunia, Кошка Мурка, Virineya, фунтяша, iskushenie за их золотые руки, за их терпение и старание. Благодоря им мы теперь можем сотворить себе дизайнерскую юбку. И прошу прощения у Лирушек если у кого то уже есть этот пост.

 Юбка из коллекции Lena Hoshek вызывает бурю эмоций. Эффект турнюра притягивает взор, пытливый взгляд старается разгадать секрет, а шьётся эта юбка довольно просто и под силу, даже начинающим. Прежде, чем приступить к пошиву, надо осознать ряд мелочей, чтобы они не вылились затем в одно большое разочарование.

 • В основе кроя юбки лежит солнце  . Даже при завязанном сзади банте и собранном в турнюр заднем полотнище юбки, она задирается от порывов ветра, так что, задумайтесь о подкладке. Подкладку достаточно сделать в виде трапеции из основной или ткани, подходящей по цвету . Как например у iskushenie  

 • Важно! Опорная линия всей юбки - нижняя линия кокетки. Бант в этом случае выполняет лишь функцию декора, и поэтому смещение юбки вниз уже невозможно, а вот вверх - вполне.
 Если вы решите отступить от фасона и сделать верх юбки на линии талии, вероятнее всего, понадобится корректировка выкройки. Об этом будет сказано далее - в разделах «Конструкция юбки» и «Корректировка выкройки». Для корпулентных, с невысоким ростом, женщин вряд ли подойдёт такой фасон; хотя, если есть желание, можно попробовать сшить эту юбку из недорогой ткани для домашнего применения.
• Ткань следует подбирать с содержанием натурального волокна (хлопка, прореженного льна) или полностью х/б. Изнаночная и лицевая сторона не должны сильно отличаться по интенсивности цвета и рисунка. Гладкие, скользящие ткани не подойдут - юбка будет подниматься вверх от бёдер, стремясь занять положение на самом узком месте фигуры - на талии. Лёгкие ткани по типу шифона вызовут эффект парящего сзади турнюра - ветер на улице ещё никто не отменил, так что, подумайте - нужен ли вам такой эффект.

Вам потребуется

Двухсторонняя ткань - 2.3 м при ширине 1.5 м, но расход ткани может значительно сократиться, если кроить чуточку «не по правилам», на самой юбке это никак не отразится. Главное - хорошо декатировать ткань перед раскроем, можно просто постирать в тёплой воде. Ткань для подкладки - 40- 50 см. Если подкладка планируется из основной ткани, просто добавьте длину к метражу. Косая бейка для отделки низа оборки 6–7 м. Потайная застёжка молния, обтянутая тканью пуговица и не много клеевой для дублирования кокетки полочки и места вшивания молнии. А также выкройка основы юбки на свой размер.

Конструкция юбки

• Верх юбки - отрезная кокетка, сделанная по выкройке основы прямой юбки. Юбка представляет собой солнце-клёш с боковыми швами и швом по центру спинки, в который вшита застёжка молния. Завершает юбку оборка, с коэффициентом сборки К= 1.7-2 по отношению к длине низа юбки-солнце.
 • В боковых швах, на расстоянии нескольких сантиметров вверх от оборки вшиты две петли (они показаны стрелками на фото). Под кокетку юбки около застёжки молнии пришита пуговица , на которую надеваются обе эти петли, тем самым заднее полотно юбки собирается в своеобразный «турнюр». Пояс-кокетка спинки завязывается в бант.
• Юбку можно носить в двух вариантах - с пристёгнутыми к пуговице петельками, именно тогда она будет с «турнюром» сзади. Или, не застёгивая петельки на пуговицу, тогда это будет обычная юбка-солнце с оборкой по низу, с завязанным бантом сзади.

Выкройка

Если мы хотим юбку с пропорциями оригинала, следуем простым формулам. При ДЮ (длине юбки) = Х, ширина кокетки составит Х/6; длина юбки от нижней линии кокетки до оборки Х/2; ширина оборки Х/3. Именно эти формулы мы используем в приведённом ниже примере.

