Півтисячі кілометрів піщаних дюн та грязьових переїздів пройти вдалося не всім. З 55-ти екіпажів ралі-рейду «Кубок Дюн», який відбувся в Олешківській пустелі, чи не половина фінішу не дісталася. Навіть учасник «Дакару» Вадим Нестерчук завершив перегони одинадцятим. Натомість іншого «дакарівця» та призера «Шовкового шляху» Богдана Новицького ні техніка, ні досвід, ні штурман Юрій Кондратієв не підвели. У підсумку – перше місце абсолютного заліку. Попри всі труднощі, траса підкорилася ще одному іменитому спортсмену, переможцю в категорії «мото» Вадиму Притуляку.
Вадим Притуляк участник Дакару, Кубку Світу, Чемпіонату Росії.
Для частини учасників «Кубок Дюн» був генеральною репетицією перед Міжнародним ралі-марафоном «Шовковий шлях», який стартує на початку липня в Москві. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34144-kubok-dyun-2012.html

Частина працівників продовжує сидячий протест. Відмову від виконання функціональних обов’язків люди пояснюють не виплатою заробітної плати. За словами співробітників МКП «Херсоелектротранс», вже другий тиждень на вулиці міста виходить значно менше тролейбусів. Машини нікому перевіряти. Водій Ольга Антонюк констатує: зранку на один із найбільш популярних маршрутів - 9-й вийшло всього два тролейбуси. Один повернувся в депо вже до обіду. Через несправність. А тим часом на транспортних зупинках пасажири годинами простоюють в очікуванні тролейбуса. В основному це пенсіонери. До речі, люди висловлюють не лише невдоволення збоєм у графіку руху тролейбусів. На зупинках чуються і слова розуміння страйкарів, мовляв, ті не мали іншого виходу, як таким чином привернути увагу до своєї проблеми. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...roleybusniki-dumki-vgolos.html

З облаштуванням стоянки для маломірних суден на набережній біля «Фрегату» виявилося не все так гладко. Як кажуть представники Херсонського морського торговельного порту оголошено, що під час Євро-2012 через Херсон може пройти більше п’ятисот яхт. Та тут вважають, що реальна цифра буде значно меншою – 50-60. Пропонують варіанти, де можна їх розмістити. Кількість автотранспорту у літній період поблизу міських пляжів зашкалює. На відміну від організованих парковок. Міський голова дав доручення – створити стоянку біля Гідропарку. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34125-narada.html

Під Господарський суд області знову прийшли колишні петровці. Всі ці люди на підприємстві працювали до 2007-го року, доки їх не звільнили через скорочення. На вулиці вчорашні заводчани опинилися без зарплати, яку не платили довгими місяцями, а дехто з них – і без пенсії, оскільки два роки страхового стажу виявилися не зарахованими.
Надії колишні «петровці» покладали на сьогоднішнє засідання. Їм здавалося, що відколи суд поновив справу боргів заводу, шансів відвоювати законно зароблене стало більше. Але сподівання виявилися марними. Судове засідання обмежилося заміною арбітражного керуючого, вже третього за останній час. У слуханнях знову оголошено перерву. Люди обурені: знову Феміда – не на їхньому боці. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34126-petrovc.html

Вперше за останні 12 років херсонські бодібілдери пробилися до числа найкращих в Україні. Бронзовий призер кубку України і відкритого кубку Львова Артем Литвиненко до такого результату йшов 20 років. Як зауважує сам спортсмен, для побудови гарного тіла кількох тренувань на місяць недостатньо. У його випадку – це двічі на день шість днів на тиждень.
Литвиненко
Однією з головних проблем херсонського культуризму є відсутність знань у цій області. Саме через це наші спортсмени нечасто повертаються зі змагань з нагородами. Якщо за океаном на одного атлета працює ціла група людей, починаючи від хіміків і завершуючи дієтологами, то у нас про таке лише мріють. «Загалом», – каже фіналіст кубку України Сергій Мазнєв, – «за останні кілька десятиліть бодібілдинг зазнав серйозних змін».
Мазнєв
Окрім часу, тюнінг тіла потребує і серйозної фінансової прокачки. Це ще одна перешкода не лише для херсонських, а й українських культуристів. Попри те, що наші атлети вже ставали чемпіонами світу, та до головних змагань планети «Арнольд Класик» та «Містер Олімпія» нікому наблизитися так і не вдалося. Тим не менше Артем Литвиненко та Сергій Мазнєв не збираються опускати штангу, уже восени на них чекає чемпіонат України. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/34111-bodblderi-hersona.html

