В колонках играет - Ghost in The Shell OST (Origa) - Inner Universe
Настроение сейчас - проза життя

Щоранку
Прокидаюсь під плач не мертвих ще котів,
Сідаю на своє стареньке крісло та вмикаю радіоприймач,
Але все той же шум - аби лиш відволіктись...
... ... ...
Відволіктись від замерзлих ніг на холодному цементі,
Від бажання знову тебе побачити,
Від сусідів, що нахабно юзають твій посуд,
забувають змивати після себе в туалеті,
та чомусь ніколи не закриваються у душі.
Отакий собі щоранковий ексгібіціонізм - тіл... душ...
А душ нещадно протікає.
Відволіктись від невтішної перспективи кудись йти
та запихати своє тіло у громадський транспорт
щоб тобі вкотре відтоптали усі ноги,
щоб вкотре поступитись місцем якійсь бабці - вічному пасажиру.
... ... ...
Та ні, ви не розумієте - просто ж зима,
а в мене весняна депресія.
І все ж варто розбавляти свою самотність кип'ятком...
Аби не було так холодно...

В колонках играет - Cemetery Of Scream - Melancholy

Настроение сейчас - ...

Ти майже невчасно вганяєш свій кілок у криваву роз'ятрену рану сходу Сонця,

Ти любиш гратись з Сонячним волоссям, заплітаючи їх у свої напівщирі верлібри,

Ти залишаєш частину брехні у віршах, бо все занадто правдиве видається фальшем,

Ти бачиш народження нового дня, хоча й немає лікаря щоб перерізати пуповину

Ти дихаєш ефіром ранкового вітру, п'яніючи від намагань розбити останню надію

Крихти її та друзки - наче втілення думок у мої свідомості -

Про нерозкриті ноти у співі ранкових птахів

Це - як твоє єство - таке ж відчужене, криваве та пошматоване

Хоча й свіже та незвідане

Поки... доти... як...

Ти не станеш чужим і твої губи не наберуть відтінку crimson солоності

Чи то пак гіркого аромату

І навіть тепло чиїхось рук не врятує від настання зими.