Мабуть дзеркала у клубах (та й у інших місцях де вони використовуються у вбиральнях) переживають не маленькі стреси, а може і невеликі. Хто зна як правильно?
Мабуть їм часто доводиться бачити різноманітні картинки і людей...
треба написати про візит такого дзеркала до психіатра=)
це гарна ідея)

знову я , знову він, я люблю, знаю)
дуже-дуже і стопітсоттищщраз люблю свого коханого!!!!!
не зможу без нього, геть від мене, дурні думки, ви нечемні, залазите до голови і нашіптуєте гидоту! фу ! геть


я люблю Юрочку=*

В колонках играет - The Cure_Snakepit
Настроение сейчас - варене


моя весняна хандра задовбала уже. поруч зі мною чудовий хлопець, якого я люблю, але я намагаюся знайти у ньому недоліки. він мене так! кохає. я його теж так! кохаю. але він трохи змінився. став якийсь не такий веселий, можна навіть сказати, що раніше він був якийсь цікавіший, навіть обезбашений трохи. веселий. слухав панк. що робити? сказати йому про це? але ж так не можна. по-перше, він образиться, а по-друге, він же не говорить мені про моїнедоліки?! що робити.

Була вона дуже гарна! На її обиччі виділялися дві брови з волосяним покривом, схожі на дуги відер. У верхній частині обличчя було два ока, красиві (з двома зіницями). По центру обличчя - ніс (картоплиною, тонкий, гострий, з горбинкою, азербажанський, словновий!? і таке інше). Нижче ві носа у нас вимальовується рот і губи (ну тут уже можна розігантися) як пелюстки троянд, як вишеньки, як маків цвіт, як червона помада, як борщ заправлений помідорами і буряком, як вареникизі смродиною як пелюстки троянд (говорила вже) і таке інше.

із мене зробили переносне значення: просто взяли і перенесли з одного світу в інший, через двері, які лежать у мене під ліжком. я і раніше знала про той таємний перехід, але не говорила нікому, навіть собі не говорила, але потай від себе ходила туди. там добре. там я можу бути лисою з перебитою лапою, котом, собакою, навіть вагітним чоловіком. там усе може бути. я завжди там щось шукаю, але незнаю чого. так у мене за спиною завжди вночі виростають двері, якісь задерев*янілі відростки, може крила? як банально! зараз у нас усе високе є або банальним або абстракцією. На кшталт добра, співчуття, дружби і любові. усе абстракція. але радує, що горе і сум теж із ряду зазначеного вище (яка мова!). читала щоденники москальця, барана. невже і я у своїй писанині схоа на, з мого погляду, самозакоханого москальця? пишу все про себе та про себе, можливо тому моя сюжетна скринька в голові така порожня, що я не можу народити якийсь твір. а може я й не здатна на таке. і це говорить людина, у якої в тексті із 800 букв більший відсоток складає літера Я! осб бачите я навіть Я написала з великої букви.
що ж робити чи не робити?

Сьогодні на парі ми ловили такі ржаки, що аж плакати хотілося, ось які перли (нас дійсно поперло) ми видавали:
Серед літа випав сніг, як сніг на голову=)
Завтра Калинці двадцять років, як сніг на голову=)
Калинці на голову впав підвіконник, як сніг на голову=(
Одного дня ми дуже, дуже особливо захотіли в читальний зал, але він виявився закритим.., як сніг на голову, ах какая жалость;)
Ти вийшла на вулицю в магазин, купити хліба, у 23:00, повернулась, а гуртожиток закритий, як сніг на голову=)

Я люблю весну. Люблю ранкову прохолоду і світле небо. Весна дає життя кожному. дарує своє благословення закоханим. Вони кружляють у вихорі мереживних із рожевим серцем пелюстках вишні. Я люблю весну, як квітка любить сонце. Піднімаю в небо очі й напуваю їх теплою блакиттю, наповнюючись енергією сонця.

Ми з тобою по-літературному зустрілися саме у той час у який треба;)
Весною
Тепло
Загострено
Трави
Дотики
Ніч
Ми хотіли гуляти цілу ніч, цілу ніч, цілуватися цілу ніч, цілуй тепер ніч, вона дала нам дотик. Дотичність наших осей, дотичність наших пальців.

була минулого травня у Суботові та Холодному Яру.
Найбільше мене вразила церква Богдана, яка стоїть там уже три століття. А найбільше захопили холодноярські ліси, вони такі рідні, теплі (хоча на самому дні ярів досить холодно), якісь м'які для ока, вони святі та грандіозні велетні. Таке враження, що козаки і повстанці після того як залишили рідну землю втілилися у тих дубах величними охоронцями нашої землі!

Сніг летів і падав на землю, наче янголята, бавлячись, розривали небесні подушки)

В колонках играет - Brem Stoker-Дівчина з інтернету
Настроение сейчас - піднесений настрій

Зараз ми з моєю А. підемо сміятися концерт. Там будуть курочки, індички, коротше весь 3-й А курс інституту благородних дівиць

В колонках играет - iq-0 Осень
Біля ніг моїх коло,
Білі пальці стиснуті кволо.
Біля ніг моїх свічадо,
Біле сонце – моє начало.

У свічаді немає нікого.
Подивись – я пуста.
Навіть тут мене нема.
Оболонка моя зі скла.

Я себе не знайду ніколи –
В міждзеркаллі немає втоми.
Бо ім’я моє – знемога.
Безкінечність – моя дорога!

Я чукча - що бачу, те й пишу)