Приведу Вам выдержки из "Тайной доктрины". В этой книге также содержится кооментарий - объяснение этого перевода. Работа Блаватской. Весьма интересный текст. Вы не находите?

СТАНЦЫ ДЗИАН

Станца I.
1. Предвечная Матерь-Рождающая, сокрытая в своих Покровах, Вечно-Невидимых, еще раз дремала в продолжении Семи Вечностей.
2. Времени не было, оно покоилось в Бесконечных Недрах Продолжительно-сти.
3. Вселенского Разума не было; ибо не было Ах-хи, чтобы вместить Его.
4. Семи Путей к Блаженству не было. Не было и Великих Причин Страда-ния, ибо не было никого для порождения их и обольщения ими.
5. Едина Тьма наполняла Беспредельное Все, ибо Отец-Матерь и Сын еще раз были воедино, и Сын не пробудился еще для Нового Колеса и Странствий на нем.
56]
6. Семь Превышних Владык и Семь Истин перестали существовать, и Все-ленная – Необходимости Сын – была погружена в Паранишпанна, чтобы быть выдохнутой тем, что есть и в то же время нет. Не было ничего.
7. Причины Существования исчезли; бывшее Видимое и Сущее Невидимое покоились в Вечном Не-Бытии – Едином Бытии.
8. Лишь Единая Форма Существования, беспредельная, бесконечная, бес-причинная, простиралась, покоясь во Сне, лишенном Сновидений; Жизнь бессоз-нательная трепетала в Пространстве Вселенском во Всесущности той, что ощуща-ется открытым Оком Дангма.
9. Но где была Дангма, когда Алайа Вселенной была в Парамартха, и Вели-кое Колесо было Анупадака?
Станца II.
1. ...Где были Строители, Лучезарные Сыны Зари Манвантары?... В Непо-знаваемой Тьме, в их Ах-хи Паранишпанна. Создатели Форм из Не-Формы – Ко-рень Мира – Дэваматри и Свабхават покоились в Блаженстве Не-Бытия.
2. ...Где было Безмолвие ? Где слух, чтобы ощутить его? Нет, не было ни Безмолвия, ни Звука; ничего, кроме Нерушимого Вечного Дыхания, незнающего себя.
57]
3. Час еще не пробил; Луч еще не проник в Зародыш; Матрипадма еще не набухла.
4. Сердце Ее еще не раскрылось для привхождения Единого Луча, чтобы за-тем низвергнуть его, как Три в Четыре, в недра Майи.
5. Семеро еще не родились из Ткани Света. Едина Тьма была Отцом-Матерью, Свабхават; и Свабхават была во Тьме.
6. Эти Двое и есть Зародыш, и Зародыш Един. Вселенная была еще сокрыта в Божественной Мысли и Лоне Божественном.
Станца III.
1. ...Последний Трепет Седьмой Вечности дрожит в Бесконечности. Матерь набухает, распространяясь изнутри наружу, подобно почке Лотоса.
2. Трепет распространяется, касаясь своим стремительным Крылом всей Вселенной и Зародыша, пребывающего во Тьме, Тьме, что дышит над дремлю-щими Водами Жизни.
3. Тьма излучает Свет, и Свет роняет одинокий Луч в Воды, в Глубину Лона Матери. Луч пронизывает 58] Девственное Яйцо, Луч пробуждает трепет в Вечном Яйце и зароняет Зародыш, не-вечный, и он сгущается в Мировое Яйцо.
4. Трое упадают в Четыре. Лученосное Естество усемеряется; Семь внутри, Семь во вне. Сияющее Яйцо, в себе Троичное, сворачивается, распространяясь молочно-белыми Сгустками в Глубинах Матери, Корне, растущем в Недрах Океана Жизни.
5. Корень остается, Свет остается, Сгустки остаются и, все же, Oeaohoo Един.
6. Корень Жизни был в каждой Капле Океана Бессмертия, и Океан был Све-том Лучезарным, который был Огонь, и Тепло, и Движение. Тьма исчезла и более не существовала; она исчезла в своем Естестве, в Теле Огня и Воды, Отца и Мате-ри.
7. Узри, о Лану, Дитя Лучезарное тех Двух, несравненное, блистающее Вели-чие – Пространство Света, Сына Пространства Тьмы, возникающего из Глубин Великих Темных Вод. Это Oeaohoo Младший***. Он сияет, как Солнце, Он Пла-менеющий, Божественный Дракон Мудрости; Эка есть Чатур, и Чатур берет себе Три, и Союз порождает Сапта (семь), в нем Семеро, которые становятся Тридаша, Сонмы и Множества.