Рассмотрим построение выкройки на конкретном примере для фигуры с ростом 160 см, с обхватом талии (ОТ) - 71 см и с общей длиной юбки от ЛТ - 53 см.
• Вычисляем ширину кокетки - ДЮ/6= 53/6= 9 см. На выкройке основы юбки, отступив вниз от линии талии (ЛТ) 9 см, рисуем линию кокетки. Разрезаем по ней выкройку и закрываем вытачки. Выкройка кокетки готова. Для оригинальной юбки нам понадобится только кокетка полочки. Кокетка спинки кроится как прямая полоса, длиной 115-120 см, и шириной для нашего примера - 9 см (ширина кокетки полочки). При сшивании этой полосы с боковым швом кокетки полочки, чуть скругляем её (подрезаем) по форме боковой линии кокетки полочки. Этот вариант подходит тем, у кого стройная фигура без резкого перепада талия - бёдра, без животика и сильного перегиба по спине.
• Если фигура весьма «аппетитная», есть ярко выраженные талия и бёдра, а также небольшой животик, логичнее будет расположить юбку на талии. Поэтому, кокетка спинки будет уже иной. К выкройке кокетки спинки дорисовываем бант-завязку, можно слегка расширить его к концу, длина банта в нашем случае 100 см.
 • Тем, кто сомневается в своей фигуре, можно оставить смоделированную по основе кокетку спинки как есть, а в боковые швы вшить завязки банта. Но в этом случае «треугольничка»  обнажённого тела по центру спинки не будет. В любом случае только вам решать, какой вариант кокетки спинки для вас предпочтительней.

• ДЮ в нашем примере 53 см от ЛТ. Измеряем окружность тела, отступив 9 см от ЛТ, записываем мерку - 88 см. Вычисляем r=L/2π, где r - радиус малой окружности юбки солнце, L - длина окружности (88 см), π=3.14. В нашем примере r= 88/2/3.14=14 см.
Вычисляем ширину оборки: Х/3= 53/3= 17.5 см. Вычисляем длину юбки солнце: для этого из мерки ДЮ вычитаем ширину оборки и кокетки, записываем полученную величину. В нашем примере это - 53-17.5-9= 26.5 см. К этой величине прибавляем радиус малой окружности r =14 см; получаем радиус большой окружности R= 26.5+14= 40.5 см. С тем же центром, что и у малой окружности, чертим большую радиусом R - это низ юбки, к которому мы будем пришивать оборку.
• Длина по низу юбки (длина большой окружности) составляет в нашем примере 254 см. Это можно вычислить по формуле длины окружности (L= 2πR). Из оставшегося количества ткани выкраиваем оборки. Это полосы ткани шириной 18.5 см (учитываем припуск на шов в 1 см), и длиной , равной ширине ткани. Таких полос может быть 4 или 5 - зависит от длины большой окружности и ширины ткани. В нашем случае общая длина оборки составляет 508 см, это чуть меньше, чем 4 полосы во всю ширину ткани. Коэффициент сосбаривания оборки в нашем примере равен К= 508/254= 2. Раскладка всех деталей юбки показана на фото. Все кокетки сделаны двойными, так же, как и бант. Можно сделать и более экономичную раскладку, если свойства ткани позволяют разложить детали не по долевой, а по поперечной нити и вы решите сшить юбку по оригинальной выкройке: кокетка спинки +завязки банта=прямая полоса.
• Не забудьте из выпадов ткани выкроить две полоски по косой для петель в боковых швах. Хотя, их можно заменить шляпной резинкой в цвет ткани. Месторасположение петель находится в каждом конкретном случае индивидуально для конкретного роста и фигуры.

Корректировка выкройки 

В оригинальной юбке задняя кокетка - это прямая полоса ткани, которая переходит в завязки банта. Опорной линией (линией, на которую ложится вся нагрузка) является нижняя линия кокетки, а верхняя линия, из-за сломанной конфигурации при завязывании банта на спинке, нагрузки не несет. Опорная линия стремится занять наиболее "выгодное " положение и стремится по плавному скосу на женской фигуре вверх (сиреневая стрелка). Спереди на верхней линии кокетки полочки из-за этого иногда образуется слабина, а шов спинки становится короче. Поэтому было найдено решение - удлинить шов спинки на половину ширины кокетки.

