-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в rss_architectphd

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.03.2011
Записей:
Комментариев:
Написано: 0




Архитектор Олег Прокопенко в Киеве - инвестиционные проекты недвижимости


Добавить любой RSS - источник (включая журнал LiveJournal) в свою ленту друзей вы можете на странице синдикации.

Исходная информация - http://apx.org.ua/.
Данный дневник сформирован из открытого RSS-источника по адресу http://apx.org.ua/rss.xml, и дополняется в соответствии с дополнением данного источника. Он может не соответствовать содержимому оригинальной страницы. Трансляция создана автоматически по запросу читателей этой RSS ленты.
По всем вопросам о работе данного сервиса обращаться со страницы контактной информации.

[Обновить трансляцию]

Отопление — искусственный обогрев помещений с целью возмещения в них теплопотерь

Среда, 22 Октября 2014 г. 08:30 + в цитатник
Отопление — искусственный обогрев помещений с целью возмещения в них теплопотерь и поддержания на заданном уровне температуры, отвечающей условиям теплового комфорта и/или требованиям технологического процесса. Под отоплением понимают также устройства и системы, выполняющие эту функцию.
Система отопления ромстал — это совокупность технических элементов, предназначенных для получения, переноса и передачи во все обогреваемые помещения количества теплоты, необходимого для поддержания температуры на заданном уровне.

Основные конструктивные элементы системы отопления:

теплоисточник (теплогенератор при местном или теплообменник при централизованном теплоснабжении) - элемент для получения теплоты;
теплопроводы - элемент для переноса теплоты от теплоисточника к отопительным приборам;
отопительные приборы - элемент для передачи теплоты в помещение.
Перенос по теплопроводам может осуществляться с помощью жидкой или газообразной рабочей среды. Жидкая (вода или специальная незамерзающая жидкость - антифриз) или газообразная (пар, воздух, продукты сгорания топлива) среда, перемещающаяся в системе отопления, называется теплоносителем.

Современные системы отопления имеют принципиально иной подход к регулированию в сравнении с «классическими» — это не процесс наладки перед пуском, с последующей работой в постоянном гидравлическом режиме — это системы с постоянно изменяющимся тепловым и гидравлическим режимами в процессе эксплуатации, что соответственно требует автоматизации систем для отслеживания этих изменений и реагирования на них.

К примеру, изменение теплового режима зависит от способности терморегулятора изменять расход тепловой энергии на нагревательные приборы в системе отопления путем изменения гидравлического режима, что вызывает цепную реакцию других систем (либо терморегуляторов, что может вызвать как разрегулировку системы, так и выход из строя циркуляционного насоса, либо перегрузку системы электроснабжения).

Также, изменилась классификация систем отопления. Во всяком случае, представляется логичным введение новых признаков систем, отличающих системы с терморегулирующим оборудованием от классических.


В зависимости от преобладающего способа теплопередачи отопление помещений может быть конвективным и лучистым

Конвективное отопление
Вид отопления, при котором тепло передается благодаря перемешиванию объемов горячего и холодного воздуха. К недостаткам конвективного отопления относится большой перепад температур в помещении (высокая температура воздуха наверху и низкая внизу) и невозможность вентиляции помещения без потерь тепловой энергии

Лучистое отопление
Вид отопления, когда тепло передается в основном излучением, и в меньшей степени – конвекция. Приборы для отопления размещаются непосредственно под или над обогреваемой зоной (вмонтированы в пол или потолок, также могут крепиться на стены или под потолком).


Виды отопления
Огневоздушное отопление
Паровое отопление
Водяное отопление
Воздушное отопление
Инфракрасное отопление
Динамическое отопление

http://apx.org.ua/books/13807-otoplenie-iskusstvennyy-obogrev-pomescheniy-s-celyu-vozmescheniya-v-nih-teplopoter.html


Метки:  

Пожарная безопасность

Понедельник, 20 Октября 2014 г. 16:41 + в цитатник
Пожарная безопасность — состояние защищённости личности, имущества, общества и государства от пожаров. Обеспечение пожарной безопасности является одной из важнейших функций государства.

Элементами системы обеспечения пожарной безопасности (СОПБ) являются органы государственной власти, органы местного самоуправления, организации, крестьянские (фермерские) хозяйства и иные юридические лица независимо от их организационно-правовых форм и форм собственности, граждане, принимающие участие в обеспечении пожарной безопасности в соответствии с законодательством.

— нормативное правовое регулирование и осуществление государственных мер в области пожарной безопасности;
— создание пожарной охраны и организация её деятельности;
— разработка и осуществление мер пожарной безопасности;
— реализация прав, обязанностей и ответственности в области пожарной безопасности; — производство пожарно-технической продукции;
— выполнение работ и услуг в области пожарной безопасности;
— проведение противопожарной пропаганды и обучение населения мерам пожарной безопасности; — информационное обеспечение в области пожарной безопасности;
— учёт пожаров и их последствий;
— осуществление Государственного пожарного надзора (ГПН) и других контрольных функций по обеспечению пожарной безопасности;
— тушение пожаров и проведение аварийно-спасательных работ (АСР);
— установление особого противопожарного режима;
— лицензирование деятельности в области пожарной безопасности и подтверждение соответствия продукции и услуг в области пожарной безопасности.

Лица, ответственные за нарушение требований пожарной безопасности, иные граждане за нарушение требований пожарной безопасности, а также за иные правонарушения в области пожарной безопасности могут быть привлечены к дисциплинарной, административной или уголовной ответственности в соответствии с действующим законодательством.

Категории помещений по взрывопожарной и пожарной опасности

Категория помещения «А» повышенная взрывопожароопасность
помещения, в которых находятся горючие газы, легковоспламеняющиеся жидкости с температурой вспышки не более 28єС в таком количестве, что могут образовывать парогазовоздушные смеси, при воспламенении которых развивается расчетное избыточное давление взрыва в помещении, превышающее 5 кПа, или вещества и материалы, способные взрываться и гореть при взаимодействии с водой, кислородом воздуха или друг с другом в таком количестве, что расчетное избыточное давление взрыва в помещении превышает 5 кПа.
Категория помещения «Б» взрывопожароопасная
помещения, в которых горючие пыли или волокна, легковоспламеняющиеся жидкости с температурой вспышки более 28єС, горючие жидкости находятся в таком количестве, что могут образовывать взрывоопасные пылевоздушные и паровоздушные смеси, при воспламенении которых развивается расчетное избыточное давление взрыва в помещении, превышающее 5 кПа.
Категория помещения «В1» — «В4» пожароопасная
помещения, в которых горючие и трудногорючие жидкости, твердые горючие и трудногорючие вещества и материалы (в том числе пыли и волокна), вещества и материалы, находящиеся в помещении, способны при взаимодействии с водой, кислородом воздуха или друг с другом гореть, при условии, что помещения, в которых они имеются в наличии или обращаются, не относятся к категориям А или Б.
Категория помещения «Г» умеренная пожароопасность
помещения, в которых находятся негорючие вещества и материалы в горячем, раскаленном или расплавленном состоянии, процесс обработки которых сопровождается выделением лучистого тепла, искр и пламени; горючие газы, жидкости и твердые вещества, которые сжигаются или утилизируются в качестве топлива.
Категория помещения «Д» пониженная пожароопасность
помещения, в которых находятся негорючие вещества и материалы в холодном состоянии.

Стадии пожара в помещениях

Первые 10—20 минут пожар распространяется линейно вдоль горючего материала. В это время помещение заполняется дымом; рассмотреть в это время пламя невозможно. Температура воздуха поднимается в помещении до 250—300 градусов. Это температура воспламенения основных горючих материалов.
Через 20 минут начинается объёмное распространение пожара.
Спустя ещё 10 минут наступает разрушение остекления. Увеличивается приток свежего воздуха, резко прогрессирует развитие пожара. Температура достигает 900 градусов.
Фаза выгорания. В течение 10 минут максимальная скорость пожара.
После того, как выгорают основные вещества, происходит фаза стабилизации пожара (от 20 минут до 5 часов). Если огонь не может перекинуться на другие помещения, пожар идёт на улицу.
В это время происходит обрушение выгоревших конструкций.

Методы противодействия пожару

Методы противодействия пожару делятся на:

уменьшающие вероятность возникновения пожара (профилактические);
защиту и спасение людей от огня.
Предотвращение распространения пожара достигается мероприятиями, ограничивающими площадь, интенсивность и продолжительность горения. К ним относятся:

конструктивные и объемно-планировочные решения, препятствующие распространению опасных факторов пожара по помещению, между помещениями, между группами помещений различной функциональной пожарной опасности, между этажами и секциями, между пожарными отсеками, а также между зданиями;
ограничение пожарной опасности строительных материалов, используемых в поверхностных слоях конструкций здания, в том числе кровель, отделок и облицовок фасадов, помещений и путей эвакуации;
снижение технологической взрыво-пожарной и пожарной опасности помещений и зданий;
наличие первичных, в том числе автоматических и привозных средств пожаротушения; сигнализация и оповещение о пожаре.

http://apx.org.ua/books/13806-pozharnaya-bezopasnost.html


Метки:  

Встановлення та експлуатація засобів обліку і управління електроспоживанням

Суббота, 18 Октября 2014 г. 15:16 + в цитатник
Встановлення та експлуатація засобів обліку і управління електроспоживанням
3.1. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.
3.2. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.
3.3. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

3.4. Якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).
У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.
Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.
У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.
3.5. У разі виникнення зустрічного перетікання електричної енергії між електричними мережами споживача та електропередавальної організації розрахункові засоби обліку електричної енергії мають забезпечувати облік активної та реактивної електричної енергії в обох напрямках.

3.6. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.
Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.
Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
3.7. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями.
Засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку:
1) які встановлені на об'єктах електропередавальної організації, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії та споживача;
2) які встановлені на об'єктах споживача (основного споживача), - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та субспоживача;
3) які встановлені на об'єктах субспоживача, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та основного споживача.
3.8. У разі встановлення або заміни засобів обліку споживачем електропередавальна організація відповідно до вибраного споживачем виду тарифу із переліку, передбаченого нормативно-правовими актами НКРЕ, та вимог нормативно-технічних документів щодо організації комерційного обліку має запропонувати споживачу перелік розрахункових засобів обліку електричної енергії та вимірювання величини споживаної електричної потужності, а також перелік каналів зв'язку, якими має забезпечуватися передача інформації щодо обліку, у тому числі форматів представлення даних щодо забезпечення можливості зчитування даних з засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних.
У рекомендаціях щодо вибору розрахункових засобів обліку електричної енергії та обладнання, яким має забезпечуватися передача інформації щодо обліку електричної енергії, електропередавальна організація має враховувати можливість об'єднання локального устаткування збору і обробки даних в автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії.
У разі встановлення локального устаткування збору та обробки даних або зміни електричної схеми обліку на основі технічних рекомендацій, наданих електропередавальною організацією, споживач або організація, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового обліку, розробляє технічне завдання на встановлення (заміну) розрахункового обліку, яке погоджується електропередавальною організацією впродовж десяти робочих днів з дня отримання. На основі погодженого технічного завдання на встановлення (заміну) розрахункового обліку проектною організацією за договором із споживачем або організацією, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового обліку, розробляється проект встановлення розрахункового обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних. Установлення (заміну) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку дозволяється здійснювати відповідно до існуючих проектних рішень без розробки технічного завдання.
Термін розгляду поданого на узгодження робочого проекту не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання електропередавальною організацією. За результатами розгляду електропередавальною організацією оформляється технічне рішення до робочого проекту. У технічному рішенні в стислій формі зазначаються основні показники вузла обліку. Зауваження та рекомендації до робочого проекту викладаються окремим розділом у технічному рішенні. За умови врахування зауважень та рекомендацій до робочого проекту погодження доопрацьованого робочого проекту з електропередавальною організацією не потрібно.
Установлення (заміна) засобів обліку електричної енергії та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за рахунок власника відповідного обладнання, якщо такі дії вимагаються нормативно-правовими актами, або за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється установлення (заміна) розрахункового обліку.
Установлення (заміна) засобів розрахункового обліку без зміни електричної схеми обліку здійснюється на підставі заяви споживача за його рахунок електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання таких робіт, за погодженням з електропередавальною організацією. Робочий проект на встановлення (заміну) засобів розрахункового обліку із зміною електричної схеми обліку та/або локального устаткування збору та обробки даних виконується проектною організацією за договором, укладеним із організацією, на балансі якої перебувають розрахункові засоби обліку.
У разі встановлення на території споживача розрахункових засобів обліку електричної енергії організацією, яка має право на виконання таких робіт, але не є електропередавальною організацією, споживач має забезпечити безперешкодний доступ відповідальних представників постачальника за регульованим тарифом (електропередавальної організації) для контролю правильності підключення і перевірки роботи встановлених засобів обліку.
Локальне устаткування збору та обробки даних та автоматизовані системи комерційного обліку електричної енергії мають створюватись та проходити свій подальший розвиток (нарощування, розширення, модернізація, реконструкція, технічне переоснащення тощо) згідно з погодженим проектом.
3.9. Під час улаштування споживачем локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) або автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) на власних електроустановках споживач отримує від електропередавальної організації технічні рекомендації.
У складі ЛУЗОД та/або АСКОЕ забороняється незаконне використання об'єктів права інтелектуальної власності (комп'ютерних програм, баз даних тощо).
У разі влаштування складових ЛУЗОД або АСКОЕ споживача на електроустановках, які не перебувають у власності споживача, технічні рекомендації перед їх видачею мають бути узгоджені електропередавальною організацією з власниками відповідних електроустановок.
Власник електроустановки не має права обмежувати перелік типів засобів обліку, що можуть бути встановлені в точках обліку згідно з технічними рекомендаціями, наданими електропередавальною організацією споживачу.

3.10. Технічні рекомендації мають включати:
перелік даних, що передаються до електропередавальної організації;
протокол передачі даних;
перелік місць установлення засобів обліку;
перелік місць установлення комунікаційного обладнання;
інформацію про параметри каналів зв'язку, які будуть застосовуватись для зчитування даних з ЛУЗОД або обміну даними з АСКОЕ споживача;
рекомендації щодо апаратного та програмного інтерфейсу лічильників;
граничні показники похибки вимірювання обсягу (кількості) електричної енергії;
граничні показники розсинхронізації часу;
алгоритм приведення даних вимірювань з лічильників до даних, що будуть використовуватися для проведення комерційних розрахунків;
умови спільного використання ЛУЗОД.
Технічні рекомендації можуть бути скориговані в разі введення в дію нових нормативних документів або внесення змін в існуючі нормативні документи, які змінюють вимоги до ЛУЗОД або АСКОЕ.

3.11. З урахуванням технічних рекомендацій електропередавальної організації щодо побудови ЛУЗОД або АСКОЕ споживача розробляється технічне завдання.
Розробка та узгодження технічного завдання проводиться відповідно до вимог діючих державних стандартів України.
Узгоджене технічне завдання має пройти метрологічну експертизу.
Електропередавальна організація має погодити технічне завдання в обсязі виданих нею технічних рекомендацій впродовж десяти робочих днів з дня його отримання.
3.12. На основі погодженого технічного завдання проектною організацією за договором із споживачем або організацією, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку, розробляється проект встановлення ЛУЗОД або АСКОЕ споживача (далі - проект), який у разі розміщення елементів ЛУЗОД або АСКОЕ споживача на електроустановках електропередавальної організації узгоджується останньою в цій частині робочого проекту.
Термін розгляду поданого на узгодження проекту не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів з дня його отримання електропередавальною організацією.
3.13. Зауваження та рекомендації до технічного завдання або проекту мають надаватись з посиланням на нормативні документи. Зауваження, надані без посилання на нормативні документи, не враховуються та розгляду не підлягають.
За умови врахування зауважень та рекомендацій до технічного завдання або проекту погоджувати доопрацьоване технічне завдання або проект з електропередавальною організацією не потрібно.
Надання технічних рекомендацій, розгляд та узгодження технічного завдання та/або проекту виконуються електропередавальною організацією безкоштовно.

3.14. Після завершення робіт щодо влаштування ЛУЗОД або АСКОЕ складається акт прийняття в дослідну експлуатацію відповідно до вимог діючих державних стандартів України. Дослідна експлуатація ЛУЗОД або АСКОЕ здійснюється впродовж трьох місяців від дати встановлення відповідного обладнання.
У разі відповідності ЛУЗОД або АСКОЕ технічному завданню та проектним рішенням складається акт прийняття в промислову (постійну) експлуатацію.
Після проходження державної метрологічної атестації ЛУЗОД або АСКОЕ споживача складається акт прийняття в промислову (постійну) експлуатацію. ЛУЗОД або АСКОЕ споживача, які прийняті в промислову (постійну) експлуатацію, мають бути інформаційно об'єднані електропередавальною організацією з її АСКОЕ з метою зчитування даних з ЛУЗОД або обміну даними з АСКОЕ споживача.
Прийняті в промислову (постійну) експлуатацію ЛУЗОД або АСКОЕ мають використовуватись для проведення комерційних розрахунків.

3.15. Власник електроустановки, на якій встановлюються складові ЛУЗОД або АСКОЕ, не має права обмежувати доступ власників відповідного обладнання, споживачів (або субспоживачів) та електропередавальної організації до засобів обліку та інформації, що зберігається в первинній базі даних засобів обліку.

3.16. Первинне програмування, зміна тарифних зон і тарифних коефіцієнтів (параметризація) електронних багатофункціональних засобів обліку здійснюються на замовлення та за рахунок власників цих засобів обліку організацією, яка має право на виконання таких робіт.
3.17. При первинному програмуванні електронного багатофункціонального засобу обліку встановлюються:
час внутрішнього годинника (синхронізація);
параметри зміни сезонів зима/літо;
значення напруги вторинних кіл обліку;
кількість відімкнених вимірювальних елементів;
параметри живлення електронного багатофункціонального засобу обліку (основне/резервне джерело живлення);
розподіл вимірювальних каналів;
алгоритм розрахунку енергії;
параметри вимірювальних каналів щодо зберігання даних;
параметри журналу позаштатних ситуацій;
параметри комунікаційного порту споживача;
параметри комунікаційного порту енергопостачальної компанії (у разі висунення технічних вимог при узгодженні типу приладу обліку);
параметри білінгових періодів (доба/місяць, розрахунковий день);
параметри диференційованого (погодинного) обліку;
пароль;
параметри виводу даних на дисплей.
Параметри програмування комунікаційних портів електронного багатофункціонального засобу обліку визначаються з урахуванням вимог щодо інформаційного обміну з електропередавальною організацією або відповідним оператором даних комерційного обліку. Зміна параметрів програмування комунікаційних портів виконується за обґрунтованим письмовим зверненням заінтересованої сторони.

3.18. Після виконання робіт з первинного програмування в паспорті електронного багатофункціонального засобу обліку або в додатку до паспорта (у разі відсутності місця в паспорті) указуються:
найменування суб'єкта господарської діяльності та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, фахівці якого виконують роботи з первинного програмування;
прізвище та ініціали фахівця, який виконував первинне програмування;
назва органу державного метрологічного нагляду, який взяв на облік відповідного суб'єкта господарської діяльності;
дата первинного програмування.
До паспорта електронного багатофункціонального засобу обліку обов'язково додається протокол параметризації, створений за допомогою сервісного програмного забезпечення виробника багатофункціонального засобу обліку.
Копії протоколів параметризації надаються заінтересованим сторонам організацією (підприємством), фахівці якої виконують роботи з первинного програмування.
3.19. Обсяг інформації, яка виводиться на дисплей, визначається замовником робіт із програмування електронного багатофункціонального засобу обліку. Зміна обсягу цієї інформації виконується за обґрунтованим письмовим зверненням заінтересованої сторони. Жодна із заінтересованих сторін не має права обмежувати обсяг інформації, що виводиться на дисплей електронного багатофункціонального засобу обліку.

3.20. Роботи зі зміни тарифних зон і тарифних коефіцієнтів (параметризації) виконуються на місці встановлення електронного багатофункціонального засобу обліку та оформлюються відповідним актом за підписом заінтересованих сторін, у якому вказуються:
причина зміни тарифних зон та тарифних коефіцієнтів;
найменування суб'єкта господарської діяльності та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, фахівці якого виконують роботи з параметризації;
прізвище та ініціали фахівця, який виконував роботу;
назва органу державного метрологічного нагляду, який взяв на облік відповідного суб'єкта господарської діяльності;
дата зміни тарифних зон та тарифних коефіцієнтів.
До Акта виконання робіт зі зміни тарифних зон і тарифних коефіцієнтів (параметризації) додаються протоколи параметризації.
Копії протоколів параметризації надаються заінтересованим сторонам організацією (підприємством), фахівці якої виконують роботи зі зміни тарифних зон та тарифних коефіцієнтів (параметризації).

3.21. У разі розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу, тарифні зони, які встановлюються при первинному програмуванні та зміні тарифних зон, мають відповідати діючим на момент програмування межам періодів за годинами доби (тарифним зонам), встановлених НЕК "Укренерго" та погоджених НКРЕ.
Встановлення тарифних зон у електронного багатофункціонального засобу обліку не може бути завадою для проведення відповідно до договору розрахунків за тарифами, не диференційованими за періодами часу.

3.22. При виконанні робіт зі зміни тарифних зон і тарифних коефіцієнтів (параметризації) електронних багатофункціональних засобів обліку електричної енергії у складі автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії є обов'язковим:
1) погодження зміни параметрів параметризації, встановлених при первинному програмуванні, з оператором даних комерційного обліку;
2) виконання робіт відповідно до технічної документації на систему обліку або в присутності представника оператора даних комерційного обліку.

3.23. Організація каналів зв'язку та зчитування інформації з локального устаткування збору і обробки даних від споживача до електропередавальної організації проводиться за рахунок електропередавальної організації.
У разі встановлення на території споживача засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії споживач має забезпечити безперешкодний доступ відповідальних представників постачальника за регульованим тарифом (електропередавальної організації) для отримання в електронному вигляді інформації щодо обсягу електричної енергії, врахованої цими засобами обліку.
3.24. Планова повірка розрахункових засобів обліку має здійснюватись за рахунок власників цих засобів обліку в терміни, встановлені нормативними документами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідно до договору.
Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює контроль за вчасним проведенням повірки розрахункових засобів обліку відповідно до договору.
Якщо повірка розрахункових засобів обліку не виконана в передбачені терміни з вини електропередавальної оганізації, електропередавальна організація не має права на виставлення додаткових рахунків, виставлення яких пов'язане з похибкою показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.
3.25. Споживачі, які бажають здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, в тому числі за годинами доби, мають забезпечити облік електричної енергії для власного споживання відповідними засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії.
3.26. У разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.
Споживач (власник електричних мереж), технологічні електричні мережі якого використовуються електропередавальною організацією для передачі (транзиту) електричної енергії в електричні мережі субспоживачів або електропередавальної організації, має надати електропередавальній організації у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення в передбаченому цими Правилами порядку величини технологічних втрат електричної енергії, що пов'язані з передачею (транзитом) електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів.
3.27. Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, обслуговування та ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників.
Непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.

Експлуатація та планові заміна, ремонт, обслуговування, повірка розрахункових засобів обліку електричної енергії, що призначені для розрахунків населення за електричну енергію, здійснюється за власний рахунок електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на закріпленій території (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, який постачає електричну енергію населенню).
3.28. Споживач або постачальник електричної енергії має право звернутись до територіальних органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи.
Перевірка програмування виконується за обґрунтованим письмовим зверненням заінтересованої сторони, в якому зазначається вичерпний перелік параметрів, які необхідно перевірити.
Вартість позачергової повірки засобів обліку оплачується стороною, за ініціативою якої здійснюється позачергова повірка засобів обліку.
У разі проведення позачергової технічної перевірки, перевірки програмування перевірки правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи засобу обліку вартість робіт оплачується:
1) суб'єктом господарювання, за ініціативою якого проводилась позачергова технічна перевірка, перевірка програмування, перевірка схем підключення засобу обліку та/або правильності його роботи, ремонт, заміна або експертиза, - у разі, якщо порушень у роботі розрахункових засобів обліку та схем їх підключення за результатами перевірки не виявлено;
2) власником засобу обліку чи суб'єктом господарської діяльності, який відповідає за технічний стан та/або збереження засобу обліку, - у разі, якщо виявлено порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів обліку електричної енергії з вини власника засобу обліку чи суб'єкта господарської діяльності, який відповідає за технічний стан та/або збереження засобу обліку;
3) електропередавальною організацією - у разі, якщо виявлено порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, пошкодження розрахункових засобів обліку електричної енергії або їх невідповідності нормативно-технічній документації з вини електропередавальної організації.
3.29. Виконання робіт з перевірки програмування до початку експлуатації та під час експлуатації електронного багатофункціонального засобу обліку оформлюється відповідним актом за підписом сторін, у якому вказуються:
причина перевірки;
найменування суб'єкта господарської діяльності та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, фахівці якого виконують роботи з програмування;
прізвище та ініціали фахівця, який виконував роботу;
назва органу державного метрологічного нагляду, який взяв на облік відповідного суб'єкта господарської діяльності;
дата перевірки;
результати перевірки.

3.30. Експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. { Абзац перший пункту із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 1497 ( z1294-06 ) від 22.11.2006 }
Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.
Числові та описові дані, отримані під час експертизи, висновки зазначаються у відповідному документі.
3.31. Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.
Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін.
У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
3.32. При пломбуванні оформляється акт про пломбування.
У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.
Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.
3.33. Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.
Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.
Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
3.34. Будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.
Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.
Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами.
Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.
3.35. Об'єкт (крім багатоквартирних житлових будинків та населених пунктів) з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок або заявленим обсягом споживання електричної енергії для нових електроустановок 50 тис.кВт.год і більше має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки даних у межах періоду, визначеного для встановлення зазначених засобів обліку відповідно до договору.
У разі підключення нових електроустановок середньомісячним обсягом споживання вважається заявлений споживачем обсяг споживання електричної енергії.
Період для встановлення локального устаткування збору та обробки даних, автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача для організації обліку діючих електроустановок визначається окремим договором між електропередавальною організацією та споживачем.
Характеристики засобів диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, призначених для визначення обсягу електричної енергії з метою забезпечення проведення розрахунків за електричну енергію, мають відповідати вимогам нормативних документів до автоматизованих систем комерційного обліку суб'єктів Оптового ринку електричної енергії України.
Засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли державну повірку або метрологічну атестацію. Для локального устаткування збору та обробки даних мають бути нормовані (установлені) граничні показники похибки вимірювання. Для автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії мають бути нормовані (установлені) граничні показники похибки вимірювання та граничні показники розсинхронізації часу годинників для відповідних компонентів щодо кожного рівня системи.
Споживач має право об'єднати локальне устаткування збору та обробки даних в автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії споживача.
Електропередавальна організація приймає до розрахунків за електричну енергію схему розрахункового обліку електричної енергії після встановлення локального устаткування збору та обробки даних або автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії споживача.

3.36. Для контрольного обліку електричної енергії (контроль за виконанням установлених норм витрат електричної енергії) споживачі додатково можуть установлювати технічні (контрольні) засоби обліку в окремих цехах, на енергоємних агрегатах, технологічних лініях, у будинках.
Технічні (контрольні) засоби обліку електричної енергії перебувають на балансі споживача, їх обслуговування здійснюється споживачем або іншою організацією за договором.
Покази технічних (контрольних) засобів обліку електричної енергії не можуть бути використані для розрахунків за електричну енергію за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

http://apx.org.ua/13805-vstanovlennya-ta-ekspluatacya-zasobv-oblku-upravlnnya-elektrospozhivannyam.html


Метки:  

Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін

Суббота, 18 Октября 2014 г. 15:11 + в цитатник
Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін
2.1. Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
2.2. Межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою до 1000 В встановлюється:
1) у разі повітряного відгалуження - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку, або на ввідних клемах першого комутаційного апарата, встановленого на ввідному пристрої будівлі споживача;
2) у разі кабельного вводу - на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача.
За технічний стан контактних з'єднань на межі балансової належності та на межі експлуатаційної відповідальності електромережі в будинках, що належать житловим організаціям, установам та іншим невиробничим споживачам, відповідає електропередавальна організація.
2.3. Межа експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою 1000 В і вище встановлюється:
1) на з'єднувачі прохідного ізолятора повітряної лінії із зовнішньої сторони закритих розподільних пристроїв або на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів відкритих розподільних пристроїв;
2) на наконечниках кабельних або повітряних вводів живильних чи розподільних ліній.
За технічний стан зазначених у підпунктах "1)" і "2)" з'єднань відповідає організація, яка експлуатує підстанції (розподільні пристрої).
Межа відповідальності за стан і обслуговування ліній електропередачі напругою 1000 В і вище, що мають відгалуження (глухі або через роз'єднувачі), які належать різним організаціям, установлюється на опорі основної лінії, де здійснена відпайка. За технічний стан натяжних ізолювальних підвісок, установлених на лінійних порталах з боку лінії, а також усі затискачі, закріплені на проводах лінії, відповідає організація, що експлуатує лінію. За технічний стан лінійних порталів з натяжними ізолювальними підвісками з боку підстанцій, петлі на цих порталах, спуски з проводів лінії до різноманітного обладнання (комутаційних апаратів, розрядників, конденсаторів зв'язку, високочастотних загороджувачів тощо) відповідає організація, що експлуатує підстанцію.
За технічний стан затискачів, що приєднують відпайку, відповідає організація, яка експлуатує основну лінію.
2.4. Межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється:
1) для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків;

2) для індивідуальних будинків:
у разі відгалуження від лінії електропередачі неізольованим проводом - у точці кріплення проводів лінії електропередачі до перших ізоляторів на будівлі або на трубостояку (при повітряному вводі);
у разі кабельного вводу або використання ізольованого проводу при відгалуженні від лінії електропередачі - на наконечниках кабелю живлення або ізольованого проводу на ввідному пристрої будівлі, якщо ввідно-розподільний пристрій розташований усередині будівлі, або на вихідних клемах розрахункового засобу обліку, якщо ввідно-розподільний пристрій та засіб обліку розміщені ззовні будівлі.
За стан контактних з'єднань на межі експлуатаційної відповідальності та на вхідних і вихідних клемах опломбованих розрахункових засобів обліку відповідає електропередавальна організація.
2.5. Може бути встановлена інша обґрунтована межа експлуатаційної відповідальності, яка обумовлена особливостями експлуатації електроустановок або пристроїв релейного захисту та автоматики (РЗА) і зв'язку.
2.6. Для технічного обслуговування та експлуатації електроустановок суб'єкт господарської діяльності, який згідно з актом балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідає за експлуатацію цих електроустановок, має право на підставі відповідного договору залучити будь-яку організацію, яка має право на виконання таких робіт.
2.7. Якщо до електричних мереж електропередавальної організації приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача.
Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані.

http://apx.org.ua/13804-mezh-balansovoyi-nalezhnost-ta-ekspluatacynoyi-vdpovdalnost-storn.html


Метки:  

ПРАВИЛА користування електричною енергією

Суббота, 18 Октября 2014 г. 15:11 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова НКРЕ
31.07.96 N 28
(у редакції постанови НКРЕ
від 17.10.2005 N 910

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
2 серпня 1996 р.
за N 417/1442

