-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в rss_architectphd

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.03.2011
Записей:
Комментариев:
Написано: 0




Архитектор Олег Прокопенко в Киеве - инвестиционные проекты недвижимости


Добавить любой RSS - источник (включая журнал LiveJournal) в свою ленту друзей вы можете на странице синдикации.

Исходная информация - http://apx.org.ua/.
Данный дневник сформирован из открытого RSS-источника по адресу http://apx.org.ua/rss.xml, и дополняется в соответствии с дополнением данного источника. Он может не соответствовать содержимому оригинальной страницы. Трансляция создана автоматически по запросу читателей этой RSS ленты.
По всем вопросам о работе данного сервиса обращаться со страницы контактной информации.

[Обновить трансляцию]

Склад ескізного проекту (еп)

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 14:03 + в цитатник
СКЛАД ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ (ЕП)
Г.1. Загальні положення
1.Вихідні дані для проектування.
2.Коротка характеристика об’єкта.
3.Дані інженерних вишукувань.
4.Відомості про черговість будівництва та пускові комплекси.
5.Визначення вимог до містобудівних рішень.
6.Доступність об’єкту для маломобільних груп населення.
7.Основні техніко-економічні показники.
8.Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.
9.Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.
Г.2. Основні креслення
1.Ситуаційний план у масштабі 1:2 000 або 1:5 000.
2.Схема генерального плану у масштабі 1:500 або 1:1 000.
3.Схема транспортно-пішохідних зв’язків (за необхідністю).
4.Плани поверхів, фасади, розрізи будинків та споруд.
5.За завданням замовника принципові схеми улаштування інженерного обладнання, технологічні компонування, конструктивні рішення.

http://apx.org.ua/project/13629-sklad-eskznogo-proektu-ep.html


Метки:  

Склад техніко-економічного обґрунтування (тео), техніко-економічного розрахунку (тер)

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 14:02 + в цитатник
СКЛАД ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ (ТЕО), ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗРАХУНКУ (ТЕР)

В.1. ТЕО складається, як правило, з таких розділів:
В.1.1 Для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури:
1.Вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність будівництва об’єкта в цілому, за чергами та пусковими комплексами.
2.Обґрунтування проектної потужності об'єкта будівництва, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до випуску, а також міркування щодо її збуту.
3.Обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.
4.Дані про наявність сировинної бази, про забезпечення основними матеріалами, енергоресурсами, напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обґрунтуванням можливості їх використання або одержання.
5.Дані інженерних вишукувань.
6.Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).
7.Схеми генплану та транспорту.
8.Схема зведеного плану інженерних мереж.
9.Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта від небезпечних природних чи техногенних факторів.
10.Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.
11.Основні рішення та показники з енергоефективності, порівняння варіантів, облік і використання вторинних та поновлюваних ресурсів, з охорони праці.
12.Основні положення з організації будівництва.
13.Заходи щодо технічного захисту інформації.
14.Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.
15.Основні рішення з вибухопожежної безпеки виробництва.
16.Основні рішення щодо реалізації інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).
17.Ідентифікація та декларація безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
18.Доступність території об’єкту для маломобільних груп населення (крім об’єктів виробничого призначення).
19.Обґрунтування ефективності інвестицій.
20.Висновки з визначенням вибраного варіанту запропонованих рішень та пропозиції.
21.Проектна тривалість будівництва.
22.Техніко-економічні показники.
23.Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.
24.Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.
В.1.2 Для об’єктів невиробничого призначення:
1.Вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність будівництва об’єкта в цілому, за чергами та пусковими комплексами.
2.Обґрунтування проектної потужності об'єкта.
3.Обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць.
4.Дані про забезпечення енергоресурсами, напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обґрунтуванням можливості їх використання або одержання.
5.Обґрунтування розміщення об'єкта будівництва.
6.Дані інженерних вишукувань.
7.Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).
8.Схеми генплану та транспорту.
9.Схема зведеного плану інженерних мереж.
10.Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта будівництва від небезпечних природних чи техногенних факторів.
11.Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.
12.Основні рішення та показники з енергоефективності та охорони праці.
13.Основні положення з організації будівництва.
14.Заходи щодо технічного захисту інформації.
15.Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.
16.Основні рішення щодо реалізації інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).
17.Доступність території об’єкту для маломобільних груп населення.
18.Обґрунтування ефективності інвестицій.
19.Висновки з визначенням вибраного варіанту запропонованих рішень та пропозиції.
20.Проектна тривалість будівництва.
21.Техніко-економічні показники.
22.Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.
23.Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.
В.2 ТЕР складається, як правило, з таких розділів:
1.Вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність будівництва об’єкта в цілому, за чергами та пусковими комплексами.
2.Обґрунтування проектної потужності об'єкта, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до випуску, а також міркування щодо її збуту.
3.Обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.
4.Дані інженерних вишукувань.
5.Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).
6.Схеми генплану та транспорту з мережами.
7.Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту об'єкта будівництва від небезпечних природних чи техногенних факторів.
8.Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення.
9.Основні рішення та показники з енергоефективності, з охорони праці.
10.Основні положення з організації будівництва.
11.Заходи щодо технічного захисту інформації.
12.Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.
13.Доступність території об’єкту для маломобільних груп населення (крім об’єктів виробничого призначення).
14.Висновки з визначенням вибраного варіанту запропонованих рішень та пропозиції.
15.Проектна тривалість будівництва.
16.Техніко-економічні показники.
17.Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1.
18.Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16.
Примітка: Склад ТЕО може бути доповнений чи скорочений (за винятком матеріалів ОВНС) за рішенням замовника або за погодженням з ним.
Якщо ТЕО розробляється у декількох варіантах, то розділ ОВНС виконується після погодження замовником вибраного варіанта.

http://apx.org.ua/13628-sklad-tehnko-ekonomchnogo-obruntuvannya-teo-tehnko-ekonomchnogo-rozrahunku-ter.html


Метки:  

Завдання на проектування.перелік основних даних та вимог

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 14:01 + в цитатник
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ.ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ДАНИХ ТА ВИМОГ

1.Назва та місцезнаходження об'єкта.
2.Підстава для проектування.
3.Вид будівництва.
4.Дані про інвестора.
5.Дані про замовника.
6.Джерело фінансування.
7.Необхідність розрахунків ефективності інвестицій.
8.Дані про генерального проектувальника.
9.Стадійність проектування з визначенням затверджувальної стадії (визначається спільно замовником та проектувальником ).
10.Інженерні вишукування.
11.Дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, просадні ґрунти, підроблювані і підтоплювані території тощо).
12.Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики запроектованого об'єкта.
13.Черговість будівництва, необхідність виділення пускових комплексів.
14.Визначення класу (наслідків) відповідальності, категорії складності та установленого строку експлуатації;
15.Вказівки про необхідність:
1)розроблення індивідуальних технічних вимог;
2)розроблення окремих проектних рішень в декількох варіантах і на конкурсних засадах;
3)попередніх погоджень проектних рішень;
4)виконання демонстраційних матеріалів, макетів, креслень інтер'єрів, їх склад та форма;
5)виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва, науково-технічного супроводу
6)технічного захисту інформації;
16.Потужність або характеристика об'єкта, виробнича програма.
17.Вимоги до благоустрою майданчика.
18.Вимоги до інженерного захисту територій і об'єктів.
19.Вимоги щодо розроблення розділу «Оцінка впливів на навколишнє середовище».
20.Вимоги з енергозбереження та енергоефективності.
21.Дані про технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовник.
22.Вимоги до режиму безпеки та охорони праці.
23.Вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).
24.Вимоги до систем протипожежного захисту об’єкту.
25.Вимоги до розроблення спеціальних заходів.
26.Призначення нежитлових поверхів.
27.Перелік будинків та споруд, що проектуються у складі комплексу.
Примітка 1. Завдання на проектування (або коригування проекту) затверджується замовником та погоджуються проектувальником.
Примітка 2. Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей об'єктів, що проектуються і умов будівництва.

http://apx.org.ua/project/13627-zavdannya-na-proektuvannyaperelk-osnovnih-danih-ta-vimog.html


Метки:  

Перелік інших вихідних даних, які надаються замовником

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 14:01 + в цитатник
ПЕРЕЛІК ІНШИХ ВИХІДНИХ ДАНИХ, ЯКІ НАДАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКОМ

1.Фрагмент чинної містобудівної документації: генерального плану, детального плану або план зонування території (за наявності останнього), схеми планування району (за наявності).
2.Вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (у разі необхідності).
3.Пропозиції та дані про імпортні будівельні конструкції, вироби, обладнання з показниками енергоефективності, якщо це відомо замовнику.
4.Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації за будинки та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню (у разі необхідності).
5.Дані для розроблення рішень з організації будівництва і складання кошторисної документації.
6.Для об'єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:
1)дані технічних завдань на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;
2)номенклатура продукції, виробнича програма;
3)технічні характеристики продукції підприємства;
4)відомості про імпортне та вітчизняне обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з показниками енергоефективності;
5)необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов'язаних зі створенням нових технологічних процесів і обладнання;
7. При реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні об'єктів будівництва:
1)звіти з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, відомості про послідовність перенесення діючих інженерних мереж та комунікацій, дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будинках, спорудах) джерелах забруднення;
2)висновки та матеріали, виконані за результатами обстеження діючих виробництв, конструкцій будинків та споруд;
3)технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;
4)умови на розміщення інвентарних тимчасових будинків і споруд, підйомно-транспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;
5)переліки існуючих будинків, будівель (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів підприємства (будинку, будівлі, споруди), які можуть бути використані в процесі виконання будівельних робіт;
Примітка. Перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору на виконання відповідних стадій проектування.

http://apx.org.ua/project/13626-perelk-nshih-vihdnih-danih-yak-nadayutsya-zamovnikom.html


Метки:  

