Защищённый телекоммуникационный шкаф (антивандальный шкаф) (шкаф 2u) — телекоммуникационный шкаф, для размещения и защиты телекоммуникационного оборудования (серверов, маршрутизаторов, коммутаторов, модемов, телефонных станций, элементов оптических кроссовых систем) в местах общего доступа — коридорах, чердаках, лестничных клетках подъездов, подвалах — где возможно хищение, повреждение или подмена оборудования посторонними лицами. Антивандальные шкафы имеют цельносварную либо сборную конструкцию. Шкафы выполняются из листовой стали толщиной от 1.8 мм до 3 мм. В основном используется сталь толщиной 2 мм. Размеры шкафов: ширина - не менее 482,6 мм (19 дюймов), глубина — выбирается из ряда 400 мм, 600 мм, 800 мм и зависит от глубины размещаемого оборудования, высота соответствует количеству юнитов шкафа. Антивандальные шкафы имеют как правило одну или две двери. Конструкция дверей может быть с ребрами жесткости, либо сейфового типа. Все шкафы имеют внутреннее расположение петель на дверях, для уменьшения риска спиливания. Замки, устанавливаемые на антивандальные шкафы, имеют повышенную надежность и улучшенный секрет. Иногда ставятся распорные замки. Корпус антивандального шкафа может содержать перфорацию или «жабры», которые обеспечивает вентиляцию установленного оборудования, но при этом исключает прямой доступ в полость шкафа и попадание инородных предметов. Шкафы снабжены кабельными вводами с резиновыми сальниками и одной или двумя парами 19" профилей, которые могут устанавливаться на различной глубине в шкафу. В шкаф монтируется оборудование в специально предназначенных для этого корпусах (так называемом «Rackmount» исполнении). Такие корпуса имеют ширину 17,75 дюйма (45,085 см), высоту кратную целому числу юнитов и места для крепления стандартизованного расположения. Антивандальные шкафы имеют настенное (навесное) и напольное исполнение. Настенные шкафы оснащаются специальными отверстиями либо креплениями, для монтажа на отвесные поверхности. Напольные шкафы комплектуются регулируемыми ножками, для дополнительной устойчивости на неровных поверхностях. Крепёжные отверстия в шкафу соответствуют крепежным элементам на фронтальной плоскости монтируемого в шкаф оборудования и располагаются на вертикальных элементах шкафа с периодом в 1,75 дюйма (44,45 мм). Эта величина задаёт дискретность размера оборудования по высоте и образует единицу измерения, называемую юнитом («U»). Таким образом, для упорядочивания размещения оборудования в шкафу, предпочтительно использовать корпуса оборудования которые имеют высоту кратную целому число юнитов. 450 мм - максимально возможная ширина для устройств, которые можно установить в шкаф, либо положить на полку. Максимальная ширина оборудования с кронштейнами — 482 мм. Расстояние между осями отверстий крепления оборудования винтами к профилям — 465 мм. Отверстия в антивандальных шкафах для крепления оборудования могут быть без специальных приспособлений (в таком случае требуются болты с гайками), могут иметь собственную резьбу, либо быть в виде перфорации квадратной фомы для установки на защёлках специальных гаек (последний тип шкафов получил наибольшее распространение). В большинстве моделей также предусмотрено крепление заднего края оборудования и монтаж внутри шкафа выдвижных конструкций на базе горизонтальных рельс для особо тяжёлого/глубокого оборудования. Обычно антивандальные шкафы выпускают сериями целевого предназначения, заранее сочетающими в себе дополнительные принадлежности: системы кондиционирования (начиная с простых блоков вентиляторов до автономных сплит-систем), электропитания, разнообразные дверцы (в том числе с замками), полки, дополнительные наружные индикаторы, распределитель питания и иные приспособления. Доступны в версиях на французском и английском языках. IEC 60297 Механические конструкции для электронного оборудования - Размеры механических конструкций серии 482,6 мм (19 дюймов) IEC 60297-1 Заменён на IEC 60297-3-100 IEC 60297-2 Заменён на IEC 60297-3-100 IEC 60297-3-100 Часть 3-100: Базовые размеры фронтальных панелей, корзин, шасси, стоек и шкафов IEC 60297-3-101 Часть 3-101: Корзины и связанные установочные модули IEC 60297-3-102 Часть 3-102: Рукоятки для установки/извлечения IEC 60297-3-102 Часть 3-103: Блокировка на ключ и совмещения штырьковых выводов IEC 60297-3-104 Часть 3-104: Соединитель зависимого интерфейса: размеры корзин и съемных устройств IEC 60297-3-105 Часть 3-105: Размеры и конструкторские аспекты для 1U шасси IEC 60297-4 Заменён на IEC 60297-3-102 IEC 60297-5 множество документов, -100, 101, 102, ... 107, Заменены на IEC 60297-3-101

http://apx.org.ua/books/16776-zaschischennyy-telekommunikacionnyy-shkaf.html

Кабель (КПВ-ВП) — конструкция из одного или нескольких изолированных друг от друга проводников (жил), или оптических волокон, заключённых в оболочку. Кроме жил и изоляции, кабель может содержать экран, сердечник, заполнитель, стальную или проволочную броню, металлическую оболочку, внешнюю оболочку. Каждый конструктивный элемент нужен для работоспособности кабеля в определенных условиях среды. Также конструктивные элементы кабеля отличают его от провода. Существуют также кабели, совмещающие в себе функции передачи и излучения радиосигналов (излучающий кабель), либо преобразования электрической энергии в тепло на большой протяжённости (греющий кабель). Классификация кабелей Телефонный кабель пучковой скрутки Оптический кабель Группы однородной кабельной продукции включают кабели: кабели силовые для стационарной прокладки на напряжение до 35 кВ включительно; кабели силовые для стационарной прокладки на напряжение 110 кВ и выше; кабели силовые для нестационарной прокладки; кабели связи симметричные; кабели связи коаксиальные; кабели связи телефонные; кабели связи телефонные распределительные; кабели радиочастотные; кабели управления; кабели контрольные; кабели греющие (саморегулируемые, самоограничивающиеся, кабели с постоянной мощностью параллельного типа, кабели последовательного типа с полимерной изоляцией, кабели с минеральной изоляцией); прочие кабельные изделия (судовые, шланговые, оптические кабели и т. д.). Также кабели разделяют по: типу и наличию изоляции; типу и наличию экрана; по количеству жил; по материалу жил; по гибкости: для подвижного соединения; для неподвижного соединения. Стандарт ISO 11801 2002 детально описывает классификацию кабелей.

