У Свято-Духівському кафедральному соборі – «Спас Нерукотворний». Написана ікона майже чотири сторіччя тому. Святиню возять містами України, аби люди прийшли вклонитися їй та попросити допомоги. Історія Нерукотворного образу спасителя йде ще від часів життя Ісуса Христа. За повір’ям, в одному із сирійських міст правив Авгар. Владика хворів на проказу, його тіло було вкрито ранами. Чутки про цілющу силу Ісуса дійшли до сирійського правителя. Проповіді Христа стали останньою надією побороти невиліковний недуг. Написавши Спасителю листа з проханням вилікувати його, Авгар відправив до нього живописця, аби той змалював образ учителя. Проте як художник не намагався, у нього нічого не вийшло. Згодом Ісус сам передав правителю листа та попросив принести води та рушник. Умившись, Господь витер лице, і на тканині закарбувався його образ. Коли Авгар отримав рушник, його хвороба минула. Людей, хто в усі часи споглядав ікону, вражали очі Ісуса Христа. Коли будь-хто дивиться на образ, здається, ніби Спаситель спостерігає саме за ним якимось особливим поглядом. Немало художників та іконописців казали, що ніякою майстерністю неможна було досягти такого ефекту. Ніби то на землі немає фарб, які б передали колір Святого Образу. Поклонитися чудотворному образу прийшло немало херсонців. Люди вірять, стародавня ікона допоможе виконати усі їх прохання. Наразі чудотворний образ постійно зберігають у Петропавлівському монастирі на Закарпатті. Звідти вона прибула до Херсона. І тут вклонитися іконі можна буде до 12 серпня. Потім її перевезуть в інше місто.

«Зебри» на херсонських дорогах: і днем з вогнем не знайдеш. І мова тут зовсім не про смугастих тварин. А про нанесену розмітку на міських шляхах. Якщо на дорогах в центральній частині Херсона її подекуди побачити все ж можна, то що вже казати про спальні райони? Таврійський – найбільший у місті. Тут, переходячи дорогу, городяни пригадують, коли востаннє бачили нанесені пішохідні переходи. Як відомо, подібно дорожнім знакам, розмітка - одне з ефективних засобів регулювання дорожнього руху. Має важливе значення у створенні безпеки на шляхах. Мешканці Таврійського кажуть – добре, що тут працюють світлофори, тож дорогу переходять не з таким острахом. Хоча буває й таке, що зелений та червоний на перехрестях горять не завжди, і тоді доводиться покладатися на совість водіїв та власну обачність. В міському управлінні доріг чекають кінця літа, коли діти повернуться з таборів відпочинку. Як тут кажуть – перед першим вересня – до 15-го-20-го серпня – з початком підготовки до нового навчального року і нанесуть розмітку. По всіх основних шляхах. А раніше та частіше зробити цього не могли. Чому? Відповідь одна і та ж – фінансування. А поки розмітки немає – чиновники розводять руками та спромоглися дати пораду – як людям вести себе на дорогах. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/346...naresht-zyavlyatsya-zebri.html

Олена Куліш – агроном в одному з господарств Каховщини. Під палючим сонцем має вистояти щонайменше 7 годин. Контролює процес збирання огірків. Флігер – так зветься установка, здатна вмістити двадцять робітників. Огірки зриваються і вже за кілька секунд потрапляють у вантажний відсік. Жінка зітхає: така праця зусиль не варта. Закупівельні ціни мізерні. У крупних і дрібних сільгоспвиробників спільна проблема: у державі відсутній механізм замовлення та реалізації агропродукції. Широко розрекламовані овочесховища себе не виправдовують. До ринків та супермаркетів овочі доїжджають з накрученою ціною, тоді як на селі з них майже нічого не отримали. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34624-kudi-podti-hersonsk-ovoch.html

Причина проста – ремонт дорожнього полотна в межах однієї смуги. Сама траса досить вузька – всього 7 метрів. От і маємо те, що маємо. Чому дорогу оновлюють не навесні чи восени, а курортної пори року, у пік завантаження, ми поцікавилися у службі автомобільних доріг у Херсонській області. Відповідь, знову ж таки проста. Початок робіт, бачите, у нас залежить від фінансування, а не від зручності для учасників дорожнього руху. Виділено кошти – ремонтуємо. А те що затори – так це дрібниця. Як довго триватимуть роботи, точно в управлінні не змогли відповісти. З огляду на те, що М-17, себто, Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч, простяглася на 100 кілометрів, тиснява на магістралі зникне не скоро. То ж запасайтеся терпінням, водії та пасажири! Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/346...kerch-tisnyavu-zamovlyali.html

