Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

У “Literatur Cafe” переможці літературного конкурсу “Коронація слова”

Олександр Вільчинський
Маріанна Маліна
Сергій Пантюк

Сьогодні у Literatur Cafe - учасники і переможці конкурсу “Коронація слова”; звісно ж, було цікаво: гості читали свої поезії та уривки прози, ділилися враженнями про Чернівці, багато жартували - і представляли свої нові й такі, що вже відомі читачеві, книги.
У Літкафе - аншлаг, якого вже давненько не було на Літературних вівторках

Деколи шкода (а, може, й не шкода - може, то й добре), що подібні заходи завжди не піддаються описам; хіба що опускатися до банальної стенографії на кшталт хто що сказав і кому що на те відповіли. Це - література, тут так не можна.
Тут треба приходити, треба бачити, треба чути;
тому від нас - кілька скромних фото і виключно приємні враження.

Дякуємо Сашкові з Христею, дякуємо Literatur Cafe!

http://bukovynaonline.com/koronaciya-peremogci/#more-2054

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора Поїздка перша: «Київ — Одеса»
Зустріч Максима Кідрука та Маріанни Малиної з читачами в рамках оголошеного конкурсом «Коронація слова» власного літературного фестивалю

Враження від Маріанни Малиної



Зустріч в Благодійному фонді ім. Івана та Юрія Лип. Пані Галина натхненно розповідає — всі уважно слухають.
У вишневому светрі — Маріанна Малина, авторка "Фіолетових дітей"
Єдинний хлопець, то звісно — Максим Кідрук, автор "Мексиканських хронік"

Одеса! Поїзд поволі загальмував хід і зрештою зупинився. Я, та Максим Кідрук, трохи заспані вийшли з потяга назустріч сірому ранку. На вокзалі, окрім рідкої мжички нас зустрічала гостинна пані Галина Дольник, що була для нас наче ясне сонечко.
Для того, щоб ми очуняли з дороги, пані Галина повезла нас з Максимом до себе в крамничку української книги що примостилася на вулиці Троїцькій, 30. Там ми спустилися у невелике приміщення під симпатичним дашком-аркою і вивіскою «Книжкова крамниця».
Всередині пахло книжками, трошки кавою та неймовірним затишком. Оглядівшись, Максим одразу ж надибав якусь рідкісну і майже антикварну книжечку про подорожі, а я ухопилася за здоровезний том «Української міфології». Хто міг подумати, що на такі необхідні нам книжки ми натрапимо саме тут, в Одесі!
Крамничка пані Галини дуже привітна. Господиня, частуючи нас чаєм з м’ятою та тістечками, повідала нам, що її магазин слугує ще й своєрідним «клубом» одеських любителів української книжки. Пізніше, на зустрічі з читачами ми й самі мали змогу переконатися, що багато покупців приходять сюди не тільки за книжковими новинками. Читать далее...

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора






























VIA COMBUSTA, або ВИПАЛЕНИЙ ШЛЯХ

Маріанна Малина



На вершині самотньої гори він виспівує при місяці та мріє серед хмар.
У пучині великого океану він здіймає бурю та ковзає по хвилях.
Чанський афоризм

Свобода — це втрата всілякої надії.
Чак Паланік

— Чи можна вибачити собі гріх?
— Я не знаю. Я не пробував...
— Не пробував? Ну, що ж... тоді я піду і спробую!
Фінальна фантазія VII


Розділ I

1

Був уже кінець серпня, та спека стояла неймовірна. В повітрі не відчувалося жодного поруху вітерцю. Навіть курява, яку ми здійняли, висіла над землею лінивою сірою хмаркою і не квапилась осідати. Піт укупі з пилюкою та волоссям, що спадало на очі, заважав бачити, і я раз по раз дмухав собі під ніс, аби трохи розкуйовдити залиплий чуб.
Шуля мене обігравав. На якусь мить мені таки вдалося перехопити м’яч. Та Шуля знову примудрився майстерно вивернутись і відібрати його у мене. Я, на цей його маневр, щосили влупив ногою. Від мого відчайдушного удару м’яч крутнувся і полетів. Зависоко полетів — і по траєкторії було видно, що цілить він просто в шибку першого поверху. Я сіпнувся, щоб перехопити м’яч руками, та не встиг. Захекані, ми зупинилися, очманіло спостерігаючи, як м’яч невідворотно, навіть трохи ліниво наближається до вікна. Потім ми обидва скривилися на те, як луснула шибка і посипалося скло. М’яч щез у темній пащі чужої квартири. Ми перезирнулися. В Шулиних очах, як і в моїх, не було й натяку на намір іти визволяти шкіряного друга. Найкраще, що ми могли зараз зробити, це якнайшвидше дременути геть.
Та за секунду моє вухо хруснуло гучніше за скло — його з ентузіазмом взявся накручувати здоровезний дядько, який невідомо звідкіля взявся за нашими спинами.
— Відпустіть! Я не хотів! — крутнувся я вужем, силкуючись звільнитися від нього.
— Ах ти гаденя! — засичав здоровань, із задоволенням далі відкручуючи моє вухо.
В його обличчі було щось гоблінське — короткий, як обрубаний, ніс та глибоко посаджені вузькі очі. У людини з такою зовнішністю годі було благати прощення. Тому я знову розпачливо крутнувся й у відчаї хапонув його за руку зубами.Читать далее...