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 13:56 + в цитатник
Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів – без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об’єктів.
4.2Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».
4.3Основними складовими вихідних даних є:
-містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
-технічні умови;
-завдання на проектування (додаток Б);
Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.
4.4Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ) повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.
4.5Категорія складності та клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначаються відповідно до вимог ДБН В.1.2-14 та ДСТУ-Н
Б В.1.2-16.
4.6Стадії проектування.
4.6.1 Для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється:
1)в одну стадію - робочий проект (РП);
2)у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робочий проект (РП).
4.6.2 Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії:
1)проект (П);
2)робоча документація (Р).
4.6.3 Для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії:
1)для об'єктів невиробничого – ЕП або, за відповідним обґрунтуванням, ТЕО, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
2)проект (П);
3)робоча документація (Р).
Примітка. За відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.
При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП.
4.7За необхідності виконання підготовчих робіт замовник може в завданні на проектування передбачати розроблення окремого розділу проектної документації – проект підготовчих робіт. Склад та зміст підготовчих робіт визначається ДБН А.3.1-5.
4.8Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Проектна документація, затверджена відповідно до чинного
законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.
4.9Проектування може виконуватись за чергами будівництва, а також із виділенням пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі проектна документація на першій стадії проектування (Техніко-економічне обґрунтування, Техніко-економічний розрахунок, Ескізний проект, Проект) розробляється у цілому на об'єкт, з виділенням черг будівництва, а також пускових комплексів.
Черги та пускові комплекси будівництва повинні забезпечувати санітарнопобутові умови, пожежну безпеку, охорону праці та охорону навколишнього середовища тощо.
4.10При розробленні проектної документації для об’єктів, що підлягають науково-технічному супроводу слід керуватися вимогами ДБН В.1.2-5.
4.11У разі застосування проектної документації (проектних рішень) для повторного використання проектна документація на новий об’єкт будівництва складається з документації проекту (проектних рішень) повторного використання і документації на його прив’язку до конкретного майданчика, зміст якої визначається окремими нормативними документами.
4.13 Для підприємств і споруд із складною технологією виробництва або такою, що не має аналога, в проектах в обґрунтованих випадках може передбачатись випереджувальне будівництво та введення в дію дослідних цехів та стендів для виконання досліджень, відпрацювання та випробування експериментальних та нових технологій, обладнання, матеріалів та виробів.
4.12 Проектування експериментального будівництва здійснюється відповідно до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також Індивідуальних технічних вимог та повинно передбачати науковотехнічний супровід згідно з ДБН В.1.2-5.

http://apx.org.ua/project/13625-proektna-dokumentacya-dlya-budvnictva-maye-vdpovdati-polozhennyam-zakonodavstva.html


Метки:  

Кровать — мебельное изделие, предназначенное для сна

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 08:50 + в цитатник
Кровать — мебельное изделие, предназначенное для сна при расположении человека лёжа. Кровать обычно располагается в спальне, где она составляет основу данной функциональной зоны жилища.

Конструкция кровати
Кровать обычно имеет четыре ножки (кроме специфических моделей), с помощью которых её рама приподнята над полом, спинки (переднюю и заднюю) и матрас. Рама, опоры и спинки кровати могут быть изготовлены из металла, дерева и реже из других материалов.

Такая конструкция кровати позволяет временно располагать или хранить под ней вещи (например, чемодан с вещами) и вешать на спинку вещи.

Более сложная конструкция кровати включает себя вертикальные столбы и даже в некоторых случаях кровлю. Это дополнение в сочетании с покрывающими его занавесями отделяет пространство помещения от пространства, где расположена сама кровать. Дополнительной функцией такого отделения может быть защита от насекомых.


Виды кроватей

Кровать допускает некоторые вариации, среди которых наиболее известны:

Раскладывающийся диван (диван-кровать)
Раскладывающееся кресло (кресло-кровать)
Раскладушка
Нары
Гамак
Кровать с водяным матрасом
Тахта
Двухъярусная кровать
Медицинская кровать
Подъёмная кровать
Наклонная кровать (для лечения храпа).

Для детей до года предназначена специальная кровать - детская кроватка. Она снабжена маленькими колесиками, чтобы матери было удобнее качать ребенка. Детям до года не требуется подушка (на ней ребенок может спать, когда ему исполнится год). В последнее время появились кроватки со съемными деревянными или пластмассовыми чехлами, в которых ребенок может спать до 3 лет. Дети от трех до десяти лет спят почти в таких же кроватях, что и взрослые, но меньших по размеру. Кровать ребенка должна быть более удобной. Температура в комнате, где спит ребенок также должна соответствовать комфорту.

http://apx.org.ua/books/13624-krovat-mebelnoe-izdelie-prednaznachennoe-dlya-sna.html


Метки:  

Террасная доска — это доска, которая используется для укладки террас.

Вторник, 16 Сентября 2014 г. 08:47 + в цитатник
Террасная доска — это доска, которая используется для укладки террас. Террасную доску, следуя словоупотреблению английского языка, часто называют декингом, но в русском языке последнее слово лучше зарезервировать для садового паркета, так как последний используется отнюдь не только в качестве паркета в саду.

Так-же, террасная доска может быть изготовлена из древесно-полимерного композита, который обладает множеством положительных характеристик в любой сезон года.

Сравнение террасной и половой доски

Поскольку деревянная терраса представляет собой пол на открытом воздухе или в лёгкой постройке, то и требования к террасной доске во многом совпадают с требованиями к половой доске. Но, в связи с условиями эксплуатации, особые требования предъявляются к стойкости (механической и биологической) и прочности доски. Первое связано с тем, что террасы, в отличие от полов в помещениях, обычно подвержены воздействию атмосферной влаги, солнца, температурных перепадов, грубой обуви и т. п. Второе — с тем, что опорные конструкции террас, как правило, сооружаются вместе с террасой, и поэтому протяжённость перекрытия между лагами и балками обычно устанавливается по максимуму, который тем больше, чем толще доски. В связи с этим наиболее распространённая толщина террасной доски — 50 мм (двухдюймовая). Для снятия напряжения при перепадах температуры и влажности с обратной стороны такой доски по всей её длине обычно пропиливают небольшие (несколько миллиметров) компенсационные канавки. На лицевой стороне террасной доски так же нередко делаются канавки глубиной 1-2 миллиметра на расстоянии от нескольких миллиметров до полутора сантиметров, так называемый «антислип». Это позволяет уменьшить скользскость поверхности, в частности, при намокании. При укладке террасной доски между досками оставляются большие промежутки, чем при укладке пола, поэтому террасная доска практически никогда не монтируется в шип.

В качестве материала для террасной доски могут использоваться те же породы, что и для половой доски, но недостаточно стойкая древесина (например, сосна) обязательно нуждается в дополнительной защитной обработке, которую к тому же нужно проводить периодически. Поэтому предпочтение обычно отдаётся древесине стойких пород дуб, лиственница, кедр, секвойя. В Европе также популярны стойкие тропические породы: — тик, ироко, тали (миссанда), падук, ипе, ярра, гарапия, азобе, билинга (бади), окан (денья), мербау, кумару, афромосия, бангкирай (балау), массарандуба, даже палисандр.

В последнее время широкое распространение получила доска из древесно-полимерного композита (ДПК). В отличие от доски из древесины, ДПК материал имеет улучшенные эксплуатационные характеристики, а следовательно и срок службы до 50 лет.

http://apx.org.ua/books/13623-terrasnaya-doska-eto-doska-kotoraya-ispolzuetsya-dlya-ukladki-terras.html


Метки:  

Тельфер

Пятница, 12 Сентября 2014 г. 20:56 + в цитатник
Тельфер

Тельфер — подвесное грузоподъёмное устройство (таль) с электрическим приводом, обеспечивает значительную скорость как подъёма груза по вертикали, так и перемещения его по складу вдоль балок (двутавров).

Тельферы значительно увеличивают производительность работ, где постоянно требуется многократное поднятие и перемещение грузов. Чаще всего применяются в производственных помещениях, на складах, могут применяться для поднятия и перемещения грузов на открытом воздухе. Недопустимо применение тельфера:

для перевозки людей;
для транспортировки раскаленного и жидкого металла, жидкого шлака, ядов, кислот, щелочей и других опасных грузов;
в атмосфере, содержащей взрывоопасные или легковоспламеняющиеся пары, газы, пыль;
на складах взрывчатых, и легковоспламеняющихся веществ, даже если эти вещества по своим свойствам не насыщают атмосферу взрывоопасной пылью и газами;
во взрыво- и пожароопасных местах.

Классификация тельферов

стационарные (не имеет ходовых тележек) либо передвижные (с монорельсовой или двухрельсовой тележкой передвижения). электротали с монорельсовыми тележками имеют обычно небольшую грузоподъемность — до 20 тонн максимум; электротали грузоподъемностью до 50 тонн, как правило, имеют в своей конструкции двухрельсовую тележку передвижения.
с нормальной или уменьшенной строительной высотой
иметь разную кратность полиспастов (2/1, 2/2, 4/1, 4/2 и т. д.)
тельферы различного исполнения и климатических условий: ВБИ (взрывобезопасного исполнения), тропического, морского исполнений, для агрессивных химических сред и др.
по режиму нагрузки: легкий, средний, тяжелый, очень тяжелый. Присваивается в зависимости от времени использования тельфера на производстве.

http://apx.org.ua/books/13612-telfer.html


Метки:  

Щебень — неорганический, зернистый, сыпучий материал

Среда, 10 Сентября 2014 г. 09:25 + в цитатник
Щебень — неорганический, зернистый, сыпучий материал с зернами крупностью свыше 5 мм (по европейским стандартам - более 3 мм), получаемый дроблением горных пород, гравия и валунов, попутно добываемых вскрышных и вмещающих пород или некондиционных отходов горных предприятий по переработке руд (черных, цветных и редких металлов металлургической промышленности) и неметаллических ископаемых других отраслей промышленности и последующим рассевом продуктов дробления.

Лещадность — параметр, определяющий степень плоскостности или удлиненности зерен щебня (от слова «лещадь», т.е. дощечка или плоская плитка). В щебне нормируют содержание зерен пластинчатой и игловатой форм. К зёрнам пластинчатой и игловатой форм относят такие зёрна, толщина или ширина которых менее длины в три раза и более. По форме зёрен щебень подразделяют на три группы.