Ці та інші питання розглядали на конференції у Великих Копанях. До обговорення залучилось близько 120-ти осіб: селяни-одноосібники, фермери, орендарі та представники органів місцевого самоврядування. Ініціатором заходу виступив голова Асоціації сільгоспвиробників Таврії Федір Негой.
Наразі для більшості селян-одноосібників основною проблемою при вирощуванні фруктів та овочів є їх реалізація. Через відсутність належної державної підтримки, неврегульовані ціни, а також велику кількість перекупників - зробити це не зазнаючи втрат дуже складно. Проблема збуту продукції може створити соціальну кризу на селі.
В таких випадках особливої ролі набувають оптові ринки, адже тоді у селян-одноосібників з’являється можливість врівноважити пропозицію та попит, зменшити цінові коливання та витрати на виробництво товару. На Херсонщині є тому яскравий приклад – Великокопанівський ринок сільгосппродукції. Ідея його створення виникла ще на початку 90-их, як невеликого базару, що обслуговуватиме декілька сіл. Протягом десяти років ринок активно розвивався. І вже з 2004 року його площа становила близько 6 га – це більше тисячі постійних робочих місць та близько 500 тимчасових. На сьогодні Великокопанівський ринок - це центр збуту сільгосппродукції півдня України. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34515-lto-2012-yak-realzuvati-tovar-na-hersonschin-u-sezon-vrozhayu.html

Зокрема, шкідливої для людей рослини амброзії полинолистої. Мешканці Херсона скаржаться, в місті проблему шкідливих бур’янів ніхто не вирішує. Прибудинкові території, а також зони приватних підприємств, установ та закладів швидко заростають алергенною травою. Згідно Закону України "Про карантин рослин" боротьбу з цими бур'янами мають проводити землекористувачі та землевласники під постійним контролем органів влади. Міський голова Володимир Сальдо також зазначив, далеко не всі херсонці дотримуються даних норм. На боротьбу з бур’янами у Херсоні цього року виділили 180 тисяч гривень. Проте, як зазначили представники державних інспекцій, що були присутні на нараді, коштів для вирішення цього питання не вистачає. Під час наради городяни вносили пропозиції щодо вирішення питання боротьби з амброзією. У результаті обговорення, учасники заходу вирішили чіткіше організувати співпрацю ОСББ та житлових організацій. Як зазначив Володимир Сальдо, у Херсоні мають намір задіяти заходи адміністративного впливу. Зокрема, співробітники державних інспекцій та правоохоронних органів притягатимуть до відповідальності тих, хто не дотримується чинного законодавства. Слід зазначити, цвісти амброзія починає у серпні. У цей період кожна рослина викидає в повітря декілька сотень тисяч зерен пилку - найсильнішого алергену. Потрапляючи на слизову оболонку очей, дихальних шляхів та шкіру, людина може страждати від сверблячки, кашлю, нападів чхання, задухи, а також головного болю. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/345...tsya-z-buryanami-u-herson.html

Його надії розбила вщент немилосердна погода. Фермер Олександр Гордієнко зітхає: у зернових не було шансів. Бездощова посівна, занадто морозна зима, спекотна весна без опадів зробили свою справу.
У зв’язку з на рідкість невдалим врожаєм фермери Херсонщини звертаються до Уряду з проханням визнати регіон зоною стихійного лиха. У разі прийняття такого рішення вони, принаймні, могли б розраховувати на компенсацію знищених посівів. Тим більше, що прогнози на наступні роки невтішні. В Українському гідрометцентрі вже оголосили – занадто спекотна погода стане нормою. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/345...schini-pdrahovuyut-zbitki.html

Лик Богородиці з немовлям, зображений, так би мовити, крупним планом привезено із Київщини. У селі Хохітва Богуславського району є храм, який так і зветься - Казанської ікони Божої Матері. Його настоятель, який і привіз образ до Свято-Духівського собору Херсона, розповідає: ікона потрапила до церкви з Полтавського Христо-воздвиженського жіночого монастиря. З історією: п’ять років писалася художником. В один момент преобразилася. Автор, кажуть, не впізнав власної роботи. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/345...orodic-pribula-do-hersona.html

Минуло більше місяця: рекламний щит відновили, а ось із регулятором дорожнього руху забарилися. На світлофор херсонці чекають і досі.
Перехожі відзначають перехрестя вулиць 40 років Жовтня та Ладичука - одне із найскладніших у місті. Перейти дорогу одразу не вдається – зазвичай доводиться чекати по декілька хвилин, поки хтось із водіїв пропустить. Неподалік знаходиться університет та школа – а розміток на дорозі, наче ніколи і не було. Не легко на цьому перехресті доводиться і водіям, ями та вибоїни – серед найголовніших пасток. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...it-vazhlivshe-za-svtlofor.html

