ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства інфраструктури України 20.05.2013 № 305 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 липня 2013 р. за № 1144/23676 ПОРЯДОК формування, затвердження та ведення реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування І. Загальні положення 1.1. Цей Порядок визначає механізм формування, затвердження та ведення реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування, а також Єдиного електронного реєстру автобусних маршрутів (далі - Єдиний електронний реєстр). 1.2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: Єдиний електронний реєстр - єдина електронна база даних, яка містить відомості про міжнародні, міжміські та приміські автобусні маршрути загального користування, їх реєстраційні номери, організаторів пасажирських перевезень на відповідних автобусних маршрутах загального користування, а також автомобільних перевізників, що надають послуги з перевезень пасажирів на таких маршрутах; номер автобусного маршруту (рейсу) - номер автобусного маршруту загального користування, рейсу, що присвоюється йому після відкриття в установленому законодавством порядку організатором пасажирських перевезень на цьому маршруті, вноситься ним до відповідного реєстру та зберігається за таким маршрутом протягом усього часу його існування (при внесенні до Єдиного електронного реєстру на початку номера проставляються дві цифри порядкового номера відповідної адміністративно-територіальної одиниці згідно з додатком 1 до цього Порядку). Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про автомобільний транспорт», Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081. 1.3. Формування, затвердження та ведення реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування здійснюються організатором пасажирських перевезень на відповідних автобусних маршрутах загального користування. Відомості, що містяться в зазначеному реєстрі, є відкритими, загальнодоступними та оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного організатора пасажирських перевезень. 1.4. Ведення Єдиного електронного реєстру та забезпечення його функціонування з метою підвищення безпеки перевезень автомобільним транспортом загального користування здійснюються Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті. 1.5. Формування та ведення Єдиного електронного реєстру полягає у реєстрації та відображенні актуального стану маршрутної мережі, внесенні до неї нових, реєстрації змін до діючих, а також виключення з неї автобусних маршрутів загального користування, що здійснюється на підставі інформації, наданої організаторами пасажирських перевезень. 1.6. Відомості, що містяться в Єдиному електронному реєстрі, є відкритими, загальнодоступними та оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті. 1.7. Єдиний електронний реєстр ведеться українською мовою. ІІ. Процедура формування і ведення реєстрів 2.1. Інформація до реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування вноситься організатором пасажирських перевезень на відповідному автобусному маршруті загального користування протягом трьох робочих днів з дати прийняття ним рішення, передбаченого пунктом 2.2 цього розділу. 2.2. Підставою для внесення відомостей до реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування, а також Єдиного електронного реєстру є рішення відповідного організатора пасажирських перевезень про: відкриття, закриття маршруту, продовження строку дії дозволу на міжнародні регулярні пасажирські перевезення; визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування; внесення змін постійного характеру до автобусного маршруту (продовження, скорочення, зміна шляху проходження між зупинками), введення або вилучення зупинок та/або зміна графіка руху; розірвання договору про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування або анулювання дозволу на перевезення. 2.3. Організатор пасажирських перевезень на відповідному автобусному маршруті загального користування не пізніше наступного робочого дня після внесення ним інформації до відповідного реєстру надає Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті відомості в паперовому та електронному вигляді для включення їх до Єдиного електронного реєстру за формою, наведеною в додатках 2, 3 до цього Порядку. 2.4. Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті вносить зазначені в пункті 2.3 цього розділу відомості до Єдиного електронного реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання їх від організаторів пасажирських перевезень. 2.5. При закритті автобусного маршруту відомості про нього не виключаються з реєстру міжнародних, міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування та Єдиного електронного реєстру. Номер такого автобусного маршруту (рейсу) іншому автобусному маршруту (рейсу) не присвоюється. ІІІ. Внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру 3.1. Єдиний електронний реєстр містить відомості про міжнародні, міжміські та приміські автобусні маршрути загального користування, інформація про які зазначена в пунктах 3.2, 3.3 цього розділу та надана організаторами пасажирських перевезень на відповідних автобусних маршрутах загального користування. 3.2. До реєстрів міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування включається така інформація: 1) найменування організатора пасажирських перевезень; 2) номер автобусного маршруту (рейсу); 3) назва автобусного маршруту; 4) протяжність автобусного маршруту; 5) режим руху (звичайний, експресний, маршрутне таксі); 6) періодичність (за днями тижня та залежно від періоду року); 7) щоденна кількість оборотних рейсів; 8) час відправлення з початкового пункту; 9) час прибуття в кінцевий пункт; 10) розклад руху; 11) мінімальний та максимальний інтервал руху; 12) необхідна кількість водіїв для обслуговування маршруту (рейсу) під час здійснення перевезень з метою забезпечення дотримання вимог положення про робочий час і час відпочинку водіїв; 13) кількість задіяних автобусів на маршруті (рейсі), в тому числі резервних; 14) параметри комфортності автобусів; 15) строк експлуатації автобусів, що були заявлені на конкурс, повних років з дати виготовлення; 16) дата початку та закінчення строку дії договору про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування або дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування; 17) найменування, місцезнаходження автомобільного перевізника - юридичної особи/прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання автомобільного перевізника - фізичної особи; серія та номер ліцензії; 18) відомості про відкриття, закриття, внесення змін до автобусного маршруту; 19) дата та номер рішення організатора пасажирських перевезень про відкриття, закриття та внесення змін до автобусного маршруту загального користування. 3.3. До реєстру міжнародних автобусних маршрутів загального користування включається така інформація: 1) номер автобусного маршруту; 2) назва автобусного маршруту; 3) найменування, місцезнаходження автомобільного перевізника –юридичної особи - резидента/прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання автомобільного перевізника - фізичної особи - резидента; серія та номер ліцензії; 4) найменування автомобільного перевізника - юридичної особи - нерезидента/прізвище, ім’я, місце проживання автомобільного перевізника фізичної особи - нерезидента; 5) час відправлення з України; 6) час прибуття в Україну; 7) дні тижня відправлення з України; 8) час прибуття в іншу країну; 9) час відправлення з іншої країни; 10) дні тижня відправлення з іншої країни; 11) пункти перетину державного кордону; 12) строк дії дозволу на міжнародні регулярні перевезення пасажирів.

http://apx.org.ua/transport-law/8963-poryadok-formuvannya-zatverdzhennya-ta-vedennya-reyestru-mzhnarodnih-mzhmskih-ta-primskih-avtobusnih-marshrutv-zagalnogo-koristuvannya.html

Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) Статус Угоди див. ( 994_a55 ) ( Зі змінами, внесеними Поправкою 1, що набула чинності 03.08.73 та Поправкою 2 ( 994_066 ) від 24.04.92 ) ( Про приєднання до Угоди див. Закон N 2819-IV ( 2819-15 ) від 07.09.2005 ) Офіційний переклад Договірні Сторони, бажаючи сприяти розвитку й поліпшенню міжнародних автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, переконані в необхідності підвищення безпеки дорожнього руху, розроблення правил, які б регулювали певні умови прийняття на роботу в галузі міжнародного автомобільного транспорту відповідно до принципів Міжнародної організації праці, і спільного прийняття певних заходів для забезпечення додержання таких правил, домовилися про таке: Стаття 1 Визначення Для цілей цієї Угоди: a) термін "транспортний засіб" означає будь-який автомобіль або причіп; цей термін охоплює будь-яку комбінацію транспортних засобів; b) термін "автомобіль" означає будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори; c) термін "причіп" означає будь-який транспортний засіб, призначений для буксирування автомобілем; цей термін охоплює також напівпричепи; d) термін "напівпричіп" означає будь-який причіп, призначений для з'єднання з автомобілем таким чином, щоб його частина обпиралась на автомобіль і останній ніс на собі значну частину ваги напівпричепа та ваги його вантажу; e) термін "комбінація транспортних засобів" означає з'єднані транспортні засоби, які переміщуються дорогами як одне ціле; f) термін "дозволена максимальна вага" означає максимальну вагу транспортного засобу з вантажем чи пасажирами, що оголошена допустимою компетентними органами держави, в якій зареєстровано транспортний засіб; g) термін "автомобільні перевезення" означає будь-яке переміщення дорогами, що відкриті для загального користування, навантаженого чи не навантаженого, з пасажирами чи без, транспортного засобу, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів; h) термін "міжнародні автомобільні перевезення" означає автомобільні перевезення з перетином принаймні одного кордону; i) термін "регулярні сполучення" означає сполучення, що передбачають перевезення пасажирів із визначеними інтервалами й за визначеними маршрутами, з посадкою й висадкою пасажирів на заздалегідь визначених зупинках. У правилах, що регулюють експлуатацію сполучень, або документах, що їх замінюють, затверджених компетентними органами Договірних Сторін й опублікованих перевізником до введення в дію, визначаються умови перевезення, зокрема частота сполучення, розклади, тарифи, й обов'язок прийняття пасажирів для перевезення, якщо ці умови не визначені в законі чи постанові. Сполучення, які передбачають перевезення визначених категорій пасажирів, за винятком інших пасажирів, якщо такі сполучення експлуатуються відповідно до умов, визначених у першому підпункті цього визначення, вважаються регулярними сполученнями, незалежно від того, хто є організатором перевезень. Такі сполучення, зокрема ті, що передбачають перевезення робітників до місця роботи або учнів до школи і назад, далі називаються спеціальні регулярні сполучення. j) термін "водій" означає будь-яку особу, незалежно від того, працює вона за наймом чи ні, яка керує транспортним засобом навіть протягом короткого періоду або яка перевозиться транспортним засобом для того, щоб вона могла ним керувати в разі необхідності; k) термін "член екіпажу" означає водія чи будь-яку з наведених нижче осіб, незалежно від того, працюють вони за наймом чи ні: i) помічника водія, тобто будь-яку особу, яка супроводжує водія для надання йому допомоги під час виконання певних маневрів і яка зазвичай бере фактичну участь у транспортних операціях, хоча й не є водієм у значенні пункту "j" цієї статті; ii) кондуктора, тобто будь-яку особу, яка супроводжує водія транспортного засобу, яка бере участь у перевезенні пасажирів і яка відповідає зокрема за видачу або перевірку квитків чи інших документів, що дають право пасажирам на проїзд у цьому транспортному засобі; l) термін "тиждень" означає період з 00.00 годин у понеділок до 24.00 у неділю; m) термін "відпочинок" означає будь-який безперервний період тривалістю принаймні одна година, протягом якого водій може вільно розпоряджатися своїм часом. Стаття 2 Сфера застосування 1. Ця Угода застосовується на території кожної Договірної Сторони до всіх міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються будь-яким транспортним засобом, зареєстрованим на території зазначеної вище Договірної Сторони або на території будь-якої іншої Договірної Сторони. 2. Однак, a) якщо під час міжнародного автомобільного перевезення один чи більше членів екіпажу не залишають державної території, у межах якої вони зазвичай займаються своєю професійною діяльністю, Договірна Сторона, у віданні якої знаходиться ця територія, може не застосовувати до нього чи до них положення цієї Угоди; b) якщо Договірні Сторони, територія яких використовується, не домовляться про інше, ця Угода не застосовується до міжнародних автомобільних перевезень, що виконуються: 1) транспортними засобами, які використовуються для перевезення вантажів, якщо дозволена максимальна вага транспортного засобу, у тому числі будь-якого причепа або напівпричепа, не перевищує 3,5 тонни; 2) транспортними засобами, які використовуються для перевезення пасажирів і які завдяки своїй конструкції та обладнанню придатні для перевезення не більше дев'яти осіб, у тому числі водія, і призначені для цих цілей; 3) транспортними засобами, які використовуються для перевезення пасажирів регулярними сполученнями, якщо маршрут, що охоплюється зазначеним вище сполученням, не перевищує 50 кілометрів; 4) транспортними засобами, дозволена максимальна швидкість яких не перевищує 30 кілометрів за годину; 5) транспортними засобами, які використовуються збройними силами, органами цивільної оборони, пожежної служби та силами, відповідальними за підтримання суспільного порядку, або під їхнім контролем; 6) транспортними засобами, які використовуються службами каналізації, захисту від повені, водо-, газо- й електропостачання, для технічного обслуговування та ремонту доріг, прибирання та видалення сміття, службами телеграфного й телефонного зв'язку, для перевезення пошти, службами радіо- й телемовлення, для виявлення радіо- або телепередавачів чи приймачів; 7) транспортними засобами, які використовуються під час надзвичайних ситуацій або рятувальних операцій; 8) спеціальними транспортними засобами, які використовуються для медичних цілей; 9) транспортними засобами, які перевозять обладнання для цирків чи ярмарок з атракціонами; 10) спеціальними транспортними засобами технічної допомоги; 11) транспортними засобами, які проходять дорожні випробування для вдосконалення техніки, ремонту чи обслуговування, та новими чи модернізованими транспортними засобами, які ще не були введені в експлуатацію; 12) транспортними засобами, які використовуються для некомерційних перевезень вантажів для особистих потреб; 13) Транспортними засобами, які використовуються для збирання молока на фермах та повернення на ферми молочної тари або молочних продуктів, які призначаються для годування тварин.

http://apx.org.ua/transport-law/8962-yevropeyska-ugoda-schodo-roboti-ekpazhv-transportnih-zasobv-yak-vikonuyut-mzhnarodn-avtomobln-perevezennya-yeutr.html

