Сьогодні отримав дуже цікаве питання від Дашки, що таке любов, і, я просто не був готовий на нього відразу відповісти. Умене був лише кістяк відповіді. А зараз постараюсь усе роставити по полочках. Мова звісно піде про чоловіка, адже я чоловік. Він має підтримувати привабливуфізичну форму, і піклуватись про своє здоров"я та розвиток свого інтелекту, і потенціалу. Для того щоб його половинка його любила й надалі так як в пеші часи він має постійно її приваблювати. І тим самим відповідати повинна йому й його половинка. Він має бути і як добрим і ніжним з нею - так і строгим і вимогливим. Коли вона сама того не помічаючи набере парочку зайвих кілограмів, чи почне дивитись серіали замість того щоб наповнювати своє життя чимось цікавим - його обовязок - дати їй магічного пендаля щоб усунути цю проблему. Але все що від неї вимагає - зобов"язаний виконувати й сам. Якщо у нього з"являється соперник - він має стати кращим за нього, а не обіжатись як баба. А ще він зобов"язаний не дати їх життю скотитись в сіру буденність. І постійно наповнювати їх життя різними цікавими подіями. На що вона - має підтримувати його в різних починаннях. А ще обов"язкова частина любові - це те що в скрутні часи він має бути чоловіком, і стійко все переносити, а не заглядати в чарку, чи жаліти себе. Він не зобов'язаний їй віддавати все. Якщо він її любить - то зобов"язаний допомогти їй навчитись самій здобувати. Адже вона не каліка, і може досягнути багато. Як наслідок - вона буде гордитись своїми досягненнями. Великими чи малими, неважливо, головне щоб ті були регулярними. І така впенена буде більше його приваблювати. Підсумую, любов - це коли обоє беруть на себе зобов"язаня і обоє стараються задля загального блага. І нів'якому разі ніхто ні на кому не паразитує, і не деградує.

Про алкоголь. Так - так ! Як це відбувається що люди спиваються ? Я не маю наувазі тих хто в оточені алкоголіків довгий час перебував, чи якихось розумово відсталих. А цікавлять ті випадки - коли спиваються достойні люди. Я думаю що якось так...
Всі ми в дитинстві мріємо стати депутатами, міністрами і т д... Дорослішаєм, закінчуємо навчальні заклади. І тут потихеньку спадають розові окуляри. Людина влаштовуєця на роботу, працює, ввечері дивится телік, шариця внеті, чи гуляє десь з друзями.
Приблизно в такому самому становищі знаходяться і її однокашники. Проходе час... Рік, два, десять.. І тут людина починає помічати що добрий кусок життя прожито, а до планів стати міністром, космонавтом і т д - вона не наблизилась. Звісно алкоголь ця людина уже куштувала, всі були молоді, пам"ятає як киплять емоції, після прийому хорошої порції.
І ці думки - що людина не реалізуєця, і не розвиваєця - не дають їй спокою, звісно вона напряму не думає що я така лошара. Це все відбувається на підсвідомому рівні, де думки як риба косяками пливає, а свідомість лише деякі сформовані фрагменти дістає. І на фоні цього - людина відчуває тривогу. І тут в чергову п"ятницю по теліку футбол, людина бере пивандрій з чіпсоном під це діло, і чудово проводить час, адже виграє улюблена команда. Підсвідомість вішає на цю подію позитивний ярличок і архівує її. З часом в довгострокові пам'яті, в відділі з позитивними подіями збільшується відсоток тих - де є алкоголь. "Побазарить з друзьями за жізнь, футбол, днюха Васі і т д..." А в відділі з негативними - де нема. Щоденна рутинна робота, вздрючка від дружини, начальства і т д." Враховуючи пару простих фатків - те що наш мозок працює на автопілоті переважно, і те що він постійно по шляху найменшого супротиву прямує від поганого до хорошого - намагається якомога частіше влаштувати собі такий приход серотоніну. Так так ) Мозок ще той нарик.
Час ще плине, людині уже сороковнік, деякі його однокласники, що в школі умом не блистали як не на керівних посадах - то звгалі бізнесмени. Від своїх дитячих мрій людина навпаки віддалилась, бо в космос пізно, в політику бала нема і т д.... На службі діла теж йдуть неважно... Тривога зростає. Та на виручку приходить старий добрий друг ! Бухалич ! І тут наш герой вже заглядає в чарку не для того щоб мозок гормоном щастя вколовся, а просто щоб хоч ненадовго позбутись тієї тривоги. І здавалося б, перестань ти робити те що тебе не наближає до цілі. Та ні, мозкові треба від поганого до хорошого, якнайкоротшим шляхом. До міністра - як до неба рачки. А гендель-наливайка -за рогом.
До чого я це все веду, почав за здоров"я, а кінчаю за упокой. Для торго щоб автопілот не завів в яму - треба постійно корегувати і звіряти курс. Для того щоб його звіряти й корегувати - потрібна ціль. І те що я дав собі слабинку і напився вина на минулих вихідних говорить не в мою користь. Для того щоб порідше потрапляти в такі ситуації - коли автопілот приводить в корчі, треба частіше говорити собі, в голос ! СТОП ! ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ?

Багато води стекло з тих пір як я сюди останній раз заходив і залишав тут свій слід. Прийшов час щось написати. На даний момент я знаходжусь в києві, на майдані незалежності. Тут вібувається революція. Люди виступили проти принижиння їхніх консституційних прав.
Зараз сиджу в таборі Демократичного Альянсу. Це політична партія табір якої знаходиться за барикадами , тобто за територією майдану. І ведуть вони політику переважно "моя хата скраю, нічого не знаю"
Тут в цьому місці мені пощастило познайомитись з деякими дуже цікавими та корисними людьми. Правда, на що й варто було розраховувати, переважна більшість з них шлак.
Їх детально я описав в своєму "Евернот" і на даний момент не бачу сенсу повертатись до цієї тем

Багато води стекло з тих пір як я сюди останній раз заходив і залишав тут свій слід. Прийшов час щось написати. На даний момент я знаходжусь в києві, на майдані незалежності. Тут вібувається революція. Люди виступили проти принижиння їхніх консституційних прав.
Зараз сиджу в таборі Демократичного Альянсу. Це політична партія табір якої знаходиться за барикадами , тобто за територією майдану. І ведуть вони політику переважно "моя хата скраю, нічого не знаю"
Тут в цьому місці мені пощастило познайомитись з деякими дуже цікавими та корисними людьми. Правда, на що й варто було розраховувати, переважна більшість з них шлак.
Їх детально я описав в своєму "Евернот" і на даний момент не бачу сенсу повертатися... Хоча..
Кілька днів назад... Познайомився я з одною дівчиною по імені Аліна. Цікава людина в плані того щоб за нею поспостерігати, не знаю моливо вона мені навіть подобається.
Її ввічливість на дуже високому рівні. Оце прошу, оце "Ви" до одноліткаів незнайомих однолітків... А її Будьласочка, то взагалі бомба.
Взагалі то її манера розмовляти ін

Сьогодны у нас друге лютого 2014р. А що змынилось ? Ну я учасник эвромайдану. Екстремыст.

Так. Значить поспати мені толком бачу не світить. Тому треба зайнятись чимось цікавим. А саме щось занотувати. Цікаво. Сказала одна цікава людина, що записи які робляться в щоденнику, це посилання на память. Що ще цікавого ? От пробував я поспати... Та там той пиздослав, безнадійно молодиться до дівчини, яка від нього воротить лице. Він хлопець не дурак. дівчина й справді доволі не погана. Та здається він не врахував одного. тут непоганий вибір.
Бог у всіх один тільки провайдери різні.

