Для добавления этого дневника в вашу ленту друзей нажмите здесь.
Добавить любой RSS - источник (включая журнал LiveJournal) в свою ленту друзей вы можете на странице синдикации.
Письмо в Кремль |
|
|
ФИЛЬМ «ВОДА 2»: РАСКРЫТЫ НОВЫЕ ТАЙНЫ |
|
|
Українськy бібліотеку в Москві залишив ще один співробітник |
|
|
ПЛАНОВA «ЗАЧИСТКA» БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ B МОСКВІ |
|
|
ОБІЖНИК СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ, № 1 (53) – січень, 2008 |
|
|
ДАЙОШ ПОСАДУ ПРОВОКАТОРУ ?! |
|
|
ЗАКЛИК ДО ОСВІТЯН ДІАСПОРИ |
|
|
ОБІЖНИК СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ, № 12 (52) – грудень, 2007 |
75-ТА РІЧНИЦЯ ГОЛОДОМОРУ
17 листопада 2007 року, українська громада в США розпочала цілорічне відзначення 75-ліття Голодомору поминальним трьохкілометровим походом по вулицях Нью-Йорку та соборною відправою - панахидою у найбільш відомій катедрі Св. Патрика (Нью-Йорк). У богослужінні взяло участь три тисячі людей. Виступали ієрархи Української Католицької Церкви та Української Православної Церкви, представники Конґресу США та американського журналістського світу, представники України, а також представники української громадськості. Було зачитано звернення від президентів США і України. У своєму виступі Президент СКУ звернувся до присутніх в катедрі:
„Ми закликаємо вас пам’ятати та вшанувати жертви голодомору. Ми звертаємося до всіх націй, урядів та міжнародних організацій визнати наш біль і заспокоїти наші переживання визнанням Голодомору 1932-33 рр. Геноцидом проти українського народу. Сьогодні ми на колінах молимося до Всевишнього, щоб він захистив усіх нас від зла та дарував нам мир. Просимо Бога за упокій наших братів і сестер, а також невинних дітей, які відійшли у вічність".
Подібні відзначення розпочалися 24 листопада в Україні та в інших країнах діяспори. Детальні інформації будуть подані у наступному обіжнику.
КОНФЕРЕНЦІЯ СКУ, ПРИСВЯЧЕНА 40-ЛІТТЮ СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ У НЬЮ-ЙОРКУ
18 листопада 2007 року, в Нью-Йорку (США), в Українському Музеї, відбулася конференція, присвячена 40-літтю Світового Конґресу Українців. Преосвященний Єпископ Василь Лостен провів молитву, також прочитано молитву, промовлену Високопреосвященним Митрополитом Української Православної Церкви в США Блаженнійшим Іоаном Теодоровичем на відкритті Першого Конґресу Вільних Українців. Після цього відбувся показ двох фільмів: перший - про Перший Конґрес СКВУ, який відбувся в Нью-Йорку 12-19 листопада 1967 року, а другий – про історію СКВУ-СКУ.
З привітаннями виступили представники України, представники українських організацій та фінансових установ. З цієї нагоди на діяльність СКУ було передано $1,000 від Централі Українських Кооператив у Америці, $5,000 – від Самопомочі Української Американської Федеральної Кредитової Кооперативи в Чікаґо, $10,000 – від Федеральної Кредитової Кооперативи Самопоміч (Нью-Йорк), $2,000 – від Федеральної Кредитової Кооперативи Самопоміч (Нью-Джерсі). Отримано також писемний привіт від Самопомочі (Клівленд) ФКК з пожертвою у сумі $2,000.
Головну і надзвичайно змістовну доповідь на тему: "Як відносились в УРСР до створення СКВУ" виголосив Дмитро Павличко, відомий поет з України, Голова УВКР. Конференція закінчилася національним гімном, після чого відбулося прийняття для учасників, підготовлене відділом УККА в Нью-Йорку.
ДОПОМОГА КАЗАХСТАНУ
Від Світового Конґресу Українців вийшло звернення про допомогу на завершення побудови Української Греко-Католицької Церкви у м. Астана, Казахстан, в у якому сказано:
"Три роки тому розпочато будову церкви завдяки о. Романові Малярчуку, який виклопотав гарну центральну ділянку в Астані, а німецька і австрійська єпархії виділили деякі кошти на цю церкву. Підвал вже закінчений, побудовані стіни, але через брак коштів процес будови дуже сповільнився. Місцева влада попередила, що якщо до літа наступного року будівництво не буде завершено, то в української громади можуть забрати ділянку і недовершену будівлю.
Світовий Конґрес Українців звертається до української громади світу допомогти закінчити побудову церкви в Астані і тим самим виявити свою любов і пошану до наших братів і сестер у Казахстані, яким зараз так потрібна моральна і матеріяльна допомога.
У зв’язку з тим, що Рада Оборони і Допомоги Українцям (РОДУ) при Українському Конґресовому Комітеті Америки (УККА) вже довгий час займається допомогою українцям в Казахстані, СКУ не буде окремо займатися збіркою чи передачею фондів на будову церкви в Астані, тому просимо висилати пожертви прямо на адресу УККА: UCCA, 203 Second Ave., New York, NY 10003, а чеки виписувати на UCCA-RODU з позначкою "Казахстан". „
РІЗДВЯНІ ПОБАЖАННЯ
За українською християнською традицією напередодні Різдва Христового Світовий Конґрес Українців вітає весь український народ в Україні та в діяспорі, Президента Віктора Ющенка і його родину, Уряд України і Верховну Раду, Збройні Сили, українських дипломатів, Ієрархів Українських Церков, мирян і священнослужителів, усіх членів та всю світову українську спільноту та бажає всім доброго здоров'я, родинного благополуччя та здійснення всіх мрій і надій у Новому році!
