Вперше в житті приснилось таке диво...Мій Ангел....Я Його бачила...

....І тут ми з Аньою йдем по дорозі....якась траса...далеко від нашого міста...і Він іде біля мене...Аня чомусь Його не бачила, але ми з ним розмовляли.Він розказував мені як мені поступити в цій чи іншій ситуації...І тут зявляєтсья якийсь замок.Це був замок якогось велетня.І як я потім зрозуміла в його намірах було мене і мою подругу вбити.Та Він врятував мене...не пам*ятаю що саме він таке зробив, але ми перенеслись в якесь дуже стародавнє місто..дуже схоже на прагу...З чудовими будиночками і квітами...І йдемо ми по дорозі...Аня, Я , Ангел, і якась дівчинка...я її незнала... та мій Любий Ангел з нею розмовляв...і чомусь вперше за нашу подорож я побачила Його обличчя....Він був темноволосий, з гарною поставою, та найбільше чомусь у цьому дивовижному сні мені запам*ятались Його брови...вони були гострі по кутах,і дуже темні...Я побачила високого хлопця, з темним волоссям...напевно про такого я все життя мріяла...і йдучи я чула їхню розмову...Він казав: "Ми з нею одне ціле, вона це- я в жіночій подобі, а я- це вона в чоловічій, ми завжди будемо разом адже я її...люблю....і я завжди буду її охороняти, хай вона мене й ніколи не побачить..."
...Як завжди, закон Підлості ніколи не підводить і на самому цікавому місці сюжету дзвонить мій будильник...шоб йому...
..І коли вже сон перервався та я ще очі не відкрила а тільки усвідомлювала що мені приснилось ледь ледь відкриваючи очі я побачила як хтось наді мною стоїть....Я ніколи не була настільки здивована..можливо моя здивування приглушило те, що я лише проснулась...Наді мною стояла висока постать в червоних штанах і чорній футболці....нажаль лиця я не побачила..Як тільки зрозуміла що щось наді мною стоїть відкрила широко очі і пару раз кліпнула може чогось я не бачу?чи може мені щось ввижається?....Та потім я зразу зрозуміла...це був Він...мій коханий Ангел..якого я ніколи не забуду....

....І тепер я знаю...У цьому світі я не одна...тепер я не самотня...
адже в мене є Він...Який завжди був зі мною..
І хай ми ніколи більше не побачимось, я буду завжди відчувати його ніжний подих, що буде маскуватись вітром..............




Тим хто не повірить, зрозумію...Але це правда!!!...