Я люблю тебе,Я мрію бути з лиш з тобою одним......
Я хочу відчути,як я тобі потрібна.....
Ти навіть не думаєш,як же мені важко без тебе.....
Я чекаю твого звінка,хоч знаю що ти не позвониш.....Звоню сама а ти уникаєш мене....
Зрозумій ти лиш одне.....МЕні ти потрібен.......

Смотришь в бездонное небо, на душе пустота.... Теперь тебе совсем не важно где и с кем она... Знаю ты и сейчас не поверишь в то, что в этом вот огромном мире уже нет её, Она тебе не позвонит, ты не услышишь звонкий смех,её широкая душа теперь закрыта для всех... Ну что ж ты плачешь мальчик,
знай теперь уже поздно, она умерла, и её душа замёрзла....
Часто просила:"Боже, помоги его забыть..." И последний вечер совсем не знала как жить, Очень часто вспоминала тот грубый взгляд и те слова,когда ты ей говорил: "Ты мне совсем не нужна". Я не могу поверить в то, что ты смог забыть,как она научила тебя любить, Заставляла она твоё сердце биться, да сейчас сейчас ты понял, Но увы надо смерится, смирится с тем,
что больше никогда ты не увидишь её слёз, Она ушла навсегда, а знаешь, та которая сейчас рядом с тобой она как была так и останется гнилой...... А теперь посмотри, посмотри что сделал ты, теперь её радость только цветы... А реки испокон во веки будут плыть как слезы, из сердца твоего уже не вытащить занозы...

А ти ось хоч раз задумався, що відбувається з твоєю коханою дівчиною, коли ви сваритеся, сидячи в різних стінах? Коли ти скидаєш трубку так і не вислухавши, не договоривши? Коли ображаєш свою дівчинку, навіть жартома? Коли ти прибираєш сімейний стан в соціальних мережах, коли грубиш і кричиш на неї? Готова, посперечатися, що ні. кожна любляча дівчинка, дуже сильно переживає. Навіть найсильніших, ламає любовь.Я точно, знаю, що якщо ви посварилися, зараз твоя дівчинка плаче... А тобі? Я готова посперечатися, тобі все одно. Ай, думаєш помиримося і все буде \"ок\" ... Адже так було вже тисячу раз .Но з кожним разом, людині набридають такі стосунки. А раптом наступного разу не буде? Люди інколи терплячі, але кожному терпінню приходить кінець. Що складного в тому, щоб взяти і передзвонити своїй дівчині, після того як вона обідилась і скинула телефон. Ви ж чоловіки! Скажи їй, що так робити не потрібно. Поговори з нею, розмови завжди міняють справу. Навіщо висміювати, щось? Нерозумно і образливо жартувати постійно? - \"Жарт - це коли людям смішно, а не тоді коли комусь обідно\" ... Ніхто ж не просить про квіти і подарунки, нормальне ставлення ось запорука прекрасних відносин. А коли ти з ряду в ряд, знущаєшся, кидаєш і перевіряєш, то це не любов зовсім. Нічого немає складного, подзвонити першому, і просто сказати, \"Як справи, кохана ...???\" Вона засяє, я тобі обіцяю. Будьте чоловіками! Припиніть обіжатись, при кожній сварці скидати телефон, напиватся і поводити себе як ідіоти! Не потрібні люблячим дівчатам квіти і подарунки, увага нам потрібна. Увага. Сядь і задумайся. Чому вона тебе любить? Просто візьми телефон, набери її номер. Просто поговори.Нормально. І все буде добре. Втратити один одного завжди легше простішого, а потім страждати. Просто подумай, як їй зараз прикро ...

Я знаю, що ти не хочеш щоб я тобі писала, телефонувала... Ти не відписуєш мені - значить я тобі не потрібна.... Добре, я не буду більше тобі писати, не буду телефонувати... Але це тільки для тебе!... Тому, що ти вже мене не можеш терпіти, а це ще більше мучить мене... Я лише хочу щоб ти був щасливий і це все я зроблю тільки для тебе, хоч це буде дуже важко... Та я це якось переживу, для мене найважливіше щоб тобі було добре, щоб ти був щасливий... Але я тебе не забуду ніколи, тому що така вже я є... Я знаю: я добра, і цим всі користуються!... Я можу терпіти все, але й і мій терпець уривається... Ти знаєш: я щиро покохала тебе, у мене багато чого змінилось, у мене з'явились мрії, з'явився сенс життя!.... Просто заради тебе я по-справжньому жила... У мене було одне бажання: щоб тобі зі мною було добре... Ти кажеш, що міняєш своє життя?... Але ти міняєш його не зі мною!... Бо мене ти не хочеш бачити в своєму житті... Ніколи не роби людям боляче, тому що воно все вертається!... А я не хочу щоб ти відчував такий біль... Ти можеш це не прочитати до кінця, але я не можу зрозуміти: чому ти мене розлюбив? Значить, хтось по-справжньому не кохав... Я не можу забути цей час, який я провела з тобою, бо він був для мене найкращий... Я його завжди згадую, але останнім часом це не дуже приємне, тому що цього більше не буде... А так цього хочеться... Мені важко забути тебе, твою усмішку, твої чарівні очі, твою ніжність, твої обійми... Я так і не дочекався тоді твого поцілунку... Так сумно...Чому це все сталось? Чому саме з нами? Я цього ніколи не зрозумію... Мені так хочеться, щоб ти мені зателефонував, написав щось приємне... Ти казав, що ми залишимося друзями, а ми зараз ніхто... Сумно... Боляче!... Я навіть не знаю, чи хоч була важливою для тебе... Ти говорив мені такі слова, що мене просто перевертало зсередини... А скільки часу ми проговорили з тобою по телефону... Як я можу це забути??!... Я заради тебе змінила багато чого у своєму житті, щоб бути поруч з тобою... Ти навіть не хотів зі мною зустрітись... Це важко й сумно... Це все залежало і залежить від тебе... Я завжди цінувала тебе, бо ти найкращий!... Завжди переживала за тебе, завжди знаходила для тебе час... Вибач мене... Вибач мені за все... Я можу ще писати, але тобі це може бути нецікаво... Я кохаю тебе... І завжди сумую... І завжди буду чекати... Ти вже все вирішив, я тут вже нічого не подію... Удачі тобі...©

Я не така как все...не такая егоистичная..не такая холодная...живу илюзиями и слишком наивная...люблю тишину...очень разная,каждый получает от меня то,чего заслужывает...