Ось що пише Цитадель у своєму livejournal

http://cytadel.livejournal.com/

Ранкові події в Харкові

• Jun. 1st, 2010 at 8:05 AM

 

• 4 comments
• Leave a comment
• Add to Memories
• Share this!
• Link

klimolya

По словам очевидцев, в 4.00 в лагерь прибыло где-то 50 братков. В лагере людей было примерно столько же. Братки предприняли атаку, было срублено 2 дерева. Удачно сработал живым щитом Аваков - пока срабатывает - и рубка была остановлена. С братками договорились не валить живые деревья, они пока распиливают и вывозят уже поваленные. Как братки держат слово - вы понимаете, но пока делают вид, что держат.
Была милиция, телекамеры. Людей, в т.ч. журанлистов и депутата облсовета Авакова, пытались не пускать через заграждение прямо перед телекамерами.
Написано много заявлений в милицию, милиция заявления берет.
В лагере нужны люди, те, кто были с ночи, вымотались.
Весело начинается День защиты детей.

Фото http://glavnoe.ua/news/n51635

Еще раз повторюсь, поведение милиции и прочих сильно зависит от соотношения мы/они на месте. Приходите, кто может, когда может и на сколько может. Опасно быть в первых рядах, идти ли в первые ряды, каждый решает сам. Но люди "в середине" очень нужны тоже. Приходите. Кто не может придти - помогайте другими способами.

Трасянка – зьнішчэньне ці абарона беларускай мовы?

Севярын Квяткоўскі, Менск

Моўная трасянка – шырока распаўсюджаная ў Беларусі зьява. Паводле ацэнак навукоўцаў, мяшанае маўленьне зь перавагаю або беларускіх, або расейскіх элемэнтаў характэрнае для большай часткі насельніцтва Беларусі. Часам можна пачуць меркаваньне, што трасянка – гэта натуральная абарона беларускай мовы ад русыфікацыі. Радыё “Свабода” працягвае дасьледаваць фэномэн трасянкі.

Трасянка - уничтожение или защита белорусского языка?
26.01.2006 6:15
http://www.svaboda.org/content/article/766145.html
Северин Квятковский, Минск

Языковая трасянка - широко распространенная в Беларуси явление. По оценкам ученых, смешанный произношения с преобладанием или белорусских или российских элементов характерно для большей части населения Беларуси. Иногда можно услышать мнение, что трасянка - это естественная защита белорусского языка от русификацию. Радио "Свобода" продолжает исследовать феномен трасянка.
Трасянка - это код, своего рода пароль, понятен, пожалуй, каждому жителю Беларуси.

(Актер:) "и говорит, здрастуйце, это баба Зина с деревня. Чего от вас луком пахнут или чесноком?

Приведен фрагмент взят из записи живого эфира одной из столичных FM-станций, которая с помощью "бабы Зины с деревня" организовала телефонные разыгранки. Конечно, персонаж придуманный. Героиню озвучивает актер. Но шутка оказался весьма успешным и популярным именно потому, что радыйная баба Зина ничем не отличается от десятков тысяч сельских жителей Беларуси, которые пытались говорить по-русски и в конце концов создали этот феномен - трасянку.

Наиболее расширенное толкование трасянка дает певец Лявон Вольский:

(Вольский:) "Что такое трасянка? Трасянка - это язык человека, который на своей малой родине отчасти пользовался белорусским языком. Если такой человек приезжает в город или городской поселок, где люди "чисто по-русски разгаварывают", он хочет сразу быть городским человеком. Поэтому ему нужно абсолютно адцурацца от того, чем он пользовался ранее, так как это деревенское - "калхознага".

Впрочем, ситуация более сложная. Сегодня и в отдаленных от города деревнях молодая возрасте люди часто говорят не по-белорусски, а именно трасянка. Как образец современной деревенской трасянка послушаем монолог молодой продавщицы в одном из магазинов Воложинского района:

(Продавщица:) "Ну что тут брать? Гречиху надо брать. Ана дорога - две тысячи. Больше рыбы есть. Кто ее возьмет за пять тысяч щитах ... Самое глаўнае, что это Косьць укрэпляе, жэлеза поднимает: морковкой, например, соки ... У всех денег нет. Пусть бы уменьшить цены ввели нам ".

На сегодня в белорусском науке совсем немного основательных исследований языковой ситуации в стране - исследований, в которых среди прочего анализируется и феномен трасянка. К тому же большинство таких работ готовилась еще в советское время. Есть попытки некоторых российских исследователей определить роль и место трасянка в жизни белорусского общества. Одна из последних таких работ посвящена изучению места трасянка в Минске. Петербургской ученые акрэсьлілі трасянку как социальный диалект, который возник в результате ограничения сферы применения белорусского языка в современной Беларуси.

***

Суржика - украинский аналог белорусским трасянка. В первоначальном значении суржик - это смесь ржи из пшеницы или, скажем, ячменя с авсом, а также мука из такой смеси; трасянка же в традиционном белорусском сельском абыходку называют стрэсенае сено с соломой, которое идет на корм скоту.

Современные языковые трасянка и суржика - результат размываньня белорусским и украинским языков элементами русского языка. В условиях Российской империи такое размываньне происходило с XIX века. Возникновение Советского Союза только усилило тенденцию: бывшие односельчане, носители белорусского и украинского языков, начали активнее интэгроввацца в основном русскоязычные индустрыялизаваныя города.

Украинский исследователь Леся Ставицька полагает, что феномен смешанного языка глубже. По мнению Исследователь, причина в том, что национальная самоидентификация украинцев происходит не по языковому признаки, а базируется на традиционно-бытовой культуры, на ощущения общей территории и вероисповедания. Со второй стороны, уже более ста лет значительное количество украинцев пользуется именно языковой мяшанкай, не отдавая предпочтения той или иной литературной языке. Среди причин этого исследователь называет языковую лень.

Филолог Юрий Бушляки так объясняет ситуацию с трасянка в Беларуси:

(Бушляки:) "Ну, мы так говорим, говорим» ... Но люди вряд ли скажут, что считают свою трасянку ценной явлением, готовы стоять при ней, что им важно жить с этим ... Я не знаю, называть это языковой толерантность, или языковой индыфэрэнтнасьцю ".

Заместитель главного редактора "БелГазеты" Виктор Мартинович спокойно относится к трасянка "бабы Зины", но возмущается, когда слышит языковую мяшанку с устной чиновников:

(Мартинович:) "Чиновники, власть, особенно представители культуры, должны говорить на чистом языке. Это очевидно ".

Белорусы до трасянка относятся по-разному. Мнение Юрия Бушлякова:

(Бушляки:) "В столичном понятии, понятии человека из большого города - это, как правило, низкий статус. А во восприятия человека с белорусским провинции - это типичная рядовая явление, которое ни с плюсом, ни с минусом, она просто есть ".

***

"Трасянка - это русские слова, озвученные белорусским ртом", - так в 2000 году высказалась редакция газеты "Наша Нива". Вот эта самая "белорусскость Рато" придает оптимизма сторонникам идеи трасянка как пути к литературной белорусского языка. Среди оптимистов переводчик Василь Семуха, и, например, председатель Общества белорусского языка Олег Трусов:

(Трусов:) "Любая палка имеет два конца. С одной стороны, если нет литературного языка, то трасянка - это первый признак упадка. Но в нашем случае литературным языком за советское время создана уникальная литература ".

Юрий Бушляки, в свою очередь, трактует трасянку как пустую дорогу к российскому произношения большинства белорусов:

(Бушляки:) "Да, носители трасянка еще не научились хорошо говорить по-русски. Им еще надо немножко, а кому-то еще много времени. Но они к этому могут прийти, так как под влиянием той информационного пространства, в которой живет сегодня белорусский человек, в трасянкавым произношения растет количество небеларускіх элементов ".

Тем временем современные белорусские творцы нередко используют трасянку в произведениях. Об мотивы - Лявон Вольский:

(Вольский:) "Во-первых, трасянка - это хороший творческий инструмент. Трасянку можно использовать в песне или в прозаические художественном произведении. Это инструмент, чтобы пазабавляцца, пасьмяяцца в компании друзей или в каких-то общественных местах абсурда навести ... Но ясно, что трасянка - неполноценный язык ".

Что нужно, чтобы носители трасянка пришли к белорусскому языку? Полагает Юрий Бушляки:

(Бушляки:) "Для этого они должны пропускать себя через белорусский информационное пространство. Они должны начать читать по-белорусски, слушать по-белорусски. А если так, то они будут приходить к белорусского литературного стандарта, который он есть на сегодняшний день ".

Таким образом, языковая проблема трасянка перерастает в проблему политики - государственной политики. Как сказал один мыслителей, сначала трасянка должна исчезнуть из мыслей, тогда исчезнет с уст.

Перелік економічних рішень нового уряду, які Азаров запозичив у Тимошенко

http://www.newsru.ua/finance/27may2010/spisok.html

Тижневик "Комментарии:" склав рейтинг економічних рішень нової влади, які вона, бувши в опозиції, наполегливо критикувала, передає УНІАН.

1. Співпраця з МВФ.

У жовтні 2009 року у той час народний депутат від Партії регіонів Микола Азаров заявляв: "Ми повинні констатувати, що програма співробітництва з МВФ виявилася неефективною, і в цій ситуації не залишається нічого іншого, як вважати допомогу МВФ політично мотивованою, фінансуванням одного з кандидатів у президенти".

Трохи більше ніж через півроку уряд Азарова очікує приїзду місії МВФ для підписання нової угоди, якою буде передбачене надання Україні 19–20 млрд дол терміном на 2–2,5 року.

2. Підвищення акцизів.

У вересні 2009-го у той час народний депутат від Партії регіонів Ганна Герман говорила: "БЮТ пропонує підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкогольні напої, а також на паливо-мастильні матеріали... Якщо ми підемо на підвищення цін, воно з’їсть всі підвищення зарплат і пенсій. Партія регіонів ніколи на це не піде".

У травні 2010 Верховна Рада приймає Закон "Про внесення змін до деяких законів України (про оподатковування)". Законом підвищується акциз на бензин, тютюн і спиртні напої. За підрахунками Віталія Хомутинника, при цьому ціни на основні групи товарів підвищаться на 10-30%.

3. ПДВ-облігації.

У грудні 2008 року Анатолій Кінах так коментував пропозицію прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо відшкодовування ПДВ держоблігаціями: "Промисловці й підприємці обурені таким рішенням, адже цінними паперами неможливо поповнити оборотні кошти, за них неможливо купити сировину, їх неможливо направити на виплату заробітної плати".

У березні 2010 року уряд Азарова приймає принципове рішення всю прострочену заборгованість з повернення ПДВ погашати держоблігаціями. Випустити облігації планується до 1 липня 2010 року. Попередні умови: строк 5 років, ставка прибутковості - 5,5% (у Тимошенко було 14%).

4. Погіршення показників оплати праці бюджетникам.

У грудні 2008 народний депутат від Партії регіонів, голова Федерації профспілок України Василь Хара обурювався: "Ми категорично проти того, що для бюджетників тариф першого розряду буде нижче мінімальної заробітної плати. Уряд просто не виконує взяті на себе зобов’язання".

У квітні 2010 уряд Азарова залишає за собою право встановлювати розмір посадового окладу працівника I-го тарифного розряду Єдиної тарифної мережі незалежно від розміру мінімальної зарплати (п.3 Перехідних положень Бюджету-2010).

5. Надання державних гарантій.

У грудні 2009 року Азаров заявляв: "Уряд Тимошенко продовжує виборчу роздачу державних гарантій. Я впевнений, що надавати кредити під держгарантії може тільки Верховна Рада".

У квітні 2010 року ВР приймає урядовий проект бюджету на поточний рік, ст.13 якого передбачено, що в 2010 році за Кабміном залишається право надавати державні гарантії на суму в 45 млрд грн.

