Не лишати слідів у повітрі, не пити джину.
Не стріляти, не падати з урвища горілиць.
Серед плетива літер забудусь, згину.
Якщо хочеш - шукай мене безупину.
Я ніколи не вмів не робить дурниць.

Скла холоджений контур в ранковім світлі.
Але знаєш, Дівчинко, все-ж ти мене знайдеш.
Час, буває, збивається з своїх циклів.
Час буває занадто до мене прикрий
І тоді я зриваюсь в кошмарний треш.

Трохи світла в зіницях для мене буде.
Я вкладу останню сторінку в сатирікон.
Хтось пробачить мене за нього, а хтось осудить.
Але то минє, як мої затяжні застуди
No puedo cambiar el corazоn...