В колонках играет - Ария - Пробил Час
Настроение сейчас - Нормальне

Гарне фото!

В колонках играет - Маврин - За Чертой.
Настроение сейчас - Норма

Мы часто неправильно понимаем смысл слова "смирение". Вот, например, по Далю: "Смирять, - ...укрощать, обуздывать, сделать кротким,...смиряться - покоряться, смирение - чувство сокрушения, унижения, раскаяние, ...укрощение страстей, похотей" и т. д. И мы, соответсвенно, понимаем смирение, как внешнее послушане начальству, старшими или иной внешней силе.

Но, читаем Даля далее: "Смиренный - кто...живёт в кроткой преданности провидению".

Т. е. - смирение, не внешнее делание, не сознание своего ничтожества и проч. а благодушное принятие всего, что случается в жизни. От слов "С миром" и "с мерой".

Жизнь с миром в душе, с мирным духом это и есть смиренная жизнь.

Взяв у отец_Агафангел, дякую!

В колонках играет - Ария - Беспечний Ангел
Настроение сейчас - Уставше

Счастье бродило по свету и всем, кто ему встречался на пути, Счастье исполняло желания, что ему и следует делать, как я полагаю. Однажды Счастье по неосторожности провалилось в яму и не смогло выбраться. К яме подходили люди и загадывали свои желания, а Счастье, есстественно, выполняло их. К яме подошёл молодой парень. Он посмотрел на Счастье, но не стал ничего требовать, а спросил: "Тебе-то, Счастье, чего хочется?". "Выбраться отсюда", - ответило Счастье. Парень помог ему выбраться и пошёл своей дорогой. А Счастье побежало за ним.

Взяв у http://www.liveinternet.ru/users/ekaterinanei/profile

В колонках играет - Маврин - Линия Судьби
Настроение сейчас - Уставше

Давно хотел сказать

По рзелуьаттам илссеовадний одонго анлигйскго унвиертсиета, не иеемт занчнеия, в кокам пряокде рсапожолены бкувы в солве. Галвоне, чотбы преавя и пслоендяя бквуы блыи на мсете. Осатьлыне бкувы мгоут селдовтаь в плоонм бсепордяке, все-рвано ткест чтаитсея без порбелм. Пичрионй эгото ялвятеся то, что мы не чиатем кдаужю букву по отдльенотся, а все солво цликеом

В колонках играет - Маврин - Воини

Настроение сейчас - Спатки надо

Взяв у TRD

Как получилось, что на облачение самого характерного и, можно сказать, самого значимого предмета диаконского облачения - ораря, нет соответствующей молитвы? С молитвой надеваются и стихарь, и поручи, но не орарь. До никоновских справ молитва эта в наших Служебниках была (например, в Служебнике патриарха Иосифа (1647), которым пользуются старообрядцы), и выглядела так: "Свят, Свят, Свят Господь Саваоф, исполнь небо и земля славы Его".

Надо заметить, что со временем традиция диаконского облачения вообще претерпевала различные изменения. В некоторых, притом древнейших (XII-XV вв.), Служебниках чин облачения вовсе не упоминался. Когда же облачение имело описание, то в разных списках сильно разнилось между собой. По-разному бралось облачение диаконом в руки, по-разному испрашивалось благословение на его облачение, разные читались при этом молитвы. Иногда во всё время облачения предлагалось читать 50-й псалом, иногда при облачении в стихарь: «Господи ниспосли ми благодать Святаго Твоего Духа от святыни Твоея и укрепи мя в предлежащую службу сию, да не осужденно предстану Твоему жертвеннику».

«По другому списку – диакон, взяв орарь в правую руку, а стихарь в левую, подходит к священнику и говорит: «Благослови, Владыко»; священник, знаменуя его: «Благословен Бог, изливаяй благодать»; диакон, сказав: «Аминь» и «Многая лета», облачается с чтением молитвы: «Владыко, Господи Иисусе Христе, Боже наш, воззри на мя грешнаго и недостойнаго раба Твоего, и меня одевающегося сею священною одеждою, укрепи святою Твоею благодатию, да неосужденно предстану святей Твоей трапезе и принесу Тебе безкровную службу, яко подобает Тебе всякая слава…» По некоторым – диаконом, по другим – священником во время облачения читается (поется?) архангельская песнь: «Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф, исполнь небо и земля славы Твоея, благословен грядый во имя Господне»; в одном списке – диакон, надевая орарь, читает «Святый Боже, святый Крепкий, святый Безсмертный, помилуй нас».

