А моя киця дурнувата. Ага,то й кажуть,шо домашні тваринки на хазяїнів схожі.. Кхе кхе! Сама така! Цей,а вона в мене любить сидіти на більярдному столі і дивитися у вікно. Так цікаво за нею спостерігати.. Сидить наче задумано. Довго так сидіти може. Цікава киця така. А нявкає як гарно. Як мишка)) А ше у неї хвіст задовгий.. Ага,задовгий,справді. І вуха такі великі.. А може то так має бути! То так було задумано))) Троха впав настрій,бо хотіла свою першу симпатію подарувати одній людині.. Так гарно підписала.. Цікавому дяді від цікавого дівчиська =) А воно пише мені,шо ше двох тижнів не пройшло.. Еех. =( Шкода,але нічо,ше почекаю трохи)) А я хворію трохи. Ну простудилася.. Вчора сльози з очей цілий день текли,тепер ніби пройшло. А головний прікол в тому,шо в моєї киці теж око сльозиться. Ше й до того праве,як у мене. Абсурд =) Я так дивлюся,шо мій намір відвідати Львів потроху буде втілюватись у реальність. Бо бажання туди поїхати нереально велике)) Сидить оце в голові.. Напишу. Недавно один японський вчений провів цікавий дослід. Ну взяв декілька баночок таких маленьких і у кожну капнув дистильованої води. Ну от, одну залишив такою,як була. На другій баночці прикріпив папірець із словом "Дякую". На третю баночку наклеїв папірець,на якому написав "Любов". Ток на багато баночок прикріпив папірці із добрими словами. На інших написав різні погані слова,накшталт "Заздрість" чи "Вбивство". І помістив ці баночки із каплями води у спеціальний холодильний,з певною температурою. Через деякий час витяг ці всі баночки і сфотографував кожну каплю води спеціальним,здається,фольговим фотоапаратом. І тут він побачив вражаючу картину. Здавалося б однакові каплі води відрізнялися між собою. І найцікавіше те,що каплі води,на яких були написоні хороші слова дуже виділялися поміж інших. Вони були дуже гарнимим,з різними наче малюнками по краях. До чого я це кажу. Це приклад того,що з водою можуть робити думки. Людина - вода. Тільки подумайте,що ми можемо зробити з собою своїми ж думками.. Вчора я зрозуміла,настільки це щось високе і таємниче.. Вода.. Ми звикли до неї,здається,немає в ній нічого особливого. Просто те,без чого людина не може жити. Те,до чого ми звикли. Але,що ж воно таке?.. Чи справді вода може зберігати інформацію?... Скільки можливостей для нас несе ця розгадка.. Думаю,в майбутньому обов*язково буду вивчати воду.. А тепер скажи,Дарця,для чого ти це все написала?.. Метелики в тебе в голові! Чого? Бо паралелепіпед! Я не можу знайти музику.. Нє,не в тому сенсі,шо не можу знайти певну музику в тенетах інтернет-смітника.. Просто хочу знайти шось,шо б пасувало моїй душі саме зараз.. А нема. Не можу відчути,що хочу зараз почути.. А ше я обов*язково колись буду вивчати квантову фізику. Це не мрія. Це план на майбутнє. Я знайду для того час. А я давно не пила каву. Чого,Дарцю,на чай перейшла? Хочу відчути аромат живих квітів. Звичайних. Будь-яких. Головне,щоб це були квіти. Живі квіти. А ще.. Щоб їх подарувала людина,від якої найбільше хотілося б їх отримати..... Ще б таку людину знайти.. Фух. Дивне життя. То хочеться Свободи понад усе,жертвуєш заради неї теплом. В результаті отримуємо самотність і потребу ласки і тепла. Де логіка? Там,де нас нема. Еех.. Рідна людино,почуй мене. Тобі ж теж,певно,важко без мене. Чи як?.. А я знаю,шо ти є. А ти знай,шо є я. А ше знай,шо я тебе чекаю. А ти є. Ти мене розумієш. Я тебе розумію. Ти мені довіряєш. Я тобі довіряю. (бажано на 100 % з обох сторін). Ти мене ні вчому не зобов*язуєш. Я тебе ні в чому не зобов*язую. Ти будеш щасливим зі мною. Я буду щаслива з тобою. Щастя. Вав. Я його довго чекаю. Може,прийдеш колись? Лиш не кажи,моє щастя,що у тебе інші плани. Я не чую. Ти прийдеш і все. Ага,чекаю. Цьом. Твоя Дарця Борхес.
Тихо сам с собою...
Слушай, тут твоё счастье рядом проходило... Просило передать, что оно будет! Обязательно будет! Просто оно тебе такой огромный подарок тащит, что нужно останавливаться, отдыхать... Но оно уже совсем на подходе! Жди! Верь! Думай о хорошем. Ты же хочешь быть красивой капелькой, с узорами по краям? )))