120 просмотров

Автор сценария - Алинка Федорец Режиссёр-постановщик - Вишняков Оператор, комбинированные съёмки - Полина Кипер Звуковое смеховое сопровождение - она же и Вика Марич В ролях: Тунеядец-муж - Антон Васильченко Работяга-жена - Сабрина Восиева Дочка-нахалка - Алинка Федорец Послушный сынок - Кирилл Кузюков Обворованная соседка - Аня Радионовская Всеми брошенная одноклассница - Настя Гаева Собутыльник и корефан - Даниил Романенко Единственная судья, попавшая в кадр - Таня Тананайко Другая команда: Даша Паламарчук Даша Шемис Кристина Адушева Белокурая девушка - Елена Николаевна Туча Для тех, кто не понял слов: Елена Николаевна: Итак, внимание.... Даша Шемис:................. Полина Кипер: Хи-хи-хи Кристина Адушева: А сейчас мы посмотрим фильм "Приключения эллектроника" или "Детство терминатора" Даша Шемис: ...звонок, непонятно.....А оставшиеся 20 сжечь и потом взорвать Елена Николаевна: Мы запомним это Даша Паламарчук: Знаешь, Даш, у меня трагедия. Еду я... Еду я в автобусе, а тут мужик какой-то подходит и ложит мне голову на плечо. Знаешь,я такая поворачиваюсь, говорю: "Мужик, ты кто вообще такой?" А он мне говорит: "Ну, я природа, я на тебе отдыхаю!" Полина: Хи-хи-хи! Елена Николаевна6 Всё? Девчонки....... ......Тут что-то невразумительное........... Полина: Ох и Кирилл! Гы-гы-гы! Никулин:.... чтобы капал самогон мне в рот днём и ночью, круглый год! Самогонщики: Днём и ночью, круглый год! Сабрина: Ой... Здравствуй, милый, я вернулась. Боже, какой сегодня был тяжёлый день! Алинка: Привет, маман! Сабрина: О! Уроки сделали? Бегом! Милый, ты ужинать будешь? Антон: Отстань, старушка, я в печали! Полина: Ха-ха-ха-ха! Сабрина: Старушка? Ты что, с дубу рухнул! Мы же с тобой в одном классе учились! А ну ка дыхни! Всё ясно - опять с дружбанами в пивную ходили! Я же тебя предупреждала не ходить - ты же пить-...........дальше лень печатать

Бронте, Шарлотта - «Джен Эйр»
Войнич, Этель Лилиан - «Овод»
Купер, Фенимор - «Следопыт»
Купер, Фенимор - «Последний из могикан»
Купер, Фенимор - «Прерии»
Купер, Фенимор - «Зверобой»
Купер, Фенимор - «Пионеры»


[создать свой список книг!]

Tonto el que no entienda Cuenta una leyenda Que una hembra gitana Conjuro a la luna Hasta el amanecer llorando pedia Al llegar el dia Desposar un cale Tendras a tu hombre Piel morena Desde el cielo Hablo la luna llena Pero a cambio quiero El hijo primero Que le engendres a el Que quien su hijo inmola Para no estar sola Poco le iba a querer Luna quieres ser madre Y no encuentras querer Que te haga mujer Dime luna de plata Que pretendes hacer Con un niГ±o de piel Hijo de la luna De padre canela Nacio un niГ±o Blanco como el lomo De un armiГ±o Con los ojos grises En vez de aceituna Nino albino de luna Maldita su estempa Este hijo es de un payo Y yo no me lo cayo Luna quieres ser madre Y no encuentras querer Que te haga mujer Dime luna de plata Que pretendes hacer Con un niГ±o de piel Hijo de la luna Gitano al creerse deshonrado Se fue a su mujer Cuchillo en mano De quien es el hijo? Me has engaГ±o fijo Y de muerte la hirio Luego se hizo al monte Con el niГ±o en brazos Y alli le abandono Luna quieres ser madre Y no encuentras querer Que te haga mujer Dime luna de plata Que pretendes hacer Con un niГ±o de piel Hijo de la luna Y en las noches Que haya luna llena Sera porque el niГ±o Este de buenas Y si el niГ±o llora Menguara la luna Para hacerle una cuna Y si el niГ±o llora Menguara la luna Para harcerle una cuna

361 просмотров

Школьный КВН, или вынос мозга на тему "Весна. Любовь. Гимназия." Для тех, кто не понял слов: Полина Кипер: Хи-хи, "Где гримёр, мать вашу?", хи-хи! Сабрина Восиева:Мы хотим произнести приветствие. Это наша команда "Утомлённые школой". У нас есть свой девиз: "Мы не хотим учиться..."("...мы все хотим жениться!" - все). Вот...Теперь о каждом из нас. Это наша Настя! Настя Гаева: Школа - это несчастье! Сабрина Восиева: Поприветствуем - Антон! Антон Васильченко:Водка - сразу, школа - потом! Плина Кипер: Хи-хи-хи-хи! Сабрина: А вот Аня и Алина! Аня и Алина: Школа - страшная картина! Сабрина: И конечно наш Кирилл! Кирилл Кузюков: В школе часто пиво пил! Полина Кипер: Ха-ха-ха-ха! Сабрина: А вотана я собственной персоной. Вместе мы... Все: Утомлённые школой! Алина Федорец: Можете хлопать Полина Кипер: Хи-хи-хи-хи, похлопай за меня! Сабрина:Спасибо, это всё. Краткость - сестра таланта.

