-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Надежда_Старостина

 -Подписка по e-mail

 

 -Сообщества

Читатель сообществ (Всего в списке: 4) ПОМОЩЬ_НОВИЧКУ Kelli_Li О_Самом_Интересном Путешествуя_Украиной

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 27.09.2013
Записей: 4794
Комментариев: 850
Написано: 8037


Народная сказка

Воскресенье, 17 Мая 2015 г. 01:56 + в цитатник
22 (420x298, 77Kb)

Лисиця та вовк

Біля лісу, край села,
Жвава річечка мала.
Навесні- ламає кригу,
Крутить воду наче дзигу.
Влітку слухає птахів,
Радо пестить дітлахів,
Восени немов сумує,
Хвильки лагідні гамує.

0_109139_dcc73d27_orig (700x494, 242Kb)

Якось взимку в ополонці,
Рибки дід насмикав донці.
Все на сани поскладав,
Добру юшку пригадав,
І поїхав до села,
Де рідня його жила.
А тим часом у ліску,
Лиска вчуяла луску.
Дуже рибки закортіло,
Аж у череві занило.
Вибігла вона на шлях,
Причаїлася в кущах.
Як наблизився дідусь,
Язичка лисиця - кусь.

015 (320x240, 87Kb)

Розляглася і завмерла,
Тихо, буцімто померла.
Дід зрадів: «Оце так вдача!
Враз до вилову додача.
Хутро- наче на взірець,
Буде донці комірець»
Тут дідусь наразі схибив,
Кинув лиску, коло риби.
А ласунка, рибку брала,
Та із саней викидала.
Баче – більше вже нема,
То зіскочила й сама.

014 (320x240, 85Kb)

Як же прикро буде діду-
Залишився без обіду…
А руда, не позіхала,
Рибку похапцем зібрала.
Їсти сіла рудохвоста.
Гульк, до неї вовк у гості.
-Ну, здорова будь, кума.
Ох, голодна ж ця зима.
-Та і ти бувай здоровий.
На обід не розраховуй.
На чуже не зазіхай,
Сам піди, та назбирай.
-Де ж це рибу я знайду,
Все замерзло, у льоду.
-Та не скигли, там де сіжа,
Ополонка зовсім свіжа.

012 (320x240, 77Kb)

Опусти хвоста туди,
Потихеньку ним води.
Та дивись, уважний будь.
Примовляти не забудь:
«Велика рибка і маленька,
Чіпляйся до хвоста гарненько».
Хоч клонилося до нічки,
Вовк мерщій побіг до річки.
Без уваги на негоду,
Опустив хвоста у воду.
Шоб скоріше наловити,
Примовку рішив змінити.
Вже на небі місяць сяє.
Вовк тихенько промовляє:
«Велика рибка й величенька,
Чіпляйся до хвоста гарненько».

29 (360x257, 57Kb)

Аж тут прибігла і лисиця,
Допомогати, як годиться.
Щоб не було чого лихого,
Кружляє тихо коло нього.
І сміючись, собі під ніс:
«Мерзни, мерзни вовчий хвіст».
В небі зірка мерехтить,
Вовк зубами цокотить.
Холоднішає поволі.
Вітер виє наче в полі.
Хвіст примерз, а вовк гадає:
«Ото рибинок прибуває».
Як тільки небо зацвіло,
Руда шахрайка, у село,
Чимдуш гайнула, й репетує:

08 (320x240, 77Kb)

«Ой лишенько, хто порятує?
Там вовк на річці! Бийте звіра,
До них порушена довіра».
Схопили вила чоловічки,
І хутко вибігли до річки.
Побили вовка. Той тікати,
Хвоста прийшлося відірвати:
«Ну наслухайся вже, кума,
Тобі не зійде це дарма»...

019 (320x240, 95Kb)

Лисиця ж, вскочіла до хати,
І ну сметану розливати.
Змастила голову добряче,
Чимдуш сама до вовка скаче.
Побачила, що той біжить,
Нараз упала і лежить.
«Ой, куме! Били, та гналися,
Ось, навіть мізки розтеклися».
Вовк пожалів руду хитрунку,
Забув , що клявся в розрахунку:
«Гаразд, сідай мені на шию.
Я й сам від тих побоїв млію».
Він ледве йшов у сніжній піні,
А ще й нахабу ніс на спині.
А та тихенько буркотіла:
«Все відбулося як хотіла.
Той хто наразі ледь повзе,
Іще й не битого везе»...
Щоб запобігти часом скрути,
Не завше треба добрим бути.


Вірші Надії Старостіної

Рубрики:  сказки

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку