-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Девучка_Морковная

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 18.03.2009
Записей:
Комментариев:
Написано: 58

"Трудно хранить в сердце злобу, когда в мире так много красоты. Иногда мне кажется что я вижу её всю и это становится невыносимым, мое сердце наполняется ею как воздушный шар который вот-вот взорвётся и тогда, я расслабляюсь, и перестаю сопротивляться ей, и она просачивается сквозь меня подобно дождю, и я не чувствую ничего кроме благодарности за каждый миг моей глупой маленькой жизни. Я уверен вы не понимаете о чём я говорю, но я уверен вы поймёте...когда-нибудь…"
© American Beauty

Сповідь для тих,кому це присвячено.

Пятница, 08 Февраля 2013 г. 04:54 + в цитатник
В колонках играет - Procol Harum – A Whiter Shade Of Pale
Настроение сейчас - Нарешті.

Якщо чесно, то мені здається, що автор мого життя в передмові написав слова з пісні U2 «With or without you I can't live ». Це саме те, що я відчуваю у стосунках з усіма, хто є,чи був мені колись ближчий ніж просто «привіт» та «бувай» на вулиці. У всіх стосунках, чи то дружніх чи романтичних, я ходжу на межі між тим, щоб викреслити людину і просто перестати з нею спілкуватись, і продовжувати спілкування попри їх недоліки. Я не здатна примиритись з багатьма людськими рисами, я так довго пам’ятаю образи і я так часто критикую людей за їх вчинки, а найгірше що часто вчиняю гірше за них. Я відвернулась від багатьох, здається навіть від занадто багатьох. І винні не вони,а я…вони були зі мною незважаючи на мої недоліки, а я не змогла.
Часто, беручи до рук телефон, щоб покликати когось на прогулянку я розумію що нема кого, попре велику кількість номерів…і на це завжди є причини. З кожним роком це трапляється все частіше й частіше.
Чому саме With or without you? А тому що я знаю що більшість з цих людей з важкістю згадають моє ім’я, а я пам’ятаю всіх, пам’ятаю купу подій що пов’язують нас. Я дуже часто повертаюсь назад, і згадую минуле, і я знаю що ніколи не буде як було…Я не скажу чи шкодую про це, але мені інколи стає сумно. Ні, це не тому що моє теперішнє життя погане, воно чудове, просто воно інакше, не таке як було тоді.
Я навмисно викладаю ЦЕ до соціальної мережі, я хочу і сподіваюсь що його побачить бодай хтось з тих кому воно присвячено.
Та й взагалі, кажуть,що коли щось мучить – розкажи 3-ом людям і стане легше…тож це мій спосіб.

tumblr_mf4uvpaZcd1qkspm2o1_500 (500x377, 41Kb)

Метки:  

Писать.

Пятница, 23 Марта 2012 г. 22:57 + в цитатник
В колонках играет - Океан Ельзи – Сьогодні
tumblr_m0l511bGKw1rptdn5o1_500 (465x700, 263Kb)
Настроение сейчас - Писать

Так много хочется сказать, но не произнести ни слова.
Так много хочется сказать, и не смотреть в чьи-то глаза.
Так много хочется сказать, и не получать ответ, просто сказать.
Так много хочется сказать, без чьего либо одобрения или осуждения, просто сказать.
В такие моменты писать – единственный выход.
Писать не кому-то, а самой себе. Писать и просить. Просить помощи, понимания, терпения. Писать и верить. Верить, что всё пройдёт и всё изменится. Писать и уговаривать. Уговаривать себя образумиться, остановиться. Так сложно, ужасно сложно уговорить себя перестать думать. Постоянно думать и делать выводы, постоянно думать и разрушать свой собственный мир. Писать и искать. Постоянно искать выход из лабиринтов с тупиками, в которые завожу сама себя. Этот внутренний монстр, питающийся болью и страданиями, самобичеванием. Эта постоянная внутренняя борьба добра и зла во мне, постоянная полемика.
Писать, просто писать.

чужая жизнь.

Пятница, 23 Марта 2012 г. 22:18 + в цитатник
Знаете, как в этих фильмах с банальным сюжетом…всегда есть главный герой, находящийся в каких-то постоянных любовных перипетиях судьбы, постоянно мечущийся, попадающий в неприятности, находящийся в глубоких раздумьях. И у этого главного героя всегда, всегда есть лучший друг, у которого всегда всё прекрасно и спокойно. Он живёт там за кадром тихой размеренной жизнью и лишь иногда появляется, чтоб дать дельный совет. Чёрт, как же я всегда мечтала жить жизнью этого «друга», как же я устала…

Ось ти,ось я.