6. Дані про зростання ВВП.

В лютому 2009 року у той час народний депутат від Партії регіонів Ірина Акімова закидає урядові Тимошенко: "Приховування інформації, тим більше в період кризи, - це злочин проти країни. Це абсолютно кричущий факт, тому що доступність статистичної інформації будь-якому громадянинові - це перший головний принцип демократичної держави".

У травні 2010 року Кабмін відмовляється від планів повернутися до щомісячного підрахунку ВВП, пославшись на методологію Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду.

7. Рекапіталізація проблемних банків.

У квітні 2009 року Азаров звинувачує уряд Тимошенко: "Прийнятий Кабінетом міністрів сценарій рекапіталізації, коли держава в обмін на гроші отримує акції банків, є необґрунтованим перекладанням фінансової відповідальності з власників банків на всіх платників податків".

У травні 2010 року експертна рада при Кабміні попередньо схвалює клопотання правління НБУ рекапіталізувати "Надра Банк". Уряд Азарова збирається влити в банк 5 млрд грн в обмін на 50%+1 акцій.

8. Виплата дивідендів.

У вересні 2009 В’ячеслав Богуслаєв заявляє: "У найближчі п’ять років ніяких дивідендів бути не повинно, а прибуток потрібно вкладати у відновлення основних фондів, які зношені на 80%".

Квітень 2010. У Бюджеті-2010 з’являються зміни до Закону "Про акціонерні товариства", за якими АТ в обов’язковому порядку пропонується виплатити як дивіденди не менш як 30% прибутку, заробленого в попередні роки.

9. Кошти Стабілізаційного фонду

У березні 2010 р. Азаров стверджує: "Уряд спотворив пріоритети, окреслені законом про бюджет. Зміна напрямків виділення коштів Стабфонду відбувалася без погодження з комітетами Ради. Тому Партія регіонів виступає за перегляд порядку наповнення й використання коштів Стабілізаційного фонду тільки за цільовим призначенням, під жорстким контролем суспільства".

У квітні 2010 р. в бюджеті-2010 передбачене створення Стабілізаційного фонду в розмірі 30 млрд грн, кошти якого (крім Євро-2012, озброєння, шахти тощо) можуть спрямовуватися на "інші видатки".

10. Рівень держборгу.

У вересні 2009 року Акімова заявляла: "349 млрд грн — це обман! На кінець 2009 року рівень держборгу вже становить 330 млрд. А в 2010 році планується фінансувати дефіцит в обсязі 47 млрд грн і видати держгарантії в обсязі 43 млрд грн".

У квітні 2010 р. Верховна Рада ухвалює бюджет, згідно з яким обсяг державного боргу на кінець 2010 року передбачається в сумі 308 млрд грн. При цьому Кабмін планує залучити понад 100 млрд грн запозичень. Держборг станом на початок 2010 року був 318 млрд грн.

"Нафтогаз" візьме рішення Стокгольмського суду до виконання з приводу вимоги RUE 5,4 млрд дол. відшкодування збитку, - Є.Бакулін.

http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/-naftogaz-prim...a-k-ispolneniyu-21052010180700

Кабмин поддержал рекапитализацию банка "Надра"

Возглавляемый Н.Азаровым Совет по рекапитализации поддержал вхождение государства в капитал банка "Надра" совместно с инвестором. Фото: Украинское фото

Экспертно-аналитический совет по вопросам рекапитализации банков при Кабинете Министров Украины, возглавляемый премьер-министром Николаем Азаровым, поддержал рекапитализацию банка "Надра" государством совместно с инвестором. Об этом сообщает пресс-служба банка.

В течение трех недель будут подготовлены все документы, включая реструктуризационные соглашения по задолженности банка перед внешними кредиторами.

В целом процесс рекапитализации банк "Надра" планирует завершить до конца июня.

http://www.rbc.ua/rus/top/show/kabmin-podderzhal-r...yu-banka-nadra--21052010131500