
Це одна з моїх улюблених нумізматичних історій. Учора один з її головних героїв розповів її публічно, тому ділюсь з вами.
Отож. У 1985 році делегація Міноборони Болгарії відвідувала з візитом Варшаву. Серед гостей було кілька колекціонерів, тож на їх честь влаштували збори у Польському товаристві нумізматів.
Після чого Лєх Кокоцінський, засновник і президент товариства, відомий польський нумізмат і бібліофіл (власник фантастичного зібрання книг, пов'язаних із Львовом) запросив болгарських гостей - генерала і полковника, - а також кількох місцевих колекціонерів додому на гостину.
По обіді господар люб'язно погодився показати полковнику колекцію своїх античних монет. І от в процесі огляду пан Кокоцінський помітив, що на одній з полиць бракує пакетика з монетою, і зажадав пояснень у болгарського гостя, який, власне, переглядав монети. Той зреагував нервово, почав бігати помешканням, навіщось залпом випив пляшку води...
Однак зізнаватися не захотів - навіть після погроз свого генерала. Тоді господар (який окрім того, що видатний нумізмат, на той час ще й був суддею) викликав представників прокуратури, поліції, військової контррозвідки і МЗС - бо ж натуральний міжнародний скандал.
Аж тоді бідолашний полковник зізнався, що проковтнув монету. Вирішили, що він перебуватиме удома в Кокоцінського допоки не зможе віддати монети.
Уранці наступного дня болгарського гостя відвезли на рентген, де побачили розташування монети і визначилися зі стратегією - повертати назад чи штовхати вперед.
Три дні бідолаха мусив випорожнятися над друшляком у ванні. Пан Кокоцінський, до слова, досі зберігає у своїй колекції рентгенівський знімок і поліцейські документи, у тому числі - протоколи огляду фекальних мас.
Аж врешті монета - афінська тетрадрахма, предмет культу всіх поціновувачів античної нумізматики - таки вийшла. Як з гірким сміхом констатував її власник - геть без патини, яку, вочевидь, з'їв шлунковий сік.
"Я його питав, навіщо ти це зробив?", - розповів пан Кокоцінський.
"Бо вона дуже мені сподобалась", - відповів полковник.
Монета справді фантастично красива.
Польською в оригіналі історію можна подивитися
отут.
Oleg Bazar https://ibigdan.livejournal.com/27955742.html