"До посвящения в диакона я никогда не брал в руки Служебник и не читал его, потому что я не знал, достоин ли я быть священнослужителем. И когда только меня посвятили в диакона, я стал читать Служебник. Когда я начал служить, то братия учили меня, и я от всех принимал то, что мне говорили, и даже просил, чтобы мне указывали мои недостатки в службе. Выслушивая все то, что мне говорили, я потом рассуждал об этом, и то, что подходило ко мне, я принимал, а то, что не подходило, я отверг.
Однажды у нас в Оптиной служил о. протодиакон. Я просил его указать мне, как надо служить. Протодиакон спросил меня: "А Вы читали Учительное известие"? Я отвечал: "Да, читал". - "Ну, я Вам больше ничего не скажу", - ответил о. протодиакон. Сначала я остался недоволен его ответом, но потом, через некоторое время, читая внимательно это "Известие", я узнал, что при богослужении важно не то, чтобы громко говорить, а важно совершать службу с благоговением".

Преп. Никон Оптинский

В колонках играет - Ozzy Osbourne - Mama, I'm Coming Home

Синий Пояс

Твердая четверка! Наверняка ваши практические навыки еще лучше, осталось только чуть-чуть подтянуть теорию.

Твой уровень владения интернетом ч.1

В суботу і неділю 30-31серпня відбудеться ВИСТАВКА ГОЛУБІВ у м. Києві за адресою вул. Вишгородська 19, НЕНЦ (Національний Еколого-Натуралістичний Центр).
Доїхати можна 18 тролейбусом, або маршруткою від Майдану Незалежності, або ж 25 тролейбусом ,або маршруткою від Петрівки (Друга зупинка від Куренівського ринку, переходим дорогу і йдемо наліво вздовж зеленого паркану до воріт).

Празник Святого Первомученика Степана

"Ти боротьбою доброю боровся,
первомученику Христовий і апостоле... "
(Тропар празника).

У Христовому Різдві ми бачили безконечну Божу любов і жертву задля нас грішних. А третього дня після празника Христового Різдва свята Церква наводить нам геройський приклад любови Бога в особі святого первомученика Степана. Святий Григорій Ниський у проповіді на честь святого Степана каже: "Ось ми переходимо з празника на празник і приймаємо благодать за благодать. Вчора наповняв нас подивом Господь вселенної, а сьогодні наповняє нас подивом ученик Господа. Яким способом цей, а яким той? Той (Христос) задля нас прийняв людську природу, а цей (Степан) задля Господа позбувся людської природи". Мученицька смерть святого Степана дійсно незвичайна, але незвичайний також і культ, який він має у Христовій Церкві від апостольських часів.

СВЯТИЙ СТЕПАН — АПОСТОЛ, ПЕРВОМУЧЕНИК І АРХИДИЯКОН

Східна Церква, прославляючи святого Степана у своїх богослуженнях, дає йому потрійний титул, називаючи його апостолом, первомучеником і архидияконом. Святий Степан належав до сімдесяти апостолів, пам'ять яких наша Церква святкує 4 січня. Він своєю святістю, мужністю і ревністю у вірі за поширення Христової науки повністю заслуговує на ймення апостола. Діяння апостольські кажуть про нього, що він був "муж, повний віри і Святого Духа... повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі" (6, 5 і 8). Святий Йоан Золотоустий ставить святого Степана поміж апостолів. "Скажи мені, — каже він, — чого не доставало йому, щоб він зрівнявся з апостолами? Чи і він не творив знаків? Чи і він не показав великої відваги?" (Бесіда 15 на Ді. Ап. ).

Святий Степан не тільки ревний апостол, але й первісток мучеників. Оскаржений перед Синедріоном — жидівською радою — фальшивими свідками, він мужньо визнає святу віру. Через це його виводять за місто й закидують камінням. Це діялося 34 або 35 року по Христі. Як Христос, так і він перед смертю молиться за своїх ворогів. У його мучеництві бере участь юнак Савло, пізніше — апостол Павло. Святий Августин приписує навернення Савла крові святого Степана. "Якщо б Степан не молився, — каже він, — то Церква не мала б Павла". Святий Степан перший після Христового вознесення за свого Господа кров пролив і життя віддав. Звідси він має почесний титул першого мученика. Цей титул святі Отці високо підносять у своїх проповідях, на ньому наголошує Церква у своїх богослуженнях празника святого Степана і перенесення його святих мощей 2 серпня.

Святий Йоан Золотоустий свою проповідь на святого первомученика Степана починає словами: "Усі мученики прославляються і подвиги праведників усюди є предметом подиву, але на згадку про найславніший подвиг первомученика Степана навіть німий язик починає його хвалити. Кого не спонукає до похвали блаженний Степан? Він уже ім'ям, (з грецької "стефанос" означає кінець) вказує на свої заслуги. Ім'я свідчить, що він уже одержав честь перемоги! Ім'я мученика говорить про боротьбу, перемогу і честь!". А в иншій науці про святого Степана він каже: "Увінчаємо квітами похвал Степана й засиплемо його рожами похвальних пісень. Він уже сам увінчав себе переможними нагородами віри... Хто зі смертних віддасть достойні похвали борцеві? Хто з людей сплете вінок, рівноцінний його подвигу? Який язик зможе з'ясувати славу переможця? Які уста створяться на похвалу подвигів Степана? Які уста зможуть сказати про мужність первомученика?"

Східна Церква у богослуженнях на святого Степана і на перенесення його мощей 2 серпня різними похвальними титулами звеличує мучеництво святого. Його прославляють такими словами: "Начало мучеників і похвала", "страдалець верховний", "перший між мучениками", "первомученик", "апостол", "Христовий воїн", "славний верховода мучеників, "похвала апостолів і мучеників слава", "первострадалець", "двері мучеників", "первомученик мудрий", "начальник мученицького собору". На стиховні вечірні славимо його: "Ти став перший між мучениками й дияконами, Степане апостоле, окрасо страдальців, кріпосте вірних, славо праведних. Для тих, які твою пам'ять празнують — тому, що стоїш перед престолом Христа Царя — проси очищення від провин та бути гідними небесного царства". У кондаці на перенесення мощей Церква взиває до святого: "Ти перший був посіяний на землі небесним Сіячем, всехвальний Степане; Ти перший на землі за Христа кров пролляв. Блаженний; Ти перший від Нього вінцем перемоги вінчався в небі, страдальців Первістку; вінець мучеників, первостраждальний".

Його ім'я стоїть на першому місці серед семи вибраних дияконів, які повинні піклуватись убогими, звідси і зветься він архидияконом.

КУЛЬТ СВЯТОГО ПЕРВОМУЧЕНИКА СТЕПАНА

Святий Степан — це первомученик і взірець для всіх мучеників, тож і культ його найдавніший з усіх мучеників. Про день його смерти не знають. Свята Церква пам'ять про нього пов'язує з празником Христового Різдва, бо як перший Христовий мученик він мав дуже близьке відношення до Христа. Спочатку і Східна, і Західна Церкви святкували празник святого Степана другого дня після Різдва. Та коли у Східній Церкві з'явився звичай, за яким наступного дня після Різдва празнували Собор Пресвятої Богородиці, то десь у VII столітті пам'ять святого Степана перенесли на третій день різдвяних свят. Західна Церква і до сьогодні святкує празник святого Степана 26 грудня.



Його празник скрізь знали уже у IV ст. і святкували на рівні з апостолами. В апостольських постановах з IV сторіччя сказано: "Хай празнують у день первомученика Степана". Святі Отці IV століття, як святий Григорій Богослов, святий Григорій Ниський, святий Йоан Золотоустий і святий Августин виголошували проповіді в честь святого Степана. У IV і V ст. на Сході й на Заході на його честь будують святі храми. У самому Царгороді було аж три церкви, які мали ім'я святого Степана.

Новим поштовхом до ще більшого культу святого Степана стало віднайдення його мощей 415 року. Згідно з традицією єрусалимському священикові Лукіянові тричі явився учитель апостола Павла, який помер у Христовій вірі. Він сказав Лукіянові, що це він після каменування поховав святого Степана у своєму гробі, де той тепер спочиває і він, і його син Авіва, а близько них Нікодим, тайний Христовий учень. Знайдені мощі святого Степана перенесено до храму на Сіоні в Єрусалимі. Через якийсь час їх знову перенесли до храму каменування на північ від Єрусалима. Жінка цісаря Теодосія Молодшого, Євдокія, 460 року на місці первісного храму каменування збудувала гарну базиліку, яку потім було зруйновано. Руїни цієї базиліки віднайдено 1812 року і на старих фундаментах побудовано теперішню церкву святого Степана.

Пізніша традиція місцем мученицької смерти святого Степана почала вважати долину Кедрону на схід від Єрусалима. Тому і східна брама старого міста зветься тепер брамою святого Степана.

У 560 році частину мощей святого Степана перенесено до Царгорода і зложено їх спочатку у храмі святого Лаврентія, а пізніше в новозбудованому храмі святого Степана. Грецька Церква перенесення мощей до Царгорода святкує 2 серпня. Як при знайденні, так і при перенесенні мощей святого Степана діялися різні чуда. Про них говорить святий Августин, великий почитатель святого Степана.

СВЯТИЙ ПЕРВОМУЧЕНИК СТЕПАН — ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

Християнська релігія — це релігія героїзму. Вона вчить, плекає, виховує героїв і вимагає героїзму. Життя доброго християнина — це постійна боротьба з дияволом, своїми пристрастями і з ворожим Богові світом. Християнин завжди мусить ставити любов до Господа Бога понад усе: понад своє "я", понад справи світу, понад усі вигоди, і навіть понад свого батька, матір і свою родину. Так учить і того вимагає від нас сам Ісус Христос: "Коли хтось приходить до мене, — каже Він, — і не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем. Хто не несе свого хреста, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем" (Лк. 14, 26 і 27).

Святий Йоан Золотоустий у проповіді на честь святого Степана всім нам пригадує обов'язок боротьби за Христа і за спасення нашої душі. "Теперішнє життя, — каже він, — це час боротьби. Тож, очевидно, треба боротися. Тут війна й боротьба. На війні ніхто не шукає спокою. На війні ніхто не думає про вигоди, ніхто не дбає про маєток, ніхто не журиться про жінку, але журиться тільки про одне: як би перемогти ворогів. Так будемо чинити й ми. Якщо ми переможемо і повернемося з трофеями, то Бог дасть нам усе".

Над усіма нами тяжить обов'язок бути християнами не тільки з назви, а вірно й мужньо завжди визнавати свою віру словом, ділом, усім життям, а при потребі навіть життя віддати за неї. І якраз святий первомученик Степан дає нам гарний приклад мужнього й героїчного визнання своєї віри. Святий Йоан Золотоустий, наводячи святого Степана як приклад для наслідування, каже: "Хто б тепер не пішов у боротьбу за Христа, то в Степані має учителя. Хто б не виступив на подвиг мучеництва, то він наслідуватиме Степана. Степан — начальник борців за Христа, Степан — основа тих, які вмирають за Нього".

Дні пам'яті - 9 січня і 15 серпня (за новим стилем).

судьба

Ваше имя что с тобой рядом? любовь твоя любовь - всегда с тобой твое отличие... полное понимание того, что происходит вокруг что у тебя в душе... Это

все гадания на aeterna.ru

http://www.ellf.ru/nem/60-70-80/

Я Вас вижу на картине Эль Греко ( Доменико Теотокопули )

В Вас чувствуется одухотворённая и эмоциональная натура с богатым воображением, питающая склонность к религиозной мистике. На картине таинственные вспышки света выхватывают Вас из темноты, озаряя саму Вашу необыкновенную душу - может быть, святого или гения! Вы почти бесплотны, Ваша фигура чрезмерно удлинена и возносится куда-то ввысь... А позади Вас - призрачные башни старинного Толедо.

Пройти тест

Вознесение
Отправить эту открытку Разместить в блоге/на сайте		Открытка предоставлена: Тихвинский монастырь (www.sestry.ru)

Образ Души, голос Ангела, крик Демон

Ваше имя Посмотрим, что есть Ваша душа. Как необычно... Неужели это... Абстрактный узор из миллиона ярких цветов и резких линий, разящий время и пространство Вы необычный человек. Хотите узнать, как выглядит тот, кто охраняет Вашу душу в этом мире? Ваш Ангел... Невысокий парень с фигурою античного бога, с любовью смотрящий на свет лучистыми светло-серыми глазами Увидели? А рядом летает Ваш личний Демон. Вот он какой в обличье человека... Сильный, высокий юноша с глазами цвета льда, коротко остриженный и молчаливый Послушайте, что говорит Вам Демон, склонившись над Вами.. Ты предатель...предатель Света...и ты это знаешь... А вот и Ангел шепчет Вам слова, ободряюще гладя по волосам... Я закрою тебя от мрака своими крыльями!