Художник різьбить старий в’яз на вулиці Суворова вже четверте літо. На сухому стовбурі день за днем з’являються нові образи казкових героїв. Те, що має з’явитися на деревині, художник спочатку просто уявляє. На разі він працює над обличчям дракона. В’яз у Херсоні посадили не одне сторіччя тому. Щоб знищити грибок та бактерії, художник обробляє його спеціальними речовинами, інакше деревина струхлявіє. Цей альбом Миколи Гепарда вже шостий. У ньому залишають побажання та слова подяки не лише мешканці міста, а й гості з Росії та інших країн, зокрема Німеччини, Англії, Італії, Японії. На сторінках складають вірші херсонські поети та пишуть, навіть, діти. Каже, коли почав читати звернення людей та їх щирі подяки, до горла підійшов комок. Тому наступного разу відкриє рукописи, коли повністю завершить роботу. А поки що йому доводиться працювати у нестримну спеку. Від сонячних променів Микола Гепард змайстрував собі навіс. Каже, немало допомагають і херсонці. За словами Миколи Гепарда, планувати творчість неможливо. Проте все ж таки мріє розфарбувати дерево, на верхівку встановити піраміду та обладнати підсвічення у вечірній час.

Ті намагалися налагодити потужну наркодилерську мережу. Спочатку ділки облаштували безлюдне місце під плантацію конопель. Прямісінько біля озера Сиваш висіяли насіння так званих елітних сортів нарко-трави. Його замовляли та купували через інтернет. Майбутній врожай пильнували, як зіницю ока. Сходи висадили у горщики, зовсім, як кімнатні квіти, своєчасно поливали та підживлювали. Коноплі ховали у заростях очерету. Сама ділянка ретельно охоронялася, про неї не мали знати мешканці навколишніх сіл. Одночасно з цим підшукувалися потенційні покупці на товар, який підростав. Але планам ділків збутися не судилося. Незадовго до збирання врожаю співробітники УСБУ вислідили і затримали наркоплантаторів, вилучивши майже 100 кущів небезпечної рослини. Матеріали передали до Генічеського райвідділу міліції. За вирощування нарковмісних рослин затриманим світить кримінальна відповідальність. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...ali-konopelnih-plantatorv.html

Комбайнер Володимир Сулімов, може й, невдоволений, всетаки від роботи відірвали. Але вигляду не подає. Погоджується: питають за справу. Пожежа на полі – така ситуація може виникнути будь-якої хвилини. І треба знати, як з нею боротися. Комбайнер майже з 20-тирічним досвідом роботи пригадує: бувало різне, горів і комбайн. Люди в курсі справі, а техніка підготовлена. У цьому господарстві, як і на об’єкті, де зберігається врожай з дотриманням техніки протипожежної безпеки все в порядку – завірили в управлінні Держтехногенбезпеки. Загалом рейд вийшов на рейд не схожий. Суцільний позитив. І чи то журналістів возили лише тими місцями, де все в порядку, чи то самі аграрії так бояться втратити врожай, що виконують всі інструкції. Цьогорічний же бо врожай рекордно низький – у середньому 14-ть центнерів з гектару.

Перший об’єкт перевірки - ясла-садок № 33. Останніми роками виховний заклад за призначенням не працював. Як пояснили в міській раді, необхідність відновлення роботи дитсадка виникла через збільшення кількості дітей у Херсоні. З міського бюджету на ремонт дитсадка виділили 520 тис. грн., найближчим часом планують перерахувати приблизно ще півмільйона. Як розповіла Агафія Ковальчук, завідуюча ясла садком, відкрити новий дошкільний заклад мають до 1-ого вересня. На початку навчального року дитсадок зможе прийняти 45-ть дітей, в подальшому планують збільшити до 280-ти. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...-roku-v-sadkah-ta-shkolah.html

Фотографії нам надіслали глядачі телеканалу ВТВ+. За повідомленням Територіального управління МНС області, за вихідні співробітники служби виїздили на прибирання дерев, що впали на автомагістральні шляхи. З корінням вони викорчовувалися і у дворах багатоповерхівок. Як видно, негоду не витримали навіть рекламні щити. Конструкції не були готові до бурі – білборди склалися, наче карткові будинки. І тільки дивом під час такої негоди ніхто не постраждав. Після безжалісного урагану, в місті підраховують збитки. Як повідомили у міській раді, їх оцінюють майже у 200 тисяч гривень. Зокрема, електромереж пошкоджено на 20 тисяч. На відновлення дахів знадобиться 50 тисяч гривень. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...ya-nasldki-stihynogo-liha.html

