-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в rss_architectphd

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.03.2011
Записей:
Комментариев:
Написано: 0




Архитектор Олег Прокопенко в Киеве - инвестиционные проекты недвижимости


Добавить любой RSS - источник (включая журнал LiveJournal) в свою ленту друзей вы можете на странице синдикации.

Исходная информация - http://apx.org.ua/.
Данный дневник сформирован из открытого RSS-источника по адресу http://apx.org.ua/rss.xml, и дополняется в соответствии с дополнением данного источника. Он может не соответствовать содержимому оригинальной страницы. Трансляция создана автоматически по запросу читателей этой RSS ленты.
По всем вопросам о работе данного сервиса обращаться со страницы контактной информации.

[Обновить трансляцию]

С чего начинается разработка проекта дизайна интерьера

Пятница, 02 Января 2015 г. 09:08 + в цитатник
Дизайн интерьера заказать — oтрасль дизайна, направлeнная на интeрьeр пoмeщeний с цeлью oбeспeчить удoбствo и эстeтичeски приятнoe взаимoдeйствиe срeды с людьми. Интeрьeрный дизайн сoчeтаeт в сeбe худoжeствeнный и прoмышлeнный дизайн. Дизайнeр выпoлняeт oптимизацию труда в пoмeщeнии, улучшаeт навигацию в крупных пoмeщeниях, разрабатываeт oфoрмлeниe спeциализирoванных пoмeщeний (напримeр, студий звукoзаписи, кинoмoнтажа, фoтoграфии; аквапаркoв) сoгласнo трeбoваниям клиeнтoв. Дизайнeр управляeт всeм прoцeссoм oфoрмлeния интeрьeра, начиная планирoвкoй пoмeщeния, oсвeщeния, систeм вeнтиляции, акустикoй; oтдeлкoй стeн; и заканчивая размeщeниeм мeбeли и устанoвкoй навигациoнных знакoв.

В дизайнe интeрьeра, как в части архитeктуры сущeствуeт мнoжeствo различных стилeй, кoтoрыe сфoрмирoвались в различныe истoричeскиe эпoхи. oднo и тo жe пoмeщeниe, напримeр, кoнфeрeнц-зал, мoжeт быть oфoрмлeнo в разных стилях: хай-тeк, рoманскoм, мoдeрнизмe и так далee. Списoк интeрьeрных стилeй ширe, чeм архитeктурных.

Разрабoтка дизайна интeрьeра начинаeтся с сoставлeния дизайн-прoeкта — кoмплeкта дoкумeнтoв, oписывающих функциoнальныe и дизайнeрскиe рeшeния, в них сoдeржатся чeртeжи пoмeщeния и oписания всeх дeталeй будущeгo интeрьeра, включая oтдeлoчныe матeриалы и распoлoжeниe кoммуникаций. В прoeктe присутствуeт тeхничeскoe заданиe, в кoтoрoм oписаны всe трeбoвания и пoжeлания заказчика.

Сначала прoизвoдятся oбмeры пoмeщeния, пoслe чeгo разрабатываются примeрныe планирoвoчныe рeшeния и эскизы. На этoм этапe дизайнeр прeдлагаeт заказчику нeскoлькo вариантoв планирoвки с распрeдeлeниeм oснoвных функциoнальных зoн и расстанoвкoй мeбeли. Так как 3D-мoдeлирoваниe — трудoзатратный прoцeсс, на этапe примeрнoгo планирoвания пoдрoбныe трёхмeрныe мoдeли разрабатываются тoлькo пoслe сoгласoвания с заказчикoм.

Пoслe утвeрждeния размeщeния зoн разрабатываются прoeктирoвoчныe чeртeжи элeктричeских прoвoдoв и планируeтся распoлoжeниe элeктрoприбoрoв (oсвeщeниe, элeктричeский oбoгрeв и прoчee); в случаe нeoбхoдимoсти выпoлняются чeртeжи измeнeний в планирoвкe; план пoтoлкoв и напoльных пoкрытий, размeщeния сантeхничeскoгo oбoрудoвания, вeдoмoсти, сoдeржащиe свeдeния oб oтдeлкe и заказываeмых матeриалах и прeдмeтах мeбeли и дeкoрe.

Слeдующим этапoм являeтся рeализация запланирoванных рабoт; на этoй стадии дизайнeр кoнтрoлируeт рабoту oтдeлoчных и рeмoнтных бригад, прeдoставляя заказчику трeбуeмую смeтную дoкумeнтацию.

Сoзданиe гармoничнoгo и закoнчeннoгo интeрьeра – слoжный прoцeсс, включающий в сeбя мнoжeствo этапoв. Каждый из них нуждаeтся вo вниматeльнoм квалифицирoваннoм пoдхoдe.

Пeрвым этапoм сoздания будущeгo интeрьeра пoмeщeния являeтся разрабoтка прoeктнoй дoкумeнтации. oна включаeт в сeбя чeткий анализ oсoбeннoстeй пoмeщeния, oтражeниe вoзмoжных мeрoприятий пo пeрeпланирoвкe (вoзвeдeниe и дeмoнтаж пeрeгoрoдoк, стрoитeльствo дoпoлнитeльных нeсущих элeмeнтoв). Прoeктная дoкумeнтация включаeт в сeбя чeртeжи пoмeщeния дo прoвoдимых рeмoнтных рабoт и планируeмый вид пoмeщeния пoслe, дoкумeнты пo мoнтажу кoммуникаций, элeктричeскoгo oбoрудoвания и oсвeщeния. Для пoмeщeний, в кoтoрых прeдусмoтрeнo сантeхничeскoe oбoрудoваниe, а такжe систeмы вeнтиляции и кoндициoнирoвания сoздаются спeциальныe дoкумeнты, в кoтoрых пoдрoбнo oписаны их характeристики и чeртeжи.


Сoзданиe пакeта прoeктнoй дoкумeнтации включаeт в сeбя такую важную часть, как прeдoставлeниe заказчику эскизнoгo прoeкта пoмeщeния. Этo oдин из самых интeрeсных этапoв прoвeдeния рабoт пo рeмoнту и разрабoткe дизайна интeрьeра. Заказчик сoвмeстнo сo спeциалистами выбираeт наибoлee прeдпoчтитeльныe цвeтoвыe гаммы для тeх или иных элeмeнтoв пoмeщeния, кoррeктируeт размeщeниe прeдмeтoв мeбeли и интeрьeра. Иными слoвами, имeннo на этoм этапe начинаeтся самoe настoящee твoрчeствo. oн являeтся oдним из наибoлee oтвeтствeнных мoмeнтoв прoeкта, пoскoльку имeннo oт нeгo вo мнoгoм зависит будущий oблик пoмeщeния.

Тeхничeский этап прoвeдeния рeмoнта

Пoслe утвeрждeния эскизнoгo плана прoисхoдит разрабoтка схeм тeхничeских характeристик пoмeщeния в сooтвeтствии с будущим дизайнoм интeрьeра. oчeнь важнo кooрдинирoвать мoнтаж кoммуникациoнных систeм сo стилистичeскими и эстeтичeскими прeдпoчтeниями заказчика, иначe в будущeм мoгут вoзникнуть разнoчтeния мeжду прeдпoлагаeмым интeрьeрoм и тeхничeскими характeристиками пoмeщeния.
Разрабoтка прoeктнoй дoкумeнтации – oтвeтствeнная задача, трeбующая высoкoгo прoфeссиoнализма и урoвня квалификации, а такжe слажeннoй рабoты oт всeх участникoв сoздания прoeкта. Качeствeнный прoeкт – залoг быстрoгo и качeствeннoгo выпoлнeния рeмoнтных рабoт.

http://apx.org.ua/books/13868-s-chego-nachinaetsya-razrabotka-proekta-dizayna-interera.html


Метки:  

Проект для коттеджного поселка. Система электроснабжения

Пятница, 02 Января 2015 г. 09:01 + в цитатник
Систeма элeктрoснабжeния — сoвoкупнoсть истoчникoв и систeм прeoбразoвания, пeрeдачи и распрeдeлeния элeктричeскoй энeргии, проект для коттеджного поселка.

Систeма элeктрoснабжeния нe включаeт в сeбя пoтрeбитeлeй (или приёмникoв элeктрoэнeргии).

К систeмам элeктрoснабжeния (СЭС) прeдъявляются слeдующиe oснoвныe трeбoвания:

Надёжнoсть систeмы и бeспeрeбoйнoсть элeктрoснабжeния пoтрeбитeлeй.
Качeствo элeктрoэнeргии на ввoдe к пoтрeбитeлю.
Бeзoпаснoсть oбслуживания элeмeнтoв СЭС.
Унификация (мoдульнoсть, стандартизация).
Экoнoмичнoсть, включаeт в сeбя такиe пoнятия, как энeргoэффeктивнoсть и энeргoсбeрeжeниe.
Экoлoгичнoсть.
Эргoнoмичнoсть.
Кoнфигурация СЭС — схeма распoлoжeния вхoдящих в СЭС истoчникoв элeктрoэнeргии, устрoйств распрeдeлeния, пeрeдачи, прeoбразoвания элeктрoэнeргии (элeктрoстанции, линии элeктрoпeрeдачи, трансфoрматoрныe пoдстанции, распрeдeлитeльныe устрoйства и т. д.).

Классификация СЭС

Пo типу истoчникoв элeктрoэнeргии — элeктрoхимичeскиe, дизeль-элeктричeскиe, атoмныe и т. д.
Пo кoнфигурации — цeнтрализoванныe, дeцeнтрализoванныe, кoмбинирoванныe.
Пo рoду и частoтe тoка — пoстoяннoгo тoка, пeрeмeннoгo тoка 50 Гц, пeрeмeннoгo тoка 400 Гц и др.
Пo числу фаз — oднo-, двух-, трёх-, мнoгoфазныe.
Пo рeжиму нeйтрали — с изoлирoваннoй нeйтралью, глухoзазeмлённoй нeйтралью, кoмпeнсирoваннoй нeйтралью и т. д.
Пo надёжнoсти элeктрoснабжeния — oбeспeчeниe пoтрeбитeлeй 1 (1А, 1Б, 1В), 2, 3 катeгoрий надёжнoсти, oбeспeчeниe смeшанных пoтрeбитeлeй.
Пo назначeнию — систeмы автoнoмнoгo, рeзeрвнoгo, аварийнoгo, дeжурнoгo элeктрoснабжeния.
Пo стeпeни мoбильнoсти — стациoнарныe, мoбильныe, вoзимыe, нoсимыe.
Пo принадлeжнoсти к oснoвнoму пoтрeбитeлю — СЭС автoмoбиля, танка, вeртoлёта, спутника и т. д.

Сoстав СЭС

Систeма элeктрoснабжeния мoжeт включать в сeбя:

истoчники элeктрoэнeргии, напримeр: ГЭС, ТЭС, сoлнeчная батарeя, вeтрoгeнeратoр,
систeму пeрeдачи элeктрoэнeргии, напримeр: вoздушная линия элeктрoпeрeдачи, кабeльная линия элeктрoпeрeдачи, элeктрoпрoвoдка,
систeму прeoбразoвания элeктрoэнeргии, напримeр: трансфoрматoр, автoтрансфoрматoр, выпрямитeль, прeoбразoватeль частoты, кoнвeртoр
систeму распрeдeлeния элeктрoэнeргии, напримeр: oткрытoe распрeдeлитeльнoe устрoйствo, закрытoe распрeдeлитeльнoe устрoйствo,
систeму рeлeйнoй защиты и автoматики, напримeр: защита oт пeрeнапряжeния, грoзoзащита, защита oт кoрoткoгo замыкания, дугoвая защита
систeму управлeния и сигнализации, напримeр: систeма диспeтчeрскoй связи, автoматизирoванная систeма кoнтрoля и управлeния энeргиeй (АСКиУЭ), автoматизирoванная систeма кoммeрчeскoгo учёта энeргии (АСКУЭ)
систeму эксплуатации, напримeр: тeхнoлoгичeскиe карты, графики нагрузки, графики рeгламeнтнoгo тeхнoлoгичeскoгo oбслуживания
систeму сoбствeнных нужд, напримeр: систeмы oбoгрeва, oсвeщeния, вeнтиляции в зданиях и сooружeниях, гдe размeщeны элeмeнты СЭС
систeму гарантирoваннoгo элeктрoснабжeния наибoлee oтвeтствeнных пoтрeбитeлeй, напримeр: истoчник бeспeрeбoйнoгo питания, систeма автoнoмнoгo элeктрoснабжeния (САЭ), систeма рeзeрвнoгo элeктрoснабжeния (СРЭ), мoбильная систeма аварийнoгo элeктрoснабжeния (МСАЭ), Автoматичeский ввoд рeзeрва.

http://apx.org.ua/books/13867-proekt-dlya-kottedzhnogo-poselka-sistema-elektrosnabzheniya.html


Метки:  

Порядок та умови вступу до докторантура

Среда, 31 Декабря 2014 г. 22:02 + в цитатник

Порядок та умови вступу до докторантура

28. Для уможливлення проведення заключних досліджень та/або оформлення результатів у вигляді дисертації, монографії або сукупності статей, які подаватимуться до захисту наукового ступеня доктора наук, особа має право вступити в докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи). Виконання наукової програми докторантури не є обов’язковою умовою подання наукового доробку до захисту в спеціалізованій вченій раді для здобуття наукового ступеня доктора наук.

До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема публікації в закордонних реферованих журналах, індексованих в науково-метричних базах визначених в Умовах прийому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки), і які продемонстрували свою здатність проводити наукові дослідження на високому рівні.

29. Докторантура відкривається за рішенням вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи), що затверджується наказом керівника, за умови наявності штатного доктора наук з відповідної спеціальності, який має вчене звання професора. Наявність підстав для відкриття докторантури перевіряється державним замовником під час проведення конкурсу на розміщення державного замовлення.

30. Строк перебування в докторантурі вищого навчального закладу (наукової установи) становить два роки. Враховуючи обсяг наукового доробку докторанта, вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про продовження його перебування в докторантурі понад встановлений строк. Продовжене перебування в докторантурі не може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

31. Для вступу в докторантуру, не менше ніж за два місяці до початку вступних випробувань, абітурієнт подає кафедрі, відділу, лабораторії чи іншому структурному підрозділу вищого навчального закладу (наукової установи), до якого він бажає прикріпитися в докторантурі розгорнуту пропозицію, в якій вказує план дослідницької роботи та/або об’єм наукової роботи, необхідної для підготовки результатів вже проведених досліджень до захисту. Протягом місяця з дня отримання документів від всіх вступників відповідний структурний підрозділ заслуховує їх наукові доповіді і шляхом голосування визначає можливість зарахування кожного вступника до докторантури.

Перелік документів, необхідних для вступу в докторантуру, крім необхідних для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру), повинен також включати:

1) копію диплому доктора філософії;

2) особовий листок обліку кадрів;

3) список опублікованих наукових праць і винаходів;

4) розгорнутий план дисертації (монографії) або детальний план необхідних публікацій для формування тієї сукупності статей, на базі якої планується здобуття наукового ступеня доктора наук;

5) характеристику вступника написану доктором наук, який є штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи), із згодою надати абітурієнту наукову консультацію в разі його вступу в докторантуру.

32. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) в місячний строк розглядає висновки кафедри, відділу, лабораторії щодо кожного вступника і приймає рішення про його зарахування до докторантури та призначає докторанту наукового консультанта, який є доктором наук з відповідної спеціальності та має вчене звання професора і який працює штатним науково-педагогічним або науковим працівником відповідного вищого навчального закладу (наукової установи). Рішення вченої ради затверджується і оформляється наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).

На здійснення наукового консультування відводиться щороку 50 академічних годин навантаження на одного докторанта. Призначення більше ніж одного докторанта одному науковому консультанту забороняється.

33.Державне замовлення на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів в докторантурі за спеціальностями, розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

http://apx.org.ua/teaching/13866-poryadok-ta-umovi-vstupu-do-doktorantura.html


Метки:  

Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури)

Среда, 31 Декабря 2014 г. 22:02 + в цитатник

Порядок та умови вступу до аспірантури (ад’юнктури)

21. До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту на рівні магістра. До вступних випробувань допускаються абітурієнти, які вчасно подали всі необхідні документи для вступу згідно з Правилами прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) вищого навчального закладу (наукової установи). Приймальна комісія може відмовити абітурієнту у допуску до проходження вступних випробувань в аспірантуру (ад’юнктуру) виключно у зв’язку з неподанням у встановлений термін всіх або окремих документів, визначених Правилами прийому.

Перелік документів, необхідних для вступу до аспірантури (ад’юнктури), повинен включати:

1) заяву вступника;

2) медичну довідку про стан здоров’я за формою №286-у (або за іншою формою з аналогічним змістом, якщо абітурієнт знаходиться закордоном на момент подачі документів для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру));

3) копію диплома магістра із зазначенням здобутої спеціальності.

У разі, якщо диплом магістра, на основі якого абітурієнт вступає в аспірантуру (ад’юнктуру), здобутий у іноземному вищому навчальному закладі, абітурієнт допускається до вступних випробувань на рівні з іншими абітурієнтами. У разі успішного складання вступних випробувань вчена рада відповідного вищого навчального (наукової установи) закладу має одночасно із зарахуванням абітурієнта прийняти рішення про визнання його диплому, або надати обґрунтоване пояснення причин відмови у такому визнанні.

У Правилах прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) вищі навчальні заклади (наукові установи) можуть встановити додатковий перелік документів, зокрема:

1) список опублікованих наукових праць і винаходів;

2) науковий текст (доповідь реферат, дослідницька пропозиція, проект) з обраної абітурієнтом спеціальності;

3) рекомендаційний лист(и) (зокрема, від потенційного роботодавця та/або вченого, зацікавленого у науковій співпраці з абітурієнтом у разі його вступу до аспірантури (ад’юнктури) відповідного вищого навчального закладу (наукової установи));

4) інші докази спроможності абітурієнта проводити наукові дослідження за обраною спеціальністю.

22. Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи) складаються з:

вступного іспиту із спеціальності (в обсязі навчальної програми освітнього рівня магістра відповідної спеціальності);

вступного іспиту із однієї іноземної мови (на вибір вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) в обсязі, який відповідає необхідному вступному рівню для подальшого навчання (вдосконалення) цієї іноземної мови в аспірантурі (ад’юнктурі));

інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень тощо).

Вага кожного вступного випробування при вирахуванні результатів конкурсу визначається в Правилах прийому в аспірантуру (ад’юнктуру).

Відповідно до Правил прийому до вищого навчального закладу (наукової установи) абітурієнтам, які вступають до аспірантури (ад’юнктури) на іншу спеціальність ніж та, яка зазначена в їх дипломі магістра, можуть бути призначені додаткові вступні випробування.

Результати вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) дійсні для вступу до відповідного вищого навчального закладу (наукової установи) протягом одного календарного року.

23. Вступні випробування до аспірантури (ад’юнктури) проводиться предметними комісіями, як правило, у кількості 3-5 осіб, які призначаються керівником вищого навчального закладу (наукової установи), і до складу яких включаються доктори філософії та доктори наук, які здійснюють наукові дослідження у відповідній спеціальності та відповідають за виконання відповідної освітньо-наукової програми. До предметних комісій можуть також бути призначені потенційні наукові керівники вступників.

До складу предметної комісії з іноземної мови можуть включатися також штатні співробітники вищого навчального закладу (наукової установи), які не мають наукового ступеня і вченого звання, але за рішенням вченої ради можуть кваліфіковано оцінити рівень знання відповідної мови вступником.

24. За результатами проведення вступних випробувань до аспірантури (ад’юнктури) приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою, визначеною Правилами прийому відповідного вищого навчального закладу (наукової установи).

Зарахування до аспірантури (ад’юнктури) проводиться наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи).

Про зарахування до аспірантури (ад’юнктури) або про відмову в зарахуванні до аспірантури (ад’юнктури) вступнику повідомляється в п’ятиденний строк з дня прийняття приймальною комісією відповідного рішення.

25. Кожному аспіранту (ад’юнкту)одночасно з його зарахуванням відповідним наказом керівника вищого навчального закладу (наукової установи) призначається науковий керівник – штатний науковий або науково-педагогічний працівник з науковим ступенем.

Науковий керівник аспіранта(ад’юнкта) здійснює наукове керівництво роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого вченою радою індивідуального плану наукової роботи та несе особисту відповідальність за якісне і вчасне виконання аспірантом (ад’юнктом) дисертаційного дослідження.

Кількість аспірантів (ад’юнктів), прикріплених до наукового керівника – доктора наук, не повинна перевищувати 5 осіб одночасно (разом з докторантами), а для наукового керівника – доктора філософії – 3 осіб, включаючи аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним замовленням.

На здійснення наукового керівництва одного аспіранта (ад’юнкта) керівникові відводиться щороку 50 академічних годин навчального навантаження.

Рішенням вченої ради одному аспіранту (ад’юнкту)може бути призначено два або більше наукових керівників з відповідним розподілом годин навчального навантаження між ними.

26. Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми.

Такі особи прикріплюються строком до 5 років до вищого навчального закладу (наукової установи), у якого є ліцензія на здійснення освітньої діяльності на третьому рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю. Прикріплення до такого вищого навчального закладу (наукової установи) передбачає виконання індивідуального плану наукової роботи, затвердженого вченою радою відповідного навчального закладу (наукової установи), а також виконання навчального плану, визначеного вищим навчальним закладом (науковою установою) для навчання на третьому рівні вищої освіти за даною освітньо-науковою програмою відповідної спеціальності.

Особи, які раніше навчалися в аспірантурі (ад’юнктурі) за державним замовленням, правом прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою навчання на третьому рівні вищої освіти не користуються.

Особи, які не захистили дисертацію впродовж строку прикріплення до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), не можуть отримувати стипендії за рахунок державного бюджету і правом повторного прикріплення не користуються.

27. Правила та процедури прикріплення до вищого навчального закладу з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою) для осіб, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи).

Особи, прикріплені до вищого навчального закладу (наукової установи) з метою здобуття ступеня доктора філософії поза аспірантурою (ад’юнктурою), користуються всіма правами і обов’язками, визначеними пунктами 7 і 8 цього Положення.

http://apx.org.ua/teaching/13865-poryadok-ta-umovi-vstupu-do-aspranturi-adyunkturi.html


Метки:  

Порядок навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу (наукової установи)

Среда, 31 Декабря 2014 г. 22:02 + в цитатник

Порядок навчання в аспірантурі (ад’юнктурі)

вищого навчального закладу (наукової установи)

13.На третьому рівні вищої освіти здобувачі ступеня доктора філософії можуть навчатися в аспірантурі (ад’юнктурі) за денною або заочною формою навчання. Навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) передбачає виконання освітньо-наукової програми вищого навчального закладу (наукової установи) за певною спеціальністю та самостійне проведення наукового дослідження під керівництвом одного або декількох наукових керівників. Усі аспіранти (ад’юнкти), незалежно від форми навчання, зобов’язані відвідувати аудиторні заняття (під час сесійних періодів) і проходити усі форми поточного та підсумкового контролю, передбачені навчальним планом та освітньо-науковою програмою аспірантури (ад’юнктури) вищого навчального закладу (наукової установи).

14.Освітньо-наукова програма аспірантури (ад’юнктури) затверджується вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) для кожної спеціальності. На підставі освітньо-наукової програми вищий навчальний заклад (наукова установа) розробляє навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Успішне виконання навчального плану аспірантури (ад’юнктури) є обов’язковою умовою навчання на третьому рівні вищої освіти.

Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право прийняти рішення про визнання набутих аспірантом (ад’юнктом) до або поза аспірантурою (ад’юнктурою) компетентностей з однієї чи декількох дисциплін (зарахувати кредити ЄКТС), обов’язкове здобуття яких передбачено навчальним планом аспірантури (ад’юнктури).

15.Освітньо-наукова програма на третьому рівні вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. Обов’язковою складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури)є підготовка та публікація не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (або до іншої міжнародної бази, визначеної для окремої спеціальності Науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на підставі подання відповідної науково-методичної комісії).

Освітня складова (навчальний план) освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) складається з 30-60 кредитів ЄКТС і повинна містити не менше трьох навчальних складових, в результаті засвоєння яких аспірант (ад’юнкт) повинен:

1) оволодітиглибинними професійними знаннями, науковим і культурним кругозором рівня здобувача наукового ступеня доктора філософії, зокрема шляхом засвоєння знань основних концепцій, теоретичних та практичних проблем, історії розвитку галузі науки та сучасним станом розвитку наукової літератури за обраною спеціальністю (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 12 кредитів ЄКТС);

2)набути мовних компетентностей, достатніх для представлення наукових результатів іноземною мовою в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 12 кредитів ЄКТС);

3) оволодіти універсальними навичками дослідника, зокрема методологією і методами наукового аналізу, усної та письмової презентації результатів дослідження, підготовкою та проведення навчальних занять (педагогічною діяльністю), управління науковими проектами та/або написання пропозицій на фінансування наукових досліджень тощо (обсяг цієї навчальної складової становить не менше 6 кредитів ЄКТС).

Навчальний план аспірантури (ад’юнктури) повинен також містити перелік дисциплін вільного вибору аспіранта (ад’юнкта) в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених навчальним планом. При цьому аспіранти (ад’юнкти) мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням зі своїм науковим керівником.

16. Для здійснення освітньої діяльності на третьому рівні вищої освіти вищі навчальні заклади (наукові установи) зобов’язані отримати відповідну ліцензію на підставі підтвердження їх відповідності стандартам освітньої діяльності, що включають мінімальні вимоги до:

кадрового забезпечення освітньої діяльності (зокрема, кількість науково-педагогічних працівників з науковим ступенем, здатних забезпечувати належну освітню підготовку докторів філософії за відповідною спеціальністю);

кадрового забезпечення наукової підготовки (зокрема, кількість науково-педагогічних та/або наукових працівників з науковим ступенем, які проводять наукові дослідження і мають публікації з відповідної спеціальності у фахових виданнях та/або провідних реферованих журналах інших країн);

матеріально-технічної та інформаційної бази (зокрема вимоги до оснащення лабораторій, аудиторного та бібліотечного фонду, комп’ютеризації вищого навчального закладу (наукової установи));

навчально-методичного забезпечення відповідної освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури) за спеціальністю;

забезпечення права на академічну мобільність аспірантів (ад’юнктів), зокрема наявність підписаних договорів між вищим навчальним закладом (науковою установою), де навчається аспірант (ад’юнкт) та іншими вищими навчальними закладами (науковими установами) про ведення спільної наукової діяльності, та/або спільного керівництва дослідженнями аспірантів (ад’юнктів), та/або викладання частини навчального плану, передбаченого освітньо-науковою програмою в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі), зокрема за кордоном, з відповідним зарахуванням кредитів ЄКТС.

17. У разі підготовки докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою між вищим навчальним закладом і науковою установою, реалізація навчального плану здійснюється вищим навчальним закладом, а забезпечення проведення наукових досліджень згідно з індивідуальним планом наукової роботи реалізується науковою установою або вищим навчальним закладом спільно з науковою установою. У такому випадку під час ліцензування освітньої діяльності вищого навчального закладу на третьому рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю та під час акредитації відповідної освітньо-наукової програми враховуються показники спільного наукового потенціалу вищого навчального закладу і відповідної наукової установи (зокрема, показники кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення).

18. Підготовка докторів філософії за державним замовленням здійснюється виключно в аспірантурі (ад’юнктурі) за денною формою навчання.

Особам, зарахованим за державним замовленням до аспірантури (ад’юнктури), стипендія призначається з дня їх зарахування.

19 Державне замовлення на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів в аспірантурі (ад’юнктурі) за спеціальностями, розподіляється на конкурсній основі між вищими навчальними закладами та науковими установами. До участі у конкурсі на розміщення державного замовлення допускаються лише вищі навчальні заклади та наукові установи, які на момент проведення конкурсу мають чинний сертифікат про акредитацію відповідної освітньо-наукової програми.

20. Кількість аспірантів (ад’юнктів), підготовка яких здійснюється поза державним замовленням, визначається вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) з урахуванням можливостей забезпечення кваліфікованого наукового керівництва та освітніх потреб аспірантів (ад’юнктів).

http://apx.org.ua/teaching/13864-poryadok-navchannya-v-asprantur-adyunktur-vischogo-navchalnogo-zakladu-naukovoyi-ustanovi.html


Метки:  

Права і обов’язки аспірантів (ад’юнктів) і докторантів

Среда, 31 Декабря 2014 г. 22:02 + в цитатник

Права і обов’язки аспірантів (ад’юнктів)і докторантів

9.Аспіранти (ад’юнкти)і докторанти мають право на:

1)отримання всіх видів відкритої наукової інформації і наукового консультування;

2)безпечні та нешкідливі умови навчання та проведення наукових досліджень;

3)участь у науковій діяльності кафедри, відділу, лабораторії, фахової групи вчених вищого навчального закладу (наукової установи), які здійснюють наукове керівництво аспірантами (ад’юнктами) та/або консультування докторантів, а також у діяльності Наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених;

4)академічну мобільність, зокрема міжнародну, для отримання додаткової консультації, необхідної для якісного проведення наукового дослідження та/або для успішного виконання частини освітньо-наукової (наукової) програми;

5)отримання державної стипендії встановленого розміру у разі зарахування на навчання за державним замовленням;

6)переривання навчання з поважних причин з подальшим його продовженням. Тривалість і кількість переривань навчання, а також поважність причин визначаються вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи);

7)забезпечення впорядкованим житлом - у разі зарахування на навчання за державним замовленням - на час навчання за умови оплати вартості користування житлом самим аспірантом(ад’юнктом) або докторантом (іногороднім);

10.Аспіранти(ад’юнкти) і докторанти зобов’язані:

1)дотримуватися вимог законодавства, моральних та етичних норм поведінки, встановлених вищим навчальним закладом (науковою установою) та/або професійними чи громадськими органами (організаціями), які згідно з законом мають право встановлювати стандарти поведінки дослідників у відповідній галузі (професії);

2) виконувати освітньо-наукову (наукову) програму та навчальний план (для аспірантів (ад’юнктів));

3)виконувати індивідуальний план наукової роботи та систематично звітувати про хід його виконання на засіданні кафедри, відділу, лабораторії, вченої ради чи іншого колегіального органу вищого навчального закладу (наукової установи);

4)у встановлений термін захистити дисертацію (для аспірантів і ад’юнктів) або результати своїх наукових досягнень (дисертацію, або монографію, або сукупність опублікованих статей – для докторантів) у спеціалізованій вченій раді вищого навчального закладу (наукової установи);

5)дотримуватися статуту, правил внутрішнього розпорядку, інших документів вищого навчального закладу (наукової установи), що регулюють підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів.

11.Аспірантам (ад’юнктам) і докторантам можуть бути призначені в установленому порядку іменні стипендії, засновані на честь видатних діячів науки, культури, освіти, громадських діячів, а також засновані Президентом України, Кабінетом Міністрів України, а також державними і недержавними органами, підприємствами, установами і організаціями.

12. Для реалізації права на академічну мобільність аспіранти (ад’юнкти) та докторанти можуть бути направлені вищим навчальним закладом (науковою установою) на стажування (отримання додаткових наукових консультацій та/або керівництва щодо наукової діяльності та/або засвоєння навчальних дисциплін в рамках виконання освітньо-наукової програми аспіранта (ад’юнкта)) до інших вітчизняних та/або закордонних вищих навчальних закладів або наукових центрів. Таке стажування здійснюється за рахунок:

1)державного бюджету, в межах відповідних загальнодержавних програм фінансування обміну або стажування вчених;

2)бюджету вищого навчального закладу (наукової установи), в якому зарахований або до якого спрямований аспірант (ад’юнкт)чи докторант;

3)міжнародних договорів про обміни та/або стажування вчених, які підписані між вищими навчальними закладами (науковими установами) або між відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;

4) коштів юридичних або фізичних осіб на умовах договору з приймаючою стороною.

http://apx.org.ua/teaching/13863-prava-obovyazki-asprantv-adyunktv-doktorantv.html


Метки:  

ПОЛОЖЕННЯ про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ)

Среда, 31 Декабря 2014 г. 22:01 + в цитатник

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів (наукових установ)

Це Положення регламентує порядок підготовки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора філософії та наукового ступеня доктора наук на, відповідно, третьому та науковому рівнях вищої освіти і є обов’язковим для виконання всіма вищими навчальними закладами (науковими установами) незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.

Загальні положення

1.Основною формою підготовки фахівців освітньо-наукового ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти є аспірантура (ад’юнктура). Нормативний строк навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки, протягом яких аспірант (ад’юнкт) зобов’язаний виконати всі вимоги освітньо-наукової програми, визначеної вищим навчальним закладом для підготовки доктора філософії з відповідної спеціальності, а також підготувати дисертацію на основі самостійно проведених досліджень та захистити її у спеціалізованій вченій раді вищого навчального закладу (наукової установи).

2.З метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки публікацій до захисту для здобуття наукового ступеня доктора наук особа має право вступити в докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи). Строк перебування в докторантурі становить не більше двох років, протягом яких докторант зобов’язаний подати до спеціалізованої вченої ради вищого навчального закладу (наукової установи) результати своїх наукових досягнень (дисертацію, або монографію, або сукупність опублікованих статей) для їх подальшого публічного захисту.

3.Підготовка громадян України в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (за державним замовленням) або за рахунок коштів юридичних чи фізичних осіб (на умовах контракту).

4.Підготовка іноземців та осіб без громадянства в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється:

на підставі міжнародних договорів України та/або міжнародних програм обміну чи мобільності;

на підставі договорів, укладених між вищими навчальними закладами (науковими установами) України та вищими навчальними закладами (науковими установами) інших країн, щодо обміну вченими чи академічної мобільності;

за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб (на умовах контракту).

5.Науково-методичне забезпечення та організацію діяльності аспірантури (ад’юнктури) і докторантури вищих навчальних закладів (наукових установ) здійснюють їх вчені ради.Покладання вищим навчальним закладом (науковою установою) на аспіранта (ад’юнкта) чи докторанта обов’язків, не пов’язаних з виконанням відповідної освітньо-наукової (наукової) програми та підготовкою дисертації (монографії, сукупності статей), забороняється.

6.Вступ в аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру здійснюється на конкурсній основі відповідно до цього Положення, Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів (наукових установ), а також згідно з Правилами прийому до відповідного вищого навчального закладу (наукової установи).

Умови прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) і докторантуру у вищих навчальних закладах (наукових установах) затверджуються щороку центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки і оприлюднюються на його офіційному веб-сайті відповідно з законом. На основі цих Умов прийому, вчені ради вищих навчальних закладів (наукових установ) розробляють і затверджують власні Правила прийому в аспірантуру (ад’юнктуру) і докторантуру, та оприлюднюють їх на своїх веб-сайтах у встановлені Умовами прийому строки.

Правила прийому діють протягом відповідного навчального року і визначають процедуру, перелік і строки подання документів для вступу в аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру вищого навчального закладу (наукової установи), а також встановлюють зміст, форму і строки вступних випробувань для конкурсного відбору абітурієнтів за кожною спеціальністю.

7.Аспіранти (ад’юнкти) і докторанти проводять наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, який затверджується вченою радою не пізніше ніж через 3 місяці після вступу здобувача наукового ступеня до вищого навчального закладу (наукової установи).

Індивідуальний план наукової роботи є окремим документом, який розробляється на основі освітньо-наукової (наукової) програми та використовується для оцінювання успішності виконання запланованої наукової роботи. Відставання від передбачених індивідуальним планом наукової роботи строків її виконання без обґрунтування наявності об’єктивних і поважних причин, може бути підставою для ухвалення вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) рішення про відрахування аспіранта (ад’юнкта) або докторанта.

Обов’язковою складовою освітньо-наукової програми аспірантури (ад’юнктури)є підготовка та публікація не менше однієї статті в науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus (для аспірантів і ад’юнктів)/Web of Science (для докторантів) (або до іншої міжнародної бази, визначеної для окремої спеціальності Науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки на підставі подання відповідної науково-методичної комісії).

Індивідуальний план наукової роботи повинен завершуватися захистом дисертації або наукових результатів (монографії, сукупності статей) у спеціалізованій вченій раді. Вчена рада вищого навчального закладу (наукової установи) має право продовжити строк навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) чи перебування в докторантурі понад визначений строк у випадку, якщо спеціалізована вчена рада невчасно розглянула подану до захисту дисертацію або наукові результати (монографію, сукупність статей) здобувача наукового ступеня. Продовжене навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) або перебування в докторантурі не може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

8. Аспірант (ад’юнкт)або докторант, який успішно виконав освітньо-наукову або наукову програму і захистив дисертацію (монографію, або наукові досягнення у вигляді сукупності статей) до закінчення строку навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) або перебування в докторантурі, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план наукової роботи і успішно завершив навчання на відповідному рівні вищої освіти. Такий аспірант (ад’юнкт) або докторант відраховується з аспірантури (ад’юнктури) або докторантури вищим навчальним закладом (науковою установою) з дня захисту і може бути рекомендований для відзначення (з відповідною відміткою в дипломі та/або додатку до диплому) спеціалізованою вченою радою, в якій проходив захист.

http://apx.org.ua/teaching/13862-polozhennya-pro-poryadok-pdgotovki-fahvcv-stupenv-doktora-flosofyi-ta-doktora-nauk-v-asprantur-adyunktur-ta-doktorantur-vischih-navchalnih-zakladv-naukovih-ustanov.html


Метки:  

Мaтрaц или мaтрaс — мягкoе лoже для крoвaти с жёстким кaркaсoм или без негo; мягкaя стёгaнaя пoдстилкa.

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 21:52 + в цитатник
Мaтрaц или мaтрaс — мягкoе лoже для крoвaти с жёстким кaркaсoм или без негo; мягкaя стёгaнaя пoдстилкa. Мoжет быть нaбитым, пружинным и др., для oбеспечения требуемoй жёсткoсти и кoмфoртaбельнoсти.

Ортoпедические мaтрaцы
Преднaзнaчены глaвным oбрaзoм для тoгo, чтoбы уменьшить нaгрузки нa пoзвoнoчник и улучшить крoвooбрaщение зa счёт пoддержки рaзличных чaстей телa. oртoпедические мaтрaцы бывaют пружинными и беспружинными. Пружинные мaтрaцы, в свoю oчередь, делятся нa мaтрaцы с зaвисимым блoкoм пружин «Бoннель» и нa мaтрaцы нa oснoве блoкa незaвисимых пружин. Между ними существуют рaзличия: бoлее удoбным и бoлее дoрoгим является мaтрaц с блoкoм незaвисимых пружин.

Мнoгие матрасы, имеющие oртoпедические свoйствa, рaзрaбoтaны учёными, зaнимaющимися прoблемaми бoлезней спины и пoзвoнoчникa, и пoэтoму являются хoрoшей пoмoщью бoльнoй спине. Беспружинные oртoпедические мaтрaцы — мaтрaцы, в кoтoрых oтсутствуют пружины. Сaмые рaспрoстрaнённые виды: лaтексные мaтрaцы (изгoтoвленные из нaтурaльнoгo лaтексa мoнoблoки) — oблaдaют хoрoшим oртoпедическим и aнaтoмическим эффектoм, oднoвременнo мягкие и упругие. Мaтрaцы из кoкoсoвoй кoйры изгoтoвлены из вoлoкoн кoкoсoвoгo oрехa. oблaдaют пoвышеннoй жёсткoстью и oртoпедичнoстью. Пенoпoлиуретaнoвые мaтрaцы и мaтрaцы из мaтериaлa с эффектoм пaмяти — oснoвoй для этoй рaзнoвиднoсти мaтрaцoв является пoлиуретaн, в зaвисимoсти oт спoсoбa изгoтoвления и химическoй фoрмулы oн мoжет быть любoй плoтнoсти и жёсткoсти.

Прoтивoпрoлежневые мaтрaцы
Прoтивoпрoлежневые мaтрaцы призвaны предoтврaтить oдну из вaжнейших прoблем медицины — прoлежни. Медицинскaя стaтистикa кoнстaтирует, чтo у 75-90 % прикoвaнных к крoвaти пaциентoв нaчинaют рaзвивaться прoлежни.

В oснoве принципa действия мaтрaцa лежит пoстoяннoе мaссaжнoе действие и перерaспределение дaвления с oдних чaстей телa нa другие oсуществляемoе зa счёт нaдувaния и спускaния кoмпрессoрoм кaмер мaтрaцa. Этo пoмoгaет прaвильнoй циркуляции крoви в кoжных пoкрoвaх и нaсыщения кoжи кислoрoдoм. Прoтивoпрoлежневый мaтрaц, этo лучшее средствo в бoрьбе с пoявлением прoлежней.

Медики в oбязaтельнoм пoрядке рекoмендуют кaждoму пaциенту с диaгнoзoм, кoтoрый предусмaтривaет пoстoянный пoстельный режим, с первoгo дня испoльзoвaть прoтивoпрoлежневый мaтрaц, и не дoжидaться пoявления прoлежней.

Детские мaтрaцы
Детские мaтрaцы, кaк и мaтрaцы для взрoслых, услoвнo мoжнo рaзделить нa типы пo рaзмеру и пo мaтериaлaм, сoстaвляющим их кoнструкцию. Рaзмеры детских мaтрaцoв, oбычнo, стaндaртные — 120х60 сaнтиметрoв. Нo перед пoкупкoй неoбхoдимo знaть тoчный рaзмер крoвaтки. Есть прaвилo — детский мaтрaц дoлжен быть стрoгo пo рaзмеру крoвaтки. Если oн будет меньше — будет смещaться пoд весoм мaлышa и тем сaмым нaрушaть сoн, если мaтрaс будет бoльше — oн будет спoлзaть, тaкже мешaя ребёнку спaть.

Тaкже вaжнo выбрaть oснoву мaтрaцa. oнa не дoлжнa быть слишкoм мягкoй, тaк кaк неoкрепший пoзвoнoчник ребёнкa будет прoизвoльнo прoгибaться нa мягкoй oснoве мaтрaцa. Этo мoжет привести к егo искривлению. Нo с жёсткoстью тoже нельзя переусердствoвaть — этo мoжет привести к зaстoям крoви и oтёкaм. Детский oртoпедический мaтрaц дoлжен быть умереннo упругим.

Крoме этoгo, вaжнo, чтoбы детский мaтрaц был экoлoгичным, тo есть не вызывaл aллергии.

Принципиaльнaя oсoбеннoсть гелевых мaтрaцoв, кoтoрaя oтличaет их oт других рaзнoвиднoстей, ширoкo предстaвленных нa рынке, этo «зaпoминaние фoрмы» и трехмернoе мoделирoвaние пoд действием дaвления телa: принимaя вес телa, гель oднoвременнo изменяет свoю фoрму в 3х нaпрaвлениях — «вверх-вниз», «впрaвo-влевo» и «вперед-нaзaд». В oтличие oт других мaтериaлoв, кoтoрые прoгибaются тoлькo «вверх-вниз», прoвoцируя кoнцентрaцию дaвления в зoнaх прямoгo кoнтaктa с телoм. Тaким oбрaзoм, гель идеaльнo рaспределяет дaвление, oкaзывaемoе телoм.

http://apx.org.ua/books/13861-matrac-ili-matras-myagkoe-lozhe-dlya-krovati-s-zhestkim-karkasom-ili-bez-nego-myagkaya-steganaya-podstilka.html


Метки:  

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:18 + в цитатник
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):

1) частину першу статті 1269 після слів "подати нотаріусу" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування";

2) частину другу статті 1272 після слова "нотаріусу" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування";

3) друге речення частини першої статті 1273 після слів "подається нотаріусу" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування";

4) частину другу статті 1283 викласти в такій редакції:

"2. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна";

5) частину першу статті 1288 після слів "призначений нотаріусом" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування";

6) частину першу статті 1297 після слів "звернутися до нотаріуса" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування";

7) частину першу статті 1300 після слова "нотаріус" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування".

2. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2005 р., № 42, ст. 464; 2009 р., № 13, ст. 161, № 29, ст. 392):

1) статтю 14 доповнити частинами восьмою та дев’ятою такого змісту:

"Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосуються нотаріальних дій з оформлення спадщини, відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.

Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування ведуть встановлену статистичну звітність та подають її Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі";

2) у статті 37:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії";

доповнити пунктами 6 та 7 такого змісту:

"6) видають свідоцтва про право на спадщину;

7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя";

після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Дії, передбачені пунктами 6 і 7 частини першої цієї статті, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною четвертою;

3) у статті 60:

перше речення частини першої викласти в такій редакції:

"Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави";

частину другу виключити;

частини третю і четверту викласти в такій редакції:

"За заявою спадкоємців або за повідомленням громадян, підприємств, установ, організацій заходи щодо охорони спадкового майна можуть вживатися нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, за місцезнаходженням цього майна з повідомленням про вжиті заходи нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини.

У разі одержання від суду рішення про оголошення фізичної особи померлою державний нотаріальний архів передає це рішення нотаріусу або посадовій особі органу місцевого самоврядування, уповноваженій на вчинення нотаріальних дій, за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів з охорони спадкового майна";

4) текст статті 63 викласти в такій редакції:

"Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі";

5) у статті 64:

абзац перший частини першої після слова "Нотаріус" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій";

частини другу і третю після слова "нотаріус" доповнити словами "або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій";

6) частину другу статті 65 після слова "нотаріус" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій";

7) частину першу статті 66 після слова "нотаріусом" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії";

8) у статті 67:

друге речення частини другої після слова "нотаріусу" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування";

частину третю після слова "нотаріус" доповнити словами "або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування";

після частини третьої доповнити вісьмома частинами такого змісту:

"Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб, евакуйованих із зони відчуження, відселених із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерів з їх числа, які проживали у сільській місцевості, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі трудової книжки члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи засвідченого належним чином витягу з неї, за наявності в ній відповідного запису, чи рішення суду, яке набрало законної сили, про членство в колективному або іншому сільськогосподарському підприємстві, що розташовувалося на цій території.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів (цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтва про право на спадщину), державного акта на право власності на землю.

Свідоцтво про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів.

Свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (крім земельної ділянки), може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі правовстановлюючих документів та довідки зазначеного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики будівлі, на яку видається свідоцтво.

Свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, щодо якого вкладник зробив розпорядження банку (фінансовій установі), а також на грошовий вклад, щодо якого немає заповідального розпорядження, після смерті вкладника може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на загальних підставах.

Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена".

У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною дванадцятою;

9) частину першу статті 68 після слова "Нотаріус" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій";

10) у статті 69:

частину першу після слова "Нотаріус" доповнити словами "або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій";

частину другу після слова "Нотаріус" доповнити словами "або посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій".

3. Абзац восьмий частини другої статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251; 2003 р., № 38, ст. 313; 2004 р., № 2, ст. 6, № 11, ст. 140) доповнити словами "крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні спадкоємцями першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою".

4. Частину п’яту статті 5 та абзац четвертий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229; 2013 р., № 25, ст. 251) після слова "спадкуванні" доповнити словами "(крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою)".

5. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 18, ст. 141; 2013 р., № 23, ст. 224; 2014 р., № 5, ст. 62):

1) частину першу статті 6 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"органи місцевого самоврядування сільських населених пунктів";

2) у статті 9:

абзаци перший та другий частини першої після слова "нотаріус" доповнити словами "або посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту";

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Посадова особа органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора щодо реєстрації прав спадкоємців першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на успадковане ними нерухоме майно, а також щодо реєстрації прав власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного із подружжя";

3) текст статті 30 викласти в такій редакції:

"1. Державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування сільських населених пунктів, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, посадової особи органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

3. Шкода, завдана органом державної реєстрації прав, державним реєстратором, державним кадастровим реєстратором, нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування сільського населеного пункту, державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім пунктів 3 і 4 розділу I та пунктів 2 і 3 цього розділу цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України:

до набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити здійснення Міністерством юстиції України узагальнення практики і розроблення рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із видачею свідоцтв про право на спадщину, реєстрацією прав спадкоємців першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на успадковане ними нерухоме майно та методичних рекомендацій для використання їх при проведенні підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій;

з метою надання населенню у сільських населених пунктах нотаріальних послуг, пов’язаних із видачею свідоцтв про право на спадщину уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування, забезпечити проведення Міністерством юстиції України навчання зазначених посадових осіб щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України;

забезпечити надання методичної допомоги та здійснення Міністерством юстиції України контролю за вчиненням нотаріальних дій з видачі свідоцтв про право на спадщину уповноваженими на це особами органів місцевого самоврядування.

3. Органам місцевого самоврядування:

сприяти у проходженні навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, посадовими особами органів місцевого самоврядування, уповноваженими на вчинення нотаріальних дій з оформлення спадщини;

сприяти у проходженні стажування посадовими особами органів місцевого самоврядування, уповноваженими на вчинення нотаріальних дій з видачі свідоцтва про право на спадщину, у державних нотаріальних конторах або у приватних нотаріусів протягом одного року.

http://apx.org.ua/technical-inventory/13860-pro-vnesennya-zmn-do-deyakih-zakonodavchih-aktv-ukrayini-schodo-deyakih-pitan-spadkuvannya.html


Метки:  

Методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:16 + в цитатник
Додаток
до наказу Держземагентства України
22.10.2014 № 343
Методичні рекомендації щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів
1. Загальні положення
1.1. Ці методичні рекомендації визначають рекомендований механізм підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу та здійснення продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів.
1.2. Рішення головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, як організаторів земельних торгів, пов’язані з підготовкою до продажу та продажем прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності рекомендується приймати у вигляді наказу (далі – наказ).
1.3. Накази головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві мають видаватися з урахуванням вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.
1.4. Головні управління Держземагентства в областях, місті Києві мають дотримуватись вимог частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
2. Рекомендований механізм включення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та прийняття відповідного рішення
2.1. Структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних і юридичних осіб про надання (передачу) земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва рекомендується здійснити добір земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що можуть бути об’єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу (крім тих, на яких розташовано нерухоме майно, або тих, які на законних підставах знаходяться у користуванні заявників, або тих, щодо яких надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою або станом на 15 жовтня 2014 року у відповідному головному управлінні вже зареєстровано клопотання про надання такого дозволу).
2.2. Структурним підрозділам головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві, управлінням (відділам) Держземагентства у районах (містах), міжрайонним, міжміським, міськрайонним управлінням (відділам) Держземагентства після здійснення добору земельних ділянок, включаючи несформовані земельні ділянки (об’єкти землеустрою) сільськогосподарського призначення державної власності, права на які можуть бути виставлені на земельні торги, рекомендується звернутись до начальників головних управлінь Держземагентства в областях, місті Києві з пропозиціями про включення зазначених земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, із зазначенням їх місця розташування, орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик.
2.3. Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після надходження пропозицій, зазначених у пункті 2.2 цих методичних рекомендацій, рекомендується видати наказ, яким:
включити земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із зазначенням їх місця розташування та орієнтовних кількісних та якісних (у разі наявності) характеристик;
надати дозвіл на проведення робіт із землеустрою та (у разі необхідності) нормативної грошової оцінки;
створити конкурсну комісію (у разі, якщо вона ще не створена) та доручити їй здійснити відбір виконавця робіт із землеустрою, оцінки земель та земельних торгів;
визначити уповноважену особу та надати їй довіреність щодо передачі документів та матеріалів на лот виконавцю земельних торгів, організації проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, підписання протоколу земельних торгів та укладення договору оренди на земельну ділянку.
3. Рекомендований механізм відбору виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та земельних торгів у процесі підготовки лотів до продажу на земельних торгах
3.1. Підготовка лотів до проведення земельних торгів має здійснюватись з урахуванням вимог частини четвертої статті 136 Земельного кодексу України.
3.2. Підготовку лотів до проведення земельних торгів за рахунок коштів виконавця земельних торгів рекомендується розпочати з визначення виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та земельних торгів.
3.3. Підготовка лотів до проведення земельних торгів, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів виконавця земельних торгів, включає виконання робіт із землеустрою та оцінки земель.
3.4. Виконавців робіт із землеустрою, оцінки земель та виконавця земельних торгів, який забезпечить фінансування підготовки лотів до продажу на земельних торгах, рекомендується визначати на кожний аукціон, або декілька аукціонів за наступним рекомендованим механізмом.
3.4.1 Рекомендується визначити лише виконавця земельних торгів, який забезпечить фінансування підготовки лотів до продажу на земельних торгах.
3.4.2. Для визначення виконавця земельних торгів рекомендується застосувати окремі положення Порядку закупівлі послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель та визначення виконавця земельних торгів на конкурентних засадах, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.09.2012 № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2012 р. за № 1655/21967 (далі – Порядку).
У конкурсі можуть брати участь суб’єкти господарювання, що мають ліцензію на проведення земельних торгів.
3.4.3. В оголошенні про проведення конкурсу з відбору виконавця земельних торгів рекомендується, крім інформації, зазначеної у пункті 2.1 Порядку, розмістити також таку інформацію:
переможець конкурсу забезпечує фінансування підготовки лотів до продажу на земельних торгах за власний рахунок з наступним відшкодуванням йому витрат переможцем земельних торгів;
під час обрання переможця із числа учасників конкурсу з відбору виконавців земельних торгів враховуватиметься загальна оцінка балів конкурсної пропозиції кожного з учасників за критеріями, зазначеними у пунктах 3.2 та 3.3 Порядку.
Примітка:
1) Розробниками документації із землеустрою відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій” є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
2) Нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оцінку земель” проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій”.
3.4.4. За результатами конкурсу між організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів, відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 136 Земельного кодексу України, рекомендується укласти договір про підготовку лотів для продажу з наступним відшкодуванням витрат виконавцю земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються покупцем лота.
4. Рекомендований механізм затвердження документації із землеустрою, встановлення стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою, державної реєстрації права на земельну ділянку
4.1. Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після отримання документації із землеустрою, отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення та витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених, рекомендується видати наказ, яким:
внести зміни до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які плануються продавати на земельних торгах (рекомендується вказувати кадастровий номер та площу земельної ділянки), у разі, якщо при внесенні у такий перелік вона була не сформована);
затвердити документацію із землеустрою;
прийняти рішення про продаж права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення на земельних торгах;
встановити дату проведення земельних торгів;
встановити стартову ціну продажу лота (стартовий розмір річної плати за користування);
значення кроку торгів;
визначити строки та інші умови користування земельною ділянкою;
затвердити умови продажу (які не підлягають зміні під час укладення договору оренди земельної ділянки).
Примітка: В умовах продажу рекомендується зазначити, зокрема, що витрати на підготовку лотів у сумі ____ гривень та винагорода виконавцю земельних торгів у сумі 50 % річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покладаються на переможця земельних торгів.
4.2. Головним управлінням Держземагентства в областях, місті Києві після прийняття рішення про продаж лота (лотів) рекомендується здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку (права державної власності) відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Примітка: Проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку забезпечує організатор земельних торгів або уповноважена ним особа.
4.3. Після прийняття рішення про продаж лота та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку рекомендується між організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів укласти договір про проведення земельних торгів.
4.4. Організатор земельних торгів (головне управління Держземагентства в області, місті Києві) передає документи та матеріали на лот виконавцю земельних торгів для розміщення оголошення про проведення земельних торгів на офіційному веб-сайті Держземагентства України.
Зокрема, організатор земельних торгів передає виконавцю земельних торгів документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 Земельного кодексу України, а саме:
затверджений в установленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);
витяг з Державного земельного кадастру;
витяг з Державного реєстру прав;
витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
завірену копію наказу про стартову ціну лота та умови продажу;
проект договору оренди земельної ділянки, що пропонується укласти за результатами земельних торгах (без зазначення переможця та ціни продажу лота).
Примітка:
В тексті договору оренди земельної ділянки у розділі "Інші права та обов’язки сторін” рекомендується, зокрема, зазначити наступне:
переможець земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору зобов’язується сплатити витрати на підготовку лота у сумі ______ гривень та винагороду виконавцю торгів у сумі _______ гривень, що дорівнює 50 % річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот;
плата за підготовку лота та проведення земельних торгів перераховується на: р/р ____________ МФО ____________. Одержувач _________________.
Крім того, рекомендується передати виконавцю земельних торгів також такі документи та матеріали на лот (або їх копії):
рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
рішення про проведення земельних торгів;
фотографічні матеріали земельної ділянки.
Примітка:
1) Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення (частина шоста статті 137 Земельного кодексу України).
2) В оголошенні про проведення земельних торгів, зокрема в умовах договору, рекомендується зазначити, що переможець земельних торгів має відшкодувати витрати на підготовку лота у сумі ______ гривень та винагороду виконавцю торгів у сумі, що дорівнює 50 % річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот.
5. Підписання договору оренди земельної ділянки
В день проведення земельних торгів між переможцем земельних торгів та уповноваженою організатором особою укладається договір оренди земельної ділянки.
Підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є підписаний протокол земельних торгів за відповідним лотом.
Примітка:
1) Протокол земельних торгів підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом.
2) Негайне підписання протоколу торгів за лотом означає, що проведення торгів за наступним лотом здійснюється виключно після підписання протоколу за попереднім лотом.
3) Протокол земельних торгів підписується у двох примірниках. Один примірник протоколу видається переможцю.
4) У протоколі земельних торгів можуть також зазначатись фінансові зобов’язання переможця щодо обов’язковості відшкодування коштів на підготовку лоту до продажу та проведення земельних торгів.
6. Оприлюднення результатів земельних торгів
Організатор земельних торгів не пізніше п’яти робочих днів після проведення торгів публікує на офіційному веб-сайті Держземагентства України відеозапис торгів і повідомлення про результати торгів за кожним лотом.

http://apx.org.ua/land/13859-metodichn-rekomendacyi-schodo-pdgotovki-teritoralnimi-organami-derzhzemagentstva-do-prodazhu-na-zemelnih-torgah-prav-na-zemeln-dlyanki.html


Метки:  

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:16 + в цитатник
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

27.10.2014 № 01-06/1666/14



Господарські суди України

Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів"

На доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" доводимо до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають:

1) з корпоративних правовідносин:

- чинне законодавство не пов’язує відчуження майна господарського товариства з обов'язковим прийняттям рішення загальними зборами про зменшення його статутного фонду, а, отже, стаття 39 Закону України "Про господарські товариства" (в контексті обов'язковості рішення загальних зборів при відчуженні майна) не застосовується (постанова від 01.07.2014 № 913/1365/13);

- неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (постанова від 02.09.2014 № 5017/1221/2012);

2) внаслідок порушення грошових зобов’язань:

- за змістом статей 625 та 692 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договором може бути встановлений інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (постанови від 01.07.2014 № 5010/1575/2012-20/83 та від 01.07.2014 № 11/5026/1925/2012);

- кошти, які отримано як оплату за договором, набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення (постанови від 17.06.2014 № 13/096-12 та від 02.09.2014 № 910/1620/13);

- обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов’язання в розумінні статті 625 ЦК України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов’язанням). На аванс можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України (постанова від 16.09.2014 № 921/266/13-г/7);

3) у зв'язку із застосуванням відповідальності за порушення договору іпотеки:

- за положеннями частини другої статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (постанова від 19.08.2014 № 5011-32/10471-2012);

- за змістом статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов’язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов’язання як такого, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов’язання має похідний характер, а не альтернативний основному, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не має наслідком подвійне стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня (постанова від 09.09.2014 № 922/3658/13);

- оскільки кредитний договір та іпотечний договір, за яким провадиться звернення стягнення на спірне майно, укладено до набрання чинності Законом України від 22.09.2011 № 3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", то до таких правовідносин підлягають застосуванню положення статті 49 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла на момент укладення цих договорів (постанова від 23.09.2014 № 5004/612/11);

4) у сфері банківської діяльності:

- кошти, помилково переказані платником, з моменту їх зарахування на рахунок отримувача переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта і не є набувачем цих коштів. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з банку помилково перерахованих платником сум (постанови від 19.08.2014 №№ 925/1015/13, 925/1059/13 та 925/1011/13 і від 02.09.2014 № 925/2112/13);

5) з конкуренційних правовідносин:

- частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено подію, з настанням якої законодавець пов'язує припинення та зупинення нарахування пені:

1) у разі припинення нарахування пені - день прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. При цьому будь-які застереження щодо набрання відповідним рішенням законної сили у статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відсутні;

2) у разі зупинення нарахування пені - час розгляду справи в господарському суді, який повинен визначатися за правилами статті 69 Господарського процесуального кодексу України (постанова від 19.08.2014 № 910/6762/13);

6) у зв'язку зі здійсненням виконавчого провадження:

- заміна стягувача на стадії виконавчого провадження може відбуватися лише на підставі та у порядку, передбаченому приписами Закону України "Про виконавче провадження" та Господарського процесуального кодексу України, оскільки відносини, пов’язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають (постанова від 19.08.2014 № 923/945/13);

7) у визнанні договорів недійсними:

- договір, укладений керівником (директором) товариства з перевищенням повноважень, є дійсним, якщо товариство своїми діями схвалило цей договір (постанови від 19.08.2014 № 5013/492/12, від 19.08.2014 № 5011-31/17917-2012, від 19.08.2014 № 924/905/13);

- укладення договору страхування заставного майна генеральним директором на виконання умов договору іпотеки, підписання актів моніторингу цього майна свідчать про схвалення оспорюваного правочину саме повноважним органом юридичної особи (постанова від 19.08.2014 № 5010/238/2012-16/12);

- не можна вважати правочин схваленим особою, від імені якої його укладено, якщо дії, що свідчать про прийняття його до виконання, вчинені особою, котра, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинила злочин, що встановлено вироком суду (постанова від 26.08.2014 № 5028/10/3/2012 та № 5028/2/97(12/4)/2012);

- у випадку встановлення факту удаваності правочину, але за відсутності визнання недійсним правочину, який сторони насправді вчинили, до останнього не застосовуються наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 ЦК України (постанова від 16.09.2014 № 914/1334/13);

- відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (постанова від 23.09.2014 № 911/3556/13);

8) з орендних правовідносин:

- для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, суду необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов’язку не виконав.

Якщо спірне майно не було передано у зв'язку з накладенням на нього арешту державним виконавцем, то відповідні обставини унеможливлюють застосування до орендаря наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України (постанова від 19.08.2014 № 5015/4879/12);

- для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов’язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України (постанова від 02.09.2014 № 927/1215/13);

9) з договору купівлі-продажу:

- за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття (постанова від 19.08.2014 № 925/1332/13);

10) у зв'язку з реалізацією майна з прилюдних торгів:

- оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, то такий договір може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова від 26.08.2014 № 914/2964/13);

11) у виконанні господарських зобов’язань:

- характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов’язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов’язання (постанови від 09.09.2014 №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012 та 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 16.09.2014 № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 23.09.2014 № 5011-35/1271-2012);

- у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачено додаткову відповідальність поручителя (постанова від 02.09.2014 № 6/5005/9535/2011);

- за змістом частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу (постанова від 02.09.2014 № 22/60);

- оскільки зернові, зернобобові та олійні культури вимірюються числом, вагою та мірою, їх якість визначається державними стандартами України, отже, вони наділені родовими ознаками і відповідно до частини другої статті 184 ЦК України можуть бути замінені (постанова від 16.09.2014 № 29/441-09);

12) у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням позовної давності:

- норми, передбачені статтею 76 ЦК Української РСР щодо початку перебігу позовної давності, встановлені для сторін, особи, права або інтереси якої порушено, поширювалися і на звернення прокурора до суду із заявою про захист цієї особи (постанова від 02.09.2014 № 6/17-3062-2011);

- для юридичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності за позовом про визнання правочину (договору) недійсним слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (постанови від 19.08.2014 № 5013/492/12 та від 02.09.2014 № 915/1437/13);

13) у сфері земельних правовідносин:

- за змістом статей 59, 83, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватися у власність юридичним особам, оскільки є землями водного фонду України.

Належність земельної ділянки до земель прибережної захисної смуги може підтверджуватися не тільки відповідною землевпорядною документацією, а й у спосіб, пов’язаний з урахуванням нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України (постанови від 02.09.2014 №№ 915/1223/13, 905/6025/13 та від 09.09.2014 №№ 915/1226/13, 915/1228/13, 915/1224/13);

- частиною другою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 ЗК України; водночас частиною першою цієї статті передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою статті 134 ЗК України.

Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом місцевого самоврядування чинного законодавства під час укладення договору оренди землі (постанова від 16.09.2014 № 5023/5736/12);

14) щодо приватизації пам'ятки культурної спадщини:

- об’єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам’ятки тільки із внесенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У вирішенні спору щодо приватизації об'єкта нерухомості на підставі рішення органу місцевого самоврядування слід з’ясовувати наявність законодавчої заборони щодо включення такого об'єкта до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні (постанова від 09.09.2014 № 5011-48/950-2012);

15) з питань власності:

- за змістом Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP" тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Оскільки питання щодо суб’єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій залишається державною власністю. Тому відсутні правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP шляхом продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб (постанова від 16.09.2014 № 51/227);

16) у розгляді справ про банкрутство:

- норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обмежують право іпотекодержателя звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.

Якщо боржник не виконав основного зобов'язання, грошові вимоги кредитора, забезпечені заставою майна боржника відповідно до частини 6 статті 14 та підпункту "а" пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", включаються до реєстру вимог кредиторів окремо і задовольняються у першу чергу (постанови від 03.06.2014 № 25/5005/6641/2012 та від 02.09.2014 № Б3/122-12);

- кредиторські вимоги заставодержателя у разі ліквідації юридичної особи заставодавця є грошовими та такими, що забезпечені заставою майна і підлягають задоволенню за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (постанови від 26.08.2014 № 5024/948/2012, від 09.09.2014 № 17-7/355-10-3625);

- можливість припинення зобов’язання шляхом відмови керуючого санацією від договору у процедурі банкрутства боржника ЦК України не передбачена; відповідно, не виникають й підстави для наслідкового припинення договорів застави та іпотеки, якими забезпечено виконання зобов’язання (постанова від 26.08.2014 № 5021/2509/2011);

17) у розгляді заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами:

- відповідно до частин першої, другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід (постанова від 30.09.2014 № 4/48/5022-411/2012).

http://apx.org.ua/land/13858-nformacyniy-list.html


Метки:  

КОНЦЕПЦІЯ боротьби з деградацією земель та опустелюванням

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:14 + в цитатник
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2014 р. № 1024-р

КОНЦЕПЦІЯ боротьби з деградацією земель та опустелюванням

Проблема, яка потребує розв’язання

Деградація земель та опустелювання є одними з найбільш серйозних викликів для сталого розвитку країни, які спричиняють істотні проблеми екологічного і соціально-економічного характеру.

Найбільш масштабними деградаційними процесами є водна та вітрова ерозія ґрунтів (близько 57 відсотків території країни), підтоплення земель (приблизно 12 відсотків), підкислення (майже 18 відсотків), засолення та осолонцювання ґрунтів (більш як 6 відсотків).

За різними критеріями забрудненими є близько 20 відсотків українських земель. Щороку фіксується майже 23 тис. випадків зсувів. Внаслідок абразії руйнується до 60 відсотків узбережжя Азовського і Чорного морів та 41 відсоток берегової лінії дніпровських водосховищ. Більш як 150 тис. гектарів земель порушені внаслідок гірничодобувної та інших видів діяльності. Кількість підземних і поверхневих карстопроявів становить близько 27 тисяч.

Унаслідок деградації земель протягом 1986-2010 років вміст гумусу зменшився на 0,22 відсотка і становить 3,14 відсотка. За цей період втрати гумусу в орному шарі становили 5500 кілограмів на гектар. Щороку з урожаєм сільськогосподарських культур з кожного гектара безповоротно відчужуються 77-135 кілограмів поживних речовин (азот, фосфор, калій).

Проблеми деградації земель та опустелювання загострюються через швидкі темпи зміни клімату, що супроводжується підвищенням середньорічних температур, повторюваності та інтенсивності екстремальних погодних явищ, у тому числі посух, які охоплюють раз у два - три роки від 10 до 30 відсотків території країни, а раз у 10-12 років - від 50 до 70 відсотків її загальної площі.

Деградація земель та опустелювання також призводять до втрат біорізноманіття, погіршення стану або зникнення водних об’єктів, загострення проблем водозабезпечення населення і галузей економіки та, як наслідок, погіршення умов життя людей.

Рівень бідності населення у сільській місцевості, яке традиційно більшою мірою залежить від стану використання і охорони земельних та інших природних ресурсів, протягом останніх 10 років є на 2-11 відсотків вищим, ніж у середньому в країні, що призводить до надмірної експлуатації природних ресурсів, їх подальшого виснаження та деградації.

Проблема зумовлена:

необґрунтовано високим рівнем господарського (передусім сільськогосподарського) освоєння території та незбалансованим співвідношенням між земельними угіддями;

порушенням науково обґрунтованих принципів землекористування та основ землеробства, у тому числі недотриманням сівозмін, зменшенням обсягу внесення агрохімікатів, перш за все добрив, включаючи органічні;

нераціональним розміщенням виробничих і житлових об’єктів, зокрема порушенням принципу розташування водоємних виробництв виходячи з місцевих водних ресурсів;

недостатньою площею земель природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення;

незадовільним станом забезпечення землеустрою в частині розроблення документації в галузі охорони земель та здійснення передбачених нею заходів, а також недостатнім обсягом наповнення відомостями системи Державного земельного кадастру;

недостатнім забезпеченням функціонування державної системи моніторингу земель та довкілля, системи раннього оповіщення та моніторингу посух і гідрометеорологічної мережі спостережень;

незадовільним рівнем матеріально-технічного та кадрового забезпечення органів державної влади у сфері управління земельними та іншими природними ресурсами;

необхідністю більш широкого використання сучасних технологій, у тому числі геоінформаційних та дистанційного зондування землі, а також новітніх наукових розробок для прийняття та реалізації управлінських рішень;

недостатнім обсягом фінансових ресурсів, що виділяються для розв’язання проблем у сфері охорони та збалансованого використання земель;

відомчою і галузевою спрямованістю та недостатньою координованістю заходів у сфері боротьби з деградацією земель та опустелюванням без урахування багатофакторності їх причин та наслідків;

недостатнім рівнем обізнаності населення, заінтересованості та спроможності власників земель і землекористувачів, кількість яких перевищила 25 млн. осіб, у забезпеченні сталого використання земель та розв’язання проблем їх деградації.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є підвищення ефективності реалізації державної політики щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, визначення пріоритетних завдань, зміцнення інституціональної спроможності та покращення координації діяльності уповноважених органів у відповідній сфері, а також забезпечення виконання Україною як стороною Конвенціїї ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці (далі - Конвенція), міжнародних зобов’язань.

Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2015-2020 років.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв’язання проблеми.

Згідно з першим варіантом планується продовження здійснення заходів, передбачених у рамках реалізації державної політики у сфері боротьби з деградацією земель та опустелюванням, що не дасть змоги підвищити її ефективність та забезпечити виконання Україною міжнародних зобов’язань як Сторони Конвенції в частині затвердження відповідного національного плану дій.

Другий варіант - затвердження Концепції і Державної цільової програми боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

Недоліком зазначеного варіанта є неврахування багатофакторності причин і наслідків деградації земель та опустелювання, включаючи кліматичні зміни і соціально-економічні проблеми, а також його невідповідність вимогам рішень Президента України та Кабінету Міністрів України щодо економії державних коштів і недопущення втрат бюджету, у тому числі стосовно припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.

Третій, оптимальний варіант, що передбачає затвердження Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням і відповідного національного плану дій, узгодженого з десятирічною Стратегією впровадження Конвенції, дасть змогу досягти мети Концепції з урахуванням зазначених вимог.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Основними шляхами розв’язання проблеми є:

удосконалення структури земельних угідь та напрямів господарської діяльності з метою формування збалансованого співвідношення між земельними угіддями та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги території, зокрема:

- збільшення площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ), лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов;

- зменшення площі орних земель за рахунок ерозійно-небезпечних, деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь, заплав і прибережних захисних смуг водних об’єктів;

- створення нових і збільшення площі наявних територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- створення умов для забезпечення формування екомережі;

забезпечення широкого впровадження екологічно збалансованих технологій землекористування, у тому числі спрямованих на розвиток спеціальних сировинних зон та органічного сільськогосподарського виробництва;

удосконалення економічних механізмів стимулювання землевласників та землекористувачів до провадження екологічно збалансованої діяльності, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

удосконалення державної системи моніторингу довкілля, у тому числі земель (включаючи великомасштабні ґрунтові обстеження та агрохімпаспортизацію), лісів і вод, удосконалення функціонування державних земельного, лісового та водного кадастрів, забезпечення землеустрою в частині розроблення відповідної документації в галузі охорони земель та здійснення передбачених нею заходів, а також лісовпорядкування;

забезпечення належного функціонування і вдосконалення системи раннього оповіщення та моніторингу посух і гідрометеорологічної мережі спостережень;

запровадження інтегрованого підходу до управління земельними та іншими природними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності.

Проблему передбачається розв’язати шляхом виконання завдань за такими напрямами діяльності:

удосконалення політики у сфері охорони і невиснажливого використання земельних та інших природних ресурсів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості, включаючи нормативно-правове забезпечення;

розвиток та впровадження науково-технічних знань, здійснення науково обґрунтованих заходів;

проведення пропагандистської, інформаційної та просвітницької роботи;

зміцнення інституціональної спроможності уповноважених органів;

створення умов для мобілізації фінансових ресурсів.

Перелік конкретних завдань (із зазначенням строків їх реалізації, відповідальних виконавців), а також індикатори (показники) оцінки стану досягнення цілей передбачається визначити у затвердженому відповідно до цієї Концепції Національному плані дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

Oчікувані результати

У результаті реалізації Концепції і виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням планується досягти таких стратегічних цілей:

покращення стану уражених екосистем, запобігання поширенню деградації земель та опустелювання;

покращення умов життя населення уражених територій, у тому числі шляхом створення нових робочих місць;

збереження і відновлення біорізноманіття, зменшення обсягу викидів парникових газів, адаптація до змін клімату завдяки здійсненню заходів з охорони і невиснажливого використання земельних та інших природних ресурсів, збереження ґрунтів та відтворення їх родючості;

мобілізація додаткових ресурсів для боротьби з деградацією земель та опустелюванням, у тому числі шляхом налагодження ефективного партнерства між національними і міжнародними суб’єктами.

Oбсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції

Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.

Обсяг фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.

http://apx.org.ua/land/13857-koncepcya-borotbi-z-degradacyeyu-zemel-ta-opustelyuvannyam.html


Метки:  

ПОРЯДОК реєстрації виноградних насаджень та ведення державного реєстру виноградників

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:14 + в цитатник

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
12.08.2014 № 303



Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
8 жовтня 2014 р.
за № 1211/25988

ПОРЯДОК реєстрації виноградних насаджень та ведення державного реєстру виноградників

1. Цей Порядок визначає механізм реєстрації виноградних насаджень технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності (далі - господарства) та ведення державного реєстру виноградників Міністерством аграрної політики та продовольства України.

2. Реєстрації підлягають виноградні насадження технічних та столових сортів площею понад 0,5 гектара. Не підлягають реєстрації виноградні насадження, зрідженість яких становить понад 60 відсотків.

3. Господарства, які займаються вирощуванням винограду, в строк з 01 квітня по 30 червня подають до структурних підрозділів агропромислового розвитку відповідних районних державних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації на паперових і електронних (у форматі Excel) носіях інформацію про виноградні насадження, які підлягають реєстрації, за розширеною та зведеною формами, наведеними у додатках 1 та 2 до цього Порядку.

Господарства, які провадять діяльність в містах обласного значення, подають зазначену інформацію в такий самий строк структурним підрозділам агропромислового розвитку відповідних обласних державних адміністрацій.

4. Структурні підрозділи агропромислового розвитку районних державних адміністрацій узагальнюють зведену форму інформації про виноградні насадження, які підлягають реєстрації, отриману від господарств, та в строк до 20 липня подають до Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим і структурних підрозділів агропромислового розвитку відповідних обласних державних адміністрацій на паперових та електронних (у форматі Excel) носіях інформацію про виноградні насадження району, які підлягають реєстрації, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

5. Структурні підрозділи агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, Севастопольської міської державної адміністрації та структурні підрозділи агропромислового розвитку районних державних адміністрацій в строк до 20 липня направляють до Міністерства аграрної політики та продовольства України зведену по регіону в розрізі господарств електронну версію (у форматі Excel) інформації про виноградні насадження, які підлягають реєстрації, що надана господарствами за розширеною формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку.

Інформація про виноградні насадження, які підлягають реєстрації, за розширеною формою, надана господарствами на паперовому носії, підлягає зберіганню протягом звітного та трьох наступних років.

6. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації узагальнюють отримані дані та в строк до 10 серпня подають до Міністерства аграрної політики та продовольства України на паперових та електронних (у форматі Excel) носіях інформацію про виноградні насадження відповідного регіону, які підлягають реєстрації, за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку.

7. Протягом 30 календарних днів з дня надходження інформації, зазначеної в пункті 6 цього Порядку, від Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації Міністерство аграрної політики та продовольства України аналізує та перевіряє її на відповідність інформації, зазначеної у пункті 5 цього Порядку. За відсутності розбіжностей наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України затверджуються регіональні реєстри виноградних насаджень.

За наявності розбіжностей щодо невідповідності даних, поданих згідно з вимогами пункту 5 цього Порядку, даним, які подані відповідно до вимог пункту 6 цього Порядку, документи протягом 3 календарних днів повертаються на доопрацювання із зазначенням причин відмови у реєстрації насаджень.

Регіональні реєстри виноградних насаджень, подані після усунення зауважень, затверджуються наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України протягом 15 календарних днів з дати повторного подання інформації.

На підставі затверджених регіональних реєстрів виноградних насаджень формується державний реєстр виноградних насаджень, який розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

На основі електронної звітності Міністерство аграрної політики та продовольства України формує в розрізі господарств базу даних виноградних насаджень технічних та столових сортів, включених до державного реєстру у звітному році.

http://apx.org.ua/land/13856-poryadok-reyestracyi-vinogradnih-nasadzhen-ta-vedennya-derzhavnogo-reyestru-vinogradnikv.html


Метки:  

ПОРЯДОК підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 11:12 + в цитатник

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
аграрної політики
та продовольства України
27.08.2014 № 317



Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 вересня 2014 р.
за № 1126/25903

ПОРЯДОК підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до статті 15-2, частини другої статті 144, статті 188 Земельного кодексу України, частини першої статті 5, підпункту "б" статті 6, статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 18-1 та частини першої статті 19 Закону України "Про охорону земель", підпункту 14 пункту 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459, підпункту 4.10 пункту 4, пункту 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за № 34/20347, та встановлює процедуру підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства (далі - Клопотання), їх обліку, контролю за станом виконання та вжиття заходів реагування у разі невиконання вимог, зазначених у Клопотаннях.

1.2. Клопотання - це письмове звернення до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення дотримання вимог земельного законодавства.

1.3. Від імені Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів (далі - інспекційні органи Держсільгоспінспекції України) вносити Клопотання до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування мають право: Головний державний інспектор сільського господарства України та його заступники, головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

1.4. Вимоги цього Порядку поширюються на:

державних інспекторів сільського господарства інспекційних органів Держсільгоспінспекції України - в частині дотримання ними встановленого порядку підготовки та внесення (вручення, надсилання) Клопотань, забезпечення їх обліку та контролю за виконанням вимог, зазначених у Клопотаннях;

органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування - в частині розгляду і виконання вимог Клопотань, внесених інспекційними органами Держсільгоспінспекції України, приведення власних рішень у відповідність до вимог чинного законодавства, вжиття згідно із законом заходів для припинення порушень земельного законодавства.

II. Підстави для внесення Клопотання

2.1. Клопотання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку, вноситься до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства.

2.2. Клопотання вносяться з метою:

приведення у відповідність до законодавства рішень, прийнятих органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення в установленому законодавством порядку освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства;

припинення в установленому законодавством порядку будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

III. Оформлення та внесення Клопотань

3.1. Клопотання оформляється на бланку відповідного інспекційного органу Держсільгоспінспекції України у двох примірниках.

3.2. Перший примірник Клопотання надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставляється особисто до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, другий залишається в інспекційному органі Держсільгоспінспекції України.

Спосіб внесення Клопотання визначає інспекційний орган Держсільгоспінспекції України, який оформив Клопотання.

3.3. На другому примірнику Клопотання робиться відмітка про відправку поштою або відмітка про його отримання органом, якому воно адресоване.

3.4. У разі вручення Клопотання під підпис уповноваженій посадовій особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування особа, яка отримала Клопотання, зазначає на другому його примірнику свою посаду, прізвище, ім’я та по батькові, дату та час отримання та засвідчує це своїм підписом.

Якщо уповноважений на прийом поштової кореспонденції представник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відмовляється отримати Клопотання, державний інспектор сільського господарства інспекційного органу Держсільгоспінспекції України, який його вручає, робить про це відповідну відмітку на другому примірнику Клопотання і засвідчує це своїм підписом. Клопотання у таких випадках надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

3.5. Уповноважена посадова особа інспекційного органу Держсільгоспінспекції України, яка надіслала Клопотання поштою, зазначає на його другому примірнику свою посаду, прізвище, ім’я та по батькові, дату та час його відправлення.

IV. Строки внесення та облік Клопотань

4.1. У разі необхідності приведення у відповідність із законодавством рішень, прийнятих органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, Клопотання вноситься протягом п’яти робочих днів з дня виявлення порушення.

4.2. В інших випадках, зазначених у пункті 2.2 розділу ІІ цього Порядку, Клопотання до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вносяться протягом 30 днів з дня виявлення правопорушення.

4.3. Реєстрація Клопотань, прийнятих інспекційними органами Держсільгоспінспекції України, здійснюється структурними підрозділами, що забезпечують документообіг у цих органах.

Облік внесених до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування Клопотань здійснюється в журналі обліку клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства (далі - журнал обліку клопотань), форму якого наведено у додатку 2 до цього Порядку.

Журнал обліку клопотань ведеться у структурних підрозділах інспекційних органів Держсільгоспінспекції України, які здійснюють державний нагляд (контроль) за використанням та охороною земель. Журнал обліку клопотань повинен бути включений до номенклатури справ відповідного структурного підрозділу. Сторінки журналу обліку клопотань повинні бути пронумеровані, журнал обліку клопотань прошнурований, на останній сторінці журналу обліку клопотань проставляються відбиток печатки інспекційного органу Держсільгоспінспекції України та підпис його керівника.

V. Контроль за виконанням Клопотань

5.1. Контроль за своєчасним розглядом та повнотою виконання вимог, зазначених у Клопотаннях, забезпечується відповідними структурними підрозділами інспекційних органів Держсільгоспінспекції України, які виявили порушення та оформили Клопотання.

5.2. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування виконати вимоги, зазначені у Клопотанні, чи при неотриманні від них протягом 30 днів з дати отримання Клопотання письмового повідомлення про результати розгляду Клопотання відповідний інспекційний орган Держсільгоспінспекції України, що вніс Клопотання, направляє копію Клопотання та матеріали, які засвідчують факт порушення земельного законодавства, до відповідного органу прокуратури для вжиття заходів згідно з вимогами чинного законодавства.

5.3. Якщо посадові особи органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які є суб’єктами відповідальності за корупційні порушення, перелік яких визначено у пунктах 1 - 3 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - Закон), відмовляються виконати вимоги Клопотання в частині необхідності приведення у відповідність із вимогами земельного законодавства, державний інспектор письмово інформує про це керівника інспекційного органу Держсільгоспінспекції України, в якому він працює.

Про вчинення особою дій, які містять ознаки корупції, інспекційний орган Держсільгоспінспекції України письмово повідомляє відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, перелік яких визначений в абзаці другому частини п’ятої статті 5 Закону.

5.4. У повідомленні до відповідного спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції інспекційний орган Держсільгоспінспекції України зазначає посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка вчинила дії, що містять ознаки корупції, вказує вичерпний перелік норм чинного законодавства, вимоги якого порушено при прийнятті органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, а також додає (за наявності) письмове обґрунтування відповідного органу про причини відмови виконання вимог, зазначених у Клопотанні.

Повідомлення про вчинення посадовою особою органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування дій, які містять ознаки корупції, підписує керівник відповідного інспекційного органу Держсільгоспінспекції України чи особа, яка виконує його обов’язки.

VІ. Оскарження Клопотань

6.1. У разі якщо Клопотання підписане заступником керівника інспекційного органу Держсільгоспінспекції України, воно може бути оскаржене керівнику цього органу або до суду.

6.2. Скарги на Клопотання розглядаються інспекційними органами Держсільгоспінспекції України протягом 30 днів з дня її отримання.

Подання в установлені строки скарги на Клопотання призупиняє виконання вимог, зазначених у ньому, до розгляду скарги по суті.

6.3. За результатами розгляду скарги керівник інспекційного органу Держсільгоспінспекції України, до якого оскаржили Клопотання, скасовує Клопотання повністю або частково (скасовує окрему його вимогу) чи залишає його без змін, про що зазначається у рішенні про розгляд скарги на Клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства (далі - Рішення), форму якого наведено у додатку 3 до цього Порядку.

У разі якщо за результатами розгляду скарги Клопотання залишено без змін, строк виконання оскаржуваного Клопотання продовжується з дати прийняття відповідного Рішення.

6.4. Копія Рішення, засвідчена в установленому порядку, надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис представнику органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які оскаржили Клопотання, протягом трьох робочих днів з дня прийняття Рішення. Оригінал Рішення залишається в органі, який його прийняв.

Особа, яка надіслала копію Рішення поштою, зазначає на його оригіналі свою посаду, прізвище, ім’я та по батькові, дату та час його відправлення.

У разі вручення копії Рішення під підпис уповноваженій посадовій особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування особа, яка його отримує, зазначає на другому його примірнику свою посаду, прізвище, ім’я та по батькові, дату та час отримання, засвідчує це своїм підписом.

6.5. У разі незгоди органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які подали скаргу на Клопотання територіального органу Держсільгоспінспекції України, з прийнятим Рішенням скарга може бути подана до Держсільгоспінспекції України. У такому разі до скарги заявник додає копію Рішення, прийнятого територіальним органом Держсільгоспінспекції України.

6.6. Копія Рішення Держсільгоспінспекції України за результатами розгляду скарги на Клопотання, засвідчена в установленому порядку, надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис уповноваженій посадовій особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування протягом трьох робочих днів з дня прийняття Рішення.

Копія Рішення Держсільгоспінспекції України про розгляд скарги на Клопотання надсилається також протягом трьох робочих днів з дня його прийняття до територіального органу Держсільгоспінспекції України, який вніс Клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

6.7. Реєстрація Рішень, прийнятих інспекційними органами Держсільгоспінспекції України, здійснюється структурними підрозділами, що забезпечують документообіг у цих органах.

Облік прийнятих Рішень здійснюється у журналі обліку рішень про розгляд скарг на клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства (далі - журнал обліку рішень), форму якого наведено у додатку 4 до цього Порядку.

Журнал обліку рішень ведеться у структурних підрозділах інспекційних органів Держсільгоспінспекції України, які здійснюють державний нагляд (контроль) за використанням та охороною земель.

Журнал обліку рішень повинен бути включений до номенклатури справ відповідного структурного підрозділу. Сторінки журналу обліку рішень повинні бути пронумеровані, журнал обліку рішень прошнурований, на останній сторінці журналу обліку рішень проставляються відбиток печатки інспекційного органу Держсільгоспінспекції України та підпис його керівника.

http://apx.org.ua/land/13855-poryadok-pdgotovki-ta-vnesennya-do-organv-vikonavchoyi-vladi-abo-organv-mscevogo-samovryaduvannya-klopotan-z-pitan-dotrimannya-vimog-zemelnogo-zakonodavstva.html


Метки:  

Пeрeгoрoдки — стeны, прeднaзнaчeнныe для рaздeлeния здaния в прeдeлaх этaжeй нa oтдeльныe пoмeщeния.

Вторник, 30 Декабря 2014 г. 09:42 + в цитатник
Пeрeгoрoдки — стeны, прeднaзнaчeнныe для рaздeлeния здaния в прeдeлaх этaжeй нa oтдeльныe пoмeщeния. Нaпримeр перегородки алюминиевые на www.ru.all.biz в aлюминиeвoм кaркaсe.

oснoвными трeбoвaниями, прeдъявляeмыми к пeрeгoрoдкaм, являются экoнoмичнoсть (в тoм числe мaлaя тoлщинa и нeбoльшoй вeс), прoчнoсть, устoйчивoсть, звукoнeпрoницaeмoсть, влaгoстoйкoсть, гигиeничнoсть, гвoздимoсть.

В зaвисимoсти oт нaзнaчeния пeрeгoрoдoк нeкoтoрыe из этих трeбoвaний мoгут нe учитывaться или учитывaться в мeньшeй стeпeни. Нaпримeр, мeжквaртирныe пeрeгoрoдки пo срaвнeнию с мeжкoмнaтными дoлжны имeть пoвышeнную звукoизoляцию, a пeрeгoрoдки в сaнитaрных узлaх — бoльшую влaгoстoйкoсть и лучшиe сaнитaрнo-гигиeничeскиe кaчeствa.

Пo свoeй кoнструкции oни мoгут имeть мoнoлитнoe сeчeниe или кaркaснoe с oбшивкoй листoвыми мaтeриaлaми, выпoлняться из прoкaтных пaнeлeй или мeлкoштучных стрoитeльных издeлий (кирпич, гипсoбeтoнныe плиты или пeнoбeтoнныe блoки и др.)

Чaщe всeгo oни являются стaциoнaрными кoнструкциями, нo мoгут быть и трaнсфoрмируeмыми - рaздвигaющиeся,склaдывaющиeся.

Пeрeгoрoдки пoдрaздeляются:

пo мaтeриaлу нa:

дeрeвянныe;
кaмeнныe;
из кeрaмики;
гипсoбeтoнныe
стeклянныe и др.;
В пoслeднee врeмя всe чaщe нaхoдят свoe примeнeниe пeрeгoрoдки из лeгкoсбoрных кoнструкций, кoтoрыe дoступны для рядoвoгo пoтрeбитeля. Всe прoизвoдитeли и рaзрaбoтчики систeм пeрeгoрoдoк стрeмятся к тoму, чтoбы сaмую элeмeнтaрную пeрeгoрoдку будь-тo дoмa или в oфиснoм цeнтрe смoг сoбрaть сaмый рядoвoй инжeнeр или рaбoчий.

Крeпятся пeрeгoрoдки к стeнaм и пoкрытиям в зaвисимoсти oт кoнструкции сaмих пeрeгoрoдoк и элeмeнтoв здaния, к кoтoрым oни примыкaют. Крeплeниe их мoжeт прeдусмaтривaться пoвeрху, пo бoкaм, либo oднoврeмeннo пo вeрху и пo бoкaм. Крeпятся гвoздями, зaкрeпaми, вилoчными скoбaми, aнкeрaми, мoлли, дюбeлями с сaмoрeзaми и др.

Прoизвoдствe aрхитeктурнoгo (кoнструкциoннoгo), интeрьeрнoгo и стaндaртнoгo aлюминиeвoгo прoфиля, a тaкжe прoфиля пo чeртeжaм (oбрaзцaм) зaкaзчикa.
aрхитeктурный aлюминиeвый прoфиль:

oкoннo-двeрнaя aлюминиeвaя систeмa бeз тeрмoрaзрывa;
oкoннo-двeрнaя aлюминиeвaя систeмa с тeрмoрaзрывoм;
систeмa aлюминиeвых свeтoпрoзрaчных фaсaдoв;
систeмa вeнтилируeмых фaсaдoв;
рaздвижнaя бaлкoннaя систeмa;
oтливы aлюминиeвыe;
aнтимoскитный aлюминиeвый прoфиль;
aлюминиeвый прoфиль для пoликaрбoнaтa.
Интeрьeрный aлюминиeвый прoфиль:

aлюминиeвый прoфиль для шкaфoв-купe;
aлюминиeвый прoфиль для мeбeльных фaсaдoв;
пoрoжки aлюминиeвыe;
сaнтeхничeскиe пeрeгoрoдки;
рулoнныe штoры;
римскиe штoры;
кaрнизы aлюминиeвыe клaссичeскиe;
aлюминиeвый прoфиль для вeртикaльных жaлюзи;
aлюминиeвый прoфиль для нaтяжных пoтoлкoв;
aлюминиeвый прoфиль для свeтoдиoдных свeтильникoв;
aлюминиeвый прoфиль для рoллeт;
тoргoвый aлюминиeвый прoфиль;
рeклaмный прoфиль.
Стaндaртный aлюминиeвый прoфиль:

угoлoк aлюминиeвый (рaзнoстoрoнний и рaвнoстoрoнний);
трубa (круглaя, квaдрaтнaя, прямoугoльнaя, круг);
швeллeр;
шинa (пoлoсa aлюминиeвaя);
тaвр.

http://apx.org.ua/13854-peregorodki-steny-prednaznachennye-dlya-razdeleniya-zdaniya-v-predelah-etazhey-na-otdelnye-pomescheniya.html


Метки:  

Розміщення ТС самовільно забороняється.

Понедельник, 29 Декабря 2014 г. 13:42 + в цитатник

Розміщення ТС самовільно забороняється.

2.30. Власники (користувачі) ТС зобов'язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.

2.31. У разі, коли власник (користувач) має намір змінити естетичний вигляд ТС, він звертається до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через міський дозвільний центр з письмовою заявою щодо внесення змін до паспорта прив'язки в частині ескізів фасадів.

Департамент містобудування та архітектури розглядає нові ескізи фасадів ТС впродовж десяти робочих днів з дня отримання такої заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, та за відсутності обґрунтованих заперечень погоджує нові ескізи фасадів ТС.

2.32. Режим роботи ТС встановлюється суб'єктом господарювання відповідно до законодавства.

2.33. Документація щодо встановлення ТС, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/13853-rozmschennya-ts-samovlno-zaboronyayetsya.html


Метки:  

Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури

Понедельник, 29 Декабря 2014 г. 13:42 + в цитатник

Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

2.11. Паспорт прив'язки включає:

- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

- креслення фасадів ТС у кольорі М 1: 50, М 1:100;

- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

2.12. При оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком.

2.13. Паспорт прив'язки ТС не надається за умов:

- подання неповного пакета документів, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку;

- виявлення в документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, недостовірних відомостей.

Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.

2.14. Паспорт прив'язки видається на безоплатній основі.

2.15. Паспорт прив'язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив'язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру та єдиної електронної бази даних ТС в м. Києві.

2.16. Строк дії паспорта прив'язки складає 5 років.

2.17. Продовження строку дії паспорта прив'язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки Департаментом містобудування та архітектури.

2.18. У разі змін, які відбулися у містобудівній документації м. Києва, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб'єкта господарювання, паспорт прив'язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив'язки або на новий строк.

2.19. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.

2.20. Відновлення благоустрою замовником під час встановлення ТС є обов'язковим.

2.21. Після розміщення ТС замовник подає до Департаменту містобудування та архітектури письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.

2.22. Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий – в Департаменті містобудування та архітектури.

2.23. Відомості паспорта прив'язки вносяться Департаментом містобудування та архітектури в інформаційну базу містобудівного кадастру та єдину електронну базу даних ТС в м. Києві (для всіх видів ТС).

2.24. Дія паспорта прив'язки призупиняється за таких умов:

- необхідність проведення планових ремонтних (будівельних) робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС;

- необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження.

2.25. Дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов:

- недотримання вимог паспорта прив'язки при встановленні ТС;

- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки;- оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою;

- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.

2.26. У разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику ТС надається тимчасове місце для розміщення ТС з перенесенням ТС (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача у місячний строк (при аварійних роботах – у тижневий строк) з дати прийняття відповідного рішення щодо проведення планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах.

На період до надання замовнику тимчасового місця розташування ТС така ТС розташовується в межах місця проведення ремонтних (будівельних) робіт.

2.27. Підставами для відновлення дії паспорта прив'язки ТС є завершення планових ремонтних (будівельних) робіт або аварійних ремонтних робіт.

2.28. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу протягом 10 днів за рахунок власника такої ТС.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/13852-pasport-privyazki-ts-oformlyuyetsya-departamentom-mstobuduvannya-ta-arhtekturi.html


Метки:  

Порядок отримання паспорта прив'язки ТС

Понедельник, 29 Декабря 2014 г. 13:41 + в цитатник

Порядок отримання паспорта прив'язки ТС

2.1. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).

2.2. Замовник або уповноважена ним особа подає до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через міський дозвільний центр, заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями).

2.3. До заяви додаються:

- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком), виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;

- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

2.4. Відповідність намірів щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС, будівельним нормам визначає Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – Департамент містобудування та архітектури) протягом десяти робочих днів з дня отримання зазначеної заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі.

2.5. Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС,будівельним нормам замовнику письмово повідомляється Департаментом містобудування та архітектури протягом трьох робочих днів з дня визначення такої відповідності або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

2.6. Після отримання від Департаменту містобудування та архітектури письмового повідомлення про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС, замовником здійснюється оформлення паспорта прив’язки ТС.

Для оформлення паспорта прив'язки замовник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, додаткову заяву щодо оформлення паспорта прив'язки ТС за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), до якої додає:

- письмове повідомлення Департаменту містобудування та архітектури про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС (або місця розташування ТС, яку вже встановлено відповідно до вимог нормативних документів, що діяли до моменту набрання чинності цим Порядком) комплексній схемі розміщення ТС;

- схему розміщення ТС на чинній топографо-геодезичній підоснові М 1:500 (додаток 1);

- креслення фасадів ТС (або витяг з технічного паспорту, у випадку прив’язки серійного об’єкту заводського виготовлення) у кольорі М 1:50 (для всіх видів ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";

- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

2.7. Паспорт прив'язки ТС оформлюється Департаментом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня отримання зазначеної заяви від державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі.

2.8. Час, витрачений на підготовку та подачу до державного адміністратора, який здійснює прийом в міському дозвільному центрі, схеми розміщення ТС, ескізів (креслення) фасадів ТС та отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення (за наявності), схеми благоустрою прилеглої території, не входить в строк підготовки паспорта прив'язки ТС.

2.9. Для підготовки паспорта прив'язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/13851-poryadok-otrimannya-pasporta-privyazki-ts.html


Метки:  

Для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС

Понедельник, 29 Декабря 2014 г. 13:41 + в цитатник

Для розміщення групи ТС (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки ТС з прив'язкою кожної окремої ТС з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).

Розміщення ТС має здійснюватись на підставі спільної проектної документації на розташування групиТС, яка має містити єдину схему генерального плану та заходи з благоустрою, а також креслення модульних секцій із узагальненням архітектурно-планувального рішення щодо габаритних розмірів (висоти та ширини), застосовуваних опоряджувальних матеріалів, габаритів, як самої споруди, так і рекламно-інформаційних елементів.

1.11. Розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

1.12. При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/13850-dlya-rozmschennya-grupi-ts-ale-ne-blshe-pyati-rozroblyayetsya-yediniy-pasport-privyazki-ts.html


Метки:  

Комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці

Понедельник, 29 Декабря 2014 г. 13:41 + в цитатник

Комплексна схема розміщення ТС в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), району, міста Києва - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

1.6. Розміщення окремих ТС здійснюється згідно з цим Порядком.

Розміщення ТС у м. Києві здійснюється відповідно до Комплексної схеми розміщення ТС та архітипів, погоджених архітектурно-містобудівною радою та опрацьованих за такими уніфікованими модифікаціями:

- ТС відповідного архітектурно-планувального вирішення для продажу продовольчої, непродовольчої групи товарів та надання послуг, а також окремої спеціалізації з продажу квітів, друкованих видань, прохолоджувальних напоїв, комунікаційно-інформаційних товарів тощо;

- ТС дизайну особистого фірмового стилю виробників, виготовлені за окремим замовленням підприємств для реалізації продукції власного виробництва.

1.7. При плануванні розміщення ТС враховувати, що відповідно до ДБН В.2.3-7-2010 "Споруди транспорту. Метрополітен" та інших нормативно-правових актів забороняється розміщення ТС на відстані 20 метрів від площини дверей у напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом "Вхід" та "Вихід" (на виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки), та розміщення ТС на зупинках громадського транспорту ближче ніж 20 метрів у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку.

1.8. Торговельне обладнання, що розміщується поряд з ТС, потребує оформлення дозволу, якщо загальна площа, яку займає таке обладнання, перевищує25% від площі цієї ТС, і має розміщуватися у створі з ТС.

Обладнання, необхідне для забезпечення санітарних заходів чи дотримання вимог санітарних норм, не потребує отримання дозволу. При цьому місця розміщення усіх видів зазначеного обладнання мають бути включені до схеми благоустрою з прив’язкою габаритних розмірів.

1.9. Дообладнання (переобладнання) приміщень усередині будинків та споруд здійснюється на частині їх площі залежно від функціонального призначення та бажаного місця розміщення ТС, а також Комплексної схеми розміщення ТС на підставі договору оренди з власником (користувачем) приміщення будинку, споруди за погодженням з органами державного нагляду, необхідність отримання яких передбачено законами України, з дотриманням будівельних, санітарних та пожежних норм. При дообладнанні (переобладнанні) приміщень усередині будинків та споруд IV або V категорій складності розміщення таких приміщень здійснюється відповідно до Комплексної схеми розміщення ТС.

Розміщення ТС на території ринку як торговельного об'єкта визначається планувальною документацією території цього ринку або проектною документацією його споруди.

http://apx.org.ua/cabinet-decision/13849-kompleksna-shema-rozmschennya-ts-v-mezhah-vulic.html


Метки:  

Поиск сообщений в rss_architectphd
Страницы: 114 ... 19 18 [17] 16 15 ..
.. 1 Календарь