 Эта корректировка показана на фото линиями красного цвета. На выкройке юбки надо дать компенсацию по длине заднего шва: увеличить его длину на ½ ширины кокетки. В нашем примере это составит 9/2= 4.5 см.

Чтобы убрать слабину кокетки полочки по ЛТ, можно с натягом пришить долевик в шов верхнего края кокетки или вшить шляпную резинку в боковые швы, которая, натянувшись, немного стабилизирует верхний шов кокетки полочки.

 В статье использованы фотоматериалы и бесценные консультации и наработки Fenek, Кашка, Goldfish, camille. Именно эти дамы были первопроходцами - они разгадали крой, его мельчайшие нюансы, и сшили каждая, свою, неповторимую юбку, которую назвали «бомбой». 

Технология сборки юбки с турнюром

В этой статье дана технология пошива юбки с турнюром по первому варианту - когда кокетка полочки смоделирована из основы, а пояс-бант скроен одной прямой деталью. 

• Детали кроя и прикладные материалы, которые нам понадобятся, слева направо: оборка - 3 детали, бант - 2 детали со сгибом, молния, пуговка и лоскут ткани для её обтягивания, кокетка полочки - 2 детали, косая бейка - 7 метров, переднее полотнище юбки (полочка) - 1 деталь со сгибом, заднее полотнище юбки(спинка) - 2 детали, полоска ткани для руликовых петель, скроенная по косой. Клеевой дублируем обе части передней кокетки и отрезки банта, не доходя на 3 см до места вшивания молнии в шов спинки заднего полотнища юбки.
• Строчим полосу для руликовой петли, выворачиваем.
• Намечаем размер руликовой петли по пуговице.

• Сшиваем швы трёх деталей оборки между собой, обрабатываем оверлоком.
• Кокетку сострачиваем по верхнему срезу и пристрачиваем её к боковым срезам бант.
• Разутюживаем швы.

• Заутюживаем припуск на шов внутренней кокетки полочки на изнаночную сторону.
 • В боковые швы вшиваем руликовые петли , место вшивания можно укрепить клеевой. Сшиваем боковые и задний шов юбки. Разутюживаем швы.
• Вшиваем застёжку молнию в шов спинки.

• Лицевую сторону кокетки складываем с лицевой стороной юбки, совмещаем боковые срезы, скалываем их булавками, перпендикулярно будущему шву. Сшиваем детали между собой. Вероятнее всего, что переднее полотнище юбки придётся чуточку растягивать, а заднее - припосаживать.
• Сшиваем бант и выворачиваем юбку через незашитое отверстие.
• Именно там мы заутюживали припуск шва - на кокетке полочки.

• Отутюживаем детали.
• И вручную зашиваем не зашитый участок на изнаночной стороне кокетки.
 • Даём юбке отвисеться  с грузиками по подолу пару дней, а затем выравниваем длину. Можно увлажнить юбку из пульверизатора, для лучшего выравнивания. Пришиваем кант к нижней длинной стороне оборки.

• К выровненному подолу юбки прикалываем оборку. Для этого её надо разделить на 4 равные части, и приколоть булавками каждую отмеченную линию деления к среднему, двум боковым срезам и к середине полочки. Затем каждую четвёртую часть оборки делим пополам, и опять, найдя середину на юбке между приколотыми участками оборки, прикалываем середину участка. И так, до тех пор, пока интервалы между вколотыми булавками не будут составлять 5-7 см. Булавки вкалываем перпендикулярно будущему шву. Для чего мы это делаем? Пять метров оборки собрать на две параллельно проложенные строчки практически невозможно. Действуя специальной лапкой для сборок, мы можем не уложиться в длину. Она соберёт или больше или меньше требуемой длины. А способ с булавками и делением участков всё время пополам, даст возможность равномерно распределить всю оборку по всему подолу юбки. Весь процесс показан на трёх фото ниже.

• После того, как вся оборка приколота булавками к подолу юбки, пришиваем её. Строчим по стороне оборки. А пинцетом присбариваем участки между вколотыми булавками. Процесс показан на трех фото ниже.

