ДЕНЖЕР-ЗОНА: МИФЫ И ПРАВДЫ, ВОПРОСЫ И ОТВЕТЫ. |
Cообщение скрыто для удобства комментирования.
Прочитать сообщение
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: 1 .... 37 38 [39] 40 41 ... 77 [Новые] |
Ответ на комментарий Le_Rouge_Le_Noir
Исходное сообщение Sergiy1984
я ж просил без истерик, а ты вопли видоплясова какие-то псто
Исходное сообщение Sergiy1984
Исходное сообщение engineer2005
Исходное сообщение Sergiy1984
engineer2005, нравится франция, считаю что она оказала самое положительное влияние на современный мир
а я забыл. ты в Курске?
в курске. отчего такой интерес?
Исходное сообщение Тато_ГуйеБраво.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Путяндія! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в тріву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Сини мої, славетні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!
На кримських нивах, на донецьких,
І на луганських — я прошу, молю! —
вбивайте ватників, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Із ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! —
Ну як же не сіять?
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Рашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Исходное сообщение Романистинеймовірно зворушливий вірш
Исходное сообщение Тато_Гуйе
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Путяндія! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в тріву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Сини мої, славетні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!
На кримських нивах, на донецьких,
І на луганських — я прошу, молю! —
вбивайте ватників, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Із ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! —
Ну як же не сіять?
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Рашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Браво.
Исходное сообщение Снова_Юричда уже без разницы...
Кто кого первый начал задирать то?
Ответ на комментарий engineer2005
Исходное сообщение engineer2005
Исходное сообщение Sergiy1984
Исходное сообщение engineer2005
Исходное сообщение Sergiy1984
engineer2005, нравится франция, считаю что она оказала самое положительное влияние на современный мир
а я забыл. ты в Курске?
в курске. отчего такой интерес?
хотелось бы тебя немного понять. мне показалось ты изменился.
Ответ на комментарий utro_tumannoe
Исходное сообщение utro_tumannoe
Исходное сообщение Снова_Юричда уже без разницы...
Кто кого первый начал задирать то?
Исходное сообщение Снова_Юричэто да
Исходное сообщение utro_tumannoe
Исходное сообщение Снова_Юрич
Кто кого первый начал задирать то?
да уже без разницы...
Без разницы, но оба сектора не сильны в диалоге. Увы
Ответ на комментарий Снова_Юрич
Исходное сообщение Снова_Юрич
Исходное сообщение utro_tumannoe
Исходное сообщение Снова_Юричда уже без разницы...
Кто кого первый начал задирать то?
Без разницы, но оба сектора не сильны в диалоге. Увы
Исходное сообщение Снова_Юрич
Исходное сообщение engineer2005
Исходное сообщение Sergiy1984
Исходное сообщение engineer2005
Исходное сообщение Sergiy1984
engineer2005, нравится франция, считаю что она оказала самое положительное влияние на современный мир
а я забыл. ты в Курске?
в курске. отчего такой интерес?
хотелось бы тебя немного понять. мне показалось ты изменился.
Все познвется в сравнении, инженер. Читай шитмана и разрыв года до и после
Ответ на комментарий engineer2005
Исходное сообщение engineer2005
не показалось ты изменился.
Исходное сообщение Романисти
- Губарев, вы наркоман? - Ой, всё.
Ответ на комментарий Тато_Гуйе
Исходное сообщение Тато_Гуйе
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Путяндія! Мене ти пожирала,
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в тріву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Сини мої, славетні українці,
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей спішіте визволять!
На кримських нивах, на донецьких,
І на луганських — я прошу, молю! —
вбивайте ватників, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!
Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Із ран — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! —
Ну як же не сіять?
І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…
І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Рашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.
Ответ на комментарий Романисти
Исходное сообщение Романисти
Пески (ВСУ): добровольцами из Беларуси поднят государственный красно-белый флаг , славяне ебашат в фарш российских варваров, защищая восточные границы Цивилизации
Ответ на комментарий Романисти
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: 1 .... 37 38 [39] 40 41 ... 77 [Новые] |