За 40 років свого існування СКУ завжди стояв на сторожі інтересів України та української діяспори, свого членства і своїх складових організацій та своєю діяльністю зумів привернути увагу вільного світу до найбільшого злочину проти Українського Народу - Голодомору 1932-1933 років. Завдяки жертвенности наших братів і сестер, розсіяних по всьому світу, правда про Голодомор перемогла! Сьогодні нашу боротьбу підхопив увесь світ: Голодомор визнали 14 держав світу, у тому числі й Україна. Створивши Міжнародний Координаційний Комітет по відзначенню 75-ліття Голодомору, діяспора успішно співпрацює у цьому питанні з Україною. З цієї нагоди як в Україні, так і в діяспорі ведеться велика робота, про яку раніше ми могли лише мріяти: на основі архівних матеріалів з'являються нові наукові дослідження, створюються фільми, проводяться наукові конференції і симпозіуми, готуються виставки документів.
Отож святим обов’язком кожного з нас є віддати належну шану 7-10 мільйонам жертв Геноциду українського народу і в світлий день Різдва Христового запалити ще одну свічку – в ім'я пам'яти та задля попередження подібних трагедій у майбутньому.
Пам’ятаймо, що Українська Справа стоїть на боці Добра і Правди, а тому закликаємо наших братів і сестер в усьому світі до єдности в ім’я кращого майбутнього Українського Народу та нашої неньки-України.
ХРИСТОС РОДИВСЯ ! СЛАВІМО ЙОГО !
|
|
Допоможiть українцям у Казахстані! |
До Світового Конґресу Українців звернулася Греко-католицька парафія „Святого Йосифа Обручника" з проханням допомогти закінчити побудову церкви в м. Астана, Казахстан.
В Астані, столиці Казахстану, проживає біля 20 тисяч українців, для яких найближча церква знаходиться у Караганді (230 км. від Астани). Треба сказати, що церква в Казахстані є не тільки місцем молитов, але й духовно-світським центром. У тих містах, де є церква, там вже сформувалась громада. При церквах існують суботні/недільні школи, хори, молодіжні організації, відроджується національна свідомість і зберігається рідна мова.
Треба пам'ятати, що українці в Казахстані проживають більше 250 років і, після казахів та росіян, українці є третьою меншиною за кількістю населення. Багато нащадків з давньої еміграції вже займають високі державні пости, тому для зорганізованих громад існують потенційні можливості для розвитку.
Три роки тому розпочато будову церкви завдяки о. Романові Малярчуку, який виклопотав гарну центральну ділянку в Астані, а німецька і австрійська єпархії виділили деякі кошти на цю церкву. Підвал вже закінчений, побудовані стіни, але через брак коштів процес будови дуже сповільнився. Місцева влада попередила, що якщо до літа наступного року будівництво не буде завершено, то в української громади можуть забрати ділянку і недовершену будівлю.
Світовий Конґрес Українців звертається до української громади світу допомогти закінчити побудову церкви в Астані і тим самим виявити свою любов і пошану до наших братів і сестер у Казахстані, яким зараз так потрібна моральна і матеріяльна допомога.
У зв’язку з тим, що Рада Оборони і Допомоги Українцям (РОДУ) при Українському Конґресовому Комітеті Америки (УККА) вже довгий час займається допомогою українцям в Казахстані, СКУ не буде окремо займатися збіркою чи передачею фондів на будову церкви в Астані, тому просимо висилати пожертви прямо на адресу УККА: UCCA, 203 Second Ave., New York, NY 10003, а чеки виписувати на: UCCA-RODU з позначкою «Казахстан».
Сподіваємося на ваше сприяння для завершення цього проекту. Щиро дякуємо заздалегідь.
Торонто – Нью-Йорк, 29 листопада 2007 р.
За Світовий Конґрес Українців
Аскольд Лозинський, Президент
Віктор Педенко, Генеральний секретар
225 E. 11th STREET, NEW YORK NY 10003 USA • TEL. (212) 254-2260 • FAX (212) 979-1011
e-mail: Askold pesyk verizon krapka net & congress pesyk look. krapka ca ; NET: www.ukrainianworldcongress.org
|
|
У Бібліотеці укр. літ-ри у Москві відкрито виставку Голодомору |
У БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ ВІДКРИТО КНИЖКОВО-ІЛЮСТРАТИВНУ ВИСТАВКУ, ПРИСВЯЧЕНУ ТРАГІЧНИМ ПОДІЯМ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
24 листопада у Бібліотеці української літератури в Москві відбулося відкриття книжково-ілюстративної виставки до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, у якому взяли участь читачі Бібліотеки, члени українських організацій Москви та Підмосков’я, представники російської громадськості.
На виставкових стендах і столах експонується близько 40 книг з понад двохсот видань, присвячених трагічним подіям 1932-1933 років в Україні, що знаходяться у фондах Бібліотеки. В інформаційному матеріалі «Український голокост: погляд із сьогодення», підготовленому Бібліотекою та розташованому на початку експозиції, підкреслено, що «Голодомор в Україні – найтяжчий злочин проти людства, спланований і реалізований керівництвом колишнього Радянського Союзу проти українського народу…, одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, про яку десятиліттями замовчувалось». Книжки, представлені на виставці, мають сумний зміст і засвідчують «нечуваний досі в світі геноцид проти української нації».
Виставку відкрила головний бібліотекар Бібліотеки української літератури в Москві Олена Мальцева.