Вот и все носите с удовольствием!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Туничку связала в подарок,до лета далеко,поэтому и фотки не на модели. Но фасончик простой,прямой,понятно,как она будет сидеть. Очень понравился рисунок,сразу захотелось связать именно пляжную тунику.Цветочек не пришивала,это на усмотрение хозяйки.

Оригинал взят у в Таємна Магія Українського Рушника

Від нього залежать щастя молодої сім’ї, доля майбутніх дітей та добробут родини. Чимало священних символів, відомих ще з давніх-давен нині підмінено формою. Популярні зараз написи, як-от: “на щастя, на долю”, наші пращури шифрували у знаках орнаментів. Так, вишита восьмикутна зірка означала Бога, Сонце, хвиляста лінія — нескінченність життя, стилізована калина — уособлення дівочої краси, молодості, кохання, виноград — символ благополуччя, квіткові пуп’янки вказували на дітей і продовження роду. Науковці кажуть, що вишитий рушник може бути і благословенням і прокляттям.   Загибель роду запрограмувала... мати Мати вишила синові весільний рушник. Молодята відбули обряд і зажили мирно, але... нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Неначе якийсь злий фатум завис над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби... Чоловік, котрий досі був переконаним матеріалістом, дістав із шафи весільного рушника і жбурнув його матері зі словами: “Викинь геть! Через нього усі нещастя!”. Здивована ненька вирішила показати свій виріб знавцям. Ось що розповів працівник Українського центру народної культури “Музей Івана Гончара” завідуючий сектором “Тканина” майстер народного мистецтва з вишивки Юрій МЕЛЬНИЧУК: — В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту. Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду. Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення.   Весільний рушник - програма майбутнього подружнього життя Перш ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася і мила руки У весільному обряді на Київщині початку ХХ століття дослідники нарахували близько 20 рушників. На них клали коровай, ними перев’язували старостів, простеляли дорогу молодим. Але, як запевняє пан Юрій Мельничук, найголовнішим був той, на якому батьки благословляли молодих. Такий рушник — особлива святиня, яку не показували стороннім і берегли як зіницю ока, передаючи із покоління в покоління. Старий узор нащадки відтворювали на новому полотні як енергетичний код роду. Перш, ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася, мила руки, щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях. І лише тоді майстриня починала творити на полотні узор, як своєрідну медитацію. Вже в наші часи екстрасенси досліджували саму голку, нитку, вишиття і з’ясували, що знаряддя праці рукодільниці проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розміром і товщиною шматочок сталевого дроту. Найенергетичнішими нитками визнали вовняну і натуральну шовкову пряжу. Довге волокно білкової природи найкраще переносить інформацію. Гірша, але теж підходить для роботи, заполоч рослинного походження. Зовсім непридатним з погляду енергетики виявився акрил. Відрізаний шматок магазинної тканини не йде ні в яке порівняння із домотканим полотном. Якщо згадати прадавню технологію його виготовлення, відбілювання на траві, на росі, під сонцем, місяцем, зірками, під впливом усіх стихій, то стануть зрозумілішими дивовижні властивості старих рушників. Починати рукоділля найкраще зранку у четвер. Це енергетична вершина тижня. Наші далекі пращури мабуть добре відчували те, бо саме цього дня приступали до весільних рушників. Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя. Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною.   Символ Берегині Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око. Усі слова зашифровані в символах узорів Нині відомо близько 200 старовинних швів на основі двадцяти технік української вишивки. Відтворювати треба тільки той малюнок, котрий припав до душі. Фізики дослідили, що в цьому випадку він потрапляє у резонанс із вашим організмом. Комусь імпонують дрібні густі зубчики, а комусь більше подобається м’яка широка хвилька. Одним тішать око велетенські пишні квіти, інші ж відчувають потребу і зображувати, і споглядати маленькі орнаменти. Добре, якщо десь у скрині зберігся рушник прабабусі, яка прожила із прадідусем довге й щасливе життя. Його і треба взяти за зразок. І ось нарешті весільний рушник вишито. Як же на нього ставати? Юрій Мельничук був учасником експериментів із вимірювання енергетичного потенціалу цього чи не найдавнішого елементу весільного обряду. Один бік рушника завжди мав заряд “плюс”, другий — “мінус”, посередині рамка екстрасенса стояла на “нулі”. Отже, на який бік має стати наречена? Вкладаючи батарейку в годинник ми придивляємося, аби не порушити полярність. Отак і молодята можуть або отримати могутню енергетичну підтримку, або... “розрядитися”. Там де “плюс” — має стати чоловік, там, де “мінус” — жінка. Позитивний заряд має правий кінець рушника, або той, який вишивають першим. Другий кінець — лівий або жіночий, підсилює жінку. Чоловікові ж він може зашкодити і навпаки. Аби не сплутати, яким боком повернути рушник, у давнину рукодільниці на ньому робили мітки. До речі, узор на лівому і правому кінцях ніколи не був тотожний. На них, як у дитячій грі на уважність, завжди можна знайти десять розбіжностей. На те магічне полотно не ставали взуттям, а тільки колінами. Тепер подекуди у селах вишивають два весільних рушника. Один для церкви, вінчання і масового споглядання, інший — потаємний, для батьківського благословення. І дуже важливо, щоб той другий — для себе, для своєї майбутньої сім’ї, дівчина творила власноруч. За матеріалами АРАТТА