Багато води стекло з тих пір як я сюди останній раз заходив і залишав тут свій слід. Прийшов час щось написати. На даний момент я знаходжусь в києві, на майдані незалежності. Тут вібувається революція. Люди виступили проти принижиння їхніх консституційних прав.
Зараз сиджу в таборі Демократичного Альянсу. Це політична партія табір якої знаходиться за барикадами , тобто за територією майдану. І ведуть вони політику переважно "моя хата скраю, нічого не знаю"
Тут в цьому місці мені пощастило познайомитись з деякими дуже цікавими та корисними людьми. Правда, на що й варто було розраховувати, переважна більшість з них шлак.
Їх детально я описав в своєму "Евернот" і на даний момент не бачу сенсу повертатися... Хоча..
Кілька днів назад... Познайомився я з одною дівчиною по імені Аліна. Цікава людина в плані того щоб за нею поспостерігати, не знаю моливо вона мені навіть подобається.
Її ввічливість на дуже високому рівні. Оце прошу, оце "Ви" до одноліткаів незнайомих однолітків... А її Будьласочка, то взагалі бомба.
Взагалі то її манера розмовляти інтонація та ласка мене чарують. Я її можу сміливо поставити на рівень вище всіх інших дівчат нашого табору. Більше того походу вона мені дуже сильно подобається... Алінка. Та тут треба бути настороженим так як перше враження майже завди оианливе. десь там є й підводні камені... Цікаво які вони ? можливо дуже великий круг поціновувачів ? Можливо вона тільки поки не притерлась в таборі така лапочка ? Скоріше всього так. Я пам"ятаю свій перший час також був ангелочком. А потім коли пробув тут уже доволі довго і набрав певної ваги, й сам можу майже кому завгодно показати зуби.
Алінка Жалко що вона з другого міста. Ато заразди неї я б з задоволенням поборовся зі своїми страхами і проявивши ініціативу добився б її . А так треба тричі подумати чи варто щось починати. Блін її очі ще не один тиждень мені снитимуться. Навіть якщо я її більше не побачу.
дівчата дівчатами, це звісно добре, та є й інші речі не менші цікаві та потрібні.
Чим тут ще можна порадіти. Я на прикладі побачив як формується ієрархія в соціумі набраному з випадкових людей.
Це дуже цікавий процес. Урегулювання внутрішніх відносин. І що цікаво тут не впливають зовнішні чинник тільки особливі якості. І коли хтось пробує зайняти не своє місце, вся ця система діє проти нього.
Лбоня яскравий приклад пітуха який хоче щоб всі ходили й тішилися тим що він є тим що він тут і тим що він вміє гарно говорити. Та... Сьогоднішня наша розмова показала, що я його можу сміливо послати нахуй пітуха їбаного.
Іра імпульсивна баба примативна самка яка чомусь собі вирішила що вона зможе заправляти всім і відразу. І в результаті не маючи відповідного набору якостей для ткої роботи все само по собі стало на свої місця. З нею сталося майже те що з куркою яка хотіла виконувати роботу півня. хоча не будем повертатись до банальщини, тут достатньо того що як тільки її " з"їв яструб" Наш головний півень Антон зайняв своє місце і наш табір став більш продуктивним. І це добре.
Взагалі цікаво....
Про себе... Корчу з себе тим - ким не являюсь. Дибіла якогось. А в результаті, коли люди починають розуміти що це не так ( принаймні ті кому взагалі розуміти) стосунки набирають зовсім інших фарб. Одні відчувають в мені сильнішого і зі всіх сил стараються мене затоптати. Та я сука хитра. Своєю сумлінною працею заслужив собі репутацію. Серед Виконавчого ядра нашого табору. І тепер мені на них всіх похуй. Інші вважають що вони зі мною на рівні. Для прикладу можна привести "Колю і в відкриту зі мною конкурують. Хоча я розумію що їм мені протиставити нічого. Та. Не перетруджуюсь щоб комусь ( а це переважно протилежна стать ) доводити протележне. Так як якщо знайдеться достойна дівчина ( з огляду на те що я шукаю ту що вміє логічно мислити і чудово розуміє які амбіції треба бідтримувати для можливо трішки й скучного але впевнененого й продуктивного майбутнього ) вона сама відразу розбереться що до чого.
Достойна дівчина
1 вар"янт. Добра вірна, гарна, ласкава. Всіх поважає. Працьовита. Вірить в бога
в принципі було б не погано. та з часом розбіжність інтересів таку пару приведе до такого ж самого результата яким все закінчилось з Машою. Моя цікавість і шлях в майбутне зруйнують наші стосунки. так як віруююча на сто відстоків ніколи не буде на сто відсотків розділяти (

Багато води стекло з тих пір як я сюди останній раз заходив і залишав тут свій слід. Прийшов час щось написати. На даний момент я знаходжусь в києві, на майдані незалежності. Тут вібувається революція. Люди виступили проти принижиння їхніх консституційних прав.
Зараз сиджу в таборі Демократичного Альянсу. Це політична партія табір якої знаходиться за барикадами , тобто за територією майдану. І ведуть вони політику переважно "моя хата скраю, нічого не знаю"
Тут в цьому місці мені пощастило познайомитись з деякими дуже цікавими та корисними людьми. Правда, на що

Прийшла весна кущі зелені... А мені зайнятись нічим. Ну може й не зелені, а я сиджу за компом.... Та всеодно хочеться щоб кущі позеленіли і я чимось зайнявся. От люди ходять на волейбол, на ролики, ще на якусь ху... ой, не треба ругатись. Я собі подумав і рішив. Як получу зарплату піду но я з вованом на тренажери, можливо й не стану майстром спорту, та хоч курити кину, і буде чим зайнятись ,ато комп вже сидиь в печінці ;-(

Після того поста я ще з нею щось там зустрічався, та то вже була фігня, привичка + секс, не самий поганий, та й хорошим його не назвеш. Це все певне що нас тримало разом. Ми дві людини які абсолютно друг другу не підходять. Я позитивний веселий, а вона скучна, і я що помітив, що разом знею сам таким частково став. Та, мова має піти не про те. А про те як я ростався з дівчиною яку любив.... ( чи це м ені лише здавалось ? )
Був я на роботі, ми на той час займались обрезкою сада. І так трапилось що впав з дерева, пиздикнувсь голововю і отримав легкий струс мозку, рома мене повіз додому, я приїхав, і що робити ? Звичайно !" Подзвонити до коханої, щоб вона обняла і подарувала тепла та ласки. Так і трапилось, після довгих уговорів, вона приїхала ( вже тоді я розумів що пізда і нічого не вдієш, і якщо на чистоту з самим собою то мені й не цікаво і нем а ніякого бажання зараз про ню писати, але треба так як це пам"ять... ) І що ? Примостила свою задницю вконтакт, а я такий лежу й думаю, що буде далі ? І все сталось так як я й думав... О пропустив пару важливих мом ентів. Вона коли прїхала попросила щоб я зустрів її з маршрутки, я одівся, тільки виходити на двір, дзвінок в двері, стоїть її пассія 9 про яку я вже знав ) нікуди правду діти ) І питає м ене, До тебе Маріна не дзвонила ? ( Він в ментовській формі був. І я згадав вже коли це було, 31 березня, а чому я злякався ? Тому що ми нормально 30 в брата на днюсі погуділи, і я дум ав, м ожливо це сусіди ви хзвали ментів за вчорашнє. Я такий дивлюсь на нього догнав хто він заспокоївся.
І її мачо ( Андрій ) питає мене ; Маріна не дзвонилда ? ( а я йду її зустрічати ) Відовідаю що ні і мовчики потопав до ліфта, він я так розумію пішов піщки. Вийшов я з підїзда, і повертаючи за ріг свого будинку помітив краєм ока що він також вийшов. Ну ! Я не довго дум аючи пішов вперед, і тут зза рогу другого будинку виходить вона, я закрив її спиною свою поцілував, і обвів кругом "Бі маркета" . Потім привів в квартиру. Слововм наїбав того лоха. Вона зайшла сіла Вконтакт, в мене крутилась голова, я не міг ні сидіти ні стояти. І приліг. І тут лежу й думаю, вона мене зараз трахне і поїде.... Проходить 10 хвилин, вона м ене трахає, двічі. Збирається їхати.
- Маріна ти куда ?
- В гуртожиток !"
- Чому ?
- 100500 причин лапша і тп тіпа там завал з вахтерами та навчанням....
- Я тебе проведу до святошина ?
- ні !
Я тебе проведу до святошина !
. . . . . . . далі пішло кусалово почало вспливати все наїбалово, в м ене на очах сльози, які я звісно їй не показав так як вона їх не заслуговує.
Вона ще пробувала відморозитись дорогою від мене, потім перейшла в атаку.


. . . . ан той момент я був готовий зробити все для того щоб залишитись з нею, навіть як лох вийти на наступній зупинці і поїхати до дому. Та здоровий роззсудок взяв гору над раненим серцем і заставив мене довести справу до свого логічного завершення. Я поїхав далі і щоб не слухати як вона поливає мене гімном одів навушники.
Приїхали мина святошин, я вийшов з маршрутки слідом за нею. Підбіг її новий хлопець, отой настирний, який таки відбив її в мене.
Перше бажання було як запиздолити курвасобачумать ! І потім знову в м озку ввімкнувся здоровий глузд!


- Я хуєю з тебе маріна ! Ти 20 хвилин назад лежала біля мене і клялася що любиш мене, а тепер цього тіпа обнімаєш ?
( хотілося сказати зовсім друге, сказати; я тебе їбав 20 минут назад, а тепер ти з цим тіпом ? Ну ти й блядь! ! ! Але я не такий як вона і ніколи не опустюсь до її рівня )
На кінець залишилось підвести підсумки.
Весь час що я з нею зустрічався, були приємні моменти і не дуже, взагалі то вона хоч і не великий та плюс в моєму житті, завдяки їй я побачив які зараз середньостатистичі дівчата. І те все гамно що я з нею наковтався навчило мене цінити справжнє золото, таку дівчину як Маша. ( про ню мова піде трошки пізніше.
Що я ще можу про ню сказати ? Да зовні вона класна, ну весь час що я з нею зустрічасвся, я не був щасливий, то не дівчина !
Тепер коли я до неї нічого не відчуваю м ожу сам собі признатись яка вона насправді. Ледача, примативна ( трошки ато й допутя тварина ) Тупа ! Читати толком не вміє ! І взагалі ходяча катастрофа. На хлопця дивиця як на доброго джина який втілить в реальність всі її примітивні бажання .
І весь цей час що я був з нею ледь не кожен деня відчував що це не моє, і не підходить вона мені. Мафже постійний дискомфорт. Завжди їй щось не подобалось, друзі, робичі, я...
та її симпатичне личко, дика примативність і третій розмір грудей брали своє.
М оже ще й іноді щось там шкрябає всередині та мені на те пофіг, я радий зо її нема....

З дня мого останнього записсу пройшло дуже багато часу, багато Води стекло, зірок засяяло й погласло і так далі. Та ! нащо мені ця роматіка ? Писатиму по суті справ, так як в будь яку хвилдину може подзвонити Ромчик і сказати ; Міша на биренько топай сюда будем їхати працювати.
Це вже напевне традиція, що головна дум ка в моїй голові - М арінка.