Известно, что Трисвятое, так же, как и ангельская песнь «Свят, свят, свят…» являются традиционными вышивками диаконских орарей. Можно предположить, что попали они на орари именно как молитвы, читаемые при их облачении. В настоящее время такая вышивка является последней (самой высокой) протодиаконской наградой.

Что касается самой молитвы, то представляется, что она положительно должна иметь место по важности такого предмета облачения, как орарь. Впрочем, некоторые диаконы и так её употребляют, будучи научены ей своими наставниками – старшими священнослужителями, которые сохранили эту традицию, как предание. Например, известный своей ревностностью по отношению к тонкостям богослужебного устава архимандрит Спиридон (Лукич), пишет в своих указаниях: «Ко орарю приглаголют стих сей ангельский еже: «Свят, Свят, Свят, Господь Саваоф, исполнь небо и земля славы Твоея"

Блаженніший Митрополит Володимир висловив співчуття з приводу кончини архієпископа Всеволода Скопельського





Сьогодні, 18 грудня, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир надіслав лист співчуття Блаженнішому митрополиту Ірінупольському Костянтину (Багану), предстоятелю Української Православної Церкви у Сполучених Штатах Америки (Константинопольський Патріархат) з приводу кончини архієпископа Скопельського Всеволода (Майданського), повідомляє офіційний сайт УПЦ.


Його Блаженству
Блаженнішому Костянтину,
митрополиту Ірінупольському


Ваше Блаженство!

Від імені Української Православної Церкви висловлюю Вам, а через Вас всій Українській Православній Церкві у Сполучених Штатах Америки співчуття з приводу кончини Високопреосвященного архієпископа Скопелоського Всеволода. Це велика втрата і для української діаспори, і для України. Він був ієрарх, який багато зробив для розбудови Української Православної Церкви на Північно-Американському континенті, для поглиблення її зв'язків із Вселенським Православ'ям та Україною. Він присвятив своє життя Українській Церкві і зокрема зціленню розділень, які її спіткали у продовж двадцятого століття.

Сподіваюсь, що з відходом у вічність Високопреосвященного архієпископа Всеволода дві канонічні частини українського Православ'я, а саме Українська Православна Церква в Україні і в Сполучених Штатах Америки, не уповільнять, але прискорять шлях одна назустріч другій, адже саме цього прагнув покійний ієрарх.

Молимось, щоб Всемилостивий Господь упокоїв його душу в небесних обителях праведників.

З братньою любов'ю у Христі,


† Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

http://orthodox.org.ua/uk/novini/2007/12/18/2459.html#

Відбулася зустріч ректора Київської духовної академії УПЦ КП архієпископа Димитрія (Рудюка) з Блаженнішим Митрополитом Володимиром



У четвер, 20 грудня, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир у своїй резиденції в Києво-Печерській Лаврі прийняв ректора Київської духовної академії УПЦ КП архієпископа Димитрія (Рудюка) на його прохання. Гостя супроводжував прес-секретар Київської Патріархії архімандрит Євстратій (Зоря).

З боку Української Православної Церкви у зустрічі взяли участь секретар Предстоятеля єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко) та співробітник Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ священик Сергій Говорун.
Архієпископ Димитрій передав Блаженнішому Митрополитові Володимиру текст офіційного Звернення до єпископату, духовенства та вірних, підписаний членами Священного Синоду та архієреями УПЦ КП 14 грудня 2007 року. Митрополит Володимир повідомив, що його розглянуть на Архієрейському Соборі УПЦ, який розпочався сьогодні, 21 грудня, в актовому залі Києво-Печерської Лаври.



Архієпископ Димитрій передав у дар Блаженнішому Владиці повний комплект (20 томів) богослужебної літератури українською мовою, перекладеної та виданої протягом останніх десяти років. Такий самий комплект згодом було передано також до Київської духовної академії і семінарії.

Після цього відбулася зустріч архієпископа Димитрія з ректором Київських духовних шкіл і головою Синодальної богословсько-канонічної комісії УПЦ єпископом Бориспільським Антонієм. Сторони обмінялися думками щодо необхідності впорядкування та унормування української богословської термінології, яка використовується в церковному житті. Також було порушено питання необхідності погодження позицій православних духовних навчальних закладів у питанні їх державної акредитації.

http://www.orthodox.org.ua/uk/aktualne/2007/12/20/2474.html

Помер архиєпископ УПЦ в США Всеволод (Майданський)


САУT БАУНД БРУК, США — 16 грудня близько 20:00 на вісімдесятому році життя помер архиєпископ Скопельський УПЦ в США Всеволод (Майданський). Як повідомляє прес-служба цієї Церкви, протягом кількох місяців архиєпископ Всеволод хворів важкою недугою і недавно був виписаний з реабілітаційного центру для участі в урочистостях з нагоди 20-річчя його архиєрейського свячення та 80-річного ювілею, які відбулися 10 грудня у кафедральному соборі Св. Володимира у Чикаго.

Архиєпископ Всеволод був відомим екуменічний лідером. Він брав активну участь у діалозі між Римо-Католицькою та Східною Православною Церквами. Архиєпископ Всеволод представляв Українську Православну Церкву та Константинопольський Патріархат у різних екуменічних заходах. Протягом останніх десяти років він активно працював над проблемою еклезіологічної єдності Православних Церков в Україні.





В миру - Всеволод Васильович Коломійцев-Майданський


Народився 10-го грудня, 1927 року Божого в місті Каліш (Польща) в сімї православного священника.


Богословську освіту здобув в Варшавській Духовній Семінарії будучи іподияконом в митрополита Діонісія Варшавського.


Позакінченю семінарії, продовжив навчання в Діллінґенському університеті (Німеччина) на Богословському факультеті. А також навчався в Мельборнському університеті (Австралія).


1964 року студіював в Єшіва університеті(Нью-Йорк,США). Працював на медичному факультеті колегії ім.Айнстайна на посаді псіхотерапефта зі спеціалізації в сімейній терапії. Того ж 1964 року, назначений головним членом-кореспондентом медицини при Медичній Школі Єшіва університету. Започаткував свою приватну практику.


1985 року приймає монаший постриг та свячення в сан диякона, а згодом в сан священника, від митрополита Андрея (Кущака,+1987)який був під омофором Вселенського Патріарха.


В 1987 році возведений в сан архімандрита.


Після смерті митрополита Андрея, за рішенням Священного Синоду та благословенням Вселенського Патріарха Дімітрія І (+1991) архімандриту Всеволоду опреділено стати єпископом Скопельським.


Хіротонія відбулася 27 вересня 1987 року в Свято-Троїцькому соборі в місті Нью-Йорку (США) за участю Патріаршого Екзарха в Америці архиєпископа Яковоса, митрополита Сіласа, єпископів Афенагорас і Филипа.


З 1987 року по 1996 рік Владика Всеволод був первоієрархом Української Православної Церкви Америки і Канади.


В 1996 році єпископ Всеволод привів до каноничної єдності УПЦ в Амереці й УАПЦ в США.


З 1997 року є правлячий Архієрей Західної Єпархії з кафедрою в місті Чикаго, Ілл., США.


14 квітня 2000 року постановою Священного Синоду Вселенського Патріархату та указом Всевсятійшого Патріарха Варфоломея І, Владика Всеволод возведений в сан архиєпископа.


Владика Всеволод є засновником і спів-головою Товариства Св. Івана Золотоустого. А також є спів-засновником Київської Студійної групи. Високопреовященніший владика є активним представником Вселенського Патріарха в постійних переговорах з Римо-Католицькою Церквою. Представляв Вселенського Патріарха на Єрусалимській конференції та на Міланській конференції присвяченій міжцерковним відносинам. Архиєпископ Всеволод володіє багатьма Європейськими мовами. Він є членом Української Академії Наук, членом Академії Працівників Патронажу, і т.п.