Українські Рушники

Найдавнішим символом національної етно культури, який супроводжував людину протягом всього його життя є рушник. Це не був звичайний предмет побуту, а магічний і символічний виріб. Вишитий вручну предмет, нагадував про невидимий, але існуючий зв'язок людини з його предками. Вся інформація переносилася на рушник у вигляді численних візерунків і орнаментів в тандемі з художніми елементами, які оповідали про природу, людей, їх культуру, світоглядні ідеї та загальне світосприйняття. Рушник використовувався як у повсякденному житті, так і був неодмінним атрибутом під час різних святкувань. Численні ритуали, обряди і традиції не обходилися без рушника, що зробило його використання і значення досить різнобічним. Так, наприклад, новонародженому прийнято було дарувати рушник вишитий всілякими атрибутами оберега, які повинні були захищати немовля і його матір від злих духів і принести їм сил та здоров'я. Коли наближався обряд хрещення немовляти, хрещена мати готувала спеціальний ритуальний рушник із відповідними символічними візерунками, застосовуючи лише яскраві і світлі тони і кольори ниток. Використання темних або чорних ниток було заборонено, оскільки темні кольори могли привертати до себе біди і нещастя, пише „Мед”. Одними з найбільш важливих і значних обрядів були сватання і весілля. Наречена готувала свій посаг заздалегідь, і саме рушники були ключовим складовим. Такі рушники відрізнялися особливим багатством візерунків, кольорів та орнаментів. Вручення рушників нареченою родині нареченого, було свідченням її згоди. Традиція оглядин полягала не тільки в обміні рушниками, полотнами, сорочками, знайомством з батьками, але й мало також юридичну силу. До обряду весілля готували також рушники для хліба і для ікон. Для нареченої і нареченого ці рушники були різні, оскільки відрізнялися вишивкою і орнаментами. На рушнику нареченої було прийнято вишивати калину, що символізує жіноче начало, виноградні грона і листя, які привертають благополуччя і достаток у дім. Рушник нареченого прикрашали рослинними орнаментами у вигляді дубового листя та жолудів, які слугували запорукою сили, здоров'я і стабільності домашнього вогнища. Але існував один елемент, який був спільним як для рушника нареченої, так і для нареченого - це лілії, символ продовження роду. Існував також ряд певних критерій, за яким слід було вишивати рушник. Одним з початкових і головних вимог, було цілісне полотно, ні в якому разі не зшите з двох або більше частин, оскільки це може означати «порваную» життєву дорогу. Під час вишивання рушника слід перебувати в гарному настрої і ні якому разі майстриня не повинна злитись, оскільки вся негативна енергетика могла перенестись на виріб, що в подальшому принесло б біди і негаразди. Якщо рукодільниця допустила якусь помилку при вишиванні, не можна було розпускати нитку і переробляти вишивку, оскільки візерунок на тканині це «життєвий шлях», який не можна пережити знову і виправити.