Необходимо заметить, что лещадность — одна из самых важных характеристик качества щебня. Использование щебня кубовидной формы даёт наиболее плотную утрамбовку.

Наличие в щебне зёрен пластинчатой и игловатой форм приводит к увеличению межзерновой пустотности в смеси. При изготовлении бутобетонных смесей это приводит к увеличению расхода связующего компонента, что влечет за собой дополнительные материальные затраты. Кроме того, кубовидные зёрна обладают большей прочностью, чем зёрна пластинчатой и игловатой форм. Следовательно, использование кубовидного щебня в производстве бутобетонных смесей экономически целесообразнее.

В то же время при строительстве железных и автомобильных дорог применяют щебень повышенной лещадности, так как он обладает лучшими дренирующими свойствами.

Морозостойкость
Морозостойкость щебня характеризуют числом циклов замораживания и оттаивания. Разрешается оценивать морозостойкость щебня по числу циклов насыщения в растворе сернокислого натрия и высушивания. По морозостойкости щебень подразделяют на марки: F15, F25, F50, F100, F150, F200, F300, F400. В строительстве в основном применяют щебень с маркой морозостойкости не менее F300 (300 циклов замораживания и оттаивания).

Прочность щебня характеризуют пределом прочности исходной горной породы при сжатии, дробимостью щебня при сжатии (раздавливании) в цилиндре, и износом в полочном барабане. Эти показатели имитируют сопротивление каменного материала при воздействии проходящих по дороге транспортных средств и механические воздействия в процессе строительства дорожных конструкций (укладка и уплотнение катками). В зависимости от марки щебень делят на группы: высокопрочный М1200-1400, прочный М800-1200, средней прочности М600-800, слабой прочности М300-600, очень слабой прочности М200. В щебне нормируют содержание зерен слабых пород с пределом прочности исходной породы при сжатии в водонасыщенном состоянии до 20 МПа. По ГОСТ 8267-93 щебень марок М1400, М1200, М1000 не должен содержать зерна слабых пород в количестве более 5 %, щебень марок М800, М600, М400 более 10 %, щебень марок М300 и М200 более 15 % по массе. Наибольшим спросом пользуется гранитный щебень прочностью М1200, реже используется высокопрочный гранитный щебень или базальтовый щебень с маркой прочности М1400-1600. В основном он используется в производстве тяжелых высокопрочных бетонов, в несущих мостовых конструкциях, фундаментах.

Применение

Зёрна щебня имеют различную форму, в зависимости от лещадности. Поверхность их шероховатая, поэтому они хорошо сцепляются с цементно-песчаным раствором в процессе изготовления бетона.

Щебень фракции 3-8 и 5-20 используется для производства бетона и изделий из него. Фракцию 20-40 чаще всего применяют во время закладки фундаментов зданий (как часть «подушки»), а фракции 25-60 и 40-70 используются в дорожном строительстве.

Гранитный щебень — это щебень из твердой горной породы зернистого строения, которая является самой распространенной на Земле. Гранитная скала представляет собой магму, застывшую на больших глубинах.Состоящую из хорошо сформированных кристаллов полевого шпата, кварца, слюды и т.д. И имеет цвет красный, розовый или серый, оправляемый от преобладания в нём шпата и слюды. Глыбы получают обычно путем взрыва монолитной скалы, затем они дробятся в машине, а полученный щебень просеивается по фракциям. Это последний этап производства щебня.

Фракции гранитного щебня
0-5 мм (гранитный отсев) — самая мелкая фракция гранитного щебня, в строгом понимании - не относится к щебню, а является побочным продуктом при его изготовлении. Применяется как декоративный материал для отделки, а также для отсыпания дорожек и дорог, детских и спортивных площадок; для изготовления бетонных изделий, в частности с поверхностью "мытого бетона";
5-10 мм — самая мелкая фракция из коммерчески доступных. Используется в производстве бетона и конструкций из него для оптимизации фракционного состава крупного заполнителя, например в производстве плит перекрытия безопалубочным способом;
5-20 мм (смесь фракций 5-10 и 10-20) - пользуется наибольшим спросом. Используется в производстве бетона и конструкций из него, в фундаментных работах, при заливке мостовых конструкций, мостового полотна, дорожных и аэродромных покрытий оснований;
20-40 мм — средняя фракция. Применяется в производстве бетона, железобетонных конструкций, в строительстве автодорог и железных дорог, трамвайных линий, при закладке фундамента и возведении производственных зданий;
25-60 мм - фракция, применяемая при строительстве основания для железнодорожных путей;
20-70 мм, 40-70 мм — крупная фракция, используется в производстве бетона, массивных конструкций из него и на работы с большим объёмом бетона. Применяется также в дорожном строительстве в пределах населённых пунктов, при возведении производственных зданий и сооружений;
70-120 мм, 120-150 мм, 150-300 мм (БУТ) — редко используется. Применяется в декоративных целях, обычно для отделки заборов, водоемов, бассейнов.
Это стандартные, наиболее частые способы использования данных фракций гранитного щебня, однако для каждой из них существует множество вариантов применения.

По техническим характеристикам гранитный щебень является прочным (марка 800-1200) и высокопрочным (марка 1400—1600), морозостойким (марка 300—400), с низкой лещадностью (5-23 %) и 1 классом удельной эффективной активности Аэф (менее 370 Бк/кг). Показатели содержания радионуклидов, вредных компонентов и примесей отсутствуют или не превышают нормы, что подтверждается соответствующими сертификатами и заключениями, выдаваемыми после проведения исследований.

Хорошие свойства гранита делают его популярным строительным материалом. Это лучший заполнитель для высокомарочного бетона. Гранит также используется как декоративный камень. Он может быть серым, красным или розовым и иметь множество оттенков, после шлифовки и полировки имеет красивую зеркальную поверхность. Гранит в основном состоит из кристаллов полевого шпата, кварца, слюды, содержание которых влияет на цвет и оттенки камня.

равийный щебень — щебень, получаемый путем просеивания карьерной породы, а также путем дробления природной каменной скалы. По прочности гравийный щебень уступает гранитному щебню, но есть и преимущества — радиоактивный фон его обычно очень низкий и цена ниже, чем на гранитный.

Гравийный щебень применяют для фундаментных работ, для бетонов, в производстве ЖБИ, при строительстве дорог.

Существует два вида гравийного щебня:

Колотый щебень — это обычный природный или дробленный,
Гравий — это округлые камушки, как правило речного или морского происхождения.
Существуют следующие фракции гравийного щебня : 3-10 мм, 5-20 мм, 5-40 мм, 20-40 мм.

Известняковый щебень — продукт дробления осадочной горной породы — известняка, состоящего, главным образом, из кальцита (карбонат кальция — СаСО3).

Известняковый щебень (иногда его ещё называют известковый или доломитовый щебень) — один из основных видов щебня, который помимо гравийного и гранитного щебня применяется в дорожном строительстве, а также при изготовлении железобетонных изделий. Так же допускается его использование при устройстве дренажей, при условии того, что он имеет достаточно плотную структуру.

http://apx.org.ua/books/13611-scheben-neorganicheskiy-zernistyy-sypuchiy-material.html


Метки:  

Вентилируемый фасад

Среда, 10 Сентября 2014 г. 09:20 + в цитатник
Вентилируемый фасад

Навесной вентилируемый фасад — технология выполнения фасада, система, состоящая из облицовочных материалов, которые крепятся на стальной оцинкованный, стальной нержавеющий или алюминиевый каркас к несущему слою стены или к монолитному перекрытию - монтаж навесных фасадов. По зазору между облицовкой и стеной свободно циркулирует воздух, который убирает конденсат и влагу с конструкций.


Все элементы крепления вентилируемой фасадной системы являются универсальными, что позволяет решать сложные архитектурные и конструкторские задачи от классических до ультрасовременных.

Для дополнительного утепления стен здания к стене посредством тарельчатых дюбелей или гибких связей крепится минераловатный утеплитель. На цокольной части здания используется экструзионный (пенополистирольный) утеплитель. Он не пропускает и не впитывает влагу. При этом величина зазора между утеплителем и фасадом здания не должна быть менее 40 мм. (По разным источниками от 20 до 50 мм, причем в России приняты большие значения зазора чем в США и в Европе). Это позволяет восходящим потокам воздуха циркулировать между облицовочным материалом и стеной, высушивая слой утеплителя в случае попадания на него влаги. С целью предотвращения выдувания воздуха из утеплителя он накрывается ветрозащитной, паропроницаемой мембраной (пленкой).

Данная система способствует сохранению тепла в помещении, препятствует появлению сырости и существенно уменьшает количество строительного материала, необходимого для возведения стен зданий, что ведет к экономии средств при строительстве, облегчению всего сооружения и возможности увеличения этажности здания.

Воздушный зазор между стеной и декоративной панелью значительно уменьшает теплоотдачу здания.

Однако, в случае ремонта или реконструкции уже существующего здания, например, многоэтажного жилого дома, система навесного вентилируемого фасада создаст дополнительную нагрузку на несущие конструкции здания и его фундаменты. Поэтому, перед принятием решения об установке навесного фасада рекомендуется провести обследование технического состояния строительных конструкций здания и, при необходимости, выполнить их усиление.