http://apx.org.ua/15893-kabel.html

Размеры дров устанавливают: по длине - 0,25; 0,33; 0,50; 0,75; 1,00 м; по толщине - от 3 см и более; предельное отклонение по длине ± 0,02 м. По требованию потребителя допускаются дрова кратных длин. При этом предельные отклонения по длине устанавливают от - 0,05 до + 0,10 м. Для населения дрова кратных длин не допускаются. П р и м е ч а н и е. Дрова кратных длин для населения допускаются до 01.01.91 г. 1.1.1. Дрова длиной 1 м к менее и толщинок от 16 до 26 см должны быть расколоты на две части, толщиной от 28 до 40 см - на четыре часть, толщиной 42 см и более - на количество частей, при котором наибольшая линия раскола по торцу любой часть не превышала бы 22 см. 1.2. В дровах не допускается наружная трухлявая гниль. Ядровая к заболонная гнили допускаются размером не более 65% площади торца. Количество дров с гнилью от 30 до 65% площади торца не должно превышать 20% объема партии, а при использовании дров на предприятиях Минлеспрома СССР допускается до 40% объема партии. 1.2.1. Дрова разделяют: по древесным породам в зависимости от теплотворной способности на три группы: 1 — береза, бук, ясень, граб, ильм, вяз, клен, дуб, лиственница; 2 — сосна, ольха; 3 — ель, кедр, пихта, осина, липа, тополь, ива; по однородности пород - на однородные н смешанные. Однородными считаются дрова, изготовленные из древесных пород, отнесенных к одной из групп, смешанными - из древесных пород разных групп. 1.2.2. Дрова из древесины дуба заготовляют только в тех случаях, когда не имеется возможности использовать эту древесину для выработки дубильных экстрактов. 1.2.3. Дрова должны быть очищены от сучьев. Высота оставшихся сучьев не должна превышать 30 мм. 1.2.4. Дрова могут быть как в коре, так и без коры. 2. ПРИЕМКА 2.1. Дрова принимают партиями. Партией считают любое количество дров, оформленное одним документом, удостоверяющим соответствие их требованиям настоящего стандарта. 2.2. В документе должно быть указано: наименование ведомства или организации, в систему которой входит предприятие-поставщик; наименование предприятия-поставщика и его местонахождение; однородность дров и соотношение разных групп в смешанных дровах; объем партии дров в плотной мере (кубических метрах); при приемке дров по массе - масса партии в тоннах и влажность древесины: обозначение настоящего стандарта. 2.3. Правила приемки - по ГОСТ 2292-88 со следующими изменениями: партия подлежит приемке, если количество дров в выборке, не соответствующих требованиям настоящего стандарта, составит не более 5%. 3. МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ 3.1. Измерение размеров гнили - по ГОСТ 2140-81. 3.2. Средства измерения - по ГОСТ 21524-76. 3.3. Определение влажности дров - по ГОСТ 17231-78. 3.4. Измерение толщины и длины дров - по ГОСТ 2292- 88. 3.5. Объем дров длиной более 3 м определяют по ГОСТ 2292-88 и ГОСТ 2708-75. 3.6. Объем дров длиной до 3 м включительно определяют пересчетом складочной меры в плотную (мі). 3.6.1. Объем дров в складочной мере определяют умножением высоты поленницы (штабеля) на ее длину и ширину. Ширину поленницы, штабеля (далее по тексту - поленница} принимают равной номинальной длине уложенных дров. Высоту поленницы определяют, как среднее арифметическое результатов не менее трех измерений. При длине поленницы более 10 м ее высоту измеряют через каждые 3 м. Толщину прокладок и подштабельных подкладок при измерении высоты не учитывают. При укладке дров с влажностью более 25% поленницы должны иметь неучитываемую надбавку на усушку и усадку по 3 см на каждый метр высоты. При определении объема клетки за ее расчетную длину принимают 0,8 действительной длины. 3.6.2. Объем в плотной мере определяют умножением объема поленницы в складочной мере на соответствующий коэффициент полнодревесности (приложение). 3.7. Допускается определение объема дров групповыми методами по технической документации, утвержденной в установленном порядке. 3.8. При возникновении разногласий в определении объема дров согласно пп, 3.6, 3.6.1, 3.6.2 объем в плотной мере определяют умножением объема поленницы в складочной мере на фактический коэффициент полнодревесности. 3.8.1. Фактический коэффициент полнодревесности определяют на пробной поленнице, с лицевой стороны которой вне клеток намечают прямоугольник высотой, равной высоте поленницы, и длиной основания вдоль поленницы не менее 8 м. Стороны прямоугольника очерчивают углем, краской или мелом. В прямоугольнике проводят диагональ. При длине основания прямоугольника менее 8 м проводят две диагонали. Диагональ или, во втором случае, обе диагонали должны пересекать не менее 60 торцов поленьев. Фактический коэффициент полнодревесности, выраженный в сотых долях, определяют делением суммы протяженностей торцов поленьев по диагонали прямоугольника (или двум диагоналям) на длину диагонали (или соответственно двух диагоналей). Длину диагонали измеряют в сантиметрах. Результат измерения длины диагонали округляют до целого сантиметра, при этом доли менее 0,5 см не учитывают, а доли равные 0,5 см и более, считают за целый сантиметр. Протяженность каждого торца поленьев (без пустот) по диагонали измеряют с округлением результата до 0,5 см, при этом доли менее 0,3 см не учитывают, а доли, равные 0,3 см и более, считают за 0,5 см. 3.8.2. Фактический коэффициент полнодревесности поленниц, состоящий из дров в круглом виде, допускается определять делением суммарной площади торцов поленьев, определенной на лицевой стороне поленницы в прямоугольнике площадью 4 мІ, на площадь этого прямоугольника. 4. ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ 4.1. Дрова транспортируют всеми видами транспорта в соответствии с правилами перевозки грузов, действующими на данном виде транспорта, в пакетированном и непакетироваином виде. 4.2. Размеры пакетов - по ГОСТ 16369-80. Пакеты формируют с применением средств пакетирования по ГОСТ 14110-80. 4.3. Хранение дров осуществляется в плотных, плотно-рядовых и пачковых штабелях и плотных поленницах на открытых складах сухим способом. Общие требования к планировке складов и укладке штабелей (поленниц) - по ГОСТ 9014.0-75 и ГОСТ 12.3.015-78. При длине поленниц более 10 м они укрепляются клетками, укладываемыми через каждые 10 м.

http://apx.org.ua/16775-razmery-drov-ustanavlivayut.html

Дрова — куски дерева — лесоматериалы — предназначенные для сжигания в печи, камине, топке или костре для получения тепла и света. В соответствии с требованиями ГОСТ 3243-88 качество дров нормируется по породе древесины, номинальной длине и учётной градации, по площади ядровой гнили (в процентах от площади торца), по количеству дров в партии с гнилью от 30 до 65 % площади торца, и по высоте остатков сучьев. Согласно ГОСТ, дрова длиной до 1 м называются поленьями. Объём тепла, выделяемый при сгорании дров, зависит от породы дерева и влажности древесины. Влажность снижает теплотворность дров, так как испаряемая вода уносит часть тепловой энергии. Потери от влажности незначительно зависят от начальной температуры дров (точнее, воды в них) и принимаются равными 0,63 кВт·ч на килограмм воды. Абсолютно сухие дрова лиственных пород выдают около 5 кВт·ч тепла на килограмм дров. Абсолютно сухие дрова хвойных пород дают около 5,2 кВт·ч тепла на килограмм дров, в связи с химическим отличием их древесины. Хотя массовая теплотворность хвойной древесины больше, чем лиственной, но из-за меньшей плотности древесины удельная объёмная теплотворность у хвойных дров оказывается меньше, чем у лиственных. Хвойные дрова занимают больше места и сгорают быстрее. Кубометр сухих лиственных дров способен заменить 200 литров нефти, 200 кубометров природного газа. Энергия, извлекаемая из дров, также имеет солнечное происхождение. Но при этом в отличие от нефти, угля и газа, древесина относится к возобновляемым ресурсам. Дрова, как разновидность биотоплива, являются источником возобновляемой энергии. Большая часть дров имеет форму поле
на. Технология изготовления поленьев проста: стволы деревьев и толстые ветки пилят на отрезки длиной 40—60 см (чурки) и затем раскалывают топором в продольном направлении на более мелкие части с площадью торца до 100 смІ. Для колки удобнее использовать специальный топор-колун, лезвие которого имеет форму клина с углом примерно в 30°. Колуном можно раскалывать даже самые толстые чурки при меньшей силе удара. При колке топором, особенно толстых чурок, велика вероятность застревания лезвия в образовавшейся трещине чурки. Тогда, чтобы доколоть или освободить топор, переворачивают топор застрявшей чуркой вверх и бьют обухом по другой чурке. Правильная стойка во время колки дров — ноги шире плеч. Это предотвратит от травмы в случае промаха, неудачного удара или поломки топора. Также для удобства чурку лучше всего расположить на высоте пояса человека, чаще всего в качестве подставки используют колоду — очень толстый и кряжистый отрезок круглого дерева. Самыми «жаркими» считаются дрова из берёзы, самыми «холодными» — из осины. Для переноса дров используют корзину-дровницу. Рекомендации Чем короче длина чурки, тем легче колоть. Трудно колоть не столько толстые чурки, сколько сучковатые, свилеватые и косослойные. В мороз чурки раскалываются легче. Рекомендуется в конце топки дровами с высоким содержанием дёгтя (в том числе берёзовыми) подкладывать в печь пару осиновых поленьев: они горят красно-синим пламенем и являются хорошим средством для уничтожения сажи и прогорания дёгтя.

