- На уроці географіј у школі:

-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?

- Домовились!

- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо...

Петрик викрикує:

-Та це ж москалі!

-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі то правильно! Сідай. Наступне:

і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш...

Марічка підскакує:

- Я знаю, жиди це!

Та які жиди - јх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко.

Остання людність:

хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить:

"А, бодай вона згоріла..."

У класі мовчанка.

-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?

Тихенький голос з останньој парти:

-Зате ми гарно співаємо...
-----