Перший заступник голови Об’єднання українців Росії Юрій Кононенко розповів про історію формування колекції книг Бібліотеки про Голодомори в Україні (список видань додається). Перші видання надійшли до фонду Бібліотеки ще наприкінці 1980-х років від західної української діаспори. Згодом, по мірі зняття грифу секретності з теми Голодомору, в Україні активно розпочалося видання документів, спогадів, наукових досліджень, художніх творів про ці трагічні роки. Частина з них закуповувалася Бібліотекою в порядку систематичного комплектування, але більшість надійшла як дарунок від Асоціації дослідників голодоморів в Україні, видавництв, бібліотек та авторів. Юрій Кононенко докладно охарактеризував представлені видання за тематичними групами, детально зупинився на характеристиці трьох книг: «Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів» – першій ще в радянській Україні публікації архівних документів (1990), «Голод 1932 - 1933 років в Україні: причини та наслідки» – фундаментальній монографії великого колективу українських істориків (2003), «Розсекречена пам’ять» – найновішій публікації документів ҐПУ-НКВД про Голодомор із Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2007). На жаль, підкреслив він, ще мало книг друкується російською мовою. Серед таких видань не втрачає актуальності опублікований у 1990 році «Итоговый отчет Международной комиссии по расследованию голода на Украине 1932-1933 годов». Чимало у фонді Бібліотеки і аудіовізуальних матеріалів про Голодомор.
Співголова ОУР та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерій Семененко зазначив у своєму виступі, що представлені на виставці книги, документи, в них опубліковані, яскраво свідчать, що голод 1932-1933 років був спланованим Йосипом Сталіним та більшовицьким режимом злочином, внаслідок якого постраждали та загинули мільйони ні в чому не винних людей, в першу чергу – українських селян.
На відкритті виставки також виступили очевидець Голодомору Федір Тонкопій, читачі Бібліотеки Микола Мосенцев, Ростислав Скорий та інші.
Хоча нове керівництво Бібліотеки не наважилося у черговий раз скасувати проведення виставки з «пожежних» або інших причин, незрозумілою була відсутність на відкритті директора Н. Шаріної та її заступника Б. Безпалька. Очевидно, сучасним вандалам, які кілька днів тому повністю знищили унікальний газетний фонд Бібліотеки, не хотілося дивитися людям в очі.
Після завершення відкриття виставки на пропозицію заступника голови ОУР, голови реґіональної громадської організації «Українці Москви», заслуженого працівника культури Росії та України Вікторії Скопенко члени української громади, учасники Української народної хорової капели Москви, всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій. Було запалено свічки пам’яті – як і всі українці в Україні та по світах вони взяли участь в міжнародній акції «Запали свічку». Народна капела виконала «Отче наш» Миколи Леонтовича з літургії Іоанна Златоустого.
* * *
У цей же день вранці відбулася поминальна панахида в Богоявленському кафедральному соборі Москви, на якій були присутні члени української громади, голова Рад ОУР та ФНКА УР член Ради Федерації Федеральних Зборів РФ Василь Дума, Валерій Семененко, Вікторія Скопенко. Поминальні богослужіння відбулися також у кафедральних соборах Санкт-Петербурга, Краснодара, Тюмені та Владивостока.
Члени українських організацій Москви взяли активну участь у заходах, що проводилися за ініціативою Посольства України в Російській Федерації: презентації нових українських книг про Голодомор, на якій виступили Юрій Кононенко, голова ради Товариства української культури «Славутич» Василь Антонів, та виставці «Розсекречена пам’ять» (15-18 листопада); відкритті пам’ятної дошки у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору в Україні та закладенні Калинового гаю на території Посольства в пам’ять про мільйони загиблих, покладанні квітів до Меморіального каменю жертв політичних репресій на Лубянській площі Москви, поминальній панахиді та покладанні квітів до пам’ятного знаку на місці масових поховань жертв політичних репресій на території колишнього стрілецького полігону НКВД-КҐБ у Південному Бутові (23 листопада); концерті-реквіємі в Культурному центрі України в Москві на честь пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.
Юрій Мороз
Прес-служба реґіональної громадської організації «Українці Москви»
24 листопада 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr-oum pesyk yandex ru
Тел. + 7495730-4022, + 7499767-8643
|
|
ВАРВАРСТВО У МОСКВІ |
ВАРВАРСТВО У МОСКВІ: ЗНИЩЕНО ГАЗЕТНИЙ ФОНД
БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
У фонді зберігались річні комплекти українських газет українською та російською мовами за 1988-2006 роки: «Демократична Україна», «Правда Украины», «Голос України», «Урядовий кур’єр», «2000», «Сегодня», «День», «Дзеркало тижня», «Літературна Україна», «Культура і життя», «Комуніст», «Товариш», «Українське слово», «Досвітні вогні», «Критика», «Молодь України», «Україна молода», «Народна газета», «Освіта», «Шлях перемоги», «Факты и комментарии», «Спортивна газета» тощо. Знищено також окремі раритетні примірники українських газет ХІХ-ХХ століть, газети української діаспори Росії та інших країн, що зберігалися у відділі російської україніки, примірники часопису «Український огляд», який видавався багато років російським та українським публіцистом О. Руденком-Десняком.
Газетний фонд Бібліотеки був складовою частиною її загальних фондів і дбайливо збирався протягом двох десятиріч за допомогою українських організацій Росії та державних установ України, Посольства України в Російській Федерації.
Як повідомляють очевидці, злочинну акцію було проведено рано-вранці, до приходу на роботу співробітників-українців. Шаріна та її заступник Безпалько особисто вантажили газети на автомашину, яка вивезла їх у невідомому напрямку.
Всі ці комплекти газет відсутні у будь-якій іншій бібліотеці Росії, значна частина з них являє собою історико-культурну цінність державного значення для Російської Федерації.