http://apx.org.ua/books/16774-drova.html

Кишинёв (фитнес в кишиневе) — столица и крупнейший город Молдавии. Экономический и культурный центр, расположенный в центре страны на реке Бык. Кишинёв обладает особым статусом в административном делении Молдавии — он является муниципием. Кроме самого города Кишинёва, в состав одноимённого муниципия входят 6 окрестных городов (Сынжера, Дурлешты, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Водэ, Криково) и 25 населённых пунктов, объединённых в 13 коммун (сёл). В качестве герба Кишинёва 2 апреля 1826 года был принят герб Бессарабской области, так как Кишинёв стал областным центром. Герб имел форму щита, разделённого на две части. Кишинёв расположен в центральном районе Молдавии на 46°02 с. ш. и 28°752 в. д. на высоте 85 м над уровнем моря на Восточно-Европейской равнине. Город стоит на семи холмах и вытянут вдоль реки Бык — правого притока Днестра. Часть Кишинёва по правому берегу Быка занимает надпойменные террасы, разделённые долиной ручья Дурлешты, и несколькими балками (Малая Малина, Большая Малина и разветвлённая Мунчештская балка). Левобережный склон долины Быка состоит из двух террас, первая из которых полого опускается к реке, а вторая расположена на высоте 60—90 м. Площадь города — около 120 кмІ, а всего муниципия — 571,64 кмІ. Город расположен в пределах возвышенной лесистой местности Кодр. В почве преобладает чернозём, идеально подходящий для развития сельского хозяйства. Из полезных ископаемых распространён известняк, богатый хорошо сохранившимися окаменелостями. Глубже залегают меловые пески и мергели. Кишинёв обладает особым статусом в административном делении Молдавии — он является муниципием. В состав муниципия Кишинёв входят: собственно город Кишинёв, 6 окрестных городов (Сынжера, Дурлешты, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Водэ, Криково) и 25 населённых пунктов, объединённых в 13 коммун (сёл). Вся эта территория поделена на пять секторов. Кишинёв разделён на 5 секторов: Центр (молд. Centru, Чентру); Боюканы (молд. Buiucani, Буюкань); Ботаника (молд. Botanica, Ботаника); Рышкановка (молд. Rв_cani, Рышкань); Чеканы (молд. Ciocana, Чокана). Сектора управляются претурами (молд. pretura), во главе которых стоят преторы (молд. pretor). В период до 1991 года официальные названия секторов были другие: Центр — Ленинский район, Боюканы — Фрунзенский район, Ботаника — Советский район, Рышкановка — Октябрьский район. Изначально нынешний сектор Чеканы относился к Октябрьскому району. В начале 1980-х был создан Днестровский район, к которому и отошла территория современного сектора Чеканы. В 1991 году все районы были переименованы и им были даны современные названия, которые, однако, были в ходу и прежде. В 2006 году принято решение об увеличении площади Кишинёва и построении новых секторов с современной инфраструктурой, бизнес-центрами и многочисленными дорожными развязками. Постройка новых секторов позволит решить жилищную и обострившуюся в последнее время транспортную проблему столицы. Новые сектора будут называться Новые Ставчены (Stuceni Noi, Стаучень Ной) и Будешты-2 (Bude_ti 2, Будешть 2). Старейшие здания Кишинёва: Мазаракиевская церковь (1752), Церковь Константина и Елены (1777), Армянская церковь (1803), Благовещенская церковь (1807—1810), Харламбиевская церковь (1812). Во второй половине XIX века строились учебные и административные здания, применялись элементы византийской, романской и готической архитектуры, а также молдавского зодчества. Большая часть домов по-прежнему оставалась одноэтажной. В 1862 году приступили к мощению улиц. Благоустройству Кишинёва способствовал А. О. Бернардацци. В конце XIX века Кишинёв занимал пространство более 660 десятин, имеющее неправильную фигуру в 5Ѕ вёрст длины и 4 версты ширины. В начале XIX века возводятся здания городской думы (ныне Примэрия), окружного суда (управление железной дороги), городского банка (органный зал), краеведческого музея.

http://apx.org.ua/towns/16723-kishinev-stolica-i-krupneyshiy-gorod-moldavii.html

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.06.2011 № 92 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 2011 р. за № 885/19623 ПОРЯДОК ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів 1. Цей Порядок визначає механізм ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр) як єдиної комп'ютерної бази даних. Єдиний реєстр ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. {Абзац третій пункту 1 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 178 від 25.06.2014} 2. Єдиний реєстр ведеться з метою забезпечення: обліку повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх видачі; обліку анульованих дозволів; {Абзац шостий пункту 2 виключено на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 178 від 25.06.2014} обліку декларацій про готовність об`єкта до експлуатації; обліку сертифікатів та відмов у їх видачі; відкритості, доступності інформації про видані та зареєстровані повідомлення, декларації, дозволи, сертифікати та відмови у їх видачі. 3. Ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України. 4. Формування та внесення даних до єдиного реєстру покладаються на уповноважених наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України її посадових осіб та посадових осіб її територіальних органів (далі - уповноважені особи). 5. Формування даних для внесення до єдиного реєстру відбувається на підставі інформації, поданої замовниками будівництва. 6. Єдиний реєстр ведеться українською мовою в електронній формі. 7. Підставою для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відомостей до єдиного реєстру є отримання нею повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт (далі - повідомлення), реєстрація декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація), видача дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл), видача сертифіката, повернення на доопрацювання декларацій та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів. 8. У єдиний реєстр вносяться відомості про: а) назву, дату та номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, повернення на доопрацювання декларацій та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів; б) найменування та адресу об'єкта будівництва; в) замовника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ, номер телефону; для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, серія і номер паспорта, місце проживання; г) Державну архітектурно-будівельну інспекцію України або її територіальний орган, які внесли відповідні дані до єдиного реєстру; ґ) підрядну, проектну організацію (за наявності) (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, серія та номер ліцензії (за наявності)); д) авторський і технічний нагляд (прізвище, ім’я та по батькові особи, яка його здійснює, серія та номер кваліфікаційного сертифіката); е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, дати реєстрації та видачі, орган, що видав документ). 9. Доступ користувачів до даних єдиного реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України. 10. Уповноважені особи мають печатку, на якій зазначаються прізвище, ім’я та по батькові особи, а також найменування структурного підрозділу Державної архітектурно-будівельної інспекції України чи її територіального органу. 11. Уповноважені особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог пункту 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, пункту 9 Порядку виконання підготовчих робіт та пункту 10 Порядку виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, та за її наявності вносять дані до єдиного реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання, про що вносять дані до єдиного реєстру. За фактом реєстрації уповноважені особи здійснюють оформлення та підписання відповідних повідомлень та декларацій. 12. Уповноважені особи на підставі прийнятого рішення про видачу чи відмову у видачі дозволів на виконання будівельних робіт чи сертифікатів здійснюють оформлення та підписання дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів, відмов у їх видачі, про що вносять дані до єдиного реєстру. 13. У разі подання замовником за результатами виявлення помилки достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін у повідомленні чи декларації, уповноважені особи здійснюють розгляд повідомлення чи декларації, у яких враховано зміни, відповідно до пункту 11 цього Порядку. 14. У випадку прийняття наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України чи її територіального органу про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій або прийняття рішення суду про скасування реєстрації повідомлення чи декларації уповноважені особи виключають дані про їх реєстрацію з єдиного реєстру. 15. Уповноважені особи на підставі вмотивованих запитів органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб здійснюють надання інформаційної довідки про внесення відповідних даних до єдиного реєстру чи їх відсутність у ньому.

http://apx.org.ua/16761-poryadok-vedennya-yedinogo-reyestru-otrimanih-povdomlen-pro-pochatok-vikonannya-pdgotovchih-budvelnih-robt.html

Функціонування Системи 1. Надання та позбавлення права доступу відповідальних осіб до Системи здійснюється Держархбудінспекцією. 2. Відповідальні особи здійснюють реєстрацію, опрацювання та розгляд електронних повідомлень та електронних декларацій з фіксацією етапів у Системі відповідно до вимог цього Порядку. 3. Електронне повідомлення або електронна декларація можуть мати такі статуси у Системі залежно від етапу їх розгляду: «Нові» - електронне повідомлення або електронна декларація, яке (яка) надійшло(а) від суб’єкта звернення через Систему; «Прийняті» - електронне повідомлення або електронна декларація, яке (яка) прийнято(а) до роботи відповідальною особою шляхом перевірки справжності ЕЦП та присвоєння вхідного номера; «Не прийняті» - електронне повідомлення або електронна декларація, яке (яка) не прийнято(а) до роботи відповідальною особою у зв’язку з не підтвердженням справжності ЕЦП; «Зареєстровані» - електронне повідомлення або електронна декларація, яке (яка) зареєстровано(а) в єдиному реєстрі; «Повернуті» - електронна декларація, яку повернуто на доопрацювання. 4. Електронні повідомлення та електронні декларації, що надійшли через Систему, відображаються у розділі «Нові» електронного кабінету Системи. 5. На кожне електронне повідомлення або електронну декларацію створюється реєстраційна картка, яка містить: електронне повідомлення або електронну декларацію, яка підписана ЕЦП суб’єкта звернення; інформацію про документ (дата надходження, унікальний порядковий номер документа у Системі, статус документа, вхідний номер); інформацію про суб’єкта звернення (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, адреса електронної пошти, номер телефону); інформацію про ЕЦП суб’єкта звернення; назву адміністративної послуги; спосіб отримання результату надання адміністративної послуги; термін надання адміністративної послуги. 6. Прийняття відповідальною особою електронних повідомлень та електронних декларацій до роботи у Системі здійснюється у день їх надходження у такому порядку: 1) відповідальна особа здійснює перегляд реєстраційної картки нового електронного повідомлення або електронної декларації в електронному кабінеті Системи та проводить перевірку справжності ЕЦП суб’єкта звернення за допомогою надійних засобів Системи; 2) у разі підтвердження справжності ЕЦП відповідальна особа: друкує електронне повідомлення або електронну декларацію; забезпечує присвоєння вхідного номера електронному повідомленню або електронній декларації та вказує його у реєстраційній картці цього документа; змінює статус документа на «Прийнятий». Після зміни статусу документа на «Прийнятий» Система автоматично формує та відправляє інформацію стосовно надходження та реєстрації документа на електронну пошту суб’єкта звернення та відповідного Центру надання адміністративних послуг; 3) у разі не підтвердження справжності ЕЦП відповідальна особа переводить документ у статус «Не прийнятий». Після зміни статусу документа на «Не прийнятий» Система автоматично формує та відправляє інформацію стосовно відмови у прийнятті документа через не підтвердження справжності ЕЦП на електронну пошту суб’єкта звернення. 7. Опрацювання та реєстрація електронних повідомлень та електронних декларацій здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». 8. Реєстрація результату розгляду електронних повідомлень та електронних декларацій у Системі здійснюється у такому порядку: 1) у день реєстрації електронного повідомлення або електронної декларації у єдиному реєстрі відповідальна особа: зазначає в реєстраційній картці електронного повідомлення або електронної декларації номер документа з єдиного реєстру; змінює статус документа у Системі на «Зареєстрований». Після зміни статусу документа на «Зареєстрований» Система автоматично формує та відправляє інформацію стосовно результату надання адміністративної послуги на електронну пошту суб’єкта звернення та відповідного Центру надання адміністративних послуг; 2) у день внесення даних до єдиного реєстру щодо повернутої декларації відповідальна особа: зазначає в реєстраційній картці електронної декларації номер документа з єдиного реєстру; змінює статус документа у Системі на «Повернутий»; зазначає причину повернення декларації на доопрацювання. Після зміни статусу документа на «Повернутий» Система автоматично формує та відправляє інформацію стосовно результату надання адміністративної послуги на електронну пошту суб’єкта звернення та відповідного Центру надання адміністративних послуг. 9. Використання ЕЦП відповідальними особами здійснюється відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». 10. Забезпечення захисту інформації у Системі, у тому числі персональних даних суб’єктів звернення, здійснюється із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, яка складається з сукупності організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на унеможливлення витоку, перехоплення, втрати, знищення, модифікації та блокування інформації.