Преимущества и недостатки


Основные преимущества навесных вентилируемых фасадных систем:

возможность использования различных облицовочных материалов (кирпич, натуральный камень, деревянную фасадную доску (планкен), композит, керамогранит, реечный профиль, алюминиевый лист, асбестоцементные и фиброцементные листы)
широкая возможность цветовых комбинаций (карта цветов) — фирменные карты цветов производителей, RAL
высокие тепло- и звукоизоляционные характеристики системы
благодаря слою утепления, «точка росы» выносится за пределы несущей стены здания
значительное сокращение затрат на отопление здания
долговечность: срок безремонтной эксплуатации систем навесных вентилируемых фасадов — до 50 лет
устойчивость фасадной системы к атмосферным воздействиям
быстрый монтаж фасадной системы в любое время года
Основные недостатки:

несоблюдение предусмотренных альбомами технических решений конструктивных методов по обеспечению пожарной безопасности навесных фасадов, а также применение материалов, не прошедших натурных огневых испытаний по ГОСТ 31251-2003, приводит к снижению пожароустойчивости зданий
необходима высокая квалификация монтажников
отсутствие ГОСТ и СНИП на монтаж вентилируемых фасадов
работы не требуют допуска в СРО (это допускает к работе неквалифицированых работников и большое количество организаций не имеющих соответственного опыта), отсюда повышается риск обрушения, возгорания и потери свойств теплоотдачи утеплителя


Виды облицовки вентилируемых фасадов

Керамический гранит
Алюминиевые композитные панели
Фиброцементные панели
Планкен (деревянная фасадная доска)
Металлический сайдинг
Натуральный гранит
HPL панели
Терракотовые панели
Стеклопанели
Металлические кассеты
Фиброцементный сайдинг
Облицовочный кирпич
Полиапан

http://apx.org.ua/books/13610-ventiliruemyy-fasad.html


Метки:  

Ограждение лестниц

Понедельник, 08 Сентября 2014 г. 20:19 + в цитатник
Ограждение лестниц

Системы ограждений — вертикальная ограждающая конструкция в зданиях, на улицах и парках высотой от ступней до груди человека.

Основное назначение ограждения — перегородить ход поперек конструкции (декоративно-оградительных целях, безопасности и временных). В отличие от перил, ограда не имеет поручня, что указывает на её ограждающие функции. Ограждение состоит из стоек (является каркасом) и заполнения (декоративно-художественная и оградительная функция).

В декоративно-оградительных целях ограждения применяются в парках, улицах, дворах для визуального разделения пространства и оформления. Может применяться для предупреждения ходьбы по газонам.

В целях безопасности ограждения ставят на опасных производствах, для предупреждения об опасных зонах, при строительстве

Временные ограждения устанавливают на время проведения праздников и мероприятий на площадях и улицах для разделения на зоны и управлением потоков людей.

Временным считается ограждение не имеющее бетонированное основание стоек ниже уровня земли.

Лестница — функциональный и конструктивный элемент, обеспечивающий вертикальные связи. Лестница состоит из ряда ступеней. Обычно этот термин применяется к элементам зданий или сооружений, являющимся несущей конструкцией. Термин используется также для подъёмных элементов служебных машин (например, пожарной), трапов судов, самолётов и вертолётов, верёвочных лестниц, садовых стремянок, эскалаторов и пр.


По назначению
Основные или главные — лестницы общего пользования
Вспомогательные:
запасные лестницы (предусматриваются для эвакуации в случае пожара)
служебные лестницы (предназначены для входа в подвал или чердачное помещение)
кровельные лестницы (предназначены для безопасного обслуживания кровли и ее элементов)
Внутриквартирные лестницы (служат для сообщения между этажами одной и той же квартиры или индивидуального малоэтажного дома)
Входные и парадные
Садово-парковые
Движущиеся лестницы (эскалаторы)


По конструктивным особенностям
Сборные
крупноэлементные (цельный марш с междуэтажной и промежуточной площадками)
мелкоэлементные (наборной из отдельных ступеней, балок, плит)
Монолитные
с прямыми маршами: безопасность движения, относительная простота в изготовлении. Сфера применения: жилые, общественные и производственные здания. Преимущество монолитной лестницы — возможность её эксплуатации в процессе строительства.
Г-образная лестница: экономия пространства, использование забежных ступеней. Проектирование и изготовление требуют профессионального подхода.
П-образная лестница (поворачивает на 180°): экономия пространства, использование забежных ступеней.
Изогнутая лестница: все ступени забежные.
на косоурах
(Лестница, ступени которой поддерживаются снизу балками (косоурами) с двух сторон либо одной центральной. На косоурную балку, имеющую пилообразную форму, сверху укладывают ступени, с торца — подступенки.)

на тетивах
(Лестница ступени, которой поддерживаются одновременно снизу и с торцов тетивой. В тетивных лестницах ступени крепятся в широкие пазы, сделанные внутри толстых (более 60 мм) несущих балок.)

на больцах
(Лестница без подступенков, ступени которой соединены между собой специальными самонесущими элементами — больцами.)

распашные
складные. Состоят из трёх, четырёх и более секций, которые в процессе раздвижения или складывания одна за другой накладываются друг на друга до компактной конструкции. При изготовлении применяются различные деревянные материалы: дуб, бук, клён, сосна. Недостаток: их нельзя регулировать по высоте, имеют большую массу.
лестницы, складывающиеся, как гармошка. Они рассчитаны на высоту до трёх метров. Лестницы-гармошки изготавливаются только из металла (сталь, алюминий).
комбинированные лестницы, в основе их — металлический каркас, к которому прикреплены деревянные ступени.
выдвижные
раздвижные
приставные
консольные
хребтовые
компактные
модульные

http://apx.org.ua/books/13609-ograzhdenie-lestnic.html


Метки:  

Шторы — общее наименование бытовых функционально-декоративных оконных занавесей из тканевых материалов.

Понедельник, 08 Сентября 2014 г. 16:09 + в цитатник
Шторы — общее наименование бытовых функционально-декоративных оконных занавесей из тканевых материалов. Штора в частном случае — оконная занавесь, раздвигаемая в стороны или поднимаемая вверх.

Занавеси позволяют создавать атмосферу уюта, гармонии света, цвета и формы в комнате. Они являются элементом декора и искусства, представлены несколькими основными стилистическими направлениями - дизайн штор для кухни.

Шторы, в зависимости от способа их крепления на карниз и декоративных особенностей, делят на виды:

раздвижные шторы — самый традиционный вид штор, представляющих из себя две полосы ткани, способные свободно горизонтально передвигаться по карнизу;
римские шторы в расправленном виде представляют собой полотно ткани без складок и собирающееся в горизонтальные складки при с помощью специальной цепочки (как на жалюзи);
австрийские шторы со способом крепления и управления, аналогичным римским, собирающиеся не только в горизонтальные, но и вертикальные складки;
японские шторы-панели представляют собой ровные полотна ткани без складок (чаще всего для оформления стандартного окна используется 3—5 панелей), способные свободно горизонтально передвигаться по карнизу при помощи цепочки (как на жалюзи).
экраны или рулонные шторы представляют собой вытянутый цилиндр, внутри которого — свёрнутая в рулон собственно штора, подъёмный механизм (шнурковый или рычажный) и фиксаторы
норэн — традиционный японский занавес с вертикальными разрезами



Элементы оконных занавесей

ламбрекен — отделка в виде драпировки, которая размещается перед портьерами или мягкими гардинами и придает окну декоративную завершённость;
сваг — специальным образом присборенный кусок ткани, один или два края которого свободно провисают;
колокольчик (раструб) — коническая одинарная складка;
де жабо (фр. de jabot) — боковой элемент ламбрекена, заложенный вертикальными складками, со скошенной линией низа;
портьера (фр. portiere, от porte — дверь) — плотная тяжёлая занавесь для декорирования дверных проёмов; в настоящее время этот термин используется декораторами (дизайнерами по шторам и текстилю) для обозначения плотных лёгких или тяжёлых тканей, используемых для пошива штор, покрывал, декоративных подушек. Довольно часто портьеры используются для ограничения нежелательного обзора, а так же проникновения дневного света в помещение;
гардина (нидерл. gordijnen) — мягкий занавес из тонкой прозрачной ткани (тюль, органза, вуаль), закрывающий окно полностью или частично. Но в советских словарях иностранных слов гардина определялась как занавеска, закрывающая всё окно;
подхват — деталь выполненная из ткани или канта для фиксации гардины или портьеры в необходимом положении;
держатель — жесткая деталь, предназначенная для фиксации элементов шторной композиции в определённых положениях;
подкладка — способ обработки тыльной стороны портьеры или ламбрекена, для придания лучшего вида, для сокрытия необработанных срезов, а также для цветовой (декоративной) поддержки некоторых элементов интерьера;
бандо — жёсткая каркасная основа для ламбрекена, выполненная из нетканного материала, пластика фанеры или дерева.
ботифини — способ, приём отделки нижнего края тюля портьерной тканью или бахромой.

http://apx.org.ua/books/13608-shtory-obschee-naimenovanie-bytovyh-funkcionalno-dekorativnyh-okonnyh-zanavesey-iz-tkanevyh-materialov.html


Метки:  

Город Полтава

Воскресенье, 07 Сентября 2014 г. 08:36 + в цитатник
Полтава — город на Украине, административный центр Полтавской области и Полтавского района (в состав района не входит). Расположен в северо-восточной части страны, на Приднепровской низменности. Находится на реке Ворскла.

Полтава находится в восточной части Европы, в 301 км к востоку от Киева. Географические координаты: 49є 35’ северной широты, 34є 33’ восточной долготы, 140 м над уровнем моря.

Генеральный план города Полтава разработан Украинским научно-исследовательским институтом проектирования городов «Діпромісто» (г. Киев) и утверждён сессией Полтавского городского совета четвёртого созыва 21 апреля 2006 года. Генеральным планом были утверждены новые территории для строительства, размещение новых парков, объектов культурного, жилого и промышленного предназначения. Одной из целей плана было улучшение экологического и санитарно-гигиеничного состояния города, развития его строительной базы, транспортной и инженерной инфраструктуры.

Согласно плану к 2026 году рассчитывается построить 2 млн квадратных метров жилья. Для обеспечения населения благоустроенными квартирами планируется вводить 110000 мІ жилья ежегодно. Территории определённые для реконструкции в центральной части города дадут около 400 тысяч квадратных метров жилья. Новое жилое строительство будет осуществляться в 57 микрорайонах, на территориях бывших артиллерийских складов, в южной части города (в двух новых жилых районах) и на «Леваде-2». Генеральным планом предложено включение территорий возле бывшего села Ивонченцы, возле сел Вакуленцы, Гожулы.