Українська громадськість розглядає цю акцію як відвертий антиукраїнський шабаш, виключний прояв агресивної неповаги по відношенню до української культури та українців. Зовсім невипадковим видається і те, що нищення фонду бібліотеки відбулося лише за два дні після невдалої спроби «молодих євразійців» розгромити виставку, присвячену Голодомору в Україні.
Чи зупинить хтось середньовічних варварів?
Прес-служба реґіональної
громадської організації «Українці Москви»
19 листопада 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr - oum pesyk yandex ru
Тел. + 7495730-4022, + 7499767-8643
|
|
У МОСКВІ ЗІРВАНО СПРОБУ РОЗГРОМУ ВИСТАВКИ ПРО ГОЛОДОМОР |
У МОСКВІ ЗІРВАНО СПРОБУ РОЗГРОМУ ВИСТАВКИ, ПРИСВЯЧЕНОЇ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
17 листопада о 15.20 у виставкову залу Культурного центру України в Москві, де експонувалася виставка «Розсекречена пам’ять», увірвалося троє молодиків – членів так званої «Євразійської спілки молоді» віком близько 20-25 років. З криками «Ніяких голодоморів! Ніяких кордонів! Ніяких Україн!» вони почали зривати і топтати виставкові стенди, розбили пляшку з якоюсь рідиною, як потім з’ясувалось, спиртовим розчином.
У цей час у залі проводилася екскурсія для відвідувачів, серед яких був співголова Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерій Семененко. Він миттєво зреагував на провокацію, скрутив одного з нападників, поклав обличчям униз та кинувся до другого; наспіла допомога з боку співробітників та охорони Центру, інших відвідувачів. Вони нейтралізували молодиків та викликали міліцію. Все це знімав на відеокамеру з вулиці через скляні двері четвертий член організації, якому вдалося втекти.
Співробітниками міліції отримано пояснення свідків, акт, складений відвідувачами виставки, проведені необхідні слідчі заходи на місці скоєння злочину. Хуліганів затримано та спроваджено до відділу внутрішніх справ «Арбат».
Під час затримання нападники поводили себе дуже нахабно, не виявляючи страху навіть перед міліцією, а боялись лише одного – щоб їм не дали по пиці.
Прикметно, що у відділі міліції одразу з’явився адвокат затриманих, а керівник євразійців Віталій Коровін негайно повідомив радіостанцію «Эхо Москвы», що члени ЄСМ «розгромили виставку».
Насправді хуліганам цього не вдалося зробити завдяки швидкому реагуванню громадськості. Після виконання оперативно-розшукових заходів виставку було відновлено, екскурсії продовжено в звичайному режимі.
* * *
16 листопада в рамках Історичного лекторію у Бібліотеці української літератури в Москві повинна була відбутися презентація нових українських книжкових видань, присвячених трагічним подіям Голодомору в Україні. Презентація планувалася в рамках заходів, організованих Посольством України в РФ, за участю авторів та упорядників книг «Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ҐПУ-НКВД», «Казнь голодом» Семена Старіва – свідоцтво очевидця трагедії в селі Вергуни на Черкащині (російською мовою) та інших.
Яким же було здивування читачів та членів української громади, які прийшли на захід, коли вони побачили на дверях Бібліотеки оголошення, що її зачинено «з технічних причин». На запитання одного з читачів, що це за технічні причини, було отримано відповідь – «пожежна безпека».
Очевидно, організація таких «пожеж» цілком вписується в дії нової директорки бібліотеки, яка нею активно руйнується. Цікаво, чи відбудеться книжково-ілюстративна виставка, присвячена розкриттю теми Голодомору, запланована в Бібліотеці на 24 листопада? У фондах Бібліотеки, завдяки старанням українських активістів, у минулі роки було зібрано більше двохсот книжкових видань та аудіовізуальних матеріалів про штучно організоване більшовицьким радянським режимом лихо…
Прес-служба реґіональної
громадської організації «Українці Москви»
17 листопада 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr-oum pesyk yandex ru
Тел. +7 495730-4022, +7 499767-8643
|
|
Hад украинской библиотекой России нависла угроза ликвидации |
Мэру г.Москвы Ю.М. Лужкову
От Председателя НКАУ Мурманской обл.
Натальи Георгиевны Орловой
« В начале было Слово.
И Слово было у Бога.
И Слово было Бог…»
( 1Иоанна)
Уважаемый Юрий Михайлович!
Украинские активисты Мурманского Севера России с большим недоумением и чувством горечи узнали о том, что над единственной украинской библиотекой России, которая находится в г. Москве, нависла фактическая угроза ликвидации.
Фонд библиотеки укомплектован интересными и нужными книгами, мобилен в работе с читателями, и все мы, украинцы России, имели возможность пользоваться его запасниками у себя в регионах, т.к. книги, которых недоставало в наших домашних библиотеках, можно было запросить на временное пользование в московской библиотеке на Трифоновской.
А какие уникальные музыкальные встречи проводятся в библиотеке?
Юрий Михайлович, побывайте на этих встречах, и Вы станете Другом нашей библиотеки.
Наличие такой библиотеки в Москве всегда расценивалось нами как результат мудрого правления Мэрии Москвы и Вашего непосредственного участия в частности. Теперь, когда нещадный меч шовинизма занесен над клубом украинских книголюбов, напрашивается невольное предположение, что это кому-то на руку … Кто-то заинтересован в подрыве Вашего авторитета, ибо если обратиться к статистике, то в Мурманской области каждый десятый ее житель - украинец,- убеждена, что в Москве этот показатель значительно выше.