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора Фіолетове майбутнє
рецензія на роман Маріанни Малиної "Фіолетові діти""
Радій Радутний

Шановний читачу, приготуйтеся, зараз підуть масові спойлери. Але не лякайтесь. Є книжки, зміст яких можна переповідати докладно, як конспектували твори незабутнього Ілліча, але нікому від того погано не буде. А чому? А тому, що інтрига у них нагнітається іншими засобами.
Заінтригував? Це добре. Тоді можна продовжувати.
Зацікавити читача карколомним сюжетом - легко. Цю методу широко використовують творці серіалів. Там на голові бідолашного героя чи героїні випадають неймовірні пригоди, причому концентрація їх на рівному місці така, що звичайна людина вже повісилася б. Цього способу також дотримуються такі попсописиці як Марініна та Донцова.
Це легкий спосіб. Але він має істотний недолік - зміст більшості таких творів забувається негайно після перегортання останньої сторінки, а хіба автор такого хоче? Навряд чи.
А є спосіб важчий. Є автори, які виїжджають за рахунок саме "красного письма", за рахунок саме літератури, саме майстерності. Б.Вербер, наприклад, нанизує слова та фрази на вервечку, й хочеться йти за нею, як по лабіринту; Ф.Пол любить так само нанизувати вже не слова, а факти, хай навіть вигадані - й кожен наступний розділ невмолимо витікає з попереднього; Едгар По й ранній Кінг - майстри нагнітання гнітючої атмосфери… так от, "Фіолетові діти" Маріанни Малиної - з цієї ж серії. Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

В ЗНУ відбулася зустріч з відомими письменниками

8 грудня студенти факультету журналістики зустрілися з лауреатами літературного конкурсу «Коронація слова» Андрієм Кокотюхою, Мілою Іванцовою та Маріанною Малиною в Науковій бібліотеці ЗНУ.

Тільки Маріанна Малина раніше презентувала свої твори в Запоріжжі. В жовтні вона представила читачам свою книгу «Фиолетовые дети». Андрій Кокотюха та Міла Іванцова стали відкриттям для студентів. Кожен з гостей пише в різних літературних жанрах – майбутні журналісти могли ознайомитися з трьома підходами до літературної творчості. Андрій Кокотюха з дитинства писав казки-бойовики, Мілі Іванцовій ближчою є реалістична проза – вона вивчає молодіжний сленг. Маріанна Малина – автор фантастичних романів, яка читає все, що попадає в поле її зору.
Після зустрічі та презентації книг «Повзе змія», «Родовий відмінок» та інших творів, студенти поставили письменникам запитання та змогли отримати автографи.

Олександр Карпюк,
фото автораhttp://sites.znu.edu.ua/news_details.php?news_id=8339&lang=ukr

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора Продолжение "Фиолетовых детей" имеет название "VIA COMBUSTA (Випалений шлях)", а третья часть будет называтся "Калиновий міст"

Вот некоторые сведенья об этой мифологеме.


Бой на Калиновом мосту или прогулка тропою мёртвых

(Мифы и магия индоевропейцев, вып 5., -М.: Менеджер, 1997)

Вот пришел Иван Быкович да под Калиновый Мост через реку Смородину. Вдруг воды на реке взволновались, орлы на дубах раскричались, - выезжает чудо-юдо Змей шестиглавый; под ним конь споткнулся, черный ворон на плече встрепенулся, пес борзой позади ощетинился...

Стал Иван Быкович биться со Змеем и победил его. На другу ночь побил он Змея девятиглавого, а на третью - Змея о двенадцати головах...

Только старуху старую, матушку змееву, не одолел Иван. Привела она его в подземелье - к старцу, отцу Змеев. Позвал старик двенадцать воев и говорит им: “Возьмите вилы железные, поднимите мне веки черные, ужо погляжу я, кто сыновей моих погубил”.