Три з половиною години екскурсій десятками кілометрів по 16-ти об’єктам – у Херсоні розробили туристичні маршрути. Над їх створенням спільно працювали спеціалісти міського управління культури та активісти громадської організації Центр живої історії та реконструкції «Олешшя». Перший маршрут, що презентували журналістам поки в електронному вигляді, - називається «Херсон: історія і сучасність». Він – оглядовий, автобусно-пішохідний. Цей маршрут включає в себе відвідування пам’ятника Джону Говарду, Федору Ушакову, Григорію Потьомкіну. А також серед об’єктів екскурсії – обласний театр імені Миколи Куліша, вулиця Суворова, меморіал Слави, парк імені Леніна. А от другий маршрут назвали «Потьомкін і Херсон», він зможе показати туристам місця, що пов’язані з життям світлішого князя Григорія Потьомкіна. Від «Московських воріт», через Катерининський собор, Очаківську браму, Арсенал до пам’ятника засновнику Херсона. Включає екскурсія і прогулянку Дніпром. Як кажуть у центрі живої історії та реконструкції, розробляла маршрути велика команда, консультувалися зі співробітниками краєзнавчого музею. Намагалися відійти від стереотипів. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...bili-turistichn-marshruti.html

Ризикуючи власним здоров’ям, у центрі Херсона городянин Олег щодня переходить цю дорогу. Йому часто доводиться пропускати автівки, хоча правил руху не порушує. Як каже, про те, що тут існує пішохідний перехід можна лише здогадуватися. Зебри, яка має бути накреслена на перехресті, немає. Дорожні та пішохідні знаки у Херсоні є, та немало з них – у жахливому стані. Іржа, фарба або ж приклеєна об’ява – на знаках херсонці бачать саме це, а деяких взагалі не видно з-поміж дерев. До того ж, відсутність відповідної розмітки створюють підвищену небезпеку на дорогах. Ці та інші дорожні проблеми помічають не тільки мешканці нашого міста. Юрій приїхав на південь України зі столиці. Каже, подібна ситуація склалася не лише тут. Проте у нас стан доріг зовсім плачевний – покриття розбите, про безпеку руху зовсім ніхто не піклується.
Ці проблеми заважають й іншим водіям. Чому у Херсоні немає дорожньої розмітки – з цим питанням ми звернулися до міського управління доріг. Там зазначили, відповідні роботи ведуться поступово. Все залежить від ремонту доріг. А поки чиновники планують, вулиці залишаються без пішохідних переходів. Херсонці продовжують з побоюванням переходити дорогу. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...-dorozhny-rozmtc-u-herson.html

Зустріти театралів, подякувати їм за тиждень під знаком сценічного мистецтва на площу під обласним академічним музично-драматичним театром прийшли сотні городян. Очікують гала-концерту. Під час нього має розкритися головна інтрига фінального вечора: оголосять переможців. Гран-прі «Мельпомени» - головну номінацію, як і прогнозувалося, взяли актори Національного академічного драмтеатру імені Франка. Виставою Віталія Малахова «Грек Зорба» кияни показали справжній клас. Взагалі ж серед переможців різні театри. Ось вже п’ятий рік поспіль з дипломом, який символізує визнання херсонського глядача додому поїде Пермський театр «У моста». Театральні критики, які як завжди увійшли до складу журі, в один голос кажуть: з кожним роком фестиваль набуває обертів, і в плані професіоналізму також. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...-ochkuvannya-spravdilisya.html

Грають актори пермського театру «У Моста». Ближче до завершення міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії» перший у світі містичний театр показав як можна ліричну комедію зіграти як фантасмагорію. На сцені – все як чорним по білому у Гоголя. Ну, майже все. Ті ж герої, той же класичний сюжет ліричної комедії. Тільки з містичними елементами. Темнота на сцені, руки, що з’явилися ні звідки, несподівана поява дійових осіб. У постановках режисера і за сумісництвом засновника та художнього керівника театру Сергія Федотова завжди є надприродні сили. В комедії «Одруження», як і у всьому гоголівському циклі постановок, режисер побачив таємні знаки присутності потойбічного. В цій виставі, прем’єра якої відбулася ще в далекому 92-му, один із героїв виявляється чортом, який режисує власну постановку. Ми зустрілися з Сергієм Федотовим вже після вистави. Інтерв’ю перед нею ані режисер, ані актори не давали – репетирували до останнього. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...-permskogo-teatru-u-mosta.html