Узри его, приподымающего Покров и 59] развертывающего его с Востока на Запад. Он скрывает Горнее и оставляет Подножие, явленное, как Великая Иллю-зия. Он намечает места для Блистающих и обращает Горнее в безбрежное Море Огня и Единое Проявленное в Великие Воды.
8. Где был Зародыш? И где ныне была Тьма? Где Дух Пламени, горящего в твоем Светильнике, о Лану? Зародыш есть ТО, и ТО есть Свет, Белый, Блистаю-щий Сын Отца, во Тьме Сокрытого.
9. Свет-Хладный Пламень, и Пламень – Огнь, и Огнь рождает Тепло, Воду производящее, – Воду Жизни в Матери Великой.
10. Отец-Матерь прядет Ткань, верхний край ее прикреплен к Духу, Свету Единой Тьмы, а нижний к Теневому краю, к Материи; и Ткань эта есть Вселен-ная, сотканная из Двух Сущностей, воедино слитых, что есть Свабхават.
11. Она распространяется, когда Дыхание Огня над нею; она сокращается, когда Дыхание Матери касается ее. Тогда Сыны разъединяются и рассыпаются, чтобы вернуться в Лоно Матери к концу Великого Дня, чтобы снова соединиться с нею. Когда она охлаждается, она становится сияющей. Сыны ее разворачивают-ся и сокращаются Сами собою и своими Сердцами; они вмещают Беспредель-ность.
60]
12. Тогда Свабхават посылает Фохат, чтобы отвердить Атомы. Каждый есть часть Ткани. Отражая, подобно зеркалу, «Самосущего Владыку», каждый, в свою очередь, становится Миром.

Полностью работу можно скачать Здесь:
http://letitbit.net/download/4659.4b3f8952f61eb88feca5c5308/Taynaya_doktrina.rar.html

Жіноче(!) злочинне угруповання править Татарбунарським районом. «Кришує» - голова райсуду, теж жінка

«Шановна редакція «УК», звертаємось до вас, як до четвертої гілки влади, бо іншої влади в Україні не існує, з надією про допомогу.
Місто Татарбунари розташоване на півдні Одеської області. Містечко невелике, тому всі про всіх все знають. Чудово відомо мешканцям міста про протиправну діяльність на території міста та Татарбунарського району громадянки Буднік Ірини Семенівни, та злочинне угруповання, створене цією особою.
Виконавчий комітет, депутати Татарбунарської міської ради та пересічні громадяни міста неодноразово звертались до органів МВС та прокуратури з заявами про вжиття заходів щодо припинення протиправної діяльності, притягнення до відповідальності гр.Буднік І.С., та віз і нині там. Не хтять наші шановні правоохоронні органи псувати стосунки з кумою громадянки Буднік І.С. – Приймак Галиною Іванівною, головою Татарбунарського районного суду, тому й закривають очі на «дитячі забави» цієї громадянки, такі як: будівництво та відкриття торгівельних закладів без жодних дозвільних документів у будь- яких місцях, де їй заманеться, торгівля без ліцензій горілчаними та тютюновими виробами, простроченими продуктами та інше. Тягнулося все це роками, люди про це говорили пошепки, розуміючи, що нічого змінити невзмозі, аж доки «забавки» громадянки Буднік І.С. почали виходити за межі «дитячих».
Так, 19.01.2005 року сесія Татарбунарської міської ради вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати на умовах оренди земельну ділянку громадянці Михайленко Ганні Іллівні - для будівництва, експлуатації та обслуговування дитячого буфету в м. Татарбунари, вул. Горького, 14. 25.09.2005. гр. Михайленко Г.І. було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт за № 38.
За деякий час дітки могли б ласувати солодощами у затишному кафе, якби громадянці Буднік І.С. не спало на думку збудувати на тому ж місці собі магазинчик «Квіти», що вона й зробила. Погрожуючи фізичною розправою громадянці Михайленко Г.І. та членам її сім`ї, вночі збудувала магазин, який працював до недавніх пір без жодного документу.