Украинская книга интересна не только украинцам, - она является одним из неоспоримых носителей славянской письменности и дает широкие возможности для познания о наших совместных предках-славянах всем без исключения, независимо от национальной принадлежности и вероисповедования. Украинскую книгу любят и почитают интеллигенты-книголюбы Москвы. Ею интересуются люди разных национальностей.
Об этом свидетельствуют многочисленные записи в книге отзывов.
За тем, как развиваются отношения между двумя братскими государствами, Россией и Украиной, наблюдает каждый цивилизованный житель Планеты. Стало быть, мы у всех на виду, и тот скандал, который искусственно навязали злостные украинофобы вокруг украинской библиотеки в Москве, никак не может характеризовать диалог двух братских народов как достойный или толерантный. Все так зыбко, злобиво и краеугольно даже в таком вопросе, как наличие украинской библиотеки в России, а что, в таком случае, можно говорить о более весомом политическом фундаменте?
Во все времена война с книгой была позорным показателем неполноценной и деформированной политики недалеких людей.
Искру шовинизма и экстремизма необходимо тушить в зародыше, ибо недооценка их ущербной и разрушительной силы может привести к непредсказуемым последствиям.
Украинцы России не только российские граждане, но еще и законопослушные налогоплательщики всех фондов РФ и имеют законное право на удовлетворение своих культурных интеллектуальных потребностей. Наличие культурного дефицита у украинцев России более, чем очевидно, если уж меч погрома навис даже над библиотекой.
Было бы неплохо, если бы устроители такого гонения на украинскую книгу побывали с мирным «рабочим визитом» в Украине и воочию убедились, как все доступно и толерантно с русскоязычными изданиями, наличием русских театров и возможностью получения образования на русском языке. Уверена, что в глаза этим шовинистам непременно кинулось бы количество памятников в Украине А.С. Пушкину и другим российским писателям. В Украине все это цениться и трепетно почитается. Возможно, такой урок пошел бы на пользу разжигателям межнациональной пучины? Нет, не пошел бы! И знаете почему? Да потому, что эти люди далеки от истоков своей родной культуры, а их цель- погром ради погрома. Так какое будущее ждет наших детей при таком подходе к межнациональным отношениям?
Очевиден и тот неоспоримый факт, что сотрудниками библиотеки должны быть украинцы, т.е. люди, которые в совершенстве владеют родным языком, знают этнографическую грамоту и исконный быт украинцев.
Фарисейство, лицемерие и лжепророчество не могут идти в паре с культурой, которая им чужда и непонятна. Воздайте же «…Кесарю кесарево…»
Путь к сокровищнице мировой культуры лежит от родного порога и от той песни, которую нам пела в детстве мама или бабушка. Я украинка, хотя мой родной дедушка, Наступнев Иван Корнеевич, закатованный в сталинских застенках 37 года, был «курским соловейком». Мне понятно и мною любимо высокое Слово Льва Толстого, Ивана Бунина, А.П. Чехова, Валерия Брюссова, Ф. Достоевского,- я не могу жить без музыки Георгия Свиридова и адажио Томмазо Альбинони, но мне пели украинские песни, рассказывали украинские сказки, и я, как и многие мои земляки, впитала красоту и безмерную щедрость золотых россыпей украинской культуры.
Не лишайте нас дара, - столь гармоничного и природного… Это не только антигуманно и противоправно, а еще и большой грех перед Богом, ибо Слово – это Бог.
Нам нужна украинская библиотека, нам необходимо родное Слово, ибо только Слово рождает мудрость, сопричастие к нормализации мира между людьми и полноценное понятие о высокой политике.
В Слове мораль и суть, Слово вечно и бессмертно.
Верю в Справедливость и Ваше доброчинное участие.
Искренне – Наталья Литвиненко – Орлова. Г. Мурманск.
7 ноября 2007г.
Украинская Национально – Культурная Автономия Мурманской Области, Россия, 183052, г. Мурманск, 52, А/я № 3429, тел. 52-46-97, e-mail: talochka3 tire htz pesyk yandex ru
|
|
24 ЛИСТОПАДА – ХВИЛИНА МОВЧАННЯ |
2 листопада 2007 року Президент України видав Указ „Про відзначення у 2007 році Дня пам’яті жертв голодоморів", у якому сказано:
„Оголосити 24 листопада 2007 року о 16 годині на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту в населених пунктах з подаванням відповідних звукових сигналів".
Світовий Конґрес Українців підтримує ініціятиву Президента України та закликає Діяспору приєднатись до запланованої в Україні акції і відповідним чином, незалежно від місця проживання та обставин, у той час, який би співпадав з 16 годиною (4-ою пополудні) в Україні, хвилиною мовчання вшанувати пам’ять 7-10 мільйонів ні в чому не винних наших земляків, у тому числі й дітей, які в 1932-33 рр. загинули страшною голодною смертю.
Тож давайте цим символічним спаянням разом з нашими братами та сестрами на рідних землях як одна велика родина віддамо належну честь і шану мільйонам жертв - крові і плоті українського народу, нашим загиблим побратимам. Тож давайте всі разом відчуємо духовну єдність та трагізм нашого спільного великого горя. Нехай же на устах кожного з нас у цю хвилину голосно чи мовчазно прозвучать слова: „Вічна їм пам’ять".
Торонто - Ню Йорк - Мельбурн 5 листопада 2007 р.