http://apx.org.ua/16760-funkconuvannya-sistemi.html

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 24.11.2014 № 325 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2014 р. за № 1590/26367 ПОРЯДОК функціонування електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві I. Загальні положення 1. Цей Порядок визначає механізм функціонування електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві (далі - Система). 2. Цей Порядок не регулює процедуру розгляду повідомлень або декларацій та їх реєстрацію в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр). 3. Система призначена для здійснення декларативних процедур у будівництві в електронній формі шляхом забезпечення: можливості подання суб’єктом звернення електронних повідомлень та електронних декларацій; реєстрації, опрацювання та розгляду електронних повідомлень та електронних декларацій відповідальною особою; надання суб’єктам звернення інформації про стан та результати розгляду електронних повідомлень та електронних декларацій; захисту інформації, що обробляється у Системі, відповідно до вимог чинного законодавства; підтвердження цілісності електронних повідомлень, електронних декларацій та ідентифікації суб’єкта звернення. 4. Основними функціями Системи є: доступ суб’єктів звернення до інформації про порядок здійснення декларативних процедур у будівництві в електронній формі через веб-сайт Системи; доступ до електронних форм декларацій та повідомлень та їх заповнення через веб-сайт Системи; накладання електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) на заповнені електронні форми; відправлення електронних декларацій та електронних повідомлень до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Держархбудінспекція) із фіксацією часу відправлення та часу одержання, цілісності та автентичності документів, зазначенням їх автора та можливості надання відомостей, що дозволяють простежити історію руху документа; направлене шифрування та дешифрування електронних повідомлень та електронних декларацій під час їх передачі; перевірка цілісності електронних повідомлень та електронних декларацій; ідентифікація суб’єкта звернення з використанням ЕЦП; авторизація відповідальної особи в Системі; реєстрація та прийняття до роботи електронних повідомлень та електронних декларацій; фіксування етапів опрацювання та розгляду електронних повідомлень та електронних декларацій; автоматичне інформування суб’єктів звернення про стан розгляду електронного повідомлення або електронної декларації; автоматичне інформування Центру надання адміністративних послуг про надходження до Держархбудінспекції електронного повідомлення або електронної декларації та результати їх розгляду; автоматичний контроль за дотриманням строків здійснення декларативних процедур у будівництві в електронній формі; оперативний пошук електронних повідомлень та електронних декларацій за їх реквізитами; зберігання електронних повідомлень та електронних декларацій у Системі здійснюється відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»; управління правами доступу до інформації в Системі. 5. Користувачі Системи застосовують електронний цифровий підпис лише за умови використання надійних засобів електронного цифрового підпису, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів. 6. Держателем Системи є Держархбудінспекція. 7. Адміністратор Системи, який забезпечує її адміністрування, технічну підтримку, безперебійне функціонування, а також захист інформації у ній, виконує інші функції, визначені держателем Системи, визначається Держархбудінспекцією за погодженням із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 8. Держархбудінспекція забезпечує: розгляд електронних повідомлень та електронних декларацій з фіксацією всіх етапів розгляду документів у Системі; надання (позбавлення) права доступу відповідальних осіб до Системи; навчання відповідальних осіб роботі у Системі. 9. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: веб-сайт Системи - відокремлена частина Системи в мережі Інтернет, яка призначена для інформування суб’єктів звернення, подання документів, необхідних для здійснення декларативних процедур у будівництві в електронній формі з використанням ЕЦП; відповідальна особа - працівник Держархбудінспекції або її територіального органу, який має право доступу до Системи; електронна декларація - декларація про початок виконання підготовчих робіт або декларація про початок виконання будівельних робіт, яка подається суб’єктом звернення через Систему; електронне повідомлення - повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке подається суб’єктом звернення через Систему; електронний кабінет Системи - відокремлена частина Системи, яка призначена для авторизованої роботи відповідальної особи з електронними деклараціями та електронними повідомленнями; права доступу - перелік дій, які відповідальна особа має право виконувати у Системі. Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про адміністративні послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

http://apx.org.ua/16759-poryadok-funkconuvannya-elektronnoyi-sistemi-zdysnennya-deklarativnih-procedur-u-budvnictv.html