Посвята у вишивальниці

З давніх-давен вишивка слугувала магічним оберегом людині. Тому вправність дівчини у вишивці особливо підкреслювалася у весільних обрядах та народній творчості. Гарний рушник чи сорочка вказували не лише на вправні руки, а і на роль берегині роду, яку буде виконувати дівчина упродовж свого життя. Коли пальчики дівчинки ставали достатньо сформованими для тонкої роботи, мама починала вчити доньку вишивати. Цей день відзначався особливо, адже він вводив дівчинку до світу жіночих таємниць. Бабуся чи хрещена легенько вколювали своєю голочкою долоню дівчинки, передаючи їй таким чином магічну силу берегині, розповідають на форумі ИАЦ ЗКУ „Родовые поместья Украины”. Після цього дівчинка підходила до яблуні, цього одвічного символу материнства, і просила її дати вправності і майстерності своїм рукам. Запропонований нижче обряд розрахований на дівчаток, що відвідують недільну школу. Він має на меті підвести їх до думки про священну роль вишивки у житті людини та її роду.   ПІДГОТОВЧА РОБОТА : розглядання різних рушників, бесіда про родове дерево кожної дитини. ОБРЯДОВІ РЕЧІ: вишитий рушник, набори з елементів Дерева Роду для кожної дівчинки окремо, пісні „Ой, рушник-рушничок”, „Пісня про рушник ” та „Роде мій красний”. ХІД ОБРЯДУ: ОБРЯДОДІЙ: Кожна дівчинка колись стане мамою. І ви теж, коли виростете, станете мамами. Але ви не просто народите дитину: для вашої мами це буде онук чи онучка, а для бабусі – правнук чи правнучка. Ви продовжите свій рід. Всі знають, що таке рід? ВІДПОВІДІ ДІТЕЙ: Це усі наші родичі, які живуть зараз, які померли і які мають народитися.   ОБРЯДОДІЙ: Для того, щоб продовжити свій рід про нього треба знати якомога більше. В давнину, коли дівчатка підростали, вони відправлялися у праліс на пошуки дерева роду. Ви вже знаєте, що таке дерево роду? ВІДПОВІДІ ДІТЕЙ: Це дерево, яке позначає сім’ю, рід людини. ОБРЯДОДІЙ: А потім, вони вишивали своє дерево роду на рушникові. Такий рушник оберігав усі рідних від біди та хвороб і тому його називали оберегом. Прийшов час і вам знайти це чарівне дерево. До пралісу нас поведе ось ця стежинка. А щоб пройти по ній ви повинні розказати, що ви знаєте про дерево роду. Зелений килимок у кількох місцях перекритий гілочками. Гілочки прибираються після правильної відповіді. Кого позначають нижні (середні, верхні) гілочки дерева? Де на дереві роду буде знаходитися мама, дідусь, сестричка? ОБРЯДОДІЙ: (демонструє сказане на фланелеграфі, ковроліні, малює тощо) А зараз прийшов час дізнатися як вишився рід на рушникові. Починалося дерево роду із горщика. Горщик має бути широким smhgs, міцно стояти, щоб рід ваш був міцний. Із горщика виростає стовбур, стовбур теж має бути товстим, міцним, щоб ваш рід нічого не зламало. У самому низу квіточки схиляються донизу – вони позначають бабусю та дідуся. Вони вже старенькі, тому і квіточкам важко підніматися вгору. Наступні квіточка позначають тата і маму – вони підняті угору, тому що ваші батьки ще молоді, у них по переду довге життя. А посередині росте сама гарна квіточка, вона позначає дитину. На дереві роду ще вишивали ягідки, які позначали майбутніх дітей. Давайте ми разом розставимо їх. Скажіть у дідуся і бабусі можуть бути ще дітки? Звісно, що ні. А у тата і мами? А у вас будуть дітки? А скажіть хто скільки хоче дітей? Діти розкладають ягідки. А щоб рід ніколи не закінчувався, вишивали поруч безконечник – лінію, у якої немає ні кінця ні краю. А, щоб безконечник наповнився чарівною силою, його треба було оживити. Давайте подамо один одному руки і відновимо зв’язок між нами, нашими пращурами та нащадками. Хай оживе безконечник на вічне життя роду нашого. Звучить пісня „Ой рушник-рушничок”, діти ходять змійкою за ОБРЯДОДІЄМ на кінець замикаючись у коло.   ОБРЯДОДІЙ: Кожна людина на землі повинна знати свій рід. Давайте зробимо наш прадавній ліс світлішим – посадимо в ньому кожен своє дерево роду. Діти самостійно на підлозі викладають дерево роду. Як зразу світло і гарно стало навколо. А це що? Під пісню „Рідна мати моя” розгортається попередньо скручений і підвішений вгорі рушник із зображенням дерева роду. Це наше чарівне дерево роду, яке ми шукали. А під ним чарівна голочка наших прапрабабусь. Щоб ви могли вишити своє дерево роду треба доторкнутися до цієї голочки. ОБРЯДОДІЙ з побажаннями торкається голкою до правої долоні Хай ваші руки будуть вмілими та роботящими. Хай розцвіте ваш рід і на рушникові і у житті! Підійдіть і доторкніться до дерева роду, щоб набратися сили та здоров’я на все своє життя. А тепер давайте навколо нього закрутимо живий безконечник. Запрошуються гості і під пісню „Ой у полі червона калина” усі разом ведуть хоровод. Роде наш сильний і могутній! Хай славиться минуле пращурів наших та благословиться майбутнє нащадків наших. Хай проявися сила твоя здоров’ям, злагодою і добробутом в житті нашім. Веди нас з добрими помислами на добрі справи на славу роду і землі рідної. Слава роду нашому!   Відроджуйте традиції української родини!

