Звідки пішла Руська земля:
гора, на якій Ольгою та її сином Святославом висвячено Київ

Під час правління Княгині Ольги на Старокиївській горі у Києві відбулося масштабне будівництво. До того на пагорбі був могильник, є відомості, що ще раніше саме це місце було пов’язане з правлінням Кия. Проте Ольга перетворила це місце на парадний центр столиці. Згодом її онук Володимир Святославич вибудував там Десятинну церкву.

Про яке таке "наслєдіє" Київської Русі всюди говорять росіяни?
московське князівство заснував хан Менгу-Тимур в 1277 році. москва і московія є продуктом державної діяльності татаро-монгольської імперії і особистим надбанням хана Золотої Орди Менгу-Тимура. Саме при ньому вперше з'явилася москва як поселення, зафіксоване в 1272 році - тобто при 3-му татаро-монгольському подушному переписі. А 1-й московський улус (князівство) з'явився в складі Золотої Орди в 1277 році, коли Хан Менгу-Тимур вручив ярлик «на князювання» молодшому синові Олександра Невського - Данилу, який досяг на той час (за татаро-монгольськими законами) повноліття (16 років).

Мой сон, растоптанный войной, Покой и радость где-то бродят… Я не прошу судьбы иной У сил небесных, что проводят В душе моей переворот, А в сердце боль и перезвоны Церквей, что знают наперёд, Как распаскудились законы… Как стало все черным-черно В ночах и днях всегда горящих, На земли вылито «вино» Из алой человечьей чаши… На пришлых ставится клеймо Позора, злости и фашизма, И не постичь теперь всего, Что истребленное… без смысла…

Рамочка от Natali Komjati

Стоїть малюк, закривши оченята,
На личку рана, куртка вся брудна,
До ротика підносить рученята,
А у кремл! радіє сатана!

Де дівся дім, де іграшки поділись?
Де ліжечко, в якому тихо спав?
Де теплий плед, під ним із татом грілись,
Коли мороз за носика щипав.

Де книжечка із добрими казками?
Машинки, ними грався з дідусем.
А де усе, що так любила мама?
Куди, скажіть, поділося усе?

Стоїть малюк, не може зрозуміти,
Що він зробив поганого комусь.
Чому сидять заплаканії діти,
І стогне чийсь згорьований татусь.

Бабуся в крик і падає на землю,
Благає всіх:"Рятуйте, поможіть!"
Бо десь отам, у цій руїні темній
Її донька з онуками лежить.

Це будуть перші згадки із дитинства:
Руїни, сльози, страх і крик людей.
Навіки закарбується  це звірство
У душах всіх скалічених дітей.

Автор: Оля Киця

''Я не хочу апрель'' Мені потрібен квітень! Я не люблю ''сирень'' Лише бузкові квіти! І ''марту здесь не быть'' А березню і травню, І Україні - жить! І людям її славним! А ''родина'' твоя Огидна і бридлива - У мене є своя Найкраща Батьківщина! І твій ''родной язык'' Для мене сичить ядом Я не забуду вік, Як ви нас вчили градом. Як пулями сікли І пам'ять розбивали, Щоб в ноги впали ми І вам рабами стали. І ''щи'' я не люблю, А лише борщ і сало І ''песен не пою'', А пісні я співаю. Я мовою живу І нею розмовляю, А ''русскую страну'' До скону зневажаю. Я слово лиш одне Скажу на вбивчій мові, Війни вам ''не прощу'' Нізащо і ніколи. Де Перемога йшла, Там вишня розквітала! А в ''русских болотах победа подыхала''! Де мову соловей Витьохкує й колише - ''Не зацветет апрель'', Розквітне лише квітень! Автор: Наталія Матвієнко

Рамочка від Natali Komjati