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 147 ПОРЯДОК використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу 1. Цей Порядок визначає процедуру використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу таким головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним виконавцям за бюджетними програмами: Міноборони - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України"; МВС - "Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України"; ДСНС - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій"; Адміністрації Держприкордонслужби - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України"; ДПтС - "Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України"; СБУ - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України"; Управлінню державної охорони - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Управління державної охорони"; Службі зовнішньої розвідки - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України"; Державному космічному агентству - "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державного космічного агентства України"; Адміністрації Держспецзв'язку - "Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Держспецзв'язку". 2. Бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках, що в установленому порядку надані (передані) зазначеним у пункті 1 цього Порядку головним розпорядникам бюджетних коштів (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку. Бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об'єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році. За наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти спрямовуються на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення. 3. Закупівля товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти під час будівництва (придбання) житла для військовослужбовців здійснюється в установленому законодавством порядку. Вартість 1 кв. метра загальної площі житла під час будівництва та реконструкції будівель (приміщень) під житло, яка визначається за результатами відкритих торгів, повинна бути найнижчою серед тих, що запропоновані учасниками торгів, і не перевищувати опосередковану вартість будівництва житла за регіонами, затверджену Мінрегіоном. Учасники торгів обов'язково включають до документації конкурсних торгів на придбання житла на умовах пайової участі копії документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та рішення про затвердження відповідної проектно-кошторисної документації. З метою недопущення виникнення на кінець року бюджетної кредиторської заборгованості до документації конкурсних торгів та договору про будівництво (придбання) житла включаються вимоги щодо коригування визначеної в договорі суми фінансових зобов'язань у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік. 3-1. Придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах. 3-2. Для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції, служби внутрішнього аудиту та фінансового контролю. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів. До основних завдань конкурсної комісії належить: опублікування інформації про проведення конкурсу та його результати в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів. В інформації зазначаються, зокрема, вимоги до житла, яке придбавається, зміст конкурсної документації, адреса, номер телефону і режим роботи конкурсної комісії, строк подання конкурсної документації (не менш як 10 днів), дата і місце проведення конкурсу; розгляд конкурсних пропозицій (протягом 10 робочих днів); визначення переможця конкурсу; складення протоколу про результати проведення конкурсу. 3-3. Для участі в конкурсі подаються: заява про участь у конкурсі із зазначенням: - найменування юридичної особи, прізвища та ініціалів її керівника, форми власності, місцезнаходження, номера телефону, телефаксу; - прізвища та ініціалів фізичної особи, її місця проживання, номера телефону, телефаксу; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і засвідчена в установленому порядку копія довідки про включення до ЄДРПОУ (для юридичних осіб); засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для юридичних осіб); копії паспорта фізичної особи та реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); інформаційна довідка з Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо наявності (відсутності) обтяжень; нотаріально засвідчені копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно або інших правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (у разі придбання житла на вторинному ринку); нотаріально засвідчені копії витягу про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно або витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (у разі придбання житла на вторинному ринку); засвідчена в установленому порядку копія технічного паспорта на квартиру (у разі придбання житла на вторинному ринку); засвідчена копія ліцензії, яка дає право на провадження будівельної діяльності (у разі придбання житла на умовах пайової участі); нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі придбання житла на умовах пайової участі); нотаріально засвідчена копія дозволу на виконання будівельних робіт або копія декларації про початок виконання будівельних робіт, виданих Держархбудінспекцією (у разі придбання житла на умовах пайової участі). За рішенням конкурсної комісії для участі в конкурсі можуть подаватися також інші документи. 3-4. Переможцем визначається учасник конкурсу, який подав найвигіднішу конкурсну пропозицію, за якою вартість придбання 1 кв. метра загальної площі житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України є найнижчою серед запропонованих і не перевищує опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену Мінрегіоном: для м. Києва та Київської області - опосередковану вартість спорудження житла у відповідному регіоні, збільшену у 2 рази; для мм. Львова та Одеси - опосередковану вартість спорудження житла у відповідному регіоні, визначену на II і III квартали 2015 р., збільшену у 1,75 раза; для інших обласних центрів та міст - опосередковану вартість спорудження житла у відповідному регіоні, збільшену у 1,5 раза. { Порядок доповнено пунктом 3-4 згідно з Постановою КМ N 999 ( 999-2012-п ) від 15.10.2012 } { На часткову зміну пункту 3-4 установлено, що у 2012 році вартість придбання 1 кв. метра загальної площі житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку повинна бути найнижчою серед запропонованих учасниками конкурсу і не перевищувати опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, згідно з Постановою КМ N 1165 ( 1165-2012-п ) від 26.11.2012 } { Пункт 3-4 в редакції Постанови КМ N 325 ( 325-2015-п ) від 25.05.2015 } 4. Видатки, пов'язані з власним будівництвом, реконструкцією будівель (приміщень) під житло, провадяться відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1764 ( 1764-2001-п ) (Офіційний вісник України, 2001 р., N 52, ст. 2374), Порядку затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 995 ( 995-97-п ) (Офіційний вісник України, 1997 р., число 37, с. 17). Проектно-кошторисна документація щодо вартості об’єктів будівництва та реконструкції будівель (приміщень) під житло, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, розробляється згідно з вимогами ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва". 5. Облік незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення), добудова, поліпшення (дообладнання, реконструкція, модернізація) житлових об'єктів від початку і до закінчення зазначених робіт та введення в експлуатацію таких об'єктів здійснюються згідно із законодавством щодо бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ. 6. Договори про придбання житла на умовах пайової участі укладаються щодо об'єктів незавершеного будівництва із ступенем готовності не менш як 70 відсотків. У разі укладення таких договорів між органами, які зазначені у пункті 1 цього Порядку, ця норма може не застосовуватися. Видатки, пов'язані з придбанням житла на умовах пайової участі, провадяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів. 7. Видатки, пов'язані з придбанням житла на вторинному ринку, провадяться на підставі договору купівлі-продажу житла. 8. Перелік житлових об'єктів, будівництво (придбання) яких передбачається фінансувати за рахунок бюджетних коштів, затверджується із зазначенням обсягу бюджетних коштів для кожного об'єкта наказом головного розпорядника бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном. 9. Попередня оплата здійснюється за договорами щодо: придбання житла на умовах пайової участі - в розмірі до 30 відсотків визначеної в договорі ціни не більш як на три місяці згідно з графіком фінансування; придбання житла на вторинному ринку - в розмірі до 95 відсотків визначеної в договорі ціни. Подальші розрахунки здійснюються за договорами щодо придбання житла на умовах пайової участі в розмірі до 95 відсотків визначеної в договорі ціни після підписання акта приймання-передачі житла. Остаточні розрахунки здійснюються за договорами щодо: придбання житла на умовах пайової участі - після надання документів, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію (нотаріально засвідченої копії сертифіката відповідності або декларації про готовність об'єкта до експлуатації); придбання житла на вторинному ринку - після оформлення права власності на житло. 10. Операції, пов'язані з використанням бюджетних коштів, проводяться відповідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого у встановленому законодавством порядку. 11. Складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

http://apx.org.ua/16758-poryadok-vikoristannya-koshtv-peredbachenih-u-derzhavnomu-byudzhet-na-budvnictvo-pridbannya-zhitla-dlya-vyskovosluzhbovcv-osb-ryadovogo-nachalnickogo-skladu.html

Солнечногорск (отделка квартир в Солнечногорске) — город в России, административный центр Солнечногорского района Московской области. Достопримечательности Из архитектурных памятников сохранились Спасская церковь (1759), здание бывшей земской больницы (1879 год). В Солнечногорске, на территории Дома творчества Союза художников России «Сенеж», установлен памятник Владимиру Высоцкому. Высоцкий приезжал сюда с концертом в 1976 году. В Солнечногорском районе — усадьба, музей-заповедник А. Блока Шахматово. В Солнечногорске сохранился путевой дворец; в настоящее время в нём создан Музейно-выставочный центр «Путевой дворец». Близ Солнечногорска находится бывшее имение бабушки Аполлона Майкова Чепчиха с системой прудов и каналов (ныне обращено в собственность Управления делами Президента России), где будущий поэт провёл детство. Ряд стихотворений Майкова навеян образами окрестностей усадьбы. В районе Солнечногорска находится командный пункт российской Системы предупреждения о ракетном нападении. Ранее на земле, на которой стоит сегодняшний город, было село, основанное в начале XVIII века под названием Гомзино, с конца XVIII века — деревня Солнышная. Позднее в этой местности появился посёлок Подсолнечный, основанный в 1851 году при строительстве железной дороги Санкт-Петербург — Москва. В начале 1860-х годов, после отмены крепостного права, в Солнечной Горе и окрестных сёлах появились первые промышленные предприятия. В 1864 году в Солнечной Горе начала работу фабрика по производству ткацко-шерстяных изделий, с 1882 года она принадлежала московским фабрикантам Прохоровым. В начале XX века помимо фабрики Прохорова в селе имелись также мастерская по изготовлению металлических сит и небольшой стекольный завод. В 1928 году образован рабочий посёлок Солнечногорский. В городе работают следующие промышленные предприятия: Солнечногорский приборный завод (бывший Солнечногорский электромеханический завод — СЭМЗ) асфальтобетонный завод ООО «ФОРМА-СТРОЙ» — производство бетона, ЖБИ, строительство, услуги по складской логистике. Центральная машиноиспытательная станция (ЦМИС) производство деревообрабатывающей техники ООО «Термопроцесс» ОАО «БАМО» — производство по промышленной переработке листового архитектурного стекла, производство светопрозрачных конструкций кондитерское предприятие «bariliya завод металлических сеток «Лепсе» завод «Полимерагро» Солнечногорский стекольный завод «Солстек» Производство морозильного оборудования «ОКА-ФРОСТ» ООО «СтройКомплектСервис» производство бетона, ЖБИ НПО «Ксенон» опытно-экспериментальный механический завод завод металлоизделий завод по переработке пластмассовых бутылок «Пларус» предприятия пищевой промышленности типография полного цикла «Солпринт» ОАО «Солнечногорский механический завод» ООО «АгроСтройБетон» производство бетона и раствора, доставка бетона ЗАО "Завод новых полимеров «СЕНЕЖ» производство полиэтилентерефталата ЗАО "Накал"-Промышленные печи" производство оборудования для термической обработки.

