китайский вариант- film * Muzeum Rondizm TV |
получил письмо из Китая... - дескать как поживаете? и мне пришла мысль сделать китайские титры к фильму - перевод конечто автоматический - но я старался попроще тексты - "Музей Рондизма" я заменил на "рисование кругами" или "путь круга"...
博物馆惊魂夜博物馆
*
画一个圆圈
смотреть в журнале
арабский вариант
.
|
|
Честь і слава члену ОУН і Герою Радянського Союзу - Степану Вайді!. |
Степан Вайда - член ОУН і Герой Радянського Союзу
24.05.2011 _ Дмитро Снєгирьов
Версія для друку Коментарі 4
Він прожив усього 23 роки, але встиг захищати рідне Закарпаття від угорців і визволяти Київ від німців. Перша самостійна чехословацька бригада складалася з 307 чехів, 19 словаків і 7260 закарпатських українців. У війську розмовляли українською і співали наших пісень...
Ім'я Степана Вайди сьогодні маловідоме його співвітчизникам. Хоч його життєвий шлях вартий того, щоби знімати фільми і писати романи: Вайда прожив усього 23 роки, але, будучи членом Організації Українських Націоналістів, здобув звання Героя Радянського Союзу.
Степан Миколайович Вайда народився 17 січня 1922 році на Закарпатті. Під час навчання в семінарії в Мукачево він вступив до українського культурно-просвітницького товариства "Просвіта" і невдовзі опинився в лавах Організації Українських Націоналістів, здобувши посаду в мукачівському Проводі ОУН.
Після закінчення навчання Вайда вирішив присвятити себе вчителюванню, однак, доля розпорядилася інакше. В 1938 році розпочалася боротьба за незалежність Карпатської України від Чехословаччини і керівництво ОУН, оцінивши здібності Вайди, доручило йому створення збройної організації українців - "Карпатської Січі".
Добровольці Карпатської Січі в строю. Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст
Саме "Карпатська Січ" прийняла на себе перший удар угорських військ в березні 1939 року - тоді для українців і почалася Друга світова війна. Карпатські січовики були першими, хто вступив в бій з Угорщиною - сателітом гітлерівської Німеччини.
Армія Карпатської України (ФОТО)
Після окупації краю Степан Вайда змушений був емігрувати до Польщі - щоб урятувати власне як не життя, то свободу.
"За 1939-1944 роки через угорські тюрми й концентраційні табори пройшли 133 396 закарпатців, з них 54 982 були вбиті, - пише Мстислав Скит-Закарпатський у своїй праці "Кривавим шляхом". - На свободі безпідставно й без суду мадяри замучили й розстріляли 27 644 людей".
Розподіл Польщі поміж Гітлером і Сталіном у вересні 1939 року давав закарпатським українцям надію на порятунок. До цього немало спричинилася більшовицька пропаганда, яка закликала переходити через Карпати в Україну.
За даними Скит-Закарпатського, з 15 вересня 1939-го до 22 червня 1941 року до Галичини (фактично вже до Української РСР) емігрувало понад 55 тисяч українців. Переважно це була молодь - 90% чоловіків і 10% жінок".
3 березня 1939 року. Москвофільська листівка про те, що краще бути изнасилов окупованим Угорщиною, ніж українізованим. Згаданий наприкінці "Вождь" Степан Фенцик створив в 1938 році в Ужгороді "Русскую Національную Гвардію Чернорубашечниковъ", а в 1945-ому був розстріляний владою УРСР за співпрацю з угорськими шовіністами
"Закарпатців, які в перші роки окупації Мадярщини масово втікали до Радянського Союзу, засуджували за нелегальний перехід радянського кордону, - пише Володимир Несторович у дослідженні "Закарпатські українці в Чехословацькому корпусі генерала Свободи", - і поголовно відправляли до трудових таборів".
Переходи до Галичини відбувалися майже через всі прикордонні села північного Закарпаття. Всі ці втікачі опинилися в Галичині - у Львові, Стрию, Станиславові (Івано-Франківськ - ІП), Жаб'єму (нині райцентр Верховина - ІП), Надвірній та інших місцевостях. За короткий час Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВД) СРСР виловив більшість із них.
Вважаючи, що вони втрапили в руки української влади, втікачі щиро зізнавалися про свою участь в "Карпатській Січі", ОУН, партизанці та інших національних формуваннях. Враховуючи ставлення сталінської влади до націоналістичних організацій Галичини, ці зізнання приводили до арештів і депортацій.
Процес 59-ти. Молодь розстрілювали вже за сам факт належності до ОУН
Степан Вайда був інтернований до Росії, в Оренбурзьку область.
"Фізично знесилених закарпатців більшовики почали розвозити по концентраційних таборах "неісходимого" Сибіру, - пише Скит-Закарпатський. - Тяжкі каторжні роботи в лісах і копальнях, без відповідного харчування, гігієни й відпочинку закінчувалися різними хворобами, особливо тифом... В цих московських концентраційних таборах НКВД згинуло 80% закарпатських українців".
З особової справи Степана Вайди. Фото: zakarpattya.net
Від повного фізичного винищення закарпатців врятувала можливість вступити в чехословацьку армію, яка почала формуватися на підставі домовленості між урядами Чехсловацької республіки (її автономною частиною була Закарпатська Україна до окупації Угорщиною і проголошення незалежності) та СРСР. Для засуджених за "нелегальний перетин кордону" була проголошено окрема амністія.
1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)
Уряд ЧСР у Лондоні планував сформувати закордонну чехословацьку армію в Англії, але більшовики відмовилися відпускати колишніх громадян Чехословаччини, тому формування армії відбувалося на території Радянського Союзу.
Скориставшись нагодою врятуватися від таборів, Вайда вступив до 1-го окремого чехословацього батальйону Людвіка Свободи. Ця військова одиниця потім розростеться до цілого армійського корпусу у складі Четвертого Українського фронту. З метою конспірації (а конспірації в ОУН вчили дуже добре) Вайда записався як чех - допомогло нетипове для українця прізвище.
Степан Вайда - український танкіст у чехословацькому підрозділі Четвертого Українського фронту
5 лютого 1942 року цей чехословацький "легіон" було перевезено до Бузулука, недалеко від Куйбишева (нинішня Самара на Волзі - ІП). Наприкінці 1942 року національний склад батальйону виглядав так: 277 чехів, 21 словаків, 286 євреїв і 1,780 українців із Закарпаття.
Генеральний секретар Чехословацької компартії Клемент Готвальд призначив командуючим війська підполковника Людвіка Свободу, а начальником штабу - Богуміра Ломського.
Батальйон прийняв бойове хрещення у боях під Харковом, в районі села Соколове, вступивши у бій 8 березня 1943 року. Йому була виділена ділянка фронту приблизно на 15 км, що відповідало смузі оборони для цілої дивізії.
Людвік Свобода пише про ті бої таке: "Напад СС дивізії відбито з великими втратами для ворога: 19 танків, 6 транспортерів і багато іншого воєнного матеріалу. Вони залишили на полі бою понад 300 вбитих. Наші втрати були 86 убитих і 56 поранених".
Cтепан Вайда стоїть третій ліворуч. Фото з чеського проекту "Пам'ять народу". Гляньте, якщо цікаво, там є ще кількадесят бійців легіону Свободи зі схожою біографією: "народився на Закарпатті, утік від угорців в СРСР, табори, чехословацький корпус"
"До цих втрат генерал Свобода не зараховує 450 вбитих закарпатців, бо, як видно, він ні словом не згадує про участь закарпатських українців в бою під Соколовом, так немов би їх там взагалі не було, - коментує генеральські спогади Свободи доктор Юліан Химинець. - Не дивлячись на те, що в тому часі на 2370 загальної кількости учасників бою, закарпатців було 1780, або 75% усіх військовослужбовців батальйону. Це цілком не вказує на об'єктивність Свободи. Чи, може, він не хотів дати Бенешові (керівник чехословацького уряду в Лондоні - ІП) аргумент в руки, який противився висилці батальйону до бою?"
З великими втратами повернувся перший чехо-словацький батальйон до Бузулуку, де його членів зустріла неприємна новина: президія Верховної Ради СРСР нагородила орденами і медалями 84 солдат, котрі взагалі в бою не були, а надпоручник Отакар Ярош, що загинув в Соколовській церкві, отримав звання Героя Радянського Союзу.
Закарпатських українців залишили без відзнак - як гарматне м'ясо. Таке ставлення командування батальйону прискорило створення підпільної мережі ОУН в чехословацькій армії в СРСР.
"Організація працювала надзвичайно успішно, глибоко конспіровано перед очима ворога, - писав Скит-Закарпатський. - Її моральна допомога допомогла перетривати... знущання, здійснювані руками командування батальйону".
Героїзм і впертість чехословацького підрозділу у бою під Соколовим справили враження на радянське командування. На основі батальйону сформували Першу чехословацьку бригаду. Доброволець Степан Вайда став танкістом. А в 1943 році оунівець Вайда - вже командир танкового взводу.
Пам'ятник на Дукельському перевалі (нинішній польсько-словацький кордон), де загинув Вайда. Німецький Pz IV (ліворуч) і радянський Т-34 з емблемою Чехословацької бригади
"Перша самостійна чехословацька бригада мала такий національний склад: 307 чехів, 3 мадяри, 344 євреї, 19 словаків і понад 7260 закарпатських українців, - пише Юліан Химинець. - В бригаді розмовляли українською. Військо на вправах або деінде в поході співало українські пісні... Словаки симпатизували українцям".
18-22 жовтня 1943 року бригада переправилася на західний берег Дніпра, на північ від Києва. Глибокий символізм - закарпатці, які першими зустріли нацистську агресію, тепер відбивали у нацистів свою столицю.
"На прохання закарпатських українців їхній комендант звернувся до командуючого 38-ою радянською армією генерала Чібісова дати чехословацькій бригаді бути авангардом бою за Київ, - згадував у мемуарах генерал Людвік Свобода. - Повагавшись, командир погодився на це".
В 1944 році Степан Вайда брав участь у визволенні Білої Церкви. У квітні 1944 року Перша чехословацька бригада була перебазована з Волині на Буковину в район Чернівців і Снятина. Сюди привезли 12 тисяч волинських чехів і 8 тисяч закарпатських українців.
В 1945 році Степан Вайда вже був командиром танкової роти, а потім і цілого батальйону (який, до речі, приблизно на 80% складався з українців - вихідців із Закарпаття). 6 квітня 1945 року в бою на Дукельському перевалі Вайда загинув.
Пам'ятник Степану Вайді у Тячеві. Фото: tyachiv.in.ua
У своїх спогадах Людвік Свобода напише: "Увечері 6 квітня 1945 р. ми понесли велику втрату. Командуючий 2-го танкового батальйону надпоручник Вайда, який попереднього дня сам знищив два танки, cамоходку, дві зенітні гармати й декілька мінометів і кулеметних гнізд, цей відважний закарпатський українець сьогодні був вбитий німецьким ворогом".
Осип Хома - моряк і чемпіон з боксу, який став командиром УПА
Але це - офіційна радянська версія загибелі Вайди. Це тільки авторське припущення, але цілком імовірно, що його ліквідували радянські спецслужби, коли їм вдалося виявити діяльність Вайди в лавах ОУН, що пожвавилася після його переходу на Західну Україну. Просто розстріляти Вайду в 1945-му не могли - він вже мав багато нагород, в тому числі орден Леніна і був досить помітною людиною в чехословацькому легіоні Свободи.
10 серпня 1945 року наказом Президії Верховної Ради СРСР за героїзм та майстерне командування підрозділом Степанові Миколайовичу Вайді було посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу. А в 1990 році в місті Тячів на Закарпатті цьому видатному українцю було поставлено пам'ятник.
Дмитро Снєгирьов
Президент благодійного фонду "Підтримки Українських ініціатив" (Луганськ)
Теми: Карпатська Україна, XX сторіччя, історія України, Закарпаття, Чехословаччина, Друга світова війна, Велика вітчизняна війна, армія, СРСР, УРСР
КОМЕНТАРІ - 4
Коментар:
ДОДАТИ КОМЕНТАР Захисний код:
ollkorekt _ 25.05.2011 03:11
Дмитро Снєгирьов нафантазував:
"цілком імовірно, що його ліквідували радянські спецслужби"
"Національна свідомість" поразила мозок...
Радянський _ 24.05.2011 23:23
Хвала українським воїнам! Пам"ятаємо їх героїчні вчинки!
Vasyl Skopyk _ 24.05.2011 22:27
Автору респект...гарно висвітлено найбільші цінності: честь, обов'язок, дружбу, справжні захоплення, вміння цінувати життя і насолоджуватись кожною його миттю, а головне, знайти в собі сміливість відстояти свої погляди, зробити власний внесок у життя свого народу. І просто бути гордим, що ти – українець. Знімaю шапку...і перед Вайдою перш за все!!!