Звернення гр. Михайленко Г.І. до правоохоронних органів Татарбунарського району, ГУМВС в Одеської області, Міністра внутрішніх справ Луценко Ю.В. та Генерального прокурора України жодних результатів не дали. А постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, за підписом слідчого прокуратури Татарбунарського району Синенко Г.О. взагалі здивувала, оскільки посилання в ній було на довідку ТБТІ, згідно з якою будівлі по вул. Горького, 14 – не існує (звідкіля ж їй взятись в БТІ?).
Не вартими уваги прокурора Татарбунарського району виявились депутатські звернення Голови постійної депутатської комісії з питань законності та правопорядку Татарбунарської міської ради Сивоконь А.О. та інспекції ДАБК Одеської області.
Продовж майже п’яти років (не кажучи про матеріальні затрати) гр. Михайленко Г.І. знадобилось відновлювати свої права по різним інстанціям та судам. За цей час гр.Буднік І.С. спромоглася підробити собі договір оренди земельної ділянки, начебто укладений між нею та Татарбунарською міською радою, що було встановлено апеляційним адміністративним судом Одеської області. За цим фактом проти гр.Буднік І.С. прокурором Одеської області у жовтні 2008р. було порушено кримінальну справу, яку було доведено до суду. Та як завжди, з Татарбунарського районного суду гр.Буднік І.С. вийшла непереможеною.
Проти оперуповноваженого відділу ДСБЕЗ капітана міліції Міхова А.О., який надав до прокуратури Одеської області матеріли, що стали приводом для порушення кримінальної справи за цим фактом стосовно гр.Буднік І.С., прокурором Татарбунарського району Логіновим О.Г. - за надуманими підставами - було порушено дисциплінарне провадження.
Врешті, 10.11.09. Татарбунарський районний суд (суддя Чебан А.П.) прийняв рішення, яким зобов’язав гр.Буднік І.С. за власні кошти знести самовільно збудовану будівлю.
Першим сигналом того, що людський терпець урвався, стала стаття у газеті сусіднього, Ренійського району (у Татарбунарській районній газеті такої б не надрукували) «Час пик» у рубриці «Так жить нельзя» під назвою «Неприкасаемые». В тій статті автор розповіла, як підприємницю Апонюк Ельгізу, мати трьох неповнолітніх дітей, було жорстоко побито громадянкою (на той час вже депутатом Татарбунарської районної ради ) Буднік І.С. у її ж власному магазині на робочому місці. Співробітники Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області відреагували як завжди: заяву прийняли з потугами, кримінальної справи не порушили. Покарання громадянки Буднік І.С. обмежилось адміністративним штрафом у розмірі 17грн. Ту статтю було розмножено у кілка сот екземплярів та роздано громадянам міста.
Прокуратура жодним чином не відреагувала. Співробітники Татарбунарського РВ ГУМВС намагаються взагалі не реагувати на заяви громадян, що стосуються гр. Буднік І.С. (щоб не попадати зайвий раз під гарячу руку свого керівництва та прокурора, у яких склалися досить теплі стосунки з громадянками Буднік І.С. та Приймак Г.І.).
У лютневому випуску екологічного вісника «Ойкумена» (№ 1, 2008р.) в рубриці «фотофакт» знову підіймається питання про протиправну діяльність громадянки Буднік І.С. на території м.Татарбунари.
У березневому номері того ж видання держслужбовці надали пояснення про вжиті ними заходи стосовно діяльності вище вказаної особи. Так оперуповноважений відділу ДСБЕЗ капітан міліції Міхов А.О. повідомив, що під час перевірки магазину «Казочка», що належить гр.Буднік І.С., розташованому у центрі міста, було зроблено контрольну закупку горілки та цигарок. Крім чисельних інших порушень правил торгівлі, жодних документів на товар та ліцензій продавець надати не змогла. Товар, що не мав документів, було вилучено з обігу та доставлено у райвідділ до рішення суду. Справу незаконної торгівлі горілчаними виробами та тютюну розглядала суддя Приймак Г.І. Здогадуєтесь, яким було рішення? Саме так: фальсифіковану горілку та цигарки було повернуто гр.Буднік І.С. для подальшої реалізації.