Про наші стосунки. Пережили вони вже чимало, хоча не так то й багато, якщо прирівнюватись до дідків та бабок. Але я не дідуля і вона не бабуля, тобто прото пронас.
Були в нас моменти радості, з тих пір як я останній час писав, та й горя також вистачало, але щастя це не пункт призначення, а шлях і з цього можна зробити ви сновок що мит щасливі. Найбільше застя за останній час було в тому - що моя Марінка миколаївна( чи я її хД ) поступила в ірпінь ;-) Ех заживем ;-) А про розчарування... Тай біс його відае що тут м ожна написати, всі ті пакості як бульки на воді. Спочатку такі здорові, помітні назойливі і взагалі всякі бяки, а потім лопсь і неа, веду мову до того що я й не пам"ятаю вже. Чому мені сьогожні захотілось пописати ? тому що я відкрив для себе одну просту істину.
Я от раніше думав що в стосунках з дівчиною дуже башато складностів і що взагалі, все це дуже складно ( а іноді й взагалі думав що м ені це не поп плечу, наприклад коли стелив газон до пів дев"ятого а вона від семи мене чекала на святошині. Думав вона м ене такого хорошого пошлн подалі, хоча напроти, той вечір закінчився дуже дуже дуже класнючо ;-) але про це потім, я відбився від суті ) , а виявляеться тут навпаки, все дуже просто.
От гуляла вона з моїми друзями, Жекою і Ігорем. Ну да вони до неї неравнодушні, я знаю, що тут вдіеш ? Любов не пи тае кого любити. Як же я дико ревнував і нервував ! 61 секунду на хвилину... А потім, з рештою коли в відповідь на мою закінчену ревність, вона мені кинула камінчик під іменем Сергій Москаленко. В принципі, я думаю, мої стосунки з серим мало чим відрізнгяються від її стосунків з пацанами, моїми друзями. Просто я от взяв і порівняв; що я з серим можу зробити ? Посидіти, випити по 2 - 3 бутилочки пива, поговорити про проблеми - 80% робота і по 10 % наші стосунки з дівчатами. В мене які взагалі супер, з Марінкою. ( Їх я напевне заслужив ну не так щоб ангельским а просто хорошим відношенням до дівчат за своє життя, а що похвалю себе ! Треба робити те що тохмачу всім любити себе. Знаю знаю.... Це не просто. Але зараз моя занижена самооцінка досягає рекордних висот. Чому все ж не ангельским а хорошим ? бо було пару ляпів... ) А в Серого, я б сказав ніякі. З дівчиною яка йому не паралельна в нього дуже різні моральні класи... Він розпіздяй ше той, ( по славі, а так то вже давно помінявся і думаю з часом вона це помітить і буде до нього відноситись краще) А вора вихована й правильна дівчина, зі своїми тараканами в носі.
Так само й м арінка, може з ними просто погуляти, випити бутилочку якоїсь кактусянки, і просто поболтати й подурачитись.
Ну в нас останніх двох пунктів нема тому що якщо ми й дурачимся то в мережі ;-)
До чого я веду, вона мене любить, так як і я її і не важливо що буде завтра головне що зараз все ніштяк ;-) Я зрозумів що треба просто вірити ! І якщо й упрікати то тим що один за нас накоїв а не за те що можливо колись вчуде.
Моя любов до неї росте х кожнгим дньом. Свого часу вона заявила що наші стосунки стали трішки прісними. так вона все сама й розрулила ;-) Підлила масла в вогонь.
Просто довіра й розуміння,от і все ! Я заливий ;-) Хай там і буде куча проблем, без них було б нецікаво ;-) Не треба більше таких довгих пробілів робити в записах, хоча це вже як получиця. Побіг я на роботу.

Значить так! По суті бо дуже хочу спати. В Вовки з веронікою не склалось, і я про це знав ще з саого початку. Я на роботі зайобуюсь як коняка. Камінці земля травичка газони і так далі й тому подібне. Марінка, слава богу шо з мої голови вилізли всякі глупі мислі і залишилась тільки вона. Чесно кажучи я боявся, боявся що перестану її любити і мені буде дуже важко , тому що покинути її я такоє не зможу. СЛава богу що все ок !

Ця ысторыя буде при свячена дівчины по ымены Маша.

Все почнаэться з того що працював я в рыдному теплику в комп"ютерному клубі адміном. Там був хороший інтернет, пиво, друзі. Багато чого можна згадувати, але поки воно все на душі треба написати про головне.

Одного вечора, в чудови й осінній день, мій брат Семен ротїхав до дому з Вінниці де він працював в комп"ютерному магазині, і при віз мені те про що я так давно мріяв і ніяк не міг купити ! А-а-а-а- ! Ура ! Вебкамера.

Ну що ж ! Я хочу спробувати комунікацію - відеозв"язок. Підключаю її скоренько, все тестю, все Ок ! І тут заминка, собіседніка, , бажано дівчину. Гарну, милу :-) А де взяти ? Пишу в гуглі, бесплатний видеочат. І кнопка " Мне повизёт " Потом просто сайти....
Облом ! Скріхь одні тільки голі сраки.... Я зрозумів що таким чином нічого не знайду.
Потім згадав про аську, зайшов туда там вебки ні в кого з моїх друзів нема.
Тут м ене раптом осінило, стара добра гра - спросил увидел полюбил.
Заходю, пишу в питаня хочу поспілкуватиссь через скайп ( який я тоді також відразу встановив ) помітив що мені сподобалась одна дівчина маша. \
-Пліз пліз пліз ! Скай !
В відповідь на мої слова вона вибрала другого пацана, а мені написала якусь гадость. ( тому пацану дала номер і попросила подзвонити) Я не довго думаючи набираю її номер на стаціонарному телефоні і прошу зайти в скайп і т п .... Після недовгих вмовлянь вона згодилась.

Ну ! Ми добавились В контакти в скайпі, я зробив дзвінок. Пройшло не мало часу до ого коли вона погодилась ввімкнути відео, я перший його ввімкнув, спочатку вона з мікрофона спілкувалась, потіми показувала різні частини свого тіла, руку, губи, брови. Очі ... Це вже було мило. ( Спочатку взагалі клавіатуру і мишку ) Пройшов час, вона почала зі мною спілкуватись і показала лице. ( не сховаюсь це було приємно. нарешті вона почала мені хоч трішки довіряти) Спочатку вона себе вела постійно розковано й весело. Зразу було кумедно, Потім - ми прикалувалсь. З рештою це почало набридати. В підсвідомості було таке відчуття що я її хочу побачити справжню.
В один день коли я вже й не пам"яттаю в зв"язку з чим отримав моральне навантаження, був сумний. Вона перестала показувати яхик та дразнитись з мене і сказала щось на зразок А ти думаєг я така ? Я не така.... І почала розповідати що в неї тако є проблеми, і хоч в матеріальному плані - в неї більш все окей, але її проблеми нічим не простіші за мої. І не менше вони значення мають. З тієї хвилини ми почали спілкуватись по справжньому.

Вона мені розповідала про свої проблем и я їй про свої, коли Маші довго не було в онлайні я починав хвилюватись.
При знатись самому собі ? були навіть моменти, коли вона мені подобалась не лише як друг... Я ж в решті решт хлопець, а вона дівчина :-) та ще й яка ! Але мене постійно мучило сумління по повду того що я й не можу нічого думати в цьому плані, тому що куда м ені....

А ще я думаю, що на той момент, і досі вона мені довіряє, як і я їй. І другий пацан, залюбки скористувався б цим положенням. І зробив би своє діло...
Та не я ! В мене є смертельна хвороба ! Срвість... Тількивона якась вже взагалі запщена.... Через чур гризе.
Час йшов, ми з нею то спілкувались то ні. Сьогодні я до неї подзвонив. Ми поговорили, мова зайшла про те що непогано було б зі мною зустрітись і ...
Вона мене спитала чи хочу я з нею зустрітись.....
Признаюсь я злякався... не то що б там, якби вона була пацаном, було б легше і я б залюбки без вагань сказав що так. І замість того щоб їй так сказати я пару секунд повагався, і мені здається що образив її цим....
Просто... Я їй довіряю на 100 % спілкуюся з нею так, та деяким з найближчих друзів я не можу того розповісти що їй...
І боюся, ВОНА мені дуже схожа на Марінку! Бля! Михась, харош жувати соплі ! Будь мужиком і признайся сам собі !
Я боюсь влюбитись! А раптомя побачу її в житті і влюблюсь.... А що далі ? Ми розійдемся як в морі кораблі і все... Вона до себе до дому , я до себе до дому... І я там буду мучитись... Скуучати.... А Марінка ? А якби Машу й Марінку поміняти місцями? Свою дівчину я також не хочу образити... А вдруг мені дуже сподобається Маша, а я їй... і я з Машою буду встрічатись бо вона вчитимиться в Києві... Марінка, моя кохана, я не хочу щоб вона плакала. Від думок що вона плаче мені стає паскудно...
А раптом я злякаюсь цьго всього і скажу Маші щось накшталт " ой я вдома зараз...." А потім буду час від часу дивитись на її фото Вконтакті і думати.... нуя й баран, чому я не зустрівся з нею ? І так буде завжди... Тому що з друзів я її видалити не зможу, тому що вона для мене не пересічна людина
Як мене дістали ці протиріччя в голові.
З цим треба розібратися раз і назавжди. Життя не має сенсу ! Хто це розуміє отримує свободу. Я вільний ! І я вибираю !



М а ш а ! Я х о ч у т е б е п о б а ч и т и ! І якшо я цього не зроблю то через 40 років буду сидіти в кріслі біля каміну і жаліти про це.

[1] Все змінюється. Дневник Черновик Воскресенье, 17 Апреля 2011 г. 17:08 Давно я не писав так як не було особливо про що... І взагалі я помітив що в людини просинається бажання самовиражатись оише в складні моменти. Коли світ навколо даного індивідума змінюється ( власне його світЮ ліс і матеріальне оточення ) Так от, останнімчасом, з 22 березня пройшов майже місяць , писати особливо й не було про що.... Як я проводив цей час ? Гуляв з коханою. З якою в при нципі все добре. Був один цікавий момент, коли ми з Серим грали вов в нього дома він сказав " Хочу найти таку з якою після секса хочеться спати в двох далі. " І о одного разу, коли на моє здивування, наш рахунок був 3:2 на її користь ( виявляється я ще й класний напарнік для сексу ) Вона просто пов"язла і моя рука була для неї подушкою, я на ню дивився, і від її милого виразу обличчя, від всього пережитого нами, не знаю, а може й від нашої повної взаємодовіри, ні... Просто від неї мені було так приємно, я хотів з нею спат далі. Жаль що час завжди грає проти нас. я тоді зрозумів що вона та людина з якою я хочу спати далі. Тепер, Серий, з ним трошки мені здається буде важко уладити одне питання. А саме те що мені тьолок не нада.... Тому що. Як би це правильно пояснити.... блін треба хоч самому собі це розтолкувати. От він, Він мій друг, він за м ене хвилюєтьсяЮ в мене таке враження шо в нього до мене іноді таке відношення як до м еншого трішки безтолкового брата, якого він не дивлячись на всі його причцди любить. Він мій друг, він на мене не забив, і дотримався обіцянки, забрав мене в київ на весну. В мене з Марінкою. Це не просто любов, це любов і дружба, і так як він хоче вивести мене в люди так само я хочу й їй допомогти, в мене є на те свої вагомі причини. 1) Я її люблю це сама основна прчина. І її вистачилоь навіть якби не було решти... 2) Вона мені допомогла на моральному рівні. 3) Марінка няманямочка сонечко киця я тебе люблю і скучаю вже зараз хоч і не бачив тебе всього пів дня... ладно треба зараз нахаватись і бігти шукати хату.... Потом допи шу побіг.

Знову ж таки перший день в києві, я сидю скучаю, Серий десь пофікав... Чому про слова ? Тому що мені всі твердять що Київ стане моїм домом. МАрінку я забуду.

Ні ! треба щось міняти ! В мене все завжди вдається якщо я цього дуже сильно захочу. І я дуже сильно хочу будти з нею, так я не хотів ще ніколи і нічого в свому житті.

Трішки подумавши і пошукавши вихід з даної ситуації я зрозумів шо вихід в мене лише один... Форекс. План:
1 робота
2 Форекс. Буду вчитись , а що робити ? Як мені без неї тяжко.... Вона мій ідеал який я шукав 23 роки. Іякщо покину її то буду шкодувати про це все життя. Віка, вона говорить що це пройдеі я все зрозумію... Ні, різниця в тому що я не хрчу ставати таким як вона. Ні я нічого прои не маю це взашалі її власне життя і я не в праві його обговорювати навіть сам з собою. Просто.... Куча пацанів, і зі всіма вона хоче щось замутити. Як приємно мати одну кохану. До самої вони мені задниці їхні предрозсудки. Люди всі однаковими не будуть, як казала бабушка, якби всі булиоднаковіЮ то давно б поперегризали друг доугу горла і вимерливсі...

Марінкакиця сонечко лапочка, я хочу бути для тебе самим лучим пацаном. І хочу бути тільки твоїм. Хочу бачититвій щасливий вираз обличчя коли ти спиш, і обіймаєш мене. Хочу випавший ївилястий локон закладати тобі за вушко. Хочу шоб ти труду ду ду казала, і робила такі милі оченята шоб я аж розтавав.... Кожен день важко без неї.
І реально якщо я їїї покину то буду про це завжди жаліти. І якщо й знайду іншу, і вона мене любитиме, на з нею буде важко, тому що я її буду називати марінкою іноді.

підбити висновок. Любов.... А хто говорив що це легко ? Так звісно це важко. Це терниста дорога з багатьма перешкодами. А хіба не в дорозі щастя ? Звичайно в ній. Хай мені буде важко, а я буду з нею. І пароль Вконтакті не поміняю. І секретів крім цього щоденника від неї не буде. Тому що якщо вона його читатиме то він буде фальшивий, слова в ньому будуть адресовані їй і все буде не по справжньому, це мій маленький світ, і нікого не варто сюди пускати, хіба на одну маленьку сторіночку і то особливих людей

Ладно пробую спати...

Давно я не писав так як не було особливо про що... І взагалі я помітив що в людини просинається бажання самовиражатись оише в складні моменти. Коли світ навколо даного індивідума змінюється ( власне його світЮ ліс і матеріальне оточення )
Так от, останнімчасом, з 22 березня пройшов майже місяць , писати особливо й не було про що.... Як я проводив цей час ? Гуляв з коханою. З якою в при нципі все добре.
Був один цікавий момент, коли ми з Серим грали вов в нього дома він сказав " Хочу найти таку з якою після секса хочеться спати в двох далі. " І о одного разу, коли на моє здивування, наш рахунок був 3:2 на її користь ( виявляється я ще й класний напарнік для сексу ) Вона просто пов"язла і моя рука була для неї подушкою, я на ню дивився, і від її милого виразу обличчя, від всього пережитого нами, не знаю, а може й від нашої повної взаємодовіри, ні... Просто від неї мені було так приємно, я хотів з нею спат далі.
Жаль що час завжди грає проти нас. я тоді зрозумів що вона та людина з якою я хочу спати далі.
Тепер, Серий, з ним трошки мені здається буде важко уладити одне питання. А саме те що мені тьолок не нада.... Тому що. Як би це правильно пояснити.... блін треба хоч самому собі це розтолкувати. От він, Він мій друг, він за м ене хвилюєтьсяЮ в мене таке враження шо в нього до мене іноді таке відношення як до м еншого трішки безтолкового брата, якого він не дивлячись на всі його причцди любить. Він мій друг, він на мене не забив, і дотримався обіцянки, забрав мене в київ на весну. В мене з Марінкою. Це не просто любов, це любов і дружба, і так як він хоче вивести мене в люди так само я хочу й їй допомогти, в мене є на те свої вагомі причини.
1) Я її люблю це сама основна прчина. І її вистачилоь навіть якби не було решти...
2) Вона мені допомогла на моральному рівні.
3) Марінка няманямочка сонечко киця я тебе люблю і скучаю вже зараз хоч і не бачив тебе всього пів дня...

ладно треба зараз нахаватись і бігти шукати хату.... Потом допи шу побіг.

22 березня, 2011 року, сидю в свого друга Серого, дивлюся який він щасливий коли сидить в соціальній мережі... Сам слухаю в навушниках Коміссаренка Миколу Миколайовича, його пісню "Купідоновастріла"
Як я себе почуваю ? не зважаючи на ві мої відхилення - еапрочут добре. Ми сьогодні сиділи цілий день і грали ВоВ. Вчора нучував в толіка, А позавчора, і взагалі відколи приїхав з києва, вечори проводив зі своєю коханою Маринкою.
Загальний иій стан - ? не знаю. Якийсь такий - пахую. Наче я кудась падаю, не відчуваю часу. Дивна якась фігня, іноді як не намагаюсь зупинити мить - як не стараюсь, а за хвилину тиждень проліта...
От вже й весна настала, а я все топчусь на місці.
Що найбільше з зими запам "яталось ? Ммм... Друзі звичайно. З ними все як завжди все по старому.
Кохана.... пам"ятаю багато не все, але декілька приємниї моментів час від часу зігрівають мою свідомість навіть в самі люті холоди.
А так.... Так хотів пописати та мені ліь.... Покидати займатись їрундою і лягти поспати.....

ММ. хочу написати про свій ранок. І про вчора написати також не завадило б. Так так так... Що ж такого було вчора особливого ? Вчора я Маринці признавався в коханні. І вона мене обрала своїм хлопцем. Навіть не підозрюючи про те - що я вибрав її ще в день нашої першої зустрічі. Прикольненько виходить але з рештою в цьому немає нічого поганого. І як ісе є таки класно просинатись і знати що вона мене любить ! І могти подзвонити до неї спитати як справи ? Мені потрібно в розмову вставляти більше ласкавих слів, в яких я
на даний момент нічого не розумію, але час свою роботу зробить. І хвилюватись з цього проводу не потрібно ! А ще я нарешті вчора розвів тошо оленя вано на ноут, як класно проснутися з ранку і включити музичку. Тут одна проблема, немає російського шрифта на клавіатурі, але виявляється я її й такне хило знаю. І навіть якби тут не було б взагалі шрифтів я б розібрався. Ладно одіваюсь хававю і йду


Завтра андрея я сид.ю дома в мене якась непонят на хвороба. Мені фігово. Маринка двонить цілий день. Правда я час від часу не знаю що їй сказати. Але то не страшно, сурік зве на роботу в київ, чого я не хочу ? Звичайно, це зрозцміло. Я не хочу нікуди їхати через ню. Такі то діла. От зараз треба взяти телефон і позвонити до неї, а вона вдома, через мене сьогодні нікуди не пішла, я тоже сидю скучаю. Блін вона звонить.... А я як завжди не знав що їй сказати. Та ще й бабуля, яка хоче щоб я знайшов собі чудову дівчину, і порадував її. Блін. Це лише питання часу , дівчину я вже знайшов, в нех в минулому є чорні плями, Але все ж вона чудова. Не спиться, зараз походу 6.40 ранку. Цілу ніч мені сниться вона

Сьрнрдні, 13 число вже майже 14те... Про що сьогодні варто розповісти так це про те що мене сурік все ж вломав їхати з ним на роботу. Маринка плакала. Я її розумію. Мені на душі також не просто.



Блін хапис номер збився з щоту. Пистаи вже й сам не хнаю про що... Можна розпочати з вчора, напевне так і зроблю.

Ммм... в мене нарешті знайшлося трошки вільного часу який потрібно використати з розумом... В х рештою щось собі таки написати для загального розвиитку. Лижу наліжку, на годиннику без двадцяти дванадцять, ночі певна річ. Ноутбук наколінах. В навущниках які я взяв в суріка граж мря музкика яка м ені доречі осаннвм часом не хило так поднадоїла.
Лежу й друкую, при цому розумію, що в тексті роблю чимало граматичноих помилок так як клавіатури не бачу взагалі і буквочки тикаю майже навгадю Про що я хочу неаписаи ? ПРО ТЕ ЯЕ ДИВНО СЕБЕ ПОЧУВАВ, коли їхали на київ. Про те як я не хотів покидати Маринку, про те що я зрозумів. А зрозумів я наступне. Я їй потрібентакий який я е їй не потрібно грощей для щастя їй було просто добре зі мною....

Спогад... Їду в таксі з дому з жвома боссовськими пакеами в яких мої речі. Звонить маринка, ія їй говорю що черех дві години їду на Київ. Вона відразу думала що я прикалуюсь а з рештою зрозуміла що це й справді так. І... І заплакала. Для мене це було несподівано. І хочу сам собі зізнатись, це булотрішки приємно. Це було доказом того що я їй потрібен. О наша піня вклюстлась. Хоча я не хочу щоб вона плакала. Як я її люблю.
За її наймиліші в світі оченята. І мені пофіг шо всі кажуть романтік хуєв... Я акй як я є... І підстраюватисьпід когось не буду. Люблю її за той чудовий запах волосся, Ледьвловимий доречі. Люблю за щирі посмішки, Люблю люблю люблю...
Люблю за взаємо повагу та взаєморозуміння.. Потім вона прийла навокзал мене провожати. На її очах буловидно витерті ті підсохші сльози... Я себе почував винним за те що вона плакала... Її поцілунки, на воузалі при віх. Це єдина дівчина з якою мені на всіх і навсе пох ! Лиш би вона була щаслива :-) Це для мене на даний момент головне. В принципі мої слова протиречать діям. Вона була б більш щаслива якби я залишився дома і нікуди не їхав. Але що ж поробиш.... Така вже в мене ситуація, хлопець без роботи собака шолудива, а то була не робота а пусте місце.
Про щоо це я ? А так про те що вона постійно постає в моїй уяві. Як би я хотів щоб вона мені просто почала вірити. Хіба ж я чогось поганого хочу ? Дівчата в києві... Навіщо ? Да вони класні тут , я бачив... Але вони ж не вона. Їх же я не буду любити! Мені подобається коли я поряд з маринкою, починає тремтітив грудях. Як класно все ж любити. Не фізичні ті втіхи а просто любити. Просо торкатись її губ. Просто лягтиловити її погляди.... Блін я як це все згадую в мене зараз починає все тремтіти... тому що я її люблю. Ммм....
Не завадило б написати про свою нову роботу. Робота другий дім як говорив мій новий начальнік. Але це вже буде завтра зараз я сильнохочк спати за цілий день втомився будь здоров.... начала першого.
Маринко я тебе люблю ! Жаль що ти зі мною лише на заставці ноутбука, але що поробиш, любов терпелива.... 15 12 2010 Спать!

Значить так я проснувся без пятнадцяти вісім, почуваю себе не важнецько, але то нічого ше ніхто з голоду не обісрався. Зараз треба йти приступати до роботи. Я б звичайно ше поспав трошки але коли вже ? Сьогодні треба буде в 9 годин лягти спати. Амм..... Поки що треба закривати бамбук. І йти до роботи.


17 12 2010 я проснувся в7 годин ранку хотів сходити в душ але там не було гарячої води. Легені мої себе з ранку почувають... Ара пиздец! Спав я снилася мені вона. А ше я шось броедів всю ніч сам не знаю шо....
Вчора до Дімона приїзжала його дівчина, Аліна її помому звати. Прикольна така, симпатична общітільна. З класною фігурою, здається карими очима.. ЇЇ довге волосся було заплетене в косу. ( Волосся чорне ) ЇЇ тут любили всі я так зрозумів, бо тому що вона завітала були раді всі. В вечері ми разом з нею нашою гостею пии ли водку “ Хлібний дар” Водка доречі тут хринова, як її роблять хз... Але зараху вона не має взагалі ніякого....
Сьогодні наш начальнік Тігран походу дасть нам трошки денег, і можна буде піти в маркет, купити якусь бритву, зубну пасту і так далі...

Напи сати про роботу ? Коротко й ясно хіба. На роботі мені нравиця, тут до мене добре відносяться, ніхто не кричить матом не ругається, і тим паче не називає “дібілоїд”.
З колекивом стараюсь подружитиь. А так в принципі все нормально.
Маринка... Тема кожного мого дня. Вона мені знову забила цікавість в голову, а саме, що ж в неї там за страшний секрет ? Я його хочу знати !
Вчора ми говорили про те — хто за ким як скучає... Я так подумав, якщо вона за мною скучає хоча б так як я за нею, то проблем не буде. А ще я хочу щоб ми були завжди разом. Блін я її реально шукав все життя хоч вона й м ені не вірить.
Коли далеко від неї.... Що я роблю Пакую ящики роблю всякі пряніки, і взагалі працюю.... А ще ? Згадую постій кожен контур її обличчя, її солоденькі губки, її загадкові очі... Також згадую на дотик кожен згин її тіла. Класно...
Вчора вона лягла спатки в коротеньких щортиках, і коротенькій майочці. Блін як же хочеться проснутися з нею. Не знаю може я дурний там чи романтік як кажуть.... Для мене то ролі не грає, я просто хотів би проснутись з нею, це було б супер, я б знав шо вона тільки моя, а ще я в той день перше що побачу так це Маринку :-)
Сурік. Він вчора спалив чого я так довго ломався їхати з ним на роботу. Не через ті сто причин які я вигадував. А через ню. Тому шо мене вдома більше нічого не тримало крім неї. А прийде пора їхати додому — так я поїди лише заради неї. Тому що я люблю Маринку
Андруха. Він захворів, в ньогоякийсьгрип. Вчора на роботу не ходив він. І не знаю чи піде сьогодні, хай виздоровлює пошвидше. Я вже до цих всіх людей починаю звикати.
Сурік, як тільки йому вдається постійно м ене запалити як я куру ? Він ніби відчуває... От спав тільки що, я ви рішив на ничку закурити... Іщо ? То спи ! То не треба проснутись і спалити мене. Класний він пацан.
Печальна пісня грає ! А я як завжди не такий.
Маринка, пора б до тебе позвонити. Ато я вже й скучився за твоїм голосом. Хочу сказати на тебе няманямочка. То що тут такого ? В неї ж такі солоденькі губки, справдешенька няманямочка. Треба закруглятися з своїми письменами бо тут вже люди почнають збиратися
і я їм .... Потом......

а ще мені трошки не звично писати без російських букв на клавіатурі хочу курити шо це повний піздец хоч і тільки що курив, в м ене час від часу складається таке враження щор м ені щоб кинути курити треба десь закритись лесть в якійсь ямі і просидіти там зо дві недільки.... Щоб точняк. А в другому разі.всі мої амбіції вкроиються мідним тазом....Такітодфли малятка. Зараз треба помаленькр брати свою жопуі нести її до праці.

Привет мой милий вот беда наверно гоупр но ждала што в след последнего држдя сожму я часть тебя... Но нет ответа и писма я не могу пишу сама о том што пусто во дворе тоскливо грустно на душе не знаю как всё расказать. И не могу я промолчать. Я не сказала што во мне теснитса часть твоєй души я очень очень жду ответ люблю скучаю силы нет.

Лрдль осеннею порою ето грустно.


Якщо це сон я не хочу просинатись....
Так.. так так... Сьогодні я вроді нею трішки наситився, хоч і по телефону. Я старався і мені вдалось зробити те що хотів... Вона согодні майже не згадувала свого минулого і була веселою з трішки якимось іронічним настроєм. Маринка маринка .... Я з тобою зрозумів що таке любов... Для мене зараз головне щоб вона була зі мною і отримувала задоволення, моральне, фізичне. Я за нею дуже сильно скучаю. Добре шо тут є сурік.він мене виручає мене. Я по його телефону з -”МаРиНкоЮ”- говорю більше чим вона взагалі. -”МаРиНка Я тебе люблю але про тебе далі писатиму трішки нижче так як я хочу описати детально весь сьогоднішній день...


Що сьогодні було цікавого ? Від тієї дівчини Каті я взнав чому я так дратую цього кучерявого, а сам це тому що він просто ревнує мене до тих двох дівчат. До Каті і Ані. Як він її називає... Анна ! Це прикольно. Та то фігня. Якось треба буде йому пояснити що в м ене є Маринка і мені більше нікого не треба... Сьогодні десь приблизно в 4 дня не стало світла. Я сидів з Катьою в тій комнаті де торти роблять.... Єдгард постійно прибігав подивитись шо ми робим... Я сів за столом склав голову на руки і куняв... Вона сиділа на підвіконнику м етодично ніби не звертаючи на мене уваги дивилась в вікно. А саа чекала на мою подальшу реакцію.... Хоча в її вчинках не було логіки вона все ж продовжувала.... А я сперся руками на стіл схилив голову і знадував солодесенькі поцілунки -”МаРиНки Мені було на все пофіг і я був далеко від реальності. Вона побачила що я ніяк не реагую на це підійшла до мене сіла закурила почала м ені розповідати всякі пошлі анікдоти... Ругалась Намагалась справити на мене враження... Я їй зробив замічанія шо вона дуже багато ругається в відпвідь на що вона кинула дешевий понт я вже й не пам”ятаю який... Що в принципі й не є важливо... Коли я сидів курив на складі світла вже не було вона ходила й шукала мене, бо придумала причину по якій би я міг бути коло неї... І в зашалі, Анна... ЇЇ відношення до мене мені більше подобається, в неї немає наклонностів шлюхи, стросунки на мій погляд виключно дружні. Їй подобається зі мною чпілкуватись, мені з нею катя нашу дружбу в її початковому стані не розділяє. І взашалі мене зараз ділять на чиїй я стороні.
Я зараз на стороні Аркадія, Діми і Андрія, Суріка, І Анни, що до решти тутішніх людей я поки що не визначився... Єдгард мені не подобається, ну не так щоб зовсім, він нормальний хлопець, просто багато його гумору — в мій рогод камінець... Хоча можоиво це тому що я в цій сімї новачок.... Не знаю поживем побачим.... Я поважаю Аркадія. Він хороша людина. Також любить гумор але нікому цим не шкодить. Наше начальство, Тигран і Аркадій мені також напрочут подобаються, хоча й я їх мало знаю, але мені здається що вони хороші люди. Вони просто за дружній колектив і все.
А ще сьогодні Анна хотіла сісти мені на руки, ну я думаю це могло бути з двої причин, виключно виходячи з ситуації, по дружньому, або щоб заставити едгарда ревнувати. Хоча для мене це все не має ніякого значення, я не буду творити ніякої фігні, ніхто мене не буде обнімати вночі і в ден. Тому що я люблю Маринку і мені все пофіг.
Як же я її люблю, як же я скучаю за нею, а ще я боюсь, боюсь щоб вона мене не кинула, тому що ти Маринко реально сама луча зі всіх дівчат яких я знав в житті. Ти напевне мій шматочок щастя в цьому свіі.
В нас останнім часом розмови все частіше переходять на інтимну тему... Що тут можна сказати ? Я її хочу, але не просто сексу, не просто фізичного задоволення, я її люблю дуже сильно, мене до неї тягне як магнітом, навіть зараз все в грудях зтискається. Я напевне на новий рік не буду багато пити, дві три чарочки, щоб не бути п”яним, бо якщо в нас все ж трапиться ця близість я не хочу щоб з нею це було по п”яну, я боюсь її образити цим. Блін, а коли вона м ені розповідає як вона спить.... боже, як же я її хочу обійняти.... Ладно михась спатки, допишеш завтра, маринко, люблю цілую пока.....
П.С. На сьогодні сеанс потоку свідомості зкаінчився....