Arthur Pyrozhkov _ 24.05.2011 22:05
По поводу фотографии с танками. В Словакии очень много памятников с использованием советской военной техники. В отличном образцовом состоянии. Гуггл Еarth в помощь.
|
|
Середньовічні мапи України.Средневековые карты Украины. |
|
|
Цитата сообщения zemik
давайте подивимось,що ми можемо у другому півріччі запропонувать |
Цитата |
103 просмотров |
|
Фрагменты видео встречи Виктора Януковича с Николаем Азаровым.
|
|
Комментарии (0) |
Цитата сообщения Не_руссссская
Phil Collins - Hang In Long Enough |
Цитата |
|
193 слушали 4 копий |
Phil Collins - Hang In Long Enough
Ударник и певец в жанре рок и поп. Кроме того, композитор, актёр, продюсер, лидер биг-бенда. Среди его наград — 7 «Грэмми» и «Оскар». |
|
|
Комментарии (0) |
украинский интернационал у власти |
|
|
фильмы , запрещенные к показу в России |
ФСБ взрывает Россию
http://rutube.ru/tracks/34287.html?v=1b9
http://rutube.ru/tracks/1521320.html?v=5
http://video.google.com/videoplay?docid=6
|
|
СТАЛИН КАК ОРУДИЕ МАНИПУЛЯЦИИ В АКТИВНОМ ДЕЙСТВИИ |
По ходу рассмотрения всего этого дела с "Эксмо", я часто задумывался над вопросом: а кто же является режиссёром этой широкомасштабной операции (психологической войны), главным психотехнологом "Аль-Кайды" в России?.. И я его нашёл!..
|
|
Одесская милиция встречает львовский поезд |
|
|
Muzeum Night * НОЧЬ МУЗЕЕВ - МУЗЕЙ РОНДИЗМА * |
ах... - я поторопился и выставил в прошлый раз оказывается эскиз фильма - вот теперь настоящий фильм!? и изображения во весь экран (а не в три четверти как раньше) и дополнен образ соавтора фильма - становится ясно кто делал прекрасные снимки (прекрасный живописец) - Елена Мацкевич появилась полнее несколько ее картин да и мой сын Ю.Косаговский младший наконец представлен и Татьяна Ли - спутница моей жизни и гости - чуть полнее стал круг гостей - появился и Евгений Рейн и Руслан Элинин и Азер Алиев - иначе образ был бледный и эта струна молчала... мне кажется получился прекрасный фильм о прекрасной живописи...целая ночь у меня как-то незаметно ушла на этот фильм и еще один день - вот тебе и ночь музеев! (камера Елена Мацкевич * репродукции - камера Елена Долговесова * музыка импровизации "Воспоминание о танго" и "Две пьесы в старинном стиле" Ю.Косаговский)
Muzeum Night * *Cinema Without Border* Muzeum Night *
НОЧЬ МУЗЕЕВ
МУЗЕЙ РОНДИЗМА
* Muzeum Rjndizm TV
23 мин
смотреть в журнале
|
|
Чехов -Будь со мной. по мотивам к/ф "Цикута","Лебединое озеро.Зона" |
|
|
Героям - славу! |
Юрий Нестеренко Про Львів на 9 травня... (Слава Україні!!!)
Суббота, 14 Мая 2011 г. 14:58 (ссылка)
Понравилось: 1
+в цитатник +поставить ссылку понравилось!
Это цитата сообщения МыслЯтель [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]
Многовато перехлеста, но в общем...
Пусть меня извинят за москальскую мову,
Если в данном контексте она некрасива,
Но - мое восхищение городу Львову,
А точнее, конечно - свободному Львиву!
Украина! Где ныне надежды Майдана?
Над тобою глумится донецкая банда!
Эти гниды - детеныши вшей Магадана -
Вновь велят тебе чествовать флаг оккупанта.
Флаг расстрелов и пыток, флаг Голодомора,
Лагерей, депортаций, кровавого бреда,
Палачей и рабов, нищеты и позора,
Флаг бездарной войны и постыдной победы!
Чтоб у тех депутатов отсохли культяпки,
Чтоб родные плевались, заслышав их имя!
В Украине вывешивать красные тряпки -
Это хуже, чем свастики в Йерусалиме!
И ведь главное - все по закону, хоть режьте!
А в ответ - ни импичмента нет, ни волнений...
"Ще не вмерла..." в эфире звучит, как и прежде,
Но увы - вызывает все больше сомнений.
И в России, зашедшейся в рабском угаре,
Все довольнее лыбились хамские хари,
И ползли на парад недобитые твари -
Не солдаты (тех нет уже), а вертухаи.
Но львивяне не предали память народа
И пошли, наплевав на ментов и приказы,
Чтобы встать на пути коммунячьего сброда,
Чтоб сорвать этот шабаш червоной заразы!
И несладко досталось москальским агентам -
Отстоять свои фетиши коротки лапки!
И валялись в грязи их фальшивые ленты,
И пылали по городу красные тряпки!
Пусть теперь пропаганды казенные жерла
Изрыгнут "хулиганы!", кремлевским в угоду -
Слава хлопцам, что впрямь доказали: не вмерла!
Есть кому заступиться за честь и свободу!