За депутатським зверненням Голови постійної депутатської комісії з питань законності, правопорядку, захисту прав громадян, гласності, депутатської діяльності, етики Татарбунарської міської ради Сивоконь А.О. до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів було проведено перевірку діяльності гр.Буднік І.С. на території м.Татарбунари. Результати перевірки несподіванки не принесли: факти чисельних порушень, викладені у депутатському зверненні, знайшли своє підтвердження, перевіряючі були шоковані їх кількістю. Натомість, оперуповноважений відділу ДСБЕЗ капітан міліції Міхов А.О., який приймав участь у перевірці, вилучити знову ж таки виявлені горілчані та тютюнові вироби вже не наважився. За результатами вказаної перевірки начальником відділу Головного управління Н.В.Федосєєвою було направлено листи до прокуратури Одеської області, начальника управління відділу ДСБЕП МВС України в Одеській області, голови ДПА Одеської області та начальнику РУ ДСАТ ДПА з проханням вжити заходів впливу згідно наданих законодавством повноважень. Результати незначні.
09.02.2009р. та ж депутат Сивоконь А.О. звернулась до начальника Державтоінспекції Татарбунарського району Одеської області Григоренко В.М. з депутатським зверненням з приводу систематичного порушення п.п. «г», «ґ», п.15.9., «а» п.15.10.правил дорожнього руху у м. Татарбунари автомобілями «Тойота» держ.номерний знак ВН 0197 ВТ та «Нива» держ. номерний знак ВН 0186 ВЕ (власницею яких є гр.Буднік І.С.), та неналежного реагування співробітниками ДАІ на вищевказані порушення. До звернення було додано фотографії автомобілів гр.Буднік І.С., що припарковано на пішохідному переході та майже на перехресті доріг, а також співробітників ДАІ, які роблять вигляд, що не помічають порушень.
Відповідь начальника ДАІ була приблизно такого змісту: власник вказаних транспортних засобів не був притягнутий до адміністративної відповідальності у зв’язку з тим, що були відсутні скарги громадян на вказані порушення. Не маємо часу переліковувати кількість порушень чинного законодавства, допущені держслужбовцем наданням такої відповіді, але щоб їх перерахувати, пальців на руці не вистачить.
У квітні 2007року ТОВ «Беладів» стало власником невеличкої бази відпочинку «Дельфін» на березі Чорного моря у с.Приморське, курорту Расейка, Татарбунарського району. Придбане це майно ТОВ «Беладів» було у підприємства, яке цю базу будувало ще у 80-ті роки минулого століття та оформлене було належним чином згідно діючого законодавства України.
Та погосподарювати на власній базі ТОВ «Беладів» не довелось: у червні 2007року на територію вказаної бази заявились громадянки Буднік І.С. та Паюл Т.І., які в нецензурній формі, не пред’являючи жодного документу, заявили свої права на майно б/в «Дельфін». При цьому вказані громадянки нанесли легкі тілесні ушкодження представнику власника гр.Гульченко Лілії Іванівні, що зафіксовано актом СМЕ та відібрали ключі від декількох будівель.У порушенні кримінальної справи Татарбунарським РВ ГУМВС України в Одеській області Гульченко Л.І. було відмовлено за п.2 ст.6 КПКУ (відсутність складу злочину).
Вже 07.08.2007 року Татарбунарський районний суд (суддя Тимошенко С.В.) виносить ухвалу (скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.11.2007р.) про забезпечення позову гр.Паюл Т.І. до ТОВ»Дельфін» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на підставі договору, який згідно діючого законодавства України є нікчемним. Слід зазначити, що продавець - ТОВ «Дельфін» (директором якого виступає гр.Буднік І.С.) ніколи власником б/в «Дельфін» не було. На підставі цієї протиправної ухвали 08.08.2007р. злочинне угруповання захоплює б/в «Дельфін» та розпочинає господарську діяльність.
Чисельні звернення власника до правоохоронних органів жодних результатів не дали.
З приводу винесення суддею Тимошенко С.В. протиправної ухвали було подано скарги до Голови Ради суддів Одеської області Граніна В.Л. та Голови апеляційного суду Одеської області А.В.Луняченко. У відповідь - відписи.
Після скасування ухвали Тимошенко С.В. від 07.08.2007р. ТОВ «Беладів» повернуло базу відпочинку у власність та почало готувати її до наступного сезону, коли 8.08.2008р. на б/в «Дельфін» знову прибувають гр.Буднік І.С. та Паюл Т.І. з групою чоловіків, які знову починають вибивати вікна, зламувати двері, вриватись у приміщення та захоплювати їх. Представникам ТОВ «Беладів» злочинці надають ухвалу того ж cудді Тимошенко С.В. від 01.08.2008р. - знову ж таки про забезпечення позову Паюл Т.І. до ТОВ «Дельфін» шляхом зобов’язання відповідача – ТОВ «Дельфін» та позивача – Паюл Т.І. здійснювати дії щодо користування майном б/в «Дельфін», власником якої є ТОВ «Беладів».