На гарячому групу із семи мисливців за металом просто на полі застали співробітники СБУ. Оперативники не приховують: були вражені технологією, що використовували злочинці. Зрошувальна система вирізалася під землею. Оборудка чинилася практично безшумно і за повної пітьми, у заздалегідь виритій траншеї, накритій брезентом. Для демонтажу в поле під Білозеркою організатори злочинної операції підтягли великовантажний транспорт. Вирізаний метал негайно вивозився за межі регіону. Його мали доставити до одного з портів України для відправлення у Туреччину. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...shennyu-vse-zaradi-metalu.html

Днями тут відкрили пам’ятник герцогу Фердінанду Ангальтсько-Кетенському, який і засновнував на сьогодні всесвітньовідоме селище – Асканію-Нову. Сам герцог увійшов в історію як людина, що була небайдужою до долі Російської імперії. У 1827-му Фердінанд звернувся з листом до імператора Миколи першого з пропозицією створення плану розвитку вівчарських господарств у Росії. Таку ідею правитель схвалив і навіть розпорядився надати герцогству дві земельні ділянки. Так виникне ангальтсько-кетенська колонія, на колишній території якої і знаходиться Асканія-Нова – розповідає німецький краєзнавець Ханс Шван. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...va-komu-vdkrili-pamyatnik.html

Відбувся обласний турнір з кіокушин-карате. На татамі запросили спортсменів із шести регіонів півдня України, а також Автономної Республіки Крим. Свої сили показали близько п’ятдесяти юних каратистів. Організатором змагань виступила Херсонська обласна федерація кіокушин-карате.
Однією з найсильніших збірних - стала команда Херсонської області. Вагомі результати показали учні Великокопанівської школи кіокушин-карате. Як зазначив тренер Володимир Соценко, його вихованці вже встигли зарекомендувати себе як серйозні суперники з високим потенціалом. Не зважаючи на свій вік, вони мають призові місця на українських і міжнародних чемпіонатах.
Турнір проводиться на Херсонщині вже всьоме. Однак Великокопанівська школа кіокушин-карате працює близько 12-ти років. ЇЇ засновником став тоді ще приватний підприємець, а наразі Голова асоціації сільгоспвиробників Таврії Федір Негой. Він подарував будівлю, яку згодом переобладнали в спортивний зал для занять по карате. За цей час у школі виховали 19-ть кандидатів у майстри спорту, 3-и майстри, та 15-ть Чемпіонів України. Саме це й стало поштовхом для початку щорічних змагань. За вагомий внесок у розвиток спорту та підтримку підростаючого покоління Голові Асоціації сільгоспвиробників Таврії Федору Негою присвоїли звання почесний член українського союзу кіокушин-карате. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/341...-kopanyah-velik-zmagannya.html

Вкидання шайби і змагання розпочалися. У «Фаворит-Арені» стартував Міжнародний хокейний турнір «Кубок Херсона». Змагаються за почесний трофей 6 команд юнаків 2002-го – 2003-го років народження: 5 українських та одна з Білорусі. До речі, минулого року цей хокейний турнір проводився раніше – на початку травня – і також зібрав 6 команд однолітків із Херсона, Запоріжжя, Харкова, Вінниці та російського Ростова. Тоді херсонська команда показала стовідсотковий результат - «Дніпро» посів перше місце та кубок Херсона залишився вдома. Наразі наші хокеїсти так само налаштовані на перемогу. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...r-kubok-hersona-startuvav.html

Кетен, Варшава, Сахалін і низка міст України. Така географія гостей, які прибули на Херсонщину відзначати одну з найважливіших подій у культурно-науковому просторі країни. Вже за кілька годин - серйозна конференція. А поки всі зібралися в найкрасивішому куточку перлини степу – у центрі дендропарку, перед озером. Господар свята, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова», Заслужений природоохоронець України, член Національного комітету ЮНЕСКО Віктор Гавриленко зі сцени та в інтерв’ю не приховує емоцій: у солідну дату є чим пишатися.
Знамените озеро, акуратні алейки, величні дерева… Здається, вони пам’ятають самого Фрідріха Фальц-Фейна. Тоді, у далекому 19-му столітті, мало хто вірив у перспективність планів господарника і мецената. Мовляв, ну як посеред степу зростатимуть саджанці чудернацьких дерев, завезені з Європи. А він взяв і довів: дендропарк у посушливій зоні – не утопія. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...nomu-dendroparku-125-rokv.html

Поміряти тиск, проконсультуватися з лікарем, чи просто купити пігулку – мешканці села Іванівка Голопристанського району можуть це зробити лише подолавши дев’ять кілометрів. Нещодавно у населеному пункті закрили єдиний фельдшерсько-акушерський пункт.
Найближчий медичний заклад знаходиться у сусідньому селі. Жителі Іванівки занепокоєні, адже, як кажуть, можуть взагалі залишаться без медичного обслуговування.
Варвара Танська, мешканка села розповідає, більше за все від нестачі медичного закладу страждають діти та люди похилого віку, адже вони потребують особливої уваги. Хвороби серця, проблеми з тиском чи звичайна застуд – як каже хвороб вистачає.
Як кажуть селяни, ситуація загострюється тим, що попереду літо – час що вимагає підвищеної обережності, адже збільшується кількість укусів змій, павуків та інших небезпечних тварин. А медпрацівника на селі навіть не має.. Один вже на пенсії, другий у декретній відпустці, тож екстреної допомоги селянам чекати не має від кого.
Як сказали у Садівській селищній раді, люди здебільшого перебільшують: автобуси ходять регулярно, а в дільничній лікарні місця усім вистачає – тож, без медичного обслуговування - ніхто не залишився. Віталій Цуркан, селищний голова, розповів, ФАП закрили після того, як заклад передали на баланс району. Звичайно, ці закриття у селищній раді виправдали:
Звісно, цього майже ніхто не заперечить. Людей, які б погодилися працювати на 800-от гривень, та ще й у селі, де немає гідної підтримки з житлом – скоріш за все вже не має. Усі молоді та працездатні шукають іншу роботу. А що ж тоді робити тим, що живуть у таких населених пунктах, як Іванівка Голопристанського району? У селищі проживає близько семисот осіб, з них здебільшого пенсіонери. Нещодавно тут закрили ФАП, до цього законсервували школу, а дитячого садочку взагалі ніколи не було. Єдине, що залишилося в людей – це церква та будинок культури. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...i-na-hersonschin-trivayut.html

Опади в низці сіл Білозерського району, як би це не дивно звучало, йдуть за графіком. Люди запевняють – з волі керівництва одного з великих сільгосппідприємств хмари розстрілюють зі спеціальної установки.

На зустрічі з керівництвом району місцеві мешканці розповідають: недавно затримали дві машини, на яких було встановлено градобійні установки. Застали просто на гарячому: кілька пострілів і - хмара оминає село. Цьогоріч на Білозерщині, як і в інших районах Херсонщини, пересівали ярові. Але для частини господарств зусилля звелися нанівець. Нові посіви погано зійшли. Всьому виною відсутність дощу. Аграрії визнають – весна видалася на рідкість посушливою. А от кілька злив були відведені від полів саме штучно, градоустановками.
На разі, оцінити наскільки шкідлива сама установка, мають експерти з науково-дослідного інституту. Пристрій, вилучений селянами, направлено туди. Щоправда, районна влада радить місцевим мешканцям все таки звернутися до суду. Позаяк притягнути до відповідальності в інших межах, тих, хто використовує подібні пристрої, немає підстав. В Україні подібна діяльність не вимагає ліцензій. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...yaryi-doschov-vyni-na-sel.html

Це – спільний проект комунального підприємства «Ліки Херсонщини» та Херсонської обласної ради. Такий заклад у місті – третій. За словами директора підприємства Тетяни Коваленко, дане приміщення потребувало капремонту досить довго. Принцип роботи комунальної аптеки №4 простий: спочатку пільговики мають пред’явити посвідчення. Потім їх особисті дані співробітники закладу вносять до електронної бази. Якщо пенсіонер не має окремих пільгових категорій, йому достатньо пред’явити пенсійне посвідчення. В переліку медикаментів у першу чергу – найбільш затребувані серед людей похилого віку. Олександр Колмиков - перший покупець в аптеці. Придбав небагато, проте, як каже, цінову різницю відчув. Серед перших покупців – голова Херсонської обласної ради Віктор Пелих. Як зазначив голова обласної ради, їх мета – не лише створити доступні ціни на медикаменти, а ще й подбати про конкурентоспроможність таких аптек. Ліки до аптеки постачають ліцензійні фірми. Препарати сертифіковані та перевірені інспекцією контролю якості. Голова ради ветеранів Віктор Куценко зазначив, це дуже важливо. Роботи по благоустрою аптеки взяли на себе у Херсонській міській раді. Керівники міста та області незабаром планують відкрити ще один такий заклад, його спеціалізацією буде виготовлення ліків. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...che-odnu-komunalnu-apteku.html