ПРАВИЛА користування електричною енергією

1. Загальні положення
1.1. Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.
1.2. Для цілей цих Правил наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:
авансовий платіж - часткова оплата (у розмірі, обумовленому договором) заявленого на наступний розрахунковий період обсягу електричної енергії, яка здійснюється до початку розрахункового періоду;
аварійна броня електропостачання - найменша величина електричної потужності та мінімальна добова величина електроспоживання, яка в разі повної зупинки виробництва забезпечує безпеку життя людей, запобігає пошкодженню основного обладнання та систем опалення споживача, забезпечує збереження аварійного, охоронного освітлення та сигналізації, мінімально допустимого рівня вентиляції та каналізації, роботу систем пожежогасіння, водовідведення та дренажу, запобігає негативним наслідкам техногенного та природного характеру;
аварійне розвантаження - режим роботи об'єднаної енергетичної системи України, при якому проводиться вимушене зменшення величини споживаної потужності для упередження порушення сталості роботи енергосистеми;
автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - сукупність об'єднаних в єдину функціональну метрологічно-атестовану систему локального устаткування збору і обробки даних засобів (засобу) обліку, каналів передачі інформації та пристроїв приймання, обробки, відображення та реєстрації інформації;
акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача - документ установленої форми, у якому зазначені загальні відомості про споживача, перелік струмоприймачів, віднесених до екологічної, аварійної та технологічної броні, визначені їх навантаження, добове електроспоживання та враховано час, необхідний для завершення технологічного процесу (циклу виробництва);
акт розподілу електричної енергії - документ установленої сторонами форми щодо розподілу у відсотковому відношенні за зонами (годинами) доби та/або відповідними тарифами обсягу електричної енергії, облікованого за загальним однотарифним засобом обліку, складається за результатами інструментальних вимірювань протягом доби, коли підприємство (споживач) працювали в нормальному режимі;
базовий період - календарний рік, що передує календарному року, у якому власником мереж складається та погоджується кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж;
блок-станція - електростанція, яка належить споживачеві, працює в об'єднаній енергетичній системі України;
від'єднання споживача (від електромережі) - виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення можливості здійснення передачі електричної енергії окремому споживачу;
відключення споживача (від електромережі) - припинення подачі електричної енергії споживачу за допомогою відповідної комутаційної апаратури та/або внаслідок виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електричної енергії в електроустановку споживача;
відповідальна сторона - власник засобів комерційного обліку або інша організація, яка несе відповідальність за їх функціонування згідно з договором;
власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії;
гранична величина споживання електричної потужності - максимальна величина сумарного споживання електричної потужності в години максимального навантаження Об'єднаної енергетичної системи України, яка визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами та договором;
договір про технічне забезпечення електропостачання споживача - домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії;
договір про купівлю-продаж електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за нерегульованим тарифом електричної енергії споживачу за вільними цінами;
договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;
договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;
договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період;
договірна потужність - узгоджена із споживачем на розрахунковий період відповідно до нормативних актів та зазначена у договорі гранична величина сумарної споживаної електричної потужності в періоди максимального навантаження енергосистеми, яка встановлюється для об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт·год і більше;
дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору;
доставка (транзит) електричної енергії - комплекс технічних заходів з утримання електричних мереж, що здійснюються їх власником (уповноваженою власником особою) або суб'єктом господарювання, в господарському віданні якого є ці електричні мережі, з метою передачі електричної енергії та забезпечення в певній точці електричної мережі отримання певного обсягу електричної енергії електроустановками відповідної величини потужності із дотриманням якості електричної енергії;
екологічна броня електропостачання споживача - мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім населення), який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації;
електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару;
електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії;
електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території;
електропроводка - сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, деталями монтажу та захисту, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів споруд;
електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
заінтересовані сторони - юридичні та фізичні особи, на яких впливає чи може вплинути реалізація заходів із програмування електронних багатофункціональних засобів обліку електричної енергії;
засоби диференційного (погодинного) обліку електричної енергії - засоби обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та реалізують процедуру реєстрації показів засобів обліку за відповідними періодами часу;
засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності;
збитки (з вини споживача) - витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача (субспоживача) або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання;
збитки споживача - вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів;
зміна тарифних зон і тарифних коефіцієнтів - зміна зазначених параметрів первинного програмування електронного багатофункціонального засобу обліку після встановлення електронного багатофункціонального засобу обліку в точці обліку електричної енергії під час експлуатації; { Пункт 1.2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики N 1449 ( z0106-09 ) від 25.12.2008 }
компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок на межі балансової належності;
контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень;
користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності;
локальне устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) - улаштована з метою розрахунків за спожиту електричну енергію сукупність засобів обліку (або один засіб обліку), які забезпечують вимірювання, збір, накопичення, оброблення результатів вимірювань за відповідними періодами часу (формування первинної вимірювальної інформації) про обсяги і параметри потоків електричної енергії та значення споживаної потужності на окремій площадці вимірювання та мають інтерфейс дистанційного зчитування даних для роботи в складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії;
межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання;
межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності;
населений пункт - юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту;
населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності;
недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях;
недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;
обмеження електропостачання - зниження обсягу постачання електричної енергії та (або) величини потужності споживачу в порівнянні із договірними величинами;
об'єкт - електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування;
однотарифні засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та реєструють виключно інтегральне (сумарне) значення показів;
оператор даних комерційного обліку - суб'єкт господарювання, який в установленому законодавством порядку забезпечує зчитування, обробку та передачу даних обліку, створення, управління базою даних обліку, перевірку достовірності та заміну даних обліку, надання даних обліку заінтересованим сторонам, які мають право доступу до відповідних даних;
основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;
остаточний розрахунок за розрахунковий період (за активну електричну енергію) - повний розрахунок споживача за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію згідно з призначенням платежу;
первинне програмування - установлення параметрів (параметризація) електронного багатофункціонального засобу обліку, достатніх для введення його в експлуатацію, залежно від розрахункової схеми обліку, порядку розрахунків за електричну енергію та вимог щодо інформаційного обміну в складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії та встановлення електронного багатофункціонального засобу обліку в точці обліку електричної енергії;
перевірка програмування - інструментальна перевірка відповідності параметрів електронного багатофункціонального засобу обліку, установлених при первинному програмуванні та зміні тарифних зон і тарифних коефіцієнтів, значенням, указаним у протоколі параметризації, під час експлуатації;
передача електричної енергії - транспортування електричної енергії за допомогою мереж на підставі договору;
перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії;
підключення - виконання операцій комутації в місцях контактних з'єднань електропроводки з метою подачі напруги на електроустановку (електроустановки);
планові платежі - перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів (розрахункового періоду);
плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки;
плата за спільне використання технологічних електричних мереж - еквівалент вартісної участі організації, що використовує технологічні електричні мережі відповідного власника електричних мереж в утриманні цих технологічних електричних мереж;
платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні - обсяг коштів, необхідний для забезпечення постачання електричної енергії на рівні аварійної(екологічної) броні протягом періоду застосування аварійної (екологічної) броні;
повірка засобів обліку - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування, на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик;
площадка вимірювання - забезпечена точкою вимірювання або точками вимірювання електроустановка або сукупність електроустановок, виключно між якими можливі перетікання електричної енергії технологічними електричними мережами власника електроустановок, у які надходить або з яких віддається електрична енергія;
попередня оплата - оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді;
постачальник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії;
постачання електричної енергії - надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;
приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт;
прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити;
проектне рішення - інженерні, техніко-економічні, архітектурні, об'ємно-просторові характеристики електроустановки або її частини, розроблені у проектній документації;
протокол параметризації - вихідний документ (паперовий носій), створений за допомогою сервісного програмного забезпечення виробника багатофункціонального засобу обліку;
реактивна потужність - складова повної потужності, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості електричної енергії;
розрахункові засоби обліку - засоби обліку електричної енергії, що застосовуються для здійснення комерційних розрахунків;
розрахунковий (комерційний) облік електричної енергії - визначення на підставі вимірів та інших регламентованих процедур у передбачених цими Правилами випадках обсягу електричної енергії та величини потужності для здійснення комерційних розрахунків;
розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки;
спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації;
споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;
споживачі населеного пункту - населення, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту та яке розраховується за використану електричну енергію з населеним пунктом;
струмоприймач - пристрій, призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії;
субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;
тариф - регульована та/або визначена відповідно до нормативно-правових актів НКРЕ ціна (сукупність цін відповідно до часу доби) на певні види товарів чи послуг;
тарифна зона - період за годинами доби, якому відповідає значення ціни електричної енергії та/або значення тарифного коефіцієнта;
технічне забезпечення електропостачання споживача (субспоживача) - забезпечення власником електричних мереж технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точку приєднання електроустановок споживача (субспоживача) в певних обсягах у межах дозволеної потужності споживача (субспоживача) з показниками параметрів якості електричної енергії в точці приєднання електроустановок споживача (субспоживача) відповідно до умов договору;
технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;
технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються суб'єктом господарської діяльності для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах тощо;
технічні цілі - задоволення потреб споживача в електричній енергії для функціонування систем інженерного забезпечення належного йому об'єкта (забезпечення потреб електроустановок цього об'єкта, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької (комерційної) діяльності);
технологічна броня електропостачання споживача - найменша величина електричної потужності та тривалість часу, що потрібні споживачу для безаварійного завершення технологічного процесу (циклу виробництва);
технологічні витрати електричної енергії на передачу електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі;
технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації;
точка вимірювання - місце встановлення розрахункового засобу обліку в певній точці електричної мережі з метою вимірювання обсягу перетікань електричної енергії та рівня електричної потужності;
точка обліку - межа балансової належності, на якій за допомогою засобів обліку або розрахунковим шляхом визначаються та обліковуються значення обсягів споживання/передачі електричної енергії та величини споживання/транзиту електричної потужності за певний період;
точка підключення - контактні з'єднання повітряних або кабельних ліній електропередач у місцях їх приєднання до відкритих або закритих розподільних пристроїв, місця відгалужень ліній електропередач;
точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію;
форс-мажорні обставини - надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:
винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);
непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);
умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями;
якість електричної енергії - перелік визначених Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики значень показників якості електричної енергії і значень нормально допустимих та гранично допустимих норм якості електричної енергії, у разі дотримання яких забезпечується електромагнітна сумісність електричних мереж електропередавальної організації та електроустановок споживачів електричної енергії, пожежно- та електробезпечність електроустановок споживачів.

http://apx.org.ua/13803-pravila-koristuvannya-elektrichnoyu-energyeyu.html


Метки:  

ПОЛОЖЕННЯ про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Суббота, 18 Октября 2014 г. 12:52 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 10 вересня 2014 року № 715/2014

ПОЛОЖЕННЯ
про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

2. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями НКРЕКП є:

1) державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів;

2) збалансування інтересів суб'єктів господарювання, споживачів і держави;

3) забезпечення прозорості і відкритості діяльності на ринках природних монополій та на суміжних ринках у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення;

4) сприяння розвитку конкуренції у сферах виробництва і постачання електричної та теплової енергії, на ринку природного газу, а також перероблення побутових відходів;

5) забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін;

6) сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів держави, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій;

7) забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках;

8) захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі;

9) забезпечення рівних можливостей для доступу споживачів до товарів (послуг) на ринках, які перебувають у стані природної монополії;

10) обмеження впливу суб'єктів природних монополій на державну політику та сприяння конкуренції на суміжних ринках з метою забезпечення ефективного функціонування відповідних галузей.

4. НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань:

1) бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;

3) подає Президентові України, Верховній Раді України щорічний звіт про результати своєї діяльності та оприлюднює його на своєму веб-сайті;

4) здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та у нафтогазовому комплексі відповідно до вимог чинного законодавства;

5) розробляє і затверджує:

інструкцію про порядок видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сферах електроенергетики та теплопостачання;

умови та правила провадження ліцензованої діяльності (далі - ліцензійні умови);

порядки контролю за дотриманням ліцензійних умов;

порядки (методики) формування цін і тарифів на товари (послуги), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами, що провадять діяльність на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринках природного газу, нафти та нафтопродуктів;

правила користування електричною енергією;

правила користування природним газом для юридичних осіб;

правила користування тепловою енергією;

порядок відшкодування збитків внаслідок порушення Правил надання населенню послуг із газопостачання;

порядок формування інвестиційних програм;

правила приєднання до теплових та водопровідних мереж і типові договори, передбачені такими правилами;

правила приєднання електроустановок до електричних мереж;

методику розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж;

порядок фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж;

порядок проведення аукціону щодо доступу до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України;

правила надання і погодження технічних умов на підключення до мереж (споруд) електро- та теплоенергетики;

порядок доступу до Єдиної газотранспортної системи України;

алгоритми розподілу коштів;

типові форми господарських договорів, у тому числі на:

- купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу);

- транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

- зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу;

- приєднання до газових мереж;

- розподіл природного газу;

- постачання природного газу за регульованим тарифом;

- приєднання електроустановок до електричних мереж;

показники надійності та комерційної якості надання послуг суб'єктами природних монополій;

економічні коефіцієнти нормативних технологічних витрат електроенергії, а також критерії визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги;

інші нормативно-правові акти, передбачені законодавством;

6) бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства;

7) установлює:

ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання;

ціни на товарний природний газ власного видобутку для суб'єктів, визначених законом;

роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення;

граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання;

граничні рівні цін на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню і релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);

тарифи на транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами;

тарифи на постачання природного газу та газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом;

тарифи на закачування, зберігання та відбір природного газу, газу (метану) вугільних родовищ;

тарифи на транспортування магістральними трубопроводами нафти, нафтопродуктів та аміаку;

тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;

тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП;

обмеження щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках;

порядок формування плати за підключення до мереж суб'єктів природних монополій та здійснення контролю за його дотриманням;

8) визначає умови, за яких суб'єктам господарської діяльності дозволяється провадити діяльність без ліцензій;

9) здійснює заходи щодо обмеження монополізму, регулювання умов провадження господарської діяльності, а також сприяє створенню умов для виведення товарних ринків у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів зі стану природної монополії та заходи щодо розвитку конкуренції на суміжних ринках;

10) установлює для суб'єктів природних монополій вимоги щодо провадження ними господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії;

11) здійснює контроль за:

додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках;

виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню;

12) здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов;

13) вживає заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов;

14) визначає умови доступу до товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій;

15) погоджує в межах своїх повноважень договір між членами оптового ринку електричної енергії та додатки до нього;

16) визначає ступінь кваліфікації споживачів природного газу;

17) визначає індивідуальні технологічні нормативи використання питної води для суб'єктів природних монополій, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП;

18) розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції;

19) передає до відповідних державних органів матеріали про виявлені факти порушення законодавства;

20) визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більш як 25 відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення і більш як 10 відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів господарської діяльності на ринку природного газу ліцензійним умовам провадження господарської діяльності;

21) формує та веде реєстр об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише малих гідроелектростанцій), а також реєстри суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється НКРЕКП;

22) проводить постійний моніторинг та аналіз ситуації на ринках, що перебувають у стані природної монополії, у сферах теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів і прогнозування стану розвитку таких ринків;

23) забезпечує створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток інфраструктури ринку комунальних послуг;

24) сприяє створенню рівних умов для діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках;

25) розглядає звернення споживачів та надає роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП;

26) організовує проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належать до її компетенції;

27) інформує громадськість про результати своєї діяльності, провадить у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність;

28) співпрацює з громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів) у питаннях захисту прав споживачів;

29) взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, а також здійснює співробітництво з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з питань, що належать до її компетенції, та бере участь у підготовці проектів міжнародних договорів України;

30) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України з питань природних монополій та суміжних ринків до законодавства Європейського Союзу;

31) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

32) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

5. НКРЕКП з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції, контроль за їх здійсненням в апараті НКРЕКП, її територіальних органах;

2) забезпечує в межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації держави і реалізацію державної політики з питань цивільної оборони (цивільного захисту);

3) забезпечує в межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням;

4) забезпечує оприлюднення інформації про свою діяльність, здійснює заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі формування і реалізації державної політики.

6. НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право:

1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій;

2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством;

3) отримувати безоплатно:

від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством;

від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством;

4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом;

5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій;

7) приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання;

8) створювати та ліквідовувати територіальні органи як структурні підрозділи апарату НКРЕКП, що не мають статусу юридичної особи;

9) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сферах енергетики і комунальних послуг;

10) утворювати в разі потреби у межах своєї компетенції робочі групи, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

7. НКРЕКП у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями.