Під час протиправних дій по захвату бази відпочинку, представник власника Гульченко Н.А., жінка похилого віку, інвалід 2-гої групи довічно, отримала стрес, та з діагнозом гіпертонічний криз була доставлена у Татарбунарську ЦРБ, де перебувала на лікуванні продовж 8 днів.
При цьому, співробітники Татарбунарського РВ ГУМВС викликані представниками власника, спостерігали за протиправними діями злочинців та у ситуацію не втручались, подані заяви представників власника про порушення кримінальної справи намагались приховати від обліку, зареєструвавши їх у ЖОІ, кримінальної справи не порушили.
Представниками власника було подано більше десятка заяв до 16-го відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ в Одеській області з приводу протиправних дій, бездіяльності та не виконання службових обов’язків співробітниками Татарбунарського РВ ГУМВС при розгляді заяв стосовно протиправної діяльності згаданого злочинного угруповання. Під час перевірки всі факти знайшли своє підтвердження. За висновками службових розслідувань ВВБ СВБ ГУБОЗ в Одеській області до дисциплінарної відповідальності було притягнуто близько десяти співробітників Татарбунарського РВ ГУМВС.
Ухвалу судді Тимошенко С.В. від 07.08.2008р. ТОВ «Беладів» було оскаржено, та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.12.2008р. - скасовано; в задоволенні заяви Паюл Т.І. про забезпечення позову – відмовлено. Після скасування ухвали Тимошенка С.В. від 01.08.2008р. ТОВ «Беладів» знову повернуло у власність базу відпочинку та почало готувати її до наступного сезону.
З приводу винесення суддею Тимошенко С.В. протиправної ухвали було подано скарги до Голови Ради суддів Одеської області Граніна В.Л. та Голови апеляційного суду Одеської області Луняченко ОЛО. У відповідь - відписи. Крім цього, 14.08.2008р. представником ТОВ «Беладів» було подано заяву до прокуратури Татарбунарського району про порушення кримінальної справи щодо судді Татарбунарського районного суду Тимошенко С.В. за ознаками злочину, передбаченими ст.375 КК України. З тих пір, продовж 15 місяців прокуратура Татарбунарського району виносить постанови про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно судді Тимошенко С.В.. Та прокуратура Одеської області їх скасовує та направляє матеріли з вказівками для додаткової перевірки. Прокурор Татарбунарського району Логінов О.Г. неодноразово погрожував представникам ТОВ «Беладів» та вимагав припинити оскаржувати винесені ним постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.
Тим часом, 10.07.2009р. на територію бази відпочинку «Дельфін» знов прибувають гр.Буднік І.С., Паюл Т.І. у супроводі групи чоловіків, які увірвавшись в адміністративне приміщення, побили Гульченко Ігора та його дружину Гульченко Лілію на очах у двох їх неповнолітніх дітей.
Співробітники міліції, прибулі за викликом, спостерігали за тим, що відбувається, та у ситуацію не втручались.
СОГ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області затримати злочинців відмовилась. На прохання Гульченко І. та Гульченко Л. залишити одного співробітника для підтримки правопорядку на території бази відпочинку не відреагувала. Злочинці залишились на території бази та вели себе зухвало, розпивали спиртні напої, порушували громадський порядок, заходили в приміщення, користувались продуктами та речами, що були власністю сім`ї Гульченко та ТОВ «Беладів». На зауваження Гульченко І. реагували різко та відповідали нецензурною лайкою. О 3 годині ночі, випивши чималу кількість спиртного, злочинці почали діставати з автомобілів, що також знаходились на території бази, цепи, троси, палки, з метою їх використання для побиття сім`ї Гульченко.
Гульченко І. дав дружині фотоапарат, увімкнений в режим відео, та попросив знімати все, що буде відбуватись, щоб потім була можливість довести перебіг подій у суді. Та коли злочинці (9 осіб)спробували увірватись у адміністративне приміщення та розпочалася бійка, гр.Паюл Т.І., побачивши у руках Гульченко Л. фотоапарат, вирвала його з рук, а четверо осіб повалили Гульченко Л. на землю та почали бити ногами.