И подняли ему веки черные, веки тяжкие... Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

	Увага!  Хто хоче придбати книгу "Фіолетові діти" з автографом авторки  Маріанни Малиної - поспішайте на книжну виставку Медвін 7 - 8 листопада  м. Київ Експоцентр «Спортивний» Національного університету фізичного виховання і спорту України (вул. Фізкультури, 1, метро «Республіканський стадіон»)  стенд"Країни Мрій"
	ХІІ Київський міжнародний книжковий ярмарок «Медвін–2009», згідно з програмою, відкрили зранку 5 листопада в експоцентрі «Спортивний». Людей, на превеликий жаль, було негусто. 170 видавництв подали заявки на участь у «Медвіні», з них прибуло всього 132. Деякі видавничі ятки на кшталт «Зеленого пса» сумно виглядали своїх господарів: брати Капранови у перший день так і не представили свого видавництва. Консультанти тих видавництв, які все ж таки прибули на «Медвін», спершу ніби за наказом сиділи у масках, а вже під вечір, зрозумівши, що відвідувачів обмаль і всі з них здорові, як котигорошки, познімали марлеві пов’язки. Життя, хоч і повільно, однак вирувало. Зрештою, яка користь книгам від метушні відвідувачів? У натовпі і штовханині нічого не розгледиш, а відтак нічого не купиш за видавничими цінами. А тут, куди не повернеш, все для тебе. Тільки щоб гроші в гаманці були. 　«Я фаталістка. Фіолетова і безгрипозна»

Читать далее...

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора Марианна МАЛИНА: «Как начинающий писатель я не представляла, где и как можно издаться»
Почему в фантастической книге крымчанки появилось Запорожье

12:45 31.10.09


На презентации своей первой книги «Фіолетові діти» в Запорожье Марианна Малина была одета в фиолетовое и угощала зрителей конфетами в фиолетовых фантиках. Кстати, с этой книгой начинающая писательница из Евпатории стала одним из дипломантов всеукраинского литературного конкурса «Коронация слова-2008».

- Марианна, вы писали «Фіолетових дітей» специально для конкурса? Читать далее...

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора Богдана Критика / Фіолетовий світанок Рецензія на роман «Фіолетові діти» ( Маріанна Малина. Фіолетові діти. – К.:, «Країна мрій», 2009. – 220 с.)


Про книгу «Фіолетові діти» я почула в останній день роботи Львівського форуму книговидавців. Біля стенду видавництва «Країна мрій» скупчився натовп, що полягав переважно з молодих людей. Десь за їх головами затиснена з усіх боків авторка швидко підписувала молодим шанувальникам екземпляри своєї книги. Ні авторка, ні її книга не були мені знайомі. Тому ажіотаж, котрий вирував навколо них мене зацікавив. Зупинившись я спостерігала, як швидко танув стосик книг, розходжуючись по рукам нових власників. Хіба що «Сутінки» Стефані Майєр могли конкурувати з тим шаленим темпом розпродажу. Дзвінкий голос привабливої ведучої весело повідомив, що на стенді залишилось всього декілька примірників «Фіолетових дітей» та «Сутінків».

«Зараз зроблю фото і куплю книгу», — вирішила я. Та поки вишукувала, як найліпше прилаштуватись до зйомки, ведуча радісно оголосила, що «Фіолетові діти» розпродані. Не поділяючи її оптимізму, я, розчарована невдачею, пішла собі далі. Та небеса, трохи погравшись, швидко задовольнились моїм смутком і вирішили задовольнити моє бажання.

У львівській книгарні «Є», що розташована на пр. Свободи, 7 надибала «Фіолетових дітей» і яструбом кинулась до книги, щоб цього разу напевно заволодіти омріяним примірником. Покупка мене не розчарувала. Прочитавши роман на єдиному подиху, хочу трохи поділитися своїми враженнями.

…Звичайне шкільне подвір'я. Галасливі школярі радіють першому снігу. Бац — і вже один зі сніжків влучає у Дарину, що швидко перебігає до свого кабінету.

Дарина, хоч і працює психологом та відноситься якоюсь мірою до педагогічного кола, не дуже вирізняється за віком від тих галасливих старшокласників. Недарма її вважають молодим спеціалістом. І чи не тому так зухвало дивиться на неї зеленкуватими очима один із старшокласників? Що в тих очах? Виклик? Чи запрошення до гри? Чи під нахабним поглядом ховається перше любовне почуття? Чи може все це насправді наші вигадки, а хлопцеві по великому рахунку ця психолог «фіолетова», просто, попала випадково під руку. Читать далее...

alisa67 (Фиолетовые_дети) все записи автора

«Містичне, магічне, чарівне, здатне знищити протилежність між бажанням і дійсністю – це фіолетовий колір. Між протилежним – червоним та синім, між фанатизмом і фаталізмом між нещадною силою і сліпою любовю стоїть фіолетовий: гармонія суперечностей» (Клар Г. «Тест Люшера». М.: 1975).