8. НКРЕКП, її центральний апарат та територіальні органи становлять систему органів НКРЕКП, яку очолює Голова НКРЕКП.

Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються НКРЕКП.

9. НКРЕКП як колегіальний орган утворюється у складі Голови та шести членів. Голова, члени НКРЕКП призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Термін повноважень Голови, члена НКРЕКП становить шість років.

Одна і та ж особа не може бути Головою та/або членом НКРЕКП більше двох термінів підряд.

НКРЕКП є правомочною з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.

10. Голова НКРЕКП:

1) очолює систему НКРЕКП та керує її діяльністю;

2) затверджує Регламент НКРЕКП;

3) координує роботу членів НКРЕКП та розподіляє обов'язки між ними за відповідними напрямами щодо виконання покладених на НКРЕКП завдань;

4) скликає і проводить засідання НКРЕКП, вносить питання для розгляду на її засіданнях, підписує протокол засідань та рішення НКРЕКП, затверджує порядок денний засідання НКРЕКП;

5) призначає на посади та звільняє з посад згідно із законодавством керівників та працівників центрального апарату НКРЕКП;

6) здійснює керівництво діяльністю територіальних органів НКРЕКП, призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку керівників та працівників НКРЕКП;

7) здійснює в установленому порядку представницькі функції щодо діяльності НКРЕКП;

8) має право без спеціальних дозволів представляти НКРЕКП у суді;

9) представляє інтереси НКРЕКП у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;

10) подає Президентові України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів НКРЕКП;

11) видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції;

12) присвоює у встановленому законодавством порядку працівникам НКРЕКП ранги державних службовців, застосовує заходи заохочення, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

13) затверджує кадровий резерв центрального апарату та керівників територіальних органів НКРЕКП;

14) затверджує структуру центрального апарату та територіальних органів НКРЕКП;

15) затверджує положення про структурні підрозділи центрального апарату НКРЕКП;

16) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

11. Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності НКРЕКП здійснює її центральний апарат та територіальні органи (далі - апарат) відповідно до цього Положення.

Апарат очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою НКРЕКП. Керівник апарату підпорядковується безпосередньо Голові НКРЕКП.

Обов'язки керівника апарату визначаються Головою НКРЕКП.

12. Основною формою роботи НКРЕКП як колегіального органу є засідання.

Засідання НКРЕКП є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від її загального кількісного складу.

Рішення НКРЕКП вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу НКРЕКП. Голова, члени НКРЕКП мають по одному голосу кожний.

13. Рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

НКРЕКП має право видавати в установленому порядку разом з органами виконавчої влади спільні акти.

14. НКРЕКП для виконання покладених на неї завдань може утворювати консультативні та інші дорадчі органи. Положення про такі органи затверджуються НКРЕКП.

НКРЕКП для науково-методичного та інформаційного забезпечення своєї діяльності, у тому числі збалансування у процесі діяльності НКРЕКП інтересів суб'єктів природних монополій, суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, споживачів товарів і послуг, може залучати вчених, експертів, консультантів, представників громадськості.

15. Гранична чисельність працівників НКРЕКП затверджується Президентом України.

Структура НКРЕКП затверджується Головою НКРЕКП у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.

Штатний розпис затверджується Головою НКРЕКП за погодженням із Міністерством фінансів України.

16. НКРЕКП є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

http://apx.org.ua/13802-polozhennya-pro-naconalnu-komsyu-scho-zdysnyuye-derzhavne-regulyuvannya-u-sferah-energetiki-ta-komunalnih-poslug.html


Метки:  

Порядок затвердження титулів будов (об'єктів) невиробничого призначення

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:31 + в цитатник
Порядок затвердження титулів будов (об'єктів) невиробничого призначення
15. Титули адміністративних будівель, видовищних та спортивних споруд, будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій-замовників, погодженим з Мінекономрозвитку та Мінрегіоном.
На підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономрозвитку, Мінфіном та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям права на затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше.
16. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше (крім будівель та споруд, зазначених у пункті 15), а саме: житла, комунального призначення, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров'я, фізичної культури, науки, освіти, культури і мистецтва - затверджуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Мінекономрозвитку.

17. Якщо загальна кошторисна вартість будов (об'єктів), зазначених у пунктах 15 та 16, становить від 30 до 100 млн. гривень, титули затверджуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями-замовниками, за погодженням з Мінекономрозвитку до 30 млн. гривень - керівниками підприємств державної власності за погодженням з органами вищого рівня, до сфери управління яких вони належать.

17-1. Титули перехідних будов (об'єктів) загальною кошторисною вартістю 30 млн. гривень і більше затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням з Мінекономрозвитку, а загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень - керівниками державних підприємств за погодженням з органами, до сфери управління яких вони належать.

18. Титули на будівництво адміністративних приміщень сільських та селищних рад затверджуються у порядку, встановленому обласними державними адміністраціями.

http://apx.org.ua/13801-poryadok-zatverdzhennya-titulv-budov-obyektv-nevirobnichogo-priznachennya.html


Метки:  

Порядок затвердження титулів будов (об'єктів) виробничого призначення

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:30 + в цитатник
Порядок затвердження титулів будов (об'єктів) виробничого призначення
10. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій-замовників за погодженням з Мінекономрозвитку та Мінрегіоном.
На підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономрозвитку, Мінфіном та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям права на затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше.
11. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями-замовниками за погодженням з Мінекономрозвитку.

12. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень затверджуються керівниками підприємств державної власності за погодженням з органами вищого рівня, до сфери управління яких вони належать.

13. Титули для робіт, що розпочинаються з буріння свердловин, упорядкування нафтових і газових родовищ, промислів і дільниць, підключення їх до інженерних мереж діючих магістралей, гірничо-капітальних робіт, які підлягають виконанню на діючих шахтах, розрізах, рудниках, робіт з підготовки нових горизонтів на цих підприємствах, робіт з підготовки дільниць для видобутку торфу, робіт, які виконуються для забезпечення заготівлі, вивезення, сплаву і перевалки деревини, робіт з відновлення та охорони лісів, інших аналогічних підготовчих робіт загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій-замовників за погодженням з Мінекономрозвитку.
Якщо загальна кошторисна вартість зазначених робіт становить менше 100 млн. гривень, титули затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями-замовниками за погодженням з Мінекономрозвитку.
14. Титули перехідних будов (об'єктів) загальною кошторисною вартістю 30 млн. гривень і більше затверджуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Мінекономрозвитку, загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень - керівниками підприємств державної власності за погодженням з органами вищого рівня, до сфери управління яких вони належать.

http://apx.org.ua/13800-poryadok-zatverdzhennya-titulv-budov-obyektv-virobnichogo-priznachennya.html


Метки:  

ПОРЯДОК затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:29 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 1997 р. N 995
ПОРЯДОК затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності
I. Загальна частина
1. Титул будови (об'єкта) визначає основні техніко-економічні показники будови (об'єкта) і містить такі відомості: найменування будови (об'єкта) та її місцезнаходження, найменування забудовника, сфера управління, до якої вона належить, галузь, характер будівництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об'єкта, споруди), обсяг капіталовкладень, вартість основних фондів та завдання щодо введення в дію потужностей на весь період будівництва з розподілом капітальних вкладень за роками з урахуванням нормативної тривалості будівництва.
Внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта) складається замовником на основі погодженого та затвердженого в установленому порядку титулу будови (об'єкта). У ньому визначаються об'єкти та споруди, будівництво яких здійснюватиметься у плановому році, зазначається їх кошторисна вартість та залишок її на початок року, обсяг капітальних вкладень на рік, у тому числі витрати замовника.
2. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, складаються за формою згідно з додатком N 1, перехідних - додатком N 2, внутрішньобудівельні титули - додатком N 3 до цього Порядку.
У разі коли будівництво об'єкта у попередні роки здійснювалося без залучення бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності та у разі перезатвердження проектів, будівництво за якими розпочате у минулі роки, замість титулу будови (об'єкта), будівництво якої розпочинається, складається титул будови (об'єкта), будівництво якої розпочалось, за формою згідно з додатком 5, який затверджується згідно з цим Порядком як титул будови (об'єкта), будівництво якої розпочинається.
3. Титул будови (об'єкта) є документом, обов'язковим для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, банків, що здійснюють супроводження, фінансування та реалізацію проекту будівництва із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, крім державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" для об'єкта реконструкції існуючих та будівництва нових об'єктів Національного спортивного комплексу "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55, державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту "Донецьк" для об'єктів реконструкції аеровокзального комплексу (будівництво нового термінала, включаючи паркінг та огорожу), будівництва центру адміністративної та ділової авіації, реконструкції та будівництва штучних покриттів перонів, місць стоянок і руліжних доріжок у комунальному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Донецьк", державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові" для об'єкта будівництва стадіону по вул. Стрийській-Кільцевій дорозі в м. Львові та об'єкта реконструкції аеродрому в державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Львів" тимчасово до затвердження уточнених проектів та титулів будов і державного підприємства "Держекоінвест" для реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій "Будівництво очисних споруд по очищенню шахтних вод шахти ім. П.Л. Войкова у м. Свердловськ Луганської області", "Впровадження раціонального споживання енергії з використанням сучасних високоефективних технологій на території ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек", "Реконструкція котельні кварталу № 165 з впровадженням теплових насосів, м. Дзержинськ Донецької області" та "Реконструкція системи теплопостачання мікрорайонів "Сонячний" і "Будівельник" в м. Горлівка, Донецька обл.", а також державного підприємства "Макіїввугілля" для реконструкції технологічного комплексу скіпового ствола N 1 шахти імені В.М. Бажанова до затвердження титулу будови на підставі затвердженого проекту.

4. Титул будови (об'єкта), будівництво якої розпочинається, складається і затверджується на весь період будівництва із визначенням джерел фінансування та розподілом за роками обсягів капітальних вкладень, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, та завдань щодо введення у дію потужностей з урахуванням нормативної тривалості будівництва.

5. Показники титулів будов (об'єктів) є плановими як для замовника, так і для підрядника, зокрема щодо фінансування будов (об'єктів), та засобом забезпечення ефективного використання державних капітальних вкладень.
Зміни до показників титулів будов (об'єктів) вносяться згідно з цим Порядком для їх затвердження.
У разі коли будівництво об'єктів було розпочато у попередні роки, зміни до показників титулів будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, вносяться за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
6. Титули складаються тільки для тих будов (об'єктів), які забезпечені на 1 вересня року, що передує плановому, затвердженими в установленому порядку проектно-кошторисною документацією, у тому числі техніко-економічним обгрунтуванням, робочими кресленнями і кошторисами обсягу робіт, який необхідно виконати у плановому році відповідно до нормативних показників.
7. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, та перехідних складаються замовниками і подаються до органів вищого рівня, до сфери управління яких вони належать, для погодження та затвердження.
8. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, складаються тільки за умови забезпечення перехідних будов (об'єктів) галузі капітальними вкладеннями в обсягах, необхідних для завершення їх будівництва у нормативні терміни.
9. Титули будов (об'єктів), будівництво яких розпочинається, складаються для всіх будов (об'єктів) виробничого і невиробничого призначення.

http://apx.org.ua/13799-poryadok-zatverdzhennya-titulv-budov-obyektv-budvnictvo-yakih-zdysnyuyetsya-z-zaluchennyam-byudzhetnih-koshtv-abo-koshtv-pdpriyemstv-derzhavnoyi-vlasnost.html


Метки:  

Перелік документів, які подаються суб'єктом господарської діяльності для участі у конкурсному відборі запропонованого ним інвестиційного проекту, що передбачає залучення коштів державного бюджету

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:28 + в цитатник
Перелік документів, які подаються суб'єктом господарської діяльності для участі у конкурсному відборі запропонованого ним інвестиційного проекту, що передбачає залучення коштів державного бюджету

