Настроение сейчас - ніяке

відбули, поховали, відплакали... хоча плакати ще напевно будемо довго... і не тільки я, але і батько... зараз сиджу змучений і не виспаний

всім хочу сказати дякую, за розуміння і підтримку

Настроение сейчас - течуть сльози

Григорій Ісакович Блотнер, єврей з села Білого Тернопольського воєвудства, який єдиний вижив з своєї сім"ї, пройшов війну, вернувся з-під китайської границі, чесна, справедлива, турботлива людина, яку любили і поважали.
Мій дід, тато мого батька...

учора мав можливість провести дві години за кавою з двома молодими менеджерами з продаж... враження відверто змішані, починаючи від захоплення які молоді та успішні, закінчуючи якимось внутрішнім переконанням: це не для мене. тобто не для мене не молодість та успішність, а саме метод досягнення та все з цим пов"язане. можливо це звучить смішно, але я найду свій шлях до успіху.

тільки що в голову прийшла одна фраза
це напевно сказав якийсь класик ...або принаймні був повинен...


КАК ВСЕГДА, НИКТО НЕ ХОТЕЛ НАПИВАТСЯ

учора як привид пройшла крізь голову думка, як привид, бо не можу сказати, що це була повноцінна дімка, яка з"явилась в наслідок якихось роздумів... просто прийшло на рівні емоції таке враження... спостерігаю за тим як окремі індивіди і індивідуальності (різниці між цими поянттями нажаль не пам"ятаю) починають формувати "ячейки обсчества" (використовуючи совдепську термінологію)... і цей процес такий нормальний і життє стверджуючий, навіть ті негаразди проблеми розриви, комбеги, і образи на життя, якось дуже органічно вписуються у цю картину, як невід"ємна частина картини, без якої вона виглядала б скучною, і схематичною, і ще одне: свідомістю розумію, що це вже як мінімум не в першу тисячу раз це відбувається на цьому світі, але чомусь здається що все ж ми унікальні...

купив картку пам"яті для телефону і от тепер вона чогось глючить ...
дуже не приємне мав спілкування з продавцем у магазині... мені задали геніальне запитання чому я купив цю картку? іншої відповідід ніж бо ваш працівник порадив я не мав... може треба було просто послати?.. та я був занадто змучений

учора на тренуванні мені зробили подарунок айкідоки
притарабанили 5 ананасів і 2 гострі катани
ананаси наколювали на палку и я їх розрізав катаною

згадую себе за цих два останні дні... якийсь я дуже дивний був... поведімка якась ... колись мені властива... нажаль... дуже неприємні якісь відчуття... виглядає на рецидив хвороби яку я думав що вже вилікуваув

я ще п"яний.... ууууухххххх.... нахрена я ще потім вином поправлявся

на раді у новинах лежить текст Указу про присвоєння звання "Мати-героїня"
переможницею думаю можна вважати:


ЛУЦИК - матір сімнадцяти дітей,
Алла Миколаївна м. Нововолинськ, Волинська область

я здав всі екзамени на САР

здається продуло шию... та й узагалі якись такий... слабий...
бр ...зібратись би... учора до десь до 12 дивився Свободу слова... говорили про кіно про мову українську... і про обов"язковість україномовних копій.. і я так собі щось подумав а чи не прикольно було запровадити за рахунок держкоштів (замість того щоб їх про... викидати на фільми які ніхто ніколи не побачить) україномовні сеанси у кінотеатрах східної та південної України... квитки скажемо на 50% дешевші ... тобто можна подивитись блокбастер на російській коли тобі подобається але заплатиш за квиток 30 грн, або подивитись на українській і заплатити 15 грн... може тоді почнуть розуміти один одного... краще..

АНАСТАСІЇ!!!! :)
Всі всі Насті... Вітаю!:give_rose

зранку пішов пройшовся недалеко від дому... понасолоджувався цвітом вишень сливок і аличі... еееххх.... цвет сакуры...

з вчорашньогто вечора така змученість у цілому тілі ... жахливо... десь би тільки лягти і щоб ніхто не рухав... ну ще бажано щоб сонечко світило.. а і масаж... з самого ранку мрію про масаж

почалось :)))

сьогодні 20 років з дня Чорнобильської катастрофи... катастрофа це найкраще слово яким можна було б описати те що сталось... хоча звичайно словами описати це неможливо... і фотографії і фільми ... вистави і картини виглядають пустими частковими... узагалі страшно..

мда почитав останні пости... мда мене крило :)
кста такий шикарний настрій зараз аж дивовижно
певно ще п"яний

ось я вжєе йду... прощай бувай...
незнаю коли тебе знайюу
та знаю що шутати стану я
не вірш це не поезія легка..
вона незнає що відчув я
...
незай мине дощів сльоз
я знов буду шукать....
так
оце вона

і цвіт і сон
і навіть дощ
нехмй мине
а знаю
моє
сеце мене знайде