Нагадаймо: у лютому на Херсонщині затримали банду здирників. Співробітники УСБУ припинили діяльність етнічної групи. Особи татарської національності займалися продажем зброї та шантажем керівників фермерських господарств, вимагаючи солідні суми буцім-то за старі борги. Сільгоспвиробникам погрожували фізичною розправою. На разі справа знову на слуху. У Криму затримано третього члена угруповання, який залишався на свободі. Це він погрожував жертвам, обіцяв відрізати вуха дітям підприємця, якщо той не видасть названу суму грошей. В СБУ не приховують: таких затримань у нас не було з 90-х. Операцію ретельно планували. Знали - справу мають не просто з раніше засудженим, з колишнім чеченським бойовиком.

Цього року систему повернення коштів удосконалили. Впорядкували списки вкладників. Разом з тим, особливого бажання отримати свою законну тисячу серед населення непомітно. У відділеннях Ощадбанку не видно ажіотажу. Ті, хто стояли під касами пояснюють: просто тисяча вже не та. Раніше гроші на книжці зберігали чи не у кожній родині. Власний рахунок мали навіть діти, куди їх батьки заощаджували гроші з кожної зарплатні. Накопичувалася немаленька сума – тисячі, та, навіть, десятки тисяч. Херсонка Тетяна Ванічева згадує, як її родина збирала гроші на заповітну квартиру і не тільки. Проте в один момент всі заощадження зникли. Нагадаємо, виплати компенсацій у відділеннях ощадбанку розпочато 1 червня цього року, а триватимуть вони до 25 грудня. Кошти мають змогу отримати ті вкладники, дані про яких внесені до відповідного реєстру. Як зазначають в обласному управлінні Ощадбанку, на Херсонщині мають змогу отримати компенсацію понад 170 тисяч мешканців. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...a-pro-viplati-oschadbanku.html

За терплячість, винахідливість та фантазію – на Всеукраїнському конкурсі херсонськім майстриням з бісероплетіння присудили Гран-прі. Юні вихованки зразкового художньо-колективного гуртка «Чарівна намистина» представили у Києві серію декоративних робіт на тему «Київська Русь».
Серед рукотворних див - казкові герої, костюми видатних історичних постатей, пано з фрагментами із відомих легенд. Як зазначає Ганна Кубарова, керівник гуртка, дівчата працювали не покладаючи рук.
Юна майстриня Дар’я Голубченко бісероплетінням захоплюється близько 5-ти років. Спочатку дівчинка робила лише невеличкі браслети з бісеру, потім – квіти, а зовсім нещодавно почала створювати цілі картини. На конкурсі дівчина презентувала пано, на якому зобразила фрагмент казки «Садко». Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...privezli-gran-pr-z-kiyeva.html

Дитяча оздоровниця зустрічає відпочивальників розбитими шляхами, грошей на ремонт доріг у місцевому бюджеті катма. За словами Скадовського міського голови Олександра Гавриша, у розпал курортного сезону, коли кількість населення зростає з 20-ти тисяч до 150-ти, фінансування ледь вистачає на благоустрій міста. Комунальні проблеми Скадовська, який має розвиватися як курорт національного значення, можна вирішити лише одним шляхом – за підтримки держави. Як повідомив очільник міста, на разі розробляється проект постанови Кабміну про матеріальне закріплення нового статусу Скадовська. У ньому пропонується щороку виділяти для міста-курорту не менше 5-ти мільйонів гривень.

За декілька вихідних з нагоди Дня Конституції – у дворі між будинками хтось встановив величезний паркан, в центрі огорожі припаркували й відповідну техніку. На перший погляд, от-от мають розпочати будівництво. Люди занепокоєні, як кажуть, майбутній об’єкт зводять незаконо.
Місцеві жителі кажуть, хоча самого будівництва ще не розпочали, вже є за що перейматися. Забудовники разом із при будинковою територією захопили й дитячий майданчик. Паркан перекрив усі доступні проходи, тепер, щоб пройти до дитячого садочка діти будуть вимушені проходити тільки через сміттєві баки. Але найголовніше, що об’єкт планують зводити на тому місці, де прокладені усі комунікації. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...za-pribudinkovu-teritoryu.html

Водій під зав’язку завантаженого КАМАЗу не розрахував можливостей при здійсненні повороту, через що і сталася аварія. При чому така безпечність не обійшлася розкиданим металом. Під час падіння вантажу травмувалася молода жінка, яка стояла на транспортній зупинці, розташованій поряд. Розслідування обставин ДТП триває. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/344...ysya-hto-mozhe-yide-kamaz.html