Понедельник, 18 Октября 2010 г. 20:14 + в цитатник
В колонках играет - Ben Harper - Waiting On An Angel
Настроение сейчас - спокойное.

Осінь. Вулиця. Ось ти,такий теплий,щирий, відкритий,дивишся мені в обличчя…намагаєшся вхопити за руку,намагаєшся гріти своєю холодною мою теплу,обіймаєш,так міцно й так ніжно…Ось я,стою напроти тебе…така холодна,налякана,безглуздо всміхаюсь й роблю вигляд що слухаю,не рухаюсь…просто не можу поворухнутись,не можу дозволити собі повірити тобі,боюсь…стою й стоятиму так ще годину…А ти не дочекавшись від мене нічого просто обіймеш міцно на останок і я піду додому…
Не знаю скільки ще триватиме так…але я…я не поворухнусь,вибач,я не поворухнусь,просто не можу.

...просто, інакше не буде.

Пятница, 17 Сентября 2010 г. 02:08 + в цитатник
Як болить…болить ця думка…болить…болить знищує і роз’їдає зсередини...
Як би це безглуздо не звучало,але сьогодні я дізналась про дещо, що чекає мене в майбутньому…
Хоча ні,я не дізналась насправді я й сама знала…знала що так буде…знала що це не триватиме вічно,знала що не витримаю,знала що мені все ж колись надоїсть…Я знаю…знаю що в той момент коли це станеться мені вже буде абсолютно байдуже,все зміниться….але тепер…тепер болить,дійсно тупо банально болить…Й це дурне відчуття втраченого часу…
Чому….ну чому моє життя абсолютно байдуже до моїх планів…до моїх бажань…Чому чорт забирай?!...

про подорож.

Вторник, 14 Сентября 2010 г. 18:16 + в цитатник
В колонках играет - Fleur - Колыбельная Солнцу
 (392x698, 261Kb)
Настроение сейчас - десь у теплих спогадах.

Рівно тиждень минув з дня завершення моєї подорожі. Я намагалась втекти…втекти у спокій, в тепло, втекти від розмов і поглядів,своїх думок і чужих обіцянок,своїх надій і сподівань,від буденних пейзажів і тих самих облич… В мене вийшло. Тринадцять безтурботних днів,крізь країни,вздовж моря…Тисячі кілометрів й десятки годин стерли все,ні краплі суму за минулим,за втраченим, за омріяним…наче «чиста дощечка». Мабуть вперше за всі роки якихось подорожей я не сумувала за домом…мабуть вперше не знайшлось жодної людини заради якої хотілося б повертатись. Інколи зовсім маленькі і непримітні речі важать дуже багато і коли вони зникають стає трішечки сумно…Я сумую…сумую за несмачними сніданками й солодким полуничним варенням,вузенькими вуличками старого міста й широкими посмішками місцевих хлопців,за теплими вранішніми променями й прохолодними вечірніми вітрами,сумую за штормовим бурхливим морем й теплим дощем,за люблячими бабусями з онуками й дивакуватими сімейками,за безмежно закоханими молодятами й все так само закоханими парами стареньких,за тими самозакоханими хлопцями в красних шортах і з свистками,за тим балакучим міліціонером з їдальні й терплячою жіночкою адміністратором…я сумую за годинами проведеними на одинці з книгою і музикою,за годинами які я провела просто дивлячись кудись далеко,наче за море…у далеке-далеке майбутнє,мріючи…Тепер я повернулась і наче зробила крок з теплого літа в прохолодну осінь…прохолодну і трішечки самотню…

Итог.

Четверг, 26 Августа 2010 г. 14:51 + в цитатник
В колонках играет - Supermercato - Since You`re Mine
Настроение сейчас - По истине чемоданное.

Я думала об этом посте ещё в начале лета, нет, не потому что я помешана на виртуальной жизни, или что то подобное….Просто этот пост это подведение итогов лета и мне…просто было очень интересно что я напишу, что со мной произойдёт, исполнятся ли мечты, воплотятся ли в жизнь планы…
Подвести итог?...Я всё лето чего то ждала, то одного то другого…и совсем забыла о том что не нужно ждать, забыла о том что нужно было находить что то в каждом дне и радоваться…Странное чувство, кажется, это лето я потеряла, глупо и бессмысленно прожила, пробежалась галопом по чьим то жизням, не взяла ничего для себя, и не оставила ничего на память о себе…
Лето - это как другая маленькая, совсем иная жизнь…не могу объяснить почему.
Пожалуй, она закончится сегодня,26 августа, это мой последний летний пост. Но не всё так грустно на самом деле,ведь теперь я скажу то, что мечтала сказать целое лето… «Я уезжаю». Это то, что мне сейчас необходимо, неважно куда, не важно, насколько…главное что уезжаю.
На дорожку попрощаюсь с летом, с теми кого знаю и не знаю, с теми кого скоро узнаю… с теми с кем провела частично это лето, и с теми, кто почему то сейчас читают этот пост… До скорого.

"Для человека, который никогда не путешествовал, всякое новое место, сколько-нибудь отличающееся от родного края, выглядит очень заманчиво. Если не говорить о любви, больше всего радости и утешения приносят нам путешествия. Все новое кажется нам почему-то очень важным, и разум, в сущности, лишь отражающий восприятия наших чувств, уступает наплыву впечатлений. В пути можно забыть возлюбленного, рассеять горе, отогнать от себя призрак смерти. В простом выражении «я уезжаю» кроется целый мир не находящих выхода чувств. " Теодор Драйзер

 (699x466, 147Kb)

"Нехай"

Среда, 25 Августа 2010 г. 15:06 + в цитатник
В колонках играет - Triangle Sun - Stay
Настроение сейчас - нехай!

Й нехай ми часто сваримось,
нехай між нами часто виникають непорозуміння,
нехай ми бачимось так рідко…
Нехай тебе «кумарить» як я кладу руки,а мене,як ти сутулишся
Нехай ти сваришся на мене за те що я гуляю допізна,а я - за те що забагато працюєш…
Нехай…Нехай все буде саме так…адже незважаючи на всі ці існуючі «нехай» ми все ще разом і все ще створюємо нові.

П.С. дуже гарний був вечір…такий що трапляється надзвичайно рідко,мабуть тому й такий приємний.дякую*

 (699x468, 43Kb)

Метки:  

уже навсегда.

Суббота, 21 Августа 2010 г. 20:00 + в цитатник
И ещё долго долго я не заговорю с тобой.
И ещё долго долго ты не покажешь что скучаешь.
И ещё долго долго мы будем украдкой смотреть друг на друга.
...Пожалуй уже навсегда.

Дети.

Пятница, 20 Августа 2010 г. 04:12 + в цитатник
Дети.
Все мы дети, и возраст совсем не причём. Моему папе 42,а дедушка всё ещё называет его ребёнком.

Дети.
Взрослые считают, что дети глупы в силу своего возраста. Я считаю, что это не правда: Взрослым нужно говорить на одном языке, чтоб понимать друг друга, и это не всегда залог успеха, а дети могут не говорить вообще и с лёгкостью найти общий язык…

Дети.
Дети до определённого возраста, не просто люди…это какая то иная цивилизация, не испорченная социумом и компьютерными играми, не задетая СМИ… Все их эмоции в тысячу раз мощнее и ярче. Почему? А потому, что искреннее…
Мне кажется, это ещё одно «что-то», которое не вернуть, - никто никогда не сможет вернуть то кристально чистое состояние души и мысли, которое было в раннем детстве…увы…

Дети.
К чему это я вдруг о детях?
Пару часов назад провела на поезд младшего брата, пришла домой, посмотрела на огромный синяк на руке и разломанный фонарик, валяющийся на полу и поняла - я буду скучать…

моё счастье.

Четверг, 19 Августа 2010 г. 17:59 + в цитатник
В колонках играет - Sting - You Will Be My Ain True Love
Настроение сейчас - тихотихоенежное

Безмолвно
Чуть дыша
Охладела и ушла
Оставив позади воспоминаниями устланные луга
Укуталась счастьем
В высокой траве
Уснула душа в безмятежной мечте

 (699x433, 59Kb)

...аби тільки не пошкодувати.

Воскресенье, 15 Августа 2010 г. 18:37 + в цитатник
Лишилось пару годин і я зроблю те,що хотіла. Єдине чого боюсь - це пошкодувати…Сподіваюсь цього не станеться,сподіваюсь ніколи,ні на мить не пошкодую про те, що зроблю.Відлік пішов…

Вчора.

Суббота, 14 Августа 2010 г. 14:06 + в цитатник
В колонках играет - Triangle Sun - Stay
Настроение сейчас - приємне.

Позитивний пост серед скиглення.
Яскравий день посеред сірих буднів. Несподіваний й неочікуваний,надзвичайно спокійний й приємний…Нова людина,нове місце,гарний спогад. Дякую Вишенько*

 (699x357, 48Kb)

Болить.

Четверг, 12 Августа 2010 г. 16:39 + в цитатник
Найбільшого болю завдають ті,хто насправді мають любити й оберігти...

Сегодня я так хочу!