За Світовий Конґрес Українців
Аскольд Лозинський Стефан Романів Віктор Педенко
Президент Голова Міжнародного Генеральний Секретар
Координаційного Комітету
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ
145 EVANS AVENUE, #207, TORONTO ON M8Z 5X8 CANADA • TEL. (416) 323-3020 • FAX (416) 323-3250, E-MAIL: congress pesyk look ca • NET: www.ukrainianworldcongress.org 225 E. 11th STREET, NEW YORK NY 10003, USA • TEL. (212) 254-2260 • FAX (212) 979-1011 E-MAIL: Askold pesyk verizon net
|
|
Cитуація, що склалася з Українською бібліотекою Москви |
ЗВЕРНЕННЯ КЕРІВНИКІВ УКРАЇНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ РОСІЇ
ДО ЧЛЕНА РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗБОРІВ РФ
ВАСИЛЯ ДУМИ
Керівники українських організацій Росії звернулись до сенатора В.М. Думи у зв’язку з ситуацією, що склалася з Українською бібліотекою Москви. У зверненні говориться:
«Біля року, як постала загрозлива ситуація навколо Бібліотеки української літератури в Москві. Фактично дії певних кіл можна розцінювати як наступ на українську культуру в Росії, бо тривожні сигнали про це надходять і з інших регіонів країни.
Мало того, що неодноразові заклики Конгресів українців Росії щодо впровадження Федеральної програми підтримки української культури роками не знаходять ніякого відгуку, йде послідовне знищення єдиної в Росії щойно відкритої української бібліотеки.
Особливо прикро, що це знищення здійснюється підступними та цинічними методами через усунення високопрофесійного директора Бібліотеки В.Слюсарчук, призначення на її місце людини, яка не знає української мови і чужа українській культурі, фактичний розвал новим керівництвом колективу Бібліотеки, а зараз – що стане останнім етапом ліквідації – звільнення нашого колеги, першого заступника голови ОУР, організатора Бібліотеки ще наприкінці 1980-х років Ю. Кононенка.
Українська громадськість Росії, члени Об’єднання українців Росії, Федеральної національно-культурної автономії українців Росії висловлюють глибоке занепокоєння подіями навколо Бібліотеки української літератури в Москві.
Звертаємось до Вас, шановний Василю Михайловичу, як першої особи в керівництві ОУР і ФНКА УР і російського сенатора: чітко визначити свою позицію щодо ситуації навколо Бібліотеки української літератури в Москві та використати свій авторитет та вагу для серйозної постановки цих питань у владних структурах Росії».
Звернення підписали:
Семененко В.Ф., співголова ОУР та ФНКА УР
Паняк С.Г., перший заступник голови ФНКА УР, голова УНКА Єкатеринбурга
Костюк А.П., заступник голови ФНКА УР, голова УНКА «Батьківщина» м. Калінінграда
Литвиненко-Орлова Н.Г., заступник голови ФНКА УР, голова НКА українців Мурманської області
Філіпова М.О., заступник голови ОУР, голова Центру української культури «Джерело» (Томська область)
Скопенко В.І., заступник голови ОУР, голова РГО «Українці Москви»
Дорошенко В.Б., член Ради ОУР, голова Республіканського центру українців Башкортостану «Кобзар»
Дяченко Л.П., член Ради ОУР, голова Українського культурно-суспільного земляцтва «Криниця» Республіки Саха
Любченко В.М., член Ради ОУР та ФНКА УР, голова УНКА м. Казані
Сергієнко М.Г., член Ради ОУР, голова Товариства української культури Кубані
Прокопович М.Р., член Ради ОУР, голова Товариства української культури Хабаровського краю «Зелений клин»
Денисенко Д.М., заступник голови Українського товариства «Перевесло» (Воронезька область)
Турчин М.М., член Ради ОУР, голова Об’єднання українців м. Обнінська
Манович В.М., член Ради ФНКА УР, голова НКА українців м. Новосибірська
Криницький О.М., член Ради ОУР, голова Товариства української культури «Джерело» (Нижегородська область)
Засенко М.І., член Ради ОУР, голова Сахалінської регіональної громадської організації українців
Медяник М.М., член Ради ОУР, голова Товариства української культури «Просвіта» м. Ярославля
Тегза В.Ю., член Ради ФНКА УР, голова УНКА Санкт-Петербургу
Волик М.О., член Ради ОУР, голова Полтавського земляцтва Санкт-Петербургу
Прес-служба реґіональної
громадської організації «Українці Москви»
28 жовтня 2007 р.
Контакти:
E-mail: ukr-oum pesyk yandex ru
Тел. + 7 495 730-4022, +7 499 767-8643
|
|
Cудьбa Библиотеки украинской литературы в Москве |
Копия
Мэрия г.Москвы
Ю.М.Лужкову
Уважаемый Юрий Михайлович!
Вторично обращаюсь к Вам по поводу судьбы Библиотеки украинской литературы в Москве. На предыдущее письмо (от 10.03.07.) я не получил ответа.
Несмотря на, как говорят, отмену приказа о перепрофилировании библиотеки, практические действия в этом направлении продолжаются с нарастающей силой. Дело идет к разгрому единственного в России учреждения такого рода, к фактической ликвидации бесценных книжных фондов. Руководство этой деятельностью осуществляет назначенный новый директор библиотеки, человек, не знающий ни украинского языка, ни украинской истории и культуры. Согласитесь, уже одно это – нонсенс. Можно ли представить себе во главе библиотеки русской литературы человека, который не знает русского языка и плохо ориентируется в вопросе, кто такой Пушкин? Между тем госпожа директор действует круто и уверенно: запрещает мероприятия, выживает из библиотеки толковых, знающих свое дело работников, увольняет с нелепыми, смехотворными мотивировками Ю.Г.Кононенко – превосходного специалиста, энтузиаста и одного из основателей библиотеки. Создается впечатление, что деятельность директора, ведущая к ликвидации Библиотеки украинской литературы, получает поддержку властей, и не только на муниципальном уровне… В это не хочется верить, но очень похоже, что это именно так.