Угода про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів { Угоду затверджено Указом Президента N 159/2006 ( 159/2006 ) від 28.02.2006 } Дата підписання: 13.11.1997 Дата затвердження: 28.02.2006 Дата набуття чинності: 18.03.2007 Офіційний переклад ПРЕАМБУЛА ДОГОВІРНІ СТОРОНИ, ВИЗНАЮЧИ збільшення обсягу дорожнього руху та зумовлене цим зростання небезпеки й негативних наслідків, внаслідок чого перед усіма Договірними сторонами постають проблеми безпеки й екологічні проблеми аналогічного характеру і важливості; БАЖАЮЧИ досягти більшої однаковості в правилах, що регулюють дорожній рух у Європі, та забезпечити більш високий рівень безпеки й захисту довкілля; БАЖАЮЧИ встановити з цією метою однакові умови періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів, яким мають відповідати ці транспортні засоби, для того щоб одержати сертифікат у своїх країнах; БЕРУЧИ ДО УВАГИ те, що час, необхідний для проведення таких періодичних технічних оглядів окремих транспортних засобів, і пов'язані з цим витрати є тими чинниками, які можуть позначитися на умовах конкуренції між автотранспортними операторами на територіях Договірних сторін; беручи до уваги те, що наявні нині системи технічного контролю на різних територіях відрізняються; БЕРУЧИ ДО УВАГИ те, що внаслідок цього необхідно настільки, наскільки це можливо, узгодити періодичність проведення технічного контролю і елементи, що підлягають обов'язковому технічному контролю; БЕРУЧИ ДО УВАГИ те, що в ході визначення термінів запровадження заходів, зазначених у цій Угоді, необхідно враховувати час, потрібний для створення або розширення сфери дії адміністративних і технічних умов, необхідних для здійснення технічного контролю; ДОМОВИЛИСЯ про таке: Стаття 1 Договірні сторони приймають Правила щодо періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів, зареєстрованих або допущених до експлуатації на їхній території, і на взаємній основі визнають огляди, які проводяться відповідно до цих Правил. Ці Правила приймаються у рамках Адміністративного комітету, до складу якого входять всі Договірні сторони, згідно з Правилами процедури, викладеними в доповненні 1, та на підставі нижченаведених пунктів і статей. Для цілей цієї Угоди термін "колісні транспортні засоби" включає будь-які механічні транспортні засоби та їхні причепи; термін "технічний огляд" включає огляд будь-яких предметів обладнання частин, які використовуються на колісних транспортних засобах і характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, охорону довкілля й економію енергії; термін "правила для періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів" включає положення для доведення існування періодичної адміністративної однакової процедури, за допомогою якої компетентні органи Договірної сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що колісний транспортний засіб відповідає приписам цих Правил. Доказом може слугувати сертифікат технічного огляду, зразок якого наведено в доповненні 2 до цієї Угоди. Стаття 2 1. Після прийняття будь-якого Правила відповідно до процедури, зазначеної в доповненні 1, Адміністративний комітет передає його Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй (далі - "Генеральний секретар"). Після цього Генеральний секретар, по можливості, у найкоротший термін повідомляє про це Правило Договірним сторонам. Правило вважається прийнятим, якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення Генеральним секретарем більше ніж одна третина Договірних сторін, що є такими на момент повідомлення, не проінформують Генерального секретаря про свою незгоду з цим Правилом. Правило охоплює такі аспекти: a) категорії відповідних колісних транспортних засобів і періодичність їхнього огляду; b) предмети обладнання та/або складові, що підлягають огляду; c) методи випробувань, за допомогою яких підтверджують відповідність вимогам щодо експлуатаційних характеристик; d) умови надання сертифіката огляду та його взаємного визнання; e) дата (дати) набуття чинності цим Правилом. За необхідності, Правило може включати посилання на центри технічного контролю, які уповноважені компетентними органами і в яких можуть здійснюватися огляди колісних транспортних засобів. 2. Після прийняття Правила Генеральний секретар повідомляє про це, по можливості, у найкоротший термін, всі Договірні сторони, зазначаючи, які з Договірних сторін висловили свою незгоду й стосовно яких із них це Правило не набуває чинності. 3. Прийняте Правило набуває чинності із зазначеної (зазначених) у ньому дати (дат) як Правило, що додається до цієї Угоди, для всіх Договірних сторін, які не надіслали повідомлення про свою незгоду. 4. У момент передання на зберігання документа про приєднання будь-яка нова Договірна сторона може заявити, що вона не застосовуватиме деякі з Правил, які додаються до цієї Угоди на той момент, або що вона не застосовуватиме жодного з них. Якщо на той час стосовно проекту будь-якого Правила проводиться процедура, передбачена в пунктах 1, 2 і 3 цієї статті, Генеральний секретар передає проект такого правила новій Договірній стороні, і проект набуває чинності як Правило для нової Договірної сторони тільки за умов, зазначених у пункті 3 цієї статті, причому відведений для цього час відраховується від дати передання проекту цій Стороні. Генеральний секретар сповіщає всі Договірні сторони про дату набуття чинності цим Правилом. Він також доводить до їхнього відома всі заяви щодо незастосування певних Правил, котрі будь-яка Договірна сторона може зробити відповідно до положень цього пункту. 5. Будь-яка Договірна сторона, що застосовує певне Правило, може в будь-який момент повідомити Генеральному секретареві про намір її адміністрації через рік з моменту повідомлення припинити його застосування. Генеральний секретар передає таке повідомлення іншим Договірним сторонам. 6. Будь-яка Договірна сторона, що не застосовує певне Правило, може в будь-який момент повідомити Генеральному секретареві про свій намір застосувати його надалі, і зазначене Правило набуває чинності для цієї Сторони на шістдесятий день після такого повідомлення. Генеральний секретар повідомляє всім Договірним сторонам про кожний випадок набуття Правилом чинності для нової Договірної сторони відповідно до положень цього пункту. 7. Надалі Договірні сторони, стосовно яких діє певне Правило, іменуватимуть "Договірними сторонами, що застосовують Правило". 8. Правила, додані до цієї Угоди як доповнення до цієї Угоди, є її невід'ємною частиною. Стаття 3 Зміни до Правил, доданих до цієї Угоди, можуть вноситися відповідно до такої процедури: 1. Зміни до Правил приймаються Адміністративним комітетом, як це передбачено в статтях 1 і 2, згідно з процедурою, зазначеною в доповненні 1. Після прийняття зміни до Правила Адміністративний комітет надсилає її Генеральному секретареві. Після цього Генеральний секретар, по можливості, у найкоротший термін, повідомляє про зазначену зміну Договірним сторонам, які застосовують це Правило. 2. Зміна до Правила вважається прийнятою, якщо протягом шести місяців з моменту повідомлення Генеральним секретарем більше ніж одна третина Договірних сторін, що застосовували це Правило на момент повідомлення, не проінформує Генерального секретаря про свою незгоду з цією зміною. Якщо після закінчення цього періоду часу Генеральний секретар не одержить заяв щодо незгоди від більш ніж однієї третини Договірних сторін, що застосовують Правило, Генеральний секретар, по можливості, у найкоротший термін, повідомляє про те, що зміна вважається прийнятою й обов'язковою для тих Договірних сторін, що застосовують Правило, які не заявили про свою незгоду з нею. Якщо до Правила вноситься зміна і принаймні одна п'ята Договірних сторін, що застосовують Правило без внесеної зміни, згодом заявляють, що вони мають намір і надалі застосовувати Правило без внесеної зміни, то Правило без внесеної зміни буде розглядатися як альтернатива Правилу з внесеною зміною, і буде офіційно включено до Правила як таке, причому воно набуває чинності з моменту прийняття цієї зміни або набуття нею чинності. У такому разі Договірні сторони, що застосовують Правило, мають зобов'язання, аналогічні тим, які викладено в пункті 1. 3. Якщо яка-небудь нова Договірна сторона приєднується до цієї Угоди в період між надісланням повідомлення від Генерального секретаря щодо зміни до Правила і набуття нею чинності, то таке Правило набуває чинності для цієї Договірної сторони тільки через два місяці після офіційного прийняття нею цієї зміни або через два місяці після закінчення шестимісячного періоду з моменту повідомлення цієї Сторони Генеральним секретарем про запропоновану зміну. Стаття 4 1. Договірними сторонами цієї Угоди можуть стати країни - члени Європейської економічної комісії, країни, допущені до участі в роботі Комісії з консультативним статусом відповідно до пункту 8 Положення про сферу відання Комісії, і регіональні організації економічної інтеграції, створені країнами - членами Європейської економічної комісії, яким їхні держави-члени передали повноваження з питань, охоплюваних цією Угодою, зокрема, повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для їхніх держав-членів. З метою визначення кількості голосів, зазначеної в пункті 1 статті 2 і в пункті 2 статті 3, регіональні організації економічної інтеграції беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за кількістю своїх держав-членів, котрі є членами Європейської економічної комісії. 2. Договірними сторонами цієї Угоди можуть стати країни-члени Організації Об'єднаних Націй, які можуть брати участь у деяких видах діяльності Європейської економічної комісії відповідно до пункту 11 Положення про сферу відання Комісії, і регіональні організації економічної інтеграції цих країн, яким їхні держави-члени передали повноваження з питань, охоплюваних цією Угодою, зокрема, повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для їхніх держав-членів. З метою визначення кількості голосів, зазначеної в пункті 1 статті 2 і в пункті 2 статті 3, регіональні організації економічної інтеграції беруть участь у голосуванні, маючи кількість голосів за кількістю своїх держав-членів, котрі є членами Організації Об'єднаних Націй. 3. Країни, зазначені в пунктах 1 і 2 цієї статті, можуть стати Договірними сторонами Угоди: a) шляхом її підписання без застереження щодо ратифікації; b) шляхом її ратифікації після підписання із застереженням щодо ратифікації; c) шляхом приєднання до неї. 4. Ратифікацію або приєднання здійснюють шляхом передання на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй відповідного документа. 5. Угоду відкрито для підписання з 12 листопада 1997 року до 30 червня 1998 року включно. Після цього її буде відкрито для приєднання. Стаття 5 1. Ця Угода набуває чинності на шістдесятий день після того, як п'ять країн, зазначених у пункті 1 статті 4 цієї Угоди, підпишуть її без застереження щодо ратифікації або передадуть на зберігання свої документи про ратифікацію чи приєднання. 2. Для будь-якої країни, що ратифікує Угоду або приєднується до неї після набуття нею чинності, ця Угода набуває чинності на шістдесятий день після того, як зазначена країна передасть на зберігання документ про ратифікацію чи приєднання. Стаття 6 1. Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цю Угоду, шляхом надсилання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй відповідного повідомлення. 2. Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців з дати одержання Генеральним секретарем такого повідомлення. Стаття 7 1. Будь-яка країна може в момент підписання цієї Угоди без застереження щодо ратифікації або в момент передання на зберігання свого документа про ратифікацію чи приєднання або в будь-який подальший момент оголосити, шляхом надсилання повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй, про те, що дія цієї Угоди поширюється на всі або будь-які території, за зовнішні відносини яких вона відповідальна. Угоду застосовують на території або територіях, зазначених у повідомленні, починаючи з шістдесятого дня з моменту його одержання Генеральним секретарем або, якщо на цей день Угода ще не набула чинності, з моменту набуття нею чинності. 2. Будь-яка країна, що зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву щодо поширення дії даної Угоди на будь-яку територію, за зовнішні відносини котрої вона відповідальна, може денонсувати Угоду окремо відносно такої території відповідно до положень статті 6. Стаття 8 1. Будь-який спір між двома або більше Договірними сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Угоди повинен, якщо можливо, вирішуватися шляхом переговорів між ними. 2. Будь-який спір, який не буде врегульовано шляхом переговорів, направляється, на вимогу однієї з Договірних сторін, що беруть участь у спорі, на арбітражний розгляд і відповідно передається на розгляд одному або кільком арбітрам, обраним за спільною згодою Сторін спору. Якщо протягом трьох місяців з дати надходження вимоги відносно проведення арбітражного розгляду Сторони спору не можуть дійти згоди щодо вибору арбітра або арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй із проханням призначити єдиного арбітра, якому передають на розгляд цей спір. 3. Рішення арбітра або арбітрів, призначених відповідно до положень пункту 2 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних сторін, що беруть участь в спорі. Стаття 9 1. Кожна Договірна сторона може під час підписання, ратифікації цієї Угоди або приєднання до неї заявити, що вона не вважає себе зобов'язаною статтею 8 Угоди. Інші Договірні сторони не зобов'язані статтею 8 відносно будь-якої Договірної сторони, яка зробила таке застереження. 2. Будь-яка Договірна сторона, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може в будь-який момент відкликати таке застереження шляхом надсилання відповідного повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй. 3. Жодні інші застереження щодо цієї Угоди або щодо Правил, доданих до неї, не допускаються; однак будь-яка Договірна сторона може згідно з положеннями статті 1 заявити, що вона не має наміру застосовувати деякі Правила або що вона не має наміру застосовувати жодного з них. Стаття 10 Зміни до тексту самої Угоди і додатків до неї можуть вноситися згідно з такою процедурою: 1. Будь-яка Договірна сторона може запропонувати одну або більше змін до цієї Угоди і додатків до неї. Текст будь-якої запропонованої зміни до Угоди і додатків до неї надсилається Генеральному секретареві, який передає його всім Договірним сторонам й інформує всі інші країни, зазначені в пункті 1 статті 4 цієї Угоди. 2. Будь-яка запропонована зміна, передана відповідно до пункту 1 цієї статті, вважається прийнятою, якщо протягом шести місяців з дати передання Генеральним секретарем запропонованої зміни жодна з Договірних сторін не висловить заперечень. 3. Генеральний секретар, по можливості, у найкоротший термін, повідомляє всі Договірні сторони про те, чи було висловлено заперечення щодо запропонованої зміни. Якщо щодо запропонованої зміни висловлено заперечення, її вважають не прийнятою і такою, що не має жодної сили. За відсутності заперечень зміна набуває чинності для всіх Договірних сторін через три місяці після закінчення шестимісячного періоду, передбаченого в пункті 2 цієї статті. Стаття 11 Крім повідомлень, згаданих у статтях 2, 3 і 5 цієї Угоди, Генеральний секретар повідомляє Договірні сторони: a) про підписання, ратифікацію і приєднання відповідно до статті 4; b) про дати набуття чинності цією Угодою відповідно до статті 5; c) про денонсації відповідно до статті 6; d) про повідомлення, отримані відповідно до статті 7; e) про заяви й повідомлення, отримані відповідно до пунктів 1 і 2 статті 9; f) про набуття чинності будь-якою зміною відповідно до пунктів 1 і 2 статті 3; g) про набуття чинності будь-якою зміною відповідно до пункту 3 статті 10. Стаття 12 Органи або установи, які призначені Договірною стороною і підпорядковуються їй безпосередньо, можуть проводити періодичні технічні огляди відповідно до цієї Угоди від імені іншої Договірної сторони. Стаття 13 Після 30 червня 1998 року оригінал цієї Угоди здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй, який передає належним чином засвідчені копії кожній із країн, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 4 цієї Угоди. * * * НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники, підписали цю Угоду. ВЧИНЕНО у Відні 13 листопада 1997 року в одному примірнику, англійською, російською і французькою мовами, причому всі три тексти є рівно автентичними.