Світ звичайного шкільного психолога Дарини Миколаївни нічим не відрізняється від світу усіх дорослих – її оточують ті самі речі, гризуть ті самі думки, поглинають ті самі проблеми. А от її колега-викладачка знайшла собі головоломку: вона підозрює, що учні, читають її думки і навіть гіпнотизують її! Таке виглядає маловірогідним, але… вчителька раптом гине – передозування антидепресантів. Невже, невже ці діти мають якесь відношення до смерті жінки?.. Фантастичний роман Маріанни Малини «Фіолетові діти» одним подихом оповідає про зіткнення головної героїні зі світом надможливостей, таким бажаним і водночас лякаючим.
Вчителька називала їх «фіолетовими» - тому що їм усе «фіолетово»: вони абсолютно не виявляють цікавості до навчання чи взагалі шкільного життя; та чи мала вчителька рацію, виділяючи учнів серед інших людей?
Можливо, це слово («фіолетовий») стало звязуючою ланкою у творі між надреальними здібностями і людськими слабостями?
Їм не фіолетово. Їм страшно. Удавана байдужість у школі і спалахи в очах ефектно виділяють їх серед решти учнів. А за її межами? «Ох, ми обрані, ми нова раса, і нам від цього зооовсім нелегко», - щось таке приходить до голови.

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

 

 

 

Младенцы с мудрыми глазами

- Дети, совершенно не похожие на обычных мальчиков и девочек, стали рождаться на свет в последние десять лет. Их странность проявляется уже в первые месяцы жизни. Врачей поражают взрослые глаза младенцев – они смотрят не по-детски пристально. Чем взрослее они становятся, тем с большей силой и упрямством изменяется их модель поведения.

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

(интервью с Робером Джерардом)

 Напомним, что дети индиго принадлежат к так называе­мой шестой расе людей, прибывших на эту Землю со своей определенной миссий. Это «новые» дети, которые обладают не­обычными психологическими характе­ристиками и не вписываются в обычные модели поведения. Часто это гениаль­ные дети, с высоким уровнем интеллекта и способностью видеть «тонкий» мир. Это «древние» души, знающие с самого рождения то, чего нам знать не дано. И существующая система воспитания для них порой настолько неприемлема, что в некоторых случаях эти дети могут быть способными даже на убийство. В общем, те еще «цветы жизни».

Если у вас есть индиго

Быть родителями ребенка индиго - своего рода миссия. С обычным малы­шом куда спокойнее и проще. Почетный крест родителя ребенка индиго нести вам до скончания дней своих. Однако не отчаивайтесь. Если правильно рас­ставить акценты, вам даже понравится.

Итак, первое и основное. Перестань­те переделывать своего ребенка. За­будьте раз и навсегда расхожее мнение, что ребенок - это пластилин, из которо­го можно вылепить все что угодно. Ничего вы из него не вылепите ~ индиго рождаются уже как бы сформировав­шимися, и «переделать» их невозмож­но. Чрезмерное давление взрослых угрожает их целостности, и индиго на­чинают защищаться, не разбираясь в средствах. Правил, норм и рамок для них не существует!

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

  Это сообщение от alisa67 

Но так, как она новичок и не знает, как постить свои сообщения, за нее это делаю я.

Алиса, поскорее учись! )

Итак, о детях-индиго:

Они другие и не похожи ни на кого. Мудрые, тонко чувствующие, удивительные психологи. Неуправляемые, свободолюбивые, не поддающиеся контролю. Одним словом, индиго.

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

17-18  октября в 16 часов в г. Запорожье прошла презентация книги победительницы конкурса "Коронация слова" Марианны Малиной "Фиолетовые дети"

Фоторепортаж с места событий:

Читать далее...

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

Galadriel999 (Фиолетовые_дети) все записи автора

 

 

Маріанна Малина. Фіолетові діти. – К.:, «Країна мрій», 2009. – 220 с.

Замислювались ви, коли небудь, у якому середовищі ми живемо? Що оточує людину починаючи з першого класу?  Калатає перший шкільний дзвоник і його пронизливий дзвін жорстко та рішуче перерізає пуповину, яка зв’язує дитину з чарівними світами, залишаючи позаду казки про дивні країни, де мешкають прекрасні принцеси, благородні лицарі, та могутні чарівники.

Замість цього казкового світу, де все ясно і зрозуміло нам починають втокмачувати у голову інші цінності. Облуда, хитрість, пиха на практиці виявляються речами корисними. Звичайно, про це не говорять уголос, але суспільство скрізь на практиці демонструє принади такої поведінки.  Починається інша гра  по незрозумілим правилам і ніколи мрійливо роздивлятись небосхил, бо треба, повертатись  до більш прагматичних думок, які навертають до швидкого рецепту успіху у нашому суспільстві.

Читать далее...

Сообщество "Фіолетові діти"