Уважаемый товарищ Сталин!!! Революция свершилась!!! Иисус воскрес!!! Воистинно воскрес!!! День Пасхи настал!!! С этих пор мы заживём!!! Мы пускаем водку по водопроводку!!! УРА, ТОВАРИЩИ!!! УРА!!! Желаем мирно и с удовольствием побухать! Ученики 9-А класса

У маленькому містечку Мухосранську, Задрипаноградського району, жили-були Хуліо та Кончіта (проїздом із Кембріджу), які повністю відповідали назві міста. Одного разу вони побралися у кабінеті хімії. Тамадою на весіллі був НатальяМихайловнаЗавр. «Іменем Сульфуру та Хлориду, оголошую вас чоловіком та дружиною. Тепер у вас спільні молярна маса та об’єм, відносна плотність за Оксисеном та Гідрогеном.», - коли Він це сказав, молоді поцілувалися. Потім в них була перша шлюбна ніч. Але тому що Хуліо не старався, а Кончіта не хотіла, на світ з*явилися дві прибацані сестрички - Хуаніта та Педріта.
Пройшло десять років…
У Кабаре де Валь Дамур, де працювала Кончіта, (Хто дивився мюзікл "Нотр Дам Де Парі, той зрозуміє, а хто не дивився, поясняю: це щось на зразок середньовічного борделю) вона зустріла рідного брата Хуліо, Хуана. Кончита зрадила чоловіку з його братом. Коли Хуліо про це дізнався, а як він дізнався – невідомо, він вбив Кончиту, хоча сам зраджував їй з міською божевільною – Аланою. Грошей на похорон не було, адже Хуліо був тунеядець, а Кончіта працювала знедавна. Тому Педріта та Хуаніта хоронили матір по частинам у тазику. І тут Хуліо згадав, що у Кончіти на руці залишилася дорога обручка. Він відкопав дружину, сняв з неї обручку та за компанію ще й дорогий годинник, сережки та витягнув в неї мобільний телефон. Він, негідник, усе це прожрав з корешами у забігаловці, а Кончіта, бідолашна, остаточно втратила зв’язок із світом живих. Одного разу Хуліо прогулювався садом. Коли він зупинився під яблунею, йому на голову насрала птичка. Хуліо мов осяяло: він згадав, що за своє нікчемне життя він не посадив жодного дерева, не збудував будинок та не народив сина. Він захотів це виправити за один день. На скору руку він збудував сарай, втикнув у землю палку замість дерева. А як же бути із сином? У цій справі Хуліо допоміг випадок. Коли він проходив повз поля, де пацани грали у футбол, хлопець на ім’я Сонце Землі Руської буцнув м’яч у бік Хуліо. Буцнув влучно. М’яч попав якраз у те місце, яким Хуліо не тільки розмножувався, а ще й намагався щось думати. Після триповерхових матів у бік хлопчика-героя, Хуліо став гермафродитом. Тепер він міг сам народити собі сина, що він зразу й зробив, прямо на футбольнім полі. Хлопчика назвали Роман Кузюков Трахтенберг.
Пройшло ще десять років. Педріті та Хуаніті вже було по двадцять років. І тут одного разу Педріта зустріла Хуана (хто не пам’ятає – це брат Хуліо). Він не знав, що то його небога та закохався у неї. Вони стали коханцями, та Хуан зовсім забув, що вдома його чекає дружина Пончіта з шістьома пухленькими та кучерявими на руках. Хуаніта ж закохалася у середньовічного французького короля Пилипа Четвертого Красивого. В них народилося вісім близнюків. Один з них, Хуан Санчос, разом із хрещеними батьками Педріти та Хуаніти Хосе Лососем Чуба Ігнасіо та Чикердою-Джигурдою Дмитром вирішили помститися Хуліо за смерть Кончити та за те, що він, старий пердун, почав приставати до Хуаніти. Вони його кастрували. Він цього не переніс та й вмер собі. Роман Кузюков залишився сиротою. Але його взяла до себе молода сім’я – Марія та НеЛисий Мов Зек, хоча в них вже була дитина – Антон Карлос. У майбутньому Антон стане Смертю та повбиває усіх цих придурків нахрен, а Роман Кузюков йому у цьому допоможе. Так світ припинить своє існування.

Проснулась за полдень и снова до утра жизнь моя готова. Однообразна и пестра и завтра то же, что вчера.