1. Відомості про суб'єкт господарської діяльності:
назва, адреса, місце реєстрації, ідентифікаційний код, телефон, телекс, телефакс;
керівництво (прізвище, ім'я та по батькові);
чисельність працівників;
виробничі потужності та площа;
організаційна форма;
виробнича спеціалізація;
відомості про обсяги найбільших експортних замовлень за останні два роки із зазначенням контрагентів;
оборот за групами товарів чи послуг за останні два роки;
обслуговуючі банки (назва, адреса) та довідки від них про наявність коштів на розрахункових і валютних рахунках;
форми фінансової звітності (N 1, 2, 3) за останні два роки та поточний звітний період;
рівень кредиторської та дебіторської заборгованості;
матеріально-технічне забезпечення;
нотаріально завірені копії установчих документів.
2. Бізнес-план (фінансово-економічне обгрунтування проекту), який повинен містити інформацію про:
назву, мету, вартість проекту, соціальні та екологічні наслідки його впровадження;
відповідність проекту стратегії економічного і соціального розвитку та пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки;
фінансово-економічні показники ефективності проекту (чиста теперішня вартість, індекс дохідності, внутрішня норма рентабельності, термін окупності);
обгрунтування необхідності отримання бюджетних коштів;
умови отримання бюджетних коштів суб'єктами господарської діяльності недержавної форми власності - у кредит або шляхом передачі у власність держави частки (паїв, акцій) свого статутного фонду, джерела і терміни повернення позики;
наявність затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації;
показники ліквідності проекту;
виробничу потужність та структуру майбутнього виробництва, асортимент та обсяги ресурсів, що будуть для нього використані;
результати маркетингових досліджень;
оцінку фінансових ризиків проекту;
технічні основи організації майбутнього виробництва (технологія та устаткування);
наявність кадрів та організацію трудової діяльності виробничого і управлінського персоналу, в тому числі питання оплати праці;
рівень використання місцевих матеріальних та трудових ресурсів;
відповідність проекту стратегії енергозбереження;
впровадження енергозберігаючих заходів, їх обгрунтування та оцінка економічної ефективності від їх впровадження.

http://apx.org.ua/13798-perelk-dokumentv-yak-podayutsya-subyektom-gospodarskoyi-dyalnost-dlya-uchast-u-konkursnomu-vdbor-zaproponovanogo-nim-nvesticynogo-proektu-scho-peredbachaye-zaluchennya-koshtv-derzhavnogo-byudzhetu.html


Метки:  

ПОРЯДОК проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:27 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 листопада 1999 р. N 2145
ПОРЯДОК проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету

1. Цей Порядок визначає механізм проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору нових інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету (далі - конкурс) і пропонуються для включення до інвестиційного розділу проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний період (далі - Державна програма).
2. Участь у конкурсі беруть суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності.
3. До участі у конкурсі не допускаються суб'єкти господарської діяльності або їх участь у конкурсі може бути припинена у разі, коли вони:
визнані банкрутами або стосовно них порушено справу про банкрутство;
перебувають у стадії ліквідації;
припинили свою господарську діяльність;
подали необ'єктивну інформацію щодо інвестиційного проекту або свого фінансово-економічного стану.
4. Критерії відбору інвестиційних проектів невиробничого призначення визначаються міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) і мають оцінювати ефективність цих проектів у вирішенні невідкладних соціальних проблем.
5. Критеріями оцінки та відбору проектів виробничого призначення мають бути:
відповідність проекту стратегії економічного і соціального розвитку та пріоритетним напрямам структурної перебудови економіки;
фінансово-економічні показники ефективності (вартість, рентабельність; технічний рівень нових виробничих фондів, термін окупності та інші);
відповідність вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством;
рівень використання місцевих матеріальних та трудових ресурсів;
фінансово-економічний стан суб'єкта господарської діяльності та інші показники;
відповідність вимогам енергозбереження, встановленим законодавством.
6. Конкурс проводиться у три етапи.
7. На першому етапі конкурсу суб'єкти господарської діяльності не пізніше ніж за два місяці до початку розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік подають органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання, що є метою інвестиційного проекту, документи згідно з переліком (додається).
Розгляд зазначених документів і підготовка висновків здійснюються відомчою комісією відповідного органу виконавчої влади, яка керується у своїй роботі галузевим (регіональним) положенням про оцінку та конкурсний відбір інвестиційних проектів, розробленим та затвердженим цим органом.
Орган виконавчої влади повинен протягом трьох днів повідомити суб'єкта господарської діяльності про результати розгляду його пропозицій.
Рішення органу виконавчої влади щодо доцільності реалізації інвестиційного проекту із залученням коштів державного бюджету оскарженню не підлягає.
8. Органи виконавчої влади формують пропозиції щодо включення інвестиційних проектів, що отримали позитивні висновки відомчої комісії, до інвестиційного розділу Державної програми і не пізніше ніж за місяць до початку розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік подають Мінекономрозвитку.
Зазначені пропозиції включають документи, що були подані суб'єктами господарської діяльності згідно з переліком, висновки відомчої комісії та комплексної державної експертизи щодо інвестиційних проектів і документи про їх затвердження відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1308.
9. На другому етапі конкурсу комісія Мінекономрозвитку з відбору інвестиційних проектів проводить конкурсний відбір пропозицій органів виконавчої влади і визначає інвестиційні проекти, які доцільно фінансувати із залученням коштів державного бюджету, а також загальний обсяг необхідних для цього державних капітальних вкладень, у тому числі на поворотній основі, та повідомляє про нього Мінфін для врахування під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
Зазначена комісія керується у своїй роботі положенням про оцінку та конкурсний відбір інвестиційних проектів, розробленим та затвердженим Мінекономрозвитку.
10. На третьому етапі конкурсу Мінекономрозвитку у 20-денний термін після затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, виходячи з передбачених у ньому видатків на фінансування державних капітальних вкладень, проводить остаточний конкурсний відбір інвестиційних проектів з числа тих, що пройшли відбір на попередньому етапі, і включає їх до інвестиційного розділу проекту Державної програми.
11. Мінекономрозвитку повідомляє органи виконавчої влади про результати проведених у ньому етапів конкурсного відбору інвестиційних проектів протягом тижня після їх завершення.
12. Мінекономрозвитку в установленому порядку подає проект інвестиційного розділу Державної програми на розгляд Кабінету Міністрів України.
Після затвердження зазначеного розділу постановою Кабінету Міністрів України Мінфін та Казначейство здійснюють фінансування включених до нього інвестиційних проектів.
13. Посадові особи органів виконавчої влади, які беруть участь у проведенні оцінки та конкурсного відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, несуть відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему.

http://apx.org.ua/13797-poryadok-provedennya-na-konkursnih-zasadah-ocnki-ta-vdboru-nvesticynih-proektv-scho-peredbachayut-zaluchennya-koshtv-derzhavnogo-byudzhetu.html


Метки:  

Розрахунки за виконані роботи у капітальному будівництві

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:26 + в цитатник
Розрахунки за виконані роботи у капітальному будівництві

18. Розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

19. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною та в межах не більш як 98 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною для об'єктів, зазначених у заході "реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів Національного спортивного комплексу "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55" пункту 1 додатка 2 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. № 357 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 39, ст. 1297).

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Для підготовки об'єктів, зазначених у пунктах 1-3 і 13 додатка 2 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. № 357 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 39, ст. 1297), замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі, що не перевищує 50 відсотків вартості робіт за договором (контрактом), на строк не більш як шість місяців. Строк надання авансових платежів, що використовуються для придбання конструкцій, обладнання та устаткування іноземного виробництва, може бути продовжено за рішенням Кабінету Міністрів України.

Для виконання робіт, пов’язаних із реконструкцією та будівництвом очисних споруд, інших об’єктів з метою захисту акваторії Азово-Чорноморського узбережжя та басейнів річок Дніпро і Сіверський Донець від забруднення, замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як: у 2012 році - двадцять чотири місяці; у 2013 році, в тому числі для здійснення у 2013-2014 роках авторського та технічного нагляду за виконанням таких робіт, - вісімнадцять місяців.

Для проведення робіт з реконструкції храму, розташованого на території військової частини А0222 у Президентському полку, замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як чотири місяці.

Для проведення закупівлі матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт з будівництва автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м. Запоріжжі, замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі до 100 відсотків вартості зазначених матеріалів, конструкцій, виробів згідно з договором (контрактом) на строк не більш як дев’ять місяців з урахуванням раніше наданих попередніх оплат.

Для проведення робіт з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" по вул. Чорновола, 28/1, у Шевченківському районі м. Києва замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 50 відсотків вартості зазначених робіт за договором (контрактом) на строк не більш як три місяці.

Для проведення закупівлі обладнання, необхідного для будівництва зазначеного лікувально-діагностичного комплексу, замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 100 відсотків вартості такого обладнання за договором (контрактом) на строк не більш як десять місяців.

Для здійснення у 2012 році невідкладних природоохоронних заходів з виготовлення проектно-кошторисної документації для каналізаційних об'єктів, зазначених у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 17 травня 2012 р. № 279 "Про виділення коштів для здійснення у 2012 році невідкладних природоохоронних заходів з виготовлення проектно-кошторисної документації для каналізаційних об'єктів", замовники можуть проводити попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як дванадцять місяців.

Для виконання у 2012 році робіт, пов’язаних з реконструкцією та капітальним ремонтом об’єктів централізованих систем водопостачання та водовідведення у Донецькій області, замовники можуть проводити попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як дев’ять місяців.

Для проведення у 2012 році робіт з капітального ремонту приміщень (будинок 28б) будинку відпочинку "Конча-Заспа” та прибудинкової споруди під лікарську амбулаторію замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як чотири місяці.

Для підготовки об’єктів, передбачених пунктами 1-4 додатка 2 до Державної цільової соціальної програми підготовки та проведення в Україні фінального турніру чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу, замовники можуть здійснювати попередню оплату (авансові платежі) в розмірі, що не перевищує 50 відсотків вартості робіт за договором (контрактом), на строк не більш як шість місяців. Строк здійснення авансових платежів, що використовуються для придбання конструкцій, обладнання та устатковання іноземного виробництва, може бути продовжено за рішенням Кабінету Міністрів України.

Для здійснення заходів з розроблення проектної документації та будівництва ліній зв’язку для підключення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до телекомунікаційної мережі загального користування, зазначених у плані заходів щодо створення системи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 р. № 203 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 27, ст. 927), замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

Для виконання у 2013 році робіт, пов’язаних із реконструкцією системи водопостачання із втіленням сучасних технологій очистки води м. Слов’янська, замовники можуть здійснювати попередню оплату в розмірі 100 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як дев’ять місяців.

20. Приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).

http://apx.org.ua/13796-rozrahunki-za-vikonan-roboti-u-kaptalnomu-budvnictv.html


Метки:  

Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень на умовах кредиту

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:25 + в цитатник
Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень на умовах кредиту

12. Державні капітальні вкладення на умовах кредиту надаються лише у разі забезпечення виконання зобов'язань з його погашення заставою або поручительством.

13. За використання кредиту встановлюється річна відсоткова плата на рівні облікової ставки Національного банку із застосуванням коефіцієнта 1,2.

14. Після перевірки документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку, між головним розпорядником коштів та замовником (позичальником) укладається кредитний договір відповідно до законодавства з урахуванням вимог цього Порядку.

Обов'язковою умовою договору є забезпечення виконання зобов'язань з погашення кредиту заставою або поручительством.

Вартість предмета застави повинна покривати, а умови договору поруки забезпечувати покриття розміру кредиту з урахуванням відсотків і витрат на його обслуговування.

Складовою частиною договору є також графік погашення кредиту на термін не більш як три роки після закінчення проектного терміну будівництва, реконструкції об'єкта або технічного переоснащення діючого підприємства.

15. Кредит погашається, а відсотки за його користування нараховуються і сплачуються замовником відповідно до умов кредитного договору щокварталу не пізніше ніж 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, у якому здійснено перерахування суми кредиту, за рахунок власних коштів та інших джерел, крім коштів державного бюджету.

16. Звіт про використання державних капітальних вкладень, наданих на умовах кредиту, та про їх повернення подається замовниками (позичальниками) в установленому порядку до відповідних органів Казначейства та головних розпорядників коштів державного бюджету.