В 1999 р. Владика Всеволод видав книжку під назвою Ми є всі брати на екуменічну тему.

В колонках играет - Ария - Химера
Настроение сейчас - Нормальне

РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

архиєпископа Харківського і Полтавського ІГОРЯ

всечесному священству й побожним мирянам
Харківсько-Полтавської єпархії
Української Автокефальної Православної Церкви


Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!

Мудрість видимого світу приголомшено застигла перед дивом різдвяної ночі. Людський розум виявився неспроможним збагнути, як безтілесне передвічне Слово воплочене в тендітне, ніжне дитяче тіло, приходить до нас у тривожний матеріяльний світ. "І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця" (Ін. 1:14), - захоплено вигукне євангелист Іоан. А колядка підхоплює:

Слово Отчеє взяло на ся тіло;
В темностях земних Сонце засвітило.

Сонце правди, Христос, проймає Своїм духовним сяйвом наше єство, де чаїться сила кожного з нас, визначена Біблією як образ і подоба Божа (Бут. 1:26-27). Як Сам Творець, кожен із нас володіє творчою силою слова, могутність якого стає щодалі очевиднішою в постіндустріяльному світі завдяки новітнім інформаційним технологіям. І перед вифлеємськими яслами, в які покладене немічне й водночас всемогутнє Отчеє Слово, кожен із нас має перейнятися відповідальністю за володіння цим даром.

Аґресивна риторика політичних протистоянь виглядає зневагою до воплоченого Слова. На часописах, радіостанціях і телеканалах, що насичують інформаційний простір брехнею й пропаґандою насильства, можна помітити каїнову печать. А винагороди, що заохочують під виглядом "постмодерного мистецтва" кримінальний жарґон, брутальну лайку та звичайну розпусту, здаються юдиними срібняками.

Послугуючись неоціненним даром слова, мусимо визначитися - чи ми разом з трьома мудрецями складаємо цей дар перед чистотою Немовлятка Христа, чи ж із іродовими вояками хапаємося за зброю - зброю хамства, наклепів, образ, - аби знищити Слово, світло якого допомагає нам усвідомити свої немочі?

Сам Господь у відомій притчі порівнює слово Євангелія з зерном, яке може впасти і на добру ріллю, і між терня, і на камінь (Мт. Лк. 8:11-15). Він молився за Своїх учнів, благаючи Отця: "Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда" (Ін. 17:17). Апостолів же Спаситель навчав: "Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті" (Ін. 15:3). Слово Боже подається Ним як дар, що живить, освячує, зцілює людину. Ознаки цього слова - його правдивість і чистота.

Немає людини, котра б не пережила радісного піднесення, відчуваючи, як її слово лунає суголосно Євангелію. Правдиве, чисте, чесне слово є не просто деталлю нашого діялогу зі світом. Воно просвітлює нас ізсередини, допомагаючи ввійти в духовний зв'язок із Господом. Читаючи Святе Письмо, ми запрошуємо Отцеве Слово ввійти до печери нашої душі, аби освітлити її, зробити видимими наші гріхи, відкрити нам наше справжнє єство. Не для того, щоб ми поринули в кризи й комплекси меншовартости, а щоб показати нам вихід із присмеркового краю гріха у світ, вічно осяяний Словом.

Творче слово допомагає зводити цивілізацію любови й добра, де наші голоси лунали б гармонійним хором у прославленні Бога. І байдуже, наскільки сильним є голос кожного з нас зокрема. Служіння слова в його багатоманітті відводить індивідуальну, неповторну роль створеній Богом особистості.

Фундаментом нашого духовного життя є молитва, котра передбачає нашу особисту активну участь у розмові з Богом. Чи то беручи участь у загальній церковній молитві, чи творячи молитву приватно, ми переживаємо особливо зворушливу й потужну присутність у нашому серці слова, що єднає кожного нас із Богом і через це єднання залучає до містичної спільноти вірних - Церкви. Проповідуючи Христа чи навчаючи інших і навчаючись самі правд віри, ми силою Господнього слова долаємо неуцтво, що живить взаємну ненависть, забобони, самовдоволений фанатизм.