В генеральный план также входит строительство объездной дороги Киев-Харьков возле села Рассошенцы, тем самым отведя оживленную трассу от границ города.
В промышленном комплексе Полтавы пищевая промышленность представлена совокупностью различных развитых отраслей, что производят пищевые и вкусовые продукты ежедневного употребления. Особенное развитие в городе приобрели такие отрасли как: хлебопекарная, мясная, кондитерская - ресторан полтава фото, мукомольная, олийная, ликероводочная, пивоварная.

Город расположен на Приднепровской низменности, на обеих берегах реки Ворскла. Один из притоков реки — Коломак, впадает в Ворсклу в пределах города. В черте города находятся несколько небольших естественных озёр и множество искусственных прудов. Рельеф города в большинстве своем равномерен, на расстоянии 1,5 км от реки наблюдается резкий спуск (правый берег Ворсклы, на котором расположен город, более крут, высота холмов доходит до 80—100 м относительно уровня реки).

В промышленном комплексе Полтавы пищевая промышленность представлена совокупностью различных развитых отраслей, что производят пищевые и вкусовые продукты ежедневного употребления. Особенное развитие в городе приобрели такие отрасли как: хлебопекарная, мясная, кондитерская, мукомольная, олийная, ликероводочная, пивоварная.


Достопримечательности

Монумент Славы
Архитектурный ансамбль Круглой площади — памятник классицизма XIX века. Возник по регулярному плану застройки Полтавы 1804—1805 гг. как административный центр новосозданной одноимённой губернии в первой трети 19 ст. По рассказам — на историческом месте встречи полтавчан с Петром І и его армией после Полтавской битвы 1709 года. В плане — это круг диаметром 375 метров (площадь 10 га) с восемью радиально расходящимися улицами.
Монумент Славы — памятник в честь победы в Полтавской битве. Открыт в 1811 году. Находится в центре Круглой площади.
Ротонда дружбы народов или Белая беседка — колоннада, один из символов города.
Храмы и церкви. Спасская церковь, Успенский собор, Макарьевский собор, Крестовоздвиженский монастырь, Свято-Николаевская церковь, церковь Веры, Надежды, Любви, Свято-Покровский храм.
Полтавский краеведческий музей — один из крупнейших краеведческих музеев на Украине.
Полтавские катакомбы — сеть подземелий, соединяющая различные части старого города.


Географическое положение Полтавы довольно выгодно и с течением истории существенно повлияло на развитие города. Город находится на важных транспортных путях и обеспечивает связь между крупнейшими городами Украины — Киевом, Харьковом и Днепропетровском.


Полтава — важный центр автомобильных перевозок, находится на пересечении транспортных путей, соединяющих западную и восточную части Украины. Автомобильные пути связывают Полтаву с Киевом, Харьковом, Днепропетровском, Сумами, Кременчугом.



http://apx.org.ua/architect/13607-gorod-poltava.html


Метки:  

Автомобильный кран

Пятница, 05 Сентября 2014 г. 09:45 + в цитатник
Автомобильный кран

Автомобильный кран — кран стрелового типа, который может быть снабжён башенно-стреловым оборудованием и может перемещаться с грузом или без груза, не требуя специальных путей и устойчивость которого обеспечивается за счет силы тяжести.
Автомобильные краны — наиболее распространённые из всей группы стреловых самоходных кранов.
Автомобильные краны собираются на шасси серийно выпускаемых грузовых автомобилей с установкой на раме передних и задних выносных опор для обеспечения устойчивости при работе крана с грузом и повышения грузоподъёмности. Они могут самостоятельно передвигаться по грунтовым дорогам и преодолевать подъёмы до 20 °.
Основным достоинством Услуги автокрана киев является их высокая мобильность, что даёт возможность оперативно перемещать их на удалённые друг от друга объекты. При перевозке по железным дорогам не требуется их разбирать, так как они вписываются в габарит железнодорожного транспорта.


Автомобильные краны различают:

Краны с одномоторным приводом, где все механизмы приводятся в действие от основного двигателя внутреннего сгорания — двигателя шасси.
Краны с многомоторным приводом, в котором каждый механизм приводится в действие своим индивидуальным двигателем.
В автомобильных кранах применяются следующие типы привода:
Механический привод. Включает силовую установку базового шасси, коробку отбора мощности, коробку скоростей, распределительную коробку, силовые канатные барабаны.
Электрический. Состоит из силовой установки базового шасси, коробки отбора мощности, генератора, питающего электрическим током электродвигатели механизмов крана.
Гидравлический. Также имеет силовую установку шасси, соединённую с коробкой отбора мощности, гидронасосами, гидродвигателями и гидроцилиндрами. Гидравлический привод компактен, позволяет в широких пределах осуществлять бесступенчатое регулирование скоростей, но имеет низкий кпд.

Грузовые характеристики кранов для каждой длины стрелы и каждого положения существенно различаются. При работе на выносных опорах грузоподъёмность на 80 % выше, чем без опор. Управление кранами осуществляется при передвижении — из кабины шасси (автомобиля), при работе — из кабины крановщика, расположенной на вращающейся части крана.

http://apx.org.ua/books/13606-avtomobilnyy-kran.html


Метки:  

Радиатор отопления

Пятница, 05 Сентября 2014 г. 09:37 + в цитатник
Радиатор отопления

Радиатор — конвективно-радиационный отопительный прибор, состоящий из отдельных, обычно колончатых элементов — секций — с внутренними каналами, внутри которых циркулирует теплоноситель (обычно — вода). Тепло от радиатора отводится излучением, конвекцией и теплопроводностью; доля тепла, отводимая излучением, увеличивается при окраске радиатора в тёмный цвет.


Алюминиевые радиаторы на сегодняшний день считаются наиболее эффективными по причине высокой теплопроводности алюминия и повышенной за счет выступов и ребер площади поверхности радиатора.


Эти радиаторы отопления оптом конструктивно состоят из профилей, изготовленных экструзией и соединённых между собой сваркой. Используемый в них алюминий не требует каких-либо добавок, и поэтому сохраняет свою пластичность; соответственно, внешние ударные воздействия и внутренние гидроудары не вызывают сколов рёбер и растрескиваний таких радиаторов. Отсутствие межсекционных прокладок в таких радиаторах придаёт им прочность и надёжность, а при наличии внутреннего полимерного покрытия их долговечность может превосходить долговечность чугунных радиаторов.

Практически все современные радиаторы, рассчитанные для работы в системах центрального отопления, имеют рабочее давление более 12 атм, опрессовочное более 18 атм.

К достоинствам алюминиевых радиаторов относится лёгкость, небольшие размеры, высокое рабочее давление, максимальный уровень теплоотдачи, большая площадь сечения межколлекторных трубок.

Существенным недостатком алюминиевых радиаторов является коррозия алюминия в водной среде, особенно ускоряющаяся при контакте двух разнородных металлов или наличии в отопительной сети блуждающих токов.

Алюминий является активным металлом, и если покрывающая его поверхность оксидная плёнка оказывается нарушенной, то при контакте с водой последняя разлагается с выделением водорода. Если отопительный прибор герметично закрыт, возрастающее давление газа может привести к разрыву радиатора. С этим явлением борются при помощи нанесения на контактирующие с водой поверхности полимерного покрытия, которое также улучшает антикоррозионные свойства, позволяя использовать теплоносители с уровнем pH от 5 до 10; уменьшает гидродинамическое сопротивление, предотвращает засоры и налипания. В случае, если радиатор не имеет внутреннего полимерного покрытия, перекрывать краны на подводящих трубах запрещается




Чугунные секционные отопительные радиаторы предназначены для систем центрального отопления жилых, общественных и производственных зданий с большим числом этажей. Они отличаются значительной тепловой мощностью на единицу длины прибора и, соответственно, компактностью. Чугунные радиаторы также маловосприимчивы к плохому качеству теплоносителя и стойки к коррозии.

Чугунные радиаторы прочны и достаточно долговечны. Их большая масса, с одной стороны, обеспечивает им высокую теплоёмкость и, соответственно, тепловую инерционность, позволяя сглаживать резкие изменения температуры в помещении; однако она же является и недостатком, создавая трудности при монтаже или обслуживании. Также к недостаткам относится тенденция межсекционных прокладок к деградации; при длительной эксплуатации (свыше 40 лет) возможно разрушение радиаторных ниппелей. Чугунным радиаторам требуется периодическая покраска; кроме того, стенки внутренних каналов шершавые и пористые, что со временем приводит к образованию налёта и падению теплоотдачи.

http://apx.org.ua/books/13605-radiator-otopleniya.html


Метки:  

Теплоизоляция (Тепловая изоляция)

Среда, 27 Августа 2014 г. 08:33 + в цитатник
Теплоизоляция (Тепловая изоляция) — это элементы конструкции, уменьшающие процесс теплопередачи и выполняющие роль основного термического сопротивления в конструкции. Также термин может означать материалы для выполнения таких элементов или комплекс мероприятий по их устройству.
На практике по виду исходного сырья теплоизоляционные материалы принято делить на три вида:

Органические — получаемые с использованием органических веществ. Это, прежде всего, разнообразные полимеры (например, пенополистирол, вспененный полиэтилен (НПЭ, ППЭ) и изделия на его основе (в том числе отражающая теплоизоляция). Такие теплоизоляционные материалы изготавливают с объёмной массой от 10 до 100 кг/м3. Главный их недостаток — низкая огнестойкость, поэтому их применяют обычно при температурах не выше 90°C, а также при дополнительной конструктивной защите негорючими материалами (штукатурные фасады, трехслойные панели, стены с облицовкой, облицовки с ГКЛ и т.п.). Также в качестве органических изолирующих материалов используют переработанную неделовую древесину и отходы деревообработки (древесно-волокнистые плиты, ДВП, и древесностружечные плиты, ДСП), целлюлозу в виде макулатурной бумаги (утеплитель эковата), сельскохозяйственные отходы (соломит, камышит и др.), торф (торфоплиты) и т. д. Эти теплоизоляционные материалы, как правило, отличаются низкой водо-, биостойкостью, а также подвержены разложению и используются в строительстве реже.
Неорганические — минеральная вата и изделия из неё (например, минераловатные плиты), монолитный пенобетон и ячеистый бетон (газобетон и газосиликат), пеностекло, стеклянное волокно, изделия из вспученного перлита, вермикулита, сотопласты и др. Изделия из минеральной ваты получают переработкой расплавов горных пород или металлургических шлаков в стекловидное волокно. Объёмная масса изделий из минеральной ваты 35—350 кг/м3. Характерная особенность — низкие прочностные характеристики и повышенное водопоглощение, поэтому применение данных материалов ограничено и требует специальных методик установки. При производстве современных теплоизоляционных минераловатных изделий (ТИМ) производится гидрофобизация волокна, что позволяет снизить водопоглощение в процессе транспортировки и монтажа ТИМ.
Смешанные — используемые в качестве монтажных, изготовляют на основе асбеста (асбестовый картон, асбестовая бумага, асбестовый войлок), смесей асбеста и минеральных вяжущих веществ (асбестодиатомовые, асбестотрепельные, асбестоизвестковокремнезёмистые, асбестоцементные изделия) и на основе вспученных горных пород (вермикулита, перлита).
Показатели теплопроводимости пенобетона плотностью 150 кг/м3, изготовленного на цементе марки М500Д0, песка 5-ой фракции, пенообразователя Foamin C и воды в сравнении с ППУ изоляцией.