17. Кредитування будівництва об'єктів за рахунок державних капітальних вкладень на реалізацію Чорнобильської будівельної програми, передбачених на цю мету в Державному бюджеті України, проводиться за єдиним механізмом, визначеним цим Порядком.

http://apx.org.ua/13795-poryadok-zdysnennya-vidatkv-na-kaptalne-budvnictvo-za-rahunok-derzhavnih-kaptalnih-vkladen-na-umovah-kreditu.html


Метки:  

Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:25 + в цитатник
Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень

7. Органи Казначейства відповідно до встановленого Казначейством порядку здійснюють видатки на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень.

8. Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Казначейства за місцем розташування такі документи:

титул будови (об'єкта) або титул перехідної будови (об'єкта);

внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта);

титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт;

інші документи згідно з нормативно-правовими актами.

Дія цього пункту в частині подання титулу будови (об'єкта) або титулу перехідної будови (об'єкта), внутрішньобудівельного титулу будови (об'єкта), титулу на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва не поширюється на державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" для об'єкта реконструкції існуючих та будівництва нових об'єктів Національного спортивного комплексу "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55, державне підприємство "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції Міжнародного аеропорту "Донецьк" для об'єктів реконструкції аеровокзального комплексу (будівництво нового термінала, включаючи паркінг та огорожу), реконструкції та будівництва штучних покриттів перонів, місць стоянок і руліжних доріжок у комунальному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Донецьк", державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові" для об'єкта будівництва стадіону по вул. Стрийській-Кільцевій дорозі в м. Львові та об'єкта реконструкції аеродрому в державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Львів" до затвердження уточнених проектів та титулів будов або титулів перехідної будови (об'єкта) (у разі потреби), а також державне підприємство "Макіїввугілля” для об’єкта реконструкції технологічного комплексу скіпового ствола № 1 шахти імені В.М. Бажанова до затвердження титулу будови на підставі затвердженого проекту.

9. Титули будов (об'єктів) та внутрішньобудівельні титули будов (об'єктів) складаються згідно з Порядком затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 995 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 37, с. 17).

Титули будов (об'єктів) не надаються органам Казначейства, якщо:

будівництво об'єктів розпочинається та закінчується протягом одного року;

об'єкт перехідний і термін його будівництва закінчується в поточному році;

титул будови (об'єкта) та внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта) затверджуються одним органом або керівником підприємства.

10. У разі подання замовником не всіх визначених у пункті 8 цього Порядку документів або їх невідповідності встановленим вимогам органи Казначейства не здійснюють видатки на капітальне будівництво і в семиденний термін повертають документи на доопрацювання.

11. У разі фінансування капітального будівництва за рахунок змішаних капітальних вкладень замовники подають документи згідно з пунктами 8 і 9 цього Порядку до відповідних органів Казначейства за наявності підтвердження всіх джерел фінансування.

http://apx.org.ua/13794-poryadok-zdysnennya-vidatkv-na-kaptalne-budvnictvo-za-rahunok-derzhavnih-kaptalnih-vkladen.html


Метки:  

ПОРЯДОК державного фінансування капітального будівництва

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:24 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. № 1764

ПОРЯДОК
державного фінансування капітального будівництва

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів.

2. У цьому Порядку поняття вживаються у такому значенні:

капітальне будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів);

державні капітальні вкладення - кошти державного бюджету, передбачені на фінансування капітального будівництва;

змішані капітальні вкладення - інвестиції, що спрямовуються на фінансування капітального будівництва, у загальному обсязі яких є частка державних капітальних вкладень;

об'єкт виробничого призначення - об'єкт сфери матеріального виробництва (промисловість, сільське господарство, транспорт та зв'язок, будівництво, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення та збут);

об'єкт невиробничого призначення - об'єкт житлового та комунального господарства, закладів охорони здоров'я, фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, науково-дослідних та інших організацій, пов'язаних з розвитком науки, а також пам'ятників і монументів;

замовник - юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи;

технічне переоснащення діючих підприємств - комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове більш продуктивне. Технічне переоснащення здійснюється без розширення виробничих площ;

розширення діючих підприємств - будівництво нових і розширення існуючих окремих цехів та об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей;

реконструкція діючих підприємств - переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшенням умов їх праці та охорони навколишнього природного середовища, здійснюване з метою вдосконалення виробництва та підвищення його техніко-економічного рівня, збільшення виробничих потужностей, зміни номенклатури продукції та поліпшення її якості;

пусковий комплекс - сукупність об'єктів (або їх частин) основного, підсобного та обслуговуючого призначення, що забезпечують випуск продукції або надання послуг;

черга будівництва - частина будови, що забезпечує випуск продукції або надання послуг, яка може складатися з одного або кількох пускових комплексів.

3. Цей Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

4. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік за результатами відбору інвестиційних проектів згідно з Порядком проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 р. № 2145 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 48, ст. 2349), Мінекономрозвитку подає на затвердження Кабінету Міністрів України розподіл державних капітальних вкладень за головними розпорядниками коштів державного бюджету та перелік об'єктів, що фінансуються за їх рахунок.

Розподіл державних капітальних вкладень здійснюється за такими напрямами: загальні функції державного управління, оборона, громадський порядок, безпека та судова влада, економічна діяльність, охорона навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, духовний та фізичний розвиток, освіта, соціальний захист та соціальне забезпечення.

Мінфін на підставі розподілу державних капітальних вкладень вносить зміни до розпису Державного бюджету України, доводить їх до Казначейства для здійснення платежів відповідно до порядку виконання державного бюджету за видатками.

5. Не дозволяється спрямовувати державні капітальні вкладення на:

проведення усіх видів ремонтних робіт;

фінансування випуску та закупівлі промислової продукції, проведення її випробувань і сертифікації, крім закупівлі дослідних зразків нової видобувної та прохідницької техніки, виробленої вітчизняними машинобудівними підприємствами, для реконструкції та технічного переоснащення державних вугледобувних підприємств;

реалізацію заходів, пов'язаних із закупівлею сільськогосподарської техніки на умовах лізингу.

6. Підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної форми власності державні капітальні вкладення надаються на безповоротній основі, а підприємствам, установам та організаціям іншої форми власності - на умовах кредиту для фінансування капітального будівництва, проектні терміни якого не перевищують трьох, а в окремих випадках - п'яти років.

http://apx.org.ua/13793-poryadok-derzhavnogo-fnansuvannya-kaptalnogo-budvnictva.html


Метки:  

ПОРЯДОК використання коштів державного фонду регіонального розвитку

Четверг, 16 Октября 2014 г. 19:23 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 4 липня 2012 р. № 656

ПОРЯДОК
використання коштів державного фонду регіонального розвитку

1. Цей Порядок визначає механізм використання коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - бюджетні кошти).

2. Головний розпорядник бюджетних коштів, який затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік, визначає мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та відповідального виконавця бюджетної програми "Державний фонд регіонального розвитку”.

3. Бюджетні кошти спрямовуються на фінансування інвестиційних програм (проектів), що забезпечують виконання:

державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;

державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку;

угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій;

державних програм розвитку транскордонного співробітництва;

програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо).

4. Бюджетні кошти спрямовуються на фінансування інвестиційних програм (проектів) за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України.

{Абзац другий пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 576 від 14.08.2013}

5. У разі коли обсяг бюджетних коштів, затверджений законом про Державний бюджет України на відповідний рік, відрізняється від їх індикативного прогнозного обсягу, Мінекономрозвитку у двотижневий строк після набрання чинності зазначеним законом доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям уточнений розрахунковий обсяг бюджетних коштів з дотриманням критеріїв розподілу, визначених статтею 24-1 Бюджетного кодексу України.

6. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації в двотижневий строк після отримання уточненого розрахункового обсягу бюджетних коштів коригують в його межах в установленому порядку узагальнені переліки інвестиційних програм (проектів), затверджені Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України, та подають їх Мінекономрозвитку.

7. Мінекономрозвитку розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення щодо внесення змін до переліків інвестиційних програм (проектів), затверджених Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України, з урахуванням необхідності погашення за рахунок бюджетних коштів бюджетної заборгованості місцевих бюджетів.

8. Видатки, пов'язані з фінансуванням об'єктів капітального будівництва, здійснюються відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 (Офіційний вісник України, 2001 p., № 52, ст. 2374), та постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (Офіційний вісник України, 2006 p., № 41, ст. 2752).

9. Відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов'язань в органах Казначейства та проведення операцій з використанням бюджетних коштів, а також відображення у первинному та бухгалтерському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів здійснюються у встановленому законодавством порядку.

10. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється в установленому законом порядку.

11. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації щомісяця до 15 числа подають Мінфіну, Мінекономрозвитку та Мінрегіону інформацію про використання бюджетних коштів у розрізі інвестиційних програм (проектів).

12. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації проводять моніторинг стану реалізації інвестиційних програм (проектів).

Для проведення моніторингу Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міська держадміністрації аналізують стан фінансування та освоєння бюджетних коштів, створення, приріст чи оновлення за їх рахунок основних засобів комунальної власності, введення в дію потужностей і до 1 лютого року, що настає за звітним, подають Мінекономрозвитку для узагальнення відповідну інформацію в розрізі інвестиційних програм (проектів).

13. Казначейство щомісяця до 16 числа інформує Мінфін, Мінекономрозвитку та Мінрегіон про обсяги фінансування та касові видатки за рахунок бюджетних коштів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, інвестиційних програм (проектів).

14. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів здійснюються в установленому законодавством порядку.

http://apx.org.ua/legislation/13792-poryadok-vikoristannya-koshtv-derzhavnogo-fondu-regonalnogo-rozvitku.html


Метки:  

Сотовый поликарбонат

Вторник, 14 Октября 2014 г. 20:39 + в цитатник
Сотовый поликарбонат

Благодаря сочетанию высоких механических и оптических качеств монолитный пластик также применяется в качестве материала при изготовлении линз, компакт-дисков и светотехнических изделий; листовой ячеистый пластик («сотовый поликарбонат») применяется в качестве светопрозрачного материала в строительстве. Также материал используется там, где требуется повышенная теплоустойчивость. Это могут быть компьютеры, очки, светильники, фонари и т. д.

Благодаря высокой прочности и ударной вязкости (250—500 кдж/м2) применяются в качестве конструкционных материалов в различных отраслях промышленности, используются при изготовлении защитных шлемов для экстремальных дисциплин вело- и мотоспорта. При этом для улучшения механических свойств применяются и наполненные стекловолокном композиции.

Поликарбонат был выбран в качестве материала для производства прозрачных вставок в медалях Зимних Олимпийских игр 2014 в Сочи, главным образом из-за его большого коэффициента теплового расширения, а также ввиду прочности, пластичности, удобства нанесения рисунка лазером.



Монолитный поликарбонат

Монолитный (литой) поликарбонат — сплошной лист из поликарбоната без внутренних пустот, по характеристикам заменяющий обычное силикатное стекло. Имеет хорошую ударопрочность: 20-21 кг/мІ. Хорошо поглощает ультрафиолетовые лучи.

Монолитный поликарбонат обладает хорошей прочностью, достаточной гибкостью, прозрачностью и относительно низкой горючестью. Листовой монолитный поликарбонат является самым прочным из всех существующих на мировом рынке и производящихся в промышленных масштабах прозрачных материалов, что обеспечивает востребованность литого поликарбоната в большинстве производственных сфер деятельности. Фактический срок службы монолитного поликарбоната составляет 15 лет, при этом зачастую завод производитель предоставляет на листы 10-летнюю гарантию качества, при условии соблюдения всех норм эксплуатации.

Монолитный поликарбонат широко применяется в строительстве, автомобилестроении, производстве мебели, медицине, электрике и электронике, музыке, оптике и системах наблюдения, в производстве оружия, пищевой индустрии, производстве спортивных товаров и средств защиты, в компьютерной сфере: носители информации, архитектуре, промышленности и множестве других сфер. Поликарбонатные плиты имеют защитные свойства, предохраняющие их от воздействия солнечной радиации.

