Я обіцяла викласти "Бармаглота"


Курзу-Верзу (пер. Миколи Лукаша)

Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.

"Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То зубий дряполап!
Не знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!"

Меча-штрича він в руки взяв,
Тропив ворожий слід,
І в думній тужі спочивав
Під дервом діодід.

Та раптом - цвист! оглушний цвист!
Кругом погонь вашить,
В тримучім лісі никне лист -
Курзу-Верзу телить!

Він раз мечем! він два штричем,
Аж кервиться торва!
І барбаризнула з плечей
Сміюцька долова!

"Ти вбив грозу Курзу-Верзу?
Ти, слинку, чудодець!
"О лавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!"

Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.

Вірш надрукований в книжці "Аліса в Задзеркаллі" видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"