Это временная запись, которая не была удалена. Удалите ее вручную. (08af3e84-29a1-4c87-be95-d7af62717b3e - 3bfe001a-32de-4114-a6b4-4005b770f6d7)

На західному схилі південної гряди кримської гори Демерджі знаходиться дивовижне скупчення скель, назване через їх химерної форми Доліної Привидів
санаторий Шахтер Трускавец
Таку форму скель Демерджи надав вітер, а свою сучасну назву вони отримали в кінці XIX століття. Долина Привидів користується сьогодні великою популярністю у туристів
Санатории Трускавца
Сама гора Демерджі, вірніше її схили, являють собою “глибовий хаос” – унікальне нагромадження скель, форма і розміри яких так вигадливі, що в них можна вгадати фігури і портрети, створені природою. Даючи довгі тіні, ці фігури міняють свої обриси і в них можна при бажанні побачити все нові і нові образи. Ось чому цей схил називають Долиною ПривидівСанатории Трускавца
У кам’яних брилах Долини Привидів можна дізнатися і жабу, і голову воїна, і навіть портрет Єльцина) Згідно з найпопулярнішою легендою, колись на горі жив коваль, який кував зброю, і був настільки агресивним і злим, що у вільний від роботи час тероризував розташоване в долині село. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Одного разу коваль захопив у полон дівчину, яка, намагаючись втекти від нього, спіткнулася об камінь, впала і померла. Бог гори розсердився, і величезні валуни зірвалися з гори, знищивши і кузню, і коваля, і село – саме ці валуни і спочивають сьогодні на схилі Демерджі, а коли уявляєш, як вони котилися по схилах – просто мурашки біжать по шкірі … Але гора пам’ятає не тільки казкового коваля і його полонянку – тут відбувалися і реальні події, ближчі нам, але від того не менш цікаві.Миротель Трускавец Наприклад, багато теплих почуттів викличе у наших співвітчизників відвідування стежки, на якій знімалися сцени з кінофільму “Кавказька полонянка”.санаторий Шахтер Трускавец Відомо, що частина фільму знімалася на Кавказі, а частина – в Криму, саме в Долині Привидів. “Горіх Нікуліна” – одне із знаменитих дерев Криму, що має власне ім’я – тут знімали сцену падіння з дерева: гілку підпиляли відповідним чином, місце падіння підготували … але гілка зламалася зовсім у іншому місці, і при падінні Нікулін зламав руку)санаторий Шахтер Трускавец
Найпопулярнішим місцем для фотографування є камінь, на якому Наталія Варлей танцювала під “Где-то на белом свете…”, до речі кажучи, камінь цей не такий вже і маленький – глиба має форму правильного паралелепіпеда висотою близько двох метрів, тому до каменя передбачливо приставлені сходи. По вузькій стежці можна піднятися на площадку біля самої вершини Демерджи, з якої відкривається чудовий вигляд: гори, що прорізають хмари сонячні промені, що лежить в долині місто і виблискує море …санаторий Женева Трускавец
И на последок, если хотите отдохнуть в Крыму. Алушта – один из самых известных туристических городов Крыма, и является крупнейшим курортом Южного берега Крыма. Отдых в Алуште может быть разнообразным, но все же больше подходит для молодежи. Здесь очень много кафе, баров и клубов на любой вкус.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Найвидатніший етнографічний музей в Україну – Пирогово, розкинувся прямо під відкритим небом. Розповімо вам детальніше про це унікальне місце
Пирогово знаходиться території Голосіївського району Києва і бере свою назву від села з такою ж назвою, заснованому тут щонайменше у сімнадцятому столітті.санаторий Женева Трускавец Тут заснували музей народної архітектури та побуту країни прямо під відкритим небом, де можна побачити безліч різних пам’ятників культури всіх регіонів України.
Точної інформації про виникнення назви цієї місцевості немає, хоча відверто напрошується зв’язок з пирогами або пиріжками. Зв’язок такого роду швидше за все побічний. У давнину було популярне особливе мито – Пирогова, і накладалася воно на користь податківців.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) Археологічні дослідження пов’язують заселення місцевості з Бронзовим століттям. Поселення вперше згадано, як Пирогівка, в 1627 році, як земля Києво-Печерської лаври. Швидше за все, територія була князівським презентом монахам-пустельникам. У 1720 році село згадується, як Пирожов. У 1957 році територію включили в межі міста Києва, віднісши до Голосіївського району. У нинішньому Києві Пирогово розляглося між Китаєво, Голосієво, Феофанією, Церковщина і Червонопрапорної вулицею. Історична Пироговська дорога в даний період часу включена до складу вулиць Столичне шосе і Новопирогівська.
санаторий Шахтер Трускавец
Пирогово – це слово близьке кожному киянину і гостям столиці з усього світу. Так вони іменують парк-музей архітектури та побуту під Києвом. Насправді, Пирогово – селище, з яким межує ця цікава установа. А саме воно носить сухе назву «Музей народної архітектури та побуту НАН України». Його територія – 150 га, де розташовано близько 300 об’єктів. Ймовірно, це найбільший у світі музей під відкритим небом (їх називають – скансен). Достовірно відомо, що він найграндіозніший у Східній Європі.Санатории Трускавца Щоб оглянути тут все, простої екскурсії на три години ніяк не вистачить. Крім площі, київський музей вирізняється серед інших тим, що його експозиція представляє всю країну, а не тільки один регіон. Млини Пирогово знамениті на всю Україну, і вже давно є об’єктом уваги багатьох фотографів, що не дивно – млини просто шикарні. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Ще одна яскрава відмінна риса Пирогово – театралізовані постановки. Інші музеї роблять ухил на експозиції культури і лише зараз стали переймати київський досвід знайомства туристів з давніми народними звичаями.Миротель Трускавец Тут скрізь звучать народні пісні, часто можна зустріти народних умільців в роботі і поспостерігати за вишивальницями, ткачихами, різьбярами, ковалями, гончарями, склодувами, майстрами плетіння. Завжди можна придбати вишиванки, рушники, посуд та іграшки з кераміки, посуд і прикраси.
У Пирогово проводиться більше двадцяти свят на рік – народних і релігійних, як християнських, так і язичницьких.санаторий Шахтер Трускавец П’ять старовинних церков завжди відкриті: тут проводять служби, вінчають молодят, хрестять людей.
Під час ярмарків на площі Пирогово часто можна побачити людей у національних костюмах, можна і для себе вибрати прямо тут – ручної роботи майстерно майстрів, і не тільки одяг, але і капелюх, і сумку, і навіть постоли – і що-небудь для будинку: подушки, килимки й багато чого цікавого. Тут можуть навчити ліпити горщики або впоратися з яким-небудь іншим майстерністю
Всі об’єкти музею Пирогово – справжні, за невеликим винятком, твори народної дерев’яної архітектури, привезені сюди з усіх областей України. Символом України-житниці є красивий пагорб із вітряними млинами, старовинними хатами і церквами. Варто зізнатися, що саме млини мене вразили найбільшеСанатории Трускавца
Ідея про створення Музею Пирогово належить Герою України П. Т. Тронько. У 1976 році з його ініціативи відбулося відкриття Музею. Експозицію почали збирати з 1969 року. Зараз музей носить статус державного і знаходиться під опікою Інституту мистецтв Національної Академії Наук України
Територія музею поділилася на сектори,Трускавец санатории які представляють народну архітектуру і побут певного регіону країни. Тут виділено шість етнографічних регіонів: «Середнє Придніпров’я», «Полтавщина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Південь», «Карпати». Також присутні експозиції «Вітряки», «Ярмарковий поле» і «Сучасне село».
санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Експонати-зразки житла селян і дерев’яні церкви несуть у собі елементи народного начиння, що формують уявлення про побут в українських селах. Тут можна придбати вироби сучасних майстрів народного мистецтва, звичайно зроблені на місці інструментами, показаними в музеї
У Пирогово показана України XVIII – початку XX століть, сільська країна. А експозиція «Сучасне село» знайомить з архітектурою 60-70-х років минулого століття. Службовці музею створювали і декорували будинку продукцією фабрик з тих областей, які представляють садиби.санаторий Шахтер Трускавец Можна з упевненістю сказати, що це детальний макет. А ось старовинні хати – оригінал. Їх розбирали з усіх частин України по шматочку, маркували, перевозили в Пирогово і тут відтворювали в оригінальному вигляді. Найдавніший експонат – хата 1587 з піччю, найстаріший пам’ятник народного будівельного мистецтва на території всього колишнього Радянського Союзу. Також серед незвичайних експонатів – хата родичів Тараса Шевченка.
Ключове джерело доходів музею – це плата за вхід.
http://sanatoriitruskavca.com

Що нам відомо про соняшник? Це дивна, відома в усьому світі і дуже давня рослина з’явилася в Північній Америці ще в 3000 році до н. е.. Перебравшись до Європи через сторіччя, він вразив іспанців своїм, схожим на сонце, санаторий Женева Трускавецзолотим суцвіттям, яке дивовижним чином завжди повертається слідом за сонячними променями. 3а це соняшник отримав назву «квітка сонця». Але про все по порядку.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Отже, батьківщиною соняшника є Північна Америка. Вважається, що ця рослина була одомашнена племенами північноамериканських індіанців. За твердженнями деяких археологів, соняшник був одомашнений навіть раніше пшениці. Археологічні свідчення доводять вирощування соняшнику на території нинішніх штатів Арізона і Нью-Мексико приблизно в 3000 році до н. е..Санатории Трускавца
Також відомо, що «квітка, що повертається за сонцем» зустрічається в грецькому міфі про Клітії в Овідія, тобто задовго до появи соняшника в Європі. У багатьох індіанських культурах соняшник використовувався як символ божества Сонця, особливо в ацтеків Мексиці і у Інків у Перу.
У ті часи індіанці вживали насіння соняшнику, в основному, в розмеленому вигляді практично як ми зараз вживаємо муку. Також, є свідчення виробництва індіанцями олії з соняшника. Воно використовувалося в хлібопеченні і санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавецнавіть, можливо, як косметичний засіб для змащування шкіри і волосся.
В Європі соняшник з’явився приблизно в 1500 році завдяки іспанським завойовникам Америки. Ця рослина спочатку використовувалося як декоративна. У більшості ж випадків просто гризли насіння, вважаючи їх ліками.
Спочатку соняшник називали по різному: мексиканським квіткою і перуанською хризантемою, індійською золотою квіткою і американською хризантемою.санаторий Шахтер Трускавец Але поступово ці назви майже у всіх народів були витіснені. Їх замінили слова, коренем яких стало «сонце». В Україні сонце – сонечко перетворилося на соняшник, у англійців – санфлауер (квітка сонця). Соняшник – тезка сонця і в італійців, і у французів, і у голландців, і в багатьох інших народів.
Латинська назва цієї рослини – НеІіаnthus annuus. Воно походить від грецьких слів, які означають «сонце», «квітка», і від латинського слова «однорічний». санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Культурний соняшник – творіння рук людини. У природі немає нічого схожого на ці стрункі одностеблові рослини висотою до 2-2.5 метрів, з кошиком, що досягає 30 сантиметрів у діаметрі. Культурний соняшник був створений в Європі, а олійний – у Росії. Дикі види соняшнику – це багатовітвисті кущі, на яких цвіте до двох-трьох десятків кошиків величиною не більше 2-3см.Миротель Трускавец
«Квітка сонця» була настільки красивою і своєрідною, що надихнула багатьох поетів і художників. Великий Ван-Дейк зобразив його на своєму автопортреті, а знамениті «Соняшники» Ван-Гога стали відомі всьому світу. «Соняшники» – так називається два цикли картин голландського художника Вінсента ван Гога. Перша серія виконана в Парижі в 1887 році.
Ось такий він, соняшник – древня рослина з багатою історією.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Костел Святого Миколая – одна з найпомітніших споруд Києва. Це не тільки органний зал, але і з 1992-го року проста католицька церква, куди вільно може зайти будь-хто. У ході візиту до Києва Папи Римського в 2001-му році він відвідав саме це місцеСанатории Трускавца
Будівництво костелу Св. Миколая в Києві велося за проектом архітектора Валовського. Самі будівельні роботи проходили під керівництвом знаменитого київського архітектора В. В. Городецького. У 1899 році Городецький взявся за створення креслень католицького собору. Подібних до цього костелу у світовій практиці не зустрічалося і придумати такого роду споруду вдавалося лише обраним щасливчикам. Зодчий вирішив звернутися до Нотр-Даму. Якщо придивитися до балконів, що оперізують грані веж собору, то видно, що не пишні капітелі утримують їх в нерухомому стані, а жахливі тварюки, знемагаючі під вантажем, покладеним на їхні спини. А ще вище, під самими підставами гострих куполів, причаїлися ще більш кепські істоти, пильно оглядають всі підходи до святого храму. На башті зі шпилем гніздитьсясанаторий Женева Трускавецвелике сімейство грифонів. Арки входу теж декоровані загадковими знаками з ящірками – саламандрами. Відповідь на деякі загадки лежить на поверхні. Саламандру нерідко зображували як символ цнотливості, в християнському мистецтві вона асоціювалася з прихильністю до віри і добра. Те ж відноситься і до грифона. У середньовічній Європі ця істота символізувала подвійну природу Христа – божественну і в той же час людську.санаторий Шахтер Трускавец Грифон ж (почасти звір, а почасти птах) завжди був пов’язаний з силою і уважністю. Ось тому то саме ці істоти і були обрані, щоб прикрасити Миколаївський Костел
Архітектор Городецький, вказуючи на перемогу добра над злом, на центральному фронтоні поставив скульптуру Архістратига Михаїла, що наступив ногою на покараний диявола у вигляді крилатого дракона. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Є свідчення, що спорудження костелу мало не звернулося для автора в’язницею … У 1904 році загинув молодий будівельник – впав з риштувань і розбився. З наступного дня всі київські газети вийшли з заголовками на зразок «Трагедія на будівництві костьолу». Саме так і писали – «трагедія».Миротель Трускавец У ті часи життя людини цінувалася набагато більше, ніж у наш час. Вибухнув грандіозний скандал. Так як Городецький керував будівництвом, саме його і звинуватили в цьому трагічному епізоді, відкривши кримінальну справу і взявши підписку про невиїзд, що для нього, ярого мандрівника, було справжнім жахом. Але пізніше було доведено, що 18-річний робітник загинув з власної вини, не дотримуючись елементарних правил безпеки. Городецького повністю виправдали і Костел Святого Миколая був з успіхом добудованийСанатории Трускавца
Варто зазначити, що Городецький побудував ще одне цікаве будинок в Києві – Будинок з Химерами.
Подальша історія цієї споруди також досить цікава. Костел Святого Миколая був закритий і пограбований в 1933 році, коли духовенство було піддано репресіям. Можете собі уявити, що в такій величній будові можна облаштувати … склад? Виявляється, можна – це і зробила радянська влада.санаторий Алмаз У 1943 році в період війни, храм дуже постраждав під час артилерійського обстрілу
Після війни будівлю Миколаївського костьолу було відреставровано та обладнано під потреби Київського державного обласного архіву, тут також встановили антени, глушили західне радіо “Свобода” та “Бі-бі-сі”.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец У 1978 році Рада Міністрів УРСР вирішив створити тут Республіканський Будинок органної музики. З 1981 року Миколаївський костел переобладнали в концертний зал Будинку органної та камерної музики. Думка відкрити костел в якості Будинку органної та камерної музики народилася перед олімпіадою 1980-го року, що проходила в Радянському Союзі – треба ж було якимось чином дивувати туристів! Саме в ті роки для костелу був виготовлений концертний орган, спеціально створений майстрами фірми «Rieger-Kloss» всанаторий Женева Трускавец чехословацькому місті Крнов. У цього органу 55 регістрів, розподілених по трьох мануальних клавіатурах і педалі, складається він з 3846 труб різних розмірів (від 13 міліметрів до 6 метрів). Тут з однаковим успіхом виконуються твори всіх існуючих стилів і напрямів від класичної музики до сучасних авторівсанаторий Шахтер Трускавец
Римсько-католицька громада, що сформувалася на початку XX століття, дуже постраждала за часів революції 1917 року, репресій 30-50-х років 20 століття і практично повністю зникла до середини століття. Відродження церковного життя громади знову почалося в кінці 80-х років 20 століття. З 1992 року в храмі стали регулярно проводити богослужіння, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) що чергуються з концертами Будинку органної музики. Проте сама будівля, що знаходиться в списку споруд не підлягають поверненню релігійним організаціям, знаходиться у власності держави. 25 червня 2001 костел відвідав Папа Римський Іоанн Павло II
Костел святого Миколая знаходиться в Києві за адресою: вул. Велика Васильківська, 77, між станціями метро “Республіканський стадіон” і “Палац України”Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Перший заповідний об'єкт Миротель Трускавецв районі розміщення заповідника з'явився у 1978 році, коли тут було організовано заказник місцевого значення "Роза" площею 300 га. Саме з того часу бере початок історія збереження ділянок цілинного степу в Правобережній Україні. У 1982 році вже на площі 976 га, було оголошено ландшафтний заказник місцевого значення "Єланецький".Санатории ТрускавцаУ 1990 році з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 2000 га під майбутній заповідник, а 17 липня 1996 року Указом Президента України № 575 було створено природний заповідник "Єланецький степ".
Санатории Сходница
Із 70-х років минулого століття у заповіднику лишились зоопарк та "Палац природи". Перший був створений у заказнику "Роза" у 1978 році за допомогою фахівців з "Асканії-Нова". Це огороджена ділянка степу площею 70 га, де в напіввільному стані утримувалися бізони, кулани, олені плямисті та муфлони. Так званий "Палац природи" був побудований у 1979 році з метою організації відпочинку та екологічної освіти дітей і юнацтва. Він чудово вписується в оточуючий ландшафт і складається з красивої триповерхової будівлі оригінальної архітектури та ряду допоміжних споруд (обсерваторія, їдальня, душові, відкриті майданчики тощо).трускавец цены
Заповідник призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу й є першим і поки що єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні.Трускавец санатории Його мета - збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України. В установі працюють 15 чоловік, з них у науковому підрозділі - 1, у службі охорони - 8 осіб.
Згідно з фізико-географічним районуванням заповідник знаходиться у межах Дністровсько-Дніпровської провінції Північностепової підзони Степової зони, на степових відрогах Придніпровської височини Південнобузько-Дніпровського межиріччя.
санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Територія заповідника являє собою яружно-балковий комплекс, який включає нижню частину кількох великих балок (Прусакової, Орлової та Рози), що належать до гідрографічної мережі річки Громоклії - лівої притоки Інгулу. Днища цих балок широкі й вирівняні, а схили порізані різними за розмірами, переважно сильно задернованими ярами. Крутизна схилів звичайно не перевищує 15°, але в окремих місцях досягає 30 - 40° і більше. Саме завдяки значному ерозійному почленуванню, заповідник суттєво відрізняється від суміжних територій,санаторий Шахтер Трускавец що зазнали суттєвого антропогенного пресу. Специфічною особливістю рельєфу "Єланецького степу" є обмаль вододільних ділянок, які були розорані на початку 20 століття. Привододільні ділянки території заповідника були порушені надмірним випасом, кар'єрними розробками вапняку та лісомеліорацією напередодні заповідання.
санаторий Женева Трускавец
Найпоширенішими ґрунтоутворювальними породами є леси, а на схилах балок - вапнякова жорства, мергелі та суглинки. У ґрунтовому покриві переважають малогумусні й щебенюваті чорноземи, а також виходи лесів та елювію вапняків. Характерною ознакою ландшафту заповідника, яка надає йому мальовничості, є виходи вапняків, котрі місцями утворюють досить високі і круті стінки. Подекуди по днищах балок виходять червоні граніти, великі брили яких надають усьому ландшафту особливої своєрідності.санаторий Весна
Клімат на території заповідника помірно континентальний з теплим тривалим літом, малосніжною зимою, дефіцитом вологи, частими посухами та суховіями. Середньорічна температура повітря становить +8,4°С, середня температура січня - -4-5°С, а липня - +21-22°С. Максимальна температура повітря (липень) сягає +38°С, мінімальна (січень) - -23°С. Середня тривалість безморозного періоду на ґрунті становить 150-160, а у повітрі - 170-185 діб.санаторий Алмаз Вегетаційний період триває 215-220 діб. Зими малосніжні, з частими відлигами, проте в окремі роки ґрунт може промерзати на глибину до 54 см. Середньорічна сума опадів становить 438 мм, найбільша їх кількість (до 300 мм) випадає у вигляді злив у теплу пору року, особливо в червні-липні. Для другої половини літа характерні сухість повітря і суховії. Весни також посушливі і супроводжуються суховіями, навіть пиловими бурями. В середньому протягом року буває 16-20 днів із суховіями.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Постійних водотоків на території заповідника немає. По днищах балок проходять русла струмків, які наповнюються водою лише навесні та під час дощів і літніх злив. Проте, завдяки особливостям геологічної будови (наявності кількох шарів водопідпірних глеїв), тут існує принаймні три водоносних горизонти, водою яких наповнюються колодязі та джерела,санаторий Карпаты, а в Прусаковій балці утворилися досить великі заболочені ділянки, де вода зберігається навіть у посушливі сезони. Від численних колись джерел води у заповіднику залишилось лише одне. Внаслідок бездумної оранки більшість з них зникла під шаром ґрунту, що змивається з навколишніх ланів. З часом, за умови перегляду засобів землекористування, вони можуть відновитися і знову стати прикрасою цих місць.

Незважаючи на відносно невеликі розміри, територія заповідника відзначається значним ландшафтним різноманіттям, що й зумовлює багатство його рослинного та тваринного світу.

За складом і територіальним розподілом рослинності заповідник "Єланецький степ" помітно відрізняється від інших степових заповідників України насамперед тим, що в ньому майже половину площі займають перелоги різного віку.санаторий Женева Через це одним з основних завдань заповідника поряд з охороною ділянок цілинного степу, є відновлення природної рослинності на трансформованих ділянках. Це дуже важливий і актуальний напрям діяльності, який надає заповідникові особливого значення. Відбитком недавнього господарського освоєння території заповідника (інтенсивне випасання худоби, оранка, проведення лісомеліоративні заходів) є наявність у складі його флори великої кількості бур'янів і культивованих (здичавілих, випадкових, висіяних та інтродукованих) рослин (69 видів).

Водночас природна рослинність заповідника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, а також лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами. Тут охороняється 5 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої. санаторий Шахтер,

У флорі заповідника нараховується 423 види судинних рослин, серед яких переважають степові та лучно-степові види. Із несудинних рослин у заповіднику зареєстровано зростання 5 видів мохоподібних, 29 - водоростей, 14 - лишайників. Тут зростає також 17 видів грибів.

До Червоної книги України занесено 17 видів рослин (5 видів ковили: волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська та вузьколиста, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сон чорніючий, дрік скіфський тощо), санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),7 видів рослин, поширених у заповіднику, занесені до Європейського червоного переліку (гвоздика ланцетна, смілка південнобузька, карагана скіфська, перлівка золотолускова і ін.). Ендемічних рослин на території заповідника нараховується 33 види, частина з яких (астрагал одеський, зіновать Скробічевського, гвоздика прибузька та ін.) є вузькими ендемами вапнякового субкомплексу та гранітних відшарувань середнього Побужжя.

У складі флори заповідника зареєстровано також багато регіонально-рідкісних видів, які підлягають особливій охороні у межах Миколаївської області.

Незважаючи на значну господарську освоєність навколишніх територій та наслідки колишнього господарювання в самому заповіднику, його тваринний світ зберіг головні зональні риси.санаторий Карпаты, На території заповідника та його найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (більше 10%) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони. Більше третини їх занесено до Червоної книги України (ктир гігантський, 16 видів перетинчастокрилих, зокрема, сколія степова, джмелі моховий, лезус, вірменський, глинистий і яскравий, 32 види метеликів і ін.), а до Європейського червоного переліку занесено 8 видів безхребетних (зокрема, сатурнія грушева, товстун багатобугорчатий, дибка степова, плавунець широкий, "явка медична тощо). Близько 40% безхребетних становлять мешканці степу, а решту - різних деревно-чагарникових угруповань, лук, а також види, що не віддають переваги жодному біотопу. Дуже цінним і різноманітним виявився комплекс комах - природних запилювачів рослин (дикі бджоли, джмелі тощо). санаторий Женева,

Загальна кількість зареєстрованих у заповіднику видів хребетних тварин становить 181 вид: 13 видів земноводних, 4 - плазунів, 142 - птахів, 22 - ссавців. З них 20 видів включено до "червоних" переліків різного рівня (полози чотирисмугий та жовточеревий, шпак рожевий, канюк степовий, лелека чорний, сорокопуд сірий, борсук тощо). Цікавою особливістю є значна щільність популяції полоза чотирисмугого, або Палласового, який трапляється майже на всіх ділянках заповідника, проте перевагу віддає стрімким, місцями кам'янистим і не дуже зарослим чагарниками схилам балок.

Серед птахів є мешканці відкритих просторів та деревно-чагарникових заростей, види-синантропи, а також види, що живляться у степу. Домінують жайворонок польовий та щеврик польовий, численними є чекан лучний, славка сіра, вівсянка садова, припутень та інші, трапляються сиворакша, кам'янка-танцюристка, шпак рожевий та лежень. Ще одна особливість тваринного світу заповідника полягає у значному поширенні тут хижих птахів, насамперед дрібних соколів, лунів, сов. З інших рідкісних видів тут зустрічаються змієїд та орел-карлик.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Серед ссавців переважають дрібні гризуни. Байбак тримається трьома колоніями загальною кількістю близько 100 особин (більшість з них так і залишились мешкати у вольєрі, звідки цих звірів було випущено у степ на початку 80-х років). З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, інколи заходить вовк. З диких копитних в заповіднику мешкає козуля, зустрічається дикий кабан.

Загалом на території заповідника мешкають 11 видів тварин, занесених до Європйського червоного списку, 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

За складом рідкісних, ендемічних і тих представників флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, заповідник "Єланецький степ", безумовно, має велике наукове та природоохоронне значення. Однак не менш важливим є сприймання його як частки ландшафту Правобережжя України, що в природному стані майже не зберігся. Головною і невід'ємною складовою цього ландшафтуСанаторий Весна Трускавец, є тварини та рослини, які поки що не стали рідкісними, але зумовлюють зональну своєрідність регіону, і без них неможливо уявити собі степ. Зберегти цей ландшафт у всій його цілісності - головне завдання заповідника. У ньому є всі умови для відновлення природних рослинних комплексів, реакліматизації деяких рідкісних видів тварин та репатріації окремих степових видів рослин, які були втрачені внаслідок антропогенної трансформації довкілля.

В заповіднику створена одна екологічна стежка довжиною 1,2 км, маршрут якої проходить біля вольєру зоопарку. Відвідувачі мають нагоду ознайомитися з історією появи заповідника, його рослинним і тваринним світом, побачити на власні очі спосіб життя мешканців вольєру. Маршрут по стежці діє з початку квітня до середини жовтня.

Організувати заповідник у Горганах площею 50 тис. га Рада Народних Комісарів УРСР ухвалила ще в 1940 році, однак цьому перешкодила друга світова війна.трускавец цены
У 50-80-х роках минулого століття на території Надвірнянського лісокомбінату було створено низку заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ, завдяки чому в районі Довбушанських Горган збереглося багато унікальних природних комплексів. У 1974 році тут було організовано Горганське заповідне лісництво. Ще тоді планувалося на основі цього лісництва створити заповідник. Проте лише 12 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України № 831 було організовано природний заповідник "Горгани". До території заповідника увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Джурджі" (754 га)Трускавец санатории та "Садки" (995 га), заповідні урочища "Черник" (103 га), "Гниляк" (150 га), "Новобудова" (217 га), "Ельми" (86 га), "Довжинець" (284 га), "Столи" (161 га).
Природний заповідник створений для збереження у природному стані гірських ландшафтів центральної частини Українських Карпат, проведення наукових досліджень та еколого-освітньої діяльності. В установі працюють 49 чоловік, з них у науковому підрозділі - 7, у службі охорони - 22 особи.санаторий Алмаз
Заповідник розташований у найнедоступнішій високогірній і кам'янистій частині Горган - Довбушанських Горганах. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами, що утворені ямненським пісковиком. Такі розсипи мають місцеву назву "горгани", на території заповідника вони займають 605 га,Санатории Трускавца тобто більше 11% його площі. Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами і стрімко спадаючими північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини - Довбушанка та Медвежик мають висоту відповідно 1754 та 1736 м над рівнем моря, а загалом заповідник розташований у межах висот від 750 до 1750 м н. р. м.
Залежно від висоти на території заповідника виділяються три кліматичні зони: прохолодна, помірно-холодна та холодна із середньорічною температурою від +5 до 0°С. Річна кількість опадів становить від 900 до 1400 мм. Сніговий покрив стійкий, із середньою потужністю 40 см.Санатории Сходница
На території заповідника розвинута густа річкова мережа. Тут беруть свій початок близько 30 гірських річок, які є притоками р. Бистриці Надвірнянської. Ґрунтовий покрив доволі строкатий і складається з восьми типів ґрунтів, серед яких найбільш поширеними є бурі гірсько-лісові неопідзолені ґрунти.
Унікальність рослинного покриву заповідника полягає у тому, що на більшій частині його території він зберігся в природному, майже незайманому,Трускавец санатории стані, а своєрідність і різноманіття ландшафтних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних. Панівним типом рослинності є ліси, які займають 84 % площі заповідника. Вони утворюють гірський лісовий пояс буково-ялицево-смерекових (27%), смереково-ялицево-букових (3,3%) та чистих смерекових (44,5%) лісів. Найбільшу цінність з них становлять ялицеві (31 га) та смерекові (787 га) праліси.Миротель Трускавец
У верхній частині смуги смерекових лісів поширена сосна кедрова європейська - релікт раннього голоцену. Смереково-кедрові та кедрово-смерекові ліси поширені в межах висот 965-1580 м над рівнем моря, найвищі місця зростання (1630 м) сосни кедрової відмічені на південному схилі Довбушанки. На території заповідника насадження з участю кедра займають 380 га.
санаторий Алмаз
Лісовий пояс вище 1300 - 1400 м над рівнем моря змінюється субальпійським з суворими кліматичними умовами, в яких формується смуга криволісся із заростей сосни гірської, рідше вільхи зеленої. Вони виконують важливу ґрунтозахисну та водорегулювальну роль: перешкоджають утворенню і сходу снігових лавин, запобігають ерозії, зсувам тощо. Вище від цих заростей розташовані кам'янисті розсипи, зайняті мохово-лишайниковою рослинністю.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Флора заповідника нараховує 451 вид судинних рослин та 235 видів мохів. Значна частина видів - рідкісні, ендемічні та реліктові, 30 видів занесені до Червоної книги України. Найбільш рідкісними з них є зозулинці чоловічий та шоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лунарія оживаюча. Про значний вік флори та її самобутність свідчить наявність реліктових та ендемічних видів. Зокрема, з реліктів зустрічаються гронянка багатороздільна, страусове перо звичайне, блехнум колосистий, баранець звичайний, вовче лико звичайне. Тут відмічено 25 ендемічних видів, серед них королиця круглолиста, тоція карпатська, волошки мармароська і карпатська, гвоздика карпатська, фіалка відхилена та ін. санаторий Шахтер,

Тваринний світ заповідника тісно пов'язаний з висотними рослинними поясами. Тут умовно можна виділити три фауністичні комплекси. В нижньому змішуються фауністичні елементи широколистяних та хвойних лісів, долинами річок сюди проникають рівнинні, а з населених пунктів - синантропні види. На середніх та верхніх гіпсометричних рівнях лісового поясу переважають види,санаторий Алмаз, характерні для хвойних лісів. У найбіднішому за видовим різноманіттям субальпійському поясі трапляються гірські види, не характерні для інших поясів: полівка снігова, щеврик гірський, тинівка альпійська. У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи.

У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів, які належать до 6 класів. Фауна ссавців представлена 47 видами. Звичайними в заповіднику є олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка звичайна.Санаторий Весна Трускавец, З хижаків водяться ведмідь бурий, рись звичайна, лисиця, видра річкова, норка європейська, тхір звичайний, два види куниць, зрідка зустрічаються вовки.

Фауна птахів налічує 103 види. У нижніх гіпсометричних рівнях трапляються птахи, характерні для широколистяних лісів Карпат: різні види строкатих дятлів, мухоловок, малинівка, в'юркові та інші. В чистих хвойних лісах гніздяться жовна чорна і дятел трипалий, чиж, шишкар ялиновий, снігур, тинівка лісова, корольок жовтоголовий, рябчик.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), Біля верхньої межі лісу та на лісових галявинах зустрічаються глухар, дрізд гірський, щеврик лісовий. У субальпійському поясі живуть тинівка альпійська, горихвістка чорна, щеврик гірський. З денних хижих птахів і сов можна зустріти канюка звичайного, осоїда, яструба великого і малого, боривітра звичайного, сову сіру та довгохвосту.

Іхтіофауна представлена 12 видами риб. Домінуючим видом річок є форель струмкова. В калюжах та заплавах потоків живуть тритони альпійський і карпатський, кумка жовточерева. Зрідка зустрічається саламандра плямиста. Всього на заповідній території відмічено 9 видів земноводних. Герпетофауна заповідника бідніша й представлена всього п'ятьма видами. санаторий Женева

До Червоної книги України занесено 23 представники тваринного світу, а до Європейського червоного списку - 10 видів. Серед цих видів - харіус європейський, тритони карпатський та альпійський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгохвоста, тинівка альпійська, бурозубка альпійська, кутора мала, полівка снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна.

Для проведення екопросвітньої роботи у заповіднику використовують екскурсійні маршрути та три науково-пізнавальні стежки: "Над Озером", "Поленський схил" та висотно-типологічний профіль "Джурджі".санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Черемський природний заповідник був створений Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1234 на базі Черемського заказника загальнодержавного значення, площею 903 га та його охоронної зони, а також трьох заказників місцевого значення: орнітологічного заказника "Урочище Сузанка", загальнозоологічного заказника "Карасинський" та ботанічного заказника "Карасинський ялинний-1". Це перший заповідник, створений у Волинській області. Санаторий Весна Трускавец

Заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся. Загальна площа його становить 2975,7 га. В установі працюють 23 чоловіка, з них у науковому підрозділі - 3, у службі охорони - 11 осіб.

Заповідник розташований у північній частині Маневицького р-ну Волинської області на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від с. Замостя. Територія представляє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва "Чірмуське"), в межах якого знаходяться озера Черемське та Редичі.

Заповідник віддалений вiд населених пунктiв, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) його територія знаходиться в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Кузнецовськ).

За схемою фізико-географічного районування територія відноситься до Новочервищанського району підобласті Верхньоприп'ятського Полісся області Волинське Полісся Поліського краю Зони мішаних лiсiв пд.-зх. Схiдно-Європейської рівнини. Заповідник знаходиться у міжріччі річок Стоходу i Веселухи, близько межi Верхньоприп'ятської низовини iз Волинським моренним пасмом в зонi Пінських боліт. Особливістю географічного положення заповідника є те, що по Черемському болотному масиву проходить лiнiя вододілу мiж річками Стохiд i Веселуха.

До основних типів ґрунтів Черемського заповідника відносяться дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові опідзолені та болотні ґрунти.

Клімат в районі розміщення заповідника помірно-континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, санаторий Шахтер, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню. Середньорічна температура повітря становить +7,2°С, а середньорічна кількість опадів - 634,4 мм.

Із загальної площi заповідника ліси становлять 64,5%, болота - 33,7%, просіки i квартальні лiнiї - 0,7%, озера (Редичi - 11 га, макс. глибина 4,5 м та Черемське - 7,7 га, макс. глибина 7 м) - 0,6%, дороги - 0,4%, меморіал партизанської слави - 0,1%.

За геоботанічним районуванням територія заповідника відноситься до Зарічненсько-Висоцько-Сарненського району соснових лiсiв чорницево-зеленомохових i боліт різних типiв, Ковельсько-Сарненського (Захiднополіського) округу Поліської підпровінції Схiдно-Європейської провінції широколистяних лiсiв.

Рослинність заповідника характеризується ценотичним багатством і різноманіттям. Стан рослинності задовільний, що підтверджується добре збереженою структурою ценозів, домінуванням санаторий Карпаты типових природних видів, наявністю раритетних угруповань.

В заповіднику відмічено різні типи рослинності: водна, болота, ліси, чагарники, луки, пустища. Найпоширенішою є лiсова рослинність. Серед посадок, здебільшого соснових лісів, переважають молоді та середньовікові. санаторий Алмаз Найбільш поширеними типами умов місцезростання є субори (53% площі лісів), а типами лісу - вологий (21,2%) та сирий (15,5%) дубово-сосновий субір, де головною породоює сосна звичайна. Досить поширеними є сугруди, що займають 18,9% площі лісів; переважаючими серед них є сирі та мокрі типи, а домінуючою породою є вільха чорна. Із борових типів (11,2% площі лісів) найпоширеніший свіжий сосновий бір (7,6%), де головною породою є сосна звичайна. Серед лісів переважають суходільні (1205,8 га, або ж 40,5 % площі заповідника), хоча частка заболочених лісів теж досить значна (589,2 га, або ж 19,8% загальної площі). Ялинники, що знаходяться тут на південній межі ареалу, є різновіковими, вони трапляються фрагментарно. Дубові, дубово-соснові, грабово-дубові ліси займають невеликі площі. Поруч із сосновими борами є березові ліси. Значні площi у заповіднику зайняті водно-болотною рослинністю. На досліджуваній території домінують мезотрофні дуже обводнені болотні комплекси, в їх межах, у добре зволожених i протічних умовах, сформувалися евтрофнi ділянки, а оліготрофні болота займають меншi площi й трапляються невеликими острівцями по периферії. Лучна рослинність займає незначні площі. Заплавні луки в межах заповідника відсутні. Сухі луки трапляються спорадично і невеликими ділянками на узліссях та галявинах. Невелику площу займає також рослинність пустищ i чагарникiв. санаторий Янтарь Чагарникова рослинність з домінуванням верб різних видів із різнотравним покривом зустрічається зрідка й займає дрібні площі. Водна рослинність розвивається у озерах Черемське та Редичi, каналах i від'ємних формах рельєфу, які постійно затоплюються, характеризується незначною різноманітністю.

Ряд угруповань рослин (40 асоціацій) занесено до Зеленої книги України: старі соснові зеленомохові, чорничні, з ялівцем ліси, пригнічено соснові угруповання із сфагнами на болоті, угруповання із шейхцерією, альдровандою, лататтям, глечиками жовтими, їжачою голівкою маленькою та ін.

Систематична структура флори вищих судинних рослин заповідника включає 5 відділів, 7 класів, 54 порядки, 103 родини, 382 роди і 760 видів та підтверджує хорошу збереженість флори і значну біорізноманітність. Мохоподібних за попередніми даними нараховується 100 видів, лишайників - 53 види, грибів - 133 види.

З рідкісних видів рослин, що підлягають особливій охороні, тут відмічено один вид рослин із Червоного списку МСОП: зозулині черевички справжні, три види із Європейського Червоного списку: смілка литовська, глід український, козельці українські, чотири види занесені до Додатку №1 Бернської конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий та 33 види вищих рослин, занесених до Червоної книги України: альдрованда пухирчаста, береза низька, береза темна, осока Девелла, булатка червона, коральковець тричінадрізаний, зозулині черевички справжні, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник м'ясочервоний, пальчатокорінник плямистий, пальчатокорінник травневий, вовчі ягоди пахучі, дифазіаструм сплюснутий, росичка англійська, росичка середня, коручка чемерниковидна, хамарбія болотна, баранець звичайний, щитолисник звичайний, молодильник озерний, ситник бульбистий, лілія лісова, жировик Лезеля, зозулині сльози яйцевидні, лікоподіела заплавна, плаун річний, гніздівка звичайна, журавлина дрібноплода, любка дволиста, любка зеленоквіткова, верба чорнична, верба Старке, шейхцерія болотна і по одному виду з водоростей, мохів та грибів.

На цій території зростає також чимало регіонально рідкісних видів рослин.

Незважаючи на досить малу площу заповідника, тут зосереджено більше половини видів судинних і близько 25% рідкісних та зникаючих видів рослин Українського Полісся, що говорить про репрезентативність та цінність цієї території у флористично-созологічному відношенні.

Серед основних найтиповіших зооценозів заповідника слід відмітити фауністичні комплекси водойм і водно-болотних комплексів соснових лісів, широколистяних лісів, чагарників, сухих пустищ і галявин.

За попередніми даними, з хребетних тварин у заповіднику мешкають: 18 видів риб, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 141 вид птахів та 42 види ссавців. Безхребетні тварини поки що вивчені недостатньо. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)

До Європейського червоного списку занесено 11 видів тварин: красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, мурашка руда лісова, п'явка медична, мурашиний лев звичайний, очеретянка прудка, деркач, шуліка рудий, вовк, видра річкова, рись. Тут виявлено 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України: дозорець-імператор, райдужниця велика, вусач мускусний, джміль моховий, джміль яскравий, красуня-діва, красотіл пахучий, вусач великий дубовий західний, кордулегастер кільчастий, волохатий стафілін, ендроміс березовий, люцина, п'явка медична, ляра анафемська, жук-олень, мегариса рогохвостова,Санатории Трускавца  ванесса чорно-руда, махаон, синявець Мелеагр, ктир гігантський, сколія степова, ропуха очеретяна, мідянка, очеретянка прудка, підорлик малий, пугач, лелека чорний, змієїд, журавель сірий, сорокопуд сірий, шуліка рудий, скопа, корольок червоноголовий, глухар, сова бородата, видра річкова, рись, борсук, горностай, норка європейська, кутора мала.

Територія заповідника входить до складу водно-болотного угіддя міжнародного значення "Заплава р. Стоходу", яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність і міжнародне значення, головним чином як місце оселення водоплавних птахів.

На емблемі Черемського заповідника у центральній частині зображена шейхцерія болотна (реліктова рідкісна рослина), яка є його своєрідним символом. Саме завдяки наявності угруповань цього "червонокнижного" виду у 1978 році тут був створений заказник, а Черемське болото не було осушене. Напис "Черемський природний заповідник" зображено червоним кольором на білому фоні стрічки. Білий і червоний - традиційні кольори Волині та Полісся, а також червоний - це колір заповідання, охорони природи, білий - символ чистоти і прозорості. Салатовим кольором показане болото, в межах якого синім відмічено озеро, у верхній частині - голубе небо. По боках від озера зображено ялини, які символізують плечі заповідника - зелені лісові масиви.

Як науково-дослідна та еколого-освітня установа заповідник тісно співпрацює із закладами освіти (школами, ліцеями, університетами) та інститутами НАН України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена). У заповіднику існує науковий відділ, який займається дослідницькою роботою.санаторий Женева  Закладено дванадцять постійних пробних площ (науково-дослідних полігонів-стаціонарів), еколого-ценотичний профіль з метою моніторингу сукцесійних змін. Розроблено екологічну стежку, формується гербарій, експозиційні матеріали і бібліотека, Трускавец санатории проводяться екскурсії, польові практики студентів.

Український степовий заповідник був створений згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 22 липня 1961 р. № 1118 в результаті об'єднання самостійних заповідників "Хомутовський степ"(засновано у 1926 р.), "Кам'яні Могили" (засновано у 1927 р.), "Михайлівська цілина" (засновано у 1928 р.), "Стрільцівський степ", які увійшли до його складу як окремі відділення. Стрільцівський степ у 1968 р. було передано до складу Луганського природного заповідника. У 1988 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14.07.1988 р. № 310-р створено ще одне відділення заповідника "Крейдова флора".

Таким чином територія заповідника складається з чотирьох відділень: "Хомутовський степ" - 1028 га (Донецька обл., Трускавец санатории.Путевка в Трускавец Новоазовський р-н, с. Хомутове), "Кам'яні Могили" - 404 га (Донецька обл., Володарський р-н с. Назарівка та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), "Михайлівська цілина" - 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Катеринівка), "Крейдова флора" - 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н, с. Крива Лука і Слов'янський р-н, с. Рай-Олександрівка). санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

Загальна площа заповідника становить 2768,4 га, площа його охоронної зони - 3690,8 га. У заповіднику працюють 54 чоловіка, чисельність служби охорони складає 15, наукового підрозділу - 17 осіб.

Заповідник створено з метою збереження в природному стані ксерофітного варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, петрофільних степів на гранітах, лучних степів, кретофільної флори, байрачних лісів та ккрейдяно-соснових борів.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника, крім відділення "Михайлівська цілина", відноситься до Донецького північностепового краю Північно-степової підзони Степової зони. "Михайлівська цілина" входить до Середньоруського лісостепового краю Лісостепової зони.

Відділення Українського степового природного заповідника в напрямку з півдня на північ становлять географічний ряд, який починається від ксеротичного варіанта різнотравно-типчаково-ковилових степів на чорноземах звичайних малогумусних ("Хомутовський степ", "Кам'яні могили") через багаторізнотравно-типчавоко-ковилові степи на чорноземах звичайних мало- та середньогумусних ("Крейдова флора") і закінчується найпівденнішим варіантом північних різнотравних барвистих лучних степів на чорноземах типових потужних та надпотужних середньогумусних ("Михайлівська цілина"). санаторий Карпаты

Багатство України - чорноземні ґрунти - утворилися завдяки життєдіяльності степової рослинності. Раніше ковилові степи простягались від Азовського і Чорного морів на північ майже на 500-700 км. Тільки голубі стрічки рік з покритими лісом берегами, балки та скіфські могили урізноманітнювали степовий ландшафт. По безмежному трав'яному роздоллю пересувались численні стада турів, тарпанів, сайгаків, козуль. У зимовий період з північних лісостепових та лісових районів майже до моря кочували олені.

Нині всі степові ділянки, де може пройти сільськогосподарська техніка, розорані. Тільки по балках та непридатних для сільськогосподарського використання кам'янистих місцях збереглися невеликі осередки степової рослинності. Проте й вона внаслідок інтенсивного випасання худоби зазнала дуже великих трансформацій. Тепер лише степові заповідники ще можуть дати уявлення про те біологічне різноманіття, що було тут колись. Кожен степовий заповідник - це еталон природи, за яким людина повинна час від часу звіряти свою діяльність. Особливо це стосується ґрунтів, фізико-хімічні, гідрологічні, мікробіологічні та інші властивості яких значно погіршились внаслідок сільськогосподарського використання. До якого ступеня і як їх можна поліпшити, можуть дати відповідь тільки ґрунтові еталони. В Українському степовому природному заповіднику представлено 23 еталонні типи та відміни ґрунтів.

Природна рослинність у заповіднику представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами. У заповіднику охороняються 3 лісові, 15 степових та 1 водна формації, які занесені до Зеленої книги України. санаторий Женева

Загальна кількість видів судинних рослин тут становить 1064. З них у "Хомутовському степу" зростають - 604, "Кам'яних могилах" - 468, "Крейдовій флорі" - 490, "Михайлівській цілині" - 531 види. Серед цих рослин хвощеподібних - 3 види, папоротеподібних - 8 видів, голонасінних - 3 види, покритонасінних - 1050 видів. Із несудинних рослин у заповіднику зростають 103 види мохоподібних, 145 видів лишайників. Також тут нараховується 110 видів справжніх грибів. До Європейського червоного списку занесено 11 видів рослин: астрагал шерстистоквітковий, гісоп крейдяний, дрік донський, калофака волзька,санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)  карагана скіфська, ковила Залеського, ластовень азовський, пирій ковилолистий, ранник крейдяний, гвоздика ланцетна тощо. До Червоної книги України віднесено 58 видів рослин: волошка несправжньоблідолускова і Талієва, шафран сітчастий,Санатории Трускавца. дельфіній яскраво-червоний, дворядник крейдяний, коручка темно-червона, рябчик руський, косарики тонкі, гісоп крейдяний, зморшок степовий, гніздівка звичайна, півонія тонколиста, сосна крейдяна, ранник крейдяний та ін. У заповіднику охороняються 45 ендемічних видів рослин.

Особлива гордість Українського степового природного заповідника - ковила, якої тут налічується 14 видів. За цим показником він не має собі рівних у світі.

Різноманітний у заповіднику і тваринний світ. Загальна кількість видів природної фауни, що мешкають у заповіднику, становить біля 7300 видів. Найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, яких тут налічується близько 6000 видів та павукоподібні - близько 1000 видів. З хребетних тварин у санаторий Шале Грааль заповіднику відмічено 15 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 190 - птахів та 54 види ссавців. До Європейського червоного списку занесено 12 видів місцевих тварин: сліпак звичайний, перев'язка звичайна, могильник, дрофа (пролітний вид), деркач, п'явка медична, коник-товстун степовий, дибка степова, мнемозина, поліксена та ін.; до Червоної книги України - 45 видів: тхір степовий, їжак вухатий, гадюка степова, полоз жовточеревий, мідянка, горностай, норка звичайна, борсук, вівсянка чорноголова; дуже багато безхребетних тварин: бражник мертва голова, ведмедиця Гера, вусач земляний хрестоносець, джміль глинистий, джміль пахучий, дибка степова, коник-товстун степовий, ксилокопа фіолетова та ін.

Значна кількість рідкісних птахів трапляється лише взимку або при перельотах навесні та восени (сорокопуд сірий, дрофа, підорлик великий, орел степовий, орел-карлик, лунь польовий, кроншнеп великий, змієїд, журавель степовий).

Кожне з відділень Українського степового природного заповідника має свої особливі цінності, є оригінальним і неповторним.

"Хомутовський степ"  санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья)- це море ковили з білими кулями катрана татарського та блакитними плямами шавлії пониклої і сухостепової, жовтими куртинами квітучих калофаки волзької та вайди фарбувальної, синьо-фіолетових кущів залізняка та зелені злаків. Тільки тут на площі всього 1030,4 га можна побачити 12 видів ковили: ковилу Лессінга, тирсу, Граффа, азовську, Браунера, відокремлену, вузьколисту, дивну, пухнастолисту, облудну, українську та шорстку. Незабутнє враження справляють у травні десятки гектарів яскраво-червоної півонії тонколистої. Особливо великі площі її на прибалковому схилі балки Брандта північної експозиції. У "Хомутовському степу" росте також три види тюльпанів: Шренка, змієлистий та дібровний. Заслуговує на увагу природна ділянка тюльпана, який перебуває на стадії видоутворення. За нею проводяться спостереження вже протягом 27 років.

"Кам'яні могили" - гірська країна серед неозорої рівнини. Лише в цьому місці ростуть такі відомі вузьколокальні ендеміки, як деревій голий та волошка несправжньоблідолускова. В ущелинах скель знайшли притулок 8 видів папоротей - представників північної флори. Викликають захоплення галявинки косариків тонких та орхідей запашної і блощичної по невеликих улоговинах, а навесні - золотаві віночки авринії скельної, що уквітчують гори.

"Кам'яні могили" - це ще і унікальна геологічна пам'ятка, що в незайманому стані збереглася до наших днів.

"Крейдова флора" - фактично єдина значна за розмірами заповідна ділянка кретофільної флори в Україні, що збереглася в задовільному стані. Заповідник розташований на правому крутому березі ріки Сіверський Донець між селами Закітне та Піскунівка. Лісові угруповання у цьому відділенні займають площу 344 га, половина її припадає на сосну крейдяну, а половина - на байрачні діброви. З кретофільних видів виділяються дворядник крейдяний, дрік донський, гісоп крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна.

"Михайлівська цілина" є єдиною в Україні заповідною ділянкою лучного степу в зоні Лісостепу. Аренда квартиры в Трускавце З видів, занесених до Червоної книги України, тут ростуть астрагал шерстистоквітковий, брандушка різноколірна, пальчатокорінник травневий, рябчик руський, косарики тонкі, півники борові, сон чорніючий, зморшок степовий і три види ковили: тирса, пірчаста та вузьколиста.

Співробітниками заповідника разом з ученими інститутів ботаніки та зоології НАН України санаторий Шахтер, проводиться велика наукова робота щодо вивчення структури і функцій степових екосистем, а також їх змін в результаті господарської діяльності людини. В заповіднику працюють біологи, геологи, історики, проходять практику студенти вузів України.

На головному європейському вододілі, у межах території України і Польщі, розташований унікальний у фізико-географічному відношенні район - Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі - в Чорне море, або у Сян, Буг і Балтійське море. санаторий Карпаты, Район Українського Розточчя - це крайній північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її території до м. Красніка.

Природний заповідник "Розточчя" було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 5 жовтня 1984 року № 403 на базі державного заказника місцевого значення "Страдчанський ліс", оголошеного у 1974 р., та заповідного урочища "Королева гора", оголошеного у 1978 р. Територія заповідника складається з двох ділянок - Верещицького і Ставчанського лісництв. Його площа становить 2084,5 га, протяжність території з півночі на південь - 8 км, із заходу на схід - 12 км. Контора заповідника знаходиться в кварталі 42 Ставчанського лісництва на відстані 35 км від районного центру - м. Яворова та 25 км від обласного центру - м. Львова. На півночі та сході заповідник межує з Яворівським національним природним парком.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.

В установі працюють 62 чоловіки, з них у науковому підрозділі - 10, у службі охорони - 24 особи.

Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380-390 м, найбільша - 395 м (Гострий Горб), відносна висота над дном долини - 60 м. Обриси пасом і горбів заокруглені.

Територія заповідника представлена трьома грядовими підвищеннями. По її межах протікають річки Верещиця та її притока Ставчанка, на яких розташований каскад штучних водосховищ (ставів), найбільшим з яких є Янівський став площею 207 га. Безпосередньо на території заповідника протікає нижній відтинок каналізованого русла р. Ставчанки довжиною 650-700 м та обвідне русло р. Верещиці, завдовжки 3,4 км навколо північно-східного берегу Янівського ставу.

Рельєф Розточчя зумовлює шляхи перенесення повітряних мас: тут переважають вітри західного і південно-західного напрямків. Це спричинює часте надходження вологих мас з Балтики, що, у свою чергу, призводить до високої вологості повітря і значної кількості опадів (673 мм за рік), максимум яких спостерігається в літній період. Середньорічна температура повітря становить +7,6°С, січня - -3°С і липня - +17,5°С. Тривалість вегетаційного періоду в районі заповідника становить 212 днів, зима - м'яка, з частими відлигами.

Особливості рельєфу, мозаїчність ґрунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рослинності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в'яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися. У заповіднику переважає лісова рослинність, яка займає 92 % його площі, а на лучну, болотну та прибережно-водну припадає 8 % його території.

Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно-широколистяні ліси. Меншу площу займають соснові ліси. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах гряд з більш важкими за механічним складом дерново-слабопідзолистими ґрунтами, а хвойні - на зовнішніх пагорбах, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново-підзолисті і слабопідзолисті глинисто-піщані ґрунти.

Букові ліси, найцікавіші з флористичної точки зору, займають високі пагорби з близьким до поверхні заляганням крейди. За цих умов у верхній і середній частинах крутих схилів вони представлені чистими насадженнями з переважанням у трав'яному покриві осоки волосистої.санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На плоских вершинах пагорбів поширений буковий ліс підмаренниковий, який у середній частині пологих схилів змінюється буковим лісом конвалієвим. Менш поширений буковий ліс папоротевий. У всіх асоціаціях бук лісовий відзначається добрим ростом і високою зімкнутістю крон. У віці 90 років він досягає висоти 24-27 м і має І-ІІ бонітет. Крім того, до складу деревостану в незначній кількості входять дуб черещатий, явір і сосна звичайна, деколи в букових лісах трапляється ялиця біла. В трав'яному ярусі переважають неморальні і зустрічаються рідкісні для Розточчя гірські види: апозерис смердючий, аспленій волосовидний, багаторядник шипуватий, вербозілля гайове, купена кільчаста, тирлич ваточниковий. Дубові і грабово-дубові ліси займають нижні частини схилів, невисокі пагорби. На рівних плоских ділянках з дерново-глейовими ґрунтами вони представлені дубовим лісом ліщиново-трясунковидно-осоковим, а на пологих схилах - дубовим лісом ліщиново-підмаренниковим, дубовим лісом ліщиново-конвалієвим і дубовим лісом ліщиново-кисличним. У трав'яному ярусі грабово-дубових лісів переважають осока волосиста або підмаренник пахучий. санаторий Шахтер, Дубові і грабово-дубові ліси мають високу продуктивність, у віці 130 років досягають висоти 30 м. В деревостані їх звичними є клени - явір і гостролистий, липа серцелиста, бук лісовий. На окремих ділянках домішується дуб скельний.

Соснові ліси представлені асоціаціями соснового лісу крушиново-кисличного, соснового лісу ліщиново-кисличного і соснового лісу ліщиново-конвалієвого. Перша займає понижені, друга - рівні, третя - пологі схили підніжжя пагорбів. Сосна в цих умовах характеризується гарним ростом. У віці 110 років вона досягає висоти 28-30 м і має І-ІІ бонітет. У добре вираженому підліску переважає ліщина звичайна або крушина ламка. В густому трав'яному ярусі ростуть типові бореальні і неморальні види: веснівка дволиста, ожина волосиста, одинарник європейський, орляк звичайний, зірочник ланцетовидний, просянка розлога, осока волосиста, папороть чоловіча, підмаренник пахучий, купина багатоквіткова.

На внутрішніх схилах з більш багатими ґрунтами соснові ліси змінюються на дубово-соснові із сосною звичайною у першому ярусі з висотою дерев 28-32 м і дубом черещатим у другому - 18-24 м заввишки. На внутрішньогрядових високих пагорбах дубово-сосновий ліс заміщується санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) високопродуктивним буково-сосновим. Ці середньоєвропейські ліси заходять на територію України тільки на Розточчі і східніше не зустрічаються. Місцями формуються дубово-буково-соснові ліси з характерним найскладнішим для Розточчя деревостаном. У цих лісах бук звичайний і сосна звичайна формують перший ярус із зімкнутістю крони 0,8-1,0. У віці 90-140 років вони мають висоту 24-32 м і І-ІІ бонітет. Дуб черещатий утворює другий, слабко виражений ярус. У трав'яному покриві на плоских вершинах пагорбів переважає підмаренник пахучий, а на понижених ділянках - квасениця звичайна. Разом з ними трапляються купина багатоквіткова, веснівка дволиста, папороть чоловіча, зірочник ланцетовидний, осока пальчаста, ожина волосиста, конвалія травнева, міцеліс стінний та інші, переважно неморальні види.

Луки і болота утворюють порівняно великий масив - урочище Заливки. Деградоване евтотрофне болото замінили щучникові та червонокострицеві луки. На перезволожених ділянках суходільна лука переходить в болотисту з переважанням високих осок та прибережно-водних злаків. Тут збереглися ділянки торф'янистих лук, у травостоях яких панують дрібні осоки. Флора Заливок своєрідна, багата на типові для півночі та рідкісні види. Тут ростуть береза низька, верба чорнична, журавлина болотна, синюха голуба, білозір болотний, п'ять видів пальчатокорінника. На жаль, різке падіння рівня ґрунтових вод в регіоні ставить під загрозу існування цієї унікальної рослинності. Типових болотних ценозів в урочищі Заливки вже майже не залишилось. санаторий Алмаз,  Ділянки низинного болота з переважанням берези низької, журавлини звичайної, пухівки піхвової заміщуються фрагментами злаково-осоково-гіпнового болота, а потім лучними угрупованнями.

На території заповідника відмічено зростання 9 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, дубово-соснових лісів ліщинових, дубових лісів ліщинових, субформацію буково-соснових лісів, асаціації грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого, формації осоки Девелла, сальвінії плаваючої, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих.

Положення Розточчя на стику трьох флористичних областей - Карпат, Полісся та Поділля - зумовило високу видову насиченість його різними за походженням та віком видами рослин. За даними досліджень 2001 року тут налічується судинних рослин 885 видів, мохоподібних - 212, лишайників - 65, синьозелених водоростей - 20, а грибів - 365 видів. На території заповідника зростає велика кількість рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних, погранично- та диз'юнктивно-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 27 видів судинних рослин, з них 14 видів родини орхідних. Серед них - баранець звичайний, плаун звичайний, сальвінія плаваюча, береза низька, фіалка біла, верба чорнична, шолудивник королівський, лілія лісова, підсніжник білосніжний, косарики черепитчасті, гніздівки справжня, звичайна, коручки болотна, морозниковидна, любки дволиста, зеленоквіткова, коральковець тричінадрізаний, зозулині сльози яйцеподібні, булатки червона, великоквіткова, венерин черевичок, пальчатокорінники травневий, плямистий, Фукса, м'ясочервоний, Траунштейнера, осока Давелла. В останні роки не виявлено два види: сверцію багаторічну та ломикамінь болотний.

На Розточчі проходить північно-східна межа поширення ялиці білої, ялівцю звичайного; санаторий Шале Грааль північна - вільхи сірої, фіалки білої; південно-східна - бука лісового, рясту порожнистого та південна - багна болотного, верби мирзолистої журавлини болотної.

Цікавою і своєрідною є також фауна Розточчя. Тут можна побачити представників усіх класів хребетних. Іхтіофауна налічує 16 видів риб, фауна земноводних - 11, плазунів - 6, птахів - 169, ссавців - 43 види. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів - звичайного і гребінчастого, а з безхвостих - жаб ставкову та озерну, кумку червоночереву, в період нересту жаб - гостроморду і трав'яну та ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, зрідка веретільниця ламка та мідянка.

Птахи представлені 169 видами, з них 116 - відмічені на гніздуванні. Багато їх зупиняються під час перельотів або прилітають зимувати на озеро Янівський став. У лісах  Цены Трускавец путевка звичними є зяблик, костогриз, іволга, дрозди, голуб синяк, горлиця звичайна, вальдшнеп та інші. Одним з найцікавіших птахів у період міграції є баклан великий. Поряд з поширеним лелекою білим ймовірно гніздиться лелека чорний. У заповідних лісах зрідка зустрічається найменша пташка України - корольок жовтоголовий.

У заповіднику мешкає 43 види ссавців. Із ряду комахоїдних - кріт, бурозубки звичайна, мала і білочерева, кутори звичайна і мала. Останні два види є рідкісними для всього регіону і потребують посиленої охорони. Заєць-русак мешкає як на відкритих просторах, так і в лісі. Трускавец санатории.Путевка в Трускавец Звірі ряду парнокопитних представлені п'ятьма видами. Найчисленнішими є козулі, зрідка можна зустріти оленів - благородного і плямистого, лося. Урочище Заливки і прилеглі до нього території урочища Ставки стали до вподоби диким кабанам. Із хижаків постійними мешканцями заповідних територій є лисиця, куниця лісова, тхір темний, ласка, горностай. санаторий Карпаты В окремі роки сюди може забрести і вовк.

З рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України, у заповіднику зустрічаються 18 видів: видра річкова, горностай, кутора мала, європейський широковух, борсук, лелека чорний, змієїд. орлан-білохвіст, сичик-горобець, мідянка, полоз лісовий, дозорець імператор, махаон і ін.

Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують лісові, водні та лучно-болотні екосистеми, на території заповідника є ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісотипологічний профіль А. П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника та Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища. Санатории Трускавца

У заповіднику проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.

Рівненський природний заповідник було створено Указом Президента України від 3 квітня 1999 року № 356 на площі 47046,8 га, проте згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року № 1271 заповіднику було передано у постійне користування земельну ділянку площею 42288,7 га.

Територія заповідника складається з чотирьох окремих ділянок, які з 1984 року мали статус санаторий Шахтер заказників загальнодержавного значення: ландшафтний заказник "Білоозерський" (Володимирецький р-н), загальнозоологічний - "Перебродівський" (Дубровицький та Рокитнівський р-ни), ботанічний - "Сира Погоня" (Рокитнівський р-н), гідрологічний - "Сомино" (Сарненський р-н). Це найбільші за площею і найкраще збережені болотні масиви України, взяті під охорону. Значну роль у їх вивченні та розробці рекомендацій щодо охорони відіграли українські болотознавці на чолі з Трускавец санатории професором Є.М.Брадісом та вчені-орнітологи.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся.

В установі працюють 206 чоловік, з них у науковому підрозділі - 6, у службі охорони- 69 осіб.

Згідно з фізико-географічним районуванням України територія заповідника належить до Волинського Полісся Зони мішаних лісів. Вона добре виражає основні риси ландшафту, притаманні цій частині України, - рівнинність рельєфу, переважання пісків, позитивний баланс вологи, високі залісненість та заболоченість. Білоозерський масив заповідника входить до Верхньоприп'ятьського фізико-географічного району, в якому багато озер як карстового, так і заплавного походження. Близько 10 % площі району займають болота. Масиви "Сомино", "Сира Погоня" та санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья), "Переброди" належать до Нижньогоринського фізико-географічного району. Ця територія є найбільш заболоченою частиною Українського Полісся. Болота тут займають близько 20% площі.

Клімат району розташування заповідника порівняно вологий і теплий. Сума річних опадів становить 550-600 мм, період активної вегетації 150-155 днів. Це зона достатнього зволоження з середньою температурою липня +18,5°С, січня - -5,5°С і середньорічною температурою + 6-7 °С.

За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальними відкладами. Серед чотирьох ділянок заповідника морена виявлена лише на Білоозерській. Ґрунти всіх чотирьох ділянок - переважно торфи.

У рослинному покриві території заповідника переважають ліси і болота (відповідно 48,3% та 48,0%). Серед лісів основні площі займають соснові ліси. На багатьох ділянках у деревостані є значна участь берези, проте березово-соснові ліси в соснових масивах трапляються розсіяно. На локальних площах сформувались листяні ліси з участю граба та місцями дуба. Зовсім незначні площі займають ліси формації вільхи чорної.

Болотна рослинність заповідника є дуже своєрідною. В її складі переважають мезотрофні (перехідні) болота, в меншій мірі оліготрофні (верхові). Болота цих двох класів формацій, на яких розвинений сфагновий покрив, складають близько 80% всіх боліт заповідника. Евтрофні (низинні) болота займають 10-15% площ боліт заповідника (решту складають болота проміжної за живленням групи- олігомезотрофні та еумезотрофні).

Характерною ознакою Рівненського заповідника є те, що в ньому представлені болота всіх типів, які є на Українському Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка. Саме на ній добре  санаторий Женева представлені болота з багатим живленням - низинні (евтрофні). На решті ділянок переважають сфагнові болота: ті, що досягли високого ступеня розвитку - верхові (оліготрофні) та менш розвинені - перехідні (мезотрофні).

Кожна ділянка заповідника має свої особливості щодо природних умов та рослинного і тваринного світів.

"Переброди" - обводнений болотний масив, через що і дістав свою назву. Він має рідкісний для України хід розвитку - периферійно-оліготрофний, тобто розвиток болота, наростання шару торфу, збіднення Санатории Трускавца живлення тут відбуваються від периферії до центру. По периферії переважають перехідні угруповання осоково-сфагнових боліт, де ростуть рідкісні види флори України (шейхцерія болотна, росичка проміжна, верба чорнична, занесені до Червоної книги України) та рідкісні види осок - багнова, тонкокореневищна. Рідкісні для нашої країни осоково-шейхцерієво-сфагнові угруповання, що зростають в урочищі Корогод, занесено до Зеленої книги України.

У центральній, найбільш обводненій частині болотного масиву, зосереджені низинні болота. Тут переважають очерет та осока омська. Звичними є такі болотні види як смовдь болотяна, вербозілля звичайне, куничник сіруватий. санаторий Шахтер,

Лісова рослинність на ділянці Переброди розміщується на невеликих мінеральних острівцях та гривах. Це переважно соснові ліси вересові, зеленомохові з чорницею, брусницею, орляком. Росте в них рідкісний вид плаунових - дифизіаструм Зейлера, плямами виділяються ділянки північного виду - цінної лікарської рослини мучниці.

Масив Переброди у 2004 році віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення.

"Сира Погоня" - єдиний болотний масив в Україні з горбисто-мочажинним природним комплексом, характерним для північних боліт. На ньому переважають верхові болотні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Горби мають округло-витягнуту форму і вкриті пригніченою сосною на сфагновому покриві. Тут ростуть нечисленні види рослин, які можуть витримати ці скрутні умови бідного мінерального живлення та високої кислотності. На горбах поряд з комахоїдною рослиною - росичкою круглолистою - росте рідкісний вид, занесений до Червоної книги України - журавлина дрібноплода.

Обводнені мочажини щільно затягнуті сфагновими мохами - здебільшого сфагнумом загостреним. На сфагновому покриві переважають шейхцерія болотна, осока багнова, зростають такі північні болотні рослини, як бобівник трилистий, образки болотні.

Ділянка "Сомино" за характером рослинного покриву має основні риси Західного Полісся. Це велика ділянка перехідних боліт, збережена в природному стані. Вона є крайньою південно-західною частиною болотного масиву Кремінне, розташованого в межиріччі річок Леви та Ствиги. Перехідне болото на цій ділянці переривається смугами суходолів та прилеглих лісових боліт. Тут розташоване озеро Сомино - типове озеро для Західного Полісся. Озеро ерозійно-карстового походження, його площа становить 56 га, максимальна глибина - 13 м.

На ділянці Сомино переважають осоково-сфагнові болота, трапляються ділянки очеретяно-осоково-сфагнових боліт. Тут росте багато рідкісних болотних видів рослин: росичка проміжна, шолудивник королівський, лікоподієла заплавна, ситник бульбастий, верба чорнична, хамарбія болотна, поширені реліктові види - верба лапландська, осока тонкокореневищна. Масив Сомине - одна з найбагатших у флористичному відношенні ділянок заповідника.

"Білоозерська" ділянка відзначається різноманіттям болотних комплексів.

У долині річки Березини виявлена майже вся гамма болотних рослинних угруповань Українського Полісся - від осоково-гіпнових до осоково-сфагнових. Підвищені елементи рельєфу займають соснові ліси зеленомохові та чорницеві, ще вищі - лишайникові, а знижені - заболочені ліси з багном болотним та молінією.

На території Білоозерського масиву знаходиться озеро Біле карстового походження. Це одне з найбільших озер в Рівненській області. Його площа становить 453 га, середня глибина - 4 м, максимальна глибина - 26 м. Вода його чиста й прозора, на дні добре видно майже біле вапнякове каміння, яке і дало озеру таку назву. По його берегах негустими смугами ростуть очерет і куга озерна, подекуди на воді трапляються ділянки з лататтям білим.

Загалом на території заповідника зберігаються ділянки, на яких представлені 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України.

Кількість видів судинних рослин у Рівненському заповіднику за попередніми даними становить 563 види. Флора нижчих рослин на сьогодні вивчена недостатньо: поки що відмічено наявність 20 видів мохоподібних, 26 видів лишайників. На території заповідника зареєстровано 101 вид грибів.

У складі флори заповідника зустрічається 28 рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Крім них, тут росте кілька дуже рідкісних видів, які потребують занесення до Червоної книги України. Це осоки дводомна, тонкокореневищна, торфова, верба лапландська. Із рослин, що зростають у заповіднику, 2 види занесено до Європейського червоного списку, 1 вид - до Додатку 1 Бернської конвенції, 28 видів віднесені до списку регіонально рідкісних видів.

Фауна заповідника представлена типовими для Полісся комплексами тварин. Тут мешкає 26 видів ссавців, найбільш численною групою серед яких є гризуни. Поширені також хижаки - лисиця звичайна, вовк, єнотовидний собака, ласка, горностай та ін. На особливу увагу заслуговує рись, що трапляється на ділянці Переброди.

Із 165 видів представлених тут птахів переважають види деревно-чагарникового комплексу. Характерною є наявність північних, тайгових видів - тетерева, рябчика, зрідка - глухаря. На болотах гніздяться журавель сірий, кроншнеп великий. Дуже характерним є лісовий кулик вальдшнеп, який в інших районах Полісся трапляється рідко. На озерах Біле та Сомино мешкає лебідь-шипун, у глухих хвойних лісах, що межують з болотами, - лелека чорний. Досить поширені хижі птахи - боривітер звичайний, чеглок, кібчик, лунь болотяний, канюк звичайний, яструби.

На території заповідника нараховується 7 видів плазунів та 8 видів земноводних. Тут поширені гадюка, вуж звичайний, мідянка, веретільниця ламка, ящірки живородна та прудка, черепаха болотна, тритон гребінчастий. Риби у водоймах заповідника представлені 15 видами. В озері Біле мешкає вугор, сом та інші типові для Полісся види. Загалом фауна хребетних заповідника нараховує 221 вид тварин.

До Червоної книги України занесено 25 видів тварин: із ссавців - кутора мала, заєць білий, норка європейська, борсук, видра річкова, горностай, рись звичайна, зубр; із птахів - підорлик малий, підорлик великий, орлан-білохвіст, скопа, сапсан, змієїд, глухар, журавель сірий, пугач, сова бородата, лелека чорний, сорокопуд сірий, очеретянка прудка і ін. До Європейського червоного списку відноситься 7 видів, серед них, крім "чевонокнижних", тут відмічено вовка, вовчка ліщинового, деркача. В межах заповідника мешкають представники 124 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з санаторий Шале Грааль Бернською конвенцією, 15 видів, віднесених до "червоного" списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), 29 видів вважаються регіонально рідкісними. Фауна заповідника потребує подальшого вивчення.

Поліський природний заповідник було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 року № 568.

Площа заповідника становить 20104,0 га, площа його охоронної зони - 14146,0 га.

Заповідник розташований у північно-західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України Санаторий Весна Трускавец,. Це типовий і, разом з тим, унікальний куточок мальовничої поліської природи у межиріччі р. Уборті та її притоки - р. Болотниці. Територія заповідника знаходиться на межі Українського кристалічного щита та Прип'ятьської низовини. Основу геологічної будови становлять докембрійські породи (граніти, гнейси, лабрадорити, кварцити, габро). Ґрунтоутворювальними породами є насамперед четвертинні відклади кайнозою, представлені водно-льодовиковими та алювіальними пісковиками дніпровського зледеніння, а також сучасний алювій і органогенні утворення - торфовища.

Рельєф заповідника - це поєднання високих піщаних гряд, дюн і валів, що утворилися в льодовиковий період, та понижень між ними, які зайняті сфагновими болотами. Переважають дерново-середньопідзолисті піскові та глинисто-піскові ґрунти різного ступеню оглеєння, а в пониженнях - торф.

Клімат у районі розміщення заповідника помірно вологий, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), континентальний, з теплим, помірно вологим літом і м'якою хмарною зимою. Середня літня температура повітря становить +17 °С з абсолютним максимумом +33 °С, середня зимова - -7 °С з абсолютним мінімумом -36°С. Річна сума опадів коливається від 510 до 1070 мм.

Рівень ґрунтових вод на пониженнях становить лише 0,2-0,5 м, а на підвищеннях - до 15 м. Тут зустрічається значна кількість джерел. Здебільшого води їх поглинаються болотами, інколи вони живлять струмки, які впадають у річки заповідника або губляться в болотах. З часів осушувально-меліоративної кампанії тут збереглися неглибокі канави, якими вода збігає з боліт. В окремих місцях на територію заповідника заходять глибокі канави (загальна їх протяжність становить 7 км) меліоративних систем.

Такі фізико-географічні умови стали визначальними для формування на цій території своєрідного бореального рослинного комплексу з переважанням соснових лісів і сфагнових боліт. санаторий Шале Грааль,

У минулому ця місцевість була ще більше заболоченою із суцільним бездоріжжям і непрохідними хащами з грузькими болотами. З часом її природні екосистеми зазнавали антропогенного впливу. У роки війни значні площі лісів були вирубані і спалені, а в 60-ті роки землі заповідника зачепила осушувальна меліорація, що, звичайно, не могло не вплинути на його природні комплекси. Цены Трускавец путевка

У заповіднику представлені як типові для Полісся рослинні угруповання, так і унікальні, які більше не зустрічаються ніде в Україні. До останніх належать, зокрема, бореальні (північні) угруповання - лісові та болотні.

З давніх-давен на цій території переважали соснові ліси, які нині займають 77,1 % площі вкритих лісом земель заповідника. Частка березових лісів становить 16,8 %, а вільхових та інших - 6,1 % лісовкритих площ.

Розподіл рослинних угруповань у заповіднику визначається глибиною залягання ґрунтових вод, тобто розміщенням ценозу на певному елементі рельєфу: на піщаній дюні, її схилі, у міждюнній улоговині тощо. Привершинні ділянки піщаних дюн зайняті лишайниковими борами (біломошниками), рідкісними для України. Сосни тут низькі, у віці 50-70 років мають висоту не більше 10 м. Ґрунтозахисне значення цих угруповань значне, хоч ці ценози і вважаються найбіднішими на Поліссі.

На більш понижених ділянках рельєфу сформувалися соснові ліси з чорницею, брусницею, вересом та зеленим мохом. У міждюнних улоговинах ростуть сосняки довгомошні та сфагнові. В заплавах річок зосереджені березові та березово-вільхові ліси, подекуди з домішкою осики. У південно-східній частині заповідника є ділянки осикових, дубових і дубово-соснових лісів.

Переважають у заповіднику типові поліські болота, більшість яких належить до мезотрофних. Загалом площа боліт і заболочених лісів становить близько 5 тис. га. Це насамперед рідколісні осоково-сфагнові болотні комплекси. Унікальними є опуклі оліготрофні болота, де домінують бурі й червоні сфагнові мохи. На болотному масиві Спуди ростуть льодовикові реліктові та арктобореальні види, зокрема шейхцерія болотна та журавлина дрібноплода.

До Зеленої книги України занесено 10 рослинних угруповань: 4 лісових, 2 болотних та 4 водних. З лісових угруповань охороняються соснові ліси чорничні та зеленомохові - типові для Українського Полісся, соснові ліси плаунові, а також соснові ліси ялівцеві - рідкісні лісові угруповання, які на території країни знаходяться на крайній межі свого поширення. Серед болотних рослинних угруповань збереглися сосново-сфагнові опуклі верхові болота з журавлиною дрібноплодою та рідкісні реліктові шейхцерієво-сфагнові. Значного поширення в заповіднику набули водні угруповання з участю водяного горіха плаваючого, лілії білої, глечиків жовтих та їжачої голівки малої.

Флора судинних рослин нараховує 604 види, мохоподібних - 139, водоростей - 376, лишайників - 140, грибів - 42 види. Надзвичайне значення має Поліський природний заповідник для збереження фітогенофонду рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України. Тут росте 20 таких видів вищих Санатории Трускавц рослин, а два види (козельці українські та сілка литовська) занесені до Європейського червоного списку.

Серед рідкісних видів найчисленнішими є представники родини орхідних - гудайєра повзуча, пальчатокорінники Фукса, Траунштейнера і травневий, любка дволиста; родини плаунових: діфазіаструм сплюснутий, плаун колючий, лікоподієла заплавна. Значну наукову цінність становлять реліктові види:  санаторий Карпаты, верби лапландська і чорнична, шейхцерія болотна, осока багнова, шолудивник королівський. У заповіднику охороняються також водяний горіх плаваючий, росичка проміжна, ситник бульбистий, журавлина дрібноплода. У флорі заповідника відмічено багато цінних лікарських рослин: цмин пісковий, звіробій, брусниця, чорниця і такий тайговий вид, як мучниця, або ведмеже вухо.

Тваринний світ заповідника налічує 39 видів ссавців, 180 - птахів, 7 - плазунів, 11 - земноводних, 19 - риб, 537 - комах.

Звичними тут є зустрічі з ссавцями (лось, косуля, олень благородний, кабан дикий, лисиця, куниця лісова, бобер річковий, білка звичайна, заєць-русак, тхір лісовий, ласка та їжак звичайний); птахами (лелека білий, куріпка сіра, крижень, чирок-тріскунок, тетерев, шуліка чорний); плазунами (вуж звичайний, гадюка звичайна, черепаха болотяна, ящірка прудка); земноводними (тритон гребінчастий, часничниця, жаби озерна, ставкова і трав'яна). Із риб звичайними є щука, сом, лин, в'юн, в'язь, минь і ін. санаторий Алмаз

У заповіднику мешкають багато рідкісних видів тварин. До Червоної книги України занесено 14 видів: з птахів - лелеку чорного, журавля сірого, сову бородату, сича волохатого, сичика-горобця, глухаря, підорлика малого, змієїда; із ссавців - борсука, горностая, рись європейську, видру річкову, зайця-біляка; із круглоротих - міногу українську. Тут відбувається гніздування лелеки чорного і глухаря, що свідчить про наявність куточків справді "дикої" природи.

Охороняються у заповіднику і 6 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку. Зокрема, це вовчок ліщиновий, вовк, видра, рись, деркач, мінога українська та мурашка руда лісова.

Усі занесені до Червоної книги України види птахів та видра річкова входять і до групи видів тварин, що підлягають особливій охороні за Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних санаторий Шахтер, середовищ існування в Європі (м. Берн, 1979 рік). Загалом тут охороняються 118 таких видів, хоча більшість з них є у нас звичними.

Опукський природний заповідник був створений Указом Президента України від 12 травня 1998 р. № 459. Трускавец санатории Площа заповідника становить 1592,3 га, з них 62 га - це акваторія Чорного моря з островами Скелі-Кораблі.

Природний заповідник призначений для збереження природному стані типових степових ландшафтів Кримського півострова та аквакомплексів Чорного моря.

За фізико-географічним районуванням територія заповідника входить до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони. Рослинність відноситься до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Гора Опук - одна з найвищих вершин Керченського півострова (185 м). Вона є кінцевою вершиною низькогірного Парпачського санаторий Шахтер  пасма й знаходиться на Чорноморському узбережжі поблизу Узунларського озера. Складена ця гора меотичними рифовими вапняками. На південь на відстані 4 км від неї, в узбережній частині моря розмістилися острівці 7 та 12 м заввишки. Це скелі Кораблі (Елькен-Кая). Вони утворені тими самими рифовими вапняками, що й гора Опук, і наочно ілюструють абразійну роботу моря. Для цього масиву характерним є зсувний приморський вапняково-горбистий тип рельєфу, який сформувався завдяки зсувам третинних вапняків по глинах, що їх підстеляють.

На вигляд і за природними особливостями Опукський масив зовсім не гармонує зі степовими рівнинними ландшафтами Керченського півострова. Він являє собою столову гору, схили якої розбиті на тераси, ускладнені уступами, крутими урвищами, кам'янистими осипищами, що визначають тут своєрідні умови існування рослин і тварин, більш властивих для гірського, аніж для рівнинного Криму. Ця обставина робить Опукський масив унікальним і надзвичайно цікавим у науковому відношенні регіоном Криму. Аренда квартиры в Трускавце

Клімат на території заповідника помірно континентальний, посушливий, із середньорічною температурою +14°С. Середня температура липня становить +23°С, січня - +2°С. Літо посушливе, максимальна температура липня становить +38,7°С. Зима доволі тепла Санаторий Весна Трускавец, з нестійким сніговим покривом. Безморозний період триває 200-220 днів. Річна кількість опадів становить усього 270 мм.

На території Опукського заповідника, на межі суші й моря, своєрідні кліматичні чинники та орографічні особливості сприяли формуванню та збереженню унікальних флористичних, фауністичних та ландшафтних комплексів, що не мають аналогів у Криму і в Україні.

Флору Опукського заповідника складають 395 видів судинних рослин (32% від флори рівнинного Криму або 44% від флори Керченського півострова). Ендемічне ядро заповідника становлять 48 видів судинних рослин. Із них два вузьколокальних, 15 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 3 кримсько-таманських ендеміки та понад 45 причорноморських і приазовських субендеміків. Унікальним за своїм флористичним складом є вапняковий флористичний комплекс, санаторий Карпаты, у якому переважають середземноморські види, властиві гірському Криму. Самобутні степові флористичні комплекси поширені на плато та підніжжях гори Опук. Їх оригінальність і унікальність зумовлені багатством видового та ценотичного різноманіття й значною кількістю середземноморських видів, серед яких багато ендемів, субендемів та реліктів.

Поряд з характерними для рівнинного Криму типами рослинності (степовим, галофільним, чагарниковим, літоральним і петрофільним), в Опукському заповіднику поширені й типово середземноморські, зокрема саваноїди. Вони утворюються середземноморськими видами з ефемерами, розвиток яких зумовлений тривалими посухами та дефіцитом вологи. Томіляри - інша характерна особливість рослинного покриву Опукського заповідника. санаторий Женева Це є угруповання ксерофітних та геміксерофітних чагарників, чагарничків, напівчагарничків у поєднанні з геоефемероїдами та малорічними травами, що приурочені до кам'янисто-щебенистих ґрунтів. Саме до цих типів рослинності належить і переважна більшість ендемічних та субендемічних видів. З них Asperula praepilosa є вузьколокальним ендеміком гори Опук. Загалом за флористичним складом Опукський масив більше тяжіє до гірського Криму, ніж до зональних степових санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья), флористичних комплексів рівнинної частини півострова.

Раритетний фонд Опукського заповідника представлений 23 видами судинних рослин, що занесені до Червоної книги України. Серед них мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півонія тонколиста, фіалка біла, катран мітрідатський, дрік скіфський, морковниця прибережна, чебрець несправжньогранітний, асфоделіна жовта, пізньоцвіт анкарський, тюльпани двоквітковий та Шренка, штернбергія пізньоцвіта, холодок прибережний, шафран кримський, анакамптис пірамідальний та сім видів ковили. Санатории Трускавца

Серед водоростей охоронний статус має лише диктіота дихотомічна, а серед лишайників - рочела водоростеподібна та рамаліна рвана.

Раритетна фауна заповідника налічує 32 види. Це ракоподібні: краби трав'яний і волохатий, жуки - ліксус катрановий, метелики - махаон, подалірій, зегрис евфема, аврора біла, бражник кроатський, перетинчастокрилі - долерус степовий.

Досить великими є також популяції раритетних плазунів: жовтопуза, полозів жовточеревого та чотирисмугого, що мешкають у вапнякових розщілинах та розсипищах.

Гора Опук разом з Узунларським озером є місцем гніздування та зимівлі багатьох видів рідкісних і зникаючих птахів. Це баклан довгоносий, огар (червона качка), балабан (сокіл кібець), сокіл сапсан, боривітер степовий, журавель степовий, дрофа, хохітва, лежень, зуйок морський та інші. Прибережно-аквальний комплекс біля мису Опук віднесено до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Серед ссавців тут охороняються тушканчик великий і тхір степовий. Трускавец санатории.Путевка в Трускавец

В акваторії Чорного моря з видів, занесених у Червону книгу України, трапляються: морський коник чорноморський, піскарка сіра, морський півень, білуга чорноморська.

З Опукським природним заповідником межує Узунларський цілинний ковиловий масив, що тягнеться на 5 км вздовж Чорноморського узбережжя на захід від Узунларського озера. Тут добре збереглися степові угруповання, де весняний аспект утворюють тюльпани та інші раритетні ефемероїди-геофіти. Ця територія зарезервована для розширення території Опукського природного заповідника.

Природний заповідник "Мис Мартьян" розташований на Південному березі Криму біля м. Ялта. Його було організовано постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 року № 84 на землях Нікітського ботанічного саду. Площа заповідника становить 240,0 га, у тому числі 120,0 га суші санаторий Шахтер і 120,0 га прилеглої акваторії Чорного моря.

Заповідник створено з метою збереження у природному стані цінних природних комплексів мису Мартьян, охорони і збереження рідкісних видів рослин і тварин, проведення науково-дослідних робіт.

У заповіднику працюють 18 чоловік, з них у науковому підрозділі - 5, службі охорони - 12 осіб.

Район розміщення заповідника - це район складних і тривалих геологічних процесів, пов'язаних як з відкладенням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внаслідок дії останніх від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря і утворили власне мис Мартьян. санаторий Карпаты В орографічному відношенні він являє собою шлейф, розсічений балками, яругами, що тягнеться від Нікітського хребта до моря і обривається, де інде, високими уступами (до 100-200 м) у море. Заповідник займає нижню частину шлейфа до висоти 250 м над рівнем моря.

За схемою фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни. Рослинність, за геоботанічним районуванням, належить до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.

Клімат заповідника більш теплий і сухий, ніж на сусідніх територіях, оскільки з півночі він захищений від холодних вітрів близько розташованою Головною грядою, висота якої становить 1200-1400 м н.р.м. Літо тут жарке й сухе, а зима м'яка і волога. Середньорічна температура становить +13,3-13,9°С, середня температура липня - +25°С, лютого - +4°С, тобто характеризується відносно невисокою амплітудою коливання. Середньорічна кількість опадів становить 560 мм. Ґрунти коричневі, характерні для субтропіків.

Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти і багатий генофонд флори та фауни середземноморського типу, що пов'язано з його розташуванням на північній межі Середземнорської флористичної області. Акваторія заповідника - одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному березі Криму у природному стані, з типовою донною рослинністю, котра відрізняється високим біорізноманіттям.

Рослинність заповідника відрізняється від рослинності оточуючих територій тим, що тут трапляються найтиповіші для Криму середземноморські угруповання, котрі добре зберігають риси первинної структури. Загалом рослинність представлена лісами, більшу частину площі яких становлять ліси дуба пухнастого, меншу - рідколісся ялівцю високого і зовсім невелику - сосни кримської. Теплий клімат та достатня кількість опадів сприяють поширенню в них єдиного в Криму вічнозеленого листяного дерева - суничника дрібноплодого та чагарників: чисту кримського, рускусу понтійського, плюща кримського.

Головна цінність заповідника - реліктові ліси з ялівцю високого, які в Україні зустрічаються тільки на Південному березі Криму,санаторий Шахтер, де проходить північна межа їх середземноморського ареалу. Ці реліктові угруповання приурочені до нижнього поясу рослинності південного макросхилу Головної гряди. Такі рідколісся піднімаються від узбережжя моря до верхньої межі заповідника і займають типові для них скельні екотопи з погано розвиненими коричневими ґрунтами, непридатними для дуба пухнастого чи грабинника. Вік дерев ялівцю сягає 200 і навіть 500 років, зімкненість крон 0,4-0,6, висота - до 15 м, діаметр покручених стовбурів 30-40 см. У складі такого рідколісся часом співдомінує вічнозелений суничник дрібноплодий. Дерева його ростуть поодиноко або групами на крутих південних схилах. Це світлолюбне дерево, що зберегло реліктові риси вічнозеленої субтропічної флори. Листя його живуть протягом кількох років і опадають влітку, як і червона кора дерева, замість якої щорічно наростає молода зелена. Червона кора виконує роль природного світлофільтру, який захищає нижній зелений шар від шкідливої дії сонячного проміння та надмірної транспірації, особливо в зимовий період, і пропускає промені, що сприяють фотосинтезу. Влітку, коли червона кора облітає, зелений шар молодої кори посилює фотосинтез удвічі. Завдяки такому пристосуванню цей релікт зміг вижити в екстремальних умовах. Чагарникового ярусу в таких лісах немає, або його утворюють як вічнозелені санаторий Шахтер (рускус понтійський, чист кримський, яловець червоний, жасмин кущовий), так і листопадні (скумпія звичайна, в'язіль емероїдний тощо) види. Місцями густі зарості утворює ласкавець кущовий, що був завезений із Середземномор'я і швидко поширюється.

На більш потужних і багатих ґрунтах некрутих (10-20°) схилів та понижень формуються угруповання дуба пухнастого, у яких висота дерев віком 50-60 років сягає 4-8 м, а зімкненість крон - від 0,4 до 0,8. Помітну частку таких угруповань становлять граб східний та фісташка туполиста.

Унікальні угрупування суничника дрібноплодого та фісташки туполистої формують у заповіднику рідкісні рослинні угруповання, що включені до Зеленої книги України.

Флора вищих рослин заповідника налічує 538 видів (більше 19% флори Криму), з яких 5 видів голонасінних, 530 - покритонасінних і 3 -папоротеподібних. Серед них 40 видів - рідкісні (7% флори заповідника), Санатории Трускавца у т.ч. 38 видів включено до Червоної книги України (яловець високий, суничник дрібноплодий; фісташка туполиста, анакампіс пірамідальний, лімодорум недорозвинений, ремнепелюстник козячий, булатка довголиста, коручка морозниковидна, адіант венерин волос тощо), 6 - у Червону книгу МСОП, 7 - у Європейський червоний список, 10 - ендеми Криму, 12 - релікти. У наземній флорі нижчих рослин представлено 35 видів мохоподібних, 259 видів лишайників.

На території заповідника зареєстровано 230 видів макроскопічних грибів, що становить 1/4 частку біорізноманіття макроміцетів Криму. З них більше 20 видів - рідкісні або регіонально рідкісні, 4 види - боровик королівський, клатрус червоний, клаваріодельфус маточковий і гриб-зонтик дівочий включено до Червоної книги України, 3 види - гігрофор сироїжковидний, сироїжки медова та коротконога рекомендовано для включення до її нового, третього, видання.

Прибережно-аквальний комплекс мису Мартьян - резерват генофонду морської флори та фауни. Тут представлено 129 видів водоростей-макрофітів (62% видів, що відмічені для узбережжя Південного берега Криму), 59 видів та форм діатомових та 65 видів та форм синьо-зелених водоростей. Рідкісними для флори Чорного моря є 52 види, а 2 види занесено до Червоної книги України. Загалом в акваторії заповідника зустрічається більше 200 видів морських тварин - риб, молюсків, ракоподібних та ін. Трускавец санатории

Тваринний світ заповідника, незважаючи на його невелику пощу є досить різноманітним. В цілому на мисі Мартьян відзначено майже 1100 видів тварин. Фауна заповідника включає 18 видів ссавців, 7 видів плазунів, 4 види земноводних, 150 видів птахів (52 % орнітофауни Криму), 70 видів риб, 91 вид молюсків, близько 700 видів комах і ін. Із птахів 89 видів включено до різних природоохоронних списків (82 види - до 2 Додатка Бернської конвенції, 28 - до ЄЕС Директиви про охорону птахів, 14 - до Червоної книги України). Серед рептилій рідкісними є леопардовий полоз, жовтопузий полоз, жовтопузик і кримський геккон - представники реліктової фауни Криму, що включені до Червоної книги України. санаторий Карпаты, На території заповідника зустрічаються всі 9 ендемічних підвидів птахів, що живуть на Кримському півострові: сойка кримська, дубоніс кримський, синиця чорна, волове очко тощо. Звичайними видами для акваторії заповідника є всі три червонокнижні види чорноморських дельфінів - афаліна, азовка та білобочка. Заповідник є одним з опорних пунктів з вивчення і збереження чорноморських китоподібних.

На території заповідника знаходиться пам'ятник археології місцевого значення Трускавец санатории. "Рускофіль-Кале", який взято під охорону у 1969 році. На прямовисному мисі збереглися залишки кам'яної кладки середньовічної фортеці XIII-XV ст.

Заповідник "Мис Мартьян" - науково-методичний центр, природний полігон з вивчення, збереження і відновлення наземних і морських екосистем. Заповідник Цены Трускавец проводить навчально-методичну і еколого-освітню роботу. На його території функціонує екологічна стежка, що дозволяє познайомитися з природними комплексами, характерними для Південного берега Криму.

У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр - вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які піднімаються над прилеглою територією на 60-100 м. Заліснена частина їх багата на медоносні рослини, Миротель Трускавецзвідси пішла назва місцевості - "Медобори". Це горбисте пасмо тягнеться з північного заходу на південний схід від с. Підкамінь Львівської області через Тернопільську і Хмельницьку області та Молдову до Румунії. У центральній частині Товтрової гряди та у західній частині Кременецького кряжу на території Тернопільської області постановою Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1990 р. № 25 був створений державний заповідник. Указом Президента України від 20 вересня 2000 року № 1095 його територію було розширено.санаторий Алмаз Вона складається з двох частин, а саме: "Медобори" (9521,0 га, Гусятинський і Підволочиський р-ни) і "Кременецькі гори" (1000,0 га, Кременецький р-н).
Питання охорони Товтр порушувалося ще на початку ХХ ст. польськими науковцями. У 1910 році тут були утворені степові резервати гірСанатории Сходница Гостра та Ципель з метою охорони моховатково-коралових скель сарматського віку з подільськими степовими рослинами. Тоді ж було обґрунтовано створення лісового резервату Волиці (нині - Краснянське лісництво). У 1963 році на нинішній території заповідника було оголошено пам'ятку природи загальнодержавного значення - "Кременецькі гори" площею 1000,0 га, а у 1982 році - Медобірський геологічний заказник загальнодержавного значення площею 8071 га.
трускавец цены
Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських товтр і Кременецьких гір, генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях.
В установі працюють 129 чоловік, з них у науковому підрозділі - 6, у службі охорони - 47 осіб.
Трускавец санатории
Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, подібного їм немає у всій Європі. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат. Уздовж східного його берега тягнувся водоростевий бар'єрний риф 170 км завдовжки, складений з решток організмів з вапняковим скелетом: літотамнієвих водоростей, моховаток, молюсків, серпул. Вони і утворили пасмо, південно-західний схил якого крутий, а північно-східний - пологий.Санатории Трускавца
Орографічно у Товтровому пасмі виділяється головне пасмо, утворене ланцюгом горбів, яке вирізняється найбільшими абсолютними висотами і масивною будовою, та бокові гряди і групи товтр, що обрамлюють його. Відносна висота пасма становить 50-60 м, над долиною р. Збруч - до 100 м. Санатории СходницаГора Бохіт є найвищою вершиною заповідника (414 м). На вершинах пасма багато мальовничих скель, кам'яних полів, складених десятками різновидів вапняків з рештками різноманітних морських організмів. Потужні вапняки сприятливо впливають на розвиток різних форм карстового рельєфу - від дрібних каррових ямок і рівчаків до великих печер, лійок, колодязів, які поглинають воду. Тут знаходяться печери "Перлина", "Христина" та "Пуща Відлюдника".
трускавец цены
Філіал заповідника "Кременецькі гори" розміщено у західній частині Кременецького кряжа. До його території увійшли гори Бона, Черча, Божа, Гостра, Страхова, Маслятин і ін. В основі кряжа залягає потужна товща білої крейди, перекрита шаром сарматських пісків, які переходять у вапняковий пісковик. Верхнім шаром морських відкладів є черепашково-піщані та черепашкові сильно зцементовані вапняки, які утворюють обривисті скелі, що вінчають вершини гір.
Трускавец санатории
Клімат території заповідника характеризується м'якою зимою (середня температура січня -3°С) і помірно теплим літом (середня температура липня +18°С). Значна кількість опадів (620 мм на рік) створює сприятливі умови для росту середньоєвропейських лісових видів. У ґрунтовому покриві переважають сірі суглинкові ґрунти на лесах, лесовидних суглинках та делювії вапняків.
Миротель Трускавец
Значна частина території (більше 93%) заповідника вкрита дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Є і чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме в заповіднику. У підліску переважають бруслини європейська та бородавчаста, гордовина, ліщина звичайна, свидина.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 44 види: ясенець білий, шиверекію подільську, цибулю ведмежу, астранцію велику, лунарію оживаючу, лілію лісову, крокус Гейфелів, 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні та ін., до Європейського червоного списку - 6 видів рослин. санаторий Карпаты

Незначними за площею, але унікальними, є ділянки степової, наскельно-степової та лучно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Тут, крім характерних степових видів, росте багато волино-подільських ендемічних та погранично-ареальних видів: шавлія зарослева і кременецька, шиверекія подільська, самосил гірський, змієголовник австрійський, аконіт кущистий і шерстистовусий, ясенець білий, ковили пірчаста та волосиста, вівсюнець Бессера, ломиніс цілолистий, півники угорські, цибуля подільська, молочай волинський,санаторий Женева зіноваті біла, подільська та Блоцького, відкасник осотоподібний. Ендеміками виключно Кременецьких гір є гвоздика несправжньопізня, мінуарція побільшена, незабудка Людмили, юринея товстосім'янкова і вузьколокальний ендемік та реліктовий вид - береза Клокова, що росте на вершинах гір Страхова і Маслятин.

На території заповідника підтверджено зростання 160 видів мохоподібних, 188 - лишайників, 369 видів грибів. Місцева флора багата медоносними, лікарськими та вітамінними рослинами. Тут охороняються також багато регіонально рідкісних видів: авринія скельна, гадючник шестипелюстковий, перстач білий, півники злаколисті, півники угорські, холодок лікарський, цибуля гірська і ін. санаторий Шахтер,

До Зеленої книги України віднесено 7 рослинних угруповань: 2 лісових і 5 степових угруповань.

Не менш цікавим і різноманітним є тваринний світ заповідника. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. У заповіднику зустрічаються всі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району. Із фауни безхребетних на сьогодні виявлено близько 1500 видів комах, з яких 17 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Із хребетних на даний час на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 - земноводних, 7 - плазунів. Орнітофауна є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд строкатий, сипуха, довгохвоста сова, сорокопуд сірий та ін. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із крупних звірів на заповідній території можна зустріти козулю європейську, свиню дику, лисицю. В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: борсук,санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), горностай та 4 види рукокрилих. Загалом на території заповідника охороняються 34 "червонокнижні" види тварин. Тут мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку: нічниця велика, вухань бурий, деркач, слимак виноградний, жук-самітник і ін. Особливої уваги заслуговують рукокрилі, які населяють печеру "Перлина" та інші, переважно невеликі печери. Тут великій кількості мешкає нічниця велика - вид, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

Багата територія заповідника і на історичні пам'ятки, які датуються Х-ХІІІ ст. В той період тут одночасно функціонувало три різнотипні городища-святилища: Бохіт, Говда та Звенигород. Найкраще збереженим виявилось капище на горі Бохіт, де в Х-ХІІІ ст. стояв всесвітньовідомий Збруцький ідол (Святовит) - божество східних слов'ян. Цю унікальну історико-культурну пам'ятку було знайдено у 1848 році у р. Збруч, поблизу с. Личківці. санаторий Алмаз,

На території городищ-святилищ знайдено та досліджено хлібні печі, жертовні колодязі та довгі будинки-контини, у яких, як свідчать письмові джерела, слов'яни-язичники збирались для виконання обрядів. Функціонування городищ-святилищ та обслуговування прочан забезпечували селища-супутники, яких тут відомо 15. Розташовувались вони неподалік городищ. Ці давньоруські городища-святилища разом із селищами-супутниками становлять єдиний археологічний комплекс - "Збруцький культовий центр". Важливу роль у його діяльності відіграли цілющі джерела, які існують до сьогодні. санаторий Карпаты

Багата на історичні пам'ятки і територія "Кременецьких гір". На вершині гори Бона знаходяться руїни однойменної давньої фортеці, закладеної ще в ХІІІ ст., а на горі Божа є цінне лікувальне джерело, яке має ще й вагоме культове значення.

На території заповідника "Медобори" функціонують екологічні стежки "Гостра скеля", "Пуща відлюдника", "Бохіт", а у філіалі "Кременнецькі гори" - "Гора Бона", "Гора Божа", "Дівочі скелі".санаторий Женева

Заповідник було створено згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. № 568 у складі двох відділень санаторий Шахтер Трускавец- "Станично-Луганське" (494 га - Станично-Луганський р-н) та "Стрільцівський степ" (494 га - Міловський р-н). Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1975 р. № 1003-р було створено третє відділення заповідника - "Провальський степ" (587,5 га - Свердловський р-н). Указом Президента України від 21 квітня 2004 р. № 466 площу заповідника було розширено і на сьогодні вона становить 2122,0 га. Площа його охоронної зони складає 1602,55 га.
санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец)
Заповідник було створено з метою збереження у природному стані типових та унікальних для степової ландшафтної зони природних комплексів.
В установі працюють 34 чоловіки, з них у науковому підрозділі - 5, у службі охорони - 11 осіб.
В заповіднику зростають цілинні різнотравно-ковилові, типчаково-ковилові степи, заплавні та байрачні ліси. Відділення Провальський і Стрільцівський степи репрезентують типові еталони цілинних східноєвропейських різнотравно-типчаково-ковилових степів, Станично-Луганське відділення, або Придінцівська заплава, включає заплавні екосистеми Сіверського Дінця.Санатории Сходница
Загальна кількість природної флори заповідника нараховує 1862 види, з них флора судинних рослин - 1135 видів, мохоподібних - 30 видів, зелених водоростей - 178 видів, лишайників - 25 видів. Тут зростають також 494 види грибів. У флорі заповідника нараховується 186 ендемічних видів.
трускавец цены
У Луганському природному заповіднику охороняються 15 видів рослин, занесених до Європейського червоного списку, 41 вид, занесений до Червоної книги України, 4 види, занесені до Додатку 1 Бернської конвенції. До Зеленої книги України занесено 15 рослинних угруповань, з них - 12 степових та 3 водних.
Трускавец санатории
Загальна кількість видів природної фауни заповідника нараховує приблизно 2634 види тварин, у тому числі павукоподібних - орієнтовно 250, комах - 2000 видів. З хребетних тварин тут мешкають 1 вид круглоротих, 46 - риб, 9 -земноводних, 10 - плазунів, 245 - птахів, 66 видів ссавців. З них до Європейського червоного списку віднесено 28 видів, до Червоної книги України - 102 види, 196 видів належать до тих, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Санатории Трускавца
"Стрільцівський степ" (площа 1036,5 га) розташований біля села Криничне Великоцької сільради Міловського району Луганської області. З 1805 року його територія входила до складу угідь кінного заводу, у 1931 році тут було оголошено заказник місцевого значення, а в 1948 році створено державний заповідник. Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1961 р. територія "Стрільцівського степу" увійшла до складуСанатории Сходница Українського державного степового заповідника, а відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. - передана до складу Луганського державного заповідника. Охоронну зону заповідника площею 1159,0 га було оголошено у 1972 р. У 2004 р. за рахунок її частини (514,4 га) було розширено площу відділення. Зараз площа охоронної зони становить 644,6 га.
трускавец цены
Головна мета заповідання - збереження популяції бабака (сурка європейського) і цілинної ділянки мезотичного варіанту різнотравно-типчаково-ковилового степу на південних відрогах Середньо-Руської височини.
Згідно з фізико-географічним районуванням України, Стрільцівський степ розміщений уТрускавец санатории Придонецькому районі Айдарської підобласті Старобільської схилово-височинної області і характеризується північностеповими ландшафтами, де поєднуються вододільно-хвилясті, яристо-балкові, надзаплавно-терасові і заплавні місцевості.
У ґрунтовому покриві переважають звичайні чорноземи із вмістом гумусу від 5 до 7 %.
Миротель Трускавец
Клімат тут континентальний: середньорічна температура повітря становить +7°С, у найбільш холодний місяць (січень) середня температура становить -9°С, у найтепліші місяці (червень, липень) - +20°С, максимальна - +34°С. Зима холодна, з неглибоким сніговим покривом (10-20 см). Весна тривала, прохолодна, з частими заморозками. Літо сухе й жарке. Температура вища за +10°С триває 160-175 днів. Наприкінці весни і влітку часто бувають суховії. Середньорічна кількість опадів становить 380-400 мм, у посушливі роки - 250-300 мм.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

На території Стрільцівського степу немає постійних природних водойм. В охоронній зоні на півночі протікає степова річка Черепаха, в її заплаві та біля неї є два невеликих ставки.

Основний тип рослинності тут степовий, частково представлені луки, чагарники, фрагментарно - трав'яні болота. До Зеленої книги України занесено 11 рослинних угруповань Стрільцівського степу.

Флора налічує 673 види судинних рослин, 25 видів мохоподібних, 78 зелених водоростей, а також тут виявлено 150 видів грибів. Переважають злаки: ковили, костриці, стоколоси, тонконоги. Росте до 200 видів кормових рослин,санаторий Алмаз, близько 50 ефіроолійних, понад 60 видів лікарських, дуже багато декоративних - гвоздики, дзвоники, ковили, незабудки, конюшини, чина, шавлії, мигдаль степовий, брандушка різноколірна та ін. Тут зареєстровано 107 ендемічних видів рослин: гвоздика рівнинна, еремогоне довголиста, смілка дніпровська, гірчак новоасканійський, кермек перетинчастий, фіалка двозначна, дворядник крейдяний, перстач пісковий, шипшина яблуневидна, ферульник камеденосний, льонок азовський і ін. Із "червонокнижних" видів, яких тут нараховується 25 видів, зростають: печериця таблитчаста, пирій ковилолистий, ковила шорстка, дніпровська, пухнастолиста, відокремлена, Граффа, Лессінга, пірчаста, вузьколиста, українська, Залеського, тюльпан змієлистий і ін. Санаторий Весна Трускавец,

У межах цього відділення заповідника зареєстровано також 47 видів ссавців, 190 - птахів, 7 - плазунів, 6 видів земноводних. Із безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються комахи - їх тут відмічено біля 1100 видів. До Європейського червоного списку віднесено 13 видів тварин, до Червоної книги України - 62 види, до Додатку 2 Бернської конвенції - 156 видів. Із "червонокнижних" у заповіднику мешкають мишівка степова, тушканчик великий, їжак вухатий, тхір степовий, полоз чотирисмугий, вівсянка чорноголова, дрофа, червоновола казарка та багато видів рідкісних комах.

Особливої уваги заслуговує бабак. Колись він траплявся майже на всіх рівнинах Європи. Нині його популяція на сході нашої держави налічує лише кілька тисяч особин. Їх чисельність скоротилася через розорювання земель і надмірне добування мисливцями. З бабаком пов'язана екологія багатьох тварин степу: в його норах оселюється їжак вухатий, влаштовує виводкові гнізда огар, знаходить сховище гадюка. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья)

У заповідному степу досить різноманітний світ пернатих. Навесні тут багато різних видів жайворонків. У заростях кущів трапляються перепілки, куріпки, фазани, пастушки, деркачі. На відкритих місцях можна побачити лежня, чайку чубату, сивку золотисту, кроншнепа великого. Через малі розміри заповідного степу на ньому не можуть селитися такі види, як дрофа, хохітва, журавель-красень степовий, які з'являються тут тільки під час перельотів. Із хижих птахів у степу є звичайними луні, боривітер, кібчик, канюк, шуліка, осоїд та ін. Під час перельоту на деякий час тут затримуються беркут, могильник, орлан-білохвіст, змієїд. санаторий Женева,

Стрільцівський степ - це пам'ятник Старобільським степам, їх останній невеликий залишок. Колись ці степи займали площу понад 40000 га, а тепер залишилися тільки маленькі ділянки їх у Луганському заповіднику та Юницькому ботанічному заказнику. Територія Стрільцівського степу - це своєрідна жива лабораторія, де вчені України та зарубіжжя досліджують і спостерігають процеси, що відбуваються в природному степу в період інтенсивного антропогенного пресу на навколишнє середовище.

Станично-Луганське відділення, або Придінцівська заплава (площа 498,0 га), розташоване на лівому березі р. Сіверський Донець, за 30 км на північ від м. Луганська, у 8-ми км від смт. Станично-Луганськке, біля хутора Піщаний. Площа охоронної зони відділення становить 520,0 га. Тут заповідається заплавний ландшафт з боровою терасою. До встановлення заповідного режиму ця ділянка належала Кіндрашівському лісництву Станично-Луганського лісгоспу. Тут проводили свого часу рубки догляду та санітарні рубки, висаджували деревні культури, луки викошували або спасували, окремі ділянки розорювали. На половині території природний рослинний покрив був замінений лісовими культурами. санаторий Карпаты,

Основне природоохоронне завдання відділення - охорона комплексів рослинності, флори і фауни заплави Сіверського Дінця.

Придінцівська заплава знаходиться у Сіверсько-Донецькому фізико-географічному районі, який в тектонічному і географічному відношенні аналогічний Придонецькому району. Орографічно він охоплює акумулятивні тераси Сіверського Дінця і виділяється як Донецька терасова рівнина. Висота місцевості - до 50 м н.р.м.

На території відділення переважає чорноземоподібний супісок, підстилаючими породами є дрібно- і середньозернисті піски. Потужність алювіальних відкладів - до 15-20 м. Материнські породи - крейда і мергель.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) На надзаплавній терасі - піски дрібних і середніх фракцій, місцями трапляються дюни.

Гідрографічна сітка в Станично-Луганському відділенні представлена р. Сіверський Донець та її озерами-старицями. Озера Солдатське (2,0 га), Красненьке (0,8 га) знаходяться в центральній частині заплави, а інші - Піщане (7,6 га), Став (4,0 га), Мосякіна ямка (0,7 га) - у притерасній частині заплави. Головне джерело живлення річки і озер - атмосферні опади та ґрунтові води.

Характерний ландшафт Придінцівської заплави - поєднання листяних лісів з мальовничими лучними галявинами, тихими заводями стариць, гладдю озер.

Клімат місцевості континентальний, посушливий. Літо жарке (середньомісячна температура червня і липня становить +21°С при абсолютному максимумі +31-34°С), зима холодна (середньомісячна температура січня -24-30°С) і малосніжна. Вегетаційний період триває 200-210 днів. Середньорічна кількість опадів у регіоні становить 460 мм при коливаннях від 300 до 680 мм. санаторий Шахтер

Оскільки відділення розташоване в заплаві і на піщаній терасі Сіверського Дінця, рослинність тут має інтразональний характер і представлена степовим, лісовим, лучним, болотним, водним типами.

У Станично-Луганському відділенні переважає лісовий тип рослинності - заплавні широколистяні ліси. Це середньо- і короткозаплавні ліси з регулярним режимом затоплення. За місцем росту рослинності лісовий фонд поділяють на: заплавнодібровний - 58,8 %, боровий - 32,9 %, судіброви - 8,9 % і субори - 1,4 %; за зволоженням ґрунту - на свіжі (43,8 %), вологі (27,2 %), сухі (24 %), сирі (3,5 %) і мокрі (1,5 %). На берегових піщаних косах ростуть тополі і верби; на підвищених місцях переважає осокір; на підвищених ділянках,санаторий Алмаз складених легкими суглинками, - свіжа бересто-пакленова діброва; низини центральної частини заплави, складені суглинистими алювіальними відкладами, зайняті вологою бересто-пакленовою дібровою, яка в притерасних пониженнях змінюється сирим чорновільховим лісом.

Флора Станично-Луганського відділення включає 745 видів судинних рослин, 131 вид зелених водоростей. Тут відмічено також зростання 266 видів грибів. У цьому відділенні охороняються 10 видів рослин, занесених до Червоної книги України (рябчик малий і руський, волошка первиногерберова, косарики безкрилі, рястка Буше, сальвінія плаваюча, тюльпан дібровний, ковила дніпровська і Лесінга, рядовка опеньковидна), 7 видів, занесених до Європейського червоного списку (глід український, жовтозілля дніпровське, зірочки борові, козельці донські тощо), 12 реліктових, 65 ендемічних видів рослин (роговик неспражньоболгарський, фіалка Лавренка, молочай тонкостеблий, льонок солодкий, шавлія сухостепова, полин Черняєва, волошка волосистоголова, юринея донська тощо), більш як 25 регіонально рідкісних видів.Санаторий Весна Трускавец, На цій території зареєстровано 3 водних рослинних угруповання, що занесені до Зеленої книги України: формації сальвінії плаваючої, рдесника червонуватого, куширу підводного.

Тваринний світ представлений 49 видами ссавців, 169 - птахів, 6 видами плазунів, 5 - земноводних, 29 видами риб, 1 - круглоротих. Із безхребетних відомо існування 136 видів павукоподібних і 1050 видів комах. Із них до Червоної книги України занесені 52 види (вусач мускусний, джміль глинистий, ведмедиця гера, каптурниця блискуча, жук-олень, мінога українська, ялець Данилевського, вирезуб, мідянка, поручайник, лежень, скопа, нічниця Наттетера, норка європейська і ін.), до Європейського червоного списку 19 видів (вухань бурий, вовк, деркач, слимак виноградний, павиноочка грушева, синявець аргірогномон тощо), до Додатку 2 Бернської конвенції 152 види.

У лісі зимують чижі, омелюхи, снігурі, корольки, які з початком весни відлітають на північ. Із осілих хижих птахів біля лісових озер-стариць зустрічається орлан-білохвіст, що живиться рибою, водоплавними птахами, такими ссавцями, санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), як зайці, білки, великі мишоподібні. З інших хижаків у заповіднику трапляються балобан, канюк, змієїд, могильник, орел-карлик, скопа, пугач та ін. Найчисленніші фонові види - горобці, дятли, горлиці, горихвістки, зеленяки, зяблики, вівсянки, славки, шпаки, синиці, сойки. По берегах річки та озер постійно живуть представники качиних, що відлітають тільки при замерзанні водойм. Під час перельотів зупиняються на відпочинок лежень, дрофа, журавлі сірий і степовий, лебеді, поручайник, хохітва, ходуличник.

Із ссавців в лісі можна зустріти лося, козулю, дикого кабана, лисицю, єнота, горностая, білку, борсука, зайця. санаторий Женева,

Раніше в озерах мешкала хохуля звичайна - реліктовий звірок, який зник внаслідок пересихання озер. Нині спостерігається підняття ґрунтових вод, деякі озера (Став, Красненьке) постійно заповнені водою, тому з'являється можливість провести реакліматизацію хохулі.

Відділення "Провальський степ" (площа 587,5 га) розташоване біля села Провалля Свердловського району і складається з двох ділянок (урочищ): Калинівської (299,61 га) і Грушевської (287,89 га). З 1846 року ця територія належала Провальському кінному заводу, з 1945-го - радгоспу "Провальський", у господарстві якого у 1972 році утримувалось близько 4400 голів великої рогатої худоби, 9100 овець, 2800 свиней, 3800 голів птиці. Це негативно позначилося на стані кам'янистих степів. У 1975 році тут було створено державний заповідник, до складу якого увійшли такі угіддя: пасовище -416 га, ліс - 162,4 га, сіножаті - 7,5 га і рілля - 1,6 га. санаторий Карпаты,

Територія "Провальського степу" належить до Лозовсько-Каменського фізико-географічного району, який в тектонічному відношенні збігається з північним крилом Донецької складчастої країни. В геологічному складі вирішальну роль відіграють пісковики, вапняки і піщані сланці кам'яновугільного віку. Рельєф території гривастий (грядово-улоговинний), поверхня сильно розчленована улоговинами і балками. Висота місцевості становить від 150 до 230 м н.р.м.

Грушевська ділянка включає частину вододілу між річками Велике Провалля і балкою Грушевською; Калинівська - між балками Велике Провалля і Калинівська. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

Переважаючі ґрунти - чорноземи щебенисті на елювії піщано-глинистих і глинистих сланців, чорноземи щебенисті на елювії піщаників, дернові ґрунти на елювії некарбонатних порід, піщано- і пилувато-середньо-суглинистого механічного складу.

Клімат місцевості більш континентальний порівняно із кліматом західних районів області і вологіший, ніж в оточуючих рівнинно-степових районах Донбасу. Річна сума опадів сягає 600 мм, середньорічна температура повітря становить +6-7°С, середньомісячна температура січня - -6-8°С, липня - +20-22°С. Абсолютні температурні мінімуми досягають -30-35°С, максимуми - +35-40°С. Безморозний період триває 160-180 днів. Для цього району характерні весняно-літні суховії.

На території "Провальського степу" існують постійні водотоки - р. Верхнє Провалля та її притока р. Калинова. Вони неглибокі (15-57 см) і вузькі (3-5 м завширшки), на кам'янистих перекатах розбиваються на кілька дрібних струмків. В охоронній зоні Грушевського урочища в балці Грушевській є ставок Катарал, площею близько 42 га, у межах Калинівської ділянки - невеликий (0,3 га) ставок,санаторий Шахтер, що був побудований у 90-х роках минулого століття на р. Верхнє Провалля. Річки і балка належать до системи р. Велика Кам'янка - правої притоки Сіверського Дінця.

Рослинність Провальського степу представлена лісами, чагарниками, степами, луками, болотами та водною і прибережно-водною рослинністю. Лісову рослинність складають дубові ліси з ясеном звичайним, кленом польовим і татарським, грушею звичайною, яблунею лісовою, глодом несправжньокривостовпчиковим, а також берестові гаї з кленом татарським, тереном і невеликими верболозами. Більшість цих лісів зберігаються на території Калинівського урочища.

Сучасні (типові) різнотравно-типчаково-ковилові степи займають середню і нижню частини схилів північної і східної експозицій та міжгрядові пониження на чорноземах різної потужності. Типчаники перетворюються на полідомінантні угруповання з едифікаторами ковили волосистої, української, пухнастолистої і вузьколистої. Невеликі площі займають ковила найкрасивіша і шорстка, а уздовж гребенів гряд - ковила дніпровська. санаторий Карпаты

Для цього степу характерна участь північностепових видів і більш північного різнотрав'я, тут зростають ковила пірчаста, кострець прибережний, пирій середній, анемона лісова, суниці зелені, оман шершавий, конюшина альпійська і гірська, незабудка Попова.

Травостій формацій дво- триярусний, висотою 40-80 см. Видова насиченість становить 40-60 видів на 100 м2. Серед різнотрав'я переважають в'язіль барвистий, залізняки бульбистий і колючий, підмаренник справжній, шавлія дібровна і поникла тощо.

Порівняно з іншими степовими заповідниками, Провальський степ відрізняється найбільшим флористичним багатством. Тут зареєстровано 792 види судинних рослин, 14 видів мохоподібних, 51 вид зелених водоростей, 25 видів лишайниківТрускавецкурорт, На території цього відділення зростає також 182 види грибів.

У флорі цього відділення відмічено 11 видів реліктових і 135 видів ендемічних рослин, 29 видів, занесених до Червоної книги України, 7 - до Європейського червоного списку. Багато рослин, що зберігаються тут, мають велике господарське значення: відмічено близько 100 видів лікарських, більш як 90 - декоративних, 40 - медоносних видів рослин, є значна кількість кормових видів, багатих на вітаміни, дубильні і фарбувальні речовини, більшість яких є перспективними для введення в культуру.

До Червоної книги України занесено громовик гранітний, дрік донський, калофаку волзьку, 11 видів ковили, сон чорніючий, тюльпани дібровний, змієлистий і Шренка, шафран сітчастий та ін. На території відділення росте 6 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формація мигдалю низького, формації ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пухнастолистої, ковили вузьколистої.

У тваринному світі Провальського степу є як чисто степові і лісові, так і навіть напівпустельні види. Тут мешкають 250 видів павукоподібних, 1500 видів комах, 236 видів хордових, з яких 47 видів ссавців, 174 - птахів,Сходница 9 - плазунів, 6 - земноводних. У цьому відділені охороняються 22 види тварин, занесених до Європейського червоного списку, 68 видів, занесених до Червоної книги України, 145 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Із рідкісних ссавців тут зустрічаються горностай, тушканчик великий, мишівка степова, тхір-перев'язка, тхір степовий, борсук. По ярах та в байрачному лісі трапляються куниця кам'яна, ласка, лисиця, вовк і єнотовидний собака. Гризуни представлені, окрім уже згаданих, ще 10 видами: численні жовтогорла, миші лісова, маленька і хатня; в степу мешкають нориця східноєвропейська та сліпак звичайний; по байрачних лісах - білка звичайна, соня лісова, нориця підземна, землерийки мала і велика та рясоніжка мала. Іноді на територію заповідника заходять косуля, кабан дикий, лось.

У гніздовий період у межах Провальського степу зустрічаються огар, пугач, вівсянка чорноголова, сови вухата й сіра, боривітер, яструб великий, лунь лучний, сиворакша, одуд, рибалочка голубий, куріпка сіра. На прольоті і під час міграції зустрічаються журавель сірий, дрофа, шпак рожевий, хохітва, орел-могильник, орлан-білохвіст, змієїд; на ставку, який розташований в охоронній зоні, - лебеді, гуси, качки, кілька видів сивкоподібних.

• Аренда квартир
• Сходница
• Трускавец

Рідкісні плазуни представлені "червонокнижними" - гадюкою степовою східною, полозами жовточеревим і чотирисмугим.

У межах Провальського степу і його околиць мешкають багато рідкісних видів комах: дибка степова, жук-олень, махаон, поліксена, мнемозина, ксилокопи звичайна й фіолетова, бражник карликовий, бражник дубовий та інші.

• Сходница
• Трускавец

Луганський природний заповідник - це своєрідний резерват дикої природи на крайньому сході України в тісному оточенні аграрного і промислового ландшафту. Тому важливим завданням на найближчу перспективу є організація комплексних біоценологічних досліджень та регіонального моніторингу; розширення території заповідника в 2-3 рази за рахунок охоронних зон і нових унікальних ділянок у межах Луганської області.

Розташований Карадазький заповідник у південно-східній частині Кримського півострова на відстані 36 км на південний захід від м. Феодосії між Отузькою (на південному заході) і Коктебельською (на північному сході) долинами і між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.
Миротель Трускавец
Це один з найпримітніших та наймальовничіших куточків Криму. Відомий дослідник Тавриди К.І. Габлиць, а потім академік П.С. Паллас першими звернули увагу на своєрідну, екзотичнусанаторий Алмаз красу Карадагу. А.А.Прозоровський-Голіцин у 1881 році виявив його вулканічне походження, а А.Е. Лагоріо склав першу геологічну карту. Систематичні наукові дослідження Карадагу розпочалися на початку ХХ століття, коли Т.І. Вязємським у 1914 році була створена Карадазька наукова станція.
Вперше науково обґрунтував необхідність заповідання цієї місцевості ще у 1922 році академік О.А. Павлов, який вважав, що оригінальні форми рельєфу та пейзажі Карадагу можуть посперечатися з найвідомішим у світі Йєллоустонським національним парком США. Спочатку Карадаг отримав статус пам'ятки природи місцевого, потім республіканського значення, а в 1979 році згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 9 серпня 1979 року № 386 - державного заповідника.
Санатории Трускавца
Площа Карадазького природного заповідника становить 2874,2 га, з них 809,1 га - акваторія Чорного моря. Площа його охоронної зони становить 960,9 га (20,9 га суходолу і 940,0 га морської акваторії).
Заповідник створено з метою збереження унікального природно-мінералогічного комплексу, посилення охорони і вивчення рідкісних видів флори і фауни в урочищі Карадаг.Санатории Сходница
В установі працюють 106 чоловік, з них у науковому підрозділі - 44, у службі охорони - 20 чоловік.
трускавец цены
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням - до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції Євксинської провінції Середземноморської лісової області.
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів - сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.Трускавец санатории
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5°С, липня - +23,8°С при абсолютному максимумі +40°С і мінімумі -24°С. Період із сніговим покривом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах - до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °С.трускавец цены
Рослинний світ заповідника надзвичайно багатий і представлений трьома поясами: від рівня моря до 250 м - поясом степів, чагарників і рідколісся; від 250 до 450 м - пухнастодубових лісів і вище 450 м - скельнодубових і грабових лісів.
Рослинність заповідника представлена широколистяними лісами з дуба пухнастого, граба, ясена, різнотравно-ковилово-злаковими степами, шибляковими та фриганоїдними угрупованнями, ялівцевими та фісташко-дубовими рідколіссями. До Зеленої книги України занесено 4 лісових рослинних угруповання (формації ялівцю високого, фісташки туполистої,Трускавец санатории групу асоціацій пухнасодубових лісів червоноялівцевих, асоціацію скельнодубового лісу кизилово-фізоспермового, групу асоціацій скельнодубових лісів кизилових) та 12 степових угруповань (формації мигдалю низького, ковили камнелюбної, ковили Браунера, ковили Лессінга, ковили української, ковили понтійської, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої, асфоделіни кримської та жовтої, півонії тонколистої, осоки низької).Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Нижчих рослин тут налічується 1269 видів, у тому числі 76 видів мохоподібних, 880 - водоростей, 313 - лишайників, з яких 6 занесено до Червоної книги України. Це рочела водоростеподібна, летарієла переплутана, пармелія грубозморшкувата, торнабеа щитоподібна та ін. У заповіднику зареєстровано також зростання 380 видів грибів.

Вищих судинних рослин тут відмічено 1168 видів, що становить 46 % флори Криму. З них 52 види є ендемами (астрагали зверхуволосистий та подібний, еремур Юнге, роговики товстуватий та Шмальгаузена, ремнепелюстник козячий, клен Стевена, ластовень кримський, роман стерильний, шавлія скабіозолиста, чебрець Дзевановського, роговик Біберштейна тощо), 80 видів занесено до Червоної книги України, 32 - до Європейського червоного списку і 9 видів до Додатку 1 Бернської конвенції. санаторий Алмаз,

Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 - ракоподібних, 500 - павукоподібних, 3000 - комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 - земноводних, 9 - плазунів, 231 - птахів та 35 - ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. санаторий Карпаты

Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого, жужелицю кримську, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів - бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних - крабів трав'яного, кам'яного і мармурового, із риб - морського коника чорноморського, арноглоса, губаня зеленого, горбиля світлого, з плазунів санаторий Карпаты,- полоза жовточеревого та леопардового, із птахів - реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, коровайку, грифа чорного, із ссавців - тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого і ін.

Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику створено Музей природи, діють 2 екостежки: пішохідна (по суходолу) та морська.

Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне біорізноманіття дивом збереглися в самому центрі густонаселеної України. Земля тут буквально усіяна археологічними пам'ятками ще з часів палеоліту. Ці місця вже в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. привертали увагу вчених: біологів, геологів, географів, археологів, краєзнавців.Санатории Трускавца
Ще майже за століття до створення заповідника, у 1832 році Ф. Дюбуа де Монпере звернув увагу на деформованість поширених тут геологічних порід, що дало початок вивченню відомих тепер у всьому світі Канівських геологічних дислокацій. У 1875-1876 роках професор А. Рогович зібрав унікальний палеозоологічний матеріал і звернув увагу на величезні скупчення у ньому викопних решток різних геологічних епох.Санатории Трускавца
На одній із гір заповідника - Княжій - в результаті археологічних розкопок академік М.Ф. Біляшівський у 1892 році відкрив залишки літописного міста Родня - одного з перших міст східних слов'ян. Під час пізніших розкопок на території нинішнього заповідника було виявлено поселення скіфів і полян. Важливою передумовою створення заповідника була також і потреба захисту Тарасової (Чернечої) гори від ерозійної руйнації шляхом вилучення із господарської діяльності навколишніх земель.
Миротель Трускавец
Канівський природний заповідник - один з найстаріших заповідників в Україні. Він був створений згідно з постановою Колегії Наркомзему УРСР від 30 липня 1923 р. За останні 83 роки площа заповідника та статус цієї території неодноразово змінювались. З 1951 по 1968 роки ця територія була учбово-дослідним лісовим господарством Київського університету.Трускавец санатории Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. № 568 їй було повернуто статус державного заповідника. Розпорядженням РМ УРСР від 22 грудня 1986 року № 717-р площа заповідника була збільшена і на сьогодні вона становить 2027,0 га.
Його територія включає так звану нагірну частину - покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавних острови Дніпра - Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови (116 га) в Канівському водосховищі - останці лівобережної тераси. Навколо території заповідника встановлено охоронну зону площею 1353 га.Трускавец санатории
Основними функціями і завданнями заповідника є охорона і збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Лісостепу України, збереження біорізноманіття, моніторинг динаміки природних процесів. Заповідник є також учбовою базою Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, де проходять польову практику студенти біологічного, географічного та історичного факультетів.санаторий Алмаз
У заповіднику працюють 72 чоловіки, з них у науковому підрозділі - 11, у службі охорони - 14 осіб.
За схемою фізико-географічного районування територія заповідника знаходиться на межі Дністровсько-Дніпровського та Лівобережно-Дніпровського лісостепових країв Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням рослинність цієї території відноситься до Уманьсько-Канівського (Правобережного центрального) округу Подільсько-Середньопридніпровської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейсько-Сибірської лісостепової області.Трускавец санатории
Через значну розчленованість рельєфу на території заповідника спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та тваринного світу.
http://sanatoriitruskavca.com

Ще в недалекому минулому Канівські гори були лісовим краєм. Ковилово-різнотравний степ займав переважно верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже на початку ХХ ст. внаслідок людської діяльності лісовий покрив значно зменшився. Вирубування лісів призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після знищення лісів на крутосхилах почалася сильна ґрунтова ерозія. Тому нині яри займають майже третину території заповідника. Глибина деяких із них - Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр - сягає 30-40 м. До території заповідника входять також відроги Хмілянського яру - одного з найбільших у Європі. санаторий Женева

У лісовому покриві домінує граб з домішкою дуба звичайного, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчастої, ясена звичайного. Грабова діброва заповідника знаходиться на східній межі суцільного поширення європейських грабових лісів. Тут відомі і найбільш північні та східні місця зростання деяких європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, цибулі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах трапляються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів: багаторядники Брауна та шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала. На добре освітлених південних схилах можна зустріти релікти вже більш теплого міжльодовикового періоду: чину рябу, шоломницю високу та ін. санаторий Шахтер,

Значний науковий інтерес становлять екосистеми заплавних островів. Саме їх можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося.

На Зміїних островах значну частину території займають вікові дуби й сосни з багатими підліском і трав'яним покривом. Тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію. Це пов'язано з підтопленням островів водами водосховища - у типові комплекси інтенсивно вселяються болотні види. Відбувається перебудова природної екосистеми. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья),

На території заповідника охороняються 2 лісових, 1 степове та 2 водних рослинних угруповання, занесені до Зеленої книги України.

У флорі заповідника нараховується 990 видів судинних рослин, що становить близько 20 % флори України. Тут виявлено 170 видів лишайників, 138 - мохоподібних, а також 1232 види справжніх грибів. У заповіднику зростають 5 видів рослин, занесених до Європейського червоного списку, 29 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів з Додатку 1 Бернської конвенції.

Багатою є також фауна заповідника. В районі Канівських дислокацій виявлено понад 10 тис. видів безхребетних тварин (всього по Україні їх нараховується 25 тис. видів). Тільки комах мешкає у заповіднику близько 8000 видів,санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), з яких 36 видів занесено до Червоної книги України (дибка степова, красотіл пахучий, жук-олень, вусач великий дубовий, джміль моховий, бджола-тесляр звичайний, сколія-гігант, ктир гігантський, бражник мертва голова, ведмедиця Гера, махаон, поліксена). Тут охороняється понад 300 видів павукоподібних, 200 видів молюсків, 130 видів ракоподібних, 49 видів багатоніжок, у тому числі рідкісний вид полідесмус український.

Серед хребетних тварин у заповіднику мешкають 233 види птахів, 53 види ссавців, 11 видів земноводних, 8 видів плазунів, 37 видів риб та 1 вид круглоротих, у тому числі чимало рідкісних видів. Щороку на Дніпрі біля заповідних островів зимує до 14 особин орлана-білохвоста, а з 1996 року цей птах почав гніздитись у заповіднику. Трапляється на прольоті чорний лелека. Неодноразово зустрічались змієїд і балобан. санаторий Карпаты На острові Круглик є велика колонія чаплі сірої - близько 150 гнізд. На прольоті у порівняно великій кількості бувають на островах велика та мала білі чаплі.

Велике значення має заповідник і як місце відпочинку птахів під час прольотів. Восени в затоках і затопленому лісі на Круглику можна бачити великі зграї качок, куликів, мартинів. санаторий Алмаз,

Із ссавців звичними мешканцями заповідника є козулі, кабани, лисиці, зайці, борсуки, трапляються лосі. На островах постійно живуть кілька сімей бобрів, біля води можна побачити сліди видри та норки.

Із земноводних поширені жаби гостроморда, трав'яна і ставкова, ропуха сіра, квакша, часничниця. Трапляються тритони звичайний та гребінчастий. Серед плазунів найчисленнішими є ящірки зелена та прудка, вуж, рідше трапляються веретільниця, мідянка, гадюка звичайна (чорна та плямиста форми). Санаторий Весна Трускавец,

Загалом на території заповідника зберігається 26 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 83 види, занесені до Червоної книги України, та 175 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Без перебільшення можна сказати, що екосистеми Канівського заповідника є одними з найбільш вивчених в Україні. Фахівцями різних галузей опубліковано понад 3500 наукових праць, присвячених заповіднику. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья), Науковцями заповідника з 1968 року ведеться "Літопис природи" - основний звітний документ наукового відділу. На постійних пробних ділянках проводяться регулярні спостереження за річною та сезонною динамікою рослинного покриву. Накопичено досвід ведення комплексних екологічних досліджень, складено геоботанічну, ландшафтну та ґрунтову карти заповідника, проведено інвентаризацію основних груп рослин, тварин і грибів.

Актуальним і перспективним для заповідника є вивчення сукцесійних процесів, що дає змогу прогнозувати розвиток екосистем, збереження рідкісних видів та підтримання біорізноманіття. санаторий Женева,

Не менш важливим для заповідника є вивчення інтродукованих видів рослин і тварин. Деякі з них поводять себе досить агресивно відносно місцевих видів. Так, акація біла, клен американський та аморфа кущова вже займають значні площі, потіснивши аборигенні деревні та чагарникові види. Завезена десятки років тому американська норка витісняє європейську. Тому актуальним стало прогнозування подальшого розвитку природних комплексів загалом і стану окремих популяцій місцевих та інтродукованих видів.

Оскільки м. Канів є значним туристичним центром (Тарасову гору щороку відвідують до 300 тис. туристів), заповідник частково виконує і роль національного парку. Науковці розробили кілька екологічних стежок для організованих екскурсій. Особливою популярністю у відвідувачів користується музей природи, розташований на території садиби заповідника в меморіальному будинку академіка М. Ф. Біляшівського.санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), Експозиція музею складається із 7 відділів (археологічного, палеонтологічного, лісового, ботанічного, зоологічного, відділу загальної екології, відділу вшанування пам'яті першого ректора Київського університету - професора М. Максимовича) та двох меморіальних кімнат академіка М. Ф. Біляшівського. Вона побудована виключно на багатющому місцевому матеріалі, а деякі експонати могли б стати справжньою окрасою провідних музеїв світу. Такими є кам'яні жіночі фігурки епохи палеоліту, кам'яні знаряддя праці, кераміка трипільської культури, елементи прикрас ранньослов'янського періоду.

У відділі палеонтології вражають людську уяву скам'янілі бивні та зуби мамонта, роги гігантського оленя, зуби акули лямна, "чортові пальці" та ін. Лісовий відділ розкриває перед відвідувачами таємниці життя лісу, а ботанічний, ніби продовжуючи цю тему, оповідає про рідкісні та лікарські рослини рідного краю, про ті величезні можливості,санаторий Карпаты, які має природа у відновленні та підтриманні нашого здоров'я. У зоологічному відділі одночасно можна милуватися чудовою колекцією метеликів, опудалами граціозної козулі, плямистого оленя, лося, кабана, суворого і гордого вовка, могутнього орла-беркута тощо. Експозиція відділу загальної екології розповідає про історію охорони природи, заповідної справи, про ті біди, яких зазнають люди від варварського ставлення до природи, порушення її законів. У відділі вшанування пам'яті першого ректора Київського університету можна дізнатися про його творчу та велику історико-культурну спадщину.

Невід'ємною частиною історії заповідника є життя і творчість великого вченого, історика, археолога, краєзнавця, фундатора Українського історичного музею академіка Миколи Федоровича Біляшівського. У двох невеликих меморіальних кімнатах музею представлено багато оригінальних документів про життя і творчість ученого. санаторий Шахтер,

Канівський заповідник дає змогу віч-на-віч спілкуватися з природою, яка живе за своїми мудрими законами і навчає нас пізнавати розумом і серцем красу і добро цього неповторного світу.Трускавецкурорт

Казантипський природний заповідник розташований на північно-західному узбережжі Керченського півострова на мисі Казантип. З усіх боків він омивається водами Азовського моря і лише на півдні з'єднується із сушею вузьким піщаним перешийком.санаторий Алмаз
Заповідник створений Указом Президента України від 12 травня 1998 року № 458 на площі 450,1 га з метою збереження у природному стані типових та унікальних степових природних комплексів Азовського узбережжя Криму і прилеглої акваторії.
В установі працюють 8 чоловік, з них у науковому підрозділі - 1, у службі охорони - 5 осіб.
Санатории Сходница
Казантипський природний заповідник - це унікальний природний об'єкт. Геологічна та геоморфологічна своєрідність, багатство флори та фауни, незвична для рівнинного Криму збереженість еталонних оригінальних та самобутніх ландшафтних і флористичних комплексів ставлять його в один ряд з найвизначнішими пам'ятками природи Криму.
За схемою фізико-географічного районування територія заповідника входить до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.
Клімат цього району помірно континентальний, посушливий, з жарким літом (максимальна температура для мису Казантип становить +35,7°С)трускавец цены, із засухами і суховіями та короткою, досить теплою зимою з періодичними нетривалими морозами та непостійним сніговим покривом (мінімальна температура -22,3°С). Середньорічна температура повітря у цьому районі становить +10,8°С. Безморозний період триває 200 днів. Кількість річних опадів складає 400 мм, їх найбільше випадає у літньо-осінній період. Панують північно-східні вітри, які часто досягають сили ураганів, характерними є тумани та підвищена вологість повітря.Трускавец санатории
Мис Казантип - одна з найцікавіших геологічних пам'яток Криму. Він складений моховатковими вапняками із Membranipora lapidosa. Зовнішня кільцева гряда Казантипу схожа на давній атол, а плоске дно котловини - на осушену лагуну. Проте насправді мис
Санатории Трускавца- це типова випукла брахіантикліналь з пологим нахилом пластів на її крилах. Він являє собою кільцеподібний риф, що утворився як острів при повільному піднятті морського дна ще в сарматський та меотичний періоди. Кільцева гряда з рифових вапняків вийшла на денну поверхню, створивши характерну для мису казаноподібну форму рельєфу, завдяки якій він і отримав свою назву - "Казантип", що в перекладі з тюркської означає "дно казана". Узбережжя мису надзвичайно розчленоване.Санатории ТрускавцаПоверхня багатьох зовнішніх схилів є складним чергуванням цирків, карстових воронок, тріщин та хаотичним нагромадженням скель. Невеликі бухти узбережжя закінчуються вапняковими обривами, що переходять у степ.
Мальовничий ландшафт доповнюється оригінальним і самобутнім рослинним покривом. Миротель ТрускавецТут збереглися цілинні ділянки ковилового, петрофільного, чагарникового та лучного степу, охороняються галофітні фітоценози прибережної смуги та зарості морських водоростей. Особливий інтерес становлять вапняки, на яких ростуть найрідкісніші, реліктові, ендемічні та погранично-ареальні види флори Криму. Оригінальною є флора літоральних, псамофільних та галофільних ландшафтних комплексів із середземноморськими видами.
Трускавец санатории
Всього у флорі Казантипу налічується 541 вид судинних рослин, що становить дещо більше 40% флори рівнинного Криму або біля 60% флори Керченського півострова. З них відмічено 3 вузьколокальних, 17 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 2 кримсько-таманські та понад 50 причорноморських і приазовських ендемів. У флорі заповідника зареєстровано також 30 видів мохоподібних, 75 видів лишайників, 28 видів водоростей. Тут зростають також 14 видів справжніх грибів.Санатории Сходница
http://sanatoriitruskavca.org.ua

До Червоної книги України занесені 25 видів, що зростають у заповіднику: фіалка біла, катран мітрідатський, чебрець прибережний, волошка Талієва, офрис оводоносна; мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півонія тонколиста, астрагал дніпровський, чебрець несправжньогранітний, асфоделіна жовта, тюльпани двоквітковий та Шренка, штернбергія пізньоцвіта, холодок прибережний,санаторий Алмаз, анакамптис пірамідальний, зозулинець різнобарвний, 5 видів ковили - дніпровська, Браунера, тирса, Лессінга та понтична, диктіота дихотомічна, ксантопармелія камчадальська та рамаліна рвана. Тут охороняються також 4 види рослин, занесені до Європейського червоного списку: бурачок чашечкоплодий, гвоздика ланцетна, катран мітрідатський та чебрець Дзевановського.

Не менш різноманітною є і фауна заповідника. санаторий Шахтер, За попередніми даними тут зареєстровано 4 види ракоподібних, 19 - павукоподібних, 429 - комах. Хребетних тварин відмічено 188 видів, з них 80 видів риб, 1 вид земноводних, 4 - плазунів, 81 - птахів та 22 види ссавців. У заповіднику охороняються 6 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 35 видів, занесених до Червоної книги України, та близько 50 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Із "червонокнижних" безхребетних тут мешкають: мізиди аномальна та зубчаста, кріт морський, краб трав'яний; ембія реліктова; ліксус катрановий; зегрис Евфема, пістрянка весела, махаон, подалірій, аврора біла, шовкопряд Балліона; мегалодонт середній, арге Беккера і ін.; із хордових: жовтопуз, полози жовточеревий і чотирисмугий, гадюка степова, ходулочник, кулик-сорока, огар, боривітер степовий, лунь польовий, підковоніс великий, тхір світлий і ін.

До території заповідника входить прибережно-аквальний комплекс біля м. санаторий ЖеневаКазантип (56 га) - типове для цього біогеографічного регіону водно-болотне угіддя. Воно віднесено до водно-болотних угідь міднародного значення і є особливо цінним для підтримання біологічного різноманіття регіону, місцем зосередження галофітних біоценозів та морських макролітів, має велике значення для підтримання життєдіяльності водоплавних птахів: чаплі великої білої, чаплі малої білої та огаря, який тут гніздиться. Цей аквальний комплекс є важливим місцем нересту, нагулу та зимівлі аборигенних видів риб.

Площа заповідника є незначною, і для підвищення ефективності охорони унікальних природних комплексів є потреба у розширенні його території за рахунок котловини м. Казантип, територій заказників "Астанійські плавні", "Караларський спеп" та ін., а також у створенні охоронної зони на акваторії Азовського моря біля м. Казантип.санаторий Карпаты