Вечный_Бродяга все записи автора Уночі кожна дівчина свою зірку бачить. Одна до неї тягнеться, інша – за собою кличе, третя – дивиться на неї і край.

***

–День. Він для роботи. І на небі, як хмар нема, тільки сонце. А вночі кожну дівчину своя зірка-любов зігріває.

–Нащо ж любов по ночах ховати? Любов – то ж краса.

–Для людей краса – то кров з молоком. А ми з тобою – молоко з кров’ю. Те саме, а люди очі заплюють.

Оце і наші душі можна розрівняти, як той степ. Щоби ніде не бугорка. Щоби – усе як по маслу. Щоби – як треба радіти, то душа мусила б радіти а не плакати.

***

Читать дальше...