Серия сообщений "Головные уборы":

вязанные шапки , шапки из меха. вязание мехом

Часть 1 - Шапочка
Часть 2 - Шьем шапку-капор
Часть 3 - Чепчики...для дам.
Часть 4 - Винтажная отделка из шелковой ленты
Часть 5 - Шапка-сова...идея
Часть 6 - Шляпное настроение.....
Часть 7 - Шляпка....украшение
...
Часть 15 - Шапочка из флиса для малыша
Часть 16 - Шляпка в стиле 60-х
Часть 17 - Красивая отделка из шелковой ленты

…и про описание

https://picasaweb.google.com/104130680167633823671/FohTPE

1.


2.


3.


4.


5.


6.


7.


8.


9.


10.


11.


12.


13.


14.


15.


16.


17.


18.


19.


20.


21.


22.


23.


24.


25.


26.


27.


28.


29.


30.


31.


32.


33.


34.


35.


36.


37.


38.


39.


40.


41.


42.


43.


44.


45.


46.


47.


48.


49.


50.


51.


52.


53.


54.


55.


56.


57.


58.


59.


60.


61.


62.


63.


64.


65.


66.


67.


68.


69.


70.


71.


72.


73.


74.

Поразглядывала платье Стелла , "корсет" вяжется вдоль, а юбка поперек. Корсет вяжется узором: чередуются 2 ряда столбиков с накидом и 2 ряда узором с перекрещенными столбиками , а т.к. будете вязать поворотными рядами, то перекрещенные столбики в певом ряду будут в одну сторону смотреть, а во втором ряду - в другую. Верх "корсета" обвязать 6-7 рядами столбиками без накида и можно ввязать силиконовые жилки туда для более плотного прилегания к телу. В ролике кажется я видела, что на спинке шнуровка на "корсете". 
Основа юбки - это сетка, а на нее навязываются оборочки, думаю подойдет схема оборки от платья Мануэла  сначала вязать сетку (1 ст/н, 2в. п, 1ст/н и т. д.), а уж на сетку навязывать оборки 

Буду вязать ниточками ЯрнАрт бегония (цвет 0329) 169 м/50 гр. крючком №2,5 

источник --    http://club.osinka.ru/topic-145527?p=13432704#13432704

Дополняю предыдущий пост украинской вышивкой. Выпуск издания - Львов.1930 год.

С любовью и глубоким искренним уважением ко всему Украинскому народу, с поклоном Украинским рукодельницам и мастерицам!

Заболела вот такими чудесными сумочками-игольницами:

Нашла несколько схемок, может и Вам пригодятся