
У неділю до схід сонця Україна встала.
Помолитися до церкви вона поспішала.
Одягнула вишиванку, як завжди на свята.
Хусткою повилася, хрестик цілувала.
В церкві свічку засвітила, за дітей молилась.
Тихо-тихо, а з очей слізоньки котились ...
- Прости мене, Отче милий, може я згрішила?
Що Ти долю дав таку моєму народу
Все тернисту, нелегку ...
Щоб боровся він віками за свою свободу ...
Прости мене, коли грішна ...
Кажу щиро: "Каюсь!"
Лиш синів убережи - хай небо тримають!
Дай їм сили й захисти, благаю Всевишній!
Не відступлять хай вони - не здадуть позицій!
Мир і спокій на землі моїй нехай буде!
Прошу нині я Тебе ... Й українські люди!

 
|