Сьогодні Херсон попрощався з Семеном Ривкіним. Почесний громадянин міста і Заслужений працівник культури України… На щастя, це той випадок коли людину встигли оцінити за життя. Високі звання Семен Миколайович отримав буквально в останні роки. Для нього ж самого головним було зовсім інше… Про це він зізнавався в інтерв’ю. Взагалі, так склалося, ТРК ВТВ плюс, і диксиленд Семена Ривкіна, ми не просто співпрацювали, ми стали друзями. Про досягнення колективу, як українські, так і закордонні, і навіть біди, такі як викрадення інструментів, глядачі телеканалу завжди дізнавалися першими. І сьогодні, коли Херсон дізнався про втрату свого маестро, ви не змогли залишитися осторонь. До редакції ТРК ВТВ плюс стали звертатися ті, хто знали Семена Миколайовича. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...tayetsya-pedagog-muzikant.html

Кілька видів гойдалок, гірки та шведські стінки – похвалитися таким різновидом ігрового обладнання можуть не у кожному садочку Херсона. Через нестачу фінансування, дітлахам доводиться задовольнятися каруселями радянських часів. Змінити цю проблему вирішила мешканка Херсона Катерина Цігорлаш.
Гойдалки, що знаходяться на подвір’ї ясла-садка № 77 пам’ятає ще з дитинства, сама виховувалася в цьому закладі, наразі тут навчається її син. Аби урізноманітнити ігровий майданчик рідного садочка, жінка звернулася до громадської організації, зокрема до її керівника та депутата міської ради Андрія Путілова. Звісно, завдяки спільним зусиллями батьків та вихователів старі ігрові майданчики мають належний стан та вигляд. Та, як зазначають у садочку, необхідно встановлювати й нові гойдалки та турніки. А на це, як кажуть, коштів не вистачає. Депутат Херсонської міської ради Андрій Путілов каже, останнім часом проблемою нестачі ігрових майданчиків у місті здебільшого переймаються самі городяни. Він зазначив, що до громадської організації все частіше надходять листи від мешканців з проханнями допомогти встановити нові турніки чи каруселі. Ще один навчальний заклад Херсона, у якому встановили нові ігрові спорудження - ясла-садок № 40. Ініціатором такого благоустрою - теж став батьківський комітет. Як зазначила Людмила Капінос, завідуюча освітнього закладу, тепер у дітей - більше варіантів, як провести час на літньому майданчику. Андрій Путілов підкреслив, що дитячий майданчик - це подарунок не від нього особисто, а від колективу механічного заводу.
Такому подарунку раді не лише діти, а й батьки. На думку дорослих, нові гойдалки відпрацюють не менше тих, що вже були у садочку. Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...a-ye-nov-grov-maydanchiki.html

На підприємстві його урочисто передали замовнику – представникам хорватського судноремонтного заводу «Victor Lenac». Відповідальна мить – обмін документами і зміна прапору – з українського на хорватський. На урочистому мітингу все як у старі добрі часи – гримить музика, на почесних місцях - ветерани підприємства, більшість заводчан - зі своїми родинами. На сцені – високі гості: Здача доку – знакова подія не тільки для херсонців. Кілька слів про цього красеня. Термін служби - 50 років, підйомна сила – 8 з половиною тисяч тон, довжина – 155 метрів, ширина – близько 34-ьох. У ньому півтори тисячі тон сталі та ще більше цементу. Плавучі залізобетонні доки заводу «Паллада» - унікальні. Таких у світі не будують. А от палладівці подібних за всю історію заводу випустили понад 90-то. Херсонські доки експлуатуються, приміром, у Японії, Фінляндії, Болгарії, Росії, Північній та Південній Кореї. Це вже четвертий док, який завод «Паллада» будує для хорватів. Теперішній планують запустити у роботу наприкінці липня. Іноземні гості думають і над наступним замовленням. Дубравко Матая - технічний директор хорватського судноремонтного заводу. Разом з палладівцями він на полігоні підприємства випробовував док, який занурився до максимальної позначки – близько 12-ти метрів. Наразі на «Палладі» готуються до реалізації нових проектів – сьогодні у підприємства є декілька потенційних замовників з Росії та країн СНД. Адже 75 років існування державного заводу «Паллада» довели: такі доки, будують тільки у Херсоні!!! Відео http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/340...u-peredayut-plavuchiy-dok.html