Та й кожен наш вчинок, кожна побожна справа можуть стати свідченнями про Христа, про щастя перебування з Ним, якщо мотивуються євангельськими цінностями. Вірности слову, дотримання суспільної злагоди, закріпленої законом, - цих дефіцитних у сучасній Україні чеснот народ очікує від нас, християн, перевіряючи, наскільки наше слово відповідає щоденним учинкам. Саме цим, а не демагогічними розмовами про канонічність і патріотизм, церковна спільнота стверджує себе в служінні Христові й ближньому.

У різдвяні дні ми згадуємо, як зчерствілі серцем мешканці Вифлеєму не приймали Святої Родини до заїзду (Лк. 2:7). Нині Воплочене Слово стукає до дверей серця кожного з нас. Але чи не складається враження від багатьох мистецьких творів і культурних акцій, що вони стали таким ось заїздом, де не знайшлося місця для Христа?

"Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить" (Об'яв. 3:20), - звертається до нас народжений у Вифлеємі Господь. Вслухаймося в Його слово! Радіючи Його приходові в світ, розчиняймо перед ним двері свого серця й, прийнявши Христа, ніби три східні мудреці, складімо перед Ним плід свого таланту - слово, що осяває світ добром, любов'ю та милосердям.

Христос народжується! - Славімо Його!

† Ігор
архиєпископ Харківський і Полтавський
м.Харків
Різдво Христове 2007 / 2008 року


http://www.uaoc.org.ua/innews/2008/rizdvo_i.htm

В колонках играет - Кипелов - Пророк
Настроение сейчас - Хороше!

Різдвяне послання Блаженнійшого Мефодія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви священству, чернецтву і всім вірним Української Автокефальної Православної Церкви 2007/2008 року Божого.

За словами святого Василя Великого, народження Христа - це «день народження цілого людства». Церковна традиція іменує Христа Новим Адамом, розуміючи, що Він став родоначальником нового людства, Людства, якому у Христі відкрилася дорога додому - до небесної райської оселі.
Різдво Христове долає відстань між Богом та людиною, як пише сучасний православний богослов єпископ Калліст, «Ісус - наш Спаситель - перекриває безодню між Богом і людиною, бо Він є водночас і Бог, і людина». Людський розум не здатний осягнути таїну Боговтілення, ми не знаємо як саме поєднався Бог зі своїм створіння, як сполучилися природа абсолютного Бога та створеної Ним людини. Але ми знаємо, що завдяки Різдву людство та Бог перебувають у Христі в несполучній та нероздільній єдності. «Небо і земля з’єдналися, бо Христос народився. Бог зійшов на землю, а людина піднялася на небо» (Святкова Мінея). Христос народився і об’єдналися небо та земля, Ісус стає немовлям і людство вступає у добу духовної зрілості, Бог Слово прийняв плоть і людську природу осяяло Божество.

Хто ми? Звідкіля? Куди прямуємо? Кожна людина хоча б одного разу в житті замислюється над цими питаннями. Світ, у якому ми живемо, сповнений болем та несправедливістю. У ньому помирають діти, потерпають нужденні, перемагають недостойні, гинуть у війнах молоді та сповнені надій. Навіщо я живу? Чи бачить Бог мій біль та страждання людей, які живуть поруч зі мною? Як далеко можуть сягнути Божественні співчуття та любов? Як і тисячі років тому, ці питання виникають у мільйонів наших сучасників.

Східна іконографія змальовує немовля Христа, що лежить у мороці печери. Ця печера символізує собою світ, у який прийшов Христос Світ, де існували біль, страждання та смерть. І от сьогодні у цьому світі засяяло Сонце Правди. Христос народився! Ця звістка розсіює морок сумніву та страждання. Сьогодні, у цю святу ніч, ми чуємо голос Бога, Який почув нас та відповідає на наші прохання. Бога, Який відповідає нам на головне питання нашого життя: звідки ми і куди веде нас шлях життя.

Народжуючись від Пречистої Діви, стаючи немовлям, Бог засвідчує, що всі ми - діти Отця Небесного. Втілюючись, Слово Боже свідчить про те, що любов Бога до людини безмежна Приймаючи людську природу, стаючи людиною, Бог засвідчує, що кожен із нас живе для того, аби увійти в повну єдність із Богом, що людське життя має сенс, що його метою є остаточні святість та обожнення. Як пише преподобний Максим Сповідник, «Бог створив світ, аби стати у ньому людиною і аби людина у ньому стала богом по благодаті».

Україна здавна славиться особливими традиціями святкування Різдва Христового. На Святвечір готуються дванадцять пісних страв. Коли перша зірка сходить на небо, родина сідає за святковий стіл. Священну подіто Різдва оспівують у дивовижних мальовничих колядах. Існування цих давніх традицій свідчать про побожність українського народу, його щиру любов до Христа та Його Церкви. Завдання нашого покоління - зберегти цю священну традицію молитви та побожності для нащадків.

Ми живемо у відповідальний час. Час, коли християнство в Європі стоїть перед глобальними викликами секуляризму та зміни релігійної мали Європи. Яким буде майбутнє Європи? Чи збереже вона християнську культурну ідентичність? Яким буде європейське християнство у новій історичній ситуації -ситуації, коли демографічні тенденції свідчать про динамічне зростання ісламської громади в Європі?

Цілком ймовірно, що відповідь на це питання буде остаточно надано у географічному центрі Європи - Україні. Чи зможуть православні ієрархи відмовитися від власних амбіцій та спільно розробити канонічну модель об’єднання? Чи зможе Українське Православ’я об’єднатися та утворити єдину канонічну Помісну Церкву? Чи вдасться цій Церкві стати реальним осередком життя народу та остаточно об’єднати Схід та Захід України?

Бог поклав на нашу Церкву велику місію - вести до обожнення власний народ та свідчити про Бога і його любов до людини іншим народам Європи. Будемо ж достойними цього ведичного історичного завдання. Богонемовля Христос нехай благословить наш побожний народ та країну, помножуючи у них Божу ласку та церковний мир. Амінь.

Блаженнійший МЕФОДІЙ
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель УАПЦ

http://uaoc.net/?p=393
http://www.uaoc.info/ua/news/news_/?pid=221

В колонках играет - Кипелов - Тореро!
Настроение сейчас - Норма

+ ВАРФОЛОМЕЙ

Божою милістю Архієпископ Константинополя,
Нового Риму і Вселенський Патріарх

Церковній повноті Благодать, милість і мир від Спасителя Христа,
що Народився у Вифлеємі

Христос народжується - славте Христос з небес - зустрічайте!
Церква закликає нас з великою радістю прославити Бога за Його любов і особисту присутність на землі Христа в боголюдській іпостасі як Однієї з Осіб Святої Тройці. Тому ми повинні уважно досліджувати дійсне і животворче значення втілення Сина і Слова Божого. По-перше, воно відкриває людству, що Бог є Особистість Яка зявилась нам, подібно до того як і ми створені особистостями. І по-друге, воно відкриває нам, що Бог наділяє нас Своєю любовю. Ці дві речі - особистісність і любов Бога - виражають фундаментальні істини нашої віри, про яку ми, звичайно ж, чули багато разів. Проте, не дивлячись на це, їх вплив на наше життя не такий великий, яким повинен бути. З огляду на те, що багато хто з нас не переживає особисто Христове братерство і Його безмежну любов до нас, і ми не відповідаємо Христу своєю любов'ю, щоб розділяючи Його любов, по благодаті могли брати участь і в інших Його властивостях.