Теплопотери теплоизолированных труб, Кал/час на 1 п.м.



Классификация тепловой изоляции

Классификация по принципу нормирования:

Строительная тепловая изоляция - тепловая изоляция ограждающих конструкций (стен, полов, крыш и т.д.);
Техническая тепловая изоляция - тепловая изоляция оборудования и трубопроводов.
Классификация по ГОСТ 16381-77 "Материалы и изделия строительные теплоизоляционные"

Материалы и изделия подразделяются по следующим основным признакам:

По виду основного исходного сырья - неорганические, органические;
По структуре - волокнистые, ячеистые, зернистые (сыпучие);
По форме - рыхлые (вата, перлит и др.), плоские (плиты, маты, войлок и др.), фасонные (цилиндры, полуцилиндры, сегменты и др.), шнуровые.
По возгораемости (горючести) - несгораемые, трудносгораемые, сгораемые.


http://apx.org.ua/books/13604-teploizolyaciya-teplovaya-izolyaciya.html


Метки:  

Объединённые Арабские Эмирааты - федеративное государство

Вторник, 26 Августа 2014 г. 09:52 + в цитатник
Объединённые Арабские Эмирааты - федеративное государство, состоящее из семи эмиратов, каждый из которых представляет собой государство — абсолютную монархию: Абу-Даби, Аджман, Дубай, Рас-эль-Хайма, Умм-эль-Кайвайн, Фуджейра и Шарджа. Некоторые из перечисленных эмиратов попадают под определение карликового государства.

Государство возглавляется президентом Объединённых Арабских Эмиратов, которым является эмир крупнейшего эмирата Абу-Даби. Столицей Объединённых Арабских Эмиратов также является столица эмирата Абу-Даби город Абу-Даби.
Одновременно растёт значение других секторов экономики в структуре ВНП, в том числе строительства, торговли, туризма что предполагает качественный отдых в оаэ и сельского хозяйства. Несмотря на в значительной степени бесплодный и засушливый характер местности, для которой характерны очень низкий уровень осадков и отсутствие рек, инвестиции в сельское хозяйство помогли построить заводы по опреснению воды, делая эту отрасль экономики всё более и более самостоятельной и доходной. Некоторые сельскохозяйственные культуры, например, земляника, даже экспортируются в Европу.

Объединённые Арабские Эмираты занимают территорию в северо-восточной части Аравийского полуострова, омываемую Персидским заливом. На суше ОАЭ граничат с Саудовской Аравией на юге и западе, и с Оманом — на востоке. Северное побережье находится напротив Ирана через Персидский залив, в то время как Катар — всего в 50 км к северо-западу. Вместе эти эмираты занимают территорию примерно таких же размеров, как Португалия. На эмират Абу-Даби приходится 85 % площади всех ОАЭ; а наименьший из эмиратов — Аджман — всего 250 кмІ.

Особенность географии ОАЭ заключается в том, что большую часть территории Объединённых Арабских Эмиратов занимает пустыня (Руб-эль-Хали) — самая большая в мире область, покрытая песком. В прибрежных областях Объединённых Арабских Эмиратов имеются месторождения соли. Горный рельеф характерен для северных и восточных регионов страны. Представители фауны — аравийский леопард и ибекс, чаще можно увидеть верблюдов и диких коз. Во время весенних и осенних миграций птиц, пролетающих из Средней Азии и Восточной Африки, можно наблюдать их большие скопления на севере страны. За пределами гористых областей Фуджейры и Рас эль-Хайма большая часть растительности — результат программы правительства по озеленению страны: даже рощи финиковых пальм в оазисе Buraimi, на восточной границе страны, были сюда завезены из муниципальных парков.

Климат страны очень жаркий и сухой (тропический пустынный). Часто бывают песчаные бури. Средний максимум в тени в летние месяцы приблизительно 40-45 °С, но часто достигает 50°. Температура зимой: днём 20—23°, ночью холоднее, но заморозки — явление исключительно редкое. Осадки нерегулярны, преимущественно с ноября по май, годовая норма примерно 100 мм.

Несмотря на тяжелый для флоры пустынный климат, в Дубае открыт самый большой в мире парк цветов.

ОАЭ лежат на полпути между производственными экономическими путями Дальнего Востока и Европы, что способствует превращению страны в международный экономический центр. В стране хорошо развита транзитная транспортная инфраструктура, в частности, есть шесть международных аэропортов: в Абу-Даби, Дубае, Шардже, Рас аль-Хайме, Фуджейре и Алэйне, продолжается строительство крупнейшего аэропорта Аль-Мактум. Наибольшие из них, Абу-Даби и Дубай, пропустили через себя более 50 миллионов пассажиров в 2010 году, растут также и объёмы фрахта.

В дополнение к аэропортам и морским портам в ОАЭ имеются развитые телекоммуникации.

Существенные инвестиции вкладываются в строительство современных зданий и заводов по опреснению воды, чтобы удовлетворить растущий спрос на пресную воду не только у населения, но и для нужд почти 100 миллионов деревьев, которые были посажены за последние 25 лет.

В последнее время доля доходов от добычи и переработки нефти в общем объёме ВВП снижается, что связано с мерами правительства по диверсификации экономики.

Крупнейший партнёр по торговле — Япония, которая забирает наибольшую долю нефтяного и газового экспорта ОАЭ, и также является крупным поставщиком транспортных средств, электроники и различных изделий для потребителей.

В основном бизнес ведётся честным способом, мошенничества достаточно эффективно пресекаются, а недобросовестное поведение осуждается деловым сообществом.

Рабочий день в Эмиратах традиционно разделяется на 2 части: с 8.00 до 14.00, а затем с 17.00 до 20.00. Некоторые более современные компании работают целый день, с 8.00 до 16.00. В любом случае, рабочий день начинается рано. Пятница — это священный день, к тому же по закону это — единственный выходной, хотя некоторые фирмы закрываются в четверг после обеда. В основном рабочая неделя длится с субботы по четверг.

В последнее время график рабочего времени в крупных компаниях сместился в сторону Европы: офисы работают с 9:00 до 18:00 с часовым перерывом на обед. Выходные дни - пятница и суббота.

Правительственные учреждения обычно открыты с 7.00 или 8.00 до 13.00 или 14.00 (с субботы по среду), и с 7.00 или 8.00 до 11.00 или 12.00 в четверг. В основном рабочий день длится с 7.00 или 8.00 до 13.00, и с 16.00 до 19.00 или до 19.30 (с субботы по среду). В четверг рабочий день длится с 7.00 или 8.00 до 11.00 или 12.00. Банки работают обычно с 8.00 до 13.00 (с субботы по среду) и с 8.00 до 11.00 или 12.00 в четверг.

Во время Рамадана правительственные учреждения и большинство магазинов закрываются раньше. Тем не менее, многие магазины открыты до позднего вечера. Ожидается, что немусульмане не будут курить, есть или пить в общественных местах. Хотя некоторые рестораны остаются открытыми для иностранцев, можно обнаружить, что большинство ресторанов закрыто в течение дня.



Такая ключевая роль эмирата Абу-Даби, крупнейшего и наиболее богатого из эмиратов, во многом связана с тем, что административное устройство ОАЭ опирается на право каждого эмирата распоряжаться запасами углеводородов на своей территории. Таким образом, фактически, в соответствии с запасами нефти распределяется влияние тех или иных эмиратов в определении общей политики страны. Например, эмир Дубая является главой правительства ОАЭ.

Государство ОАЭ расположено в юго-западной части Азии в восточной части Аравийского полуострова. Граничит с Саудовской Аравией на западе и юге, с Оманом — на юго-востоке и на северо-востоке (оманский полуанклав Мусандам (губернаторство) и его полный анклав Мадха (вилайет Мусандама)). Омывается водами Персидского и Оманского заливов.

Население ОАЭ — 8,5 млн человек, подавляющее большинство из которых (до 70 %) — рабочие из Южной и Юго-Восточной Азии. Коренное население в основном представлено мусульманами-суннитами.

Имеются крупные запасы нефти, экспорт которой составлял значительную часть ВВП (73 % в 1980, 32 % в 1998), но благодаря диверсификации экономики доля нефтегазовой отрасли в ВВП снизилась к 2009—2010 годам до 7—9 %. Член ОПЕК с 1967 года.

http://apx.org.ua/architect/13603-obedinennye-arabskie-emiraaty-federativnoe-gosudarstvo.html


Метки:  

Стеклопакет — светопрозрачная конструкция строительного назначения из двух и более стёкол

Вторник, 26 Августа 2014 г. 09:44 + в цитатник
Стеклопакет — светопрозрачная конструкция строительного назначения из двух и более стёкол, скреплённых (склеенных) между собой по контуру с помощью дистанционных рамок и герметиков. Предназначены металлопластиковые окна rehau - стеклопакеты как замены обычных стёкол — в повышении сопротивления теплопередаче окна, поскольку воздух и некоторые другие газы плохо пропускают тепло.