Политические, духовные, культурные последствия данных событий, их крайне негативное воздействие на отношения между двумя странами и народами очевидны. Кому это нужно? Кто будет нести за это ответственность?
Как ученый, более полувека занимающийся исследованием русской и украинской литератур; как давний читатель Библиотеки украинской литературы в Москве; как житель столицы, выражавший в свое время искреннюю благодарность ее руководству за предоставление библиотеке прекрасного помещения, а ныне глубоко разочарованный происходящим; наконец, как гражданин России, озабоченный сохранением межнационального мира и согласии, – я выражаю решительный протест против действий, направленных на разгром Библиотеки украинской литературы и призываю Правительство Москвы, лично Вас, Юрий Михайлович, принять необходимые меры для изменения ситуации, чреватой непоправимыми последствиями, пресечь деятельность безответственных элементов, разжигающих рознь между народами и культурами.
С уважением и надеждой
Юрий Барабаш, главный научный сотрудник Института мировой литературы им.А.М.Горького РАН, доктор филологических наук, профессор, лауреат Государственной премии РСФСР им.А.М.Горького и Национальной премии Украины им.Т.Г.Шевченко.
22.10.07.
|
|
Голодомор в Україні 1932 – 1933 років |
У 1933 році італійський консул, який перебував у Харкові, колишній столиці УРСР, писав:
"Тиждень тому була створена спеціальна служба для того, щоб захистити дітей, яких покинули батьки. Разом з селянами, які втікали у міста через те, що не було надії вижити у селах, були також діти, кинуті батьками, які повернулися помирати до своїх сіл. Батьки сподівалися, що хтось у містах зможе доглянути їхніх дітей... Уже тиждень, як місто патрулюється "дворниками", обслуговуючим персоналом у білих уніформах, які підбирають дітей та забирають їх до найближчого відділу міліції... близько півночі їх усіх везуть у вантажівках до товарної станції у Северодонецьку. Тут збирають разом усіх: дітей, яких знаходили на станціях, у поїздах, у селянських сім’ях, старих людей та всіх тих селян, яких підбирали удень... Група медиків сортує людей та проводить процес відбору... кожного, хто ще не спух та має шанс вижити, направляють до будинків на Холодній Горі, де на ліжках з соломи вмирає постійна кількість людей у 8,000... Більшість з них діти. Людей, які вже починають опухати, вантажать у поїзди та вивозять за сорок миль від міста, щоб ніхто не бачив, як вони вмирають. Коли вони прибувають на місце призначення, копають великі ями і мертвих скидають з вагонів".
Цього року ми відзначаємо 75-ту річницю Великого Голоду 1932-1933 років, що називаємо Голодомором, під час якого загинуло 7 – 10 мільйонів невинних українців. Ця величезна трагедія була геноцидом проти українського народу, вчинена режимом Сталіна у Москві. У 1988 році Комісія Конґресу Сполучених Штатів Америки з Голоду в Україні зробила такий висновок: "Конвенція з Геноциду визначає геноцидом одну або кілька специфічних акцій, вчинених з метою знищити повністю чи частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку… Одного чи більше вчинків, точно визначених у Конвенції про Геноцид, застосовано проти українського народу з метою знищення значної кількості українців... Існує величезна кількість доказів, що Сталіна попереджали про неминучий голод в Україні, а він натискав з метою вжити всіх заходів, які б посилили цей голод та загострили його наслідки. Такі постанови не тільки суперечили його реакції на всеохоплюючу проблему постачання продуктами попереднього року, але деякі з них були втілені в життя з більшою завзятістю у етнічно українських районах, ніж будь-де, а також були використані з метою знищити будь-які прояви українського національного самоствердження".
Ми закликаємо українців усього світу вшанувати пам’ять жертв Голодомору жалібними відправами, походами, виставками та конференціями. Ми звертаємося до наших сусідів – світової громадськості – визнати наш біль і заспокоїти наші переживання прийняттям парламентських резолюцій та засудженням на міжнародному рівні Голодомору як геноциду проти українського народу. Ми молимося Всевишньому, щоб він захистив усіх нас від зла та дарував нам мир.
Торонто – Нью-Йорк
21 жовтня 2007 року
За Світовий Конґрес Українців
Аскольд С.Лозинський (Президент)
Стефан Романів (Голова Координаційного Комітету)
Віктор Педенко (Генеральний Секретар)
|
|
Bизнання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні геноцидом |
18 жовтня ц.р. Посол України y Бразилії Володимир Лакомов зустрівся з членами депутатської групи "Бразилія-Україна".
В ході зустрічі бразильські парламентарії були поінформовані про останні ініціативи з боку світового товариства стосовно визнання Голодомору 1932-1933 рр. та ознайомлені з додатковими документами, що підтверджують політичну природу цього феномену сталінської машини знищення народів.
Зі свого боку, Голова депутатської групи "Бразилія-Україна" Клаудіо Кажадо вручив Послу Постанову комісії з прав людини та меншин Палати Депутатів Національного Конгресу Бразилії з ухвалою подання депутата від Парани Едуардо Сіарра від 19 вересня ц.р., яке стосується визнання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні геноцидом української нації. Депутат, зокрема, відзначив одностайну підтримку членами Комісії такого рішення.