http://apx.org.ua/towns/16748-solnechnogorsk-gorod-v-rossii.html

Оценка стоимости недвижимости (здесь) — процесс определения рыночной стоимости объекта или отдельных прав в отношении оцениваемого объекта недвижимости. Оценка стоимости недвижимости включает: определение стоимости права собственности или иных прав, например, права аренды, права пользования и т. д. в отношении различных объектов недвижимости. В оценочной практике существуют различные виды стоимости. Стоимость недвижимости подразделяется на следующие виды: рыночная стоимость; инвентаризационная стоимость; ликвидационная стоимость; кадастровая стоимость. При определении рыночной стоимости объекта оценки определяется наиболее вероятная цена, по которой объект оценки может быть отчужден на дату оценки на открытом рынке в условиях конкуренции, когда стороны сделки действуют разумно, располагая всей необходимой информацией, а на величине цены сделки не отражаются какие-либо чрезвычайные обстоятельства, то есть когда: одна из сторон сделки не обязана отчуждать объект оценки, а другая сторона не обязана принимать исполнение; стороны сделки хорошо осведомлены о предмете сделки и действуют в своих интересах; объект оценки представлен на открытом рынке посредством публичной оферты, типичной для аналогичных объектов оценки; цена сделки представляет собой разумное вознаграждение за объект оценки и принуждения к совершению сделки в отношении сторон сделки с чьей-либо стороны не было; платеж за объект оценки выражен в денежной форме. При определении инвентаризационной стоимости используются сборники УПВС (укрупненных показателей восстановительной стоимости). На основании сборников определяется восстановительная стоимость объекта оценки, с помощью коэффициентов рассчитывается восстановительная стоимость на настоящее время. Для определения инвентаризационной стоимости из рассчитанной восстановительной стоимости объекта вычитается фактический износ объекта оценки. Инвентаризационная стоимость используется для расчета налога на объект оценки по 2012 год включительно. При определении инвестиционной стоимости объекта оценки определяется стоимость для конкретного лица или группы лиц при установленных данным лицом (лицами) инвестиционных целях использования объекта оценки — инвестиционной недвижимости для получения дохода в виде арендной платы и прироста стоимости. При определении инвестиционной стоимости, в отличие от определения рыночной стоимости, учет возможности отчуждения по инвестиционной стоимости на открытом рынке не обязателен. При определении ликвидационной стоимости объекта оценки определяется расчетная величина, отражающая наиболее вероятную цену, по которой данный объект оценки может быть отчужден за срок экспозиции объекта оценки, меньший типичного срока экспозиции для рыночных условий, в условиях, когда продавец вынужден совершить сделку по отчуждению имущества. При определении ликвидационной стоимости, в отличие от определения рыночной стоимости, учитывается влияние чрезвычайных обстоятельств, вынуждающих продавца продавать объект оценки на условиях, не соответствующих рыночным. При определении кадастровой стоимости объекта оценки определяется методами массовой оценки рыночная стоимость, установленная и утвержденная в соответствии с законодательством, регулирующим проведение кадастровой оценки. Кадастровая стоимость определяется оценщиком, в частности, для целей налогообложения. Основные подходы оценки недвижимости Существует несколько подходов к оценке любого вида недвижимости, используемых профессиональными оценщиками: - сравнительный подход; - затратный подход; - доходный подход. В рамках каждого из 3-х подходов существует свои специфические методики. Доходный подход Доходный подход к оценке недвижимости базируется на определении стоимости объекта недвижимости на основе расчета ожидаемых доходов от владения (использования) этим объектом. Этот показатель является очень важным, поскольку позволяет прогнозировать стоимость объекта на перспективу. Доходный подход является одним из наиболее применяемых методов оценки недвижимости в оценочной практике на сегодняшний день. По утверждению современного экономиста Вишневецкого А.В., этот подход называют также "маржинальным" (от англ. термина "margin", часто используемого в России как аналог понятия "прибыль"). Применяемость маржинального подхода явно выражена в период экономических ростов в государстве. Доходный подход является неотъемлемой частью процедуры "Due Diligence" (дью-ди
лидженс). Доходный метод в основном, основан на определении стоимости недвижимости путем расчета дисконтированного потока доходов (от владения или использования этим объектом). Данный метод базируется на принципе ожидания – установления текущей стоимости доходов и других выгод, которые могут быть получены в будущем от владения этой собственностью. Логично, что владелец недвижимости не уступит свою собственность ниже той суммы, которую он мог бы получить, продолжая эксплуатировать ее, а покупатель не заплатит больше той суммы, которую ему принесет последующее использование данного объекта в коммерческих целях. Таким образом, цена недвижимости определяется на основе стоимости будущих доходов путем соглашения между сторонами. При расчёте доходным подходом используются следующие методики: капитализации доходов и дисконтирования денежных потоков. Эти методики являются основными в данном методе. 1) В соответствии с технологией метода прямой капитализации стоимость определяется отношением чистого операционного дохода до налогообложения к ставке капитализации. Ставка капитализации определяется оценщиком на основе величины базовой ставки путем ее корректировки на риски. 2) Метод дисконтирования денежных потоков применяется, когда денежные потоки поступают неравномерно (нестабильный доход), или при использовании различных коэффициентов капитализации. Согласно методике, стоимость объекта определяется как сумма дисконтированных доходов по проекту. Для этого необходимо определить модель денежного потока с составлением прогноза расходов и инвестиций на выбранный период. Ставка дисконта определяется с учетом тех же параметров, что и при методе капитализации. Суть метода — доходный подход оценивает стоимость недвижимости, как текущую стоимость будущих денежных потоков. При этом данный подход отражает уровень риска для оцениваемого объекта недвижимости, а также качество и количество дохода, который сможет принести объект оценки в течение срока службы. Основным достоинством доходного подхода является то, что он позволяет учесть будущие инвестиционные риски уже сейчас. Недостатком метода является то, что будущие доходы – прогнозная величина поступлений от арендной платы и суммы будущей перепродажи объекта, определяются оценщиком путем анализа ряда факторов, а потому могут нести в себе определенную погрешность, так как абсолютно точно определить состояние рынка недвижимости на длительную перспективу невозможно.

http://apx.org.ua/16747-ocenka-stoimosti-nedvizhimosti.html

Деревянная вагонка В наше время все большее количество людей заботятся о своем здоровье: ходят в спортзал, ездят на велосипедах, стараются употреблять органические продукты и окружать себя материалами природного происхождения.

http://apx.org.ua/16746-derevyannaya-vagonka.html

Додаток до рішення Київради від 5 липня 2001 р. N 366/1342 Методика розрахунку і порядок використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва 1. Методику розрахунку і порядок використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва (далі - Методика) розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння та використання плати за оренду цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна комунальних підприємств, організацій, установ, а також майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації). 2. Методика визначає механізм нарахування орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. 3. Орендна плата є платежем у формах, визначених законодавством України, які вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. 4. Укладенню договору оренди передує експертна оцінка об'єкта оренди. 5. Розмір орендної плати встановлюється Київрадою відповідно до пропозицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). 6. Орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: • визначається розмір річної орендної плати; • на основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, який фіксується у договорі оренди; • з урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди. 7. У разі, коли термін оренди менший чи більший за одну добу або за один місяць, то на основі розміру місячної орендної плати розраховується добова, а в разі необхідності - на основі розміру добової орендної плати розраховується погодинна орендна плата. 8. Розмір річної орендної плати за цілісні майнові комплекси не може перевищувати 10 відсотків від вартості орендованого майна, визначеної експертним шляхом. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. 9. Розмір орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого) встановлюється за згодою сторін, але не менше як 5 відсотків від вартості орендованого майна, визначеної експертним шляхом. 10. Орендна плата включає всі витрати орендодавця по утриманню майна. Додаткові платежі за користування орендованим майном, крім орендної плати, нарахуванню та стягненню не підлягають. 11. У разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл. = Вп х Сор, де Опл. - розмір річної орендної плати, грн.; Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком до Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва. 12. Якщо орендоване приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою: Вп = Вб : Пб х Пп, де Вп - вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.; Вб - вартість будівлі (споруди) в цілому, визначена експертним шляхом, грн.; Пб - площа будівлі (споруди) в цілому, кв. м; Пп - площа орендованого приміщення, кв. м. 13. Комунальні платежі за користування водою, опаленням, електроенергією тощо сплачуються орендарем відповідним постачальникам за окремими договорами або орендодавцю, якщо це визначено договором оренди. 14. Розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою: Опл.міс. = Опл.: 12 х Іп.р. х Ім., де Опл - річна орендна плата, визначена за цією Методикою, грн.; Іп.р. - індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладення договору оренди або перегляду розміру орендної плати; Ім. - індекс інфляції за перший місяць оренди. 15. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. 16. Орендна плата сплачується орендарями щомісячно до десятого числа поточного місяця. 17. Суми зайвої перерахованої орендної плати зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви. 18. Тимчасове безоплатне користування майном передбачає повну компенсацію витрат на його утримання, включаючи експлуатаційні витрати. 19. Податок на додану вартість сплачується орендарями окремо від орендної плати у розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством. 20. Нарахування плати за суборенду здійснюється орендарями. У разі, якщо плата за суборенду перевищує розмір орендної плати, різниця між ними перераховується орендодавцю. 21. Страхування орендованого майна здійснюється орендарем протягом місяця після укладення договору оренди на весь термін дії договору на користь орендодавця. 22. У разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати пеню. Розмір пені визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого законодавством. Пеня зараховується на рахунок орендодавця і використовується відповідно до законодавства. Видатки, пов'язані з примусовим стягненням заборгованості по орендній платі і пені, відносяться за рахунок боржника. 23. Орендна плата за цілісні майнові комплекси та за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), перераховується до бюджету м. Києва. Орендна плата за користування майном зараховується на розрахункові рахунки орендодавців. 24. Порядок використання орендної плати та розмір витрат орендодавця на утримання майна встановлюється рішенням Київради при затвердженні бюджету м. Києва на поточний рік, а також іншими рішеннями Київради.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/16745-metodika-rozrahunku-poryadok-vikoristannya-orendnoyi-plati-za-koristuvannya-maynom-teritoralnoyi-gromadi-m-kiyeva.html

