Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 261 сообщений
Cообщения с меткой

психологія - Самое интересное в блогах

«  Предыдущие 30 Следующие 30  »
люлина

Без заголовка

Воскресенье, 06 Августа 2012 г. 02:24 (ссылка)

Это цитата сообщения Natural-harmony Оригинальное сообщение

Многим будет неприятно. Про Истинную Женственность.

Была у меня подруга, которой очень не везло в личной жизни.
Прямо очень-очень-очень. Но, опуская исторические подробности, скажу лишь, что ее последний мч пьет. Не просто пьет, а натурально бухает, ежедневно, планомерно, качественно.
И эта девочка (пусть будет Катей) постоянно писала мне, что больше не может, и любит, но и жить так нельзя и много всего, что пишут в таком случае.
Я Кате всегда отвечала одно и тоже, из раза в раз, под конец уже просто говоря: "ты знаешь, что я тебе скажу". И вот, в один из последних разов, мы еще раз, подробно, проговорили как себя нужно вести. Все по ведам, не вижу смыла пересказывать.
И, проходит недели две, она пишет мне что очень строго все соблюдает, но НЕ ПОМОГАЕТ.
Занавес.
Я очень терпеливая, меня сложно рассердить, да я и в тот раз не рассердилась.
Просто я искренне не понимаю, как можно две недели ложиться спать вовремя, сходить несколько раз в церковь, приготовить поесть и быть уверенной, что от этого мужик бухать перестанет и все сложится так, как тебе хочется.
Много я на эту тему думала, но писать не хотелось.
А сегодня я нашла просто ВЕЛИКОЛЕПНЫЙ пост блоге все связано
Предлагаю прочитать, осмыслить, и сделать выводы ;)

"Вся наша "женственность" есть ни что иное, как поиск кнопки, нажимая на которую можно добиться от мужчины нужного нам поведения.
Мы не думаем о том, как жить в гармонии с собой, как научиться любить себя и его, мы лишь нашли еще один способ получить то, что нам нужно.
Мы не заботимся о том, как отдавать (просто потому, что нам совершенно нечего отдавать, мы пусты, истощены в том числе и своими же постоянными попытками получить что-то от других), мы думаем лишь о том, как сделать так, чтобы мужчина был подконтролен нам и вовремя давал то, чего у нас нет: ласку, внимание, заботу, материальную помощь.
Читаем дальше

Вот Вам и ответ, почему "женственность не работает" и "я все делаю правильно, а счастья нет".
Подмена истинной цели эгоистическими мотивами, даже при правильно выполненных инструкциях, приносит совершенно иной результат.
И, разумеется, надо уметь жить вне ожиданий. Не рассчитывать, что через двенедели/месяц/полгода/пятьлет "покаяведусебяправильно" он перестанет пить/курить/изменять/унижать ну и что там обычно еще.
А просто ЖИТЬ, проживая каждый день по совести, соразмерно своему предназначению, вне зависимости от наград и результатов.
Карму ведь никто не отменял ;)
Поэтому надо концентрироваться на выполнении своего предназначения, долга, а не искать вторичную выгоду из того, что ты вовремя ложишься спать и раз в неделю ходишь в церковь ;)

А Катя эта, к слову, спустя время решила что я плохой человек и нам не надо общаться.
Я уже привыкла к такому )))) Как-то планомерно уходят из моей жизни девушки, с большими проблемами, трагедиями, болезнями, конфликтами.
В общем - есть над чем подумать :)

x_53a0cbaa (500x334, 48Kb)
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Писулькина

Дитина-вередун… Що робити?

Вторник, 22 Мая 2012 г. 10:55 (ссылка)

З маленького капризуна може вирости великий хуліган. Щоб цього не сталося, варто стати креативними батьками
Напевне, немає у світі жодної родини, в якій би дитина хоч раз не комизувала. То каші не їсть, то уроки не робить… А як підросте малий вередун – перетворюється на головний біль батьків і може стати грозою всього району. То що ж робити?
Усе починається з пелюшок. Чому дитя капризує? Психологи стверджують, що основною причиною дитячого плачу, зазвичай, є негайна увага від батьків. Немовля ще не вміє говорити, тому й кричить. Перші комизування починаються тоді, коли дитина чітко усвідомлює, що мама чи інший дорослий готові реагувати на це. Куди приємніше сидіти на руках, ніж лежати у візочку. Не бійтесь розпестити своє дитя: любові та уваги ніколи не буває багато. Проте перші ознаки надмірного балування варто знати.
Малечі 2,5 роки. Дитинча вимагає негайно дати йому іграшку, телефон, дистанційний пульт, падає на підлогу, кричить та соває ногами. Що робити?
Падайте поруч і починайте й собі дригати ногами. Перше, чого ви досягнете таким вчинком, – щире здивування дитини, яка дуже скоро забуде, чого від вас вимагала. Як правило, хлопчик чи дівчинка перемикає свою увагу на інше. Після такого «зухвалого» батьківського реагування все закінчиться сміхом та грою.
Дитині 6 років. Вона вимагає від вас негайно придбати он той пістолет, або ось цю ляльку. Як себе повести?
Можете спробувати повимагати у власного чада он ту шубу з норки чи он ту машину. Спантеличена дитина почне подумки й уголос перейматися вашими потребами, а не своїми бажаннями.
У 8 років проблема ускладнюється. То син не хоче домашні завдання виконувати, то донька категорично відмовляється одягати негарну, на її погляд, спідничку. Що робити?
Для початку загляньте у підручник і спробуйте самі вирішити задачу про нецікаві й не завжди зрозумілі речі. Або уявіть себе у позаторішньому піджачку на роботі. Думаю, ви швидко збагнете, чому дитина почала капризувати. Вирішення проблеми тут може бути лише творчим: жартуйте, малюйте уявні вантажівки з яблуками разом із сином, запропонуйте доньці нашити на спідницю аплікації або власноруч розмалювати одежу водостійкими фарбами. Головне – не здаватись!
Ваші діти – підлітки. Якщо ви не справились з проблемами в більш ранньому віці, то заздрити вам не варто. Адже процес подолання дитячих вередувань у віці 12-16 років порівняти можна хіба що зі створенням шедеврів світової літератури й мистецтва. Проте не варто опускати рук та дозволяти дитині сідати вам на шию. Головне зрозуміти, чого саме хоче донька чи син. У цьому віці діти надзвичайно добре вивчили вас, тож їхні примхи, як правило, – ваші помилки. Не пускаєте на вечірку чи дискотеку? А вчора ж пускали! Ви повинні навчитись чітко формувати відмови та мотивувати їх. Якщо дитина отримала погану оцінку в школі, то вона зрозуміє, чому батько чи матір не пускають її гуляти. Проте підліток навряд збагне відмову саму по собі без пояснення, особливо, якщо зі школи вчора приніс «дванадцять», а сьогодні дві «одинадцятки». Пояснюйте дітям, чого боїтесь, про що думаєте. Спілкуйтесь з ними, як з дорослими і рівними – й усе буде добре. А головне, самі ніколи не капризуйте – діти нас копіюють.

Метки:   Комментарии (1)КомментироватьВ цитатник или сообщество

«  Предыдущие 30 Следующие 30  »

<психологія - Самое интересное в блогах

Страницы: 1 2 3 [4] 5 6 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda