Для успішного подолання зони блискавочної діяльності, необхідно знати основні типи гроз та їх особливості.
Усі грози розділяються на два типи: внутрішньомасові та фронтальні. В свою чергу внутрішньомасові грози підрозділяються на:
 конвективні, які виникають в холодній повітряній масі в тилу циклонів;
 теплові (місцеві), які виникають в малорухомій повітряній масі;
 орагрофічні (скельові) грози, які виникають при вимусовому підйомі повітря вздовж схилів скель з навітреної сторони.
Загальними властивостями внутрішньомасових гроз є:
1. Виникнення влітку в другій половині дня та розсіюються ввечорі.
2. Переміщєння, як правило, по напрямку вітру на середніх висотах (5-25 км/год.).
3. При переміщєнні над оголеною (теплою) місцевістю вони посилюються, а над більш холодною (озера, річки, ліси) вони послабляються або розсіюються.
4. В окремих випадках, супроводження шквалами та градом.
Умови польотів в зоні таких гроз залежать від степеню їх розвитку та, як правило, не являють особливих труднощів. Льотчик має можливість обходити їх на значній відстані. Політ в хмарах та під ними дуже небезпечний.
При теплих грозах будь якої інтенсивності безпечним буде політ вищє хмар на висоті 500 метрів.
Фронтальні грози.
До фронтальних гроз відносяться грози, які розвиваються на холодному або теплому фронтах та на фронтах оклюзії. Вони виникають в наслідок потужного підйому теплого та вологого нестійкого повітря по клину холодного повітря. На відміну від внутрішньомасових гроз вони мають наступні особливості:
 посилюються в другій половині дня, а також при підході фронту до гірського хребта та трохи послаблюються в другу половину ночі та зранку;
 дуже інтенсивні, потужні, супроводжуються зливами та шквалами;
 на добре виражених фронтах з грозами, висота нижньої межі хмар не рідко сягає 50-100 метрів;
 фронтальні грози простягаються ланцюгом вздовж фронту на сотні км. шириною до 100км.;
 фронтальні грозові хмари бувають часто замасковані іншими формами хмар і літак в них може попасти несподівано;
 мають значну швидкість руху (40-50 км/год.).
При виборі маршруту польоту пов’язаного з пересіканням грозових фронтів необхідно враховувати:
1. Холодний фронт необхідно пересікати під прямим кутом (перпедикулярно до лінії фронту).
2. Холодний фронт можна пересікати на висоті 5-6 км. та вищє.
3. В ряді випадків фронт можна пересікати під хмарами, якщо їх висота не дуже мала та в місцях де немає опадів.
4. Грозовий фронт краще всього пересікати над хмарами.
5. Пісчані бурі попереду фронту вказують на наявність шквалистих вітрів.
Шквалом називається несподіване та різке посилення вітру, яке супроводжується змінами його напрямку. Швидкість вітру при шквалах може сягати ураганної сили (30 м/с та більше).
Подібно шквалам з грозовими хмарами пов’язані смерчі – це невиликі вихрі з наклонною або вертикальною віссю, де обертання повітря, піднятого пилу та води проходить як і в циклоні проти годинникової стрілки.
Тиск в центрі добре розвинутого смерчу може бути на 50-200 мм нижче ніж навколишній атмосфері.
Проходження смерчу супроводжується винятково сильними руйнуваннями та зливами. Вітер в них може сягати 100 м/с та більше.