Ммм....значить так, про шо це сьогодні написати ? Про то який придурок кучерявий тут з нами робить.... А горів би він а я грівся коло нього.... А ще важлива тема як завжди Маринка :-) Тому що я її люблю... Коли їхав сюда, боявя шо тут реально найдеця якась дівчина і понравиця мені. А виявилось що все ж я такий яким себе вважаю і такий яким був... Я люблю її і м ені на все похуй. Сьогодні ми знову говорили пів дня про телефону, про те як я коробки пакую, про те як вона де й вчому сидить, леєить, що їсть і взашалі що робить, я весь денб ха нею скучав. Думав зараз напишу як мене сьогодні заїбали на роботі і так далі, але реально ні про шо друге не можу думати, тому що я її дюблюю Я їлчу щоб кожен день вона була зі мною я шасливий. Як добре що вона в мене є , а ще я сьогодні думав весь день про новий рік..
Про зарплату, перших два дня м ені закосили, хрча я тоді й реально заїювася, ну сьогоднішній день вже раїується. І це кульно. Про що ще ? Я сьогодні отримав перші гроші, 70 гривень, мелоч, а прятно. Зараз десь будем хавати.

Ранок звонив до дому, бабулька моя захворіла на грип, це мене тривожить. Семен приїхав від нього ні слуху ні духу, приїхав, і ліг спати в холодній хаиті. Ьіьа він, я за нього волнуюсь ну сюда його забирати не хочу. Тому що він не вміє себе поводити. Тай такі діла.
Маринка, сьогодні день святого миколая, я її хотів при вітати, позвонив а вона ще спить, класно, я хочу бути коло неї коли вона спить. Хочу її побачити сонною, тому що, як я це люблю сам собі повторювати, тому що я її люблю. Вчора говорили весь вечір, і весь день про новий рік. Про те що ми обоє не хотіли б бачити наших привидів минулого. Бо як не крути, хоч ми й разом, хоч і все добре, але.... Але всеодно в серці буде щось здригатись коли ми побачим тих првидів, і нам краще уникаи таких ситуацій, і я зроблю ве для цього, вона умнічка, я її попросив вона зробила, ну генин номер, та да, ніби й нічого такого, але все ж... мені приємно що вона це зробила для мкене, я мрію, мріє про те... Як вилізу з автобуса в нас на вокзалі, а там буде вона стояти, я їй подарую відразу букет роз за те що вона така умнічка, Крепко обніму і поцілую. Це все дрбре це класно, а тепер про погане.

Діма тут зустрічається х дівчиною, а в дома в нього є ще одна, і тепер я розумію, розумію чому вона такхвилюється от мені живий приклад. Що тут поробиш ? Такове життя.

Сьогодні потрібно обов”язково її привітати, правда все що в моїх силах — це лише слова. Але що поробиш... Поки що так. А потім буде краще.
Я постійно за ню хвилююся. Вона говорить про район, про бджільну, про того альошку... М ені все це не дає спокою. Але добре що вона сидить дома. Тепер я розумію що вона мене також любить. І я так пождумав, я точно не буду брати вихідних до нового року. Щоб не було ніяких пригод.
А прийде час і сурік мене буде тянути на якісь двіги. Ну я буду на своїй волні. В межах розумного.

Зараз сурік готовить якийсь хавчик, він класний пацан, і також умнічка. І Володька класний пацан. За що йому й респект. Буває другий раз навіть той самий сурік гонить на нього, але що поробиш, ніхто не хоче зрозуміти його обставин. Та то нічого.
Про роботу ? Я не хочу тут писати нічого про роботу. Ну хіба те що я поважаю аркадія. А Єдгара не люблю. Ладно покищо досить поїсти й на роботу.

Значить так, я хочу сказати про те що в мене починається поду єлсткий диприсняк. Мені поган на млоральному рівні, на фізичному себе почуваю ьіль менш стабільно, я не знеаю в чому справа. Просто може це від зміни колективу, а може це взагалі невідомо чому... Я не хочу про це говорити.
Про основне по бистрому, м ене харить цей кученрявий придурок, казав сурік що десь при близно після нового року його тот не буде. А ще я дуже сильно хочу до маринки, хочу щоб вона вірила кожному мому слову. Вона м ені не довіряє, і не на сто відсотків мене любить. Хоча й скучає за мною. В мене також до неї любов не повна. 1 відсоток належить Наташі і десь 3-4% Інні... тільки до Іннуськи ця любов напевне як до друга.
20 грудня, до нового року залишилось днів 10 Зараз в мене дуже вбитий настрій.Маринка вчора не брала трубку цілий вечір, ну як ? Це було десь в пів одинадцятої. Як же м ені було важко, я сидів і думав. Де ти з ким ти, що з тобою ?
Вчора я реально ше раз зрозумів як я її люблю. Апетиту вчора не було. Та ше й шайтанама ті тупі кобили Катя і Аня прийшли з нами пива попи ти. Нада вони мені ? А на мене так подивлялись... Шо одна — що друга. А потом прийшов той кудрявий, і став каті дуже там пиво пропонувати. Хм.... Ну він і організм пропонувати дівчині пиво за її ж гроші. Хоч та катька й хуйова, ну для нього вона походу пиздата. І шовб вона там не пизділа, він для неї також зовсім не останній пацан, а може бути й таке що їй зараз особливо й нема більше на кого розраховувати. Хоча навіщо я собі забиваю голову дурницями ? Для мене тепер головне одне з сьогоднішнього дня. Простто працювати, а в вечері лягати спати. І все ! І білш нічого ! Ато задрали ці гамнотьорки... Той сцуко кудрявий доїбався до мене вчора тіпа піди мені по пиво. Хм.... А хуй в сраку тепла річ ? М уділа.....
значить так, через десять хвилин позвоню Маринці , тому шо я її люблю:-)
До Маринки не дозвонився вчора вечором, і через це дуже сильно нервував. Рвав зубами волося надупі.
Зараз сидю, всередині все скручує. Я знаю що це таке, це ніяка не хвороба я просто скучаю за нею.
Почуття любові ? Да, сурік не знає як це, ая знаю. Це коли от просто залишився на одинці, і відразу в уяві малюєтьсяїї образ. Найчастіше він той... Що був навокзалі коли вона мене проводила. В неї були такі чудові очі були. Чому вони?* А тому що в той момент вони нале

Бред....
Бред....
Бред...

22 грудня. Ясьогодні зрозумів те що я не знаю що... Напевне те що найближчим часом буду плакати і дуже багато. Лайно... Вона мене не любить. Я в цьому не впевнений, я так думаю. Вона мене поставила перед фактом. Що якщоя буду працювати в києві, то вона мене кине. Блін, це факт. Сурік мені сказав, скажи їй шо т таки буду в києві працювати, і додому буду приїздити діже рідко. І якщо вона скаже що то йди ти тіп куда подальше то забий на ню...
В мене виникає питання. А чи зможу я так зробити ? Так сказати ? Я боюсь. Блін, якщо в мене з нею все рухне,
О, гоп стоп, сурік не так казав, так думав я. Сурік говорив, скажи їй, як тільки знайдеш когось лучого, то зразу позвони мені й скажи.
Я боюсь навіть думати шо вона може бути з кимось другим. Якби вона тільки знала як я її люблю... В мене була така думка, роздрукувати цей щоденник і подарувати їй...
А потім пройде трошки часу, вона найде собі другого, і буде з ним двігувати й розказувати йому романтичну історію як один пацан по справжньому подарував їй свої думки... А я в цій ситуації буду повним лузером. Блін. Шо за діла ? Шо мені робити ? Я боюсь... Напевне таким людям як я немає місця в цьому світі.