все гадания на aeterna.ru

Минулої середи в Секретаріаті президента було ухвалено рішення передати Андріївську церкву з балансу національного заповідника «Софія Київська» Українській автокефальній православній церкві, пише «КоммерсантЪ-Украина». Зокрема, у четвер завідувачка відділом «Андріївська церква» національного заповідника «Софія Київська» Жанна Литвинчук повідомила виданню, що в середу в Секретаріаті президента (СП) відбулася зустріч представників СП з дирекцією заповідника і настоятелем Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) митрополитом Мефодієм, на якій було ухвалено рішення про передачу Андріївської церкви на баланс УАПЦ. Таким чином, відзначає видання, завершився конфлікт між заповідником та УАПЦ, що розпочався в 2000 році, коли УАПЦ дозволили використовувати приміщення музею «Андріївська церква» для проведення богослужінь.

«Передача церкві УАПЦ – це катастрофа, це загибель пам’ятника», - заявила Жанна Литвинчук. Вона відзначила, що зазначене рішення ставить під загрозу внесення Андріївської церкви до Списку світової спадщини ЮНЕСКО (це питання обговорюватиметься в липні на засіданні ЮНЕСКО у Квебеку). За словами Литвинчук, Андріївська церква з виконаними на полотні іконами XVIII століття «вимагає особливої експлуатації», тоді як «кіптява від парафінових свічок є для експонатів руйнуючою».

Крім того, церква самостійно не зможе провести необхідні роботи для зміцнення пагорбу. «Віруючих людей в Андріївській церкві немає, у них навіть богослужіння починається не о 8.00, а о 10.00, коли прокидаються туристи», - додала завідувачка музеєм.

Своєю чергою отець Андрій з Тернопільської єпархії запевнив видання, що «свічки робляться в Рівненській області із стовідсоткового воску і абсолютно нешкідливі для полотен». На його думку, якщо щось і руйнує Андріївську церкву, то це щотижневі «концерти скрипок і піаніно» і «церемонії нагородження різних масонів», які там проводяться. Отець Андрій повідомив, що вчора на зустрічі у начальника головної служби гуманітарної політики СП Олександра Биструшкіна директор заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська сказала, що «все (частину заповідника – Андріївську церкву.– ред.) віддає».

«Мабуть, тепер директор заповідника вважає, що їй вигідно віддати Андріївську церкву нам на баланс, ніж платити самій за комунальні послуги», - відзначив отець Андрій. Він також відзначив, що зараз над документами про передачу церкві на баланс УАПЦ працюють юристи і що останній підпис на ньому повинна поставити прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

Андріївська церква закладена на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни до її приїзду до Києва в 1744 році. Побудована в 1749-1754 роках за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Будівництвом керував московський архітектор Іван Мічурін. За легендою, на місці Андріївської церкви колись спорудив хрест апостол Андрій, передбачивши появу великого християнського міста. Богослужіння в ній проводилися під час візитів царської сім’ї до Києва. У 1919 році вона була передана УАПЦ і була в її користуванні до 1938 року. У вересні 1968 року відкрилася як музей. У 1992-2000 роках була закрита на реставрацію.


http://uaoc.net/?p=1095#more-1095

В колонках играет - Ария - Закат
Настроение сейчас - Зовсім погано

Майбутня забудова біля храму! Прискорбно виглядає!

Насколько вы властны? Ваш характер непостоянный, однако вы можете руководить и организовывать. Вам нравится советовать другим, что делать. Но, вероятно, вам не хватает того грамма агрессивности, который превращает человека в настоящего лидера.;

Кашифа,  Христос Воскрес!

Хтось мені її вліпив! То є добре, бо в мене вже всі закінчились! Дякую! Залишилось згадать кому я хотів вліпить!