Купить квартиру в центре Киева Кто может позволить себе купить квартиру в центре Киева? Приобрести квартиру в центре столицы нашей страны может позволить себе далеко не каждый. Это удел избранных, поскольку, чтобы заработать сумму, которой бы хватило на такую покупку, у многих людей не хватит и целой жизни. Казалось бы, квартира в самом центре прекрасного исторического города Киева стоит колоссальную сумму денег. Но, к счастью или к печали, это касается не всех. Речь идет об особой аудитории украинских граждан – людях так называемого «высшего общества» или же более лаконичное название «столичный бомонд». Вот именно такие люди могут позволить себе элитную комфортабельную квартиру в самом сердце нашей древней столицы. Элитное жилье для элитных людей Такие люди привыкли отдавать свое почтение только изысканным неповторимым вещам. Для них всегда в приоритете качество, высокий уровень комфорта и идеальные условия. Люди такого контингента знают цену стоящим вещам и никогда не экономят на условиях собственной жизни. Это не обязательно звезды и политики, которых мы видим с экрана телевизоров, это крупные бизнесмены, предприниматели, менеджеры холдингов. Это люди, которые сумели заработать такую сумму денег, которой бы хватило, чтобы по достоинству ценить свою жизнь. Ничто не сравниться с квартирами в центре древней столицы Именно они составляют особый слой общества – элиту. Представители такой когорты предпочитают не только загородные особняки, пентхаусы и двухуровневые дома в исторических районах, но и квартиры в самом центре Киева. Ведь центр – это не только один из самых престижных, но и один из самых прекрасных районов столицы. Какие неописуемые горизонты открывает вид из окон в квартирах древнего Киева. Чудесные улицы, брусчатка, парки, знаменитые Киевские каштаны и неописуемый вид на Славуту. Что может быть прекраснее этого? Всю эту милость можно увидеть с окон и балконов квартир в центре Киева. В самом сердце древнего Киева Центр Киева – это сердце нашей столицы. Каждый турист, посетивший Киев, стремится побывать на Крещатике, увидеть Золотые Врата, Киево-Печерскую Лавру, Андреевский спуск и много других достопримечательностей. И никто никогда не сможет уехать с Киева, не побывав в чудесном центре, не сфотографировавшись на фоне фонтана и одной из самых высших статуй мира – Монумента Независимости. Центр Киева – это уникально красивое место, приобрести квартиру в котором – большое счастье даже для представителей элитного общества.

http://apx.org.ua/16744-kak-kupit-kvartiru-v-centre-kieva.html

Додаток 10 до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва Порядок надання орендарю згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна 1. Цей Порядок розроблений з метою визначення процедури надання орендарю згоди орендодавця майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна. 2. Процедура надання орендарю згоди орендодавця майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна включає такі етапи: - подання заяви і документів орендарем; - розгляд заяви і документів орендаря; - прийняття відповідного рішення. 3. Для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна орендар подає до орендодавця заяву та такі документи: - опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення; - завірену копію проектно-кошторисної документації, яка складена організацією, що має відповідну ліцензію; - інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна; - приписи органів пожежного нагляду, охорони праці тощо; - довідку підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління, про вартість об'єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року; - узгоджений висновок орендодавця і орендаря про стан майна на момент укладення договору або документи, що підтверджують фізичний (технічний стан) об'єкта оренди. 4. Інформація про доцільність здійснення невід'ємних поліпшень надається підприємством, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління, на підставі наданих орендарем документів. 5. При здійсненні поліпшень майна цілісного майнового комплексу Головне управління для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень створює комісію за участю відповідного профільного структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та орендаря. За результатами розгляду документів або роботи комісії Головне управління приймає рішення про надання погодження на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди. 6. Контроль за здійсненням невід'ємних поліпшень здійснюється орендодавцем або за його дорученням підприємством, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління. 7. Згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця орендарю, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна. 8. Після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його до орендодавця. 9. Після здійснення дозволених невід'ємних поліпшень орендар надає інформацію орендодавцю про завершення виконання робіт з поданням копій підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт. 10. Орендодавець протягом 5 робочих днів після отримання інформації про здійснені поліпшення, розмір витрат та джерело їх фінансування зобов'язаний надати інформацію до Головного управління для внесення до банку даних нежилих приміщень м. Києва.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/16743-poryadok-nadannya-orendaryu-zgodi-orendodavcya-na-zdysnennya-nevdyemnih-polpshen-orendovanogo-mayna.html

Додаток 9 до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва Перелік документів, що надаються претендентами на укладання договорів суборенди 1. Заява про намір суборенди майна із зазначенням найменування та місцезнаходження майна. 2. Копія статуту або положення для юридичної особи (завірена нотаріально). 3. Виписка з Єдиного державного реєстру. 4. Копія паспорта (стор. 1, 2, 11) для фізичної особи (завірена заявником). 5. Копія ідентифікаційного коду для фізичної особи (завірена заявником). 6. Копія довідки органу статистики про внесення особи на облік (завірена заявником). 7. Копія ліцензії на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності, якщо це передбачено законом (завірена заявником). 8. Погодження орендаря по основному договору оренди. 9. Копія основного договору оренди. 10. Технічний план приміщення, в якому буде розміщений суборендар. 11. Звіт про оцінку об'єкта суборенди у разі, якщо в суборенду передається індивідуально визначене майно, яке є складовою частиною орендованого цілісного майнового комплексу. 12. Проект договору суборенди. 13. Розрахунок плати за суборенду. 14. Викопіювання з поповерхового плану з визначенням об'єкта суборенди.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/16742-perelk-dokumentv-scho-nadayutsya-pretendentami-na-ukladannya-dogovorv-suborendi.html

Ростов-на-Дону (натяжные потолки Ростов) — крупнейший город на юге Российской Федерации, административный центр Ростовской области и Южного федерального округа. Город воинской славы (2008). Основан грамотой императрицы Елизаветы Петровны от 15 декабря 1749 года. Расположен на юго-востоке Восточно-Европейской равнины, на берегах реки Дон, в 46 километрах от места её впадения в Азовское море, в 1092 километрах к югу от Москвы. Население — 1 114 806 чел. (2015), это десятый по численности населения город России. Занимает 1-е место среди городов Южного федерального округа. В пределах Ростовской агломерации проживает свыше 2,16 млн человек (четвёртая по численности агломерация страны), Ростовско-Шахтинская полицентрическая агломерация-конурбация имеет порядка 2,7 млн жителей (третья по численности в стране). Город является крупным административным, культурным, научно-образовательным, промышленным центром и важнейшим транспортным узлом Юга России. Неофициально Ростов именуют «Воротами Кавказа» и южной столицей России, а также донской и комбайновой столицей. Распространено понятие «Ростов-папа». Яркий южный город Ростов-на-Дону располагается в юго-восточной части Восточно-Европейской равнины. Город большей частью лежит на правом берегу реки Дон, на левом берегу находятся некоторые промышленные предприятия и увеселительные заведения (см. Левбердон). Юго-западные окраины города примыкают к дельте реки Дон (донским гирлам). Именно в нём концентрируется ядро индустриального и образовательного потенциала юга России. В этом городе проходит географическая граница между Европой и Азией — левый (южный) берег Дона относится к Азии, а правый (северный) — к Европе. То есть география Ростова-на-Дону подчёркивает особую значимость этого города в истории не только России, но и всего континента. Ещё с XIX века за городом закрепилось звание «Ворота Северного Кавказа», поскольку в то время не было других железнодорожных путей для транспортировки пассажиров и грузов в южном направлении, кроме тех, что проходили через Ростов. Чуть больше сорока километров отделяют город от Азовского моря, тем самым Ростов имеет выход к пяти морям: Азовскому, Каспийскому, Чёрному, Балтийскому и Белому. Климат Ростова-на-Дону умеренно континентальный. Среднегодовые климатические показатели установились: температура +9,9 °C, скорость ветра 3,2 м/с, влажность воздуха 72 %. Осадков выпадает 650 мм в год. Зима мягкая и малоснежная; средняя продолжительность сохранения снежного покрова составляет 10—20 дней. Средняя температура января 2,9 °C, абсолютный минимум наблюдался в этом же месяце и составил 31,9 °C в 1940 году. Продолжительность отопительного сезона совпадает со средней продолжительностью безморозного периода и составляет 6 месяцев. Лето жаркое, продолжительное и засушливое, с преобладанием солнечной погоды; средняя температура июля +28,3 °C. Абсолютный максимум наблюдался в августе и составил +40,1 °C в 2010 году. В 2013 году впервые за последние 10 лет по итогам годовых показателей экспорт Ростовской области превысил импорт, причём более чем на $420 млн Это рекордный показатель в современной экономической истории региона. В общей сложности внешнеторговый оборот Ростовской области в 2012 году составил $10,2 млрд, в том числе экспорт — $5,31 млрд, импорт — 4,88 млрд Рост внешнеторгового оборота региона продолжился и в первом квартале 2013 года и составил почти 10 % к уровню аналогичного периода 2012 года. Объёмы экспорта за этот же период увеличились более чем на 30 %. Экспортно-импортные операции осуществляли 1357 участников ВЭД. Количество участников ВЭД области выросло относительно соответствующего периода прошлого года на 53 предприятия.