Стеклопакеты в современном представлении появились в середине XIX века. Первый патент был выдан в 1865 году. Стеклопакеты того времени были похожи на современные устройства, только вместо межстекольных рамочных уплотнителей (спейсеров) были применены толстые веревки или канаты. Однако тогда широкого распространения эта технология не получила, и до 1934 года промышленное производство стеклопакетов не осуществлялось. Когда же производители Германии поставили изготовление стеклопакетов на поток, то сделано это было для усовершенствования железнодорожных вагонов. В Германии стали применять стеклопакеты для поездов дальнего пользования. В 1938 году на мировом рынке появились стеклопакеты, состоявшие из стёкол и оснащенные свинцовой распорной рамкой. Элементы были спаяны между собой по периметру. Такие стеклопакеты впервые начали выпускать в США. Чуть позже, в 1950 году, впервые появилась конструкция стеклопакетов с эластичными уплотнителями. При их производстве была применена пустотелая рейка из алюминия, заполненная специальным осушительным средством. В СССР такие конструкции начали изготавливать в 1960-е годы. Появление современного стеклопакета с двойной герметизацией произошло в 1970 году. Эта технология сегодня используется при производстве 90% всех подобных конструкций.

Метод скрепления стёкол — бутиловый герметик и металлическая или пластиковая дистанционная рамка. Пластиковая рамка незначительно повышает сопротивление теплопередаче. Конструкция стеклопакета закрепляется тиоколом или другим подходящим герметиком.

Между стёклами чаще всего находится воздух, однако для улучшения характеристик сопротивления теплопередаче внутрь стеклопакета могут быть закачаны другие газы, имеющие меньшую теплопроводность — углекислый газ, аргон, ксенон, их смеси и др. Одноатомные газы с большим молекулярным весом резко снижают теплопроводность стеклопакета, но увеличивают его цену.

Существует технология по изготовлению стеклопакетов с вакуумной прослойкой, но она достаточно редка. При такой технологии два стекла отстоят друг от друга на расстоянии менее миллиметра, а для предотвращения их слипания между стёклами находятся распорки (пиллары) из металла или стеклокерамики с шагом 2–4 см.

Виды стеклопакетов

Стеклопакеты различаются по способу изготовления:

Изготовление по стандартной технологии, где есть металлический или пластиковый спейсер, в который засыпается молекулярное сито, после чего склееные стекла обмазываются по кромке силиконом, изомелтом, полисульфидным или полиуретановым герметиком, что является вторичной герметизацией.
Изготовление по технологии "теплый край". Технология новая и перспективная. Отличается от стандартной тем, что вместо многошагового изготовления стеклопакета, здесь используется всего 2 шага(нанесение гибкого спейсера, прессование), что значительно экономит время и деньги. Стеклопакет получается теплее, чем при стандартном способе изготовления.



Стеклопакеты можно классифицировать:

По количеству камер. Между каждыми двумя стеклами образуется пространство, называемое камерой. В связи с этим стеклопакеты подразделяют на однокамерные (два стекла), двухкамерные (три стекла) и т. д.
По ширине. Ширина стеклопакета — это полная ширина блока вместе со стеклянной и воздушной частью. Встречаются стеклопакеты шириной 14, 16, 18, 20, 22, 24, 28, 32, 36, 42, 44 мм и др.
По типам применяемого стекла:
обычное
энергосберегающее — стекла с низкоэмиссионным покрытием (с твёрдым или мягким покрытием (также известны как К или I типа) )
шумозащитное — триплекс
солнцезащитное — тонированное стекло в массе или тонированное пленкой
ударопрочное — стекло триплекс с высоким классом защиты.
Маркировка стеклопакета — стекло/марка - дистанция/наполнение - стекло/марка. Маркировка всегда начинается с внешнего стекла, обращённого на улицу. Пример: 8M1-16-4M1-12Ar-4K: 8 мм стекло марки М1 — 16 мм возд. дистанция — 4 мм стекло М1 — 12 мм дистанция, заполнение аргон — 4 мм К-стекло.

С ростом межстекольного пространства до ~16 мм (в каждой камере) теплоизоляционные характеристики стеклопакета растут, но свыше 24 мм начинают ухудшаться, в силу роста конвективной теплопередачи в межстекольном пространстве. И если однокамерное стекло обычно рассчитывается по формуле 4-16-4 (где 4 мм — стекло, 16 мм межстекольное пространство), то для двухкамерного стеклопакета формула уже другая, не 4-16-4-16-4. Тут вступает в действие вопрос шума: чтобы шум гасился наиболее эффективно, расстояния между стеклами в одном блоке должны быть разными. То есть дистанционные рамки для двойного или тройного стеклопакета должны быть разной ширины.

Однокамерные узкие стеклопакеты зачастую используются для остекления балконного блока, когда сам балкон снаружи уже остеклён.

На шумозащиту ширина дистанции оказывает большое влияние; чем шире, тем выше звукоизоляционные свойства стеклопакета. Ощутимый результат дает применение триплекса и более толстых стёкол.

http://apx.org.ua/books/13602-steklopaket-svetoprozrachnaya-konstrukciya-stroitelnogo-naznacheniya-iz-dvuh-i-bolee-stekol.html


Метки:  

ПОЛОЖЕННЯ про Державну реєстраційну службу України

Суббота, 23 Августа 2014 г. 15:58 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 липня 2014 р. № 219

ПОЛОЖЕННЯ про Державну реєстраційну службу України

1. Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції, який реалізує державну політику з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

2. Укрдержреєстр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Укрдержреєстру є:

1) реалізація державної політики з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

2) внесення на розгляд Міністра юстиції пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

4. Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові юстиції;

2) координує та контролює діяльність у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

3) організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності у визначених сферах, та здійснює заходи щодо підвищення ефективності такої роботи;

4) здійснює державний нагляд та/або контроль за дотриманням законодавства у визначених сферах діяльності, вживає заходів до запобігання порушенням у цих сферах та приймає відповідні обов’язкові до виконання рішення;

5) здійснює методичне та інформаційне забезпечення діяльності органів державної реєстрації, органів державної реєстрації актів цивільного стану щодо проведення державної реєстрації, надає практичну і методичну допомогу консульським установам та дипломатичним представництвам України за кордоном щодо державної реєстрації актів цивільного стану;

6) здійснює методичне та інформаційне забезпечення діяльності нотаріусів щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за погодженням з Мін’юстом;

7) забезпечує виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в частині витребування за кордоном документів про реєстрацію актів цивільного стану та виконання прохань про надання правової допомоги з питань, що належать до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану, а також подання у межах повноважень, передбачених законом, інших документів, що стосуються особистих або майнових прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб;

8) надає адміністративну послугу щодо проставлення апостиля на офіційних документах, виданих Укрдержреєстром та структурними підрозділами головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

9) здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно;

10) забезпечує доступ судам загальної юрисдикції до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

11) забезпечує спеціальну перевірку відомостей щодо наявності осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав;

12) видає спеціалізований друкований засіб масової інформації, в якому публікуються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

13) забезпечує на своєму офіційному веб-сайті доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

14) забезпечує державні органи інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, встановленому Мін’юстом;

15) здійснює відповідно до законодавства реєстрацію політичних партій, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців; здійснює акредитацію в Україні відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, а також припинення такої акредитації; здійснює підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання та приймає рішення про втрату всеукраїнського статусу; здійснює реєстрацію (державну реєстрацію) постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, Торгово-промислової палати України, Будівельної палати України, Аудиторської палати України, всеукраїнських асоціацій кредитних спілок, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування; здійснює реєстрацію статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, статутів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва; здійснює відповідно до законодавства легалізацію на відповідність заявленому статусу всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань; реєструє, бере до відома, погоджує зміни до статутних документів та керівних органів зареєстрованих (легалізованих) громадських формувань; здійснює державну реєстрацію (перереєстрацію) друкованих засобів масової інформації загальнодержавної, регіональної та/або зарубіжної сфери розповсюдження, а також інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

16) здійснює реєстрацію символіки громадських об’єднань, політичних партій;

17) засвідчує копії статутів та свідоцтв політичних партій і громадських об’єднань у випадках, передбачених законодавством;

18) здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом;

19) забезпечує оприлюднення даних про зареєстровані об’єднання громадян, політичні партії, інші громадські формування, легалізовані всеукраїнські професійні спілки, їх об’єднання, інформації про відмову в реєстрації об’єднання громадян, політичних партій та інших громадських формувань;

20) веде облік надходження обов’язкових безоплатних примірників видань;

21) забезпечує ведення та функціонування: Державного реєстру актів цивільного стану громадян; Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Єдиного реєстру громадських формувань; Реєстру громадських об’єднань; Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності; Реєстру символік громадських об’єднань;

22) надає органам державної влади передбачену законодавством інформацію з реєстрів, функціонування яких забезпечує Укрдержреєстр;

23) забезпечує у випадках, передбачених законодавством, замовлення, постачання, облік бланків та звітність щодо витрачання бланків, які використовуються у діяльності апарату Укрдержреєстру та структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

24) організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов’язаних з діяльністю Укрдержреєстру, структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Укрдержреєстру;

25) здійснює відповідно до законодавства державний контроль за виконанням виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад делегованих повноважень з питань державної реєстрації актів цивільного стану;

26) здійснює управління об’єктами державної власності;

27) взаємодіє з вітчизняними та іноземними підприємствами, установами і організаціями з метою обміну досвідом роботи з питань, що належать до його компетенції;

28) організовує і бере участь у проведенні конгресів, форумів, семінарів, нарад, інших заходів, провадить інформаційну та видавничу діяльність з питань, що належать до його компетенції;

29) інформує громадськість про свою діяльність та про стан проведення державної політики у визначених сферах діяльності;

30) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Укрдержреєстр з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Укрдержреєстру, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Укрдержреєстру та на керівні посади в структурні підрозділи територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Укрдержреєстру, структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Укрдержреєстру, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) контролює, зокрема шляхом проведення перевірок, діяльність структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

5) бере участь у перевірках нотаріусів як спеціальних суб’єктів, на яких покладено функції державного реєстратора, із залученням Мін’юсту;

6) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади контроль за використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних;

7) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил;

8) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Укрдержреєстр для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру.

8. Укрдержреєстр під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами і організаціями.

9. Укрдержреєстр у межах своїх повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мін’юсту видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

10. Укрдержреєстр очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції.

Голова Укрдержреєстру:

1) очолює Укрдержреєстр, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Укрдержреєстр у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;

2) вносить на розгляд Міністра юстиції пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності та розроблені Укрдержреєстром проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

3) вносить на розгляд Міністра юстиції проекти нормативно-правових актів Мін’юсту з питань, що належать до компетенції Укрдержреєстру;

4) у межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в апараті Укрдержреєстру та структурних підрозділах територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мін’юсту з питань, що належать до сфери діяльності Укрдержреєстру;

5) подає Міністру юстиції для затвердження плани роботи Укрдержреєстру;

6) звітує перед Міністром юстиції про виконання планів роботи Укрдержреєстру та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Укрдержреєстру, структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) забезпечує взаємодію Укрдержреєстру з визначеним Міністром юстиції структурним підрозділом в апараті Мін’юсту;

8) забезпечує додержання встановленого Міністром юстиції порядку обміну інформацією між Мін’юстом та Укрдержреєстром і вчасність її подання;

9) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Укрдержреєстру;

10) подає на розгляд Міністра юстиції пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників;

11) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

12) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Укрдержреєстру;

13) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром юстиції керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Укрдержреєстру, призначає на посаду та звільняє з посади інших державних службовців і працівників апарату Укрдержреєстру;

14) вносить Міністру юстиції подання щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

15) призначає на посаду за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру:

заступників керівників відповідних структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

керівників структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

16) звільняє з посади за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, або керівників відповідних управлінь юстиції:

заступників керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

керівників структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

17) вносить Міністру юстиції подання та погоджує подання керівників головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щодо заохочення керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

18) вносить Міністру юстиції подання та погоджує подання керівників головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

19) вирішує за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, або керівників відповідних головних управлінь юстиції питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності заступників керівників відповідних структурних підрозділів головних управлінь юстиції;

20) вирішує за поданням керівників структурних підрозділів головних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, або керівників відповідних районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

21) здійснює керівництво структурними підрозділами територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, та методичне забезпечення їх діяльності;

22) погоджує структуру та штатний розпис, зміни до структури та штатного розпису структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру, а також положення про них;

23) погоджує розрахунки видатків до кошторису на утримання головних управлінь юстиції в частині структурних підрозділів Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

24) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює у межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

25) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Укрдержреєстру, присвоює їм ранги державних службовців;

26) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Укрдержреєстру до відзначення державними нагородами;

27) залучає державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до компетенції Укрдержреєстру;

28) утворює комісії, робочі та експертні групи;

29) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

30) підписує накази Укрдержреєстру;

31) дає у межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Укрдержреєстру та структурних підрозділів територіальних органів Мін’юсту, що забезпечують здійснення повноважень Укрдержреєстру;

32) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Укрдержреєстр;

33) здійснює інші повноваження, визначені законом.

11. Голова Укрдержреєстру має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Укрдержреєстру, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Укрдержреєстрі може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Укрдержреєстрі можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Укрдержреєстру.

13. Граничну чисельність державних службовців та працівників Укрдержреєстру затверджує Кабінет Міністрів України.

Структуру апарату Укрдержреєстру затверджує його Голова за погодженням з Міністром юстиції.

Штатний розпис, кошторис апарату Укрдержреєстру затверджує його Голова за погодженням з Мінфіном.

Укрдержреєстр є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

http://apx.org.ua/technical-inventory/13601-polozhennya-pro-derzhavnu-reyestracynu-sluzhbu-ukrayini.html


Метки:  

ПОЛОЖЕННЯ про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України

Суббота, 23 Августа 2014 г. 15:55 + в цитатник
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2014 р. № 294

ПОЛОЖЕННЯ про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України

1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

2. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:

внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції;

здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил;

виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

4. Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Віце-прем’єр-міністру України - Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;

2) приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації та повертає такі декларації);

3) реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт та у визначених законодавством випадках повертає такі декларації;

4) у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;

5) здійснює ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури;

6) веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об’єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, а також реєстр виданих ліцензій провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури;

7) здійснює державний контроль за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності;

ліцензійних умов на провадження господарської діяльності;

8) перевіряє на відповідність вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил рішення, прийняті територіальними органами;

9) у визначених законодавством випадках проводить перевірки:

відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об’єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням;

своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації;

дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, проведення обстеження об’єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації;

10) проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва, відповідно до закону здійснює державний ринковий нагляд за будівельними виробами, подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил;

11) у визначених законодавством випадках зупиняє підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

12) здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках;

13) відповідно до закону складає протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, накладає штрафи;

14) у визначених законодавством випадках розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень;

15) проводить у встановленому порядку конкурс на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію на території України, та інші конкурси згідно із законодавством;

16) організовує проведення або проводить навчання, підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку фахівців для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ліцензування, обстеження та інших функцій, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції;

17) бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до законодавства укладає міжнародні договори України міжвідомчого характеру та здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції;

18) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держархбудінспекція з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, контроль за їх здійсненням в апараті Держархбудінспекції, її територіальних органах;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держархбудінспекції та на керівні посади в територіальні органи, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників Держархбудінспекції та осіб, включених до кадрового резерву;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держархбудінспекції, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим та ефективним використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм;

5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держархбудінспекції;

7) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил.

6. Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій;

2) залучати до проведення перевірок представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських об’єднань (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних та науково-технічних організацій;

3) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та громадських об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань і функцій;

4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції та семінари з питань, що належать до її компетенції;

5) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

6) видавати у визначених законодавством випадках обов’язкові до виконання приписи;

7) складати акти перевірок у сфері містобудівної діяльності;

8) вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування будівництва об’єктів на період до усунення виявлених у результаті архітектурно-будівельного контролю порушень;

9) одержувати від посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, замовників, проектних, експертних та будівельних організацій, підприємств, що надають технічні умови, письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідній сфері;

10) використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку;

11) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів та органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

12) брати в установленому законодавством порядку участь у роботі комісій, що утворюються з метою розслідування причин і наслідків аварій на будівництві;

13) проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів;

14) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Посадові особи Держархбудінспекції та її територіальних органів під час перевірки мають право безперешкодного доступу на місця будівництва об’єктів, до приміщень, документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, на місцезнаходження таких суб’єктів.

Посадові особи Держархбудінспекції мають право у визначених законодавством випадках забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію.

7. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

8. Держархбудінспекція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.

9. Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

10. Держархбудінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

11. Голова Держархбудінспекції:

1) очолює Держархбудінспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, представляє її у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами;

2) вносить на розгляд Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозиції щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції, зокрема розроблені Держархбудінспекцією проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінрегіону, а також, визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

3) організовує та контролює виконання в апараті Держархбудінспекції та її територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів міністерств та доручень Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції;

4) подає Віце-прем’єр-міністру України - Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства для затвердження плани роботи Держархбудінспекції;

5) звітує перед Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про виконання планів роботи Держархбудінспекції та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держархбудінспекції, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) вносить Віце-прем’єр-міністру України - Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності державних службовців і працівників Держархбудінспекції та коштів, передбачених на її утримання, територіальних органів Держархбудінспекції, які є юридичними особами публічного права, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України таких органів;

7) утворює в межах граничної чисельності державних службовців і працівників Держархбудінспекції та коштів, передбачених на утримання Держархбудінспекції, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом Міністрів України та Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства територіальні органи Держархбудінспекції як структурні підрозділи;

8) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує положення (статути) про них, в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Держархбудінспекції;

9) призначає на посаду за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держархбудінспекції, призначає на посаду за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та звільняє з посади заступників керівників територіальних органів Держархбудінспекції;

10) забезпечує взаємодію Держархбудінспекції з визначеним Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства структурним підрозділом апарату Мінрегіону;

11) забезпечує додержання встановленого Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства порядку обміну інформацією між Мінрегіоном і Держархбудінспекцією та вчасність її подання;

12) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, керівників територіальних органів Держархбудінспекції, присвоює їм ранги державних службовців;

13) вносить у встановленому порядку подання щодо представлення державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, її територіальних органів до відзначення державними нагородами;

14) установлює відповідно до законодавства заохочувальні відзнаки Держархбудінспекції, нагороджує ними державних службовців і працівників апарату Держархбудінспекції, її територіальних органів;

15) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції, призначає на посаду та звільняє з посади інших державних службовців апарату Держархбудінспекції;

16) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держархбудінспекції;

17) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

18) затверджує положення про територіальні органи та самостійні структурні підрозділи апарату Держархбудінспекції;

19) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держархбудінспекції;

20) утворює комісії, робочі та експертні групи;

21) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;

22) підписує накази Держархбудінспекції;

23) дає обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держархбудінспекції та її територіальних органів доручення;

24) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держархбудінспекція;

25) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. Голова Держархбудінспекції має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держархбудінспекції може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держархбудінспекції.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держархбудінспекції можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держархбудінспекції.

Кількісний та персональний склад колегій, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, положення про них затверджує Голова Держархбудінспекції.

14. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держархбудінспекції затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Віце-прем’єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Штатний розпис, кошторис апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.

Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

http://apx.org.ua/solutions-dabi/13600-polozhennya-pro-derzhavnu-arhtekturno-budvelnu-nspekcyu-ukrayini.html


Метки:  

Поиск сообщений в rss_architectphd
Страницы: 114 ... 13 12 [11] 10 9 ..
.. 1 Календарь