Преимущества
самая высокая прочность из промышленных прозрачных материалов (в 250 раз прочнее стекла)
относительно небольшой вес (1,2 г/см3, в 2 раза легче стекла)
достаточно высокая степень прозрачности (до 88 %)
защитные свойства: стойкость к воздействиям окружающей среды, высокая стойкость к воздействию химических препаратов
практическое применение: легкость в обработке, гибкость, пластичность, легкость очистки.

Поликарбонаты — группа термопластов, сложные полиэфиры угольной кислоты и двухатомных спиртов общей формулы (-O-R-O-CO-)n. Наибольшее промышленное значение имеют ароматические поликарбонаты, в первую очередь, поликарбонат на основе Бисфенола А, благодаря доступности бисфенола А, синтезируемого конденсацией фенола и ацетона.

История возникновения: Первые упоминания о продукте подобном поликарбонату появились в XIX веке. В 1898 году получение поликарбоната впервые описал немецкий химик, изобретатель новокаина, Альфред Айнхорн. Тогда он работал у знаменитого химика-органика Адольфа фон Байера в Мюнхене и занимаясь поиском обезболивающего средства из эфира, произвел в лаборатории реакции хлорангидрида угольной кислоты с тремя изомерами диоксибензола и в осадке получил полимерный эфир угольной кислоты - прозрачное, нерастворимое и термостойкое вещество.

В 1953 году Герман Шнелл специалист немецкой компании "BAYER" получил соединение поликарбоната. Этот полимеризированный карбонат оказался соединением, механические свойства которого не имели аналогов среди известных термопластов! В том же году поликарбонат запатентовали под маркой "Макролон".

Но в этом же 1953 году, всего несколькими днями позже, поликарбонат получил Дениель Фокс, специалист из известной американской компании"General Electric".Возникла спорная ситуация. В 1955 году ее удалось решить, и компания "General Electric" запатентовала материал под маркой поликарбонат "Лексан". В 1958 году "BAYER", а за тем в 1960 году "General Electric" пустили в промышленное производство, технически пригодный поликарбонат. В дальнейшем права на "Лексан" были проданы компании "Sabic" (Саудовская Аравия).

Но это было всего лишь вещество-поликарбонат. До появления сотового (или ячеистового) поликарбоната как листового материала оставалось еще долгих 20 лет.

В начале 70 х годов в поисках альтернативы тяжелому и хрупкому стеклу поликарбонатом заинтерсовался Израиль, правительство которого активно поддерживало развитие сельского хозяйства и животноводчества в условиях жаркой пустыни. В частности большое внимание уделялось теплицам, позволяющим выращивать растения в микроклимате, созданном с помощью капельного орошения. Стекло для изготовления теплиц было дорого и непрочно, акрил не мог удержать соответствующую температуру, а поликарбонат идеально для этого подходил.

Тогда совместно "General Electric" (владельцами сырья поликарбоната под торговой марки "Лексан") проводились опыты по производству прозрачных пластиков на оборудовании компании "Polygal" в Рамат Хашофете и Мегиддо (Израиль), а именно на 160-й линии.Обе компании подгоняли под технологию сырье, и сырье под технологию.Так в 1976 году в Израиле получился первый в мире сотовый лист из поликарбоната. До этого ячеистый материал уже производили из различных других полимеров, например на "Polygal" из полипропилена. Были производства ячеистового полимера и из акрила, и ПВХ. Но именно сотовый поликарбонат был создан и произведен на предприятии "Polygal" Этот исторический факт известен всем производителям сотового поликарбоната в мире.

http://apx.org.ua/books/13755-sotovyy-polikarbonat.html


Метки:  

Сигнальные ленты как средства для ограждения территории

Вторник, 14 Октября 2014 г. 20:32 + в цитатник
Различные виды ограждений используются не только как маркеры территории во время межевания участка, но и для того, чтобы предупредить граждан об опасности. В подобных случаях применяются сигнальные ленты, которые обладают определёнными качествами, позволяющими сделать своевременный сигнал об опасном участке. Ведь нередко случаются места, которые скрывают опасность, и только сигнальные предметы, ленты, к примеру, могут о них рассказать.

Сигнальная лента – довольно доступное и эффективное средство, поэтому многие активно пользуются подобным видом предупредительного ограждения. Если где-нибудь имеет место территория, находящаяся под запретом, то все, кто гипотетически может соседствовать с ней или же временно присутствовать поблизости, должны быть оповещены, чтобы упредить любое несанкционированное проникновение. Если же человек видит, что территория ограждается светоотражающей лентой, которая предупреждает об опасности, но, скорее всего, он постарается её обойти или повернёт назад в поисках более удобного пути.

Как правило, подобные способы предупреждения используются тогда, когда поблизости находятся высоковольтные кабеля, выделяются вредные газы, есть опасность обрушения снега, льда и в некоторых других случаях. Даже во время проведения какого-нибудь митинга или вечеринки закрытого типа могут применяться предупреждающие ограждения, сделанные из сигнальной ленты.

В самом процессе установки ленты её располагают по периметру, поскольку и в законодательстве прописано именно такое использования предупредительных приспособлений, тем более, когда участок представляет собой опасность. Сигнальные ленты также используются для обозначения мест, где походят коммуникации, к примеру, кабеля или трубы, ведь они могут быть повреждены гражданами, проникшими на территорию, или же техникой, заехавшей на закрытый участок. Также следует заметить, что подобные ограждения помогаю отмечать места, где находятся подобные коммуникации, что обеспечивает быстрый доступ к ним. Сигнальные ленты можно располагать на небольшой глубине. Таким образом, во время раскапывания сразу будет задета лента, которая и станет оповещением о коммуникация, находящихся под ней.

Как правило, сигнальная лента изготавливается из полиэтилена высокого качества, они имеют разную стоимость, ведь у них может быть разное качество. Выбирая ленту, стоит задуматься, на какую стоимость вы можете рассчитывать, а также, надёжную ли вы продукцию выбрали себе в качестве предупреждающего ограждения.

http://apx.org.ua/13754-signalnyje-ljenty-kak-srjedstva-dlja-ograzhdjenija-tjerritorii.html


Метки:  

Георешетка: надежное, оптимально выгодное средство защиты водоотводных сооружений

Вторник, 14 Октября 2014 г. 20:31 + в цитатник
Водопропускные трубы прокладывают в различных грунтово-геологических условиях. Строители вынуждены значительные средства вкладывать в систему укрепления водоотводного сооружения. С целью укрепления поверхности водоотводных канав, русла около трубы применяется георешетка. Укрепление канавы обычно сочетают с проведением работ по укреплению откосов. Для обеспечения большей надежности края решетки закрепляются за пределами бровок водоотводной канавы.

Исходя из грунтово-геологических показателей, осуществляется выбор заполнителей ячеек георешетки. Выбирают семена трав, сыпучие материалы: щебень, гравий. В качестве заполнителей используются бетонные смеси, материалы вяжущие, способствующие наиболее прочному закреплению поверхности водоотводной канавы.

Производители совершенствуют продукцию, предлагают георешетку в ассортименте. Можно выбрать с рельефной поверхностью. Наиболее востребованной является перфорированная георешетка, которая улучшает дренаж вод. Объемные изделия гарантируют длительную защиту водоотводных канав, предохраняет от размыва, обрушений склоны каналов, водоемов, рек и озер.

Благодаря использованию георешеток объемных удается предохранять сооружения от эрозии, экономить при выборе наполнителей основы водотока. При такой технологии создается оптимальная поверхность водоупорной прослойки. Конфигурация водоотводных канав за счет гибкости и пластичности георешетки сохраняется, при этом достигается максимальная прочность сооружения. Грунт не размывается, а семена растений, использованных в качестве элементов наполнителя, успешно прорастают и создают своеобразный «ковер».

Георешетки укладываются послойно, что способствует созданию надежного укрепления для берегов рек и каналов, русла водотока. Сокращение сроков строительства, уменьшение количества необходимого расходного материала - все это достигается за счет совершенствования технологичности рабочего процесса. Положительная практика использования решетки убеждает мастеров, что затраты на приобретение нового материала окупаются в короткие сроки.

Гарантировано создается система с требуемыми параметрами жесткости и стабильности и обеспечивается долгосрочная защита водоотводной канавы. Традиционные способы укрепления в гидротехническом строительстве все чаще заменяются новинками, которые помогают решать оперативно и оптимально выгодно проблемы создания дренажных и гидроизоляционных сооружений.

http://apx.org.ua/13753-gjeorjeshjetka-nadjezhnoje-optimalno-vygodnoje-srjedstvo-zashhity-vodootvodnykh-sooruzhjenij.html


Метки:  

Сварная сетка, кладочная

Вторник, 14 Октября 2014 г. 15:07 + в цитатник
Сварная сетка, кладочная

Сварная сетка — строительный материал, например сетка кладочная. Названа по методу производства. Ячейки сварной сетки образовываются путем сваривания перпендикулярно расположенных проволок. Часток сварной сетке относят кладочную сетку (Армопояс). Также к этой сетке относят дорожные сетки и армировочные для стекла и теплоизоляции.

Сетка данного типа изготовляется на специальных сварочных станках методом точечного сваривания.

Сырьём для изготовления сварной сетки служит низкоуглеродистая стальная проволока. Наряду со стальной проволокой, используется проволока с полимерным покрытием и оцинкованная.

Сетка сварная подразделяется по форме ячеек на:

сварную сетку с квадратными ячейками;
сварную сетку с прямоугольными ячейками.
Сварная сетка поставляется обычно высотой 1,0 м, реже — 1,5 м. Также возможна высота в 1,3, 1,8, 2,0 м. Длина рулона зависит от производителя. Обычно, длина рулона составляет 25 или 30 метров.

Торцы рулонов сетки сварной упаковываются в плотную бумагу, мешковину, искусственную ткань или полиэтилен.

Защита от коррозии

Сварная сетка может иметь несколько типов оцинкования:

Оцинкованная, потом сваренная (электролитическое оцинкование со слоем цинка около 10 гр/м2);
Сваренная, потом оцинкованная (электролитическое оцинкование со слоем цинка около 20 гр/м2);
Горячеоцинкованная, потом сваренная (горячий цинк около 50 гр/м2);
Сваренная, потом горячеоцинкованная (горячий цинк около 130 гр/м2).
Количество цинка на сетке прямо пропорционально сроку службы такого изделия.

Кроме того, в последние годы активно развивается сетка сварная с полимерным покрытием. Такое покрытие обеспечивает надежную защиту в условиях агрессивной окружающей среды (морской воздух, азотные кислоты от навоза, загрязненный промышленностью воздух и прочие). Подавляющее большинство производителей изготавливает такую сетку зелёного цвета. Часто продавцы указывают в документах только наружный диаметр проволоки, поэтому следует всегда спрашивать и диаметр стального сердечника, чтобы быть уверенным в её прочности.

Прочность сварной сетки
Прочность сварной сетки имеет прямую зависимость от величины ячейки и диаметра проволоки. Чем меньше ячейка и больше диаметр проволоки (чем больше металла в квадратном метре сетки), тем прочнее сетка. Так как основу цены сварной сетки составляет стоимость проволоки, некоторые производители занижают диаметр проволоки и завышают размер ячейки. Таким образом, они продают менее прочную сварную сетку. Для того чтобы контролировать параметры сварной сетки, достаточно взвесить рулон этой сетки и сравнить вес квадратного метра сетки с теоретическим весом сварной сетки. Если разница составляет более 5 %, то с качеством этого рулона не все в порядке. Он может быть короче, ниже, из более тонкой проволоки или с увеличенной (ослабленной) ячейкой.

Применение сварной сетки
Сварная сетка может применяться:

для армирования дорожных одежд;
для армирования кладки (кладочная сетка);
для армирования стекла и теплоизоляции;
для армирования полов;
для армирования штукатурки;
для изготовления клеток для птиц и животных;
для ограждения территории.

http://apx.org.ua/books/13752-svarnaya-setka-kladochnaya.html


Метки:  

Поиск сообщений в rss_architectphd
Страницы: 114 ... 16 15 [14] 13 12 ..
.. 1 Календарь