Пятница, 06 Августа 2010 г. 18:01 + в цитатник
В колонках играет - Duran Duran - what happends tomorrow.
Настроение сейчас - Побегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобегпобег

Сегодня я хочу сбежать… гулять до утра и танцевать до последнего, бегать босяком в неположенных местах, хочу быть максимально не адекватной, смесятся и кричать, хочу не зависеть от телефона, хочу наделать кучу глупостей, чтоб завтра не отвечать за свои поступки, хочу выпить столько, чтоб завтра сказать «я ничего не помню». Я знаю, хорошие девочки не пьют,…но сегодня я готова отложить это звание до лучших времён…Сегодня я так хочу!

"Дважды не умирают"

Пятница, 06 Августа 2010 г. 16:38 + в цитатник
Не скажу ни слова, буду молчать. Ни слова, больше ни слова.

а тебе нема...

Пятница, 04 Июня 2010 г. 01:25 + в цитатник
В колонках играет - Angus and Julia Stone - Silver Coin
Чотири місяці минуло з того дня,коли ти пішов…Ніби то багато, й не дуже…Але знаєш,я досі не забула... Я згадую про тебе кожного дня,коли їду зранку на пари,коли виходжу з університету,коли йду доріжкою, якою ти проводжав мене,коли випадково натрапляю на твою сторінку,коли чую ім’я твого улюбленого письменника,коли проходжу повз тієї клятої будівлі…коли бачу сонячні промені,які граються із зеленню,коли мені стає добре я згадую тебе і жалкую,жалкую що ти не бачиш цього,жалкую, що не дочекався весни…адже вона була така гарна…Кожного разу мені чомусь здається що вона б щось змінила …Але вже неважливо…ти був чудовим і я ніколи не засуджу твого рішення…просто,розумієш, інколи хочеться тобі написати…а тебе нема…

"Філософія.Любов, як визначальний фактор буття людини, типи, види, ф-ції."

Вторник, 01 Июня 2010 г. 16:46 + в цитатник
Одна маленька річ яку я зрозуміла сьогодні, на парі філософії: якщо я не змогла змиритись й прийняти деякі твої недоліками,значить я недостатньо тебе кохала.

Зізнаюсь.

Вторник, 11 Мая 2010 г. 21:54 + в цитатник
В колонках играет - Sad Brad Smith - Help Yourself
Настроение сейчас - Простуженозадумчивомечтательное.

Я весь час свято вірила в те, що любов це щось виключне та унікальне…і кожного разу картала себе за те, що знов і знов казала «люблю» різним людям…Але ж я помилялась, адже любові може бути багато, у різних формах й проявах...

***
Я люблю Її за те, що вона з’явилась у моєму житті 6 років тому, й досі залишається зі мною, за те, що чудова, за те, що відверта зі мною й за те, що з нею я завжди залишаюсь собою.

***
Його я люблю за талант - за музику яка змушує мій внутрішній світ перевертатись що разу, за енергетику яку Він випромінює, за те що ми можемо так просто й приємно помовчати вдвох, сидячі біля річки.

***
Я люблю Тебе, за те, що такий ідеальний, надзвичайний та турботливий, за те, що можу несподівано почути твій голос о п’ятій ранку, за те, що не мовчиш ні хвилини, за те, що не мій…

***
А когось я любитиму вічно…За що?...Не знаю, мабуть за все те, що було між нами, за все те, про що мріяли вдвох, за все те, чого з нами не сталось…Любитиму за те, що став єдиним хто змусив кохати.

П.С.: Мені здається,що на любов заслуговує кожен, хто дарує тобі свою.

Моё молчание

Понедельник, 10 Мая 2010 г. 04:18 + в цитатник
В колонках играет - Michael Balog - Deep Inside. You
В такие вечера как сегодняшний,когда в голове куча хаотически движущихся мыслей,когда хочется так много сказать...я выключаю компьютер и иду спать.Доброй ночи.

Наче й не було.

Суббота, 08 Мая 2010 г. 16:21 + в цитатник
Інколи так легко відмовитись від людини, що аж самій страшно. Варто лише захотіти і все…і крапка. І все що було зроблено вами двома зникає наче й не було. Не знаю чи це правильно…чи так має бути…просто так інколи трапляється. Пробач…Давай не будемо сумувати.

Душа

Понедельник, 08 Июня 2009 г. 03:21 + в цитатник
Душа- это то место под кроватью, о котором многие знают, но о содержимом не догадываются: там мирно хранятся давно прочитанные книги и листочки с неоконченными попытками писать перед сном, дневник за пятый класс с серьёзным замечанием о нарушении поведения, бумажки от любимых конфет и кассеты обожаемых исполнителей детства, чуть дальше лежат старые носки, которые ты считал без вести пропавшими. Со временем Оно покрывается слоями пыли.… Живя в бесконечном движении, мы забываем о Нём, уборку откладываем «на завтра» и продолжаем засорять…


Поиск сообщений в Девучка_Морковная
Страницы: [1] Календарь