Аркадій.... Який толковий дядько. Блін, сьогодні в мому житті був дуже важливий урок був. І як виявилось я сьогодні поступив правильно. Краще шкодувати про те що зробив ніж про те чого не зробив...
Едгард, я його починаю розуміти. Все що я від нього хочу — так це щоб він перестав прикалуватись.
Сурік. Міша мій друг, він може брати мій телефон коли хчоче і на скільки хоче. Йому похуй на ті навушніки які я проїбав.
Володька — брат мій по горю який ніяк не може знайти в цьому світі свого місця, і шматочок свого щастя.
Аня — вона знає про всі свої недоліки, але старається триматися на висоті. З нею хочу наладити хороші дружні стосунки.
Катя. Великий прогресуючий чиряк в нашому колективі, який прогресує і підриває загальний стан нашого колективу — організму.
Маринка. На сьогоднішній день я її люблю вже не на 97% а на всі 100%. Сльози. Це та дівчина за якою я можу плакати. Просто навіть згадуючи як їй ваєко, мої очі набираються слізьми.
Маринка. Мені треба бігом негайно стати класним пацаном, завідним пацаном, щоб всі тьолки хлебала роззявляли коли мене бачили. Якшо добре наполягти то я впораюсь, в мене є сурік він мені допоможе в цьому питанні. Для чого це все :? Я хочу щоб її подруги бачили з яким вона класним пацаном зустрічається і почали їй заздрити. І питати: Марина, а шо це за такий пацан ? А познайом нас з ним і його друзями. Оце було б реально класно. І мені це не принесло б а принесе чимало радості.
Сьогодні сидів з ноутбуком коло колін, говорив з нею, і плакав... І звичайно розповів їй про це. Я не знаю на скільки вона мені повірила, ну сльози реально стікали по щоках....
Що ще ? В неї на душі величезний шрам. Вона мені говорить що мене було дуже легко взяти на звичайну ласку. Раніше я думав, що так легко віддався їй просто щоб вона підвищила свою самооцінку. А сьогодні сам собі зізнався, що вона мене реально взяла на ласку. І мені її ( ласки ) мені реально не вистачало. Но! Не кожна, далеко не кожна дівчина може мене взяти на ласку. А якщо ше ближче до істини і чесно самому собі зізнатись, то тільки вона... Блін, як я її люблю. Вона сама класна дівчина в житті. В менї було багато пацанів, ну я хочу бути її самим останнім. Самим лучим, я хочу щоб вона зі мною була щаслива.Тільки як їй це пояснити ? Пояснити те - що найближчим часом нас ділитиме відстань. І з цим нічого не поробиш. Я так подумав. Переговорити з своїми друзями, щоб вони за нею при глядали, щоб вона мала десебе подіти. І що робити. А саме з Геною, щоб він її брав хоч інколи з собою десь в бджільну, купляв їй якогось рево, а я бабки йому потом віддам. Поговорити з Сашою Ганайом, той мене зрозуміє, щоб вона могла прийти посидіти на компах і ніякий там Ігор Ільніцкий не трогав її. Тяжко важко, я не знаю що робити. Вона до сьогоднішнього дня ХОТІЛА мене на новий рік. Ммм... Тепер боїться, боїться що я виявлюсь як всі хлопці, зроблю свою справу кулька разів, і покину, крім того, вона хоче мені вірити, вона навіть думаю знає що мої слова правдиві, але боїться... Наслідків, якщо це все виявиться дешева брехня. Так як в її житті прємниї моментів було мало, а якщо й були то закінчувались вони не приємно.
М аринка... Її волосся, таке хвилясте... На лобику така класна хвилька. Її очі вони незабутні... Її голос... Коли я його чую — пливу не знаю куди, але пливу. Іноді вона мені про щось розповідає про своїх колишніх хлопців, ( ця тема мені не подобається, але всеодно я хочу взяти на себе часточку болю який вона в собі несе) я просто слухаю її голос. Він класний ! Суперовий. Коли вона запинається.... Я відчуваю що це її саму дратує... Але й в цих випадках, я її беззззумно люблю. Боже як же я її боюсь втратити!
Маринка, няманямочка, сонечко, моя кохана дівчина. Вона каже роби що хочеш ! Я хочу бути з нею.


1. Значить так ! День сьогодні ізначально хуйово — пиздатий ! Я навіть не знаю як його можна назвати. З М аринкою ? Та вроді все більш менш нормально. І хоч я її й не бачу — люблю з коєним днем сильніше.
2. На роботі сьогодні вихідний. Я не хочу виходного :-( Я хочу працювати.... М ені скучно. От зараз роюив юи шось о ні, сидю довблю клавіші пальцями. Та ше й ця дура катька. Як вона мене харить... Блін. Вона реально не гарна жирна і вобше. А думає шо вона пуп землі і цицька неба. Сігарети зараз кінчаться. Бо коли нема що робии вони йдуть тупо одна за одною. Пішов би деь погуляв ? То ні... Вона. Я не хочу шоб вона подумала шо я йду чіпляти якихось тьолок. Які там тьолки ? Та це гон... Короче план дій на сьогоднішній день
Буду спати. В душ сходю й ляжу спати.
Блін я не знаю про шо пи сати. Вона вона вона... І це так стоп”ятсот сторінок. Па па моя бамафка, продовжу запис коли буде більш іронічний настрій.

Няманямочка.
Ясьогодні не буду писати про то шо було на роботі. Не буду писати про то як тут шо вобше. Бо я сьогодні хочу відпочити. Однее що варто згадати так це те що до нового року залишилось рівно тождень.
Про головне, я дуже сильно скучив за Маринкою. Вона сонечко, наяманяочка. Хочк її обняти, поцілувати... Хочу побачити її очі, відчути а дотик руки. Та впасти в її обійми. Хочу погуляти з нею. Хочу хочу хочу ! Я за нею скучив ! Няманямочка.!!! Сонце моє ! Де ти? Ммм.... Якби ж ти тільки знала як я за тобою скучаю.


Про шо писати ? Такі дні скучні... Все що я сьогодні можу напи сати так це тк що яке число не знаю, але мені відомо що до нового року залишилось 6 днів. І кожен вечір я проводю з скукою за нею... А ще колия ввечері дзвонив случайно вибив, і вона трубки потом не брала, разом з Суріком звонили разів десять... Я знаю що вона просто спить. А всеодно хвилююсь. Ладно не буду про ню писати. Бо мені стає ще важче. Ладно. Бажаю свому онечку спокійної ночі. Завтра зранку скажу їй як я її сильно люблю. Спати ! ЗНАЧИТЬ так ! Трубку маринкатакі не взяла, і тут я рішив, не хило було б з горявипити бутилочку пи ва. Тай пішли миз сурікомв магазін.Та вже рішили шо треба брати по три. Хоча Сурік мене переконав шо по дві буде вдосадль бо треба ше на якіст шиші й хавчика купити. Ммм...Випив пива і зрозумів наступне.
Пиити не треба,я хотів би шоб воназараз пила пи во ? Звичайно ні! Я хвилююсь за Маринку. Тому що я її люблю. Висновок який ? Якщо й щось пити — то в випадках крайньої необхідглсті там з начальствомтири - пири . Але. На скількия зрозумів тут пити не заставляють.Боя бачив як Сурік буввже готовийійого не діставали що пий ше там, ці всіділа.
Висновок! Пити без неї не нада.Бо Бог в якого я хоч і не вірю але мене накарає.
А ще я завтра Маринці признаюсь, як я її сильно люблю.І що в Києві робити — це вимущений крок. Коли б в мене на думці було її кинутито яб назвонивзараз Вероніку. Або щось в цьому роді.
Словом. Зсьогоднішнього дня пити тільки з нею, з мою коханою Маринкою. Або не пити взагалі. Це не куріння від якого я залежний можа й стриматись.
А ще завтра треба їй сказати все що мене мучить.
Асаме. Блін... я чутон під пивом. Але так хоч сам собі зізнаюсь для початку.
По перше: вона сама краща дівчина в світі.
По друге. Так затишно й вільно я себе не почував навіть з мамою.\
По третье З нею я зрозумів що таке люблюв, яка це відповідальність І про це все треба буде розповісти детально. Іто завтра зранку.
А зараз я хочу спати....




















Шаурма по київськи
Я сьогодні спробував що таке шаурма по київськи і мені та штука яку вже хтось раз їв не сподобалась навіть зовсім.
Погуляли ми круто. Альоша хотів зарісуватись який він охуєнний київський пацан а вів ссебе як даун.
Коли розмова з Маринкою набрала обертів і ми хотіли обговорити важливі речі,сурік демонстративно почав рахувати менісекунди. Заради чого ? Щоб я послухав як він свариться з Володькою і Альошою.
Вечір гамно. В мене зіпсований настрій в неї також.
Він з свої сторони правий, тому що його телефон йому й вирішувати.
Щоще ? Я не знаю. Щ завтрашньіго дня я пива пити не буду взагалі. Ну тут в Києві на роботі, бо воно мені набридло.
Хочу? Звичайно хочу дві речі, хочу до Маринки і хочу спокою.
На роботі? Залишається бажати кращого. Помічаю дуже багато речей які мені не подобаються.
Про це варто написати. Асаме: Мені Кая не подобається, і скоро буде вернуи від неї. Мені Аня не подобажється, з її блядськиминаклонностями. З її мислями про о шо треба з кимось поїбатись. Задрала вона мене ше й з тим що як їй не пояснюй шо мені нічого не нада. І те що я до неї відносюсь добре — з цього може вийти максимум дружба а не так як вона казала шо давай тіпа я з тобою лишаюсь в комнаті. А коли я їй відмовив то робила з мене дауна тіпа : я два раза не пропоную.
Якби ж вони тваюметь знали тільки як я люблю Маринку то таких глупих ситуацій не було б....
І дуже велика їй подяка, а саме за те що вона мене навчила розрізняти по голосу, по емоціях, по жестах що людина говорить, правда це чи ні...
Сурік зараз говориь по телефону. З Настею. В думках він з нею зараз займається сексом, а їй на вуха вішає лапшу. А ще він говорив що не впевнений в тому що вона його любить. Ммм... мені доводилось кілька раз по кілька секунд з нею говорити по телефону, і я так думаю, що щось там між ними є, але влна його чомусь боїьбся. За лсьанніх пів шлжини що він з нею говорить, сказав правду лише раз. А саме що я скучаю за Маринкою.
Власне що ще? Я не знаю що ще, хоч сьогодні й не втомився особливо, але цей день мене втомив.
Хм.... Що ще цікаво. Прикольно якби сурік знав що таке любов, він не вішав би лапші.
Або вішав би щось правдоподобніше. З власного досвіду скажу. Що про те що як і скільки пити й що говорити не потрібно. Власне я хрчу просто бути з нею. І мені від фонаря буду я щось пити чи ні, буде в мене з нею те чого так активно добивається від Насті Сурік чи ні. Головне бути з нею, і щоб їй було зі мною добре.
Анекдот згадав на цю тему.
Дорогой я без трусиков! Ой да ти што попу простудиш !
Тай такі діла далі не можу продовжувати свій потік свідомості тому що в мене вже злипаються очі. Якщо в м ене зранку буде іронічний настрій то опишу сьогоднішній день більш детально. А ні то він кане в небуття.\


П.С. Все ж треба підбити підсумки нашої прогулянки.
Три часа названювали тих губощлёпів. Насилу зібрались.і шо ? Все почалось з банальної сварки, поїхали на маршрутці до метро, зїв я там шматок якоїсь полусирої фігні. Ше чуток посварились І поїхали до дому....