Зрозумівши, що ці події нічим добрим для нього та його сім`ї не закінчаться, Гульченко І. виніс з приміщення мисливську рушницю, якою володів на законних підставах, та зробив два постріли вгору. Тільки після цього злочинці заспокоїлись. Прибулі на постріли співробітники спецпідрозділу «Ягуар» затримали двох із злочинців (інші поховались). Одного з них було доставлено до райвідділу, звідки він за рішенням судді Тимошенко С.В. був звільнений за годину.
Як стало згодом відомо, свої протиправні дії злочинці обґрунтували наявністю ухвали Татарбунарського районного суду, постановленої 02.07.2009р. суддею Приймак Г.І., про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Дельфін» до ТОВ «Беладів» про визнання договорів недійсними. Співробітникам міліції злочинці пояснили, що в них є ухвала від 02.07.2009р., яка нібито надає їм право звільнити базу відпочинку від будь-яких осіб, в тому числі й представників власника, та зайняти цю базу на власний розсуд.
Слід зазначити, що після того, як ухвала від 02.07.2009р., постановлена суддею Приймак Г.І., була подана до відділу Державної виконавчої служби Татарбунарського РУЮ, її начальник Арабаджи О.М. відмовив у відкритті виконавчого провадження. Та звернувся до заступника начальника Головного управління юстиції в Одеській області – начальника відділу державної виконавчої служби Полякова В.В. з повідомленням, про наявність у зазначеній ухвалі заходів, пов’язаних із втручанням у внутрішню діяльність підприємства.
Через кілька днів знімальна група телеканалу «Новая Одесса» відзняла матеріал по подіям на б/в «Дельфін», який було показано 22 та 23 липня 2009р. по телеканалам «ТА Одесса» та «Новая Одесса» у рубриці «Законный вопрос».

03.08.2009р. Гульченком І.І., як представником ТОВ «Беладів», було подано заяву до прокуратури Татарбунарського району, про порушення кримінальної справи стосовно судді Приймак Г.І. за ознаками злочину, передбаченими ст.375 КК України.
Постановою від 19.08.2009р. слідчий прокуратури Татарбунарського району відмовив у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6. КПК України (відсутність складу злочину). 04.11.2009р. прокуратурою Одеської області постанову про відмову у порушенні кримінальної справи скасовано, з направленням матеріалів на додаткову перевірку.
Фотоапарат, який було відібрано у Гульченко Л., ніхто не повернув.
На заяви по факту грабунку фотоапарату, розбійного нападу та пошкодження майна, подані до Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області, міліцією було прийнято постанови про відмови у порушенні кримінальних справ у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Натомість, у зв’язку з тим, що Гульченко І. не дав вбити себе та свою сім`ю, слідчим Татарбунарського РВ ГУМВС України Климович В.М. було порушено кримінальні справи стосовно самого Гульченко І.І. та висунуто обвинувачення за ознаками злочину, передбаченими ч.1 ст.129, ч.4 ст.296 КК України. Але й цього здалося замало. Злодії забажали показати суспільству, що буде з тими, хто наважиться відстоювати свої інтереси, та протистояти «недоторканним», за якими стоять суд, прокурор, начальник міліції та інші. В результаті, 25.09.2009р. Гульченко І. було протиправно затримано. 28.09.2009 суддя Татарбунарського районного суду (куди Гульченка І. доставляли у супроводі чотирьох конвоїрів з автоматами та в наручниках)Сивоконь Т.І. відмовила прокурору Логінову О.Г. у подовженні терміну затримання Гульченко І.
14.10.2009. апеляційний суд Одеської області визнав затримання Гульченко І. – незаконним.
У задоволенні скарг, поданих прокурору Татарбунарського району на безпідставно висунуті Гульченко І. звинувачення – відмовлено.
Досудове слідство закінчено. Найближчим часом справу буде передано до суду. Неважко здогадатись, яким буде вирок...

І.І.Гульченко, Л.І.Гульченко; Одеська область

Женщины часто молчат о том, чем они недовольны в процессе занятия сексом. Они прикусывают губы и терпят. Быть может, боятся, что муж или любовник, спокойно выслушав все претензии, развернется и уйдет к той, которую сможет удовлетворить, не выслушивая при этом то, что ему так не хочется слышать.
Но все же лучше говорить, нежели терпеть, не получая при этом никакого удовольствия, относясь к сексу как к рутине. Кто знает, может этот непонятливый мужчина все же поймет и прислушается к мнению любимой женщины?