У Постанові говориться наступне :
"Беручи до уваги:
- загибель близько десяти мільйонів українців під час проведення режимом Сталіна політики штучного голоду – відомого як Голодомор, що походить від виразу "морити голодом", що означає вбивати голодом;
- тривалість зазначеної політики Сталіна протягом двох років;
- направленість акції проти мирного населення, включно з дітьми, старими людьми, хворими і трудящими;
- виключно політичні та ідеологічні мотиви Голодомору;
- висловлений вже осуд акту Голодомору з боку США, Канади, Естонії, Аргентини, Австрії, Італії, Угорщини, Латвії, Грузії та Польщі;
- відношення до цього питання частини бразильського суспільства українського походження;
- положення статті 1, ІІІ, Конституції Бразилії, який встановлює як основу демократичної держави людську гідність;
- принципи, які визначають політику Бразилії у міжнародних відносинах, згідно зі ст.4 (домінування людських прав) і VIII (осуд тероризму і расизму) у тексті Конституції;
- і, врешті решт, положення Конституції, ст.5, ІІІ, яка встановлює, що "ні проти кого не повинні застосовуватися тортури, як нелюдське ставлення та приниження" – основний гарант наших юридичних проваджень;
- одностайне ухвалення Комісією з прав людини та меншин Палати Депутатів на засіданні від 19 вересня 2007 року.
Закликаємо Уряд Бразилії:
Беручи до уваги непорушність принципів Основного закону Бразилії, визнати цю трагедію і засудити тяжкі порушення людських прав, здійснені сталінським режимом".
|
|
Мэру Москвы Ю.М. Лужкову |
Мэру Москвы Ю.М. Лужкову
Уважаемый Юрий Михайлович!
Обращается к Вам Букей Елена Ивановна, жительница Екатеринбурга, многолетняя читательница Библиотеки украинской литературы в Москве. В библиотеку приезжали из Екатеринбурга и мой сын, и моя внучка. Несколько лет члены нашей организации именно через БУЛ выписывали самые разные украинские периодические издания.
Надо сказать, что я - гражданка России, мои прадеды по линии отца переселились в Россию в конце девятнадцатого века. Мое письмо продиктовано заботой не только об украинской библиотеке, но и о демократии в России, заботой о будущем нашей великой страны.
В отличии от Украины, где информацию на русском языке можно получить в каждой библиотеке, украинцы России практически лишены возможности читать украинскую книгу, украинскую периодику в библиотеках. Даже в нашей Областной межнациональной библиотеке, несмотря на большую ее работу, фонд украинских книг очень мал и почти не пополняется, украинской периодики – 2-3 названия.
Огромными стараниями украинской общественности Москвы, с помощью мэрии, на великую радость всех украинцев России, была создана Библиотека украинской
литературы в Москве. Инициатором возрождения библиотеки и одним из главных организаторов был Юрий Григорьевич Кононенко. Не жалея своего времени, сил, много лет работал он на благо важнейшего дела своей жизни. За эти годы вокруг библиотеки собрался круг единомышленников-сотрудников и широкий круг читательской общественности. Налаживались связи с регионами России, с писателями и поэтами, занимающимися переводами. Собирался, с помощью библиотек, авторов, издательств Украины, ее научных кругов, уникальный фонд библиотеки. Сейчас сюда приходят и писатели, и ученые, и любители художественной литературы, и дети. И каждый находит свою книгу. Для меня Библиотека украинской литературы в Москве – это прежде всего Кононенко. Я думаю, что каждый читатель знаком с ним, и глубоко его уважает, за любовь к украинской книге, за необыкновенные организаторские способности, за те чудесные праздники общения, которые проходят в библиотеке. Библиотека стала крупным культурным центром, которым по праву могла гордиться Москва.
А вместо гордости – попытка все разрушить. Мэрия не остановила в прошлом году фашиствующих экстремистов, юных мракобесов, которые, наверное, в жизни ничего не читали. Эта молодежь вырастет и будет устраивать погромы и лагеря. Откуда такая ксенофобия? Кто из педагогов занимается их воспитанием? Почему мэрии безразлично подрастающее поколение?
После этого – назначение руководителем БУЛ человека, для которого имя великого Тараса Шевченко – пустой звук, который не понимает коллектива. Юрий Кононенко уволен.
Библиотечное дело – дело творческое, не терпящее шаблона и канцелярщины. Это сродни творческому союзу писателей, художников. Можно ли в творческий союз назначать руководителя с помощью мэрии? Есть у нас демократия или нет ее?
Наверное, было бы правильно ввести в устав библиотеки пункт о выборности руководителя коллектива. Иначе приходит формальный руководитель, назначенный сверху, и начинаются гонения на людей, которые организовали библиотеку, которые на самом деле являются ее движущей силой, ее душой и сердцем!!!!!
Уважаемый Юрий Михайлович! Я надеюсь, что для Вас что-то значат демократические ценности и уволенный Юрий Кононенко будет восстановлен, устав БУЛ будет переработан на благо библиотеки и ее читателей. Десять лет назад актив библиотеки говорил, что они всегда находят общий язык с мэрией Москвы.
20 октября 2007 года
Букей Елена Ивановна,
председатель общественной организации Общество украинской культуры города Екатеринбурга, инженер-программист, ветеран труда, журналист, читатель БУЛ
620077, Екатеринбург, набережная Рабочей молодежи, 2, Дом Мира и Дружбы, общественная организация Общество украинской культуры "Проминь" города Екатеринбурга
***
20 жовтня керівники Об’єднання українців Росії Валерій Семененко та Юрій Кононенко взяли участь у програмі «Город» («Місто») популярної московської радіостанції «Эхо Москвы», присвяченій спробі руйнації Бібліотеки української літератури в Москві.
Прослухати аудіозапис програми та прочитати її текст можна тут http://www.echo.msk.ru/programs/town/55711
Прес-служба реґіональної громадської організації «Українці Москви»
21 жовтня 2007 р.
Контакти:
Олександр Усинський
E-mail: ukr-oum pesyk yandex ru
Тел. +7 495 730-4022, +7 499 767-8643
|
|