Пройщло майже два місяці з дня нашого знайомства. Проста закоханість пройшла, і тепер я впевнений в тому що люблю її.
Новий рік. прикольне свято було. Що було в ньому особливого ? так те що я вразив всіх друзів своїх. А вразив власне тим яка в мене класна дівчина, як я її люблю і як вона любить мене. Приїхав я додому. Щоб вона мене зустрічала на вокзалі я не хотів тому що змерзне няманямочка, тоді було холодно шо ппц ! Тай так... Приїхали ми з Суріком до дому, він Насті нічого не говорив, а Маринка мене чекала як квіточка сонця. В неї був прикольний вираз обличчя, і класний такий бличк в очах коли я їй подарив зайку :-) Ммм.... Думаю про майбутнє. Думаю що з такими страстями може бути й залёт. Страшно чесно кажучи, але коли ми разом то стримуватись не можемо.
Відбився від теми. Новий рік святкували в чавели. Там прикольно було, народу багацько. Всі бухали й веселились. В мене була обіцянка, не написатись до свинячого крику, і десь о другій годині ночі показщатись її бабушці разом з нею. Ну що ми в норм стані і все ок щоб вона не хзвилювалась. Я дотримався свої обіцянки. Хоча це було не просто і хотілось з пацанами ужратись в хлам ! Вона не пила взагалі. Що на мене як завжди справило хороше враження. Потім. Потім була новорічна ніч. Прогулянки по вулиці, ласка ( якої мені завжди не вистачало і вона в цьому на сто відсотків права)
Сьогодні я помітив що не можу писати про події які були давно тому не варто впускати момент пописати, так як я все забуваю. Отож напишу про вчора.
День був з непростих, вчора був офіційний розвал вушлакома. Цілий день сварки, Маслія привів до нього я. Так як Маслій людина на багато серйозніша. І надалі, якщо й вести тут з кимось якісь діли то краще це робити з маслійом ніж з тим розпіздяйом. Компа я видер собі з бойом ! Наобіщав йому 1.2 к гривень. Отримає він ясен пень кукіш ! Я його купив за 700 ре, йому продав за 1к а тепер з вигораним psi - express портом купляти за 1.2 к ? Хуя ! Просто я зроблю те що й повинен зробити, заб"ю куй ! І це буде справделиво.
Компа я ясне діло заберу з собою на київ, блін скоріше б поїхати вже ! Я вдома сидіти задрався. не то шо там вдома надоїло, просто..... Просто грошей нема, і не можу собі позволити поїхати з нею наприклад в бджільну чи в степанівку чи ше кудась, та шо там говорити ? не можу навіть на кофе запросити. Блін Ну нічого прорвуся. Головне пошвидше спетляти в київ :-0 А тоді все будже в порядку. І ще важливо знати як швидко мене візьмуть за яцйця всякі там податкові і проча пиздобратія. Ладно я знову ж таки вхляв писати, допишу як завжди пізніше так як зараз не маю сил і хочу прилягти, а перед тим попоїсти.

Значить так, почати варто було б з того що я був в києві на роботі, писати сьогодні є про що так як дуже багато моїх записів, а в тому що він працює я сильно сумніваюсь. Значить так для початку щоб нічого не впустити треба скласти план запису.
1) про той день коли я поїхав в Київ ( Поки моя голова повністю не забула про той день)
2) Власне про перебування в Києві про тамішніх людей і про те як я проводив там час.
3) Новий рік, погляди думки і тп... Все що стосується мене та її.
4) Розвал "великої фірми" Вушлаком !
5) тут власне буде потрібно підбити підсумки.
Значить так. 13 помоєму грудня було. День чи два з того дня як я з Маринкою офіційно вирішили що ми зустрічаємся. Сурік мені названював і говорив про те що хоче когось забрати на роботу з собою. Я всяко старався відправити з ним свого брата Семена. Чому я сам не хотів їхати а направляв Семена ? Тут все дуже просто, просто не хотів лишати її тут одну. Але ве ж, я усвідомлював що на компах мені робити особливо немає чого, і що сурік радше поїхав би зі мною ніж з Семеном, так як мій брат як це не прискорбно але тряпочка.
Маленька прикольна деталь, зайшов Сурік, сів коло мене сидить, а тут заходить така не хила подруга. По імені ( як пізніше вияснилось Настя ) А сурік говорить диви яка малишка прийшла ! Це до мене тіпа ! Я такий Та ну на... Не може бути, і ми з ним забились на літру пива яку я йому й проспорив.
То все не важливо, він мене таки вболтав їхати з ним, я взяв таксі і поїхав додому збиратись так як часу було обмаль. Приїхав до дому, по беріку обрадував Бабу шо я їду в Київ. Для неї це був трошки переполох. НА раз два три зібрався побрився сів в таксі і поїхав на теплик. Подзвонив дорогою до Маринки. Її реакція на мої слова була увінчена слізьми. ВОна не знала що робитеме без мене.
Коли я спитав чи прийде вона на вокзал мене провести в тяжкий путь то зразу трошки заморозилась але все ж прийшла.
Далі вкрадце бо всіх деталів вже й не пам'ятаю. Ми з нею довго там ще сиділи, біля пів години, а Сурік з Настьою. З рештою приїхав автобус, останній поцілунок.... І ... В дорогу. Темніло, автобус набирав маху ! Я їхав в київ.... Мда... Аж самому було якось дивно від того що відбувалося.
В києві познайомився з людьми. Аркадій - майстер по тортах. Найрозумніша людина в нас на роботі, в решти в голові переважно гульбенить вітер. Едгард. Фізично постарівша дитина, але якщо до нього придивитись, то норм чел ! Тігран і Карен я про них особливо багато сказати не можу, крім того що Тігран людина більш весела, а Карен постійно чимось заклопотаний. Дві подруги Катя і Аня, дурочки з переулочка.
Ну а решта людей на мене не склала ніякого враження.
Далі, був ще один невеличкий казус, коли я говорив з Маринкою, вона мені постійно твердила одне : Роби що хочеш. І в один прекрасний день мені сказала: Якщо якось ти випадково не зможеш до мене дозвонитись, або я буду поза зоною то знай що тобі пора мене забути. Я так пожумав подумав і ... І зажурився. Сурік прийшов на допомогу і сказав: то скажи їй що нема питань, твоє право, тільки от як тільки когось кращого за мене знайдеш, відразу позвони і скажи: я найшла лучого той то той то...
Я довго вагався і сказав їй ці слова. І що ? Вона вирішила що кращого за мене не знайде нікого і вирішила зоставатися зі мною. Я за ню радий.
Проходили дні ми працювали, відпочивали, і взагалі нормально жили. В один день прийшла пора їхати до дому. З зарплатою були трішки заминки, але в цілому ми залишились задоволеними. І поїхали додому.
А ще мені впадло писати далі. Я хочу полежати бо не важно себе почуваю. Кароче наступний запис буде продовжувати цей. Я спати афк....

Я гадаю це буде стисла розповідь про те як я себе виставив повним ідіотом в своїх оча, в очах Сані, і в очах свої улюбленої дівчини Маринки. Писатиму швидко й стисло так як в мене обмаль часу, а якщо відкладу до завтра то втратиться весь сенс мого поста.
Ммм... Всупереч всім обставинам, Маринка забила на всі можливості сьогоднішнього дня і прийшла до мене. А я ? А що я ? Я телепень ! ТА ще й той ! Ми з нею тут сиділи, було весело поцілунки, її солоденькі губки, і сталося так - що нас запалив Саня міркун... І спитав машинально, як Мааринка цілується ? І тут ... Піздец ! Завал ! Тут я вивалив!
Бувало й краще О_о Коли краще ? З ким ? Коли це було ? Подумав я коли побачив її реакцію. Піпец... В неї стільки можливих пацанів, а вона вибрала саме мене. І що ? Як я їй віддячив ? Бувало й краще ? О да ! Чувак та ти геній ! Скільки ж уміща треба щоб то такого депрти ! З рештою вона осмислила мої ослова, образилась на мене далі нікуди. І пішла до дому, звичайно зі мною. Дорогою я потехенько розумів яких дров наламав. Приймав відчайдушні спроби щось виправити, зрештою зрозумів що це марно. \
Про що я думав коли це говорив ? А я як завжди фантазував. Я думав вона мене обійме й поцілує. А що накоїв ! Блядь ну я й придурок ! Що тут ще скажеш ? Михась Михась... Ти сам від себе такого не чикав ? В мене один шанс викупити свою провину, повісити табличку перед носом ! "Не курити " І тоді можливо вона мене вибачить хоча в душі ображатиметься.
Хм... Ну це таке якщо любить - пробачить - ні- . . . Ні то ні! Я ж її не заставлю.

П.С. Бувало й покруче.... Піздец короче