Нет, не все еще в жизни решает парламент!
Если с ними законы, но правда - за вами,
Значит, надо идти, наплевав на регламент,
И сразиться с совками не только словами!
Затолкайте им в глотки их цацки и флаги!
Превратите их идолов в прах и руины!
Чтобы те, кто мечтает о новом ГУЛАГе,
И ступить не могли по земле Украины!
И пускай подводить еще рано итоги,
И у власти в столице - все та же орава,
Но сегодня во Львиве был день перемоги!
Коммунякам - гиляку! Героям же - слава!
Юрий Нестеренко
9 мая 2011
http://ukrainerussia.livejournal.com/810715.html#cutid1
Юрий Нестеренко "И было так..." |
Воскресенье, 15 Мая 2011 г. 11:02 (ссылка)
Это цитата сообщения МыслЯтель [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]
И было так...
И было так: четыре года
В грязи, в крови, в огне пальбы
Рабы сражались за свободу,
Не зная, что они - рабы.
А впрочем - зная. Вой снарядов
И взрывы бомб не так страшны,
Как меткий взгляд заградотрядов,
В тебя упертый со спины.
И было ведомо солдатам,
Из дома вырванным войной,
Что города берутся - к датам.
А потому - любой ценой.
Не пасовал пред вражьим станом,
Но опускал покорно взор
Пред особистом-капитаном
Отважный боевой майор.
И генералам, осужденным
В конце тридцатых без вины,
А после вдруг освобожденным
Хозяином для нужд войны,
Не знать, конечно, было б странно,
Имея даже штат и штаб,
Что раб, по прихоти тирана
Возвышенный - все тот же раб.
Так значит, ведали. И все же,
Себя и прочих не щадя,
Сражались, лезли вон из кожи,
Спасая задницу вождя.
Снося бездарность поражений,
Где миллионы гибли зря,
А вышедшим из окружений
Светил расстрел иль лагеря,
Безропотно терпя такое,
Чего б терпеть не стали псы,
Чтоб вождь рябой с сухой рукою
Лукаво щерился в усы.
Зачем, зачем, чего же ради -
Чтоб говорить бояться вслух?
Чтоб в полумертвом Ленинграде
От ожиренья Жданов пух?
Чтоб в нищих селах, все отдавших,
Впрягались женщины в ярмо?
Чтоб детям без вести пропавших
Носить предателей клеймо?
Ах, если б это было просто -
В той бойне выбрать верный флаг!
Но нет, идеи Холокоста
Ничуть не лучше, чем ГУЛАГ.
У тех - все то же было рабство,
А не пропагандистский рай.
Свобода, равенство и братство...
Свободный труд. Arbeit macht frei.
И неизменны возраженья,
Что, дескать, основная часть
Из воевавших шла в сраженья
Не за советскую-де власть,
Мол, защищали не колхозы
И кровопийцу-подлеца,
А дом, семью и три березы,
Посаженных рукой отца...
Но отчего же половодьем
Вослед победе в той войне
Война со сталинским отродьем
Не прокатилась по стране?
Садили в небеса патроны,
Бурлил ликующий поток,
Но вскоре - новые вагоны
Везли их дальше на восток.
И те, кого вела отвага,
Кто встал стеною у Москвы -
За проволоками ГУЛАГа
Поднять не смели головы.
Победа... Сделал дело - в стойло!
Свобода... Северная даль.
Сорокаградусное пойло,
Из меди крашеной медаль.
Когда б и впрямь они парадом
Освободителей прошли,
То в грязь со свастиками рядом
И флаги б красные легли.
Пусть обуха не сломишь плетью,
Однако армия - не плеть!
Тому назад уж полстолетья
Режим кровавый мог истлеть.
И все ж пришел конец запретам,
Но, те же лозунги крича,
Плетется дряхлый раб с портретом
Того же горца-усача.
Он страшно недоволен строем,
Трехцветным флагом и гербом...
Раб тоже может быть героем,
Но все ж останется рабом.
И что ж мы празднуем в угоду
Им всем девятого числа?
Тот выиграл, кто получил свободу.
Ну что ж, верхушка - обрела.
А нас свободой только дразнит,
И мы - столетьями в плену...
На нашей улице - не праздник.
Мы проиграли ту войну".
|
|
Инсайдер из высших кругов правительства США заявляет, Бин Ладен погиб в 2001 году, 9/11 дело рук адм |
|
|
Данєцкіє рулят,мля |
|
|
Гіркий присмак перемоги |
|
|
Шапки в Україні,як сакральний символ |
|
|
9 мая!праздник для масс-медия барыг |
|
|