http://apx.org.ua/towns/16730-rostov-na-donu.html

Система фильтрации воды (система очистки воды) — это комплект взаимодополняющего оборудования направленного на обеспечение механической, биологической, химической фильтрации, а также обеззараживание воды с помощью специальных уф-ламп. Системы фильтрации применяются как для обработки питьевой воды, так и очистки воды в водоёмах, например, в прудах, садовых аквариумах, бассейнах. Механическая фильтрация — первичный этап очистки воды. На данной стадии вода освобождается от крупных частиц грязи. Эта часть очистки имеет очень важное значение. При сокращении количества крупных частиц, попадающих в биофильтр, эффективность биофильтрации повышается в разы. Также снижение в фильтре количества твердых частиц сокращает время очищения самой системы и позволяет использовать для этих целей значительно меньше воды. Биологическая фильтрация Она используется для оптимизации азотного цикла путем создания подходящей среды обитания для нитрифицирующих бактерий. Этой средой обитания является фильтрующая среда. При этом бактерии имеют постоянный приток пищи (то есть отходов) и кислорода благодаря протеканию аквариумной воды через фильтр. В любом фильтре (механическом или химическом), если оставить его в аквариуме так, чтобы через него постоянно текла вода, образуется необходимая популяция бактерий, и тогда он частично превратится в биологический фильтр. Биологические фильтры необходимо беспокоить как можно реже. Вода должна протекать через них постоянно - если отключить ее более чем на час, бактерии, участвующие в азотном цикле, погибнут из-за нехватки кислорода и снова потребуется время для биологического "созревания" фильтра. Помните о том, что на это уйдет несколько недель, а за это время ваши рыбы скорее всего умрут из-за отравления аммиаком и нитритами. Время от времени за биологическим фильтром необходим уход - например, промывать губку механической очистки. Однако это следует делать крайне осторожно. Некоторые процедуры ухода за фильтром приводят к гибели населяющих фильтр бактерий, о чем уже упоминалось выше. Поэтому при очистке фильтра в аквариуме с биологической фильтрацией следует проявлять особую осторожность. Слишком кислая вода может ограничить эффективность биологической фильтрации. Иногда можно встретить утверждения, что если рН меньше 6,5, то это ниже оптимального уровня для деятельности населяющих фильтр бактерий. Однако на практике оказывается, что биологическая фильтрация действует даже при гораздо более низких значениях рН. Химическая фильтрация уголь (активированный уголь, активированный древесный уголь) - для удаления красящих веществ (например, метиленовой сини), некоторых лекарственных препаратов, дубильных веществ (например, торфа), а также некоторых загрязняющих веществ; - кораллы (толченые кораллы или коралловый песок) - для увеличения или буферизации рН; - известняковая (доломитовая) крошка - для увеличения или буферизации рН; - торф - для снижения рН; - цеолит (натуральная ионообменная смола) - для удаления аммиака. Обратите внимание, что использование цеолита может быть только краткосрочной мерой и делать это стоит только в неотложных случаях (например, чтобы скомпенсировать временное повышение содержания аммиака). Оно не может служить заменой азотного цикла. Через короткое время цеолит теряет свою эффективность, в результате чего рыбы могут подвергнуться воздействию смертельно опасной концентрации аммиака. Уголь также имеет ограниченный период действия, и его нужно регулярно заменять. Поскольку предпочтительно удалять загрязняющие вещества из воды еще до того, как вы нальете ее в аквариум, обычно нет необходимости использовать уголь на постоянной основе в аквариумном фильтре. Он обладает замечательной способностью удалять некоторые лекарственные вещества по окончании курса лечения. По этой причине во время лечения уголь, конечно, не следует использовать. Торф тоже необходимо регулярно обновлять. Кораллы и известняк способны сохранять эффективность очень долго.

http://apx.org.ua/books/16729-sistema-filtracii-vody.html

Боксёрские перчатки — вид боксёрской экипировки, служащей для защиты рук спортсмена во время тренировок и поединков. Начали применяться в боксе приблизительно с 20-х годов XX века. Боксёрские перчатки различают по материалу, из которого они произведены: кожа или заменитель кожи. Также боксерские перчатки различают по весу — строго в унциях (так как сам бокс родом из Англии). Минимальный вес применяемых в настоящее время боксерских перчаток — 4 унции. Эти перчатки используются детьми в тренировочном процессе. Максимальный вес может достигать 22 унции, что составляет порядка 0,624 кг. Их применяют преимущественно боксеры супертяжелой весовой категории для тренировок и спаррингов. При этом классификация тренировочных перчаток определяется следующим принципом: чем больше масса перчаток в унциях, тем перчатки мягче и травмобезопасней. В американских школах бокса зачастую встречаются правила, которые запрещают на тренировках бойцам использовать перчатки ниже 16 унций. Нормальный вес боксерских перчаток для соревнований среди любителей — 10 унций. Профессионалы используют в своих боях перчатки от 6 до 12 унций, в зависимости от ранга боя и массы боксеров. В любительском боксе для соревнований применяют особые перчатки: кожаные либо красного либо синего цвета с выраженным белым пятном для упрощения подсчета очков судьями. Также перчатки для боксеров-любителей делают максимально безопасными. По требованиям AIBA рука в них не сжимается в кулак, что сокращает энергию от удара в несколько раз, позволяет уменьшить травмированность боксера. Боксерские перчатки различаются также по типам: для любительских соревнований; для профессиональных боев; для тренировок. В зависимости от назначения перчаток может быть разным их вес и материал изготовления. Боксерские перчатки обязательны для работы с партнером в боксе.

http://apx.org.ua/cultural-heritage/16728-bokserskie-perchatki.html

Коломна — город в Московской области России, административный центр Коломенского района (в состав которого не входит), единственный населённый пункт городского округа Коломна. Один из древнейших и красивейших городов Подмосковья, крупный промышленный центр и транспортный узел, речной порт на Оке. Условно город упоминается в Лаврентьевской летописи под 1177 год как уже существующий, однако по последним раскопкам основание города относят к 1140—1160 гг. В городе частично сохранился редкий памятник древнерусского оборонительного зодчества — Коломенский кремль. Коломна находится в центре европейской части России, на просторах Москворецко-Окской равнины. Город расположен у впадения реки Москвы в Оку, примерно посередине между Москвой и Рязанью. Расстояние от Москвы по автодороге — 100 км, по железной дороге — 117 км. Площадь города составляет 6 712 га, она совпадает с площадью городского округа. По территории города протекает несколько рек, наиболее крупные из которых Ока, Москва, Коломенка. В наши дни Коломна — один из крупнейших промышленных и научных центров Московской области. Важнейшим предприятием является Коломенский тепловозостроительный завод (производство дизелей, колёсных пар, магистральных тепловозов, экспериментальное изготовление электровозов); имеются также заводы тяжёлого станкостроения, текстильного машиностроения. Цементный, шиноремонтный, резинотехнический, канатный и железобетонный заводы, завод по производству газобетонных блоков, домостроительный комбинат, швейная фабрика. Пищевая промышленность (опытный мясокомбинат, кондитерская фабрика). Типография. Проектом генерального плана разработаны следующие задачи: комплексная оценка природно-климатических, историко-культурных, социально-экономических, планировочных, экологических условий; предложения по развитию территории городского округа, защите территории от воздействия чрезвычайных ситуаций, улучшению экологической обстановки; разработка функционального зонирования территории с установлением ограничений на их использование в градостроительной деятельности; предложения по установлению границ селитебных территорий, развитию инженерно-транспортной и социальной инфраструктур; определение территорий для жилищного строительства; предложения по реализации схемы территориального планирования городского округа; первоочередные мероприятия для разработки плана реализации Генерального плана городского округа Коломна на период 2020 года. Архитектура Коломны насчитывает пять столетий, а если принять во внимание датировку нижней части самого древнего сооружения Коломны — церкви Иоанна Предтечи на Городище, то — более семисот лет. Одним из самых древних сооружений является Коломенский Кремль. Наиболее значительное современное сооружение — Центр конькобежного спорта (2004—2006, архитектор А. А. Годер). Расцвет каменного строительства в городе приходится на конец XVIII — первую половину XIX веков, когда в городе возникает множество купеческих особняков, перестраиваются старые церкви, создаются монастырские и городские архитектурные ансамбли. В Коломне представлены практически все стили русской архитектуры, но более всего — классицизм. Имена создателей и точные даты постройки многих архитектурных памятников остались неизвестны. «Если в Коломенском Кремле мы встречаем значительную архитектуру древней нашей истории, то тот же Кремль и весь город от своего торговопромышленного периода дали историческую цепь архитектурных памятников, по которой можно проследить эволюцию нового русского, в частности — Московского зодчества за лучший его период 1750—1850 гг. и найти руку гениального Матвея Казакова». Несмотря на широкомасштабное современное строительство, в Старой Коломне сохранилось множество деревянных домов, которые часто соседствуют с многоэтажками. «Деревянный дом в Коломне — это городской вариант старой русской избы. Почти все одноэтажные домики в три или четыре окна по главному фасаду поставлены торцом к улице; кирпичный цоколь нередко облицован белым камнем; вход в дом всегда со двора, огороженного высоким крепким глухим деревянным забором. У многих домов слуховое окно в четырёхскатной крыше изрядно обработано в виде окошка светёлки на чердаке с разорванным фронтоном, опирающемся на резные стойки — колонны декоративного балкончика».

http://apx.org.ua/towns/16727-kolomna-gorod-v-moskovskoy-oblasti.html