Среди миров, в мерцании светил

Одной Звезды я повторяю имя...

Не потому, чтоб я Её любил,

А потому, что я томлюсь с другими.

И если мне сомненье тяжело,

Я у Нее одной ищу ответа,

Не потому, что от Нее светло,

А потому, что с Ней не надо света.

сегодня в ванной ко мне пришла мысль: как же наверное будет неприятно если вдруг я перепутаю средство для снятия макияжа со смывкой для снятия лака для ногтей....в действительности это может произойти...я часто путаю кому отправляю сообщения, путаю шампунь и гель для душа...та в конце то концов я могу быть просто немного выпившей и не сразу сообразить что в какой бутылочке....

Вимірюємо життя роками, степові простори-кілометрами, поле й насаджений ліс – гектарами, воду – літрами, чекання – хвилинами, небо  і криниці – метрами…

 

А чим вимірюється щастя?

 

Пізня осінь. Гамірне місто з метушливими життями, які завжди кудись поспішають, забуваючи про все насправді важливе за кропіткою роботою сірих буднів. Шалені швидкості. Мокрі вулиці і похмуре віддзеркалення життя у столичних калюжах.

 

Вона швидко  йде вулицею, ховаючись від набридливого осіннього дощу під великою парасолькою. Випадково когось штовхає, вибачається, і знову мчить тротуаром, не звертаючи уваги на людей, що також ховаються від дощу, не помічаючи авто які пролітають повз неї.

 

Якби мене запитали чи зустрічала я у своєму житті незвичайних людей, її ім`я спало б на думку одним з перших. Вона незвичайна у всьому: у манері одягатися, поведінці, прагненнях, інтересах, і навіть у дивному бажанні вірити, що світ можна змінити на краще.

 

У неї завжди багато різних ідей. Іноді складається враження, що вони народжуються в її розумі щохвилини. Вона любить музику, обожнює кіно і глибоко цікавиться речами, що у звичайних людей чомусь не викликають живого інтересу. Мабуть тому, що всі заклопотані своїми буденними справами, які навіть не приносять задоволення, і часто залишають у пам’яті  прогалини замість спогадів.

 

Вона яскрава. Вона справжня. Досить відкрита у своїх думках, іноді незбагненна у своїх діях. Дуже щедра. Довірлива. Може трохи наївна.

 

Вона не безнадійний романтик, скоріше сентиментальний реаліст….

 

Сідає у маршрутку і замріяно дивиться у вікно. Трохи хвилюється за зачіску та макіяж. Проте з захопленням спостерігає за мокрими вулицями рідного Києва…

 

Усміхається комусь у натовпі і щиро вірить що незабаром все зміниться і у її житті, з’явиться щось нове, надзвичайне, захоплююче, щось від чого будуть тремтіти пальці, захочеться цілуватися під дощем, малювати масляними фарбами і вивчати як написати слово «Кохання» на даху свого будинку…

 

Адже вона заслуговує бути щасливою…

 

Я не собираюсь никому навязывать своего общения. Ты сам выбрал с кем тебе дружить, и если ты считаешь что я обидела тебя тем, что выразила боль в слезах, то за это я извинятся не буду. После слов сказанных год назад:«Я никогда не забуду, что ты первая подошла ко мне, когда я появился в вашей группе.», ты первый уходишь от меня когда группа распадается. И уж поверь мне свое я уже отплакала. Ни один парень не стоит моих слез, даже если он просто друг. И ни один друг не будет продолжать говорить обидные вещи после слов: «Прекрати  мне это неприятно». Наконец-то до меня дошло, что мы уже не друзья. Через 2 месяца после распада нашей группы я  поняла, что это ты на меня обиделся и ты перестал со мной дружить. Если тебя обижают мои слёзы то: «До свиданья».

Когда я что то говорю, это почти всегда довольно осмысленные вещи. Даже если это просто бессмысленная шутка, я знаю где и у кого она вызовет определенную реакцию. Люди в основном достаточно предсказуемые и даже в их спонтанности есть некая обдуманность и предвидение. Буквально за одну секунду на лице человека можно прочитать настоящую реакцию на слова, перед тем как появится обыденное выражение лица. Бывает я просто ловлю кайф наблюдая за реакцией людей на мои слова которых они не ожидают. Ну вот например сидишь в компании хороших друзей и проронишь что то этакое, зная что есть человек который обратит на это внимание, посмотришь одним глазком на этого человека и продолжаешь дальше. А дело все в том что я просто каждый раз убеждаюсь насколько люди умеют скрывать свои настоящие эмоции, и насколько они еще не достигли мастерства в отказе от элементарной секундной правдивой мимики лица. 

hey sexy lady

dirty

Фотографии Гроздья_радости : Париж

не стоит забывать что возле меня в это время два вполне сипатичных парня чуть не целовались

Фотографии Гроздья_радости : Париж