http://apx.org.ua/transport-law/8961-ugoda-pro-priynyattya-yedinih-umov-perodichnih-tehnchnih-oglyadv-kolsnih-transportnih-zasobv-pro-vzayemne-viznannya-takih-oglyadv.html

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України 02.07.2008 N 795 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 р. за N 689/15380 ПРАВИЛА експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі I. Загальні положення 1.1. Ці Правила розроблено на виконання статті 6 Закону України "Про хімічні джерела струму" ( 3503-15 ). 1.2. Терміни, позначення, скорочення та посилання на стандарти 1.2.1. У цих Правилах наведені позначення та скорочення мають таке значення: АБ - акумуляторна свинцева стартерна батарея; А.год - ампер-година; Е - величина електрорушійної сили; е.р.с. - електрорушійна сила; ETN - європейська нумерація типів АБ (European Type Number) - стандарт асоціації європейських виробників АБ; ЗмО - щозмінне технічне обслуговування; I - струм холодної прокрутки; хп КТЗ - колісний транспортний засіб; КТЦ - контрольно-тренувальний цикл АБ; С - номінальна ємність АБ для 20-годинного розрядного 20 режиму; С - резервна ємність АБ; р СКТЗ - спеціальний колісний транспортний засіб; ТО - технічне обслуговування; ТО-1 - технічне обслуговування N 1 чи прирівняні до нього види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ; ТО-2 - технічне обслуговування N 2 чи прирівняні до нього види технічного обслуговування, установлені виробником КТЗ. 1.2.2. Перелік стандартів, на які зроблено посилання Національні стандарти ДСТУ ГОСТ 959:2006 - Батареї акумуляторні свинцеві стартерні для автотракторної техніки. Загальні технічні умови. ДСТУ 3211-95 - Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови. ДСТУ 4500-5:2005 - Вантажі небезпечні. Маркування. Міждержавні стандарти ГОСТ 112-78 - "Термометры метеорологические стеклянные. Технические условия". ГОСТ 667-73 - "Кислота серная аккумуляторная. Технические условия". ГОСТ 2156-76 - "Натрий двууглекислый. Технические условия". ГОСТ 6709-72 - "Вода дистиллированная. Технические условия". ГОСТ 8273-75 - "Бумага оберточная. Технические условия". ГОСТ 8711-93 - "Приборы аналоговые показывающие электроизмерительные прямого действия и вспомогательные части к ним. Часть 2. Особые требования к амперметрам и вольтметрам". ГОСТ 10354-82 - "Пленка полиэтиленовая. Технические условия". ГОСТ 14192-96 - "Маркировка грузов". ГОСТ 15150-69 - "Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнение для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды". ГОСТ 16350-80 - "Климат СССР. Районирование и статистические параметры климатических факторов для технических целей". ГОСТ 18477-79 - "Контейнеры универсальные. Типы, основные параметры и размеры". ГОСТ 18481-81 - "Ареометры и цилиндры стеклянные. Технические условия". ГОСТ 21150-87 - "Смазка Литол-24. Технические условия". ГОСТ 21650-76 - "Средства крепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования". ГОСТ 23216-78 - "Изделия электротехнические. Хранение, транспортирование, временная противокоррозионная защита и упаковка. Общие требования и методы испытаний". ГОСТ 28498-90 - "Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний". ГОСТ 29111-91 - "Свинцово-кислотные стартерные батареи. Часть 1. Общие требования и методы испытаний". Стандарти міжнародних організацій зі стандартизації, регіонів, спілок EN 50342-1:2006 - Lead-acid starter batteries. Part 1. General requirements, methods of test (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 1. Загальні вимоги, методи випробувань). EN 50342-2:2007 - Lead-acid starter batteries. Part 2. Dimensions of batteries and marking of terminals (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 2. Розміри батарей і марковання виводів). EN 60095-1:95 - Lead-acid starter batteries. Part 1. General requirements and methods of test (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань). EN 60095-2-93 - Lead-acid starter batteries. Part 2. Dimensions of batteries and dimensions and marking of terminals (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 2. Розміри батарей, розміри і марковання виводів). IEC 60095-1:2000 - Lead-acid starter batteries. Part 1. General requirements and methods of test (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань). IEC 60095-2-84 - Lead-acid starter batteries. Part 2. Dimensions of batteries and dimensions and marking of terminals (Батареї стартерні свинцево-кислотні. Частина 2. Розміри батарей, розміри і марковання виводів). SAE J537:2000 - Society of Automotive Engineers J537. Storage Batteries (Стандарт спілки автомобільних інженерів J537. Зберігання батарей). 1.2.3. Терміни та їх визначення вжито в цих Правилах у такому значенні: акумулятор - оборотне електрохімічне джерело електричної енергії, що має два електроди із свинцевого сплаву, які поміщені в електроліт; акумуляторна свинцева стартерна батарея - сукупність послідовно з'єднаних свинцевих акумуляторів, розміщених у спільному корпусі; акумуляторний шлам - сукупність дрібних кристалів і зерен двооксиду свинцю та інших домішок до електроліту, що осідають на дні акумуляторів; АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості, - АБ, непридатна для експлуатування внаслідок фізичного зносу, непоправного браку, пошкоджень або з інших причин; уведення АБ в експлуатування - сукупність операцій/робіт з підготовки до застосування, контролю технічного стану, закріплення АБ за КТЗ з оформленням картки обліку та обігу АБ; відпрацьовані АБ - не придатні для використання за призначенням АБ, цілі чи розламані, окремі складники, виведені з експлуатування власником АБ, чи списані відповідно до законодавства; відставалий акумулятор - акумулятор повністю зарядженої АБ, номінальна ємність якого визначена за густиною електроліту, менша номінальної ємності решти акумуляторів АБ; гарантійний наробіток АБ - тривалість експлуатування АБ, виражена в календарних місяцях чи в кілометрах пробігу КТЗ або в мотогодинах наробітку, протягом якої за умови дотримання споживачем вимог експлуатаційної документації на АБ і КТЗ гарант (продавець, виробник, виконавець робіт гарантійного ТО та/або ремонту) виконує свої гарантійні зобов'язання; дефект - будь-яка невідповідність АБ вимогам, установленим виробником та законодавством; експлуатаційна норма середнього ресурсу АБ - середньостатистична величина ресурсу АБ для визначених умов безпечного й економічно доцільного періоду експлуатування; електрорушійна сила - різниця потенціалів між електродами акумулятора чи полюсними виводами АБ у разі розімкненої зовнішньої електричної мережі, до якої підключено акумулятор чи АБ; живлення струмом двох рівнів напруги - процес живлення стартера електромережею КТЗ струмом номінальної напруги 24 В, а інших споживачів електроенергії - номінальної напруги 12 В; заготівля АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості, - дії суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язані із збиранням, закупівлею, перевезенням, зберіганням та утилізуванням відпрацьованих АБ спеціалізованим підприємствам з утилізування; залишковий ресурс АБ - можливий середньостатистичний сумарний наробіток АБ у визначених умовах експлуатування в період від моменту контролю технічного стану до її переходу в граничний стан. Залишковий ресурс визначають відніманням величини наробітку АБ на момент контролю технічного стану від величини експлуатаційної норми середнього ресурсу АБ; заряджання АБ - процес накопичення електричної енергії, який спричиняє зростання густини електроліту і різниці потенціалів між полюсними виводами АБ, підключеної до джерела електричної енергії; зберігання АБ - утримання АБ у спеціальному відповідно до вимог законодавства приміщенні з визначеними виробником умовами мікроклімату, режимами контролю і підтримування технічного стану для забезпечення її збережуваності протягом установленого виробником терміну; зсув активної маси - відпадіння дрібних частинок (кристалів і зерен двооксиду свинцю) та інших складників (активної маси) від позитивних електродів акумулятора; наробіток - тривалість чи обсяг роботи АБ, виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах; номінальна ємність (С ) - кількість електрики в 20 ампер-годинах, яку повинна віддати повністю заряджена АБ зі струмом величиною (0,05+-С +-2%) А з падінням напруги на 20 полюсних виводах АБ до величини 10,5 В +-0,05 В; номінальна напруга АБ - різниця потенціалів між різнойменними полюсними виводами повністю зарядженої АБ за умови, що електромережа КТЗ живить лише контрольно-вимірювальні прилади КТЗ; перемичка - свинцева струмопровідна деталь, що з'єднує акумулятори АБ; підзаряджання - процес систематичного заряджання АБ з метою компенсації втраченої електричної енергії для живлення споживачів електроенергії зі складу КТЗ; полярність АБ - здатність АБ проявляти властивості джерела постійного струму відповідно до замаркованих знаками "+" і "-" її полюсних виводів; приймальний пункт - стаціонарний або пересувний відокремлений підрозділ виробника АБ чи спеціалізованого підприємства з утилізування, який здійснює операції із заготівлі АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості іншим чином; резервна ємність АБ - запас ємності, виміряний у хвилинах тривалості розряджання АБ струмом 25 А +-0,25 А до величини напруги на полюсних виводах 10,5 В +-0,05 В; ремонт - операція чи комплекс операцій з відновлення справності та/або роботоздатності та з поновлення ресурсу АБ; ресурс - сумарний наробіток АБ від початку її експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан, виміряний у календарних місяцях, кілометрах пробігу КТЗ чи мотогодинах; розряджання АБ - процес віддачі електроенергії АБ, підключеної до споживачів, що спричиняє зниження густини електроліту та зменшення різниці потенціалів між полюсними виводами АБ; саморозряджання - процес природного електрохімічного розряджання без підключення споживачів електроенергії протягом періоду експлуатування АБ, у результаті якого знижується ємність АБ; споживач - юридична або фізична особа, яка утримує та/або експлуатує АБ чи КТЗ; споживач електроенергії - рушій, прилад чи інший пристрій електричного устатковання КТЗ основної комплектності, який живить АБ та/або генератор під час застосування за призначенням; строк експлуатування АБ - календарна тривалість експлуатування АБ від моменту першого придбання до переходу в граничний стан; строк зберігання сухозаряджених АБ - календарна тривалість зберігання, ураховуючи час на транспортування, протягом якого зберігається роботоздатність АБ; струм холодної прокрутки - величина струму розряджання, визначена виробником АБ за умови, що її розряджають при температурі електроліту мінус (18+-1) град.С і вимірюють напругу на полюсних виводах, після визначеного періоду безперервного розрядження. Тривалість розряджання і величину напруги на полюсних виводах АБ визначають згідно зі стандартами на виготовлення АБ за таких умов: SAE J537:2000 - величина напруги через 30 с одноступеневого розряджання струмом визначеної виробником величини повинна бути не менше 7,2 В; IEC 60095-1:2000 - величина напруги через 60 с одноступеневого розряджання струмом визначеної виробником величини повинна бути не менше 8,4 В; ДСТУ ГОСТ 959:2006 - двоступеневий режим розряджання: перший - величина напруги на полюсних виводах АБ на 10-й секунді розряджання повинна бути не менше 7,5 В +-0,05 В; другий (після паузи тривалістю 10 с) - розряджання струмом величиною 0,6*I хп (+-2%) до величини напруги на полюсних виводах 6,0 В +-0,05 В. Загальна тривалість двоступеневого розряджання до напруги 6,0 В +-0,05 В повинна бути не менше 90 с або 150 с залежно від призначення АБ; сульфатація електродів - процес утворення на поверхні електродів АБ кристалів сульфату свинцю, які зменшують її фактичну ємність. Розрізняють часткову - з утворенням дрібних розчинних кристалів сульфату свинцю і незворотну - з утворенням крупних практично нерозчинних кристалів сульфату свинцю; сфера поводження з АБ - відносини, які виникають під час розробки, виробництва, реалізації, імпорту, експлуатування, заготівлі та утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості з інших причин; технічне експлуатування АБ - стадія життєвого циклу АБ з такими етапами: підготовка АБ до застосування, застосування за призначенням, технічне обслуговування, ремонт, зберігання, транспортування, підготовка і передача на утилізування; транспортування АБ - підготовка, перевезення АБ з використанням транспортних засобів із забезпеченням умов їх збережуваності та комплектності; утилізування АБ - механічне, фізико-хімічне та інше оброблення АБ, що вичерпала ресурс чи втратила споживчі властивості іншим чином, з метою отримання вторинної сировини та знешкодження АБ. У Правилах застосовані також терміни та визначення, які наведено в Експлуатаційних нормах середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 20 травня 2006 року N 489 ( z0695-06 ) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 червня 2006 року за N 695/12569 (далі - Норми середнього ресурсу). 1.3. Дія цих Правил поширюється на юридичних і фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виготовленням, транспортуванням, застосуванням, обслуговуванням, ремонтом, зберіганням і передачею на утилізування хімічних джерел струму, зокрема акумуляторних свинцевих стартерних батарей, які застосовуються в колісних транспортних засобах і спеціальних машинах, виконаних на їхніх шасі, зокрема для живлення спеціального устатковання. 1.4. Дія цих Правил не поширюється на: акумуляторні свинцеві стартерні батареї, які застосовують у тролейбусах, мотоциклах і мотоколясках, та на хімічні джерела струму номінальною ємністю менше 7 А.год, зінтегровані (вбудовані) у КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі; акумуляторні свинцеві стартерні батареї КТЗ спеціального призначення, зокрема ті, які експлуатують підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України; акумуляторні свинцеві стартерні батареї гоночних і спортивних КТЗ, а також КТЗ, виготовлені понад 30 років тому і які мають колекційну цінність. 1.5. Правила встановлено з метою: забезпечення належного технічного стану колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі; убезпечення технологічних операцій/робіт з підтримування АБ у належному технічному стані; упорядкування діяльності суб'єктів у сфері поводження з АБ; ощадливого використання ресурсу АБ; упорядкування обігу, обліку наробітку і списання АБ; підготовки до утилізування АБ, що вичерпали ресурс чи втратили споживчі властивості іншим чином; визначення процедури здачі АБ на утилізування з метою попередження забруднення довкілля. 1.6. АБ призначені для стартерного пуску двигуна, а також живлення споживачів електроенергії у складі генераторних установок КТЗ і спеціальних машин, виконаних на їхніх шасі, коли загальна потужність споживачів електроенергії перевищує потужність генератора, зокрема на стоянках чи під час виконання технологічних операцій, коли двигун (генератор) не функціонує чи діє на частотах обертання з недостатнім для забезпечення живлення електричної мережі струмом віддачі. Основні типи АБ вітчизняного виробництва, які використовуються на КТЗ і спеціальних машинах, виконаних на їхніх шасі, наведено в додатку 1 до цих Правил. 1.7. КТЗ і спеціальні машини, виконані на їхніх шасі, для убезпечення руху і довкілля від забруднення шкідливими викидами мають у своєму складі бортові системи з комп'ютерами (мікропроцесорами), які живляться винятково від АБ, коли двигун (генератор) не функціонує або не забезпечує необхідні напругу і струм. У цих випадках АБ є єдиним джерелом енергії, яке забезпечує підтримування безпечного технічного стану таких систем: автоматичного управління робочими процесами приготування і подачі паливоповітряної суміші двигуна, введення складників систем нейтралізації газових викидів двигуна в робочий тепловий режим, нейтралізації шкідливих та забруднювальних викидів; автоматичного упередження буксування і блокування коліс у процесі гальмування; кермування (якщо кермо має електричний підсилювач та електронне управління); управління курсовою стійкістю; захисту від несанкціонованого доступу (викрадення); просторової орієнтації складників освітлення; сигналізації; інші системи активної і пасивної безпеки.

http://apx.org.ua/transport-law/8960-pravila-ekspluatuvannya-akumulyatornih-svincevih-starternih-batarey-kolsnih-transportnih-zasobv-specalnih-mashin-vikonanih-na-kolsnih-shas.html

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 N 1335/5/1159) ( z0724-09 ) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395 МЕТОДИКА товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів I. Загальні положення 1.1. Ця Методика розроблена згідно із Законами України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ), "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ), Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440 ( 1440-2003-п ), та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна. 1.2. Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. 1.3. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин. 1.4. Методика застосовується з метою: а) визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження; б) визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом; в) визначення вартості КТЗ як об'єкта застави; г) визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; ґ) визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами; д) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; е) визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; є) визначення вартості КТЗ для розв'язання майнових суперечок; ж) визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу; з) визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України; и) визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб; і) в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов'язкових платежів до бюджету. 1.5. Методика застосовується також у разі: а) визначення року виготовлення КТЗ і його складників; б) визначення комплектності та укомплектованості КТЗ відповідно до нормативно-технічної документації його виробника; в) визначення типу, моделі, версії КТЗ; г) установлення типу, потужності та робочого об'єму двигуна, типу кузова, інших технічних показників КТЗ; ґ) класифікації КТЗ (його складників) за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (далі - УКТЗЕД). 1.6. У цій Методиці наведені нижче поняття вживаються у такому значенні: аварійне пошкодження - пошкодження у вигляді порушення форми (геометричних розмірів, цілісності конструкції матеріалу виготовлення) КТЗ або його складника, що мало місце внаслідок зовнішнього механічного контакту з іншим КТЗ чи іншою перешкодою, визначеною згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 ( 1306-2001-п ) (із змінами); автобус - КТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно; автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією і внутрішнім обладнанням призначений головним чином для перевезення людей та їхнього багажу і в якому розміщено не більше дев'яти місць для сидіння включно з місцем водія; автомобільний транспортний засіб - КТЗ (автобус, вантажний та легковий автомобілі, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій; базова комплектність КТЗ - комплектність КТЗ серійного виготовлення без додаткового обладнання і конструкційних складових частин спеціального (додаткового) призначення; вартість нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональна - вартість, що отримана шляхом спостережень вартісних значень нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт КТЗ певної моделі на спеціалізованих підприємствах автомобільного сервісу в регіоні; величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ; версія (модифікація) КТЗ - сукупність дорожніх транспортних засобів одного типу, які належать до однієї моделі і не мають відмінностей у таких характеристиках, як: колісна база; маса без водія й експлуатаційних рідин; маса у спорядженому стані; повна маса; навантаження на кожну вісь за повної маси; робочий об'єм двигуна; максимальна потужність; тип коробки передач, кількість передач та їхні передатні числа; передатне число головної передачі; верхня та нижня межі радіусів котіння шини для кожної осі; кількість місць для сидіння; виробник КТЗ - фізична або юридична особа, що відповідає за перетворення складових частин в єдине працездатне ціле, тобто за складання КТЗ і однозначність його ідентифікаційного номера; відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин; дефект - невідповідність вимогам виробника та (або) законодавства заданої або очікуваної вимоги, яка стосується КТЗ (зокрема відремонтованого), його складника, включаючи невідповідність вимогам безпеки; дефектування - технологічний процес оцінювання технічного стану об'єкта дослідження після часткового чи повного розбирання КТЗ (складової) з контролем параметрів (характеристик) та сортуванням складників на групи відповідно до ступеня їх придатності; діагностування - технологічний процес оцінювання технічного стану об'єкта дослідження без його повного розбирання за сукупністю виявлених діагностичних чинників із заданою точністю; економічна доцільність ремонту КТЗ (складової частини) - принцип оцінки, який передбачає, що відновлювальний ремонт КТЗ (складника) є доцільним лише за умови, що вартість відновлювального ремонту КТЗ (складника) підвищує його ринкову вартість, проте не перевищує її; експлуатаційний знос - утрата елементами конструкції КТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовища; ідентифікація КТЗ - установлення відповідності характеристик, ознак певного КТЗ (тип, модель, версія, рік виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса тощо) даним виробника; ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) - структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником КТЗ з метою його ідентифікації; колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі. Термін "колісний транспортний засіб" поширюється також на машини, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через контактну мережу (тролейбуси); колісний транспортний засіб аналогічний - КТЗ, істотні ознаки якого (тип, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, період випуску, комплектність тощо) схожі до відповідних ознак оцінюваного КТЗ; колісний транспортний засіб ідентичний - КТЗ, основні ознаки і параметри якого (виробник, країна походження, тип, модель, конструкція привода тягових коліс, тип та робочий об'єм двигуна, тип коробки передач та інших складників силової передачі, габаритні розміри, рік виготовлення, технічні характеристики) відповідають ознакам конкретного КТЗ. Розбіжності можуть стосуватися комплектності та укомплектованості КТЗ, пробігу та технічного стану; колісний транспортний засіб новий - КТЗ, який жодного разу не був зареєстрований з метою одержання дозволу на його експлуатацію в уповноважених державних органах (у тому числі у країні - експортері КТЗ); колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо); колісний транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетонозмішувач, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо); колісний транспортний засіб, що був у користуванні, - КТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні - експортері КТЗ) були видані або є реєстраційні документи, які дають право на його експлуатацію; комплектність КТЗ (складової частини) - перелік складників та опцій, що відповідають специфікаціям виробника КТЗ (складової частини); модель (варіант) КТЗ - сукупність КТЗ одного типу, які не мають відмінностей за типом кузова (згідно з ДСТУ 2885-94 "Автотранспортні засоби. Автомобілі легкові. Типи кузовів. Терміни та визначення"), виробником, кількістю і розташуванням ведучих та керованих осей, робочим циклом, кількістю і розташуванням циліндрів двигуна. Робочі об'єми двигунів КТЗ однієї моделі не повинні відрізнятися більше ніж на 20%, а їх потужність - на 30%; мототехніка (мототранспортні засоби) - КТЗ, що мають менше ніж чотири колеса (мопеди, моторолери, мотоцикли, мототрицикли) або чотири колеса (мотоквадроцикли, мотоколяски) і мають ознаки конструкції, що відповідають критеріям КТЗ категорії L за класифікацією, наведеною у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (СР.3) - (TRANS/WP.29/79 від 11 серпня 1997 року - документ Європейської економічної комісії ООН); напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, який виконує функції тягача; нормативний пробіг - середньостатистичний, річний для даної моделі КТЗ пробіг, щодо якого визначається середня ринкова вартість КТЗ; обстеження КТЗ - процедура інструментального або органолептичного дослідження КТЗ з метою визначення його технічного стану; оновлення - заміна складника, що був у користуванні, на новий; опція - додаткове оснащення КТЗ не передбаченими базовою комплектністю складниками з варіантами їх виконання, що підвищують його споживчі і технічні якості; причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; регіон - територія, що окреслюється межами області, де проводиться оцінка КТЗ або вартості відновлювального ремонту (матеріального збитку); ремонт капітальний - комплекс операцій з відновлення справності і не менше 80% ресурсу КТЗ (його складника) згідно з вимогами нормативно-технічних або нормативно-правових актів із заміною та/або відновленням будь-яких його складників, зокрема базових; ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості; робочий об'єм двигуна - сума робочих об'ємів циліндрів двигуна з кривошипно-шатунним механізмом, які витісняються поршнями під час їхнього руху від крайнього верхнього до крайнього нижнього положень. Робочі об'єми двигунів інших конструкцій визначаються спеціальними розрахунками чи експериментальними методами; складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації; спеціалізоване підприємство автомобільного сервісу (спеціалізоване підприємство) - підприємство, що належить до сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту КТЗ, створеної виробником КТЗ або уповноваженими ним суб'єктами господарювання відповідно до законодавства; страхова вартість - вартість КТЗ, визначена відповідно до умов договору страхування; строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки; технічний стан - відповідність КТЗ складу його конструкції на дату реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних характеристик КТЗ на дату перевірки; тип КТЗ - класифікаційна одиниця, що визначає призначення КТЗ і особливості конструкції; укомплектованість - наявність усіх складників КТЗ, які передбачені виробником; фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників). II. Бази оцінки КТЗ 2.1. Загальні визначення баз оцінки, порядку їх застосування і відповідних їм видів вартості наведені в Національному стандарті N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440 ( 1440-2003-п ). 2.2. Утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників. 2.3. Вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ. 2.4. Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

http://apx.org.ua/transport-law/8959-metodika-tovaroznavchoyi-ekspertizi-ta-ocnki-kolsnih-transportnih-zasobv.html

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. N 607 ПОРЯДОК переобладнання транспортних засобів 1. Цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу). 2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: організація з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, яка проводить оцінювання відповідності транспортного засобу, призначеного для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування (далі - транспортний засіб), що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - документ про погодження); спеціально уповноважена організація - підприємство, установа, організація, що погоджує переобладнання транспортного засобу. 3. Переобладнання транспортного засобу проводиться суб'єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (у разі переобладнання п'яти і більше транспортних засобів протягом року), або власником такого засобу в індивідуальному порядку. { Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 471 ( 471-2012-п ) від 31.05.2012 } Переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива проводиться суб'єктом господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідний вид переобладнання. 4. До переобладнання транспортного засобу власник або його представник подає транспортний засіб за місцем реєстрації такого засобу для проведення огляду реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС, за результатами якого отримує відповідний акт, складений за формою, установленою МВС. Перед переобладнанням транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива огляд такого засобу підрозділом Державтоінспекції МВС не проводиться. 5. Для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. До заяви про погодження додаються копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та акта проведення його огляду. 6. Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Строк розгляду заяви про погодження не повинен перевищувати 10 робочих днів за умови подання документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку. У разі коли подані документи оформлені неналежним чином або містять недостовірну інформацію, власник або його представник має право після усунення зазначених недоліків повторно подати заяву про погодження, яка розглядається в установленому порядку. 7. За результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу. 8. До спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство "ДержавтотрансНДІпроект"; Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС. 9. У документі про погодження зазначаються відомості про транспортний засіб і його власника, вид та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що конструкція переобладнаного транспортного засобу повинна відповідати вимогам правил, нормативів і стандартів України. 10. Строк дії документа про погодження становить один рік з дня його видачі. 11. Спеціально уповноважена організація надсилає МВС у встановленому порядку інформацію про виданий документ про погодження для внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції. 12. Власник транспортного засобу або його представник забезпечує переобладнання транспортного засобу відповідно до умов (вимог), викладених у документі про погодження. 13. Після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі - заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається: сертифікат відповідності - для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб'єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; акт технічної експертизи або сертифікат відповідності - для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива. { Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 471 ( 471-2012-п ) від 31.05.2012 } 14. До організацій з оцінки відповідності належать: випробувальна лабораторія (центр), що має атестат акредитації відповідної галузі; орган з оцінки відповідності, визнаний та призначений в установленому порядку для проведення процедури сертифікації транспортних засобів; підприємство, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО з установлення відповідності конструкції транспортного засобу, що переобладнаний, умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. { Абзац четвертий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 471 ( 471-2012-п ) від 31.05.2012 } 15. Організація з оцінки відповідності: розглядає заяву про проведення оцінювання; проводить в установленому порядку випробовування транспортного засобу, що переобладнаний; приймає рішення про підтвердження відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження, чи надає обґрунтовану відмову в такому підтвердженні. Відомості про організації з оцінки відповідності розміщуються на інформаційних стендах реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС. 16. Строк проведення оцінювання не повинен перевищувати одного місяця. 17. Оплата виконаних спеціально уповноваженою організацією та організацією з оцінки відповідності робіт здійснюється згідно із законодавством. 18. Перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться реєстраційно-екзаменаційним підрозділом Державтоінспекції МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 ( 1388-98-п ) (Офіційний вісник України, 1998 р., N 36, ст. 1327; 2009 р., N 101, ст. 3521).

http://apx.org.ua/transport-law/8958-poryadok-pereobladnannya-transportnih-zasobv.html

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства промислової політики України 29.12.2004 N 721 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 72/10352 ПОРЯДОК гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів Загальні положення 1. Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (далі - Порядок) визначає відносини між власниками (далі - Споживач) дорожніх транспортних засобів (далі - ДТЗ) та суб'єктами господарювання, в тому числі тими, що здійснюють роздрібну торгівлю ДТЗ (далі - Продавець), підприємствами-виробниками ДТЗ (далі - Виробник) та виконавцями робіт із технічного обслуговування і гарантійного ремонту ДТЗ (далі - Виконавець). Вимоги Порядку поширюються на дорожні транспортні засоби, які підлягають реєстрації ДАІ МВС України. Вимоги Порядку не поширюються на: великовантажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби, які реєструються Держнаглядохоронпраці України; гоночні та спортивні механічні транспортні засоби, які реєструються Деркомспорту України; трактори, самохідні машини, сільськогосподарську техніку та інші механізми, які реєструються Мінагрополітики України. Взаємовідносини Виробника, Продавця, Виконавця визначаються відповідними договорами. У разі відсутності договірних відносин між Виробником, Продавцем, Виконавцем щодо гарантійного ремонту ДТЗ гарантійний ремонт ДТЗ забезпечує Продавець. Роботи з технічного обслуговування ДТЗ в період гарантійного терміну експлуатації або його гарантійного ремонту здійснюються з оформленням акта передання-прийняття ДТЗ та наряду-замовлення згідно з Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 N 792 ( z0122-03 ), зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 17.02.2003 за N 122/7443, зі змінами і доповненнями. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: дорожній транспортний засіб - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйованих згідно з їхніми нормами; гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого за умови дотримання Споживачем вимог експлуатаційної документації на ДТЗ гарантується його використання за призначенням і протягом якого Виробник (Продавець) виконує гарантійні зобов'язання. Призначення ДТЗ визначається у експлуатаційній документації, яка додається до нього; недолік - окрема невідповідність ДТЗ вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про ДТЗ, яка надана Виробником (Виконавцем, Продавцем); істотний недолік - такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання ДТЗ відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя Споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідні великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення; передпродажна підготовка ДТЗ - комплекс операцій із підготовки ДТЗ до експлуатації, а також із виявлення та усунення недоліків, що виникли у процесі його транспортування й зберігання. Обсяг і перелік операцій передпродажної підготовки ДТЗ встановлюється Виробником; технічне обслуговування - комплекс операцій з підтримання роботоздатності та справності ДТЗ при використанні його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Перелік та обсяг операцій з технічного обслуговування, а також періодичність обслуговування встановлюються Виробником у експлуатаційній документації на ДТЗ, зокрема в Сервісній книжці або в документах, що її замінюють; гарантійний ремонт - комплекс операцій із відновлення справності і роботоздатності ДТЗ або його складових частин, які спричинені недоліками, протягом гарантійного терміну експлуатації ДТЗ. У цьому випадку використовуються виключно ті матеріали та запасні частини, що рекомендовані Виробником. 2. Гарантійні зобов'язання і гарантійний термін експлуатації ДТЗ встановлюються Виробником або Продавцем. Гарантійний термін, встановлений Продавцем, не може бути меншим, ніж встановлений Виробником. { Абзац третій пункту 2 виключено на підставі Наказу Міністерства промислової політики N 532 ( z1003-10 ) від 12.10.2010 } 3. Необхідна, доступна та достовірна інформація про придбаний Споживачем ДТЗ доводиться Виробником (Продавцем) до відома Споживачу в експлуатаційній документації на ДТЗ, що додається до нього. Гарантійні зобов'язання Виробника (Продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в Сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі-продажу ДТЗ. В експлуатаційній документації на ДТЗ, зокрема, зазначається: найменування ДТЗ (марка, тип, модель, версія); найменування та реквізити нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати ДТЗ, або реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; основні споживчі властивості ДТЗ; інформація щодо властивостей ДТЗ, які за певних умов можуть справляти небезпечний вплив на життя, здоров'я, майно Споживача та довкілля, а також можливі наслідки такого впливу; експлуатаційна документація на ДТЗ іноземного походження, що ввозяться до України, повинна бути викладена державною мовою. До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями ДТЗ і в яких визначаються правила його експлуатації. Сервісна книжка розробляється Виробником ДТЗ, або Виробником ДТЗ спільно із Продавцем, або безпосередньо Продавцем ДТЗ відповідно до регламенту Виробника та має містити: найменування та місцезнаходження Виробника ДТЗ; найменування ДТЗ (марка, тип, модель, версія); ідентифікаційній номер ДТЗ, номер двигуна; найменування, місцезнаходження Продавця та дату продажу ДТЗ; прізвище, ім'я, по батькові власника ДТЗ та його місце проживання, місце для відмітки про зміну власника ДТЗ; перелік робіт із передпродажної підготовки ДТЗ та відривний талон про проведення передпродажної підготовки ДТЗ; перелік і обсяг операцій з технічного обслуговування ДТЗ та місце для відміток про його виконання; місце для відміток про виконання гарантійного ремонту ДТЗ; умови, за яких Споживач втрачає право на виконання Виробником (Продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ; відмітку про подовження терміну гарантійних зобов'язань Виробника (Продавця); місцезнаходження і телефони пунктів сервісної мережі, які виконують технічне обслуговування і гарантійний ремонт ДТЗ. 4. Гарантійний термін експлуатації ДТЗ відраховується від дати його продажу Споживачеві. Гарантійний термін експлуатації визначається в місяцях і (або)в кілометрах пробігу ДТЗ. Гарантійний термін експлуатації збільшується на час перебування ДТЗ у гарантійному ремонті. Означений час обчислюється від дати, коли Споживач передав Виконавцю (Продавцю, Виробнику) ДТЗ з вимогою про усунення недоліків. Закінченням терміну гарантійного ремонту вважається дата, коли уповноважена особа Виконавця зробила у наряді-замовленні відмітку про виконання гарантійного ремонту, якщо інше не визначено у договорі або наряді-замовленні. У разі зміни власників гарантійний термін на ДТЗ визначається від дати його продажу першому власнику, зазначеному в Сервісній книжці. 5. Закінчення гарантійного терміну означає вичерпання дії гарантійних зобов'язань Виробника (Продавця). 6. Забезпечення використання ДТЗ за призначенням у гарантійний термін експлуатації досягається виконанням комплексу робіт із передпродажної підготовки ДТЗ, його технічного обслуговування і гарантійного ремонту.

http://apx.org.ua/transport-law/8957-poryadok-garantynogo-remontu-obslugovuvannya-abo-garantynoyi-zamni-dorozhnh-transportnih-zasobv.html

Особливості здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери 42. На комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами. Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента. 43. На комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в Державтоінспекції, або машини, зняті з обліку в Держсільгоспінспекції, для їх подальшої реалізації: від громадян України - за наявності паспорта громадянина України чи тимчасового посвідчення громадянина України, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, свідоцтва про спадщину, рішення суду або довідки на складову частину, що має ідентифікаційний номер, виданої Державтоінспекцією або Держсільгоспінспекцією. На комісію можуть прийматися складові частини, що мають ідентифікаційні номери, на підставі документів, що підтверджують законність їх придбання; від суб'єктів господарювання - за наявності накладної із зазначенням моделі, марки транспортного засобу, номера шасі, двигуна, його ціни, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, паспорта та доручення уповноваженої особи суб'єкта господарювання. { Пункт 43 в редакції Постанови КМ N 243 ( 243-2013-п ) від 03.04.2013 } 44. На комісію не приймаються транспортні засоби або машини, щодо яких в установленому порядку повідомлено про накладення арешту або заборону зняття їх з обліку, які не зареєстровані в Державтоінспекції або Держсільгоспінспекції, а також транспортні засоби, щодо яких не надано відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) чи свідоцтва про реєстрацію машини. { Пункт 44 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010, N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011; в редакції Постанови КМ N 243 ( 243-2013-п ) від 03.04.2013 } 45. Забороняється приймати на комісію транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, від суб'єктів господарювання на підставі довідок-рахунків, біржових угод, митних декларацій та інших документів. { Пункт 45 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1081 ( 1081-2012-п ) від 28.11.2012 } 46. Транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, гарантійний строк на які не закінчився, приймаються на комісію за наявності сервісної книжки (гарантійного талона). У разі продажу транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісна книжка (гарантійний талон) передається покупцеві. Вимоги споживача, передбачені пунктом 38 цього Порядку, задовольняються відповідно до закону. 47. Комісіонеру дозволяється приймати на комісію транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, без відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) та свідоцтва про реєстрацію машини: від уповноважених державних органів - безгосподарні, що перейшли у спадщину державі, а також конфісковані за рішеннями судів, якщо про це є запис у документах про вилучення транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. На такі транспортні засоби подаються довідки про їх реєстрацію відповідно в Державтоінспекції та Держсільгоспінспекції на ім'я колишніх власників із зазначенням ідентифікаційних номерів; { Абзац другий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010 } від МЗС - транспортні засоби, що зняті з експлуатації та повернуті з-за кордону. У разі коли на комісію здаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, без реєстраційних документів, зазначені органи подають комісіонерові у двох примірниках копію документа, на підставі якого здійснюється приймання їх на комісію (рішення суду, акти, довідки, посвідчення тощо, а також довідку відповідно підрозділу Державтоінспекції та Держсільгоспінспекції про те, що транспортний засіб або його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, не перебувають у розшуку). { Абзац четвертий пункту 47 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010, N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011 } { Пункт 47 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011 } 48. Комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов'язаний ретельно перевірити документи, які пред'являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов'язаний невідкладно повідомити про це відповідно територіальному органові внутрішніх справ та Держсільгоспінспекції; { Абзац другий пункту 48 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010, N 1115 ( 1115-2011-п ) від 20.10.2011 } складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6). Акт складається у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу. { Абзац третій пункту 48 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010 } 49. Транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, надходять до продажу не пізніше наступного дня після їх прийняття на комісію. 50. У разі коли прийняті на комісію транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, не продані у передбачений договором комісії строк, ціна на них за наявності згоди комітента підлягає зниженню.

http://apx.org.ua/transport-law/8956-osoblivost-zdysnennya-komsynoyi-torgvl-transportnimi-zasobami-ta-yih-skladovimi-chastinami-scho-mayut-dentifkacyn-nomeri.html

Особливості здійснення роздрібної торгівлі новими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери 32. У разі продажу нового транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, продавець у сервісній книжці обов'язково зазначає найменування товару, дані про ціну, умови і правила придбання, дату проведення передпродажної підготовки, інформацію про строк, протягом якого здійснюється сервісне обслуговування, перелік сервісних центрів та їх адреси, прізвище, ім'я, по батькові та підпис відповідальної особи, що скріплюється круглою печаткою суб'єкта господарювання. 33. На продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, споживачеві видається копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (на транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які підлягають обов'язковій сертифікації), сервісна книжка, експлуатаційна документація, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі, довідка-рахунок або акт приймання-передачі транспортного засобу від виробника, а у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або його уповноваженим дилером - акт приймання-передачі транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, який укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. { Пункт 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010 } 34. У разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, разом з довідкою-рахунком суб’єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації ( 450-2012-п ) (якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, - копію такої декларації на паперовому носії, засвідчену цим суб’єктом господарювання). { Абзац перший пункту 34 в редакції Постанови КМ N 1081 ( 1081-2012-п ) від 28.11.2012 } На проданий транспортний засіб продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається у виданій споживачеві довідці-рахунку або в акті приймання-передачі. 35. Виробник (продавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. На комплектувальні вироби встановлюється гарантійний строк не менший ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. 36. Гарантійний строк зазначається у паспорті на продукцію, сервісній книжці (гарантійному талоні) чи іншому документі, що додається до товару, та обчислюється з дня продажу транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер. Гарантійні зобов'язання виконуються представником виробника, імпортером, продавцем згідно з договором. У разі коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві. 37. Під час проведення гарантійного ремонту транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, гарантійний строк збільшується на час перебування їх у ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з письмовою вимогою про усунення недоліків. 38. У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків у транспортному засобі або його складовій частині, що має ідентифікаційний номер, споживач у порядку та строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків у розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків. У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків у транспортному засобі або його складовій частині, що має ідентифікаційний номер, які виникли з вини виробника (продавця), або фальсифікації транспортного засобу чи його складової частини, що має ідентифікаційний номер, які підтверджені у разі потреби висновком експертизи, споживач у порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право вимагати за своїм вибором від продавця (виробника): розірвання договору та повернення суми, сплаченої за транспортний засіб або його складову частину, що має ідентифікаційний номер; заміни транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, на такі ж або аналогічні з числа наявних у продавця (виробника). 39. Безоплатне усунення недоліків, виявлених у транспортних засобах та їх складових частинах, що мають ідентифікаційні номери, у період гарантійного строку проводиться протягом 14 днів або за згодою сторін в інший строк. 40. За наявності у транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, недоліків (істотних недоліків) їх заміна проводиться виробником, продавцем або суб'єктом господарювання, що виконує їх функції, невідкладно, а в разі виникнення потреби у проведенні перевірки якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності транспортних засобів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, для заміни вимога споживача виконується у двомісячний строк з дати подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, в установлений строк неможливо, споживач має право висувати за своїм вибором до продавця (виробника) інші вимоги, передбачені Законами України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) і "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" ( 900-15 ). { Абзац третій пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010 } У разі обміну транспортних засобів або їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, гарантійний строк обчислюється від дня обміну. 41. У разі виникнення потреби в установленні причин втрати якості транспортного засобу та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, продавець (виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня надходження письмової заяви від споживача організувати проведення за власний рахунок експертизи. Споживач має право брати участь у перевірці якості транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, особисто або через свого представника.

http://apx.org.ua/transport-law/8955-osoblivost-zdysnennya-rozdrbnoyi-torgvl-novimi-transportnimi-zasobami-ta-yih-skladovimi-chastinami-scho-mayut-dentifkacyn-nomeri.html

Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери 25. На фасаді об'єкта торгівлі розміщується вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання, а біля входу до об'єкта торгівлі на видному місці - інформація про режим роботи, що встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у передбачених законодавством випадках за погодженням з органами місцевого самоврядування. 26. Суб'єкт господарювання повинен забезпечити наявність на видному та доступному для покупця місці куточка, в якому розміщуються інформація про найменування власника об'єкта торгівлі, місцезнаходження і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів, витяг із Законів України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) і "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" ( 900-15 ), копія цього Порядку, книга відгуків та пропозицій, копія торгового патенту на право суб'єкта господарювання провадити зазначені в цьому Порядку види господарської діяльності. { Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 955 ( 955-2010-п ) від 20.10.2010 } 27. Під час продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно надати споживачеві необхідну доступну, достовірну інформацію про товар, яка міститься в експлуатаційній документації, сервісній книжці (гарантійному талоні), договорі купівлі-продажу, а саме про: найменування товару; ціну, умови і правила придбання; перелік основних технічних характеристик транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; дату виготовлення (календарний рік виготовлення/випуску); гарантійні зобов'язання виробника (продавця); строк служби транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відомості про необхідні дії споживача після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невиконання зазначених дій; правила та умови ефективного і безпечного використання транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери; сертифікацію транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери; найменування та адресу виробника (дистриб'ютора, уповноваженого дилера, продавця) і суб'єкта господарювання, який виконує його функції, пов'язані з прийняттям претензій від покупця, а також проводить гарантійний ремонт та післяпродажне обслуговування транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери. 28. Інформація про транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, може розміщуватися у місцях їх реалізації, а також за згодою споживача доводитися до його відома за допомогою засобів дистанційного зв'язку. Інформація про ціну транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, в грошовій одиниці України надається суб'єктом господарювання за допомогою ярлика цін (цінника), який підписується особою, що відповідає за формування, установлення або застосування цін, і скріплюється круглою печаткою (штампом) суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання чи в інший спосіб. 29. Суб'єкт господарювання може надавати споживачеві додаткові платні послуги або виконувати роботи з технічного обслуговування, зберігання, заправлення транспортних засобів пально-мастильними матеріалами, транспортування до місця призначення, а також здійснювати продаж супутніх товарів (інструментів, чохлів тощо). 30. Продаж транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, неповнолітнім особам здійснюється відповідно до законодавства. 31. Розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

http://apx.org.ua/transport-law/8954-pravila-rozdrbnoyi-torgvl-transportnimi-zasobami-ta-yih-skladovimi-chastinami-scho-mayut-dentifkacyn-nomeri.html