После проведения небольшого опроса нам удалось выявить некоторые причины женского неудовлетворения в постели.
Женщины признаются, что терпеть не могут, когда:
Мужчины молчат в постели.
Женщина во время полового акта желает слышать нежности, просто какие-то человеческие звуки. От тишины некоторым женщинам становится неловко, они не понимают, нравится ли мужчине то, что она делает.
Мужчина слишком быстро кончает.
Женщина обижается, если ее партнер «готов» уже на двадцатой секунде. Если это – единичный случай, женщина, даже не успевшая сообразить, что произошло, прощает и успокаивает: «Ничего, в следующий раз будет намного дольше». Если же подобное имеет серийный характер, женщина делает вывод: «Это апофеоз эгоизма! Ты просто не захотел растянуть удовольствие!»
Мужчина требует своеобразных проявлений эмоций – криков и стонов.
Женщина сразу представляет себе, что находится в постели с озабоченным человеком, насмотревшимся порнофильмов, и теряется: то ли неохотно искуственно постонать, то ли молчать и чувствовать себя при этом также неловко.
Мужчина пристает с сексуальными ласками именно в критические дни.
Многие женщины считают секс и менструацию понятиями несовместимыми, одна только мысль о простынях в красных пятнах заставляет женщину поморщиться и произнести: «Фи!». Некоторые представительницы слабого пола допускают и даже любят секс в особый «период жизни», но предпочитают заниматься любовью в ванной.
Мужчины любят заниматься сексом при включенном свете.
Конечно же, многие женщины предпочитают любить при лампе и видеть все (каждую родинку, каждую волосинку своего возлюбленного). Но, как показывает расследование данного вопроса, большинство девушек не может из-за включенного света расслабиться – им приходится следить за тем, чтобы любимый не обратил внимания на чуть наметившийся целлюлит, не очень сексуальные трусики с зайчиками или щетинку на ногах.
Мужчина слишком долго надевает презерватив.
Вот такая пикантная деталь выяснилась в ходе опроса... Мужчина, стремительно бросающийся к своим сброшенным на пол брюкам, долго ощупывает все карманы, потом достает портмоне (конечно же, он там, в самом укромном отсеке!), выуживает оттуда презерватив, рвет обертку, помогает пальцам зубами, наконец, вынимает, дует в него (тут уж у кого какой обряд), и... натягивает. Мужчине кажется, что он совершил все эти действия со скоростью реактивного самолета. Женщина же, бедняжка, все это время, возбужденная, лежит на кровати, не зная, куда деть руки, куда бросить взгляд, беззвучно наблюдает (кто-то пытается заполнить эти мгновения небольшой речью, но о чем? Шутить? Как-то неуместно).
Почти сразу после полового акта мужчина отворачивается к стенке и засыпает.
Как вариант – идет смотреть телевизор или шлепает на кухню за йогуртом, небрежно бросив: «Тебе притащить что-нибудь?». А женщине необходимо, чтобы после секса её нежно приласкали, ей хочется нашептать любимому миллион нежностей, пообнимать.
Мужчины часто дёргают, мнут и кусают женскую грудь.
Женщинам это проявление страсти иногда кажется неэстетичным, к тому же ей от этого больно.
Мужчина даже в постели стремится изобрести велосипед.
Конечно же, заниматься любовью постоянно в одной и той же позе – это неинтересно, это надоедает не только мужчинам. Но нельзя ведь постоянно исполнять все мужские прихоти и выполнять его инструкции: встань так, прогнись, наклонись и т.д. Женщин такое отношение, как правило, унижает.
Мужчина готов прервать половой акт, чтобы ответить на телефонный звонок.
Здесь все понятно – инородный предмет, телефонная трубка, совершенно не соответствует страстно-романтическому настрою, и потому мужчина, отвлекшийся от женщины ради телефона, обижает ее до слез и рождает в ее голове мысль, будто она – просто нечто нестоящее, упавшее к нему в постель.
Мужчина рвёт нижнее бельё.
Бывает, долго и неумело расстегивает мужчина бюстгальтер и при этом стесняется попросить о помощи. К своему красивому белью женщина относится трепетно. Она покупала его за большие деньги и специально для этого мужчины. Но это вовсе не значит, что мужчина имеет право его рвать и забрасывать под кровать, где пыль и игривые котята.