Якщо ті, які не знають Христа і в результаті тонуть в своєму прагненні до безликого існування, вважаючи його божественним - частково можуть бути оправдані, але ми, православні християни, жодною мірою не можемо бути оправданими, якщо слідуємо по шляху, який веде до безвиході. І ось, замість того, щоб шукати Бога як Особу і наближатися до Того, Який Сам наближається до нас, тобто до Ісуса Христа, ці люди, що заблукали, відчайдушно намагаються досягти божественності своїми власними силами, як колись Адам помислив, що зможе досягти цього через підпорядкування злому духові. Але Дійсний і Особистісний Бог, Який пізнається тільки через Ісуса Христа, що Народився в яслах з любові до нас, пообіцяв нам усиновлення і повернення в лоно Отця, подібно і обожнення по благодаті через Христа. Тільки у Христі людина може виконати загальнолюдське бажання подолати тління і самотність існування без любові та осягнути спілкування між Божественною і людською особами в любові, що приводить до вічності і нетління.

Тому давайте звернемо погляди наших сердець до того, що народився нині в яслах, ІсусаХриста, щоб через роздумування про Його любов до нас, і ми змогли любити Його всім серцем, розумом і сутністю. Тільки через любов Ісуса Христа ми по благодаті можемо стати причасниками Його божественного єства, також як через любов Він став причасником нашої людської природи. Антропоцентричні зусилля і думки, психоделичні стани і екстаз і подібні нехристиянські переживання ведуть не до зустрічі з дійсним Особистісним Богом в любові, а до непроглядної і холодної темноти, мороку вічного руйнування, подібно як і до відчуття досконалого і бездонного вакууму.

З тієї ж причини, возлюблені у Господі діти, любіть Ісуса Христа, Який з любові до нас і нашого ради спасіння став Людиною; пізнайте спілкування Його любові, з Отцем і Святим Духом. Воістину, немає нічого солодшого, ніж любов Особистісного Бога.
Великим глашатаєм божественної любові є той, який ототожнив Бога і любов, а саме Святий Евангелист Іоан Богослов, який висловив величне слово, що "Бог є любов". Після нього найбільшим глашатаєм є Святий Апостол Павло, що полюбив Бога до кінця і задав полум'яне запитання: "Хто відлучить нас від любові Христової"? Ні багатство, ні меч, ні смерть, ніяка інша любов не може бути сильнішої від нашої любові до Христа. На згадку про слова і справи любові апостола Павла і в ознаменування ювілею двотисячоліття з дня його народження ми оголошуємо прийдешній 2008 рік роком Апостола Павла.

Ми по-батьківськи і старанно благаємо Ісуса Христа, Який народився в яслах з любові і нашого ради спасіння, нехай направить наші серця до Його ясел через заступництво Його Матері Приснодіви, також як і нашого попередника Святого Іоана Золотоустого, пам'яті якого був присвячений минулий рік, разом із заступництвом іншого нашого попередника на Патріаршому престолі, святого Нифона, відновника і другого засновника святого Патріаршого і ставропігійного монастиря "Святого Діонісія" на Святій горі, 500-ліття з дня смерті якого ми святкуватимемо в прийдешньому році, так само як і святих апостолів Іоана і Павла, верховних провісників Божественної любові, а також всіх святих, щоб Він всім відкрив Особистісність Своєї любові.
Закликаємо Його благодать і багату милість на всіх вас. Христос народжується! Хай будуть благословенними дванадцять днів Різдвяних свят, і хай буде Новий рік духовно і матеріально плодоносним.

Фанар, Різдво 2007

+ВАРФОЛОМЕЙ
Усердний молільник за всіх перед Богом

http://www.uaoc.org.ua/innews/2008/rizdvo_v.htm
http://www.uaoc.info/ua/news/news_/?pid=222

В колонках играет - Stratovariys - Paradise
Настроение сейчас - Спатки надо

Оленька_Одесса, вітаю в моєму щоденнику!

В колонках играет - Кипелов - Я Здесь!
Настроение сейчас - Стомився!

Вітаю усіх Вас з Різдвом Христовим!
P.S. Дякую за висловлювання любові!

В колонках играет - Матер - Еще Раз Ночь
Настроение сейчас - Нормальне

R-Q, Вітаю в моїх читачах!

В колонках играет - Маврин - За Чертой!
Настроение сейчас - Нормальне

Вітаю нового постійного читача - телеолог!

В колонках играет - Маврин - Приговоренный к любви
Настроение сейчас - Дивне

З Новим Роком!:friends: 1 1